Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій Інститути післядиплом
| Вид материала | Диплом |
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 641.01kb.
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 96.91kb.
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 97.66kb.
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 32.54kb.
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 246.57kb.
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 2403.29kb.
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 124.07kb.
- Автономної Республіки Крим, управлінням освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 97.66kb.
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 41.19kb.
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 197.03kb.
65.
1
Три частини роману – хронологічне відображення основних етапів страдницького життя головної героїні – Марії.
Змалювання Уласом Самчуком деформації українського національного характеру під впливом більшовицької ідеології (Максим).
66.
1
Аналіз письменником причин поразки визвольних змагань.
Місце і значення роману «Марія» у творчому доробку письменника та літературному процесі.
67 - 68.
2
Література рідного краю.
69.
1
Іван Багряний.
Життєвий і творчий шлях письменника. Перші публікації віршів у журналах. Поема «Аве Марія», збірка поезій «До меж заказаних». Роман у віршах «Скелька».
Теорія літератури. Поняття про пригодницький роман.
70.
1
Пригодницький роман «Тигролови». Символічний образ товарного поїзда з тисячами «ворогів народу», серед яких «бунтар» та «ізмєннік» Григорій Многогрішний. Жахливі картини БАМ-Лагу. Духовна перевага Григорія над своїми мучителями.
71.
1
Дружна родина Сірків – українців з діда-прадіда. Щире кохання Наталки і Григорія.
72.
1
Думка про те, що в будь-яких обставинах кожний найперше має бути Людиною. Алегоричність назви роману.
73.
1
Публіцистика І. Багряного. Покладання великих надій на молодь України. Лист «Чому я не хочу вертатись до СССР?» Емоційно напружений, експресивний, високохудожній стиль творів І. Багряного.
74.
1
Розвиток зв’язного мовлення.
75.
1
Андрій Малишко.
Огляд життя і творчості поета. Перевага ліричного начала над епічним – характерна особливість його творчості.
Рання творчість поета. Декларативне, але щире й правдиве відображення героїки громадянської війни («Бронепоїзд», «Опанас Біда»).
Теорія літератури. Жанрові різновиди ліричної поезії.
76.
1
«Оксана» (збірка «Дружба»). Вірш – своєрідна лірична акварель, що відбиває «ранок» взаємин між чоловіком і жінкою.
Улюблений образ поетового літературного вчителя – Т. Шевченка («В хвилини смутку, в ранній час…», «Зустріч з Яриною», «Віщий голос», «Тарас Шевченко»).
«Хмаринка в небі голубім…» (збірка «Народження синів»). Ліричний монолог поета, звернений до одинокої хмарки. Роздуми поета про Т. Шевченка на засланні, схиляння перед його мукою. Поетичні звертання, яскраві метафори та епітети.
Тривога, викликана передчуттям важких воєнних випробувань (збірка «Листи червоноармійця Опанаса Байди», вірш «Жайворонки»).
77.
1
«Палають огні при дорозі…» (збірка «Жайворонки», цикл «Запорожці»). Оживлення уявою поета трагічної картини далекого минулого нашого народу.
Художні особливості вірша, близькість до народних історичних пісень та балад.
Творчість воєнних років. Збірка «Битва». Напружене становище на фронтах і страждання народу під п’ятою фашистів («Червоновишневі зорі віщують… », «Київ», «Заповіт»).
«Лист до гречки» (збірка «Листи на світанні»). Єдність поета й природи рідного краю. Спогади про страшні роки голоду та війни. Оригінальність художніх деталей. Римо-ритмічні особливості поезії (білий вірш).
«Правда» (збірка «Дорога під яворами»). Поетичне вираження материнського заповіту – бути мудрим і мужнім у житті.
Вплив усної народної творчості на змалювання образу правди-істини – гнаної й упослідженої («завжди в біді»).
Римо-ритмічні особливості поезії (білий вірш, строфоїди).
78.
1
Пісенна творчість А. Малишка. «Пісня про рушник» (збірка «Серце моєї матері»). Образ рушника як символ нерозривного зв’язку матері та дітей. Народнопісенне походження цього символу. Художні деталі та їх значення в створенні образів матері й рідного краю.
«Важкі вітри не випили роси…» (збірка «Що записано мною»).
