Geum.ru

Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет

Вид материалаДокументы

Содержание


Дисципліна «основи геоінформатики»
1.2.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни
НЕ 1.2. Поняття інформаційної і геоінформаційної системи (іс та гіс), їх структура, фкнкції та класифікації.
НЕ 2.2. Векторне і растрове представлення даних в ГІС та основні джерела даних і їх типи.
НЕ 2.3. Експертні системи та візуалізація даних в ГІС.
1.2. Завдання вивчення дисципліни
1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   28

НЕ 2.1. Біоми тундри. Біоми тундри, їх поширення та різновиди, їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки. Історія формування.


НЕ 2.2. Біоми хвойних і широколистяних лісів помірного поясу. Поширення та різновиди хвойних і листяних лісів помірного поясу, їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки. Історія формування.

НЕ 2.3. Біоми степів. Поширення та географічні різновиди степів, їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки. Історія формування.

НЕ 2.4. Біоми аридних та семіаридних областей. Пустині та напівпустині помірних і тропічних областей, їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки. Типи пристосувань тваринного світу і рослинності до недостатнього зволоження.

НЕ 2.5. Біоми субтропічних лісів і чагарників, тропічних і субтропічних саван. Субтропічні ліси і чагарники середземноморського типу, тропічні й субтропічні савани, їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки. Географічні різновиди чагарникових та саванних формацій.

НЕ 2.6. Біоми перемінно-вологих поясів. Вологі дощові ліси. Ліси перемінно-вологих поясів. Вологі дощові ліси їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки.

НЕ 2.7. Висотна поясність. Типи висотної поясності.

НЕ 2.8. Органічний світ водного середовища. Основні закономірності розподілу живих істот у водному середовищі.

НЕ 2.9 Органічний світ підземного середовища. Основні риси ґрунтової фауни, спелеофлори та спелеофауни. Троглобіонти, троглофіли і троглоксени.

ІІІ. Література до вивчення курсу:
  1. Алехин В. В. и др. География растений с основами ботаники. - М.: Учпедгиз, 1961.
  2. Воронов А. Г. Биогеография. - М.: Изд. МГУ, 1963.
  3. Воронов А. Г. Биогеография с основами экологии. - М.: Изд. МГУ, 1987.
  4. Воронов А. Г. и др. Биогеография мира. - М.: Высшая школа, 1985.
  5. Второв П. П., Дроздов М. М. Біогеографія. - К.: Вища школа, 1982.
  6. Леме Ж. Основы биогеографии. - М.: Прогресс, 1976.
  7. Ярошенко П. Д. Общая биогеография. - М.: Изд. Мысль, 1976.
  8. Второв П. П., ДроздовН. Н. Биогеография материков. - М.: Изд. 2-е, 1979.
  1. Бобринский Н. А., Гладков Н. А. География животных. - М.: Учпедгиз, 1961.
  2. Вальтер Г. Растительность земного шара. - Т. 1-3. - М.: Изд. Прогресс, 1969-1974.
  3. Гавеман А.В. Биогеография (краткий курс лекций). - Калинин, 1974.
  4. Нейл У. География жизни. - М., 1973.
  5. Использование и охрана природных ресурсов. – М.: Прогресс, 1972.
  6. Человек, общество и окружающая среда. – М., 1973.
  7. Родин Л.Е., Базилевич Н.И. Динамика органического вещества и биологический круговорот в основных типах растительности. - М., 1965.

ДИСЦИПЛІНА «ОСНОВИ ГЕОІНФОРМАТИКИ»

Кількість годин (кредитів): 81 год. (2,5 кредити)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу - на базі прослуханого курсу "Інформатика" розвинути у студентів навички та уміння застосовувати засоби комп’ютерних технологій для виконання прикладних фахових завдань шляхом використання ПК для введення, опрацювання і візуалізації текстової, статистичної і графічної інформації географічного змісту.

1.2.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знати історію розвитку геоінформатики і ГІС у світі і Україні; типові найновіші та нійуживаніші апаратні засоби обчислювальної техніки для потреб географічних досліджень; теорію інформації та основні типи даних для введення в ГІС.

- розуміти значення і роль геоінформаційним технологій у сучасних дослідженнях і практичній діяльності суспільства; структурні і функціональні особливості геоінформаційним систем.

- уміти застосовувати засоби комп’ютерних технологій для виконання фахових завдань шляхом використання ПК.ж для введення і візуалізації текстової, статистичної і графічної інформації географічного змісту у програмних пакетах SURFER , MAPINFO, Coreldrau

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Геоінформатика і ГІС – як продукти інформаційного суспільства, їх становлення та розвиток в Україні та за кордоном

НЕ 1.1. Історія розвитку геоінформатики та ГІС в Канаді, США, Швеції та в Україні. Вступ. Інформаційні проблеми суспільства. Інформаційний вибух та інформаційний голод.

Визначення геоінформатики як науки, технології та індустрії за різними авторами та її зв’язки із суміжними науками. Поняття про геоінформаційну систему. Основні етапи розвитку загальної інформаційної технології. Становлення і розвиток ГІС-технологій у Канаді, Швеції і США. Національна ГІС Канади (CGIS) та перші спроби класифікації ГІС. Особливості розвитку геоінформатики і ГІС-технологій в Україні та основні проблеми їх впровадження в життя. Крнцепція багатоцільової національної ГІС України.

