Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій Інститути післядиплом
| Вид материала | Диплом |
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 641.01kb.
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 96.91kb.
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 97.66kb.
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 32.54kb.
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 246.57kb.
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 2403.29kb.
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 124.07kb.
- Автономної Республіки Крим, управлінням освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 97.66kb.
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 41.19kb.
- Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської, 197.03kb.
Українська література. 10-й клас
Пропонуємо орієнтовне тематичне планування навчального матеріалу з української літератури для 10 класу (з розрахунку 4 год. на тиждень) за програмою авторів О.М. Бандура, Н.Й. Волошина, Київ: Шкільний світ, 2002 р.
| № п/п | Кіль-кість годин | Зміст |
| 1. | 1 | Усна народна творчість. Народний епос. «Зажурилась Україна, бо нічим прожити» – давня історична пісня. Висока образність пісні, досконалість віршової форми. Теорія літератури. Поняття про народний епос та його основні жанри. Узагальнення знань про найбільш використовувані засоби уснопоетичної мови. Поглиблення поняття про народне віршування. |
| 2. | 1 | «Гей, не дивуйтесь, добрії люди». Спалахи національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Народні прислів’я в тексті пісні. Оригінальність віршової форми. «Чи не той то хміль». Історична основа пісні. Народний характер національно-визвольної війни. Засоби народної поетики в пісні (постійні епітети, сталі порівняння, паралелізм, тавтологія тощо). Римо-ритмічні особливості твору. |
| 3. | 1 | «Хмельницький і Барабаш». Історична основа думи. Схвалення прагнень Хмельницького об’єднати всі сили народу для боротьби за визволення України, захисту її самостійного державного існування. Дослівні повторення окремих місць у думі як один із широко застосовуваних у фольклорі художніх засобів. Особливості віршової форми думи. |
| 4. | 1 | Огляд інших жанрів фольклорного епосу (казки, переказу, легенди, балади, байки) з опорою на твори, що вивчалися в попередніх класах; анекдот як попередник літературної новели. Зв’язки народного й літературного епосу. |
| 5-6. | 2 | Позакласне читання. |
| 7. | 1 | Літературний процес 70–90-х років ХІХ ст. Вступ. Розвиток української літератури, ідейно-тематичне та жанрове збагачення її всупереч антиукраїнській політиці влади Російської та Австро-Угорської імперії. Емський акт (1876), його гальмівний вплив на розвиток української літератури, театру, національної науки. Дальше зміцнення культурних зв’язків східних і західних земель України. |
| 8. | 1 | Іван Нечуй-Левицький. Визначальні ознаки творчості письменника. Тяжке становище трудового народу за кріпацтва та пореформеного часу, тягар солдатчини в перших оповіданнях письменника («Дві московки», «Рибалка Панас Круть» та ін.). Визначальне місце повісті «Микола Джеря» в українській прозі. |
| 9. | 1 | «Кайдашева сім’я» – зразок реалістичної соціально-побутової повісті. Суспільні процеси в тогочасному селі, розпад патріархальних норм родинного життя під тиском пореформених обставин. Теорія літератури. Поняття про соціально-побутову повість. |
| 10. | 1 | Зосередження уваги письменника на сім’ї як осередку суспільства. Своєрідність розгортання сюжету повісті. Типовість характерів. Індивідуалізм егоїстичних натур, що став причиною духовної роз’єднаності членів сім’ї. |
| 11. | 1 | Картини побуту, їх значення для розуміння характерів героїв та вираження ідеї повісті. Роль автора у творі. Гумор і сатира у повісті. Майстерність описів та діалогів, багатство мови. І. Франко про «Кайдашеву сім’ю». |