Піднесений і водночас елегійний настрій вірша.
Популярність інших пісень поета («Ранки солов’їні», «Стежина», «Ми підем, де трави похилі…»). Багаторічна творча співдружність А. Малишка й композитора П. Майбороди.
79.
1
Збірки «Далекі орбіти», «Дорога під яворами».
Пісенність ритмічного ладу віршів А. Малишка, їх лірична окриленість, близькість до уснопоетичних творів. Багатство художніх засобів, яскравість стилю.
Критика: Д. Павличко. «Сонця і правди сурмач».
80.
1
Олесь Гончар.
Огляд життєвого і творчого шляху письменника. Формування особистості й світоглядних переконань Олеся Гончара в умовах тогочасної дійсності, життя і праці, трудового оточення, тяжких випробувань воєнного лихоліття.
Визначальні риси таланту Олеся Гончара.
81.
1
Героїзм народів у Другій світовій війні. Утвердження необхідності й величі ратного подвигу і гнівний осуд війни, жорстокого її трагізму («Прапороносці»).
Художнє розкриття теми «Народ і війна» в лірико-філософському романі «Людина і зброя», який знаменує новий етап у творчій еволюції Олеся Гончара.
Теорія літератури. Епос, його основні жанри. Роман та його різновиди.
82.
1
«Собор». Відповідність між художньою структурою твору та задумом автора правдиво змалювати задушливі роки застою. Собор як символ духовної краси людини, її особистої причетності до історичного буття народу й людства.
83.
1
Зв'язок поколінь. Представники старшого покоління (Ягор Картатий, Ізот Лобода та ін.). Молоді трудівники міста й села, їхнє прагнення до справедливості, забезпечення нормальних умов життя людей праці (Єлька, Микола, Роман). Гнівне засудження пристосовництва, моральної хиткості, духовної спустошеності («юшкоїд», «батькопродавець» Володька Лобода).
84.
1
Поєднання художньої розповіді і поетичної публіцистики, використання засобів гумору й сатири, полемічність роману.
85.
1
Філософські роздуми про життя і мистецтво (роман «Циклон»).
Новелістика Олеся Гончара («Модри Камень», «На косі»). Місце і значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літератури.
86.
1
Розвиток зв’язного мовлення.
87-88.
2
Позакласне читання.
89.
1
Літературний процес ХХ ст.
(1960–1990)
Вступ
Висвітлення в літературі цього часу гострих і складних соціально-психологічних колізій, показ динамічної змінності суспільної та індивідуальної свідомості, вищий ступінь художнього узагальнення, оновлення жанрового і стильового арсеналу засобів типізації, використання засобів умовності, введення в канву твору казки, міфа, притчі.
90.
1
Поступове переборення стереотипності в сюжетній побудові творів, різкого розмежування характерів на позитивні та соціально негативні, розбіжності між правдою життя і відтворенням його в літературі, «глобальності» в поезії, шаблонності, надмірного патетичного риторизму.
91.
1
Василь Симоненко.
Розповідь про письменника.
Єдність творчих здобутків попередніх поколінь і творення нового – визначальна ознака поетичного доробку В. Симоненка.
92.
1
Збірки В. Симоненка «Тиша і грім», «Земне тяжіння».
Використання здавна властивих українській поезії форм віршування та образотворення для зображення особистості на вищому рівні її громадянського духовного розвитку, свідомої своїх завдань і народно-національного коріння.
93.
1
«Лебеді материнства». Єдність образів матері та батьківщини. Монологічна форма викладу художнього матеріалу. Народнопісенна основа поезії. Афористичні вислови. Римо-ритмічні особливості (двовірш, зміни ритму).
«Де зараз ви, кати мого народу?» Утвердження думки про силу і міць історичних коренів нашої древньої нації.
94.
1
«Кирпатий барометр». Метафоричний зміст назви поезії. Висока образність мови, багатство рим, різноманітність їх видів.
«Кривда». Засудження жорстокості людей, їхнього знущання над беззахисним дитям. Сюжет вірша. Особливості художньої форми, роль переносів.
95.
1
«Вона прийшла». Уособлення почуття любові, всепідкоряючої її сили. Повтори в поезії, їх значення.
