Geum.ru

Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет

Вид материалаДокументы

Содержание


ІІІ. Література до вивчення курсу
1.2. Головні завдання курсу
У результаті вивчення дисципліни студент повинен
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   28

ІІІ. Література до вивчення курсу

  1. Арманд Д.Л. Наука о ландшафте (Основы теории и логико-математические методы). М.:Мысль, 1975. с.5-46; 237-274.
  2. Гуцуляк В.М. Ландшафтознавство: Навч. посібник. - Чернівці: Рута, 2005.-124с.
  3. Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: Місце і простір: Монографія у 2-ох т. - К.: «Київський університет», 2005. – Т.1. – 431 с., Т.2. – 503 с.
  4. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. – Вінниця: Арбат, 1998. – 292с.
  5. Исаченко А.Г. Основы ландшафтоведения и физико-географическое районирование: Учеб. пособие.М.: Высш. шк., 1991.
  6. Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды: Геогр. аспект. М.: Мысль,1980. - С.154-255.
  7. Куракова Л.И. Современные ландшафты и хозяйственная деятельность: Кн. для учителей М.: Просвещение,1983. 159 с.
  8. Макунина А.А., Рязанов П.Н. Функционирование и оптимизация ландшафта: Учеб. пособие.: Изд.геогр.фак., 1988. Гл.1,3,4.
  9. Марцинкевич Г.И., Клуцунова Н.К., Мотузко А.Н., Основы ландшафтоведения: Учеб.пособие. - Минск: Высш. шк., 1986. С.7-82, 137-143, 157-165.
  10. Миллер Г.П. Ландшафтные исследование горных и предгорных территорий.- Львов: Вища шк., 1974. - 202 с.
  11. Мильков Ф.Н. Физичекская география: Учение о ландшафте и геог. зональность. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1986. - С.7-91.
  12. Михайлов Н.И. Физико-географическое районирование: Учебник. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. С. 59-106.
  13. Міхелі С.В. Основи ландшафтознавства. – Київ-Кам’янець-Подільський: Абетка-Нова, 2002. – 180 с.
  14. Николаев В.А. Проблемы регионального ландшафтоведения. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. Гл. 3,4.
  15. Охрана ландшафтов. Толковый словарь / М.Данева и др. М.: Прогресс, 1982. 271 с.
  16. Пащенко В.М. Методологія постнекласичного ландшафтознавства. – К. Б.в., 1999. – 220 с.
  17. Петлін Валерій. Концепції сучасного ландшафтознавства. – Львів: ВЦЛНУ, 2006. – 351 с.
  18. Преображенский В.С., Александрова Т.Д., Куприянова Т.П. Основы ландшафтного анализа. М.: Наука,1988. С.7-52; 76-103; 141-149.
  19. Прока В.Е. Морфологическая структура ландшафтов и землеустроительное проектирование. – Кишинев: Штиинца, 1976. – 47с.
  20. Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. Новосибирск: Наука, 1978. С. 14-22, 29-34, 106-120.
  21. Чупахин В.М. Основы ландшафтоведения. – М.: Агропромиздат, 1987. – 168с.

ДИСЦИПЛІНА „Основи екології”

Кількість годин (кредитів): 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

Мета дисципліни: сформувати у студентів комплексне уявлення про: загальні закономірності взаємодії живих організмів між собою та факторами навколишнього середовища та структуру та функціонування надорганізмових систем, та особливості антропогенного впливу на стан навколишнього середовища

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Загальна екологія

НЕ 1.1. Екологія в системі природничих наук, її науковий та прикладний аспект.Становлення екології як природничої науки. Екологічні дослідження в Україні. Структура сучасної екології, її завдання та методи. Місце екології в системі біологічних наук. Основні розділи, які входять до складу екології. Явище «парникового ефекту». Виникнення «озонових дір». Кислотні дощі. Демографічна криза і демографічний вибух. Надзвичайні екологічні ситуації – катастрофи.

НЕ 1.2. Екологічні фактори. Різноманіття екологічних факторів та їх класифікації Загальні закономірності впливу екологічних факторів на живі організми. Найважливіші абіотичні фактори. Біотичні фактори середовища. Поняття екологічних факторів. Характеристика основних абіотичних факторів. Екологічні групи організмів за відношенням до основних абіотичних факторів. Біотичні фактори. Поняття лімітуючого фактору. Особливості життєвих форм. Особливості морфологічних, фізіологічних, поведінкових адаптацій.