| 12. | 1 | Історичні романи «Князь Ієремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський». |
| 13. | 1 | Значення творчості І. Нечуя-Левицького для розвитку української прози. Вшанування його пам’яті. Критика: О. Білецький. Українська класична проза (уривки). |
| 14. | 1 | Панас Мирний Життєвий і творчий шлях письменника. Формування світогляду. Ранні твори письменника («Лихий попутав», «П’яниця»); учасники народницького руху в повісті «Лихі люди». Тематична та жанрова різноманітність творчості. |
| 15. | 1 | Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Історія написання. Джерела твору, проблематика. Своєрідність композиції (багатоплановість сюжету, екскурси в минуле, публіцистичні відступи, оригінальність початку роману, масові сцени). Теорія літератури. Поняття про роман. Соціально-психологічний роман. Багатоплановість великих епічних творів, їх жанри. |
| 16. | 1 | Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди. Соціальне та психологічне вмотивування його бунтарства, суперечливість характеру. |
| 17. | 1 | Образи Грицька й Максима; жіночі образи (Мотря, Галя, Христя), їх ідейне навантаження, засоби індивідуалізації. Сатиричне зображення експлуататорів, засудження антинародної діяльності представників земства, чиновників. |
| 18. | 1 | Майстерність письменника у відтворенні картин народного життя. Роль портретних деталей; прийоми сатиричної характеристики. Значення описів природи для розкриття внутрішнього стану героїв. Тлумачення назви твору. Місце роману в творчості Панаса Мирного. |
| 19. | 1 | Значення спадщини Панаса Мирного. Розвиток традицій письменника-класика у сучасній прозі. Вшанування пам’яті письменника. |
| 20. | 1 | Розвиток зв’язного мовлення. |
| 21-22. | 2 | Література рідного краю. |
| 23. | 1 | Розвиток драматургії і театру (огляд). Умови розвитку драматургії і театру в другій половині ХІХ ст. Створення українського професійного театру. Трупа корифеїв та її діяльність. Перемога художнього методу критичного реалізму в українському театрі й драматургії. |
| 24. | 1 | Драматургічна творчість Михайла Старицького. Актуальність тематики, демократичний зміст, сценічність його драматичних творів («Ой не ходи, Грицю…», «У темряві», «Талан»). Проблема соціальної нерівності на селі («Не судилося»). |
| 25. | 1 | Традиції української драматургії та новаторство в драмах Марка Кропивницького, злободенність тематики, поєднання реалізму з мелодраматизмом («Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Дай серцю волю, заведе в неволю»). Відтворення нових процесів у житті пореформеного села («Глитай, або ж Павук») Розвиток української музики; творчість М. Лисенка. |
| 26. | 1 | Іван Карпенко-Карий. Огляд життя і творчості письменника. Артистична діяльність І. Карпенка- Карого. Перші драми письменника. |
| 27. | 1 | П’єса «Хазяїн» – соціально-сатирична комедія нового типу. Особливості образу Пузиря – мільйонера з дрібновласницькою психологією. Психологічне вмотивування вчинків Пузиря, трагікомізм образу. Теорія літератури. Жанри драматичних творів. Засоби зображення характеру в драматичному творі. Поглиблення поняття про конфлікт (суперечності між персонажами та обставинами). Прототип і художня типізація. |
| 28. | 1 | Феноген, Ліхтаренко, Зеленський як доповнення до образу Пузиря; показ різних типів слуг та комерсантів, викриття їхньої аморальності. Значення образу Золотницького для розкриття характеру Пузиря. |
| 29. | 1 | Спроба протиставити хижакам-експлуататорам представників народницької інтелігенції (Соня, Калинович). Образ народу в комедії. |
| 30. | 1 | Мовна характеристика дійових осіб. Своєрідність монологів та діалогів. Значення авторських ремарок; засоби сатиричного зображення. |