«Є в коханні і будні, і свята…» Поетичне розкриття складності й суперечливості інтимних почуттів людини. Образотворча та оцінювальна роль епітетів: антоніми у вірші.
«Ти знаєш, що ти – людина?» Утвердження неповторності людської особистості.
Місце і значення творчості В. Симоненка в українській літературі.
96.
1
Розвиток зв’язного мовлення.
97.
1
Дмитро Павличко.
Розповідь про письменника.
Особлива чутливість поета до найгостріших ідеологічних конфліктів сучасності, суворої правди життя, експресивність думки, вогниста пристрасність, непримиренність до штампів, декларативності.
98.
1
«Коли помер кривавий Торквемада…» Художнє відтворення нищівного режиму тоталітаризму, який паралізовував думку і волю народу. Алегоричний смисл поезії.
Збірки «Любов і ненависть», «Моя земля», «Бистрина» та ін.
Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови. Осуд національного нігілізму («О рідне слово, хто без тебе я?»).
99.
1
Повага до трудівників-хліборобів та їхньої праці, засудження зневажливого ставлення до них черствосердних нероб, поєднання болю й ніжності («Коли ми йшли удвох з тобою…»).
Пісенна творчість поета («Дзвенить у зорях небо чисте…», «Я стужився, мила, за тобою…»). Широка популярність твору «Два кольори», що став улюбленою народною піснею.
100.
1
Цикл «Вірші з Монголії». Громадянська позиція автора в зображенні суперечливих явищ сучасності. Різноманітність тематики.
«Полечу я до Монголії…». Гнівний пафос вірша, висока поетичність, образність мови.
«Між горами в долинах білі юрти…» Глибокий ліризм вірша, мінорність авторської інтонації. Роль антитези (протиставлення) в цьому творі.
Значення творчості Д. Павличка в розвитку української лірики, її місце в літературному процесі.
101- 102.
2
Література рідного краю.
103.
1
Олексій Коломієць (огляд творчості).
Розповідь про письменника. Становлення його особистості в умовах довоєнного села, духовних випробовувань у роки війни.
Успіх комедії «Фараони»; популярність драматичної дилогії «Голубі олені» і «Кравцов».
104.
1
«Дикий Ангел». Болючі проблеми сучасності в творі: єдність особистого і громадського, взаємини між батьками й дітьми, відповідальність батьків за виховання своїх дітей справжніми громадянами.
105.
1
Жвавість діалогів, сценічність п’єси, особливості її композиції.
Місце і значення творчості О. Коломійця в сучасному літературному процесі.
106.
1
Юрій Мушкетик.
Розповідь про письменника.
Вплив сільського побуту, трудового оточення, тяжких випробовувань воєнного часу на становлення особистості майбутнього письменника.
Теорія літератури. Розвиток романтичного жанру на сучасному етапі розвитку літератури.
107.
1
Історичні романи Ю. Мушкетика («Семен Палій», «Гайдамаки»). Дилогія про Другу світову війну та перші повоєнні роки («Вогні серед ночі», «Чорний хліб»). Художнє відтворення гострих проблем морально-духовного плану через розкриття людських взаємин і характерів, внутрішній світ сучасника («Біла тінь», «Крапля крові», «Серце і камінь»).
108.
1
«Суд». Трагічне становище нашого народу в умовах волюнтаристського, командно-бюрократичного управління державою.
Образ колгоспниці Ганни Розсохи як втілення кращих рис трудового народу.
Типовість подій і персонажів.
109.
1
Особистість автора у творі. Своєрідність композиції (обрамлення).
Місце творчості Ю. Мушкетика в сучасній українській літературі.
110.
1
Ліна Костенко.
Розповідь про поетесу. Яскравий світ художнього слова Л. Костенко, громадянська одухотвореність її поезій, висока художня культура, багата образність, глибина думки, афористичність вислову.
Збірки «Проміння землі», «Вітрила», «Мандрівки серця».
Збірка «Над берегами вічної ріки», цикл «Пам’яті безсмертна діорама».
111.
1
«Пастораль ХХ сторіччя». Поєднання у вірші епічності з глибоким ліризмом. Відповідність між змістом і настроєм вірша та його ритмічною своєрідністю і структурою речень; несподіваність рим.
