Кодекс законів про працю від 10. 12. 71

Вид материала

4.6. Розподіл обов'язків працівників юридичних служб
5. Структура і керівництво юридичною службою
6. Загальні положення організації роботи юридичної
Начальник юридичного відділу.

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7

4.6. Розподіл обов'язків працівників юридичних служб

Питання розподілу обов'язків дуже тісно пов'язане з плануванням роботи юридичної служби. Даний розподіл здійснюється в залежності від об'єму роботи і структури юридичної служби. Доцільно розподілити функції так, щоб кожний юрисконсульт відповідав за окремі основні питання (удосконалення господарських взаємовідносин, забезпечення збереження матеріальних цінностей, взаємовідносини з транспортними організаціями, договірна робота, претензійно-позовна робота), а також за конкретні ділянки повсякденної роботи (кодифікація діючого законодавства, правове справочинство, складання звітності). За юрисконсультами можуть бути закріплені відділи, цехи, інші структурні підрозділи підприємства залежно від структури господарського органу, організація роботи юридичної служби якого розглядається.

Розподіл обов'язків працівників юридичних служб може проводитися в залежності від складності правової роботи. Існує особливо складна робота, підвищеної та середньої складності робота.

До особливо складної відноситься робота, виконання якої вимагає від спеціаліста знань не тільки по своїй спеціальності, але й вміння орієнтуватися в суміжних галузях господарської діяльності. Спеціаліст, що виконує ці роботи, повинен володіти великим досвідом та знаннями, для використання резервів виробництва і підвищення його ефективності, мати навики організації впровадження новітніх технологій.

Робота підвищеної складності це ті різноманітні роботи, виконання яких повинно здійснюватися, як правило, самостійно на основі загальних вказівок керівництва. Спеціаліст, який їх виконує, повинен володіти глибокими професійними навиками і мати необхідний практичний досвід.

До робіт середньої складності відносяться ті, що повторюються в межах регламентованого завдання, в якому визначаються можливі методи вирішення задач, що стоять перед робітниками, а також вказуються керівні та нормативні матеріали, що необхідні в процесі праці.

Функції потрібно розподіляти так, щоб у кожного юрисконсульта були у провадженні окремі вузлові питання (наприклад, здійснення претензійно-позовної роботи), а також конкретні ділянки поточної роботи: кодифікація чинного законодавства, складання звітності тощо. За юрисконсультами можуть бути закріпленні відділи, цехи, інші структурні підрозділи підприємства залежно від структури господарського органу, організація роботи юридичної служби якого розглядається.

Розподілені між юрисконсультами обов'язки закріплюються спеціальним документом і затверджуються керівником підприємства. За основу при його розробці можна взяти вже знайомий Довідник типових професійних характеристик державних службовців.

У ньому є розподіл обов'язків працівників юридичної служби в залежності від посади та кваліфікаційного рівня працівника даного структурного підрозділу.

Але не дивлячись на це, з метою забезпечення взаємозамінності та підготовки кадрів зі всебічною і глибокою кваліфікацією начальник юридичної служби з огляду на обставини у правовому підрозділі може доручити кожному співробітникові підготовку і вирішення будь-якого питання незалежно від затверджених розподілених обов'язків. Досягти цього можна лише тоді, коли кожний юрисконсульт підприємства однаково добре володіє знаннями та вміннями за всіма напрямами правової роботи. Кожний юрисконсульт повинен знати і вміти виконувати договірну, претензійно-позовну роботу, вміти захищати інтереси підприємства в судах, здійснювати правову експертизу нормативних актів, що подаються на підпис керівництву, вести правову пропаганду в колективі.

Таким чином, підводячи підсумки можна визначити, що питання розподілу обов'язків працівників юридичної служби, в деякій мірі, є суб'єктивним, адже знаходиться в прямій залежності від декількох критеріїв, що в свою чергу залежать від самого підприємства в цілому. Чітке розмежування компетенції між працівниками юридичної служби буде сприяти централізованому, якісному, швидкому та своєчасному виконанню поставлених перед ними задач.