НЕ1.3. Основні середовища життя і адаптація до них організмів. Поняття середовища життя. Властивості середовища життя організмів та відповідні пристосування біоти. Водне середовище. Ґрунт як середовище існування. Наземно-повітряне середовище. Організм як середовище. Поняття біологічної системи. Популяція, її структура та показники.Біоценоз як біологічна система. Поняття про екологічну нішу. Особливості соціального середовища. Коливання чисельності та гомеостаз популяції.

НЕ 1.4. Надорганізмові біологічні системи. Популяція як біологічна система. Екологія угруповань і екосистем. Структурні та функціональні особливості біосфери. Поняття екосистеми. Різноманітність наземних екосистем. Приклади прісноводних екосистем. Особливості морських екосистем. Поняття біосфери та ноосфери. Поняття великого і малого коло обігу речовин в природі. Біогеохімічні цикли найважливіших біогенних елементів.Стійкість екосистем. Типи сукцесій. Домінанти, субдомінанти едифікатори

ЗМ 2. Прикладна екологія

НЕ 2.1. Антропогенний вплив на біосферу. Загальна характеристика антропогенного впливу.Стан довкілля за дії основних галузей виробництва. Екологічна безпека людини. Антропогенний вплив на атмосферу.Антропогенний вплив на гідросферу. Антропогенний вплив на літосферу. Здоров’я людини за дії факторів навколишнього середовища. Екозалежні хвороби людини. Раціональне харчування.Екологічно безпечні продукти харчування.

НЕ 2.2. Природні та антропогенні забруднення біосфери. Забруднення та їх класифікації. Характеристика забруднюючих агентів за походженням. Поняття екологізації виробництва. Екологічні проблеми енергетичної галузі: Альтернативні джерела енергії; Альтернативні види палива. Екологізація сільського господарства. Поняття екологічної свідомості Екологічна культура, освіта, виховання, етика. Особливості екологічної інформації. Роль екоорганізацій у збереженні і відтворенні довкілля

НЕ 2.3. Основні аспекти охорони довкілля та раціонального природокористування. Поняття охорона навко-лишнього природного середовища (НПС) та природокористування. Способи регулювання природо-користування нормативно-правові; організаційно-управлінські; економічні. Система контролю природокористуванням. Природоохоронна діяльність підприємств. Збереження біорізноманіття – шлях до оптимізації соціоекосистем. Роль Червоної та Зеленої книг у збереженні біорізноманіття. Об’єкти охорони природи, їх значення в житті біосфери та суспільства. Формування національної екомережі України. Природно-заповідний фонд України і Чернівецької області. Поняття природоохоронної діяльності підприємства. Екологічний менеджмент.Екологічний аудит і експертиза. Екопаспортизація підприємств.

НЕ 2.4. Екологічна ситуація в Україні. Головні причини, джерела та наслідки розвитку екологічної кризи в Україні. Демографічна ситуація в Україні. Стан довкілля Чернівецької області. Загальна характеристика екологічної ситуації в Україні. Екологічні проблеми найбільших річок, Чорного та Азовського морів. Екологічний стан Донецько-Придніпровського регіону. Особливості екологічної ситуації на Поліссі. Екопроблеми Карпат. Найбільш небезпечні об’єкти регіону. Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.

ІІІ. Література до вивчення курсу:
  1. Батлук В.А. Основи екології: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 519 с.
  2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екології: Підручник. – К.: Либідь, 2005. – 408 с.
  3. Джигирей В.С. Екології та охорона навколишнього природного середовища. Навчальний посібник. – К.:Т-во «Знання», КОО, 2006. – 319 с..
  4. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2006. – 368 с.
  5. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник / За ред.. К.М. Ситника. – К.: Вища школа, 2005. – 382 с.
  6. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 416 с.
  7. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – 500 с.
  8. Потіш А.Ф., Медвідь В.Г., Гвоздецький О.Г., Козак З.Я. Екологія: основи теорії і практикум. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Львів: «Новий Світ-2000», «Магнолія плюс», 2003. – 296 с.
  9. Федоряк М.М., Москалик Г.Г. Основи екології: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Чернівці: ЧНУ, 2009. – 352 с.
  10. Федоряк М.М., Москалик Г.Г. Основи екології: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Чернівці: ЧНУ, 2009. – 352 с.