«Тут обелісків ціла рота». Висока поетична простота форми поезії.
112.
1
Вірші з циклу «Руки на клавіші слова кладу».
«Життя іде і все без коректур». Роздуми поетеси над швидкоплинністю часу, безперервною змінюваністю суспільних структур.
«Світлий сонет». Афористичність мови вірша, оригінальність і свіжість рим (неточні та каламбурні).
113.
1
Збірка «Неповторність», цикл «Обличчя Сувида».
«Вже почалось, мабуть, майбутнє». Філософічність вірша.
Цикл «Тихе сяйво над моєю долею».
«Розкажу тобі думку таємну…». Значення синтаксичних повторів у вірші.
114.
1
Роман у віршах «Маруся Чурай». Історична основа твору, його сюжетна канва. Майстерність автора у змалюванні характерів. Перевага ліричного над епічним.
Теорія літератури. Роман у віршах.
115.
1
Філософічність роману, його психологізм, символіка. Своєрідність композиції та віршової форми.
Популярність творчості Л. Костенко в нашій країні.
116.
1
Розвиток зв’язного мовлення.
117-118.
2
Позакласне читання.
119.
1
Григір Тютюнник.
Огляд життя і творчості письменника. Твори про учнів ремісничого училища: «Вогник далеко в степу», «Смерть кавалера» та ін.
Теорія літератури. Поглиблення знань про новелу.
120.
1
«Зав’язь» – оповідання про зародження перших чистих почуттів у молоді. Внутрішні переживання героїв. Розповідь від першої особи.
121.
1
«Три зозулі з поклоном» – новела про щиру і віддану любов, людську чесність і порядність.
122.
1
Василь Стус.
Біографія поета. Духовність у творах Василя Стуса.
Збірки «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», «Палімпсести», видані за кордоном.
Знищена кадебістами збірка «Птах душі». «Дорога болю» – перша збірка творів, яка вийшла в Україні після смерті поета.
123.
1
«Не одлюби свою тривогу ранню…» Любов до рідного краю. Відданість життю у творчому горінні.
«Весняний вечір. Молоді тумани». Щире й віддане кохання ліричних героїв.
«За літописом Самовидця». Символіка у вірші. Багатство художніх засобів.
«Останній лист Довженка». Образ митця, відірваного від рідного краю.
124.
1
«О земле втрачена, явися…» Художнє відтворення української природи, яка навіяла щемливі спогади поетові.
«Ярій, душе. Ярій, а не ридай…». Художні особливості вірша (змістовність і яскравість деталей, стислість викладу, цільність малюнка).
«Не можу я без посмішки Івана…» Поетичні звертання. Висока духовність. Ідея збереження людської гідності і самоповаги.
125.
1
«У цьому полі, синьому, як льон…». Поетове світовідчуття. Жагуче прагнення вистояти, жити, бути самим собою, незважаючи на страшне і складне життя.
«На Колимі запахло чебрецем…» Осуд брехні й хвала життю.
«Верни до мене, пам'яте моя…» Поетичні образи вірша, навіяні на чужині.
126.
1
Іван Драч.
Розповідь про письменника.
Самобутність, індивідуальна неповторність таланту І. Драча, постійні творчі пошуки.
127.
1
Рання творчість. Збірка «Соняшник».
«Балада про соняшник». Поєднання реального і фантастичного, «олюднення» предметів природи, відображення її краси. Символічність вірша, особливості мови.
«Етюд про хліб». Поетизація буденного процесу випікання хліба в селянській печі. Незвичайні порівняння, персоніфікований образ свіжого короваю, надання йому символічного значення.
Теорія літератури. Взаємопроникнення родів і жанрів у сучасній літературі.
128.
1
«Чорнобильська мадонна» («Пролог», «Солдатська мадонна», «Вічна материнська елегія», «Соловей-розбійник», «Примітивний портрет складної людини», «Епілог»). Продовження традицій Т. Шевченка та народних дум у зображенні матері-страдниці.
Складність образів поеми, гострота вислову. Своєрідність композиції (цикл віршів, об’єднаних однією темою та спільними образами).
Зв'язок поеми з циклом віршів «Подих атомної» (збірка «Корінь і крона»).
129.
