Структура Угоди Котону 21 > Умови надання допомоги з боку єс 38 > Практичне дотримання Угоди Котону в країнах Африки 43 Совместный доклад

Вид материалаДоклад

Содержание


ІІ. Угода Котону як базова угода про партнерство країн Європейського Союзу з країнами Африки 2.1. Головні цілі Котонуської Угоди
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

ІІ. Угода Котону як базова угода про партнерство країн Європейського Союзу з країнами Африки




2.1. Головні цілі Котонуської Угоди



Головні цілі Котонуської Угоди визначені у преамбулі до вказаної Угоди та ст.1 Угоди. Розглянемо їх детальніше.

Головною метою угоди, підписаної в Котону, є "викорінення бідності" шляхом інтегрування 77 країн АКТ у світову економіку завдяки поступовій лібералізації їхніх торгово-економічних відносин з Європою, з огляду на специфічну економічну ситуацію кожної із цих країн. У вересні 2000 р. світові лідери прийняли Декларацію тисячоліття, від імені своїх націй прийнявши на себе зобов'язання по скороченню бідності, поліпшенню положення справ в галузі охорони здоров'я й освіти, зміцненню миру, прaв людини й по збереженню стійкого стану навколишнього середовища. Виходячи з положень даної Декларації, були сформульовані Цілі розвитку тисячоліття, скорочено - ЦРТ, які визначили конкретні вимірні завдання, намічені для досягнення у світі до 2015 р.

Серед ЦРТ ціль №1 – скорочення пропорційної частки людей, що живуть в умовах крайньої бідності – посідає особливо важливе місце. Керуючись цим, країни ЄС у преамбулі до Котонуйської Угоди прямо вказують, що метою цієї угоди є підтримка прагнення зменшити наполовину до 2015 року кількість бідного населення. Зазначена мета є дуже важливою, оскільки, відповідно до даних Комісії з розвитку ООН (далі – ПРООН) кількість населення, що живе менш ніж на 1 долар США в день, у країнах Африки до півдня від Сахари неухильно зростає (див. Додаток 1). В Африці з 1980 року зростання обсягу виробництва продовольства ледь поспіває за зростанням чисельності населення через виснаження ґрунтів, зниження площ оброблюваних земель розраховуючи на душу населення й високих темпів приросту населення8.

Котонуйська угода передбачає, що внутрішня й міжнародна політика сторін-учасників визначається "дотриманням прав людини, демократичних принципів і правової держави, на яких і ґрунтується партнерство АКТ-ЄС і які слугують основними елементами даної угоди9".

Відповідно до Угоди Котону ЄС надає всім африканським країнам, розташованим до півдня від Сахари, полегшений доступ, а всім найменш розвиненим африканським країнам, ідучи схемою "Все, окрім зброї", надає вільний від мит і квот доступ (який не поширюється на зброю). Сьогодні майже 100 % імпорту з африканських країн, розташованих до півдня від Сахари, надходить на ринок ЄС безмитно. Переговори про укладання угод про економічне партнерство між ЄС і чотирма африканськими регіонами націлені на поглиблення регіональної інтеграції, збільшення загального доступу на ринки ЄС і сприяння підвищенню конкурентоспроможності регіонів10.

Однією з основних цілей Договору Котону є поступова й гармонічна інтеграція країн АКТ у систему світової економіки на базі консолідації процесів регіональної інтеграції усередині самої групи АКТ. Базові принципи співробітництва - повага прав людини, демократичних норм, верховенства закону, а також режим справедливого правління - доповнені в договорі політичним діалогом між партнерами, що є тепер основним фактором для надання фінансової допомоги ЄС. Важливими новаціями є диференціація допомоги, залучення громадянського суспільства до співробітництва, заохочення приватного сектора, а також підтримка проектів, пов'язаних з охороною навколишнього середовища й добуванням корисних копалин. Договір передбачає поетапний процес переходу до нового торговельного режиму, що не буде більше базуватися на односторонніх преференціях, а буде поступово формувати систему, засновану на принципах взаємності. Етапами цього процесу повинні стати регіональні угоди про економічне співробітництво, які, набувши чинності в 2008 р., підготують створення вільних економічних зон в 2020 р. Однак менш розвинені країни АКТ, не готові до підписання регіональних угод, будуть продовжувати користуватися вигодами преференційного режиму.

Цілі співробітництва АКТ-EC повинні досягатися в ході здійснення інтегрованих стратегій, що включають економічні, соціальні, культурні, екологічні й інституційні елементи, які повинні бути в місцевому масштабі визнані. Співробітництво повинне в такий спосіб забезпечити послідовну структуру надання можливості підтримки власних стратегій розвитку АКТ, гарантуючи взаємозалежність і взаємодію між різними елементами. У цьому контексті й у рамках політики розвитку й реформ, проведених державами АКТ, стратегії співробітництва АКТ-ЄC повинні переслідувати такі цілі:

- досягнення швидкого й стабільного економічного зростання, розвиток приватного сектора, зменшення безробіття, розвиток регіонального співробітництва й інтеграції;

- інтенсифікація соціального розвитку, що допомагає гарантувати, що продукти виробництва справедливо розподілені, і забезпечити гендерну рівність;

- інтенсивне просування культурних цінностей ЄС і взаємодії з економічними, політичними й соціальними елементами;

- просування реформ і розвитку, вжиття заходів, необхідних для консолідації демократії, сумлінного управління й для економічних систем ефективного й конкурентного ринку;

- досягнення екологічної стабільності, відновлення й збереження природних ресурсів.

Всі галузі співробітництва повинні торкатися рішення наступних комплексних проблем: гендерні проблеми, екологічні проблеми, інституційний розвиток і всебічний розвиток у цілому. Ці галузі повинні також мати право на підтримку Співтовариства.

Детальний опис цілей співробітництва розвитку й стратегій у специфічній секторній політиці повинні бути включені в резюме, що забезпечує керівні принципи в певних галузях або секторах співробітництва. Ці тексти можуть бути переглянуті, розглянуті й/або виправлені Радою Міністрів на основі рекомендацій від Комітету Фінансового Співробітництва й Розвитку АКТ-ЄC11.

ЄС виділяє на здійснення передбачених договором проектів протягом найближчих п'яти років 13,5 млрд.євро. Якщо буде потреба, ця сума може бути збільшена ще на 9 млрд12.