ДИСЦИПЛІНА „Топографія з основами геодезії”

Кількість годин (кредитів): 108 год. (3 кредити)

Форма контролю –екзамен

І. Пояснювальна записка.

1.1. Мета навчальної дисципліни «Топографія з основами геодезії» полягає в засвоєнні студентами теоретичних і практичних навиків, що пов’язані з вирішенням завдань на топографічних картах, проведенням теодолітної, мензульної, бусольної, екерної, окомірної зйомок, геометричного, барометричного і тригонометричного нівелювання та відповідного знання будови і принципів роботи приладів, що їх забезпечують. Студент повинен знати об’єкт і методи топографо-геодезичних досліджень, системи координат, точність та похибки вимірів, зміст топографічних карт, методи визначення планових координат точок, методи лінійних вимірів, принципи виміру горизонтальних та вертикальних кутів, загальні принципи топографо-геодезичних зйомок. Після прослуховування курсу студенти повинні вміти вимірювати віддалі на місцевості та на топографічних картах, вимірювати горизонтальні та вертикальні кути на місцевості, визначати географічну широту і довготу об’єкта на топографічній карті, вираховувати кути зближення меридіанів та магнітного схилення, визначати прямокутні координати точок, вимірювати азимути і дирекційні кути, вирішувати пряму і обернену геодезичну задачі , визначати висоти точок, крутизну схилів, будувати профіль місцевості, характеризувати ділянки місцевостей за топографічною картою, працювати з геодезичними приладами.

1.2. Головні завдання курсу – ознайомити студентів з загальною теорією топографії і геодезії, методами топографо-геодезичного дослідження;

– навчити студентів розуміти топографічні карти і користуватися ними в наукових дослідженнях, практичній та навчальній діяльності;

– показати значення топографо-геодезичних знань у сучасному житті;

– розвинути у студентів уміння використовувати топографічні карти різного масштабу і призначення.

– розкрити сучасні підходи до розробки і використання топографічних карт.

- здійснювати основні види геодезичних зйомок.

1.3 Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни.

У результаті вивчення дисципліни «Топографія з основами геодезії» студент повинен:

Знати:

– об’єкт і методи топографо-геодезичного вивчення;

– види, властивості, структуру, форми передачі та відображення картографічної інформації на топографічних картах;

– системи координат, що їх застосовують в топографії;

–загальні принципи геодезичних зйомок.

Вміти:

– збирати та опрацьовувати матеріали для складання топографічних карт;

–вимірювати віддалі на місцевості та топокартах;
  • використовувати інформаційні можливості топографічної карти;
  • вираховувати кути зближення меридіанів та магнітного схилення;
  • визначати координати точок;
  • вимірювати азимути і дирекційні кути;
  • вирішувати пряму та обернену геодезичні задачі;
  • визначати висоти точок та крутизну схилу;
  • будувати профіль;
  • працювати з геодезичними приладами.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Загальні відомості топографії і геодезії.

НЕ 1.1 Вступ до курсу “Топографія з основами геодезії”. Роль і значення карти в географічних дослідженнях. Предмет та об’єкт дослідження. Методи дослідження.

НЕ 1.2. Поняття про форму і розміри Землі. Способи визначення. Опорні мережі. Форма і розміри Землі. Способи визначення розмірів. Методи проектування. Державна опорна геодезична мережа. Тріангуляція. Трилатерація. Полігонометрія.

НЕ 1.3. Системи координат і висот, що застосовуються в топографії. Географічна система координат, система прямокутних координат. Полярна система координат. Пряма та обернена геодезична задачі.

НЕ 1.4. Кути орієнтування. Початкові напрямки. Система висот – початкові напрямки. Кути орієнтування. Магнітне схилення та зближення меридіанів. Географічний та магнітний азимут. Дирекційні кути і румби.

НЕ 1.5. Історичні особливості розвитку топографії і геодезії. Історичні періоди розвитку науки та сучасні проблеми і завдання топографії і геодезії.

