Кодекс законів про працю від 10. 12. 71
Вид материала | Кодекс |
3. Правовий стан юридичної служби Юридична служба міністерства 4. Загальні засади організації юридичної служби |
- Список використаних джерел кодекс Законів про працю України (зі змінами та доповненнями), 10.88kb.
- Кодекс законів про працю україни, 1374kb.
- Кодекс законів про працю України, 1742.56kb.
- Кодекс законів про працю України, 3210.89kb.
- Кодекс законів про працю України, 2445.07kb.
- Кодекс законів про працю України, 1549.24kb.
- Положення про порядок укладання або переукладання контракту з керівником виконавчого, 107.05kb.
- Кодекс законів про працю України, 1775.68kb.
- Положення про робочий час І час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, 211.33kb.
- Кодекс законів про працю України, 461.45kb.
3. ПРАВОВИЙ СТАН ЮРИДИЧНОЇ СЛУЖБИ
Прочитайте
Л-17; 18; 27; 34.
У сучасних умовах докорінної зміни механізму господарювання (реорганізуються і набирають нового статусу міністерства та відомства, справді самостійними стають підприємства) чільне місце посідають економічні методи управління господарством, підвищується роль господарських договорів. Великого значення набуває правове забезпечення господарювання, підвищуються роль і авторитет правоохоронних органів та юридичних служб міністерств, інших органів виконавчої влади і підприємств.
Тому важко переоцінити значення Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації.
Положення можна умовно згрупувати в три розділи: загальні положення; обов'язки; права та відповідальність юридичних служб.
У першому розділі зазначається, що в міністерстві, іншому державному органі виконавчої влади, на державному підприємстві, установі, організації залежно від обсягу, характеру і складності правової роботи створюються (як правило, у формі самостійного структурного підрозділу) юридичне управління, відділ, сектор, бюро, група або вводиться посада юрисконсульта відповідної категорії.
Відповідно до цієї норми на всіх підприємствах і в організаціях, як правило, повинні бути створені юридичні служби. Юридична служба є самостійним структурним підрозділом, залежно від обсягу, характеру і складності роботи визначається структура юридичної служби, встановлюється порядок створення та взаємовідносин юридичної служби й інших структурних підрозділів.
Основним завданням юридичної служби є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання законів та запобігання невиконанню вимог актів законодавства, інших нормативних документів міністерством, підприємством, їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків.
Юридична служба безпосередньо підпорядковується міністрові або за його рішенням одному із заступників, а на підприємстві - безпосередньо керівнику.
Міністерство і підприємство доводять до відома відповідно Міністерства юстиції України і Управління юстиції в області, міст Києва та Севастополя про наявність в їх структурі юридичної служби, зміни її організаційної форми та складу працівників, потребу в юридичних кадрах. Крім того, юридичні служби міністерств та підприємств з питань організації та методики здійснення правової роботи керуються рекомендаціями Міністерства юстиції України.
Міністерство або підприємство зобов'язане створювати умови для нормальної роботи і підвищення кваліфікації працівників юридичної служби, забезпечувати їх окремим приміщенням, телефонним зв'язком, сучасними засобами оргтехніки, транспортом для виконання службових обов'язків, законодавчими та іншими матеріалами, літературними джерелами з правових питань.
Заборонено покладати на юридичну службу обов'язки, що не стосуються правової роботи і не передбачені Загальним положенням. Це є своєрідною гарантією того, що юристи зможуть займатися виключно правовою роботою і виконувати функції, покладені на них законодавством.
На посаду керівника, його заступника, головного юрисконсульта, юридичної служби міністерства або підприємства, призначаються особи з вищою юридичною освітою, стажем роботи за спеціальністю найменше три роки, а на посади провідної і відповідної категорії юрисконсультів -особи, які мають вищу юридичну освіту або навчаються на останніх курсах вищих юридичних навчальних закладів.