Питання для самоконтролю

Назвати основні причини створення юридичної служби на підприємствах. Обгрунтувати необхідність існування даного структурного підрозділу.
Назвати форми юридичного обслуговування.
Міжгосподарські юридичні групи та відділи і порядок їх утворення.
Особливості правового обслуговування підприємств адвокатами.
Визначити процедуру створення юридичної служби на підприємствах.
Дати характеристику локальному акту Положення про юридичну службу.

Проаналізувати основні завдання, обов'язки керівника юридичної служби, провідного юрисконсульта, юрисконсульта відповідної категорії та визначити їх основні відміні риси.
Хто може займати посади начальника юридичного відділу, головного юрисконсульта, юрисконсульта І, II категорії?
Порядок приймання юристів на роботу на основі конкурсу.

10. Як юристи проходять стажування та атестацію на підприємстві?

11. Охарактеризувати структуру посадових інструкцій працівників юридичних служб.

13. Охарактеризувати роботи які відносяться до складної, підвищеної та середньої складності роботи.

5. СТРУКТУРА І КЕРІВНИЦТВО ЮРИДИЧНОЮ СЛУЖБОЮ

Прочитайте

Л- 1; 6; 10; 11; 15; 17; 18; 21.

Питанням організації правового обслуговування, забезпечення реалізації державної правової політики у відповідній галузі, захисту законних інтересів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також державних підприємств, установ і організацій надається велике значення з беку держави.

Згідно з Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації міністерства та відомства зобов'язані впорядкувати роботу юридичних підрозділів у центральному апараті галузі, вжити заходів щодо забезпечення належного правового обслуговування підприємств, установ і організацій галузі.

Юридична служба разом з іншими структурними підрозділами бере участь у реалізації практично всіх функцій управління міністерством, підприємством та іншим господарчим органом, посідаючи при цьому особливе місце: через юридичну службу держава не тільки забезпечує, а й контролює дотримання законності та державної дисципліни в діяльності підприємств, установ і організацій.

Юридичній службі надається особлива державна функція, тому порядок її організації і правове положення визначаються в централізованому порядку Загальним положенням про юридичну службу.

Юридична служба як самостійний підрозділ у системі управління підприємством має певну організаційну структуру. Залежно від обсягу і характеру правової роботи, специфіки роботи підприємства чи установи юридична служба складається з юридичних відділів, секторів, бюро, групи або впроваджується посада юрисконсульта відповідної категорії (головний юрисконсульт, старший юрисконсульт, юрисконсульт). У міністерствах та інших центральних органах державної виконавчої влади можуть створюватись юридичні управління.

Ефективність правової роботи на підприємстві залежить від визначення оптимальної організаційної структури юридичної служби і необхідної кількості штатних одиниць з урахуванням обсягу роботи і особливостей діяльності підприємства. Як свідчить практика, для промислових підприємств, де працює велика кількість робітників та службовців, наявний великий обсяг робіт з підготовки й оформлення договорів, претензій, позовів та інших правових документів, юридична служба складається з чотирьох чи п'яти осіб.

В Україні створено й діють малі підприємства з такою чисельністю працівників: у промисловості та на будівництві - до 200; інших галузях виробничої сфери - до 50; науці та науковому обслуговуванні - до 100; галузях невиробничої сфери - до 25; роздрібній торгівлі - до 15. З огляду на це малі підприємства не можуть обійтись без виконання правової роботи і правового обслуговування.

Існують такі основні форми правового обслуговування малих та середніх підприємств: на підставі договору, укладеного з юридичною консультацією, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи окремим адвокатом або на підставі договору, укладеного з юридичною чи фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, який має спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення юридичної практики.

Відомі й такі форми правового обслуговування, як організація міжгосподарських юридичних груп для обслуговування кількох територіально близьких підприємств однієї або кількох галузей, а також організація обслуговування невеликих господарчих органів однієї системи юридичною службою головного (найбільшого) підприємства.

