Кодекс законів про працю від 10. 12. 71

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7

Юрисконсульт.

Посадові обов'язки. Розроблює або бере участь у розробці документів правового характеру. Здійснює методичне керівництво правовою роботою на підприємстві, надає правову допомогу структурним підрозділам і громадським організаціям, бере участь у підготовці відповідей у разі відхилення претензій. Готує за участю інших підрозділів підприємства матеріали про розкрадання, нестачі, виготовлення неякісної, нестандартної і некомплектної продукції та інші правопорушення для передання їх до слідчих та судових органів. Бере участь у розробці та здійсненні заходів щодо зміцнення господарського розрахунку, договірної, фінансової і трудової дисципліни, забезпечення збереження майна, боротьби з його розкраданням та іншими правопорушеннями.

Повинен знати: постанови, розпорядження вищих органів, методичні, нормативні та інші керівні матеріали з правової діяльності підприємства, чинне законодавство: господарське, цивільне, трудове, фінансове, адміністративне право, технічні засоби, порядок ведення обліку, складання звітності про господарсько-фінансову діяльність підприємства, порядок укладення і оформлення господарських договорів, основи економіки, організації праці, виробництва і управління, правила та норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

Кваліфікаційні вимоги. Головний юрисконсульт: вища юридична освіта, стаж роботи на посаді провідного або іншої категорії юрисконсульта не менш як три роки.

Провідний або нижчої категорії юрисконсульт: вища юридична освіта без висунення вимог до стажу роботи або навчається на останніх курсах вищих юридичних навчальних закладів за умови, що після прийняття на роботу до юридичної служби стажуватиметься в управлінні юстиції області, міст Києва та Севастополя.

Відповідність зазначеним вимогам знань і досвіду спеціаліста дає змогу визначити рівень його підготовки до роботи за фахом, правильно вирішити питання щодо призначення на посаду, атестації або висування на вищу посаду.

Чіткості та раціональності в роботі юридичної служби можна досягти тільки в разі правильного її планування. Порядок розробки планів діяльності юридичних служб визначається методичними рекомендаціями щодо організації роботи юридичної служби на підприємствах, які розробляє і затверджує Міністерство юстиції України.

Плани, як правило, складають на місяць, квартал і рік, що відповідає термінам планування господарської діяльності підприємства - це так звані поточні плани.

Перспективні плани складають на термін понад рік.

Кожна галузь має певну специфіку правової роботи, тому не існує єдиних вимог до змісту плану роботи юридичних служб, але основні розділи плану мають бути такими:

організація господарських зв'язків, договірна і претензійне позовна робота, аналіз її результатів, звітність;
забезпечення законності трудових правовідносин, укріплення дисципліни, боротьба з безгосподарністю, втратами, розкраданням матеріальних та грошових цінностей;

розробка і впровадження заходів забезпечення якості продукції, виконуваних робіт;
планове забезпечення організації управління праці, заробітної плати, соціального розвитку;
забезпечення законності актів, що видаються, правова експертиза;

• правова інформація, правове виховання і правова профілактика.
При плануванні правової роботи необхідно враховувати її обсяг і

характер, кількість юристів та їхню кваліфікацію.

Розроблюючи плани роботи юридичної служби, необхідно також суворо дотримуватись таких вимог: безперервності планування; об рання основного напрямку в роботі, пов'язаного зі специфікою діяльності підприємства; комплексності, оперативності, реальності заходів; здійснення контролю за виконанням планових заходів, перевірки їх ефективності.

Належне виконання планів роботи юридичною службою забезпечується складанням, на їх основі, особистих планів роботи кожного юрисконсульта, як правило, на місяць. Особисті плани затверджує керівник юридичної служби.

Обов'язки в юридичній службі розподіляються залежно від обсягу роботи і структури юридичної служби. Функції потрібно розподіляти так, щоб у кожного юрисконсульта були впровадженні окремі вузлові питання (наприклад, здійснення претензійно-позовної роботи), а також конкретні ділянки поточної роботи: кодифікації чинного законодавства, складання звітності тощо. За юрисконсультами можуть бути закріплені відділи, цехи, інші структурні підрозділи підприємства залежно від структури господарського органу, організація роботи юридичної служби якого розглядається.

