Демарецької Тетяни Іванівни м. Пологи 2007р. Зміст І. Фізика у професії майбутніх робітників. П. Використання виробничого досвіду учнів на урок

Вид материалаУрок

Содержание


Приклади із виробничого досвіду учнів
2. Збільшення тиску газу при зменшенні об’єму.
3. Адіабатний процес (підвищення температури газу при різькому стисканні).
Під час робочого такту двигуна внутрішнього згорання поршнем здійснюється робота.
У двигунах внутрішнього згорання, як охолоджуюча рідина застосовується вода, так як вона має велику теплоємність.
Питання із розділу механіки
Прояв доцентрового прискорення обертального руху частин автомобіля
Використання пружних сил в автомобілях.
Як це практично можна здійснити на уроці, я хочу показати на прикладі вивчення кількох тем.
Чи повинні змащувальні матеріали змочувати деталі, що труться? Відповідь обгрунтуйте.
Чому трансформатор гуде при роботі?
1. Як перевірити наявність магнітного поля статора?
ТЕМА: Вологість повітря.
ТЕМА: Способи консервування харчових продуктів.
Використовуючи виробничий досвід на уроках фізики, розповім про послідовність розробки і застосування завдань у навчальному проц
1. Пояснити, чому прилади магнітоелектричної системи мають рівномірну шкалу? (це питання з виробничого навчання)
1. Навіщо потрібна ця підстанція?
Подобный материал:

Міністерство освіти і науки України

Запорізький обласний комітет з професійно-технічної освіти


Методична розробка на тему:


«Використання

виробничого досвіду учнів

на уроках фізики»


із досвіду роботи

викладача фізики

Демарецької Тетяни Іванівни


м. Пологи

2007р.


ЗМІСТ

І. Фізика у професії майбутніх робітників.

П. Використання виробничого досвіду учнів на уроках фізики.

1. Приклади використання виробничого досвіду і знань учнів із спецдисциплін на уроках фізики,

2. Послідовність розробки і застосування завдань в навчальному процесі.

3. Приклади проведення нестандартних уроків.

Ш. Виробничий досвід - це об'єднання всіх знань в єдину систему


Фізика - одна із важливих наук про природу. Вона складає основу більшості галузей виробництва і загальну науково-технічну базу техніки. Тому між фізикою і технікою завжди існує глибокий і тісний взаємозв’язок. Зв’язок фізики і техніки проявляється в тому, що в будь-якій машині, технологічному обладнанні, технічному пристрої використовується сукупність фізичних закономірностей. Оскільки фізика є основою техніки і більшості технологічних процесів, знання фізики обов’язкове для сучасного робітника.

Майбутнім робітникам, які опановують професію, необхідно пов’язувати вивчений матеріал з фізики з їх конкретним виробничим досвідом. Розвиток фізичних понять на основі спецпредметів і використання цих понять для розв’язування виробничо-практичних завдань - є одним із шляхів реалізації ідей професійної направленості викладання курсу фізики. Використання виробничого досвіду на уроках фізики викликає в учня необхідність пізнавати, а не просто отримувати знання з предмету. Використовуючи виробничий досвід на уроках, я наближую навчальні умови до виробничих, опираючись на базові знання і вміння, використовую їх варіантність у виробничій діяльності. Все це дає змогу активізувати роботу учнів на уроках, що, безсумнівно, сприяє підвищенню ефек4тивності навчально-виробничого процесу.

Розглянемо конкретно, як на різних уроках при поясненні мною нових фізичних понять, явищ і законів можна використовувати виробничий досвід учнів та їх знання з спецдисциплін.


Фізичні поняття,

явища й закони

Приклади із виробничого досвіду учнів


1. Закон Шарля (ізохорний процес). Збільшення тиску газу при підвищенні температури.

а) В циліндрі двигуна внутрішнього згорання тиск зростає за рахунок підвищення температури при згоранні горючої суміші. Спалах відбувається за короткий час, тому можна рахувати, що об’єм не змінюється.

б) Від довгої їзди по сухому асфальтному покриттю доріг, у балонах коліс автомобіля збільшується тиск повітря.

2. Збільшення тиску газу при зменшенні об’єму.

У циліндрі карбюраторного двигуна або у циліндрі дизельного двигуна при переміщенні поршня від нижньої точки до верхньої, об’єм зменшиться в 6 -7 разів, а тиск збільшиться до 10 і більше атмосфер.