Останні дві форми найраціональніші, оскільки забезпечують досить тісний зв'язок юриста з підприємством, регулярне відвідування ним підприємства, кваліфіковану підготовку документів.

Міжгосподарські юридичні групи створюються за спеціальним наказом міністерства або іншого органу державної виконавчої влади, де регламентовано всі аспекти організації та діяльності міжгосподарських юридичних груп, у тому числі порядок їх утворення, права та обов'язки співробітників, оплата праці, форми заохочення юристів.

На одному з базових підприємств для обслуговування кількох невеликих підприємств, а також виробничих одиниць, де немає сенсу тримати штатного юрисконсульта як самостійні структурні підрозділи можуть створюватись міжгосподарські юридичні відділи. Ці відділи формуються за рахунок загальної штатної чисельності працівників кількох невеликих підприємств і організацій у такій кількості, щоб на кожного юриста припадало обслуговування від двох до чотирьох підприємств або організацій. Кожне підприємство, що обслуговується міжгосподарським юридичним відділом, перераховує базовому підприємству грошові суми для утримання юристів.

Правове обслуговування підприємств, установ і організацій адвокатами, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи іншим адвокатським об'єднанням передбачається Законом України "Про адвокатуру", Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації та іншими нормативними актами.

Надання адвокатами правової допомоги підприємствам, установам і організаціям є одним з найважливіших напрямів діяльності адвокатури.

Діяльність адвокатів щодо правового обслуговування підприємств, установ і організацій не може обмежуватись тільки виконанням претензійно-позовної роботи. Адвокати зобов'язані вживати заходів щодо зміцнення законності в господарській діяльності підприємств, які вони обслуговують, активного використання правових засобів для впровадження госпрозрахунку і поліпшення економічних показників, забезпечення збереження майна підприємства, посилення боротьби з безгосподарністю, виготовленням неякісної та нестандартної продукції, з порушеннями трудового законодавства, посилення захисту прав та законних інтересів підприємств, установ і організацій, правового забезпечення господарського механізму загалом.

З огляду на викладене адвокату необхідно добре орієнтуватись у господарському законодавстві й знати основні нормативні акти, що регулюють господарську діяльність підприємств і організацій.

Адвокати здійснюють правову роботу за тими ж напрямами, що й юридичні служби.

Адвокат організовує правильне і своєчасне висунення претензій і позовів, укладення господарських договорів, здійснює контроль за їх виконанням.

Для здійснення цих та інших функцій з правового обслуговування адвокат має право вимагати від структурних підрозділів і посадових осіб необхідні документи, довідки, розрахунки та іншу інформацію.

Разом з іншими структурними підрозділами і посадовими особами адвокат бере участь у вивченні й узагальненні результатів господарської діяльності за окремими напрямами. У разі виявлення фактів заподіяння підприємству шкоди адвокат зобов'язаний порушити перед керівником питання щодо притягнення винуватців до матеріальної відповідальності.

На адвоката покладається обов'язок підвищення рівня правової роботи на підприємстві шляхом здійснення заходів, пов'язаних з навчанням та правовою пропагандою - лекцій, доповідей, бесід, тематичних нарад.

Ефективність юридичної служби на підприємстві, в установі та організації, а також правової роботи загалом значною мірою залежить від організації і рівня керівництва ними.

За весь час існування юридичної служби питання управління та контролю за її діяльністю вирішувались по-різному.

Нині це загальнодержавне завдання, що визначає організаційно-методичне керівництво діяльністю юридичної служби.

Згідно з п. 4 Загального положення на Міністерство юстиції України покладено обов'язок організації та методичного керівництва правовою роботою в державі.

Широкі повноваження в частині методичного керівництва правовою роботою надані (згідно з п. 8 Загального положення) юридичному відділу (управлінню) галузевого міністерства.