1
Поетична драматургія І. Драча («Дума про Вчителя», «Соловейко-Сольвейг», «Зоря і смерть Пабло Неруди»).
Робота в кінодраматургії (кіноповість «Криниця для спраглих», «Іду до тебе», «Київська фантазія на тему дикої троянди-шипшини»).
130.
1
Борис Олійник.
Розповідь про поета.
Становлення особистості поета в тяжких умовах війни та повоєнної відбудови. Розвиток таланту лірика в процесі освоєння набутків уснопоетичної творчості народу й кращих майстрів поетичного слова.
131.
1
«Пісня про матір». Тема безсмертя у вірші. Жінка-мати, трудівниця, вихователька поколінь, продовжувачка людського роду на Землі. Діалог у творі, метафоричність мови.
«В оборону хліба». Народні уявлення про життєві цінності, добро і справедливість. Образ хліба. Розробка своєрідних «віршованих портретів» людей різних професій. Введення в поетичний текст прозаїзмів, побутових висловів, прямої діалогічної мови, психологічних пауз, що надає авторовому слову теплоти, особливої щирості, простоти.
132.
1
«Крило». Художнє відтворення почуттів і переживань людини, яка творить добро. Кровний зв'язок людини з природою. Втілення в образі юнака рис, притаманних людині чуйній, ніжній, сердечній. Засудження жорстокості, злодійства, боягузтва.
Розробка однієї з вічних тем у мистецтві – покарання совістю.
Місце і значення творчості Б. Олійника в сучасній літературі.
133.
1
Підсумковий огляд.
Найважливіші надбання української літератури ХІХ ст. Творчі методи й літературні напрями в мистецтві слова ХІХ – початку ХХ ст.
Основні етапи розвитку української літератури ХХ ст. Суспільне, моральне, естетичне значення художніх здобутків. Українська література на сучасному етапі. Ідейне збагачення родів і жанрів.
134.
1
Огляд творів сучасної української літератури, надрукованих у часописах «Вітчизна», «Дніпро», «Київ», газеті «Літературна Україна».
Огляд сучасних антологій поезії («Молоде вино». Упор. М. Розумний, С. Руденко. – К.: Смолоскип, 1994) і прози («Тексти». Редколегія: А. Кокотюха, Р. Кухарчук, М. Розумний, С. Руденко. – К.: Смолоскип, 1995).
Місце і значення українського словесного мистецтва у світовому літературному процесі.
135-136.
137-140.
2
4
Література рідного краю.
Повторення.
Робота над темами, визначеними учителем.
Українська література (12-річна школа)
(за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин / авторів О.М. Івасюк, Н.В. Гуйванюк, В.Є. Бузинська”; Чернівці: Букрек, 2005)
У змісті навчального матеріалу для 6 класу пропонуємо змінити послідовність вивчення календарно-обрядової лірики, розподіливши її за циклами (осінній, зимовий, весняний та літній).
У 7 класі вилучити з програми оповідання А. Кримського “Святе кохання” (ідилія).
У 9 класі у розділі „Прадавня українська література” до теми “Перекладна церковна і світська література” передбачити вивчення таких підтем: “Біблія (фрагменти)”, зокрема легенди про створення світу, про перших людей Адама і Єву; Десять заповідей; Притча про сіяча; Біблія – Святе Письмо (Старий і Новий Заповіти); українські переклади Біблії (П. Куліш, І. Нечуй-Левицький, І. Пулюй,
І. Огієнко, І. Хоменко); використання біблійних тем, сюжетів, мотивів, образів у світовій та українській літературах. До розділу “Давня українська література” додати питання про творчість Івана Вишенського та полемічну літературу (“Іван Вишенський – мислитель, богослов, полеміст. „Послання до єпископів” І.Вишенського”); додати рубрику з теорії літератури (“Поняття про полемічну літературу”); включити до програми відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка), які репрезентують історико-мемуарну прозу ХVІІ – ХVІІІ ст.. До творчості Григорія Сковороди включити вивчати байки “Бджола та Шершень”. Після вивчення творчості Івана Величковського, який є представником давньої літератури кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст., додати вивчення теми: “Драматургія. Вертепна драма. Шкільна драма й інтермедії (оглядово). Владимир Прокопович – зразок шкільної драми”. Теорію літератури розширити за рахунок вивчення теми “Шкільна драма. Вертеп”, вилучити питання про колективного героя і автора у творі “Слово о полку Ігоревім”.
