Робоча навчальна програма Дисципліни "Історія української культури" для спеціальностей 030508 "Фінанси І кредит"

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 2. Українська культура княжої доби.
Тема 3. Українська культура польсько – литовської доби ( ХIV – перша половина ХVII ст. ).
Тема 4. Духовна культура українського народу другої половини ХVII – кінця ХVIII ст.
Тема 6. Українська культура ХХ ст.
Тема 7. Сучасний період розвитку української культури (від кінця 80-х років по сьогодні).
Подобный материал:
1   2   3   4   5
Тема 1. Витоки української культури. Українська культура як цілісна система. Періодизація розвитку української культури та загальна характеристика періодів. Етнокультурні проблеми походження українського народу. Міграційна та автохтонна (аборигенна) теорії. Основоположник теорії автохтонізму видатний український археолог В.Хвойка.

Трипільська культура (IV – III тис. до н.е., енеоліт). Ямна, катакомбна, багатоваликової кераміки, зрубна (Степ), шнурової кераміки, тшинецько-комарівська, білогрудівська, бондарихінська (Лісостеп і Полісся) культури бронзового віку. Духовна культура стародавнього населення України (протонеоліт – епоха бронзи). Культура епохи раннього залізного віку (кіммерійці, скіфи, сармати). Українська культура на перехресті скіфо-сарматського та античного світів.

Культура слов'янського населення України. Зарубинецька (II ст. до н.е.- II ст. н.е.), черняхівська (II – Vст.), київська ( VI – VIII ст.) культури. Держава антів (кін. IV–поч.VII ст.) Автор «Повісті временних літ» про племена, від яких походять українці.

Язичницька релігія та пантеон божеств. Культ «упирів» та «берегинь»; культ землеробських богів «Рода» і «Рожаниць»; культ Перуна. Представлення язичництва як світоглядної системи в усній народній творчості. Антропотеокосмізм світогляду стародавніх слов'ян.


Тема 2. Українська культура княжої доби. Становлення Київської Русі. Суспільне життя в Київській Русі. Світ і людина в Київській Русі. Виникнення слов’янської писемності. Культурне значення прийняття християнства. Освіта. Літописання. "Повість временних літ" Нестора. Найвищий розвиток та найбільше піднесення Київської Русі за роки князювання Ярослава Мудрого (посилення єдності, централізації держави та її європеїзації). "Руська правда". Розвиток давньоруського права. Мислителі Київської Русі. Книжна справа. Зародження і розвиток шкільної освіти. Педагогічна думка. "Ізборник Святослава” 1076 р. та ін. Наукові знання. Вплив візантійської культури. Визначні архітектурні пам’ятки Київської Русі. Усна народна творчість. Музика. Живопис. Культурні контакти Київської Русі зі світом.

Соціально-історичні умови розвитку культури Галицько-Волинської Русі та її характерні риси. Архітектура та мистецтво; розвиток освіти і літератури. Культура княжого Львова.


Тема 3. Українська культура польсько – литовської доби ( ХIV – перша половина ХVII ст. ). Своєрідність характеру культурного життя України XIV-XVIст. Формування української етнічної спільності та культури. Зачинателі ренесансного гуманізму в Україні XV-XVIст.: Павло Русин із Кросна, Станіслав Оріховський-Роксолан, Юрій Дрогобич та ін.

Початок національно-визвольної боротьби наприкінці XVI - поч.XVIIст. та подальший розвиток культури. Полемічна література: Герасим Смотрицький, Іван Вишенський. Рукописна книга та перші друковані книги, виконані кирилицею. Друкарська діяльність Івана Федорова як світове надбання української національної культури. Острозька слов’яно-греко-латинська академія й започаткування нового етапу в розвитку шкільної освіти в Україні. Церковні православні братства. Братські школи. Мистецтво: перехід від готичного стилю до ренесансно-барокового. Фольклорне розмаїття. Розквіт українського епосу (думи, балади, історичні пісні). Українська професійна музика. Взаємозалежність і взаємопереплетіння національно-визвольної боротьби та руху за відродження української культури в польсько-литовську добу.


Тема 4. Духовна культура українського народу другої половини ХVII – кінця ХVIII ст. . Визвольна війна середини XVII ст. Утворення козацької держави. Бароко як нове світовідчуття доби.