3. Адіабатний процес (підвищення температури газу при різькому стисканні).

При стисканні повітря в циліндрах дизеля температура підвищується настільки, що паливо спалахує.

4. Теплопровідність.

а) У двигунах внутрішнього згорання є блок циліндрів. Алюмінієва головка блока має більшу теплопровідність, а ніж чавунна. Тому вона захищає двигун від перегрівання і дає змогу збільшити потужність.

б) Так, як вода – поганий провідник тепла, то вона служить для охолодження двигунів внутрішнього згорання.

5. Робота в термодинаміці.

Під час робочого такту двигуна внутрішнього згорання поршнем здійснюється робота.

6. Кількість теплоти.

У циліндрі двигуна внутрішнього згорання при згоранні палива утворюється певна кількість тепла, вона частково передається навколишньому середовищу.

7. Теплоємність.

У двигунах внутрішнього згорання, як охолоджуюча рідина застосовується вода, так як вона має велику теплоємність.


При поясненні мною різних тем і розділів курсу фізики у різних за спеціальністю групах потрібно наводити і різні приклади, враховуючи профіль робітничих професій. Використання матеріалів із робітничого досвіду учнів допомагає вирішенню проблемних ситуацій на уроці. Наведу приклад, як я використовую виробничий досвід учнів у групі «Слюсар з ремонту автомобілів, водій» при вивченні розділу «Механіка».

Питання із розділу механіки

Питання з автомобільної техніки

Прямолінійний рівномірний і нерівномірний рух:

1. Швидкість руху

2.Звязок між пройденим шляхом і швидкістю при рівноприскореному русі

Криволінійний рух

1. Кутова швидкість і прискорення


2. Доцентрове прискорення.


Сили природи

1. Складання сил


2. Сили пружності




Швидкість автомобіля

Швидкість повітряного потоку в трубопроводі

Обертальний рух частин автомобіля, кутова швидкість і прискорення

Прояв доцентрового прискорення обертального руху частин автомобіля


Тяговий опір машин. Способи його зниження.

Прояв пружних сил в автомобілях

Використання пружних сил в автомобілях.



Інший шлях використання виробничого досвіду учнів при викладанні фізики – проведення лабораторних робіт. Наприклад, при проведенні практичних робіт у групах, що навчаються за спеціальністю: “електромонтер по ремонту і обслуговуванню промислового обладнання”, вчитель фізики повинен використовувати вміння і навички учнів при роботі з авометром, тому що на уроках виробничого навчання і спецтехнології учні вже знайомилися з принципом роботи цього приладу. Вони вміють вимірювати силу струму, напругу, опір, визначати ціну поділки і знімати покази як за рівномірною, так і за нерівномірною шкалою. Учні цієї професії можуть допомогти викладачу навчити учнів інших спеціальностей працювати з вимірювальними приладами на зняттях гуртка.

Велика увага у викладанні курсу фізики приділяється розв’язуванню задач, так як без розв’язування задач програмний матеріал із фізики не може бути засвоєний. Використання задач із професійним змістом сприяє свідомому засвоєнню курсу фізики; забезпечує розуміння учнями суті фізичних закономірностей, що вивчаються.

Задачі з фізики з професійним змістом можуть бути якісними і кількісними. Бажано починати з розв’язку якісних задач, так як вони розвивають спостережливість учнів, готують їх до аналізу фізичної суті кількісних задач.

Як це практично можна здійснити на уроці, я хочу показати на прикладі вивчення кількох тем.


Тема: Поверхневий натяг у рідинах

спеціальність: електрогазозварник
  1. Зварювальні шви газових балонів перевіряють вакуумним методом: підготовлені ділянки змочують мильним розчином і на шов установлюють вакуумну камеру з прозорим верхом. У камері створюють розрідження. Навіщо шов змочують мильним розчином?
  2. При зварюванні для захисту розплавленого металу (міді, алюмінію, сплавів) від окислення застосовують зварювальні порошки, які називаються флюсами. Чому потрібно брати такий флюс, який плавиться раніше, ніж метал? Чи повинен розплавлений флюс змочувати зварювальні деталі?


спеціальність: слюсар-ремонтник
  1. При ремонті машин, руки часто витирають ганчіркою з бавовняної тканини. Чому не користуються ганчіркою з шерстяної тканини?
  2. Чи повинні змащувальні матеріали змочувати деталі, що труться? Відповідь обгрунтуйте.