У розділі “Нова література” до творчості Г.Ф. Квітки - Основ’яненка додати вивчення уривків повісті „Конотопська відьма” та критичний матеріал про неї. Змінити у програмі послідовність вивчення навчального матеріалу: після вивчення творів Тараса Шевченка вивчати творчість Пантелеймона Куліша, а потім – Марка Вовчка. У розділі, що вивчає творчість Т.Г.Шевченка передбачити вивчення таких творів, як “Катерина”, “Гайдамаки”, “Ісаія. Глава 35”, “Мені однаково” та “До Основ’яненка” за рахунок вилучення з програми творів з циклу “Думки” (“Полякам”, “Ще як були ми козаками”, “Пророк”).
Теорію літератури доповнити вивченням теми “Елегія. Псалом. Поглиблене поняття про лірику і ліро-епічні твори”.
Математика
Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин в 7–9-х класах на вивчення математики пропонується додаткова 1 година на тиждень. Рекомендуємо використовувати ці години для проведення уроків узагальнення і систематизації до кожної навчальної теми українською мовою.
Орієнтовний розподіл додаткових годин може бути таким:
7 клас
Алгебра
(86 годин на тиждень +21 година додатково)
| Тема | Кількість годин | |
| за програмою | додатково | |
| Лінійні рівняння з однією змінною | 9 | 2 |
| Цілі вирази | 47 | 11 |
| Функції | 10 | 3 |
| Системи лінійних рівнянь з двома змінними | 14 | 3 |
| Повторення і систематизація навчального матеріалу | 6 | 2 |
7 клас
Геометрія
(54 години на тиждень +14 годин додатково)
| Тема | Кількість годин | |
| за програмою | додатково | |
| Найпростіші геометричні фігури та їх властивості | 4 | 1 |
| Взаємне розташування прямих на площині | 12 | 3 |
| Трикутники | 18 | 4 |
| Коло і круг. Геометричні побудови | 14 | 4 |
| Повторення і систематизація навчального матеріалу | 6 | 2 |
8 клас
Алгебра
(70 годин на тиждень +18 годин додатково)
| Тема | Кількість годин | |
| за програмою | додатково | |
| Раціональні вирази | 32 | 8 |
| Квадратні корені. Дійсні числа | 14 | 3 |
| Квадратні рівняння | 18 | 5 |
| Повторення і систематизація навчального матеріалу | 6 | 2 |
8 клас
Геометрія
(70 годин на тиждень +17 годин додатково)
| Тема | Кількість годин | |
| за програмою | додатково | |
| Чотирикутники | 24 | 6 |
| Подібність трикутників | 14 | 4 |
| Многокутники. Площі многокутників | 10 | 2 |
| Розв’язування прямокутних трикутників | 14 | 3 |
| Повторення і систематизація навчального матеріалу | 8 | 2 |
9 клас
Алгебра
(за програмою 11-річної школи)
(86 годин на тиждень +18 годин додатково)
| Тема | Кількість годин | |
| за програмою | додатково | |
| Нерівності | 18 | 4 |
| Квадратична функція | 30 | 6 |
| Числові послідовності | 16 | 4 |
| Елементи прикладної математики | 10 | 2 |
| Повторення і систематизація навчального матеріалу | 12 | 2 |
9 клас
Геометрія
(за програмою 11-річної школи)
(70 годин на тиждень +17 годин додатково)
| Тема | Кількість годин | |
| за програмою | додатково | |
| Перетворення фігур на площині | 12 | 3 |
| Розв’язування трикутників | 12 | 3 |
| Многокутники | 12 | 3 |
| Площі фігур | 14 | 3 |
| Початкові відомості зі стереометрії | 12 | 3 |
| Повторення і систематизація навчального матеріалу | 8 | 2 |
Проведення додаткових уроків та запровадження спеціального курсу передбачає вільне володіння вчителями-предметниками українською мовою.