Особи, які навчаються у вищих юридичних навчальних закладах або не мають досвіду роботи, після прийняття на роботу до юридичної служби міністерства або підприємства повинні пройти стажування в управлінні юстиції області, міст Києва та Севастополя.
Загальне положення також встановлює, що правову допомогу підприємству можуть надавати, на підставі договору, адвокат, адвокатські бюро, фірма, контора, інші адвокатські об'єднання, а також фізична чи юридична особа, яка має ліцензію на здійснення юридичної допомоги.
Розглянемо обов'язки, які покладаються на різні юридичні служби згідно із Загальним положенням.
Юридична служба міністерства:
• організовує і приймає участь у забезпеченні реалізації державно-правової політики у відповідній галузі, захисті законних інтересів міністерства;
- забезпечує правильне застосування законодавства в міністерстві та на підприємствах галузі, інформує керівника про необхідність впровадження заходів щодо скасування актів, прийнятих з порушенням законодавства;
- разом з відповідними структурними підрозділами узагальнює практику застосування законодавства в галузі, готує пропозиції щодо його вдосконалення, подає їх на розгляд керівництва міністерства для вирішення питання стосовно * необхідності підготовки проекту акта законодавства та внесення його в установленому порядку до державного органу, уповноваженого приймати такі акти;
- перевіряє відповідність законодавству проектів наказів та інших нормативних актів, що подаються на підпис керівництву, візує їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів або осіб, які їх заміщують. Якщо проект наказу чи іншого нормативного акта не відповідає законодавству або внесені в нього юридичною службою зауваження не враховані, ця служба, не візуючи проект, подає письмовий висновок з пропозиціями щодо законного вирішення відповідного питання для прийняття остаточного рішення керівником міністерства;
- видавати накази, інші нормативні акти, а також подавати проект акта законодавства до відповідного державного органа для вирішення питання щодо його прийняття чи узгодження без попереднього розгляду юридичною службою не допускається;
- вносить керівництву міністерства пропозиції щодо подання нормативного акта до Міністерства юстиції України для державної реєстрації, якщо цей акт стосується прав, свобод і законних інтересів громадян або має міжвідомчий характер;
- бере участь у підготовці-проектів актів законодавства, міжнародних та господарських договорів (контрактів), розглядає проекти нормативних актів, які надійшли для погодження, з питань, що належать до компетенції міністерства, готує проекти письмових висновків чи зауважень до них;
- разом з іншими структурними підрозділами переглядає відомчі нормативні акти з метою приведення їх у відповідність до законодавства, готує пропозиції щодо внесення в них змін і доповнень чи визнання їх такими, що втратили чинність;
- організовує облік і зберігання текстів законодавчих та інших нормативних актів або підтримує їх у контрольному стані; за допомогою сучасних технічних засобів здійснює інформаційно-довідкову роботу із законодавства, оперативно доводить до підприємств галузі інформацію про зміни в нормативних актах і нові акти, рекомендації органів юстиції, роз'яснення Вищого господарського суду та Пленуму Верховного Суду України, готує керівництву міністерства довідкові матеріали із законодавства, надає працівникам міністерства консультації з правових питань;
- разом з відповідними структурними підрозділами сприяє підприємствам галузі у правовому забезпеченні встановлення та стабілізації господарських зв'язків, бере участь у застосуванні заходів правового впливу в разі невиконання чи неналежного виконання договірних зобов'язань, забезпеченні захисту майнових прав, надає правову допомогу суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності галузі;
- сприяє правильному застосуванню законодавства про працю, запобіганню безгосподарності, непродуктивним витратам, бере участь в аналізі причин їх виникнення і підготовці документів про відшкодування збитків;
- аналізує матеріали, що надходять від правоохоронних і контролюючих органів, результати претензійної та позовної роботи, дані статистичної звітності, що характеризують стан законності в діяльності міністерства, розробляє пропозиції щодо усунення недоліків у правовому забезпеченні діяльності підприємств галузі, подає їх на розгляд керівництва міністерства;