Українське козацтво як історичний феномен і явище культури. Вплив козацтва на розбудову культури. Козацька художня творчість: думи, танці, ікони, собори. Козацькі літописи.

Специфіка національного варіанту бароко в мистецтві. Остаточне оформлення стилю в добу гетьманства Івана Мазепи. Творець архітектурного барокового обличчя Київа у XVIIIст. - І.Григорович-Барський. Перлини барокової архітектури – споруди С.Ковніра, Й.Г.Шеделя. Розвиток портретного жанру.

Становлення української драми (Д.Туптало, М.Довгалевський, О.Кониський). Розквіт шкільного театру, вертепу. Музичне бароко: жанр духовного і світського канту, партесного концерту. Барокові риси хорової творчості М.Березовського, Д.Бортнянського, А.Веделя. М.Ділецький. Народно-пісенна творчість і козацький рух.

Києво-Могилянська академія: її роль у культурному житті України та інших слов’янських народів. Філософська школа Г.Сковороди, діяльність Ф.Прокоповича. Розвиток освіти.

Модуль 2

Тема 5. Українська культура кінця ХVIII ст. – початку ХХ ст. Національно-культурне відродження. Пробудження уваги до національного, розвиток української історіографії та етнографічно-фольклористичних досліджень. "Історія русів". Формування класичної української літератури народною мовою. Роль І. Котляревського в історії української літератури і культури. Науково-культурна роль Харківського університету. Український романтизм. Роль Тараса Шевченка у становленні нової моделі української культури. Київський університет як осередок формування національної інтелігенції та національної самосвідомості. Поетична та етнографічна діяльність М. Максимовича. Кирило-Мефодіївське товариство. Діяльність М. Костомарова та П. Куліша. "Русалка Дністровая". Громади та їх національно - культурницька та громадсько – політична діяльність.

Класицизм як офіційно затверджений стиль у добу романтизму. Архітектори А. Меленський, В. Беретті та ін. "Софіївка" як приклад садовопаркового мистецтва класицистичного стилю. Класицизм у живопису та скульптурі А. Лосенка, Д. Левицького, І. Мартоса, М. Козловського (др. пол. XVIII ст.). Майстри українського класицистичного малярства – І.Сошенко, В. Штернберг,

Т. Шевченко. Творчість В. Тропініна.

Українська суспільна думка, розвиток науки і філософії. Діяльність В.Антоновича, М. Драгоманова, П. Юркевича. Перша українська національна опера С. Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм". "Вечорниці" Петра Ніщинського. Перше сузір’я професійних акторів (М.Щепкін, К. Соленик). Заснування українського професійного театру нового покоління (1883p.). Драматургія М. Старицького, М.Кропивницького, І. Карпенка-Карого. Основоположник української національної музичної школи М. Лисенко. Національна школа пейзажного живопису (80-90-ті р.р.). Культурно-освітнє товариство "Просвіта" (1868, Львів). Наукові школи другої половини XIXст. та їх світове значення (О. Ляпунов, М. Бекетов, І.Пулюй, С. Ковалевська, І. Мечников, О. Потебня, К. Ушинський). Розвиток освіти.

Українська культура на зламі століть: діяльність М. Грушевського. Роль Івана Франка в українській культурі. Оновлення української літератури (Леся Українка, М. Коцюбинський, В. Винниченко). Культура як умова відродження нації в українській естетичній традиції кінця XIX - поч. XX ст. Дослідження з фольклористики та етнографії. Зв'язок із фольклором у музиці та літературі. Неоромантична гуманістична концепція. Український авангард 1900 - 1910р.р. Вихід української культури на європейський і світовий терени.


Тема 6. Українська культура ХХ ст. Особливості національно-культурного відродження. Етап національного культурного відродження (1917-1930 рр.); тоталітарне панування сталінізму і «соцреалізму» (1930 -1956 рр.); стихійний громадянський опір режиму засобами культури і мистецтва (1956 -1987 рр.); національно-духовне оновлення ( з 1987р.).

Якісні зміни в культурному житті України першої третини ХХ ст.: розбудова української державності; розвиток національної освіти та науки. Створення Української академії наук. Внесок В.Вернадського, А. Кримського та інших вчених в науку і культуру України.