Ці задачі вимагають уявлення про фізичний принцип будови та роботи технічної установки, технологічного процесу. Зустрічаються задачі, які потребують для розв’язування більш високо рівня знань, вмінь аналізувати явища і робити висновки як із фізики, так і з спеціальних предметів професійно-технічного циклу:
  1. Чому трансформатор гуде при роботі?

(для спеціальності: електромонтер і електрогазозварник)

2. Чому при одному і тому ж значенні сили струму поперечний переріз кабеля, що прокладений під землею, менший, ніж поперечний переріз кабеля, що прокладають у повітрі?

(для спеціальності: електромонтер)

При проходженні виробничої практики на підприємстві в електроцехах учні розглядають багато різних типів двигунів у розібраному вигляді, по частинах. Цього, звичайно, на уроці зробити неможливо. Тому, при вивченні теми «Змінний струм» у групі електромонтерів я пропоную приблизно такі проблемні питання:

1. Як перевірити наявність магнітного поля статора?

2. Чи є ізоляція у короткозамкненої обмотки ротора?

При вивченні теми «Закони постійного струму», розв’язуючи задачі на закон Ома для ділянки кола у групі електрогазозварників, я також використовую виробничий досвід учнів. На практиці при електрогазозварюванні вони використовують електроди: АНО-3, ААО-4, АНО-29,МР-3. Тому я запропонувала їм такі задачі:

1. Чому у зварювальних апаратах при використанні електроду діаметром 3 мм зварювальний апарат працює нормально?

2. Чому при використанні електроду з діаметром 2 мм електрод миттєво згорає?

3. Чому при використанні електроду з діаметром 6 мм електрод протікає?

При вивченні деяких тем у групах кухарів та кондитерів я пов’язую матеріал із фізики і товарознавства таким чином:

Фізика

Товарознавство

ТЕМА: Кипіння. Залежність температури кипіння від тиску.

ТЕМА: Вологість повітря.

ТЕМА: Інфрачервоне та ультрафіолетове проміння.

ТЕМА: Загальні відомості з товарознавства.

ТЕМА: Хімічний склад харчових продуктів.

ТЕМА: Способи консервування харчових продуктів.



Окрім наведених вище задач є ще і експерементальні якісні задачі. Дані для розв’язування експерементальних задач учні одержують проводячи дослід, або використовують дані із досліду, продемонстрованого вчителем. Під час досліду учні вимірюють необхідні величини або спостерігають за явищем, що відбувається, і на основі аналізу роблять певний висновок. У деяких випадках експерементальні якісні задачі використовують для одержання або підтвердження правильності відповіді. Наприклад, учням пропонується роздатковий матеріал (джерело змінного струму, провідники, дві електричні лампочки різної потужності). Задача полягає в тому, щоб дати відповідь на питання: у якої лампочки накалення буде більшим при послідовному і параллельному з’єднанні. Учні, використовуючи знання з фізики і електротехніки, повинні спочатку зробити аналіз задачі, дати відповідь, а потім перевіриті її, провівши дослід.

Кількісні задачі мають велику виробничу цінність. Розв’язування учнями цих задач сприяє формуванню у них більш міцних знань, привчає їх до активного використання знань з фізики для розв’язування різних проблем професійного, технічного характеру.

Ці задачі також несуть певні функції. Є задачі, що формують уміння використовувати кількісні закономірності безпосередньо у практичній діяльності. Наприклад: Опір обмотки магнітного пускача 70 Ом, сила струму 0,185 А. Його катушка намотана мідним дротом діаметром 0,25 мм. Визначити довжину дроту, що йде на виготовлення катушки магнітного пускача.

Розв’язування інших задач сприяє формуванню більш глибоких і міцних професійних, теоретичних знань. Наприклад: На дріт обмотки якоря електродвигуна, при проходженні по ньому струму 20 ампер, діє електромагнітна сила 1 Н. Визначити величину магнітної індукції у місті розположення дроту в даний момент, якщо його довжина 20 см.

Для складання задач можна використовувати програми з виробничого навчання та матеріал предметів професійно-технічного циклу, екскурсій на виробництво, літературу про новаторів виробництва, літературу з охорони праці, науково-популярну літературу, технічні довідники, газети і журнали.