- бере участь у розгляді матеріалів за наслідками перевірок, ревізій, інвентаризацій, готує правові висновки за фактами виявлених правопорушень;
- являється представником в установленому законодавством порядку інтереси міністерства в судах та інших органах під час розгляду правових питань і спорів;
- вносить пропозиції керівництву міністерства (якщо це не входить у компетенцію іншого підрозділу) щодо притягнення до відповідальності працівників, з вини яких заподіяно шкоду;
- здійснює методичне керівництво правовою роботою на підприємствах галузі, вносить на розгляд керівництва чи колегіального органу міністерства пропозиції щодо вдосконалення цієї роботи, сприяє впровадженню кращих форм і методів діяльності юридичної служби та реалізації рекомендацій органів юстиції, разом з відповідними структурними підрозділами визначає перспективну потребу підприємств галузі в юридичних кадрах для забезпечення їх постійним правовим обслуговуванням, організовує підвищення кваліфікації працівників юридичної служби підприємств галузі та обмін досвідом їхньої роботи, співпрацює у цих питаннях з Міністерством юстиції України;
- бере участь в організації і проведенні семінарів, інших занять із правових питань з працівниками міністерства, у підвищенні правових знань керівників і спеціалістів підприємств галузі.
Юридична служба підприємства:
- координує роботу і бере безпосередню участь у підготовці наказів та інших актів підприємства, що регулюють відносини структурних підрозділів, їх майнову відповідальність;
- перевіряє відповідність законодавству проектів наказів, інших актів, що подаються на підпис керівнику підприємства, та візує їх за наявності погодження цих проектів зацікавленими підрозділами;
- приймати акти правового характеру без попередньої перевірки юридичною службою не допускається;
- разом з іншими структурними підрозділами складає висновки за проектами наказів та іншими актами, готує і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо зміни чи скасування відомчих нормативних актів та актів підприємства, які фактично втратили чинність, не відповідають умовам господарювання або видані з порушенням вимог законодавства;
- здійснює контроль за відповідністю законодавству актів, прийнятих керівниками структурних підрозділів, доповідає керівнику підприємства з питань упровадження заходів щодо їх зміни чи скасування;
- забезпечує облік і зберігання текстів законодавчих та інших нормативних актів, а також актів нормативного характеру, виданих підприємством, підтримує їх у контрольному стані;
- бере участь у підготовці, укладенні та контролі за виконанням господарських договорів (контрактів) з іншими підприємствами, установами та організаціями, дає правову оцінку їх проектам;
- надає правову допомогу у процесі створення, освоєння та впровадження науково-технічних розробок, новітніх технологій, а також у здійсненні заходів щодо поліпшення якості продукції (робіт, послуг), зменшення витрат від випуску неякісної продукції;
- організовує претензійну і виконує позовну роботу, представляє у встановленому законодавством порядку інтереси підприємства в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів, дає правову оцінку претензіям, що висунуті до підприємства чи підприємством у зв'язку з порушенням майнових прав і законних інтересів;
- контролює дотримання структурними підрозділами встановленого на підприємстві порядку висунення і розгляду претензій;
- аналізує наслідки розгляду претензій, позовів і судових справ, практику укладення та виконання договорів (контрактів), вносить керівнику підприємства пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення господарської діяльності;
- готує висновки щодо правомірності списання матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості, непродуктивних витрат і дає
- правову оцінку фактам нестач, крадіжок, безгосподарності, випуску неякісної продукції, псування майна, розглядає матеріали про відшкодування за рахунок винних осіб матеріальної шкоди, що готуються відповідними підрозділами на основі економіко-правового аналізу даних бухгалтерського обліку і статистичної звітності, інших документів фінансово-господарської діяльності підприємства та матеріалів перевірок, здійснених правоохоронними і контролюючими органами;