Створення Української академії мистецтв та її перший ректор художник-графік Г.Нарбут. Розвиток літературного процесу та вплив європейського модернізму (М.Вороний, Я.Савченко, О.Слісаренко та ін.). Творчість П.Тичини та «неокласики» (М. Зеров, М.Драй-Хмара та ін.). Діяльність літературних об'єднань («Ланка», «Марс» та ін.). Теоретик національно – культурного відродження М.Хвильовий.

Театри. Оновлення театральної культури. Лесь Курбас та театр «Березіль» (1922р.). Новий напрям в драматургії В.Винниченка, драматургія М.Куліша.

Авангардний живопис в Україні. Художники О.Богомазов, О.Екстер та ін. Монументальний живопис М. Бойчука. Новаторські пошуки художників М.Бурачека, О.Мурашка, Василя і Федора Кричевських та ін.

Скульптура та архітектура. Музична культура першої третини ХХ ст. - важливий етап формування національної композиторської школи (К.Стеценко, Я.Степовий, М.Леонтович, М.Вериківський, Л.Ревуцький, С.Людкевич). Становлення української симфонічної школи (Б.Лятошинський). Роль львівської «празької» школи в галицькій музиці 30-х років (В. Барвінський, М.Колесса, Н.Нижанківський та ін.). Виконавська майстерність І.Паторжинського, М.Литвиненко-Вольгемут, З.Гайдай, О.Петрусенко. Музично-співацькі товариства «Торбан», «Боян», «Руська бесіда».

Українізація в 20-і роки та роль товариств «Просвіти». Формування національної самосвідомості. Припинення культурного піднесення в Україні у 1932-1933 рр.:період «розстріляного відродження».

Культура в період Другої світової війни. Ідеологічний тиск на культуру в повоєнні роки та «ждановщина». Ідеологічний диктат в системі освіти. Насадження методу соціалістичного реалізму.

Особливості української культури періоду громадянського опору. Шістдесятницький ренесанс в Україні. Фундатори руху «шістдесятників» - Л.Костенко, І.Світличний, В.Симоненко та ін. Відлуння «шістдесятництва» у кіномистецтві. Українські «правозахисники». Пошуки національної форми в малярстві (К.Білокур); «нова фольклорна хвиля» в українській музиці 60-70-х рр. Особливості розвитку образотворчого мистецтва 70-80-х рр. Потяг інтелігенції до західних та східних релігійних течій. Активізація Української автокефальної православної церкви. Культура діаспори в цілісному українському культурному просторі.

Науково-технічна культура України. Гуманітарна культура України. Культура повсякденного життя.


Тема 7. Сучасний період розвитку української культури (від кінця 80-х років по сьогодні). Формування нової соціокультурної реальності та її риси. Національно-культурні зміни другої половин 80-90-х років. Боротьба за культурно-мовне відродження. Програми оновлення та розвитку національної культури. Розвиток українознавства. Проблеми типології української національної культури.

Збереження культурної спадщини як соціально-історична тенденція розвитку культури. Ціннісні орієнтації і картини світу в сучасній українській художній культурі. Перспективи розвитку національної культури.


Плани лекцій.

Тема 1. Витоки української культури.

1. Етнокультурні проблеми походження українського народу.

2. Трипільська культура.

3. Культура епохи раннього залізного віку (кіммерійці, скіфи, сармати).

4. Культура слов'янського населення України:

а)зарубинецька і черняхівська культури;

б)релігія слов'янських племен та особливості язичницьких вірувань і пантеону божеств.

Тема 2. Українська культура княжої доби.

1. Київська Русь як якісно новий етап у розвитку слов'янської культури.

2. Вплив християнства на культуру Київської Русі.

3. Сакральна культура (література, архітектура, живопис, музика).

4. Позасакральна культура (книжна культура, світські жанри, традиційна культура, власна давньоруська книжність).

5. Культура Галицько-Волинської Русі.


Тема 3. Українська культура польсько-литовської доби ( ХIV– перша половина ХVII ст. ).

1. Україна в культурно-політичній системі Польсько - Литовської держави.