Розподілені між юрисконсультами обов'язки закріплюються спеціальним документом і затверджуються керівником підприємства або міністерства.

З метою забезпечення взаємозамінності та підготовки кадрів зі всебічною і глибокою кваліфікацією начальник юридичної служби з огляду на обставини у правовому підрозділі може доручити кожному співробітникові підготовку і вирішення будь-якого питання незалежно від затверджених розподілених обов'язків. Досягти цього можна лише тоді, коли кожний юрисконсульт підприємства однаково добре володіє знаннями та вміннями з усіх напрямів правової роботи.

Детальніше обов'язки, права і відповідальність юрисконсультів, як і всіх службовців, визначаються в посадових інструкціях працівників.

Діловодство - це робота, пов'язана з обліком, реєстрацією, контролем за виконанням та збереженням документів.

Розвиток господарства в Україні, перебудова управління ним і всією економікою викликали збільшення потоків управлінської інформації, обсягу документів, що видаються, і внесення змін у чинні законодавчі акти. Цей процес особливо характерний для діяльності юридичних служб.

Основну роботу з діловодства виконують спеціальні структурні підрозділи апарату управління підприємства (загальний відділ, канцелярія, секретаріат тощо). Однак діловодством займається і юридична служба, опрацьовуючи велику кількість різних документів.

Правильне ведення діловодства дає можливість зорієнтуватись в усіх питаннях, що їх розглядає юридична служба, швидко підготувати довідку, зробити висновки та огляди. Юридична служба одержує велику кількість офіційних документів, готує претензійно-позовні та інші необхідні матеріали. Недотримання термінів оформлення документів або їх порушення призводить до негативних наслідків, наприклад накладання штрафу.

Основними умовами раціональної роботи з документами є їх чітка систематизація, закріплена в номенклатурі справ (номенклатура справ - це систематизований перелік найменувань справ у діловодстві з визначенням термінів їх зберігання).

Номенклатура має п'ять граф. У графі 1 зазначається порядковий номер справи. У графі 2 проставляється умовне позначення структурного підрозділу, що веде цю справу, його порядковий номер - разом це визначає індекс справи. У графі 3 подається найменування справ. У графі 4 визначаються терміни зберігання справ, а у графі 5 даються пояснення до найменувань справ і термінів їх зберігання. Метою організації діловодства є максимальне зменшення обсягу паперів і ширше використання технічних засобів отримання й обробки інформації, розробка і використання типових форм документів і встановлення чіткого порядку їх оформлення та проходження на підприємстві, розробка і використання найраціональнішої системи обліку документів, що надходять та відсилаються, забезпечення систематичного контролю за рухом претензій, позовів, справ у судах, розробка номенклатури справ з виокремленням питань, що входять до компетенції юридичної служби.

Юридична служба у діловодстві користується журналами: реєстрації претензій, висунутих підприємством, реєстрації претензій, висунутих до підприємства, обліку договорів з постачальниками, обліку договорів зі споживачами тощо.

Крім того, у діловодстві ведуться спеціальні справи, відповідно до номенклатури вкладаються накази вищих організацій; роз'яснення та інструктивні листи Вищого господарського суду України, копії положень про підприємство і структурні підрозділи, плани роботи відділу і юрисконсультів, матеріали перевірок правової роботи у структурних підрозділах та деякі інші.

Зазначені документи зберігаються в юридичній службі впродовж року, після чого передаються до архіву підприємства. Цьому передує експертиза цінності документів, яку проводить комісія, призначена керівником підприємства.

Обліково-довідкова робота - це організація систематизованого обліку і зберігання чинних нормативних актів. Незважаючи на те, що в юридичних журналах та офіційних виданнях містяться нормативні акти вищих та місцевих органів влади, зміст багатьох актів доводиться наказами міністрів, керівників інших центральних органів державної виконавчої влади, в інструкціях, положеннях та інших документах, що спричиняє потребу в систематизації цих актів. Систематизація закріплює результати вивчення законодавства, допомагає юридичне обґрунтовувати вирішення правових питань, що виникають -у практиці роботи підприємства, забезпечує підготовку і видавання точних довідок щодо законодавства.