- сприяє дотриманню законності в реалізації прав трудового колективу під час вирішення ним питань виробничого характеру і соціального розвитку, бере участь у підготовці та укладенні колективного договору, консультує виборні органи трудового колективу з питань законодавства, що стосуються їх повноважень;
- разом з відповідними підрозділами підприємства бере участь у підготовці заходів щодо зміцнення трудової дисципліни, забезпечення охорони праці на виробництві, надає правову допомогу працівникам підприємства, які потребують соціального захисту;
- забезпечує правильне застосування норм трудового, житлового, пенсійного та інших видів законодавства, що стосуються прав і законних інтересів працівників, вносить пропозиції керівнику підприємства щодо поновлення порушених прав, у разі невиконання вимог законодавства під час звільнення працівника з роботи, переведення на іншу роботу, притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності готує письмовий висновок з пропозиціями щодо усунення порушень;
- бере участь у забезпеченні дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища та вжиття заходів, спрямованих на запобігання його порушенням;
- сприяє своєчасному впровадженню заходів за протестами та поданнями прокуратури, окремими ухвалами суду, рішеннями, постановами, ухвалами господарського суду, відповідними документами інших правоохоронних і контролюючих органів;
- організовує і виконує роботу, пов'язану з підвищенням рівня правових знань працівників підприємства, інформує про законодавство, роз'яснює практику його застосування; дає консультації з правових питань.
Юридична служба міністерства чи підприємства має право:
- перевіряти дотримання законності в міністерстві на підприємствах та в їх структурних підрозділах;
- одержувати у встановленому порядку від посадових осіб міністерства, підприємства, їх структурних підрозділів документи, довідки, розрахунки, інші матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;
- інформувати керівника міністерства, підприємства в разі покладення на неї виконання роботи, що не належить до функцій юридичної служби чи виходить за її межі, а також якщо відповідні підрозділи або посадові особи не надають документів, інших матеріалів, необхідних для вирішення порушених питань;
- залучати за згодою керівника структурного підрозділу міністерства, підприємства відповідних спеціалістів для підготовки проектів нормативних актів та інших документів, а також для розробки заходів, що здійснюються юридичною службою відповідно до покладених на неї обов'язків;
- брати участь у засіданнях колегії, інших дорадчих і колегіальних органів, нарадах, які проводяться в міністерстві, на підприємстві, у разі розгляду на них питань щодо практики застосування законодавства.
Пропозиції юридичної служби щодо приведення у відповідність до законодавства проектів рішень, наказів, інших правових актів міністерства, підприємства, що суперечать закону, є обов'язковими для розгляду керівником міністерства, підприємства та їх структурних підрозділів.
Працівник юридичної служби, який не вжив передбачених Загальним положенням про юридичну службу заходів щодо усунення порушень законодавства, які призвели до негативних економічних наслідків, ущемлення прав і законних інтересів працівників, несе відповідальність в установленому законодавством порядку.
Питання для самоконтролю
- Охарактеризуйте Загальне положення про юридичну службу.
- Вимоги, що висуваються до керівників і працівників юридичної служби.
- Обов'язки юридичної служби міністерства.
- Обов'язки юридичної служби підприємства.
- Права юридичної служби міністерства, підприємства.
- Відповідальність працівників юридичної служби.
4. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ СЛУЖБИ
Прочитайте
Л-17;25;26;27;29.
4.1. Умови та процедура створення юридичної служби на підприємствах
Питанням організаційно-правового обслуговування, забезпечення реалізації державної правової політики у відповідній галузі, захисту законних інтересів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також державних підприємств, установ і організацій надається велике значення з боку держави.
Відповідно до Загального положенням про юридичну службу міністерства чи іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації міністерства та відомства, зобов'язані впорядкувати роботу юридичних підрозділів у центральному апараті галузі, вжити заходів щодо забезпечення належного правового обслуговування підприємств, установ і організацій галузі.