Таким чином, методичне керівництво юридичних служб здійснюється централізовано: у загальнодержавному масштабі - Міністерством юстиції України, а в окремій галузі господарювання - юридичною службою галузевого міністерства, вищої організації.

Пояснимо як треба розуміти термін "методичне керівництво".

Методика - це сукупність основних принципів та прийомів, які створюють чітку систему організації роботи того чи іншого органу за визначеними напрямами.

Орган, що здійснює методичне керівництво, напрацьовує найраціональніші, найефективніші, єдині принципи і засоби роботи, які він рекомендує для використання з метою впорядкування і підвищення результативності роботи.

Розробка таких прийомів та способів роботи і використання їх на практиці є методичним керівництвом. Його основу становлять вивчення роботи підприємств, установ, рекомендації науково-дослідних організацій, пропозиції наукових і практичних працівників.

Оперативно розроблені на основі узагальнення теорії та практики методичні рекомендації або вказівки можуть бути визначені як стандарти, яким повинна відповідати на певному проміжку часу діяльність відповідних органів, організацій, підприємств та їх підрозділів.

Окрім методичних вказівок і рекомендацій найефективнішими заходами методичного керівництва є перевірка, збирання статистичних або оперативних даних, довідок, інформацій, заслуховування звітів, організація семінарів, зборів, перепідготовка кадрів тощо.

Зауважимо, що слід розрізняти такі поняття як методичне керівництво юридичною службою та правовою роботою.

Поняття "методичне керівництво правовою роботою" ширше і включає в себе методичне керівництво юридичною службою. Методичні вказівки і рекомендації керівних органів щодо правової роботи розраховані на всі підприємства, установи і організації, у тому числі й такі, що не мають власної юридичної служби.

Методичне керівництво юридичною службою включає в себе конкретні питання щодо створення юридичних служб, підбору та підвищення кваліфікації співробітників юридичних служб, безпосередньої організації їхньої роботи.

Методичне керівництво правовою роботою здійснюється на основі перспективного (один - два роки) та поточного планування, а також шляхом прийняття цільових (тематичних) планів разом з господарським судом, радами профспілок, іншими органами, організаціями та установами.

Систему органів Міністерства юстиції України становлять Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які постійно працюють з юрисконсультами, організовують їхнє стажування, підвищення кваліфікації, а також постійно діючі семінари.

Як зазначалося, однією з основних найефективніших форм контролю за правовою роботою є систематичні перевірки як загальні, так і тематичні. Під час загальних перевірок аналізуються всі напрями діяльності юридичної служби, стан правової роботи, виявляються недоліки, визначаються шляхи їх усунення. Як правило, перевіряючі вивчають такі питання:

організацію юридичної служби (її склад, умови роботи, планування роботи, стан діловодства);
організацію договірної роботи (аналіз укладених договорів, строки укладення договорів, характеристика переддоговірних спорів, організація обліку та контролю виконання договорів);
організацію претензійно-позовної роботи (участь юридичної служби у претензійно-позовній роботі, аналіз претензій і позовів, додержання досудового порядку врегулювання суперечностей між сторонами, організація обліку претензій, ефективність претензійно-позовної роботи);
участь юридичної служби в боротьбі з розкраданням майна, виготовленням неякісної продукції, іншими невиробничими втратами;
наявність правових документів, що регламентують цю діяльність, практика відшкодування збитків;
стан трудової дисципліни;
проведення правової експертизи нормативних актів;

• організацію правової пропаганди і участь у ній юридичної служби.
На рівень роботи юридичних служб, підвищення їх авторитету і

поліпшення стану правової роботи в цілому, на підприємстві, істотно впливають взаємодія і зв'язок юридичних служб з правоохоронними органами, передусім прокуратурою, загальними та господарськими судами, міліцією тощо.

Питання для самоконтролю

Юридичні служби міністерств, підприємств, установ як система державних органів.
Особливості правового обслуговування малих і середніх підприємств.