Існує кілька форм обліку і систематизації нормативних актів: журнальна, карткова або контрольно-текстова, кожна з яких обирається юридичною службою залежно від умов, обсягу роботи, кількості співробітників тощо.

Хоча зараз облік і систематизація законодавчих актів повинні здійснюватись з використанням новітньої техніки, на жаль, ще непоодиноким є ведення обліку і систематизації "від руки" шляхом занесення нормативних актів до журналу або картотеки.

Аналіз і узагальнення правової роботи полягають у вивченні договірної роботи, узагальненні практики розгляду претензій та позовів, виявленні порушень, що повторюються і недоліків у діяльності підприємства, практики розвитку і вдосконалення господарських зв'язків, що уможливлює виявлення недоліків, передбачення наслідків цих порушень і розробку профілактичних заходів усунення виявлених недоліків. Методи і заходи аналітичної роботи юридичних служб мають на меті краще використання правових засобів для зміцнення економіки підприємства, зменшення невиробничих витрат, усунення недоліків в організації виробництва, застосування трудового законодавства тощо.

За результатами аналізу складають довідку, де зазначають не тільки порушення, а й умови та наслідки кожного порушення, шляхи та заходи їх усунення.

Юристи підприємств є безпосередніми учасниками реалізації завдань, удосконалення виробництва, активно впливають на зміцнення госпрозрахунку, планової та договірної дисципліни, ведуть боротьбу з безгосподарністю і марнотратством, надають допомогу господарським керівникам і громадським організаціям у правовому вихованні кадрів.

На практиці склалися загальні критерії оцінки роботи юридичних служб незалежно від галузі, де головним є забезпечення порядку укладення договорів, збереження майна підприємств, належної якості продукції, дотримання законодавства про працю, посилення трудової дисципліни, правове виховання і правова пропаганда. Тому роботу юридичних служб має сенс порівнювати за термінами укладення договорів, враховуючи співвідношення своєчасно укладених договорів до загальної їх кількості, а також з огляду:

на забезпечення інтересів підприємства в переддоговірних спорах співвідношення кількості спорів, вирішених в інтересах підприємства, до загальної кількості спорів;
на рівень задоволення претензій, тобто забезпечення інтересів підприємства;
на дотримання термінів висування та розгляду претензій і позовів, а також на одержані на цих підставах штрафи;
на рівень відшкодування збитків, заподіяних посадовими та іншими особами;
на рівень відшкодування шкоди, заподіяної виготовленням неякісної продукції;
на дотримання законодавства про працю - рівень наказів, що були скасовані, кількість випадків поновлення на роботі;
на рівень пропагандистської роботи (кількість прочитаних лекцій, проведених бесід, семінарів).

На основі такого аналізу можна зробити не тільки висновки щодо ефективності діяльності юридичної служби, а й встановити, як юридична служба вплинула на кінцеві результати господарської діяльності, визначити рівень виконання договірних зобов'язань і отриманого прибутку.

Питання для самоконтролю

Дайте кваліфікаційну характеристику співробітників юридичної служби.
Планування роботи юридичних служб.
Як розподіляються обов'язки в юридичній службі?
Діловодство юридичної служби.
Наведіть приклади обліково-довідкової роботи.
Як аналізується і узагальнюється правова робота?
Критерії оцінювання діяльності юридичної служби.

7. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОГОВІРНО-ПРАВОВОЇ РОБОТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Прочитайте

Л-3;4;5;6;7; 17; 18; 28; 33; 34.

Особливе місце в діяльності юридичних служб посідає договірно-правова робота, тому що кінцевою метою діяльності будь-якого підприємства є виконання виробничої програми з найменшими витратами необхідних ресурсів і отримання максимального прибутку. А це прямо залежить від виконання договірних зобов'язань перед контрагентами.

Договір повинен бути основним документом, що визначає права та обов'язки його суб'єктів (або сторін) з урахуванням конкретних особливостей господарських відносин для кожного випадку, взаємних економічних та інших інтересів сторін, вирішенням усіх питань, що входять до компетенції сторін. Недотримання зазначених вимог призводить до виникнення господарських спорів і майнової відповідальності підприємства.