Юридична служба разом з іншими структурними підрозділами бере участь у реалізації практично всіх функцій управління міністерством, підприємством та іншим господарчим органом, посідаючи при цьому особливе місце: через юридичну службу держава не тільки забезпечує, а й контролює дотримання законності та державної дисципліни в діяльності підприємств, установ, організацій.
Юридичній службі надається особлива державна функція, тому порядок її організації і правове положення визначається в централізованому порядку. Загальним положенням про юридичну службу. Але на думку В.З. Янчука, порядок її формування регулюється дещо однобічно, адже дане положення стосується державних підприємств, а що до приватних, то ці питання не врегульовані. Стативка А.М. з приводу цього вказує, що ці норми можуть мати для приватних підприємств рекомендаційний характер.
Відповідно до п. 2 Загального положення про юридичну службу залежно від обсягу, її складності та характеру утворюється юридичний відділ. Як бачимо, створення юридичної служби визначається певними умовами, які є суб'єктивними для кожного підприємства. І це правильно, адже створення такої служби можливе у випадку коли підприємство є активним учасником господарської діяльності, має великий обіг виробництва, укладає велику кількість договорів тощо. У минулому, наприклад з І973 року, юристи виділялися в господарстві в залежності від
розміру грошового обігу. Безпосередньо, у господарства, яке мало план реалізації продукції більше 2 млн. крб. виділявся юрисконсульт, а в колгоспи - старший юрисконсульт виділявся у випадку плану реалізації продукції, більше 3,5 млн. крб.
У 1981 році були встановлені Нормативи чисельності робітників юридичної служби.
На сучасному етапі, створюючи юридичну службу важливо пам'ятати, що вона по своїй організаційній структурі може бути різноманітна і в залежності від самого підприємства, може вводитися тільки посада юрисконсульта відповідної категорії.
Ефективність правової роботи на підприємстві залежить від визначення оптимальної організаційної структури юридичної служби і необхідної кількості штатних одиниць з урахуванням обсягу роботи і особливостей діяльності підприємства. Як свідчить практика, для промислових підприємств, де працює велика кількість робітників та службовців, наявний великий обсяг робіт з підготовки й оформлення договорів, претензій, позовів та інших правових документів, юридична служба складається з 4-5 осіб.
Але не треба забувати і про малі підприємства. Адже їх доход відповідно до законодавства повинен бути в межах п'ятисот тисяч євро за середньорічним курсом Нацбанку України.
З огляду на це малі підприємства не можуть обійтися без виконання правової роботи і правового обслуговування. Поряд з цим, законодавством встановлено, що надання правової допомоги може здійснювати не тільки штатним юрисконсультом. Підприємство може укладати договори про надання юридичних послуг з юридичного консультацією, фірмою, адвокатським бюро (фірмою, конторою), юридичною чи фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, що займається юридичною практикою.
Відомі й такі форми правового обслуговування, як організація міжгосподарських юридичних груп для обслуговування , кількох територіально близьких підприємств однієї або кількох галузей, а також організація обслуговування невеликих господарчих органів однієї системи юридичною службою головного (найбільшого) підприємства.
Останні дві форми найраціональніші, оскільки забезпечують досить тісний зв'язок юриста з підприємством, регулярне відвідування ним підприємства, кваліфіковану підготовку документів.
Міжгосподарські юридичні групи створюються за спеціальним наказом міністерства або іншого органу державної виконавчої влади, де регламентовано всі аспекти організації та діяльності міжгосподарських юридичних груп, у тому числі порядок їх утворення, права та обов'язки співробітників, оплата праці, форми та заохочення юристів.
На одному з базових підприємств для обслуговування кількох невеликих підприємств, а також виробничих одиниць, де немає сенсу тримати штатного юрисконсульта, як самостійні структурні підрозділи можуть створюватися міжгосподарські юридичні відділи. Ці відділи формуються за рахунок загальної штатної чисельності працівників кількох невеликих підприємств і організацій у такій кількості, аби на кожного юриста припадало обслуговування від двох до чотирьох підприємств та організацій. Кожне підприємство, що обслуговується міжгосподарським юридичним відділом, перераховує базовому підприємству грошові суми для утримання юристів.