Міжгосподарські юридичні групи та відділи і порядок їх утворення.
Особливості правового обслуговування підприємств адвокатами.
Порівняйте управління юридичною службою і здійснення контролю за діяльністю за радянських часів і в сучасних умовах.

Методичне керівництво діяльністю юридичних служб.
Охарактеризуйте перевірку діяльності юридичної служби як одну з основних найефективніших форм контролю за правовою роботою.

6. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ЮРИДИЧНОЇ

СЛУЖБИ

Прочитайте

Л-3; 4; 5; 6; 17; 18; ЗО.

Велике значення для організації роботи юридичної служби має правильний добір та розстановка кадрів. Це означає, що кожний співробітник повинен відповідати таким вимогам: правильно розуміти державну політику і наполегливо впроваджувати її в життя; досконало володіти своєю спеціальністю; у повному обсязі знати питання, які має вирішувати; забезпечувати суворе дотримання державних інтересів і трудової дисципліни; вміти переконувати, виховувати та організовувати людей; бути вимогливим до себе і підлеглих; виявляти принциповість і добросовісність у роботі.

Нині, коли відбуваються якісні зміни в організації і керівництві економікою, коли істотно змінились і набрали нових форм виробничі та трудові відносини, щораз підвищуються вимоги до економічної та правової освіти кадрів як важливої умови підвищення наукового рівня господарювання, кожний співробітник повинен постійно підвищувати і вдосконалювати свої знання у сфері економічної теорії та політики держави, з питань сучасної науки і практики керівництва виробництвом, методів виховання та організації людей.

У п. 5 Загального положення про юридичну службу визначено кваліфікаційні вимоги до керівників, заступників керівників юридичних служб, головних, провідних юрисконсультів та юрисконсультів інших категорій, які входять до складу юридичної служби.

Характеристика кожної посади складається з трьох розділів: "Посадові обов'язки", "Повинен знати"; "Кваліфікаційні вимоги".

У розділі "Посадові обов'язки" перелічуються робота, виконання яких може бути доручене повністю або частково співробітникові, який обіймає відповідну посаду.

У розділі "Повинен знати" визначається основні вимоги, що висуваються до співробітника стосовно спеціальних знань, а також законодавчих актів, положень, інструкцій та інших керівних та нормативних документів.

У розділі "Кваліфікаційні вимоги" визначаються рівень спеціальної підготовки співробітника, необхідний для виконання покладених на нього обов'язків, і вимоги до стажу роботи. Кваліфікаційні характеристики є основою для розробки посадових інструкцій, що визначають конкретні обов'язки окремих виконавців.

Начальник юридичного відділу.

Посадові обов'язки. Забезпечує дотримання законності в діяльності підприємства і захист його правових інтересів. Здійснює контроль за відповідністю до вимог законодавства проектів наказів, інструкцій, положень та інших актів правового характеру, що видаються на підприємстві; при виникненні потреби бере участь у підготовці цих документів. Готує висновки щодо правових питань, які виникають у діяльності підприємства. Здійснює методичне керівництво правовою роботою на підприємстві. Надає правову допомогу структурним підрозділам у претензійній роботі, готує і передає необхідні матеріали до судових органів. Представляє інтереси підприємства в суді, інших державних і громадських органах та організаціях під час розгляду правових питань. Очолює роботу з узагальнення та аналізу результатів розгляду претензій, судових справ, а також практики укладення і виконання господарських договорів. Розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і поліпшення виробничої та господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Повинен знати: постанови, розпорядження вищих органів, методичні, нормативні та інші керівні матеріали з правової діяльності підприємства; чинне законодавство: господарське, цивільне, трудове, фінансове, адміністративне право, технічні засоби, порядок ведення обліку, складання звітності про господарсько-фінансову діяльність підприємства, порядок укладення й оформлення господарських договорів, основи економіки, організації праці, виробництва і управління, правила та норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

Кваліфікаційні вимоги: вища юридична освіта і стаж роботи за фахом не менш як три роки.

Blog

Кодекс законів про працю від 10. 12. 71