| 31. | 1 | Спільні риси сатири І. Карпенка-Карого із сатирою М. Гоголя, М. Салтикова-Щедріна, О. Островського. Роль І. Карпенко-Карого в розвитку жанру трагедії на історичну тему («Сава Чалий»). Реалістичне зображення потворних явищ капіталістичної дійсності («Наймичка», «Мартин Боруля», «Сто тисяч»). Значення творчості І. Карпенка-Карого для розвитку української драматургії. |
| 32. | 1 | Іван Франко. Життєвий і творчий шлях письменника. Поетична творчість І. Франка – найвище досягнення української поезії другої половини ХІХ ст. Багатство тематики, ідейна глибина, різноманітність форми. |
| 33. | 1 | «Гімн» – один з найкращих творів революційно-патріотичної лірики в українській літературі. Громадянський пафос поезії. Використання риторичних фігур. Римо-ритмічні особливості поезії. Популярність її в народі як пісні (музика М. Лисенка). «Гріє сонечко». Особливості композиції вірша та його римо-ритмічної структури. |
| 34-35. | 2 | «Народе мій, замучений, розбитий» (пролог до поеми «Мойсей»). Короткий виклад змісту поеми, розкриття особливостей її жанру (притча-алегорія). Образ Мойсея. Поема Франка – видатний твір світової літератури. Спостереження над строфічною будовою прологу (терцина). |
| 36. | 1 | Збірка поезій «Зів’яле листя» (підзаголовок «Лірична драма»). Народнопоетична основа поезій циклу. «Декадент» – вірш-ораторія. Франко про роль поета й поезії в житті суспільства. Публіцистичний стиль вірша. Значення риторичних фігур для вираження непохитності, демократичних переконань автора. Своєрідність композиції твору. |
| 37. | 1 | «Червона калино, чого в лузі гнешся?» Використання народної символіки (образи калини та дуба). Літературна обробка поетом одного з пісенних розмірів. Діалогічна форма. «Чого являєшся мені у сні?...» Використання надбань народного віршування. |
| 38. | 1 | Особливості поетичного стилю І. Франка. Багатство форм і прийомів у його ліриці. Поетичне новаторство письменника. Теорія літератури. Традиції і новаторство в художній літературі. Поняття про суспільну роль поезії. |
| 39. | 1 | Розвиток зв’язного мовлення. |
| 40. | 1 | Тематична і жанрова різноманітність прози І. Франка. «Ліси і пасовиська». Робітнича тематика в творчості письменника. Повість «Борислав сміється» – перший у світовій літературі твір про робітничий рух. |
| 41. | 1 | «Перехресні стежки» – повість про боротьбу справедливості з жорстокістю і насильством. Образи представників інтелігенції Рафаловича і Стальського. |
| 42. | 1 | Краса кохання Регіни і Євгенія. Цинічність і садизм Стальського. |
| 43. | 1 | Образи селян, зображення їхнього тяжкого і беззахисного існування. Інші образи у творі. |
| 44. | 1 | Роль художніх деталей у розкритті характерів героїв. Ліричні відступи у творі. Екранізація повісті. |
| 45-46. | 2 | Драматургічна творчість. «Украдене щастя» – соціально-психологічна драма, її сценічна історія. |
| 47. | 1 | Літературно-критичні та публіцистичні твори письменника. Світове значення спадщини І. Франка. Критика: М. Коцюбинський «Реферат про І. Франка» (скорочено). |
| 48. | 1 | Розвиток зв’язного мовлення. |
| 49-50. | 2 | Позакласне читання. Л. Горак «Тричі являлася мені любов». |
| 51. | 1 | Павло Грабовський. Життєвий подвиг поета. Еволюція його світогляду. Теорія літератури. Поглиблення поняття про жанри лірики (громадянська, філософська, інтимна, пейзажна). Поняття про публіцистику. Прекрасне в житті і мистецтві. |
| 52. | 1 | «До Русі-України». Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі. «До українців». Заклик єднатися у боротьбі за спільну мету – відродження рідного краю. Роль риторичних фігур у вірші. |
| 53. | 1 | «Орли». Сатиричний характер вірша, його римо-ритмічні особливості. «Дітям». Особливості мови вірша. «Трудівниця». Ставлення автора до зображеного. Особливості композиції вірша (сюжетність, поєднання ліричного, героїчного і трагічного). |