2. Ранній гуманізм в українській культурі ХV- ХVI ст.

3. Братський рух та його культурні здобутки. Полемічна література.

4. Острозький освітній осередок; книгодрукування; Києво-Могилянський колегіум.

5. Мистецтво: архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр.


Тема 4. Духовна культура українського народу другої половини ХVII – кінця ХVIII ст.
  1. Історичні умови культурного життя українського народу.
  2. Українське козацтво як культурне явище; феномен козацької культури.
  3. Освіта і гуманітарна культура. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
  4. «Золотий вік» козацького бароко, пізнє українське бароко: архітектура, музичне бароко, література, живопис; розквіт шкільного театру та вертепу.
  5. Г.С.Сковорода як визначна постать української барокової культури.



Тема 5. Українська культура кінця ХVIII ст. – початку ХХ ст. Національно-культурне відродження.
  1. Суспільно-політичні й історичні передумови розвитку української культури.
  2. Генеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці ХVIII ст. – початку ХХ ст.
  3. Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості.
  4. Народницький період національно-культурного відродження та його особливості.



Тема 6. Українська культура ХХ ст.
  1. Культура і духовне життя в Україні у 1917-1920 рр.
  2. Політика українізації та її вплив на культуру.
  3. Культурне піднесення 20-х років.
  4. Становище культури у 30-х роках. «Розстріляне відродження».
  5. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х – на початку 50-х рр.
  6. Культура і духовне життя в Україні часів «хрущовської відлиги».
  7. Українська культура в 70- 80-х роках.



Тема 7. Сучасний період розвитку української культури (від кінця 80-х років по сьогодні).
  1. Риси нової соціокультурної дійсності.
  2. Проблема типології української національної культури.
  3. Тенденції сучасного національно-культурного відродження.



Плани семінарських занять.

Семінар 1.

Тема 1. Витоки української культури.
  1. Предмет та джерела вивчення української культури.
  2. Теорії походження українського народу.
  3. Матеріальна культура стародавнього населення України (палеоліт,мезоліт, неоліт).
  4. Трипільська культура.
  5. Скіфо-сарматський час. Особливості культури.
  6. Зарубинецька та черняхівська культури.
  7. Світогляд та релігія стародавніх слов'ян.



Творчі завдання до теми: інсценізація обрядів, вишивка, різьба по дереву, гаптування. Ілюстрації до міфів, легенд, казок.

Література: 3, 16, 24, 26, 38, 60, 100, 102, 105, 120.


Семінар 2.

Тема 2. Українська культура княжої доби.
  1. Становлення Київської Русі. Суспільне життя в Київській Русі.
  2. Хрещення України - Русі та його історико-культурне значення.
  3. Судочинство в Київській Русі.
  4. Писемність та освіта часів Київської Русі - України.
  5. Розвиток літератури та науки; мистецтво і архітектура.
  6. Культура Галицько-Волинського князівства. Архітектура і мистецтво.
  7. Розвиток освіти і літератури у Галицько-Волинській землі.

Література: 2, 4, 6, 8, 16, 18, 22, 23, 48, 52, 110, 124.


Семінар 3.

Тема 3. Українська культура польсько-литовської доби ( ХIV– перша половина ХVII ст. ).
  1. Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури.
  2. Олельковицький ренесанс.
  3. Філософи-гуманісти - зачинателі ренесансного гуманізму в Україні ХV–ХVI ст.
  4. Братства як громадські організації ренесансного зразка.
  5. Культурно-освітні центри в Україні. Острозька академія. Київський колегіум.
  6. Письменники Острозької та Львівської братських шкіл. Полемічна література.
  7. Книгодрукування. Діяльність І.Федорова.
  8. Мистецтво: архітектура й образотворче мистецтво; музика (думи, історичні пісні; партесне багатоголосся, канти; вертеп, шкільний театр; зародження української побутової драми).

Література: 5, 8, 10, 17, 23, 31, 32, 37, 41, 42, 73, 74, 114, 132.


Семінар 4.

Тема 4. Духовна культура українського народу другої половини ХVII – кінця ХVIII ст.

1.Історичні умови культурного життя українського народу.