При проведенні додаткових уроків вчителю необхідно звернути увагу на наступне:
- рівень теоретичної підготовки учнів (знання та розуміння основних теоретичних положень та закономірностей українською мовою);
- оволодіння учнями методами застосування теоретичних знань;
- формування в учнів умінь організації навчальної діяльності (вмінню аналізувати, планувати, обговорювати, виконувати завдання і оцінювати свої результати).
Особливу увагу слід приділяти диференційованому навчанню та індивідуальній роботі з учнями, під час яких ефективними можуть бути групові форми навчання у поєднанні з фронтальними. Інноваційними підходами до організації навчання є інтерактивні технології, що допомагають зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним. З цією метою учителю слід використовувати технології інтерактивного навчання: «Роботу в парах», «Роботу в групах», «Карусель», «Акваріум», «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Ажурна пилка», «Дерево рішень»; проводити на уроках різноманітні дидактичні ігри: математичне лото, навчальні кросворди, вікторини, «Брейн-ринги» тощо.
Якщо учень не в змозі відповідати українською мовою, необхідно надати можливість йому висловлювати свої думки рідною мовою з поступовим переходом на українську мову.
При проведенні уроків учитель може ділити клас на міні групи в залежності від рівня оволодіння учнями українською мовою. Рекомендуємо на додаткових уроках оцінювати навчальні досягнення учнів за їх бажанням.
Перед початком введення додаткових годин вважається за доцільне проведення батьківських зборів з інформацією про мету, завдання і систему проведення уроків математики українською мовою.
У відповідності до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин (старша школа у структурі 11-річної) в 10–11-х класах пропонуються додатково 2 години на тиждень.
З метою запровадження двомовного вивчення математики рекомендуємо використовувати ці години на впровадження спеціального курсу «Узагальнення та систематизація знань учнів з математики» для 10 та 11 класів.
Основними завданнями цього курсу є:
- забезпечення підготовки випускників загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин до зовнішнього незалежного оцінювання;
- узагальнення та систематизація математичних знань учнів українською мовою для практичного застосування їх та подальшого використання при розв’язанні завдань;
- підвищення математичної культури, розвиток логічного, абстрактного, алгоритмічного та графічного мислення учнів, удосконалення зв’язного мовлення учнів українською мовою.
Спецкурс викладається українською мовою.
Особливу увагу слід звернути на:
- розуміння учнями математичної термінології українською мовою;
- ознайомлення з прийомами і методами розв’язування математичних завдань;
- письмове оформлення українською мовою розв’язків завдань (особливо з геометрії)
Для успішного розуміння та оволодіння учнями математичною термінологією рекомендуємо до кожної навчальної теми готувати переклади математичних термінів українською мовою та користуватися тлумачним словником.
Пропонуємо орієнтовне тематичне планування навчального матеріалу спецкурсу:
10 клас
(2 години на тиждень. Всього 70 годин на рік)
Алгебра та початки аналізу
(1 година на тиждень, 35 годин на рік)
| Кількість годин | Тема та зміст навчального матеріалу |
| 8 | Тригонометричні функції Повторення і розширення відомостей про функцію. Властивості і графіки основних видів функцій. Побудова графіків функцій за допомогою геометричних перетворень. Тригонометричні функції кута і числового аргументу. Властивості тригонометричних функцій та їх перетворення. Співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу. Формули додавання та їх наслідки. Додаткові формули тригонометрії |
| 8 | Тригонометричні рівняння і нерівності Графіки рівнянь та нерівностей з двома змінними. Обернена функція. Обернені тригонометричні функції. Розв’язування тригонометричних рівнянь та їх систем. Рівняння – наслідки та рівносильні перетворення рівнянь. Розв’язування нерівностей. Рівняння і нерівності з модулями |
| 6 | Степенева функція Корінь n-ого степеня та його властивості. Ірраціональні рівняння. Узагальнення поняття степеня. Степенева функція, її властивості та графік. Розв’язування ірраціональних рівнянь та нерівностей з параметрами |
