Д-р політ, наук (Інститут соціальних наук Одеського національного університету Ім. І.І. Мечнікова)

Вид материала

Документы

Содержание 3. Присутність України в близькосхідному інформаційному середовищі

Подобный материал:

• Інститут соціальних наук загальний опис Інституту соціальних наук, 29.91kb.
• «соціальна стратифікація І соціальна адаптованість особистості за умов радикальних, 178.22kb.
• Дрнті 64. 35 Розробка новітніх технологій та обладнання для розволокнення натуральної, 55.17kb.
• Національний університет “Львівська політехніка” Інститут гуманітарних І соціальних, 1460.3kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1068.44kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1080.17kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1259.1kb.
• Конкурс-захист проходив на базі Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна,, 342.15kb.
• Інститут електродинаміки, 165.39kb.
• Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри «Фінанси І кредит» Севастопольського, 118.95kb.

2. Інформаційні стратегії близькосхідних діаспорних спільнот у Європі та США

На даному етапі значну роль у суспільно-політичних процесах Заходу відіграє мусульманська діаспора. За межами історичної батьківщини мешкає до 30 млн. арабів, основну частку яких складають мусульмани. Проживання за межами Дар аль-Іслам не заборонено ханафітським, ханбалітським і джафаритським мазхабами, шафіїтський мазхаб зазначає, що міграція рекомендована залежно від рівня автономності мусульман у немусульманській країні.

Туреччина і Британія під час Першої світової війни опинились у різних таборах, тому улеми оголосили Індію Дар аль-Харб (1920), що спричинило еміграцію до Афганістану тисяч індійських мусульман, для яких османський султан вважався халіфом. У 1947 р. відбувся повторний вихід до Дар аль-Іслам 7 млн. індійських мусульман, хоча фетви на виселення не видавались. Згідно з малікітськими законами безсумнівно, що після включення Алжиру до складу Франції (1847) країна перетворилась у Дар аль-Харб, хоча масової еміграції, крім виходу з Тлемсену (1911), не було.¹⁷²²

Хариджити, стверджуючи про відсутність ісламської держави, крім талібського Афганістану, та тотожність США і КСА, виправдовують проживання на землях кафірів.

Абу Мухаммад аль-Макдісі у праці “Кауашифуль-джалія фі такфірі ад-дауля ас-Са’удія” називає Саудівську Аравію “землею невірних”.¹⁷²³

Саудівський улем Абу Басир у праці “Імміграція: питання і правила” зазначає, що мусульманину дозволено емігрувати до країни невірних для порятунку від переслідування влади. Однак імміграцію потрібно використовувати, щоб “посилити мусульман і ослабити невірних”, тому її головна мета полягає у “відродженні обов’язку джихаду і посиленні тиску на невірних”.¹⁷²⁴

В ісламі відсутній поділ на периферію і центр – не можна вважати периферією найбільшу мусульманську країну Індонезію, технологічного лідера Малайзію чи мусульманську Європу, вплив якої на мусульманський світ постійно зростає.¹⁷²⁵

Якщо на початковому етапі міграції до Європи (1960-1980 рр.) відбувався доцентровий рух диференційованого ісламу - саудівського, іранського, aлжирського, то на сучасному етапі спостерігається відцентрове спрямування європейського універсалізованого ісламу, а також взаємозв’язок відцентрових і доцентрових ідеологічних та інформаційних потоків. „Кінцеве рішення, єдність до нас прийде, безперечно, з Європи”, - зазначив у 1996 р. суданський ісламістський діяч ат-Турабі.

Лідер туніської ісламської організації “Аль-Нахда” Р. Ганнуші під час візиту до мусульман США заявив: “Від вас не вимагають імпорту манери сповідування релігії... у манері країн Перської затоки або Тунісу. Ви повинні обновити вашу практику релігії, обновити форми взаємодії ісламу з реальністю вашого середовища. Ми просимо вас – мусульман, що живуть у суспільстві, яке досягло найвищого наукового рівня, не наслідувати і не відтворювати манеру сповідування релігії, вироблену у слаборозвинутому середовищі. Ми просимо вас зробити новий внесок у мусульманську умму, щоб реформувати мусульманську думку і розробити розвинену форму релігійної практики”.¹⁷²⁶

Надана Заходом свобода спричинила розвиток інституційної діяльності у центрах інтелектуального відродження ісламу - Міжнародному інституті ісламської думки у Вірджінії (США), його філії у Малайзії та Ісламському фонді у Лейстері (Великобританія), які здійснюють активну інформаційну політику.¹⁷²⁷ Засновник Інституту сучасної ісламської думки (1975) К. Сіддікі модерував два діаспорні медіа-проекти – Muslimedia і Crescent International.

Арабізм та ісламізм знаходять точки дотику в Європі, спричиняючи поширення феноменів євроісламу та Єврабії. Ізраїльська дослідниця Б. Єор стверджує, що впродовж останніх років Європа переходить до нового цивілізаційного утворення – “цивілізації дхіммі”, або Єврабії, світського мусульманського перехідного суспільства, в якому ЗМІ відіграють провідну роль.¹⁷²⁸ Попри інформаційно-пропагандистську насиченість, єврабізм не володіє офіційною ідеологією, а становить сукупність розрізнених зусиль близькосхідних акторів в опонуванні мультикультуралізму та євроскептицизму. Відома дослідниця О. Фаллачі розглядає тенденцію єврабізму як складову конспіративної теорії, стверджуючи, що стратегія Єврабії є “найбільшою міжнародною змовою сучасності”.¹⁷²⁹

Шведський прем’єр-міністр Більдт висунув теорію євроісламу (2002), як синтезу ісламу та лібералізму. Толерування спільного проживання і віросповідання, на його думку, повинні стати прикладом для мусульманських країн¹⁷³⁰. Ідеологом євроісламу вважається лідер франкофонних мусульман Т. Рамадан, внук засновника “Братів-мусульман” Х. аль-Банна та прихильник Ніцше. Він вважає, що арабська культура – ще не культура ісламу і закликає до інтеграції в європейське суспільство.

Свідченням високого потенціалу інформаційно-пропагандистської діяльності мусульманської спільноти на Заході є очолюваний шейхом Абд аль-Кадером мусульманський елітарний рух „Мурабітун”, який об’єднує навернутих в іслам європейців, займається інтенсивною пропагандою, переважно італійською та іспанською мовами. Серед навернених відомі французи океанолог Ж.-І. Кусто і хореограф М. Бежар. Принц Чарльз у лекціях з архітектури посилається на досвід улюбленого єгипетського архітектора і філософа Х. Фатхі¹⁷³¹ та є учнем кіпрського шейха Нізама.¹⁷³² Знаковою постаттю європейського ісламу став французький філософ Р. Гароді, чий перехід у мусульманство спричинив один з найвагоміших інформаційних приводів для ісламу. У червні 1999 р. йорданські інтелектуали назвали Гароді “найбільш впливовою особистістю ХХ століття у сфері культури”, сирійський екс-віце-президент А.-Х. Хаддам – “найвизначнішим сучасним західним філософом”, а М. Каддафі – “найбільшим філософом Європи з часів Платона та Арістотеля”.¹⁷³³

В іслам переходять англійські лорди, французькі інтелектуали і швейцарські патриції – тобто та еліта, проти якої спрямоване вчення ісламу. На думку діаспорних спільнот Європи, явище „ісламу світової наделіти” несе найбільшу загрозу для ісламу, оскільки наделіта бачить традиційну цивілізацію на чолі з державою, а діаспори – нетериторіальну державу¹⁷³⁴.

Значна роль у поширенні ісламського світогляду належить західним соціальним мережам. Зокрема, віртуальну мечеть “Чебі” мережі Second Life щомісяця відвідують тисячі осіб, які отримують е-Коран і його англомовні коментарі, беруть участь у п’ятничних віртуальних молитвах. У мережі створюється віртуальний ісламський культурний центр. ¹⁷³⁵

Мусульмани не відчувають браку інформації, але переважно цікавляться контентом з мусульманських джерел. Підтвердженням даної тези є освічені мусульмани Заходу (включно з Ізраїлем), які, маючи доступ до західних медіа, зазвичай отримують новини з мусульманських ЗМІ. Ще переконливішим доказом є ісламські радикали, які ігнорують немусульманські джерела інформації, користуючись цитатою з Корану: “Не беріть іудеїв і християн друзями: вони - друзі один одному. А якщо хто з вас бере їх собі за друзів, той і сам з них. Воістину Аллах не веде людей неправедних!” Тому виправдані зусилля панарабських та іранських каналів щодо розширення глядацької аудиторії на Заході, у т. ч. започаткування іншомовних версій.

Згідно з твердженням редактора британського журналу “Q-News” А. Р. Маліка, покоління вихідців з емігрантських мусульманських родин – “найглобалізованіше покоління” у світі, оскільки ототожнює себе з усією уммою.¹⁷³⁶ Цей процес інтенсифікується супутниковими телеканалами та Інтернетом. Зокрема, у Відні - місті з вільним доступом до Інтернету, мешкає 7,8% мусульман, у аналогічному місті Амстердамі – 9% мусульман. Діаспорні мусульманські спільноти за допомогою інструментів кіберпростору впливають як на внутрішню політику країн перебування, так і зовнішню політику країн походження.

Інтернет змінив географію ісламського представництва. Поширення ісламу у Мережі почалось з периферії, тобто сайтів мусульманських меншин США і Західної Європи, які, прагнучи утвердитися у належності до ісламу, оперували розвиненими мультимедійними ресурсами. Знання європейських мов допомогло ефективно заявити про Інтернет-присутність, у зонах британського впливу цей процес масштабніший, ніж у зонах франкофонії. Діаспорні Інтернет-спільноти до цього часу є більш помітними, ніж представники визнаних центрів ісламської освіти. Цю тезу підтверджує рейтинг популярності діаспорних сайтів IslamToday і AmrKhaled, які випереджують сайти університетів Аль-Азхар і Аз-Зайтун, Інтернет-ресурси улемів Деобанді.¹⁷³⁷

Застосування Інтернету серед мусульманської спільноти Заходу можна окреслити трьома основними напрямами – вивчення ісламу, пропаганда ісламу та використання ісламістськими угрупуваннями. Особливу активність виявляють американські сайти - IslamiCity (.org) пропонує онлайн-фетви (5000), телеканали, чати; Islamic Publications Online (oom.com/IslamicMags/) - журнали “Huda Magazine”, “The Muslims Creed” і “Ad-Da’wah”, які можна безплатно читати або завантажувати у Мережі;¹⁷³⁸ Quran and Sunnah Society (rg/) володіє значним масивом інформації та е-бібліотекою.¹⁷³⁹

Для західних мусульман особливо актуальні фетви Fatawa mubashira (життя по-арабськи), запроваджені на сайті IslamOnline (1999). Вони регламентують питання, на даний час відсутні на Близькому Сході, але ймовірно актуальні у короткотерміновій перспективі. Варто зазначити, що до авторів колажних фетв, створених не муфтіями, а співробітниками сайту, належать впливові члени Європейської Ради фетв - ліванець Ф. Mавлаві і катарець Калі Курах Дагі, проте роль і фактичні повноваження Європейської Ради фетв у мусульманському світі доволі дискусійні.¹⁷⁴⁰ Після нападу на Лондонський метрополітен (2005) IOL завісив спеціальне досьє “Насилля: причини і альтернативи” з заявою Міжнародного союзу мусульманських вчених (МСМО) “Бомбардування невинних”, у якій засуджено теракти в Єгипті, Англії, Туреччині.

Згідно з е-фетвою щодо голосування мусульман на європейських парламентських виборах (травень 2007 р.), кожен мусульманин повинен голосувати і підтримувати помірковані рухи для нівеляції негативного образу ісламу.¹⁷⁴¹ За результатами опитування 2006 р., 81% англійських мусульман відповіли, що вони у першу чергу мусульмани, а потім англійці (у Франції – 41%). Тому у Шотландії, де мусульманська діаспора складається з 50 тис. осіб (1% населення), вона активно інкорпорувалась у шотландський рух незалежності, зокрема, у Шотландську національну партію, програма якої викладена також мовою урду. Одним з модераторів руху виступає близький спільник К. Сіддікі - навернений шотландець і провідний ісламський інтелектуал Якуб Закі. Депутат парламенту Шотландії від Шотландської національної партії Башир Ахмад ще у 1995 р. організував рух Шотландських арійців за незалежність.¹⁷⁴²

Значний блок мусульманського кіберпростору представлений ісламістськими ресурсами. Окремі сайти містять лінки на частково чи повністю дзеркальні сайти, що зумовлено закриттям Інтернет-ресурсів спецслужбами або хактивістськими атаками опонентів. Зокрема, модерований імамом лондонської мечеті Фінсбері-парк О. Б. аль-Масрі сайт “Прихильників шаріату” володіє частково дзеркальним сайтом.

Одним з основних завдань сайтів вважається вербування адептів. У травні 2007 р. попрощався з відвідувачами найпопулярніший ведучий радикального форуму “Муджахед 1988”, на якому невдовзі розмістили деталі загибелі шахіда “Муджахеда 1988”. Такі прийоми володіють потужним пропагандистським ефектом.¹⁷⁴³

У Мережі з’явились хактивістські “зірки”, зокрема, 22-річний син марокканського дипломата Юніс Тсулі, відомий в ісламістському Інтернеті під ніком Irhaby007.¹⁷⁴⁴ Кіберджихадист (Abuthaabit) Irhabi007 став центральною фігурою після розгрому Талібану, коли “Аль-Каїда” перейшла у кіберпростір, створивши віртуальні школи джихаду. Irhabi007 ініціював дані зміни, виступивши модератом сайту відеоджихаду аль-Заркаві Youbombit.com як конкурента YouTube. Він також адміністрував сайт Al-Аnsar, через який підтримували зв’язок 4,5 тис. радикалів,¹⁷⁴⁵ видавав е-журнал з підготовки терористів “Рада верблюжого горбy”,¹⁷⁴⁶ організовував онлайн-семінари. Хоча після арешту у Лондоні (2005) Irhabi007 покинув Інтернет, новий найпопулярніший сайт ісламістів Irhabi11 було названо його ім’ям.

Уряди європейських країн вживають нагальних заходів щодо обмеження ісламістської пропаганди в Інтернеті, яка, згідно з інформацією координатора ЄС по боротьбі з тероризмом Ж. де Кершов, здійснюється з допомогою 5 тис. радикальних сайтів. Міністри юстиції ЄС на нараді у Люксембурзі ухвалили запровадження карної відповідальності за заклики до тероризму в Інтернеті, а також закриття провайдерами сайтів, що сприяють тероризму.¹⁷⁴⁷ У Німеччині створений Інтернет-центр (2008), який відслідковує сайти, форуми і чати, Закон про кримінальну поліцію (2008) легітимізував таємні онлайн-обшуки на комп’ютерах потенційних терористів. Головуючи у ЄС, Німеччина ініціювала загальноєвропейський проект “Cheсk the web” з моніторингу Інтернету. При Європолі створено спеціальний портал для обміну інформацією спецслужбами країн-членів ЄС.¹⁷⁴⁸

З Великобританії був висланий відомий єгипетський джихадист і пропагандист сайту Maqrizi Center Хані аль-Сібаї.¹⁷⁴⁹ В Іспанії під час операції “Хінета” арештовані новонавернений іспанець і марокканець, які під впливом аз-Завахірі адміністрували форум “Ісламський аль-Андалуз”.¹⁷⁵⁰ У Відні засуджений австрійський мусульманин М. Махмуд, який в Інтернеті протестував проти агресії США в Іраку, а також його дружина, яка переклала з арабської на німецьку мову дві промови бін Ладена, що дало “Аль-Каїді у Магрібі” привід звернутись до Австрії з вимогою про їх звільнення (2008).

З іншого боку, британський уряд активно застосовує сучасні інформаційні технології для інкорпорації мусульманської спільноти. У лютому 2009 р. у рамках конференції “Єдиний Лондон” владою Лондона вручено премії кращим проектам, спрямованим на боротьбу з екстремізмом і попередженням радикалізації. Учбовий семінар Херроуз з електронної безпеки (Harrow's E-Safety Training Workshop), який отримав премію у номінації “Кращий жіночий проект”, допомагає мусульманкам, які працюють з дітьми, стати користувачами цифрових технологій, захищаючи таким чином молодь від небажаних контактів з радикальними організаціями через Інтернет.

Сучасні ІКТ використовуються для транснаціональних етнічної і політичної мобілізації не лише радикальних, але й діаспорних спільнот. Класичним прикладом виступає палестинська діаспора. В Інтернеті висвітлюється мучеництво молодих палестинців, вбитих ізраїльтянами, сім’ї створюють веб-сайти для пошуку зниклих родичів. Історичні картини палестинських міст і сіл до вигнання (1948) і після нього належать до найбільш завантажуваних в Інтернеті. Таким чином, ІКТ перетворили палестинську діаспору у транснаціональну віртуальну спільноту і сприяють реконструкції її самобутності, інфраструктура якої забезпечується чатами, веб-сайтами, соціальними мережами. Процес посилюється за рахунок палестинського телебачення і “Al-Jazeera”.

Аналогічні процеси притаманні для іранської діаспори. Інтернет відіграє важливу роль у згуртуванні іранських спільнот Канади, США і Європи. У Стокгольмі іранські радіостанції завантажують програми з Інтернету і ретранслюють на місцеві громади.¹⁷⁵¹ Вирішальне значення у популяризації Ірану та іранської культури відіграють діаспорні сайти. Основним Інтернет-ресурсом для іранської глобальної спільноти виступає ссылка скрыта (net.com)багатомовний портал FarsiNet (net.com), який надає широкий спектр посилань з усіх аспектів суспільно-культурного життя. Портал Gooya (.com) містить посилання на ЗМІ This international portal provides links to English, French and Farsi media pages.містить посиланняанглійською, французькою мовами і фарсі, включно з е-газетами, радіо, телебаченням. Найвідомішим іранським е-журналом вважається www.iranian.com, який співпрацює онлайн з 150 іранськими друкованими ЗМІ; англомовнийссылка скрыта (bulletin.org) IranBulletin (bulletin.org) виступає як дискусійний форум з соціально-політичної проблематики Ірану та Близького Сходу; (.com)новинний е-журналНовинний інтернет-журнал ссылка скрыта (ewswatch.com) IranNewsWatch (ewswatch.com) - зовнішньої політики A comprehensive internet news magazine, chiefly dealing with the politics and international relations of Iran, provides English language articles and links to various English and Farsi media sites, eg, print, radio, television.присвячений зовнішній політиці і міжнародним і міжнародних відносин Ірану.ссылка скрыта (com/welcom.phpl)¹⁷⁵²

На відміну від арабських діаспорних каналів, телерадіоканали іранської діаспори активно використовуються Заходом у інформаційно-пропагандистській війні з Іраном. “Radio International”, що належить РКП Ірану, володіє сайтом www.radio-international.org, який використовує відомий іранський дисидент Алі Джаваді. “Radio Padre”, куроване роялістськими колами Ірану, виходить в ефір у Великобританії і США. “Радіо Седаї-і-Джамбуші Іран-і-Фарда”, доступне на сайті www.sosiran.com., разом з сателітарним телеканалом XTV становить медіа-ресурс опозиційного руху “Завтра”.

Супутникове забезпечення усіх опозиційних каналів здійснюється з допомогою супутника “Теlstar-12”, сигнал з якого через станції країн Близького Сходу ретранслюється на Іран. “Mohajer TV”, який належить групі “Муджахеддін-е-Хальк”, транслюється на спільному транспондері з лондонським фарсі каналом “Iran NTV”, причому провайдинг їх сайтів здійснює єдиний ірландський оператор. “Муджахеддін-е-Хальк” також володіє супутниковим каналом “Погляд на національну свободу Ірану” (Париж), доступним на сайті www.iranntv.com.¹⁷⁵³

Важливим чинником у пропагандистській боротьбі США з Іраном стали 20 фарсімовних сателітарних каналів, розташованих переважно у Лос-Анджелесі. Значення даних телеканалів зросло після висвітлення студентських протестів в Ірані (2003), однак більшість іранців не використовують їх як новинні джерела¹⁷⁵⁴.

Орієнтовані на національні меншини Ірану канали виникли переважно після приходу до влади президента М. Ахмадінеджада. Азербайджаномовний канал з Чікаго “Gunaz TV” (2005) здобув популярність завдяки висвітленню подій в іранському Азербайджані (2006) після трансляції антиазербайджанського мультфільму і виступів проти перського шовінізму. Передачі каналу доступні на сайті www.gunaz.tv. Канал “Rojhelat TV” здійснює мовлення з Швеції (2006) курдською мовою і фарсі, “Komala TV” (Швеція) та “Tishk ТV” (Париж) – курдською мовою.¹⁷⁵⁵

Курди на Заході широко використовують телебачення та Інтернет для зміцнення етнополітичної солідарності.¹⁷⁵⁶ Курдський інформаційний холдинг Робочої партії Курдистану (РПК), незважаючи на відсутність територіальної бази і легітимності, наявних у курдів Іраку, випередив рівень розвитку їх інформаційної бази, започаткувавши у Лондоні перший курдський сателітарний канал MEDTV (1995). На ньому вперше здійснюється айсорське мовлення, зумовлене наявністю айсорської діаспори в Європі. Значення даного каналу особливо велике у Сирії, де курди становлять 8% населення, проте курдські ЗМІ заборонені. Крім цього, медіа-холдинг містить суспільно-політичний телеканал ROJTV і культурологічний “Mezopotamiya TV”,¹⁷⁵⁷ які здійснюють трансляцію на більшість близькосхідних і магрібських країн, Північну Америку, Австралію і співпрацюють з міжнародними каналами та агенціями (CNN, ADTV, “Associated Press”).¹⁷⁵⁸

Проте Туреччина у 2009 р. заявила, що може накласти вето на кандидатуру голови уряду Данії А. Ф. Расмуссена на посаду нового генерального секретаря НАТО за відмову позбавити ліцензії на мовлення з Данії телекомпанії ROJ TV, яку Анкара вважає офіційним рупором сепаратистської РПК.

Канал ANN, базований у Лондоні, завдячує своєю появою політичному протистоянню між членами президентської родини у Сирії. Фінансові труднощі ANN свідчить про прямий зв’язок між медіа та розкладом політичних сил у Сирії.

Мусульманська присутність у французькому інформаційному просторі видається доволі контроверсійною. Сайт www.quibla.net, який позиціонується як “е-спільнота вільних та активних мусульман і їх союзників”, становить основне джерело новин з Близького Сходу. При цьому Quibla підтримує допоміжний сайт “Ехо Франції” (a.net/echos/lesechos.php), створений на противагу антиісламському сайту “Ехо Франції” (www.france-echos.com), який належить “Руху опору проти ісламізації Європи” і в антиісламській риториці використовує терміни “Єврабія” та “Франкарабія”.¹⁷⁵⁹

Формою протесту проти американської зовнішньої політики на Близькому Сході стала імітація “Кока-коли” – “Мекка-кола” (2002), запроваджена французьким мусульманином Т. Матлуті у Франції та Великобританії.¹⁷⁶⁰ Компанія “Мекка-Кола” створила також альтернативну індустрію харчування “Мекка-кафе” (2006), що отримала велику популярність у країнах Затоки.¹⁷⁶¹

Колишній чиновник ЄС Фрезер Камерон зазначив, що донедавна мусульмани не прагнули впливати на зовнішню політику Союзу, проте ситуація “може змінитися у майбутньому”¹⁷⁶². По-перше, європейські мусульмани оперативно реагують на розвиток подій на міжнародній арені із залученням Дар аль-Ісламу, особливо там, де умма знаходиться під загрозою. Прикладами цього є ізраїльсько-палестинський конфлікт, кризи в Іраку та Боснії. Ісламський парламент у Великобританії (1992) активно підтримував Боснію та Кашмір.

По-друге, для західних урядів легше і вигідніше забезпечити зовнішньо-, ніж внутрішньополітичні потреби мусульман, оскільки вимагає менше політичних та фінансових ресурсів і є прийнятнішим для європейців. Немусульмани можуть співчувати жертвам міжнародних подій, але розглядають поступки мусульманам у внутрішній політиці як фінансовий тягар.

По-третє, Європа межує з мусульманськими країнами, її зовнішня політика та концепція безпеки базуються на дружніх стосунках з ісламським “близьким зарубіжжям”. Побоювання нелегальної міграції, ісламського фундаменталізму, енергетична залежність від даного регіону зумовлюють пріоритетність “кризового півмісяця” для Європи ¹⁷⁶³.

Арабська спільнота США (до 3 млн. осіб) кардинально відрізняється від європейської, оскільки об’єднана не на етнічній чи расовій основі, а на підставі мовного фактору. Дослідження компанії Zogby International свідчить, що 75% арабоамериканців сповідують християнство, 24% - іслам. В американській мусульманській спільноті переважають суніти (85%), проте найбільша арабська газета “Арабський американець” видається одним з найвпливовіших мусульман США, ліванським шиїтом Сіблані. Він одночасно прихильник “американської мрії” та “Хизбалли”, тому в окремих випадках критикує США за політику стосовно мусульманських країн. Прикметно, що у Далласі був проведений перший з’їзд прихильників “Хизбалли” за межами Ірану (1985).¹⁷⁶⁴

Арабська спільнота у США, на відміну від європейської, є високоосвіченою і впливовою, а тому інтегрована в американське суспільство: Д. Шалала очолювала Міністерство охорони здоров’я, С. Абрахам - Міністерство енергетики, арабського походження губернатор штату Мен Д. Балдаччі і командувач військами США в Іраку генерал Д. Абізейд. Серед арабів багато відомих бізнесменів – Ж. Нассер очолював компанію Ford, С. Гібара – Mattel, продукт якої лялька “Барбі” заборонена для продажу в окремих арабських країнах. Л. Салхані стала першою в історії США жінкою, яка очолила національну телекомпанію “Fox International”, а донька глави авіакомпанії “Pan-American Airlines” Л. Халабі стала королевою Йорданії під іменем Нур. Араби А. Зевайл (1999) і Е. Корі (1960) нагороджувались Нобелівською премією.¹⁷⁶⁵ Вищенаведені факти використовуються США у здійсненні інформаційно-пропагандистської діяльності у близькосхідному регіоні.

Американські інтернетизовані мусульмани-ідеалісти переважають мусульманських представників політики реалізму - халіфатистів. На виборах 2000 р. з метою впливу на американську зовнішню політику ідеалісти мобілізували американських мусульман, саме їх голоси стали вирішальними на виборах у Флориді.¹⁷⁶⁶

Внаслідок того, що після 11 вересня іслам став предметом публічного дискурсу, керівники мечетей часто запрошуються для участі у дискусіях щодо ісламу, міжконфесійних діалогах, які проводяться ЗМІ. В окремих мечетях діють комітети, однак функцію зовнішньої діяльності переважно здійснюють імами. Високий рейтинг іммігрантських мечетей США у практиці звернень ЗМІ пояснюється тим, що вони трактуються як джерело коментарів з міжнародних питань на кшталт Палестини, на відміну від афроамериканських мечетей, які вважаються не пов’язаними з міжнародними відносинами.¹⁷⁶⁷

На думку ісламського лідера Ю. аль-Хадалі, мусульмани завоюють США з допомогою джихаду, але не мечем, а да’ава.¹⁷⁶⁸ Ключовим діячем американського ісламістського руху виступає англомовний рупор “Аль-Каїди” А. Гадан, який вимагає невтручання держави у мусульманські освітні програми, заборони антиісламських трансляцій. Орієнтована на широку аудиторію, ісламістська пропаганда передбачає здійснення масових акцій з метою виведення військ з територій мусульманських країн.¹⁷⁶⁹

У зв’язку з інформаційним бумом у країнах Затоки значення діаспорних інформаційних каналів значною мірою знівельоване. Свідченням цього процесу є репатріація панарабських інформаційних ресурсів з Лондону до Дубаю і Бейруту. Виняток становлять ЗМІ іранської діаспори. Діаспорні інформаційні ресурси в основному концентруватимуться в Інтернет-сфері і зосереджуватимуться на внутрішньодіаспорних проблемах.


3. Присутність України в близькосхідному інформаційному середовищі

Втілюючи багатовекторну зовнішню політику, Україна прагне зайняти власну нішу у близькосхідному регіоні. Це зумовлено диверсифікацією джерел енергоносіїв, і, щобільше, пошуком ринків збуту для вузькопрофільного українського експорту. На сучасному етапі близькосхідний напрям зовнішньої політики України є надзвичайно важливим, оскільки в умовах формування нового багатополярного світу наша країна отримала реальні шанси закріпитися у даному регіоні.

Стратегія економічного і соціального розвитку України на 2004-2015 рр. “Шляхом європейської інтеграції” розглядає ринки Близького Сходу як найперспективніші для збуту продукції машинобудування і металопрокату, надання науково-технічних і будівельних послуг. Україна могла б брати активну участь у розбудові виробничої інфраструктури — логістичної, енергетичної і промислової. Стратегія підкреслює перспективність співробітництва у секторі ВПК, впровадження промислових технологій з наступним загальним освоєнням національних і регіональних ринків. Україна повинна активізувати свою політику на Близькому Сході з метою зміцнення власної ролі у сфері транзиту енергоносіїв до Європи: встановлення “особливих” відносин з окремими країнами трансформує український фактор близькосхідної політики із змінної у постійну величину¹⁷⁷⁰.

Незважаючи на швидке визнання нашої країни Іраном, Йорданією, Оманом, Сирією, Ліваном, відкриття посольств в Ірані (1992), ОАЕ (1993), Єгипті, КСА (1995),¹⁷⁷¹ співпраця з близькосхідним регіоном розвивається не надто активно і відзначається фрагментарністю. Дана ситуація переважно детермінується відсутністю стабільної і системної зовнішньої політики на Близькому Сході. До цього часу не налагоджена співпраця з ОІК, хоча Україна як країна, що має мусульманську меншість, може увійти до організації на правах спостерігача.¹⁷⁷²

Одним з нечисельних успіхів української публічної дипломатії у регіоні можна вважати відкриття Українського торгового центру у Дубаї (2005), завдяки якому наша держава стала активним учасником міжнародних виставок і самітів, зокрема, форуму “Лідери у Дубаї”.¹⁷⁷³

Важливим елементом української зовнішньої політики у близькосхідному регіоні є діяльність українського миротворчого контингенту. Першою операцією українських миротворців на Близькому Сході стала участь у місії ООН у Лівані (2000). Короткочасне перебування українського миротворчого контингенту у Кувейті (2003) сприяло участі України в операціях на території Іраку (2003-2005). Отримуючи позитивний імідж на Близькому Сході завдяки миротворчим операціям, Україна отримує фундамент для майбутнього економічного співробітництва.¹⁷⁷⁴ Однак інформаційне висвітлення миротворчої діяльності нашої держави здійснюється переважно у негативному аспекті.

З провідних ісламських інформаційних ресурсів зацікавлення Україною демонструє портал IslamOnline, який значною мірою формує громадську думку умми. Голова Федерації ісламських громадських організацій України професор Фарук Ашур в інтерв’ю порталу зазначив, що основною проблемою мусульман в Україні є не українська влада чи суспільство, а проблеми всередині мусульманської спільноти¹⁷⁷⁵, і головне завдання її практичної діяльності полягає в отриманні консультативного заключення на закят аль-фітр в Україні. Організація модерує російськомовний сайт www.islamua.net, який вважається інформативнішим, ніж мусульманські сайти Росії. Крім цього, задіяні шість веб-сайтів ісламських центрів у містах України. Портал позитивно висвітлив перебіг “карикатурного скандалу” в Україні. Хоча газета “Сегодня” у лютому 2006 р. передрукувала карикатури на Пророка, Президент В. Ющенко “заявив про абсолютне несприйняття всього, що ображає релігійні почуття, і необхідність поваги святих понять”. Після цього وفي اليوم التالي لإعادة نشر الرسمين المسيئين للرسول بثت قناتا "1+1" و"HTH" الأوكرانيتان اعتذارا لرئيس تحرير صحيفة "سيفودنيا"، وقوله إنهم لم يقصدوا الإساءة للمسلمين، بل توضيح الأمر الذي شغل العالم بأسره للقارئ الأوكراني.телеканали поширили вибачення редактора “Сегодня”, який зазначив, що прагнув не образити мусульман, а подати українському читачу девіантні точки зору¹⁷⁷⁶.

Разом з тим, для України вкрай важливо взяти участь в екуменічному діалозі, який пропагують КСА, Катар і ОАЕ. Враховуючи те, що з християнського боку діалог здійснює Ватикан, який формалізував стосунки з арабським світом на дипломатичному рівні, а також неканонічність окремих українських православних церков, значними шансами володіють представники греко-католицької церкви.

Україна виступає швидше об’єктом, ніж суб’єктом в інформаційному полі Близького Сходу. Співпраця в інформаційній сфері між Україною та близькосхідним регіоном вкрай недостатня, опубліковані в арабських ЗМІ матеріали про нашу державу, як правило, базуються на західних джерелах. Проте, за винятком матеріалів про постачання радіоактивних матеріалів “Аль-Каїді”, наведених газетою “Al Hayat”, дезінформаційна складова щодо України відсутня. Одночасно в арабських ЗМІ знаходять відбраження негативні моменти, пов’язані з нашою державою. В арабській пресі широко висвітлено одну з найдорожчих покупок нерухомості (80 млн. фунтів стерлінгів), здійснену донькою екс-Президента О. Франчук, у той час як найдорожчий у світі будинок придбаний за 100 млн. фунтів стерлінгів еміром Катару Хамадом аль-Тані. Це завдає великої шкоди іміджу держави та не сприяє залученню інвестицій, особливо коли таку інформацію розповсюджує основний економічний портал країн Затоки www.alaswaq.net. ¹⁷⁷⁷

Найбільш критичні матеріали оприлюднені телеканалом “Al-Jazeera”. Зокрема, канал подав інформацію, згідно з якою Україна перебуває на другому місці у світі за кількістю вбивств, щоправда, вказавши, що США, Китай і Росія не оприлюднили своєї статистики. Однак для громадської думки важливіше, що український уряд не став коментувати результати дослідження ООН.¹⁷⁷⁸ Канал також широко висвітлив дані опитування Центру соціальних досліджень (Київ), згідно з якими більшість українців виступає проти іммігрантів. З цього приводу “Al-Jazeera” подала інтерв’ю з головою гуманітарної організації “Кора” Л. Токарєвою, яка заявила, що поширення такого явища шкодить репутації і авторитету українського суспільства, а бездіяльність уряду загострює проблеми¹⁷⁷⁹.