Договірна робота складається з укладення, зміни, припинення, обліку, збереження, виконання і контролю за своєчасним та якісним виконанням договорів. Вона спрямована на забезпечення своєчасного оформлення договірних відносин на постачання продукції і товарів, підряду на капітальне будівництво, перевезення вантажів, організації комплексного постачання на електро-, газо-, водо- та тепло-забезпечення, підвищення якості продукції, що виготовляється, і виконання робіт, додержання термінів виконання прийнятих зобов'язань, зміцнення планової і договірної дисципліни, господарського розрахунку, підвищення відповідальності за виконання договірних зобов'язань.

Важливість першого етапу договірно-правової роботи - укладення договорів - полягає в тому, що завдяки договорам формуються замовлення, визначається структура плану діяльності підприємства, від умов їх реалізації залежать кінцеві результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

Процес виконання договірної роботи регламентується наказом або іншими внутрішніми нормативними актами підприємства, що визначають конкретні підрозділи, які-відповідають за оформлення, реєстрацію, облік та збереження господарських договорів, тому що, договірну роботу виконує підрозділ, який безпосередньо вирішує питання виконання конкретного виду договорів (веде облік цих договорів, підтримує безпосередні контакти з контрагентами, зберігає договори, забезпечує зміну положень договору у визначених законом випадках тощо), а юридична та інші служби тільки беруть безпосередню участь в укладенні договорів, то в наказі підприємства має визначатись, які служби здійснюють заходи щодо врегулювання розбіжностей у проектах договорів, порядок оформлення та узгодження протоколів розбіжностей, контролюють виконання договірних зобов'язань. Це особливо важливо, якщо на підприємстві немає юридичної служби, якщо ж така служба на підприємстві є, вона бере участь у роботі з укладення договорів, розв'язання переддоговірних спорів і забезпечує контроль за виконанням роботи, пов'язаної з договорами.

Законодавчі майнові договори всіх видів врегульовуються ст. 151-160 Цивільного кодексу "України. Крім того, ці договори регулюються загальними законами про господарюючі суб'єкти: про підприємства в Україні, про інвестиційну, зовнішньоекономічну, транспортну та інші види господарської діяльності. Окремі нормативні акти колишнього Союзу регулюють відносини, що повністю або частково неврегульовані законодавством України, наприклад щодо постачання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання, окремі підрядні відносини в капітальному будівництві. Ці норми законодавства обов'язкові для підприємств, але терміни виконання, порядок відвантаження продукції або товарів, надання послуг та інші правила можуть бути узгоджені тільки при укладенні конкретних договорів з урахуванням особливостей виробничо-господарської діяльності сторін.

Зараз основною формою матеріально-технічного забезпечення є безфондова (безлімітна) форма або, так звана, оптова торгівля. Тому від правового регулювання укладення і виконання господарських договорів постачання значною мірою залежить регламентація всієї господарської діяльності підприємства.

Ініціатором укладення договору постачання може бути як постачальник, так і споживач.

На підприємствах розроблюють і тиражують бланки (форми) договорів. Залежно від виду продукції або товару може розроблятись кілька форм договорів.

У бланках договорів записують такі умови, які залежно від постачання того чи іншого виду продукції або товару забезпечуватимуть законні інтереси підприємства у відносинах з постачальниками, споживачами та покупцями, відповідатимуть вимогам законності. Тому розробка бланків договорів покладається на відділ збуту (на виготовлену продукцію), відділ матеріально-технічного постачання (на постачання матеріально-технічних засобів), відділи устаткування, головного механіка та головного енергетика (на постачання устаткування, механізмів тощо) та юридичну службу. Усі бланки договорів повинні бути узгоджені з головним бухгалтером.

Під час підготовки проекту договору його умови слід узгодити з планово-економічним, виробничо-диспетчерським, фінансовим та іншими зацікавленими відділами та службами з питань, що входять до їх компетенції.

Практикою юридичних служб визначено загальний порядок виконання договірної роботи, якого дотримуються на підприємствах з урахуванням їх специфіки.