| 10 | Показникова та логарифмічна функції Показникова функція, її властивості і графік. Розв’язування показникових рівнянь, нерівностей та їх систем. Логарифм числа. Властивості логарифмів. Логарифмічна функція, її властивості та графік. Розв’язування логарифмічних рівнянь, нерівностей та їх систем |
| 4 | Розв’язування завдань підвищеної складності |
10 клас
Геометрія
(1 година на тиждень, 35 годин на рік)
| Кількість годин | Тема та зміст навчального матеріалу |
| 2 | Вступ до стереометрії Основні поняття стереометрії. Аксіоми стереометрії та наслідки з них |
| 10 | Паралельність прямих і площин Розміщення двох прямих у просторі. Прямі, що перетинаються, паралельні, мимобіжні прямі. Ознака паралельності прямих. Розміщення прямої та площини у просторі. Пряма і площина, що перетинаються, паралельні пряма і площина. Ознака паралельності прямої та площини. Розміщення двох площин у просторі. Ознака паралельності площин. Властивості паралельних площин. Паралельне проектування, його властивості |
| 10 | Перпендикулярність прямих і площин Перпендикулярність прямих у просторі. Перпендикулярність прямої на площині. Ознака перпендикулярності прямої на площині. Властивості прямої та площини, перпендикулярних між собою. Перпендикуляр і похила. Теорема про три перпендикуляра. Перпендикулярність площин. Ознака перпендикулярності площин. Властивості перпендикулярних площин |
| 8 | Координати і вектори у просторі Прямокутна система координат у просторі. Відстань між точками. Координати середини відрізка. Рух у просторі та його властивості. Подібність і гомотетія просторових фігур. Кути в просторі (між мимобіжними прямими, між прямою і площиною, між площинами). Площа ортогональної проекції многокутника. Вектори у просторі. Рівність, колінеарність векторів. Дії між векторами. Кут між векторами. Скалярний добуток векторів |
| 5 | Розв’язування задач підвищеної складності |
11 клас
Алгебра та початки аналізу
(1 година на тиждень, 35 годин на рік)
| Кількість годин | Тема та зміст навчального матеріалу |
| 1 | Модуль дійсного числа |
| 8 | Похідна та її застосування Означення похідної функції в точці, її механічний і геометричний зміст. Таблиця похідних елементарних функцій. Похідна суми, добутку, частки функцій. Похідна складеної функції. Достатня умова зростання та спадання функцій, екстремуми функцій. Найбільше та найменше значення функції на заданому відрізку. Дослідження функції за допомогою похідної та побудова графіків функцій |
| 6 | Інтеграл та його застосування Первісна і невизначений інтеграл. Таблиця первісних. Правила знаходження первісних. Визначений інтеграл. Формула Ньютона-Лейбніца. Застосування інтеграла до обчислення площ та об’ємів геометричних фігур, прикладні задачі |
| 4 | Елементи комбінаторики Множина та її елементи. Числові множини. Перестановки, розміщення, комбінації, біном Ньютона. Розв’язування комбінаторних задач |
| 6 | Початки теорії ймовірностей Класична ймовірність подій. Теореми додавання і множення для обчислення ймовірностей подій. Імовірність здійснення принаймні однієї з незалежних подій. Статистична ймовірність, закон великих чисел |
| 2 | Вступ до статистики Статистичний розподіл, точковий та інтервальний розподіл частот. Полігон та гістограма, мода і медіана. Середнє значення |
| 8 | Узагальнене повторення курсу алгебри та початків аналізу та підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання |
11 клас
Геометрія
(1 година на тиждень, 35 годин на рік)
| Кількість годин | Тема та зміст навчального матеріалу |
| 8 | Многогранники Двогранні кути. Лінійний кут двогранного кута. Многогранник та його елементи. Паралелепіпед, призма і піраміда. Перерізи многогранників, їх побудова. Площі бічної та повної поверхонь призми і піраміди |
| 7 | Тіла обертання Циліндр і конус. Перерізи циліндра і конуса (осьові та паралельні основі). Уписані й описані призми та піраміди. Куля і сфера. Переріз кулі площиною. Дотична площина до сфери |
| 7 | Об’єми тіл Об’єми многогранників: паралелепіпеда, призми, піраміди. Об’єми тіл обертання: циліндра, конуса, кулі |
| 5 | Площі поверхонь тіл обертання Площі бічної та повної поверхонь циліндра і конуса. Площа сфери |
| 3 | Комбінації геометричних тіл Уписані й описані многогранники і тіла обертання. Розв’язування задач на комбінацію просторових фігур |
| 5 | Узагальнене повторення курсу геометрії та підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання |