Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни)

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 7. важливі етапи розвитку давньоіранської культури
Тема 8. головні віхи розвитку культури стародавньої індії
Тема 9. культурно-історичний феномен стародавнього китаю
Тема 10. історія культури доколумбової америки
Питання для самостійної роботи
Тема 11. античність як культурно-історична епоха
Питання для самостійної роботи
Тема 12. культура стародавньої греції: головні періоди та здобутки
Тема 13. історія культури стародавнього риму
Тема 14. середньовіччя як культурно-історична епоха
Питання для самостійної роботи
Тема 15. історична своєрідність культури західноєвропейського середньовіччя
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
ТЕМА 7. ВАЖЛИВІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ДАВНЬОІРАНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

1. Джерела та головні віхи історії Стародавнього Ірану.

2. Характерні риси культурного розвитку стародавнього Еламу, Мідії, Персії.

3. Релігійно-міфологічні уявлення давніх іранців. Зороастризм.

4. Давньоіранське мистецтво.


Т е м а т и к а н а у к о в и х е с е:

Самобутня культура Еламу.

„Країна аріїв”: загадки походження іранців та інших індоєвропейських народів.

Феномен зороастризму.

„Авеста” – священна книга зороастризму.

Торевтика – мистецтво Стародавнього Ірану.

„Імперський ахеменідський стиль” Стародавнього Ірану.

Таємниця Персеполя, столиці ахеменідського Ірану.


Питання для самостійної роботи:

1. Чи можна вважати твори давньогрецьких авторів неупередженим джерелом історії Персії?

2. У чому виявляється самобутній характер релігії еламців?

3. Що ви знаєте про еламську гліптику?

4. Які реформи запровадив у перській імперії Дарій І?

5. Хто поклав край світовому пануванню держави Ахеменідів?

6. Поясніть вислів історика про падіння Перської імперії: „Схід, який втратив свою таємничість…,тепер втратив і своє значення”.

7. Чому зороастризм ще називають авестизмом, вогнепоклонством?

8. Як ви розумієте вислів: „Зороастризму притаманний яскраво виражений дуалізм, який не має аналогів у світових релігіях”?


Список літератури:

Проблемы интерпретации памятников культуры Востока. Сборник статей. – М., 1991. (к.м.)

Крижанівський О. Історія Стародавнього Сходу. – К., 2002.

Бойс М. Зороастрийцы: верования и обычаи. – М., 1993.

Боровкова Л. Запад Центральной Азии во ІІ в. до н.э. – VІІ в. н.э. – М., 1989.

Грантовский Э. Иран и иранцы до Ахеменидов. – М., 1998.

Дандамаев М., Луконин В. Культура и экономика древнего Ирана. – М., 1982.

Уилбер Д. Персеполь. – М., 1977.

Хинц В. Государство Элам. – М., 1977.

Погребова Н. Иран и Закавказье в раннем железном веке. – М., 1977.


ТЕМА 8. ГОЛОВНІ ВІХИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ

1. Періодизація та характерні риси староіндійської культури. Головні віхи історії.

2. Соціальний устрій індійського населення та його вплив на розвиток культури.

3. Релігійні вірування в Стародавній Індії.

4. Писемність, освіта та наукові знання.

5. Давньоіндійське мистецтво.


Т е м а т и к а н а у к о в и х е с е:

Хараппа і Мохенджо-Даро – центри протоіндійської культури.

Міфологія давньої Індії.

Веди – „знання” стародавніх індусів.

„Закони Ману” – релігія і право давньоіндійського суспільства.

Варни і касти та їхня роль у суспільному житті Індії.

Давньоіндійські наукові знання.

Пам’ятки давньоіндійського зодчества.

Танець в культурі Індії.

Давньоіндійська сім’я.

Йога: сутність та різновиди.


Питання для самостійної роботи:

1. Яке походження назви „Індія” і як у назві відображено специфіку цієї країни?

2. Якими здобутками збагатила культуру людства Індська (Хараппська) цивілізація?

3. У чому полягало історичне значення індійського походу Александра Македонського?

4. Назвіть форму соціальної стратифікації індійського населення.

5. Що являє собою обряд упанаяни?

6. Як характеризує індійське суспільство традиція саті?

7. Прокоментуйте образне порівняння карми з річкою: „Життя річки підтримується тисячами струмків, що несуть водночас і чисті води, і нечистоти. Відринаючи їх чи вбираючи, річка може змінити свою майбутню карму і в майбутньому стати прозорим струмком чи смердючою канавою”.

8. Які паралелі можна провести, аналізуючи буддійський „восьмискладовий шлях спасіння”?

9. Які мистецькі здобутки пов’язують із „золотим віком Гуптів”?


Список літератури:

Крижанівський О. Історія Стародавнього Сходу. – К., 2002.

Художня культура світу: Арабо-мусульманський культурний регіон. Африканський культурний регіон. Індійський культурний регіон. Далекосхідний культурний регіон. Латиноамериканський культурний регіон. Північноамериканський культурний регіон / За ред. Н. Миропольської, Е. Бєлкіної, Л. Масол та ін. – К., 2003.

Голоси стародавньої Індії: Антологія староіндійської літератури. – К., 1982.

История и культура древней Индии: тексты. – М., 1990.

Бонгард-Левин Г. Древнеиндийская цивилизация. – М., 1993.

Бонгард-Левин Г., Ильин Г. Индия в древности. – М., 1985.

Бэшем А. Чудо, которым была Индия. – М., 1977.

Корнев В. Буддизм и его роль в общественной жизни стран Азии. – М., 1983.

Кудрявцев М. Кастовая система в Индии. – М., 1992.

Лидова Н. Драма и ритуал в древней Индии. – М., 1992.

Пандей Р. Древнеиндийские домашние обряды (обычаи). – М., 1982.


ТЕМА 9. КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ФЕНОМЕН СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ

1. Періодизація давньокитайської культури. Найдавніші китайські держави.

2. Типові риси культури Стародавнього Китаю та ментальність населення.

3. Суспільно-політичні та релігійні вчення. Конфуціанство. Даосизм. Легізм.

4. Писемність, література та наукові знання.

5. Мистецтво Давнього Китаю.


Т е м а т и к а н а у к о в и х е с е:

Конфуцій – „Вчитель десяти тисяч поколінь”.

Китайський церемоніал та ритуал.

Старокитайська міфологія.

Давньокитайські винаходи.

Народна медицина в Стародавньому Китаї.

Китайська писемність: мистецтво каліграфії.

Велика Китайська стіна.

Теракотова армія імператора Цінь Шіхуанді.

Китай – батьківщина шовківництва.


Питання для самостійної роботи:

1. Як давні китайці називали свою батьківщину і звідки походить назва „Китай”?

2. Яка найавторитетніша суспільно-політична доктрина Стародавнього Китаю?

3. Які головні ідеї конфуціанства?

4. Яке релігійно-філософське вчення сповідувало принцип: „Хто діє – зазнає невдачі. Хто володіє – втратить. Ось чому абсолютно мудрий не діє, і він не знає невдач… Він пливе за течією і не зважується на вчинок”?

5. Які культи панували в давньокитайських релігійних віруваннях?

6. Як ви думаєте, чому китайці не переходять на алфавітне письмо?

7. Які ви знаєте конфуціанські літературні канони?

8. Яка сенсаційна знахідка могильного комплексу найліпше представляє образотворче мистецтво доби Цінь?

9. Якими винаходами китайці збагатили світ?


Список літератури:

Проблемы интерпретации памятников культуры Востока. Сборник статей. – М., 1991. (к.м.)

Крижанівський О. Історія Стародавнього Сходу. – К., 2002.

Бамбуковые страницы. Антология древнекитайской литературы. – М., 1994.

Конфуций. Уроки мудрости. – М., 1998.

Оповідки Давнього Китаю: Збірник. – К., 1990.

Васильев Л. Проблемы генезиса китайской мысли (Формирование основ мировоззрения и менталитета). – М., 1989.

Искусство Китая. – М., 1988.

Кульпин Э. Человек и природа в Китае. – М., 1990.

Малявин В. Конфуций. – М., 1992.

Попов Г. Боевые единоборства народов мира. – М., 1991.

Фицджеральд С. Китай: краткая история культуры. – СПб., 1998.

Этика и ритуал в традиционном Китае. – М., 1988.


ТЕМА 10. ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ ДОКОЛУМБОВОЇ АМЕРИКИ

1. Періодизація та особливості давніх культур Америки.

2. Найдавніші культурні феномени Мезоамерики.

3. Історія культури ацтеків та майя.

4. Історія культури інків.


Т е м а т и к а н а у к о в и х е с е:

Гігантські кам’яні голови – атрибут ольмекської цивілізації.

Майя – „інтелектуали” Нового Світу.

Календар майя – велике досягнення культури.

Культура тольтеків.

Культ пернатого змія (Кетцалькоатля) у народів Мезоамерики.

Піраміди ацтеків.

Криваві ритуали ацтеків.

Релігійно-міфологічні уявлення інків.

Золотарі інки – майстри священного сонцесяйного металу.

Мачу-Пікчу – шедевр будівельного мистецтва інків.


Питання для самостійної роботи:

1. Які ви знаєте осередки найдавніших культур на території Америки?

2. Як характеризує культуру Мезоамерики архітектурний комплекс Теотіуа-кана – Піраміди Сонця і Місяця?

3. Що ви знаєте про тлачтлі – ритуальну гру ольмеків і ацтеків?

4. Чи розвивалася у ацтеків освіта?

5. Чому індійців майя називають „інтелектуалами” Нового Світу?

6. Чим цікавий календар майя?

7. Надбання яких культур увібрала в себе цивілізація інків?

8. Поясніть і обґрунтуйте тезу: „Релігія інків була геліоцентричною”.

9. Чому фортеця Мачу-Пікчу є великим досягненням архітектурного генія інків?

10. Який внесок у світову культуру давніх народів Америки?


Список літератури:

Стеценко В., Пітусь Л. Культура давніх цивілізацій доколумбової Америки: Текст лекції. – Львів, 2002. (к.м.)

Кинжалов Р. Искусство древней Америки. – М., 1962. (к.м.)

Художня культура світу: Арабо-мусульманський культурний регіон. Африканський культурний регіон. Індійський культурний регіон. Далекосхідний культурний регіон. Латиноамериканський культурний регіон. Північноамериканський культурний регіон / За ред. Н. Миропольської, Е. Бєлкіної, Л. Масол та ін. – К., 2003.

Ламберг-Карловски К., Саблов Д. Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика. – М., 1992.

Соди Д. Великие культуры Мезоамерики. – М., 1985.

Рус А. Народ майя. – М., 1986.

Альперович М., Слезкин Л. История Латинской Америки. – М., 1991.

Конрад Н. Латинская Америка: традиции и современность. – М., 1987.

Стингл М. Государство инков. – М., 1986.

Вайнтруб И. Священные лики цивилизаций. – К., 2001.


ТЕМА 11. АНТИЧНІСТЬ ЯК КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ЕПОХА

1. Античність як культурологічне поняття.

2. Типові риси античної культури.

3. Періодизація давньогрецької та давньоримської культур.

4. Актуальність та всесвітньо-історичне значення античності.


Т е м а т и к а н а у к о в и х е с е:

Античність – колиска європейської культури.

„Людина – мірило всіх речей” (народження особистості в добу античності).

Агональний характер античної культури.

Пайдейя як засіб виховання громадянина поліса.

Антропоморфізм релігійно-міфологічних уявлень стародавніх греків та римлян.

Політика, війна, управління – головні чесноти Риму.

Практицизм давньоримської культури.


Питання для самостійної роботи:

1. Чому античну культуру називають колискою європейської цивілізації?

2. Поясніть твердження німецького вченого Лауса про те, що неможливо уявити освічену людину, яка не знайома з досягненням старогрецької культури.

3. У чому універсалізм античної культури?

4. У чому суть агонального типу античної культури?

5. Чому ми називаємо античну культуру новаторською?

6. Які елементи давньогрецької пайдейї увійшли у фундамент європейської культури?

7. Розкрийте зміст поняття антропоморфізм.

8. Як античний поліс вплинув на розвиток культури?

9. Які відмінності між особливостями культури Стародавньої Греції та Риму?


Список літератури:

Культура и искусство античного мира. Сборник статей. – Ленинград., 1971. (к.м.)

Колпинский Ю. Великое наследие античной Эллады и его значение для современности. – М., 1988. (к.м.)

Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима. – М., 1988. (к.м.)

Мотрошилова Н. Рождение и развитие философских идей: Историко-философские идеи и портреты. – М., 1991. (к.м.)

Антична культура: Довідник. – К., 1993.

Античность как тип культуры. – М., 1988.

Зелинский Ф. История античной культуры. – СПб., 1995.

Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М., 1990.

Вайнтруб И. Священные лики цивилизаций. – К., 2001.


ТЕМА 12. КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ: ГОЛОВНІ ПЕРІОДИ ТА ЗДОБУТКИ

1. Егейський (крито-мікенський) період.

2. Героїчний (гомерівський) період.

3. Архаїчний період.

4. Класичний період.

5. Елліністичний період.


Т е м а т и к а н а у к о в и х е с е:

Епохальні відкриття А. Еванса на Криті.

Шліман і розкопки легендарної Трої.

Кносські „парижанки”.

Люди і звичаї в Стародавній Греції.

Антропоморфізм грецької міфології.

Античний поліс і його значення для розвитку культури.

Сапфо – „десята муза” Греції.

Олімпійські ігри.

„Золотий вік Перікла” – вершина культурного розвитку Стародавньої Греції.

Давньогрецький театр.

Афінський Акрополь як високий взірець грецької архітектури.

Розвиток наукових знань у Стародавній Греції.

Мусейон – науковий і мистецький осередок елліністичної культури.

Александрійська бібліотека.

Грецькі чудеса світу.


Питання для самостійної роботи:

1. Яке відкриття зробив англійський археолог Еванс?

2. Яку сенсаційну знахідку відкопав Шліман?

3. Чому Критську культуру називають Мінойською?

4. Що ви знаєте про тавромахії Кноссу?

5. Чи погоджуєтеся з такою думкою: „Жіночій, вишуканій культурі мінойській протистояла суворість і мужність мікенської цивілізації”?

6. Що таке мікенська „циклопічна кладка”?

7. Що таке „курос” і „кора”?

8. Які види вазопису ви знаєте?

9. Чому поеми Гомера вважають каноном поведінки?

10. Яких ви знаєте філософів класичного періоду?

11. Що являє собою грецька ордерна система?

12. Як ви розумієте гіппократівський принцип „не нашкодь”?

13. Яке значення завоювань Александра Македонського?

14. Які особливості культури доби еллінізму?


Список літератури:

Колпинский Ю. Великое наследие античной Эллады и его значение для современности. – М., 1988. (к.м.)

Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима. – М., 1988. (к.м.)

Аристотель. Сочинения в 4-х т. Т.4 / Общ. ред. А. Доватура. – М., 1983. (к.м.)

Платон. Диалоги / Сост. ред. и авт. вступ. статьи А. Лосев. – М., 1986. (к.м.)

Виппер Б. Искусство Древней Греции. – М., 1972. (к.м.)

Крыжицкий С. Архитектура античных государств Северного Причерноморья. – К., 1993. (к.м.)

Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М., 1990.

Боннар А. Греческая цивилизация. – М., 1992.

Богомолов А. Античная философия. – М., 1985.

Вернан Ж. Происхождение древнегреческой мысли. – М., 1988.

Лосев А. Античная мифология в ее историческом развитии. – М., 1967.

Парандовський Я. Міфологія. – К., 1977.

Кун М. Легенди та міфи Стародавньої Греції. – К., 1992.


ТЕМА 13. ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ

1. Етруський період.

2. Царський період.

3. Період Римської республіки.

4. Період Римської імперії.


Т е м а т и к а н а у к о в и х е с е:

Легенда про створення Рима.

Етруські портрети і „персони”.

Давньоримська міфологія.

„Закони дванадцяти таблиць” – перша кодифікація римського права.

Римське військо – зразок дисципліни і непереможності.

Дві школи латинського красномовства.

„Августівський класицизм” – золотий вік римської історії.

Форум Романум – релігійний і політичний центр Стародавнього Риму.

Римські терми.

Архітектурні нововведення римлян.

Колізей і гладіаторські бої.


Питання для самостійної роботи:

1. Поясніть вислів: „Захоплена Греція перемогла свого некультурного переможця”.

2. Чи були римляни епігонами – сліпими наслідувачами грецької культури?

3. Які риси характеризують етруське мистецтво?

4. Які елементи етруської культури запозичили римляни?

5. У чому полягає еллінізація римської релігії?

6. Які особливості азіанського та аттицистичного стилів красномовства?

7. Яких ви знаєте представників „золотого віку” римської поезії?

8. Які шедеври монументального будівництва пов’язуємо з імперським періодом культури Риму?

9. Які найзначніші філософські школи розвивалися в Стародавньому Римі?

10. Як ви думаєте, чому християнство набуло поширення у Римській імперії на початку нашої ери?


Список літератури:

Культура и искусство античного мира. Сборник статей. – Ленинград, 1971. (к.м.)

Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима. – М., 1988. (к.м.)

Искусство этрусков и древнего Рима / Под ред. Н. Томского. – М., 1983. (к.м.)

Антична культура: Довідник. – К., 1993.

Античность как тип культуры. – М., 1988.

Античная цивилизация / Под ред. В. Блаватской. – М., 1973.

Вайнтруб И. Священные лики цивилизаций. – К., 2001.

Культура Древнего Рима: в 2 т. / Под ред. Голубцова. – М., 1985.

Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М., 1990.

Боннар А. Культура Древнего Рима. – М., 1985.

Кузнецова Т., Стрельникова И. Ораторское искусство в Древнем Риме. – М., 1976.

Христианство: Энциклопедический словарь. – М., 1995.


ТЕМА 14. СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ЯК КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ЕПОХА

1. Середньовіччя як культурологічне поняття. Проблема періодизації середньовічної культури європейців та народів Азії.

2. Особливості культури західноєвропейського Середньовіччя.

3. Характерні риси середньовічної культури Візантії, арабського Сходу, Індії, Китаю, Японії.


Т е м а т и к а н а у к о в и х е с е:

Релігійність як культурна домінанта духовного життя Середньовіччя.

Символізм у культурі Середньовіччя.

Середньовіччя – торжество догматизму, панування „чорної ночі” чи „найзагадковіша і найбільш чаруюча епоха”?

Епоха Середньовіччя – фундамент сучасної цивілізації.

Зародження націй світу в епоху Середньовіччя.

Середньовіччя як доба становлення світових релігій.


Питання для самостійної роботи:

1. Які існують оцінки культури епохи Середньовіччя?

2. Хто з філософів порівнював середньовічну культуру з торжеством чорної ночі, протиставляючи їй ранкову зорю Відродження?

3. Чи поділяєте ви такі міркування М. Бердяєва: „Середні віки – найзагадковіша і чаруюча епоха світової історії, повна антитез і протиріч. Середні віки не є епохою варварства і пітьми…, це епоха великого напруження духу, великого томління за абсолютним, невтомної роботи думки…”?

4. Які спільні риси характеризують культуру народів Європи та Азії в епоху Середньовіччя?

5. Який головний культуротворчий чинник епохи Середньовіччя?

6. Як релігії вплинули на культурне буття народів світу в епоху Середньовіччя?

7. Як ідея теоцентризму вплинула на світогляд людини епохи Середньовіччя?

8. Яка культурна специфіка окремих регіонів епохи Середньовіччя?


Список літератури:

Гуревич А. Культура и общество средневековой Европы глазами современников. – М., 1989. (к.м.)

Конрад Н. Запад и Восток. – М., 1972.

Гуревич А. Категории средневековой культуры. – М., 1984.

Иванов К. Многоликое средневековье. – М., 1996.

Карсавин Л. Культура средних веков. – К., 1995.

Хейзинга И. Осень Средневековья. – М., 1988.


ТЕМА 15. ІСТОРИЧНА СВОЄРІДНІСТЬ КУЛЬТУРИ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

1. Періодизація культури західноєвропейського Середньовіччя. Головні віхи історії.

2. Культура раннього Середньовіччя.

3. Період зрілого Середньовіччя.


Т е м а т и к а н а у к о в и х е с е:

Середньовіччя – епоха утвердження християнства.

Чотири субкультури Середньовіччя: релігійна, бюргерська, рицарська та народна.

Патристика – вчення отців церкви.

„Сім вільних мистецтв” як основа середньовічної освіти.

Чернечі ордени.

Середньовічна міська республіка.

Перші європейські університети.

Середньовічна алхімія – пошук філософського каменю та еліксиру життя.

Романський храм – „важке велике мовчання”.

Готика як символ християнства, втілення нескінченності та ідеї прекрасного.

Феномен куртуазної культури.

М. Бахтін і концепція народної, сміхової, карнавальної культури.


Питання для самостійної роботи:

1. Яке походження поняття „Європа”?

2. Як розколовся Римський світ в епоху Середньовіччя і як цьому сприяло релігійне розмежування?

3. Які найважливіші культуротворчі елементи визначають специфіку епохи Середньовіччя?

4. Як здійснювався навчальний процес у середньовічному університеті?

5. Який художній стиль „ставить людину на коліна”, втілює ідею горизонтальності?

6. Який художній стиль порівнюють із застиглою музикою, симфонією в камені?

7. Розкрийте зміст поняття „куртуазність”.

8. Які жанри рицарської літератури ви знаєте?


Список літератури:

Гуревич А. Культура и общество средневековой Европы глазами современников. – М., 1989. (к.м.)

Муратова К. Мастера французской готики ХІІ-ХІІІ веков. Проблемы теории и практики художественного творчества. – М., 1988. (к.м.)

Тяжелов В. Малая история искусств. Искусство средних веков в западной и центральной Европе. – М., 1981. (к.м.)

Бахтин М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. – М., 1978.

Добиаш-Рождественская О. Культура западноевропейского средневековья. – М., 1987.

Христианство: Энциклопедический словарь. – М., 1995.

Григулевич И. Инквизиция. – М., 1985.

Магический кристалл: Магия глазами ученых и чародеев. – М., 1992.

Руа Ж. История рыцарства. – М., 1996.

Иванов К. Многоликое средневековье. – М., 1996.

Карсавин Л. Культура средних веков. – К., 1995.