ЗМ 2. Топографічні карти і плани

НЕ 2.1. Топографічні плани і карти. Зміст. Вимоги. Властивості і призначення. Вимоги до топокарт і топопланів. Властивості і призначення топокарт. Елементи топографічних карт і планів , картографічні зображення, математична основа. Допоміжне оснащення та додаткові дані. Геодезична основа.

НЕ 2.2. Математична основа топографічних карт. Масштабний ряд топографічних карт. Розграфка і номенклатура. Картографічні проекції. Генералізація.

НЕ 2.3. Картографічне зображення та умовні знаки. Картографічне зображення. Система умовних знаків. Зображення на картах населених пунктів, промислових, с/г і соціокультурних об’єктів, рельєфу, рослинності.

ЗМ 3. Топографо-геодезичні зйомки

НЕ 3.1. Поняття про топографо-геодезичні зйомки. Зміст топографо-геодезичних зйомок. Класифікація. Види і способи зйомок. Стадії та організація топографо-геодезичних робіт. Вимоги до ведення польової документації

НЕ 3.2. Наземні зйомки. Лінійні та кутові виміри. Прилади. Особливості та види наземних зйомок. Лінійні вимірювання на місцевості. Прилади. Поняття про віддалеміри. Геометрична схема вимірювання вертикальних і горизонтальних кутів.

НЕ 3.3. Зміст та види спрощених зйомок. Зміст та види спрощених зйомок. Бусольна зйомка. Окомірна зйомка. Еккерна зйомка.

НЕ 3.4. Тахеометрична зйомка. Будова теодоліта. Повірки теодоліта. Вимірювання вертикальних і горизонтальних кутів теодолітом. Проведення зйомки. Опрацювання результатів зйомки. Обчислення координат. Викреслення плану.

НЕ 3.5. Нівелювання. Нівелір та його будова. Повірки. Суть і види нівелювання.

ІІІ. Література до дисципліни
  1. Жупанський Я.І., Сухий П.О. – Соціально-економічна картографія – Тернопіль, 1997, 274 ст.
  2. Любченко В.Є Карта у плині часу. – Вінниця: ДП «ДКФ», 2008. – 160 с.
  3. Балыч Ю.С., Васмут А.С. Проектирование и составление карт. – М.: Недра, 1984. – 364 с.
  4. Картографія: Терміни та визначення. ДСТУ 2757 – 94. – К.: Держстандарт України, 1994 – 96 с.
  5. Левицький І.Ю., Фурса Л.С. Українсько-російський картографічний словник. – К., 1997. – 414 с.
  6. Пересадько В.А., Борисенко Л.Я. Шкільний словник-довідник з картографії та топографії. – Харків: Основа, 2004. – 80 с.
  7. Сосса Р.І. Картографічні твори, видані ДНВП «Картографія» (1945-2003 р.р.).Бібліографічний покажчик. – К.: ДНВП «Картографія», 2004. – 248 с.
  8. Сосса Р.І. Картографування території України: Історія, перспективи, наукові основи. – К.: Наукова думка, 2005. – 292 с.
  9. Картографічні ресурси Інтернет (Методична розробка для студентів) // В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко, О.М. Селезньов, А.П. Негай – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 28 с.
  10. Національний атлас України – К.; ДНВП “Картографія”, 2007. – 440с., іл.
  11. Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003 – 208 с.
  12. Салищев К.А. – Картография – М., 1982. – 272 с.
  13. Білокриницький С.М. Топографія і геодезія. Частина 1. Методичний посібник – Чернівці: Рута, 2001.
  14. Гедымин А.В., Грюнберг Г.Ю., Малых М.И. Практикум по картографии с основами топографии. Учебн. пособие – М. Просвещенна, 1981-148с.
  15. Топография с основами геодезии/ Под. ред. А.С. Харченко и Божок – М.: Высшая школа, 1986
  16. Топографія з основами геодезії/ за ред.. А.П. Божок – К.: Вища школа, 1995
  17. Сосса Р.І. – Картографування території України – К., 2005.
  18. Берлянт А. М. Карта – второй язык географии. М.: Просвещение, 1985. 191 с.
  19. Картографічне моделювання: навчальний посібник / Т.І. Козаченко,
  20. Салищев К.А. Картоведение – М.: изд-во МГУ, 1990 – 400 с.
  21. Справочник по картографии. Под ред. Е.И. Халугина. – М.: Недра, 1988. – 428 с.
  22. Ширяев Е.Е. Картографическое отображение, преобразование и аналіз геоинформации. – М.: Недра, 1984. – 248 с.