Усі проекти договорів, що надходять на підприємство, підлягають реєстрації канцелярією в журналі вхідної кореспонденції, після чого передаються в встановленому порядку службі або підрозділу, що визначені наказом керівника як організатори підготовчої роботи з укладення цього виду договорів.
Після отримання проекту договору служба або підрозділ повинні перевірити, чи є планове завдання або замовлення на виготовлення продукції, чи відповідає замовлена продукція спеціалізації та профілю підприємства, чи не перевищено у проекті договору обсяг продукції порівняно з плановим завданням або замовленням.

Ініціатором укладення договору може бути кожна із сторін, яка має право направити іншій стороні проект договору, головне, щоб інтереси сторін не порушувались: постачальник забезпечив себе замовленнями на виготовлення і збут продукції, а споживач забезпечив власне виробництво необхідними матеріально-технічними ресурсами.

Підготовлений проект договору візується всіма зацікавленими службами, у тому числі й юридичною, і подається на розгляд керівнику підприємства. Після підписання керівником проект завіряється печаткою, реєструється у встановленому порядку і передається до канцелярії для відправлення іншій Стороні. Проект договору надсилається іншій стороні у двох примірниках, із супровідним листом, рекомендованим листом або видається особисто представнику іншої сторони під розписку.
Одержаний іншою стороною проект договору реєструється канцелярією і разом з конвертом передається відповідній службі або підрозділу для розгляду.

У разі відповідності отриманого проекту договору законодавству та інтересам підприємства служба або підрозділ отримує візи у зацікавлених служб, у тому числі й юридичної, і передає на підпис керівництву. Після підписання його керівником один примірник повертається іншій стороні, і договір вважається укладеним.

• Якщо під час розгляду отриманого проекту договору у сторони виникнуть заперечення щодо його умов, вона повинна скласти протокол розбіжностей і надіслати його у двох примірниках іншій стороні з одним примірником підписаного договору, обумовивши в ньому наявність протоколу розбіжностей.

Після отримання договору з протоколом розбіжностей та їх розгляду за умови прийняття зазначених у протоколі пропозицій вони вносяться в договір, а за спірними умовами здійснюються заходи щодо їх узгодження. Якщо ж узгодження не досягнуто, то спір передається на розгляд до Господарського суду.

Як зазначалось, укладені договори, що надходять на підприємство, реєструються у структурних підрозділах або службах, які відповідають за укладення конкретних договорів. Доцільно, щоб юридична служба підприємства також вела загальну реєстрацію договорів задля здійснення контролю за своєчасним укладенням договорів, проходженням узгодження проекту договору у відповідних службах підприємства, тобто виконувала функцію організатора договірної роботи.

У справі обліку виконання договірних зобов'язань важливе значення має визначення моменту або дня їх виконання, яким є день, коли продукцію було передано органу транспорту або зв'язку для відвантаження споживачеві в іншу місцевість або день складання приймально-передавального акту чи розписки про отримання продукції безпосередньо на складі споживача або постачальника.

У деяких договорах (підряду на капітальне будівництво, надання послуг тощо) моментом виконання договору визнається день складання спільного акта передавання-приймання об'єкта або надання послуги, передавання документації. Моментом виконання зобов'язань замовником є день перерахування кредитору грошових сум, який визначається за календарним штемпелем установи банку на платіжному дорученні боржника.

Облік і контроль за виконанням договірних зобов'язань здійснюються відділами матеріально-технічного забезпечення, капітального будівництва, головного механіка, головного енергетика, збуту продукції та товарів.

Юридична служба повинна періодично (щонайменше один раз на квартал) перевіряти дотримання встановленого порядку обліку виконання договорів.

Рекомендується заводити окремі картки на кожного постачальника і споживача, де повинні зазначатися їх реквізити, номер та дата договору, найменування, кількість і період постачання продукції, дані про фактичні поставки продукції на підставі звітів та товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, інших документів, а також про помічені відхилення від договору.

З метою обліку та контролю виконання договорів важливо організувати прийом продукції і товарів за кількістю та якістю. Для цього на підприємстві потрібно розробити конкретні правила приймання продукції та посадові інструкції осіб, які приймають вантажі та відправляють виготовлену продукцію. При цьому необхідно визначити місце і порядок прийняття продукції залежно від виду вантажу і засобу його доставки, місце зберігання вантажу, кількість посадових осіб, які відповідають за організацію прийняття, осіб, які беруть участь у прийманні продукції, і осіб, які відповідають за аналіз продукції, терміни оформлення документів і передавання матеріалів юридичній службі для висунення претензій до постачальника. Майже такий самий порядок повинен бути встановлений і для відправлення готової продукції, товарів і вантажів.