2. Козацька культура як унікальне явище та її «барокове забарвлення»:

- церковно-релігійне життя запорозького козацтва;

- система освіти;

- художнє життя Запорозької Січі;

- думи та історичні пісні;

3. Освіта і наука. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.

4. Господарський та культурний побут.

5. Література, театральне мистецтво і музична культура (розквіт вертепу, шкільної драми, партесного концерту; цехи музикантів; театр «балаган» та «кріпацький».

6.Архітектура, образотворче, декоративне та ужиткове мистецтво.

Література: 18, 21, 23, 24, 36, 43, 45, 46, 63, 67, 87, 96, 111, 112, 114, 125.


Семінар 5.

Тема 5. Українська культура кінця ХVIII ст. – початку ХХ ст. Національно-культурне відродження.
  1. Суспільно-політичні та історичні передумови розвитку української культури.
  2. Генеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці ХVIII ст. – початку ХХ ст.
  3. Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості (1780 -1840 рр.):
  • початок української етнографії;
  • розвиток історичної думки;
  • романтизм та романтичне світобачення;
  • освіта та наука; Харківський університет;
  • нова українська літературна мова та нова українська література;
  • світський театр та нова українська драма; зародження професійного українського театру: кін. ХVIII ст.
  • зародження української національної музики (перша половина ХIХст.);
  • архітектура і скульптура ( А.Меленський, І.Мартос);

Література:24, 25, 31, 41, 44, 63, 65, 68, 70, 76, 81, 86, 113, 117, 133.


Семінар 6. Продовження теми «Українська культура кінця ХVIII ст. – початку ХХ ст. Національно-культурне відродження».
  1. Народницький період національно-культурного відродження та його особливості (1840 -1880 рр.):
  • характерні риси періоду; Київський університет та Кирило-Мефодіївське братство;
  • громади та їх культурно-освітня діяльність;
  • розвиток фольклористики, етнографії, мовознавства; історичні праці;
  • українська національна ідея в творчості Т. Шевченка і М.Драгоманова;
  • філософія: П. Юркевич та ін.
  • художня культура: театр, архітектура, скульптура, образотворче мистецтво, музика, література – стилі та напрями.
  1. Модерністський період національно-культурного відродження (1890 – 1914 рр.):
  • характерні риси періоду,
  • виникнення політичних об'єднань та партій;
  • розвиток науки:
  • художня культура на межі століть: література, театр, музика, образотворче мистецтво. Архітектура – стилі, течії та напрями.
  1. Національно-культурне відродження в Галичині (1816 -1847; 1848-1860; 1861-1918):
  • роль греко-католицького духовніцтва як ініціатора національного відродження в Галичині;
  • літературне угрупування «Руська трійця»;
  • товариство «Просвіта»; Наукове товариство ім. Т.Г.Шевченка;
  • діяльність І.Франка та М.Грушевського.

Література: 24, 25, 31, 41, 44, 63, 65, 68, 70, 76, 81, 86, 113, 117, 133.


Семінар 7; Семінар 8.

Тема 6. Українська культура ХХ ст.
  1. Особливості національно - культурного відродження ХХ століття.
  2. Національне культурне відродження 1917-1930рр.:
  • розвиток освіти та науки;
  • європейський модернізм в творчості українських літераторів 1917 – 1921 рр.; неокласики;
  • драматургія і театр;
  • український авангард;
  • образотворче мистецтво, скульптура, архітектура, музична культура;
  • українізація.
  1. Українська культура в добу «соцреалізму» (1930 – 1956 рр.):
  • доба «розстріляного відродження» (1932 - 1933 рр.);
  • часи жорстокого тоталітаризму 30-х – початку 50 - х рр.;
  • піднесення української культури в роки Другої світової війни.
  1. Етап стихійного громадянського опору режиму засобами культури і мистецтва (1956 – 1987 рр.):
  • політична відлига 1956 -1961 рр. та «шістдесятницький ренесанс» в Україні;
  • рух дисидентів та література дисидентського напрямку;
  • досягнення художньої культури: кіномистецтво, музика, живопис, народна культура;
  • науково – технічна культура України;
  • культура повсякденного життя.

Література: 3, 14, 15, 18, 24, 27, 31, 33, 40, 43, 56, 57, 84, 106, 107, 108.


Семінар 9.