ДИСЦИПЛІНА “Картографія”

Кількість годин (кредитів): 54 год. (1,5 кредити)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

Мета викладання дисципліни: формування у студентів систематизованих картографічних знань і вмінь роботи з картографічними творами. Дисципліна знайомить студентів з історичним та сучасним станом і тенденціями розвитку картографії, як науки, галузі і виробництва, у світлі існуючих теоретико-методологічних концепцій. Вона розкриває перспективи картографічного моделювання та вказує на прикладні сторони застосування отриманих результатів шляхом формування у студентів картографічних вмінь і навичок. Викладання картографії слідує із уяви про неї, як про пізнавальну науку, що має за мету відображення і дослідження явищ природи і суспільства – їх розміщення, властивостей, взаємозв’язків, властивостей і змін у часі шляхом використання картографічних творів.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

Знати:
  • структуру картографії, відмінні риси науки від інших галузей знань та місце її посеред них;
  • історичні процеси формування картографічних знань та теоретичні концепції розвитку картографії;
  • актуальні і перспективні шляхи розвитку світової і вітчизняної картографічної науки;
  • сутнісні риси різноманітних картографічних творів, принципи і підходи їх класифікації, класифікацію карт, їх структуру і властивості;
  • математичну основу карт: масштаби, картографічні проекції і принципи їх побудови та використання, координатні сітки, компонування;
  • картографічні способи і засоби відображення явищ і об’єктів на картах;
  • зміст, фактори, види і принципи генералізації;
  • джерела інформації для складання картографічних творів;
  • основи проектування і складання карт;
  • сутнісні риси картографічного моделювання та методи використання карт;
  • зміст і принципи геоінформаційного картографування та сучасні методи використання ГІС у картографії;
  • сутнісні аспекти геоіконіки та принципи класифікації геозображень.

Вміти:
  • використовувати різноманітні картографічні твори у наукових дослідженнях;
  • застосовувати різноманітні способи і засоби створення картографічного зображення;
  • аналізувати джерела інформації в контексті можливостей їхнього використання для створення картографічних творів;
  • проектувати і складати різноманітні тематичні карти;
  • застосовувати різноманітні методи і способи для аналізу інформації за географічними картами;
  • застосовувати картографічні твори у навчальній діяльності;
  • порівнювати і аналізувати зміст географічних карт та ін. картографічних творів.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Картографія і картографічні твори

НЕ 1.1. Вступ до курсу. Мета, структура і предмет курсу. Значення курсу для географів різного профілю. Визначення картографії. Структура і особливості картографії, як навчальної дисципліни. Наукові і практичні завдання картографії. Картографія в системі наук. Взаємозв’язки картографії і геоінформатики. Зв’язки картографії і мистецтва. Теоретичні концепції картографії: комунікативна, модельно-пізнавальна, мовна, метакартографії, геоінформаційна, геоіконічна. Види і рівні картографування. Історія картографії та її сучасний стан

НЕ 1.2. Картографічні твори: систематизація і особливості змісту. Карта – особлива форма представлення знань про реальний світ і просторова модель дійсності. Географічні карти: визначення, структурні елементи, властивості, принципи класифікації. Класифікація карт за масштабом, просторовим охопленням та змістом. Типи географічних карт. Аналітичні, комплексні і синтетичні карти. Карти динаміки і взаємозв’язків. Функціональні типи карт. Види і характерні риси картографічних творів. Карти й атласи України та її регіонів.

НЕ 1.3. Математична основа карт. Математична основа карт, її призначення, елементи. Геодезична основа і масштаби карт. Земний еліпсоїд. Картографічні проекції. Спотворення картографічного зображення. Еліпс спотворень. Головний і часткові масштаби карти. Спотворення довжин, кутів, форм, площ на картах. Розподіл і величини спотворень у різних проекціях. Ізоколи. Принципи класифікації проекцій. Проекції карт світу, півкуль, материків і частин світу, океанів, окремих держав, України. Проекції топографічних карт. Вибір картографічних проекцій. Чинники що впливають на вибір проекцій.