З метою забезпечення належного виконання договірних зобов'язань юридична служба підприємства здійснює загальний контроль за виконанням договорів згідно з методичними рекомендаціями про правове забезпечення виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання та участі в цій роботі юридичних служб підприємств.

Проголошення Україною незалежності, утворення демократичної правової держави, перехід до ринкової економіки уможливили рішучий перехід в організації всієї планової роботи від адміністративних до економічних методів, що забезпечило умови для діяльності підприємств на засадах повного господарського розрахунку та самофінансування, підвищили заінтересованість підприємств у найповнішому використанні своїх резервів і можливостей для збільшення обсягів випуску і підвищення якості продукції та ефективності виробництва, а також подальшого розвитку підприємств. З цією метою було докорінно змінено систему формування державних планів (замовлень). При цьому підприємства придбали господарську самостійність. Ці та деякі інші заходи спрямовані на те, щоб органічно збігались і водночас задовольнялись інтереси суспільства, держави, кожного підприємства-товаровиробника і особисті інтереси кожного працівника.

Основною формою планування і діяльності підприємства є річний план, який воно розробляє самостійно на основі державних замовлень, замовлень споживачів та інших, передбачених укладеними господарськими договорами, що сприяє демократизації управління виробництвом та економікою в цілому і підвищує економічну відповідальність виробника.

За порушення договірних зобов'язань, кредитно-розрахункової та податкової дисципліни, вимоги до якості продукції та інших правил здійснення господарської діяльності підприємство несе відповідальність, передбачену законодавством України. При цьому сплата штрафів за порушення умов договору, а також відшкодування заподіяних збитків не звільняють підприємство (без згоди споживача) від виконання зобов'язань щодо постачання продукції, виконання робіт чи надання послуг.

План і господарський договір завжди є взаємодіючими категоріями (функціями), від виконання яких залежить і оцінюється господарська діяльність кожного підприємства. Невиконання зобов'язань за договорами є порушенням договірної дисципліни і тягне за собою майнову відповідальність підприємств.

У правовій державі велике значення має дотримання законності та державної дисципліни, що включає в себе зміцнення планової і договірної дисципліни. Кожне підприємство діє в межах своєї компетенції, спеціальної правоздатності, дотримуючись законності та державної дисципліни. Тому дії керівників та працівників підприємства повинні бути узгоджені з вимогами закону, що є безумовною вимогою, яку не можна ігнорувати або порушувати. Забезпечення законності та державної дисципліни, використання правових засобів для покращення економічних показників діяльності підприємств є узагальнюючим критерієм діяльності роботи юридичної служби, основою всієї правової роботи на підприємстві.

З огляду на зазначене, юридичні служби підприємства беруть участь у плануванні роботи підприємства, зокрема розроблюють нормативні акти, що регламентують форму участі, обов'язки структурних підрозділів і служб у розробці планової документації, порядок її узгодження і введення в дію.

Чинне законодавство передбачає відповідальність за невиконання зобов'язань, яку несуть керівники та інші посадові особи підприємств. Насамперед це матеріальна відповідальність за шкоду, завдану невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, а також виплатою санкцій підприємством. Притягнення до матеріальної відповідальності не виключає можливості притягнення винних і до дисциплінарної відповідальності.

У разі систематичних або окремих грубих порушень дисципліни постачання, сплати санкцій у великих розмірах органами попереднього слідства, прокуратури і судом винні посадові особи можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності.

Питання для самоконтролю

Поняття і зміст договірної роботи.
Етапи договірно-правової роботи.
Нормативні акти, що регулюють майнові договори.
Загальний порядок виконання договірної роботи.
Яким має бути облік договорів і контроль за їх виконанням?
Правове забезпечення планової і договірної дисципліни.
Якою є відповідальність за невиконання зобов'язань?

Blog

Кодекс законів про працю від 10. 12. 71