При цьому “Al-Jazeera” збалансовано висвітлювала позицію українського парламенту щодо рішення Державної Думи Росії переглянути Великий договір з Україною, подавши позиції депутата від демократичної коаліції Ю. Костенка і комуніста О. Перепелиці. Парадоксально, але інтерв’ю цьому каналу надавала тільки Компартія України.¹⁷⁸⁰ На відміну від лідерів інших країн і навіть Росії, жоден високопосадовець України не спілкувався з “Al-Jazeera”.

Основна частка інформації щодо України пов’язана з політичними подіями, однак у цілому свідчить про прихильне ставлення. Протягом останнього періоду панарабська газета “Asharq Al Awsat” висвітлювала плани з виведення російського флоту із Севастополя та у сприятливому для України контексті прокоментувала заяву В. Путіна щодо “зникнення України”¹⁷⁸¹. Іранська арабомовна міжнародна газета “Al Wafag” опублікувала статтю про Чорноморський флот у контексті “маякового протистояння”, подавши позицію українського МЗС.¹⁷⁸²

Україна опинилась у центрі уваги близькосхідних ЗМІ під час грузинсько-російського конфлікту (серпень 2008 р.). Українська позиція толерантно подана оглядачем саудівського видання “Аl-Riyadh” Джалілом Зейдом,¹⁷⁸³ впливова еміратська газета “Аl-Іttihad” висвітлила позицію України щодо Чорноморського флоту, оманські ЗМІ інформували про підтримку на Заході курсу України у НАТО,¹⁷⁸⁴ сирійська агенція SANA повідомляла про інтенсифікацію діалогу з ЄС.¹⁷⁸⁵ Іранський міжнародний телеканал “Al-Alam” безсторонньо висвітлював Україну у контексті дій вірменської опозиції, подаючи інтерв’ю з виконавчим директором Європейської федерації вірмен Лораном Ілейкяном.¹⁷⁸⁶ Цікаво, що арабський сайт Аttajdid передрукував висновок журналу ”Foreign policy” про вплив е-ЗМІ періоду “Помаранчевої революції” на розвиток близькосхідної блогосфери.¹⁷⁸⁷

Певне зацікавлення викликає економічний сектор нашої держави, свідченням чого є інформація новинного каналу “Al-Arabiya” щодо українсько-туркменських газових угод¹⁷⁸⁸ і е-газети “Еlaf” щодо диверсифікації газових поставок до України.¹⁷⁸⁹ Бахрейнська інформаційна агенція інформувала про відмову чільників НАТО підтримати американську пропозицію щодо вступу України і Грузії.¹⁷⁹⁰ Арабський Інтернет-ресурс Мaktoob якнайширше висвітлив українсько-російський газовий конфлікт (2009).¹⁷⁹¹

На жаль, українські ЗМІ не передруковують даної інформації навіть у дайджестах, що створює враження про інформаційний вакуум щодо України, а натомість подають не надто зважені матеріали про деструктивний ісламський вплив у Криму. Саудівська блогосфера, позитивно інформуючи про ставлення до мусульманських меншин у нашій країні, слушно зауважує, що зміну української громадської думки щодо “фундаменталістської терористичної загрози” спричинило загострення антиісламської пропаганди у російських ЗМІ з початком другої чеченської війни (1999).

У цілому, ні позитивна, ні негативна інформація про Україну не справляють вирішального впливу на арабську громадську думку через спорадичність її подачі. Практично відсутні українські електронні інформаційні ресурси арабською мовою. Як приклад можна навести тільки сайт Alwadi Alkabir (www.wadikab.com), однак його інтерфейс походить з 1990-х рр. і не може викликати зацікавлення в арабської аудиторії, звичної до інтерактивних елементів.

В Україні мешкає чисельна арабська діаспора, активну частину якої складають вихідці з Леванту. Діаспорні організації – “Арабський дім” (Київ), Українсько-арабський інститут міжнародних відносин ім. Авероеса (Київ), Арабський культурний центр (Одеса) та земляцтва практично не залучаються до заходів української публічної дипломатії, зокрема, у наданні достовірної інформації про Україну та її партнерські можливості.¹⁷⁹²

Незважаючи на підписані з арабськими країнами угоди у сфері туризму, співпраця у цьому напрямку малопомітна, оскільки наша країна пропонує програму без врахування ісламської ментальності. Слід нагадати, що у 1526 р. у складі Османської держави і відповідно мусульманського світу виникла нова провінція Йєдісан (Південна Україна)¹⁷⁹³. Україна тільки виграє від того, що не замовчуватиме цей факт, а визнає частиною власної історії, як це демонструє Іспанія. Така політика сприятиме не тільки розвитку “ностальгійного” туризму, як у випадку з хасидизмом в Умані, але й зрівноважуватиме відносини з Ізраїлем і арабським світом. Перспективним напрямом роботи може стати організація виставок ісламських експонатів з фондів українських музеїв і бібліотек, популяризація об’єктів мусульманської спадщини на території України і розвиток “ностальгійного” туризму.