| 54. | 1 | Цикл «До Н. К. С.». Історична основа віршів цього циклу. Вірш «Н. К. С.». Ідейна спільність громадянської лірики П. Грабовського та І. Франка. Своєрідність стилю П. Грабовського: поєднання революційного пафосу з глибоким ліризмом. Переклади і переспіви. Публіцистика. Літературно-критична діяльність. Значення творчості П. Грабовського. |
| 55. | 1 | Літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вступ Суспільно-політичний і національний рух в Україні наприкінці ХІХ ст. Виникнення української преси, «Просвіти» та інших культурно-освітніх установ. Стан літературної критики. Розробка в українській літературі нових тем, поява нових жанрів. Українська література цього часу у зв’язках з іншими видами мистецтва. |
| 56. | 1 | Михайло Коцюбинський. Життєвий і творчий шлях письменника. Еволюція його світогляду. Вияв впливу народницьких ідей у перших творах («Андрій Соловейко», «Дядько та тітка», «П’ятизлотник», «Ціпов’яз»). Теорія літератури. Правда історична і художня. Літературний прототип. Індивідуальний стиль письменника. Первинне поняття про імпресіонізм. |
| 57. | 1 | «Intermezzo». Образ автора в новелі. Багатство образотворчих засобів у змалюванні пейзажу, його роль у розкритті психології митця. |
| 58. | 1 | Внутрішній монолог як засіб відтворення душевного стану героя. Драматична напруженість діалогу. Використання імпресіоністичних засобів зображення («Intermezzo»). Викриття реакційної суті буржуазно-поміщицького псевдолібералізму («Коні не винні»). |
| 59. | 1 | «Тіні забутих предків». Відображення своєрідного міфологічного світовідчуття і світосприймання гуцулів, що виявляються в їхньому способі буття, віруваннях; непереможний потяг до краси, поезії, до всього людяного, піднесеного. |
| 60. | 1 | Майстерний показ побуту, повір’їв, звичаїв, елементи язичництва в них. Протиставлення поетичних образів Івана та Марічки, овіяних чарами природи, грубій, обмеженій Палагні з її єдиним прагненням до ситого життя. |
| 61. | 1 | Романтичне забарвлення оповіді й водночас правдиве відтворення способу життя гуцулів, їхньої праці, взаємин між собою; відсутність ідеалізації життя на лоні природи. |
| 62. | 1 | Роль діалектизмів та художніх засобів, опертих на гуцульський фольклор, у створенні місцевого колориту. Особливості жанру твору. Роль і місце творчості М. Коцюбинського в українській літературі. |
| 63. | 1 | Розвиток зв’язного мовлення. |
| 64-65. | 2 | Література рідного краю. |
| 66. | 1 | Леся Українка. Життєвий і творчий шлях поетеси. Творчість Лесі Українки – видатне явище світової літератури. Багатогранність таланту письменниці. Теорія літератури. Естетичний ідеал письменника. Письменник та його творча праця. |
| 67. | 1 | Збірка «На крилах пісень», оцінка її І. Франком. Рання лірика (цикл «Подорож до моря»). Ліричний пейзаж «Красо України, Подолля!..» Основні мотиви лірики 90-х років ХІХ ст. – початку ХХ ст. |
| 68. | 1 | «Contra spem spero». Єдність особистого і громадського. Художні деталі алегоричного змісту. Своєрідність композиції. Афористичність мови. «І все-таки до тебе думка лине…» Афористичні вислови в поезії. Особливості віршової форми (різностопний ямб), відповідність її ідейному змісту поезії. Поетичні звертання, засоби звукопису, їх зображувально-виражальна роль. |
| 69. | 1 | «Як я люблю оці години праці». Художнє відображення літературно-творчого процесу. Особливості організації ритмічної мови (білий вірш). Вираження одвічних прагнень народу до краси і творчості. Узагальнені образи царів та єгипетського народу. Колективний образ у творі. Інтонаційне багатство поезії («Напис в руїні»). «Стояла я і слухала весну». Роль звукових і зорових художніх деталей. Особливості поетичного стилю і мови лірики Лесі Українки. Новаторство ритміки. |