Вибравши необхідну форму юридичного обслуговування керівник проводить відповідну роботу щодо її використання. Так, якщо це штатне обслуговування, то необхідно розробити штатний розпис юридичної служби, в якому визначити необхідну чисельність юристів, встановити необхідні категорії до кожної посади, визначити розмір оплати праці тощо. Далі видається наказ по підприємству де закріплюється волевиявлення керівника, і разом з тим вказується завдання відділу кадрів щодо створення локальних нормативних актів, що регулювали б діяльність новоствореного підрозділу.
Нині чисельність персоналу визначається в кожному конкретному випадку, виходячи з певних умов. Тому чисельність працівників юридичних служб на різних підприємствах є неоднаковою. Вона залежить від:
- об'єму діяльності підприємства, що виражені в різних показниках. Є пряма залежність між об'ємом виробничої діяльності і масштабами правової роботи;
- чисельність робочих та службовців на підприємстві. Зрозуміло, що разом із збільшенням числа робочих росте необхідність в консультуванні, хоча б з питань організації праці, заробітної плати, охорони праці;
- наявності або відсутності підпорядкованих підприємств, установ, наявності або відсутності в їх апараті юридичної служби;
- кількості обслуговуючих клієнтів, суб'єктів, покупців тощо, із збільшенням яких, як правило, збільшується число претензій, заяв, скарг.
При визначенні чисельності працівників юридичних служб керівник може вводити певну спеціалізацію її працівників. Наприклад, один юрисконсульт займається договірною роботою, інший претензійно-позовною, а ще хтось здійснює загальний нагляд за законністю тощо. У середині самої юридичної служби також може бути проведений такий розподіл робіт: може бути створений відділ, що займається договірно-претензійною роботою та відділ позовної роботи.
У випадку коли керівник вирішить, що юридичне обслуговування буде здійснюватися на договірній основі з суб'єктом, що не є штатним працівником, то розробляється відповідний проект договору і укладається з відповідним суб'єктом.
При наданні правової допомоги адвокатським бюро (фірмами, конторами) треба враховувати Закон України "Про адвокатуру", юридичними фірмами, суб'єктами підприємницької діяльності цивільним та господарським законодавством.
Дані суб'єкти зобов'язані вживати заходів щодо зміцнення законності в господарській діяльності підприємств, які вони обслуговують, активно використовувати правові засоби для впровадження нових економічних показників, забезпечувати збереження майна підприємства, сприяти виготовленню якісної та стандартної продукції, боротися з порушенням трудового законодавства, здійснювати захист прав та законних інтересів підприємств, установ і організацій.
Але на практиці, як правило, діяльність цих суб'єктів щодо правового обслуговування підприємств, установ і організацій обмежується тільки виконанням претензійно-позовної роботи. Значна частина адвокатів немає глибоких знань господарського законодавства, що негативно відображується на якості обслуговування.
У заключенні може відзначити, що нормальне функціонування підприємств, здійснення належним чином виробничо-господарської діяльності, підприємницької діяльності, правильне застосування та дотримання чинних правових норм в процесі їх діяльності, відстоювання інтересів господарств при укладенні договорів тощо, залежить від рівня їх юридичного обслуговування. Поряд з цим, на думку Первушина А.Т., оптимальною формою юридичного .обслуговування є штатне юрисконсультство. Так як, по-перше, дана робота на підприємстві для юриста є основною та єдиною, по-друге, він має можливість вивчити стан справ на підприємстві в короткий час, по-третє, своєчасно і кваліфіковано може надати керівнику правову допомогу, по-четверте, він своєчасно вживатиме заходи по ліквідації порушень законності.