Відсутність науково-освітніх обмінів України з країнами регіону формує російськоцентричну модель відносин, особливо у державах Затоки. До прикладу, у Центрі досліджень Перської затоки підготовлене відповідне видання “Зв’язки Росії і СНД з Перською затокою: поточні тенденції політичної і економічної динаміки” під редакцією Марата Тертерова.¹⁷⁹⁴ Російський центр політичних досліджень підписав угоду про співпрацю з Центром досліджень Перської затоки, Національна академія Білорусі – з Кувейтським центром дипломатичних досліджень. Україні необхідно розвивати наукові контакти з провідними дослідними інституціями на кшталт Кувейтського центру дипломатичних досліджень, Еміратського Центру стратегічних досліджень, Центру досліджень Перської затоки, Бахрейнського центру стратегічних досліджень, а також реалізовувати культурно-освітні ініціативи із залученням провідних недержавних фондів країн Затоки – Фонду Мухамеда аль-Мактума і Катарського фонду науки, освіти і суспільного розвитку. Перспективність діалогу з катарськими інституціями підтверджується активізацією стосунків на двосторонньому рівні і у рамках ООН.¹⁷⁹⁵

Високий потенціал стосунків з близькосхідними фондами в економічній сфері наочно демонструє міжнародна економічна програма “Україна пропонує співробітництво”, яка за підтримки Королівського фонду розвитку Йорданського Хашимітського Королівства ім. короля Абдалли ІІ провела міжнародний бізнес-саміт лідерів країн Близького Сходу, Середньої Азії і Східної Європи “Eastern Gate” (2008). У цьому заході, пов’язаному з презентацією українського промислового потенціалу, брали участь представники з Йорданії, Іраку, Сирії, Саудівської Аравії, інших країн Перської затоки.¹⁷⁹⁶

***

Провідні країни світу здійснюють публічну дипломатію у регіоні переважно за рахунок зовнішнього мовлення, прикладом даної тенденції виступають США, Великобританія і Франція. Якщо американська публічна дипломатія зазнала фіаско з каналом “Al-Hurra”, то інші глобальні гравці тільки починають освоєння регіонального ринку, при цьому дистанціюючись від американської політики. США і Великобританія демонструють самостійну публічну дипломатію, Франція діє як у межах інституційних структур ЄС, так і на двосторонньому рівні. Французький тип публічної дипломатії, очевидно, розвиватиметься в інших європейських державах Середземномор’я.

Німеччина та Австрія демонструють відмінний тип публічної дипломатії – дипломатію діалогу, для якої притаманне використання Інтернет-ресурсів, програм обміну, виставок. З арабських держав елементи дипломатії діалогу виразно демонструє давній партнер Німеччини – Оман, меншою мірою Катар і ОАЕ.

Протягом 2005-2008 рр. вплив діаспорних спільнот на формування близькосхідного інформаційного простору зазнав якісних трансформацій. Якщо на початку медіа- та Інтернет-буму у країнах Затоки можна було стверджувати про переорієнтацію інформаційних потоків від схеми “країна походження – країна перебування” до cхеми “країна перебування - країна походження”, то на даному етапі можна зауважити формування глокалізованого інформаційного простору.

Арабська діаспора здійснює інформаційний вплив переважно за рахунок Інтернет-ресурсів, сателітарне телебачення використовує тільки фінансово забезпечена саудівська дисидентська громада у Лондоні і частково іранська діаспора. Іранські діаспорні телеканали, у т. ч. мовами національних меншин, активно використовуються Заходом у боротьбі проти Ірану. Іранська діаспора найактивніше серед інших діаспорних спільнот використовує Інтернет-ресурси.

Незважаючи на низку стереотипів щодо статусу арабської жінки, важливим елементом формування публічної дипломатії у близькосхідному регіоні є гендерний аспект. Незважаючи на те, що кар’єрна дипломатія залишається винятково чоловічою компетенцією, публічна дипломатія демонструє зростаюче залучення жінок, що слід враховувати Україні у формуванні публічної дипломатії на Близькому Сході. В імплементації концепцій публічної дипломатії активну участь беруть королева Йорданії Ранія, дружина еміра Катару шейха Моуза та дружина шейха Дубаю шейха Хайя. У глобальному масштабі таку ж роль виконує представниця Бахрейну Хайя Рашид аль-Халіфа – голова XLI Генеральної сесії ООН. Аналогічний сценарій може виявитися життєздатним і для Сирії, оскільки дружина президента Асма Асад уже озвучила власний план щодо розвитку ІКТ у регіоні, з особливим наголосом на лібералізації медіа та Інтернету.

При формуванні засад публічної дипломатії повинна враховатись діяльність “малих медіа”. Централізоване мовлення у Каїрі чи штаб-квартирі “Al-Hurra” у Спрінгфілді виглядає як масовий артобстріл, у той час як активістські групи демонструють точність лазерного променя.¹⁷⁹⁷ Блогінг відіграватиме основну роль у налагодженні контактів з західними ЗМІ і НУО.

На даний момент цілком очевидна потреба у створенні мережі інформаційних представництв України у країнах близькосхідного регіону, здійсненні стратегії інформаційного просування і забезпечення у цих країнах українських інтересів.

Враховуючи той факт, що Іран отримав статус партнера Організації Чорноморського економічного співробітництва по секторальному діалогу,¹⁷⁹⁸ Україна отримала додаткові важелі для тіснішої співпраці з цією регіональною державою.

Необхідно налагодити постійну співпрацю з провідними інформаційними близькосхідними агенціями, найвпливовішими ЗМІ. Крім того, у багатьох країнах регіону можна отримати вільні радіочастотні ресурси для використання у власних інтересах, зокрема, для створення телеканалу з умовною назвою “Україна і світ” арабською і англійською мовами.¹⁷⁹⁹ Необхідно також здійснювати постійний моніторинг арабських медіа та використовувати прихильні до України матеріали в українських ЗМІ. Враховуючи практику західних ЗМІ, українським медіа бажано отримати акредитацію у Саудівській Аравії для висвітлення хаджу.