Використовуючи виробничий досвід на уроках фізики, розповім про послідовність розробки і застосування завдань у навчальному процесі. Виділяю такі етапи:

- по елементний аналіз навчального матеріалу фізики і дисциплін, між якими установлюється міжпредметний зв’язок

- складання завдань із подвійних питань по кожному розділу, темі, параграфу

- застосування завдань при усній, письмовій і практичній перевірці на уроках фізики

- аналіз виконання завдань і обробка одержаних результатів

Питання, зо входять до складу завдання повинні відповідати всім дидактичним і методичним вимогам. Формування питання повинно бути таким, щоб правильну доповідь на обидва запитання учні зуміли дати лише тоді, коли вони оволодіють відповідними взаємопов’язаними знаннями. При складанні кожної пари запитань необхідно звернути увагу на те, що відповідь на запитання з фізики могла б бути отримана шляхом розмірковування, враховуючи відповідь на запитання з виробничого навчання. Наприклад, при вивченні теми «Змінний струм» у групі електромонтерів, для перевірки засвоєння учнями матеріалу, можна запропонувати такі запитання:

1. Пояснити, чому прилади магнітоелектричної системи мають рівномірну шкалу? (це питання з виробничого навчання)

2. Як змінюється сила, яка діє на провідник зі струмом в однорідному магнітному полі, якщо вила струму збільшується в 2 або 4 рази? (Це питання з фізики).

Відповідь на перше запитання основана на знанні закону Ампера і вмінні застосовувати цей закон в умовах нескладної задачі. Зв'язок між першим і другим запитанням завдання «замаскований», так як пошуковим у першому запитанні є конкретне прикладне запитання, основане на знаннях з фізики.

З метою підвищення ефективності навчального процесу при підготовці електромонтерів і електрогазозварників, я велику увагу приділяю урокам-екскурсіям, які розширюють кругозір учнів, стимулюють їх пізнавальний інтерес, активізують процес мислення. Перед початком такого уроку я чітко формулюю мету і доводжу її до розуміння учнями. Тільки за такої умови екскурсія матиме потрібну віддачу. Уроки-екскурсії організовую відповідно до плану. При вивченні тем «Генератор змінного струму», «Трансформатор» групи відвідують підстанцію 110/10/3 кВ, де знайомляться з її обладнанням, різноманітними розподілюючими пристроями. Під час екскурсії, яка відбувається у формі лекції-бесіди, учні отримують відповідь на запитання, які їх зацікавили. Разом із майстрами і монтерами підстанції підводжу учнів до такої думки: щоб працювати тут успішно, потрібно багато знати і вміти, хоча на перший погляд робота здається нескладною. Пояснюю, наприклад, що для чіткої роботи за схемами на щитах керування потрібно знати схеми електроустановок. Коли електромонтер перезаряджає високовольтний запобіжник, я звертаю увагу учнів та не, що ця операція потребує знань не тільки з фізики, а й з електротехніки та матеріалознавства, інакше невірно вибрана плавка вставка не перегорить при короткому замиканні, що приведе до аварії в розподільчому пристрої.

Домашнє завдання полягає в оформленні звіту про екскурсію. Вихованці ще раз продумують її, згадують про те, що говорилося і що побачили нового. Для звіту пропонують такі запитання:

1. Навіщо потрібна ця підстанція?

2. Яке ви запам’ятали обладнання і яке його призначення?

Що вам особливо сподобалось на підстанції і чому?

Звіти перевіряю, але не оцінюю. Роблю висновки про вміння учнів точно, логічно викладати думку.

При вивченні теми «Передача і використання електричної енергії» я проводжу екскурсію, яка носить проблемно-винахідливий характер. Я веду учнів на повітряну лінію і пояснюю тему так, щоб вони могли дати відповіді на проблемні питання:

1. Що таке опора, її приблизна висота?

2. Який натяг мають дроти? Чому?

3. Як перетинаються дроти повітряних ліній?

Для відповіді на ці запитання учні повинні ще раз уважно продумати все, що вони бачили і чули на екскурсії, самостійно зробити висновки.

Використання виробничого досвіду учнів у викладанні фізики в середніх профтехучилищах є однією з умов підвищення ефективності уроків, кращої підготовки молодих кваліфікованих робітників для сучасного виробництва, зростання продуктивності праці. Використання виробничого досвіду забезпечує глибше розуміння учнями фізичних явищ, принципів будови і роботи техніки, яку вони обслуговують. А це дає можливість об’єднати фізичні та професійні знання в єдину систему.