НЕ 1.2. Поняття інформаційної і геоінформаційної системи (іс та гіс), їх структура, фкнкції та класифікації. База даних (БД), система управління базою даних (СУБД) та банк даних (БнД) . Класифікація інформаційних систем за різними критеріями. Схема основних функцій ГІС. Структура ГІС за Х.Калкінзом. Класифікація гіс за Браскеном, Вебстером, Ніколсом та Кошарьовим і Каракіним.

НЕ 1.3. Теорія інформації та її основні парадигми. Поняття даних , інформації і знань у суспільстві і науці та вгеоінформатиці зокрема.

НЕ 1.4. Практичні роботи. Вдосконалення навиків редагування і форматування тексту в редакторі ms word. Засвоїти прийоми побудови і форматування таблиць і діаграм в ms word. Загальні прийоми роботи в ms exel: створення та використання електронних таблиць в ms exel; особливості побудови і редагування діаграм в табличному процесорі ms exel; проведення розрахункових робіт у ms exel. Створення та редагування баз даних в ms access 97; робота з файлами баз даних в ms access 97. Прийоми роботи в системі mapinfo 5.5.: ознайомитись о особливостями інтерфейсу і принципами роботи гіс-пакету mapinfo; вивчити загальні прийоми роботи в гіс-пакеті mapinfo на основі використання мультимедійних посібників.

ЗМ 2. Формалізація відношень у реляційній моделі даних. Регістрація, збереження і введення даних в ГІС. Експертні системи. Візуалізація даних в геоінформаційних технологіях.

НЕ 2.1. Реляційна модель даних , основні операції над відношеннями у нійта нормалізація останніх. Поняття відношеня, кортежу, атрибуту і їх співвідношення. Ступінь і потужність відношення. Види відношень у реляційній БД та їх властивості. Основні операції над відношеннямии – об’єднання, перетин, різниця, декартовий добуток, ділення, з’єднання, вибір і проеція. Види залежностей між ключами і атрибутами. Нормалізація відношень до першої, другої, третьої нормальної форми - 1НФ, 2НФ, 3 НФ. Приведення відношень до посиленої 3НФ форми (нормальної Бойса-Кодда-НФБК), 4НФ, 5НФ.

НЕ 2.2. Векторне і растрове представлення даних в ГІС та основні джерела даних і їх типи. Картографічні банки даних Векторне і растрове представлення даних в геоінформатиці. Джерела даних і їх типи для введення в ГІС: Картографічні. Статистичні. Аерокосмічні. Польові. Текстові

НЕ 2.3. Експертні системи та візуалізація даних в ГІС. Типи експертних систем та перспективи їх використання в експертних дослідженнях і природоохоронній діяльності. Види фіксації даних про просторово розподілені явища взагалі і в геоінформатиці зокрема, та форми її видачі. Можливості ПК.

НЕ 2.4. Практичні роботи. Прийоми роботи в системі Surfer 6.0.: Засвоїти головні прийоми побудови ізолінійних поверхонь в ГІС-пакеті SURFER; Набути навиків побудови та редагування ізолінійних поверхонь у двовимірному і трьохвимірному зображенні в ГІС-пакеті SURFER. Особливості роботи CorelDraw та основні прийоми побудови графічних елементів в CorelDraw: Ознайомитися з особливостями роботи CorelDraw.; Засвоїти основні прийоми побудови графічних елементів в CorelDraw.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

1. Берлянт А.М. Геоизображения и геоиконика. / Серия «Новое в жизни, науке, технике», Науки о Земле, №11, 1990 г. - М.: Изд-во Знание. 1990. – 48 с.

2. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Посібник / за ред. О.І.Пушкаря. – К.: ВЦ Академія, 2001.

3. Информатика. Базовый курс / Под ред. С. В. Симоновича. - СПб., 1998.

4. Линник В.Г. Построение геоиформационных систем в физической географии. – М.: Изд. МГУ, 1990. – 80 с.

5. Светличный А.А., Андерсон В.Н., Плотницкий С.В. Географические информационные системы: технология и приложения. – Одесса: Астропринт, 1997. – 196 с.

6. Симонович С., Евсеев Г., Алексеев А. Специальная информатика. Уч. пос. – М.: АСТ – ПРЕСС, Инфорком – Пресс. 1999. – 480 с.

ДИСЦИПЛІНА «Ландшафтознавство»

Кількість годин (кредитів): 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання дисципліни. Ландшафтознавство - один з тих навчальних географічних курсів, якому належить важлива методологічна роль. Мета курсу – сформувати у студентів світоглядні, загальнонаукові та конкретні науково-рефлексивні знання про ландшафти, а також розвинути методичні і прикладні навички їх вивчення в цілях раціонального використання ландшафтів.

1.2. Завдання вивчення дисципліни

Теоретичний курс повинен сформувати у студентів уявлення про нерозривну єдність всіх природних компонентів ландшафтної сфери Землі, знання про природні та антропогенні комплекси, наукові основи оптимізації взаємовідносин людини і природи, принципи і методи створення культурних ландшафтів.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни

На лабораторних заняттях студенти повинні навчитися складати карти ландшафтних комплексів, знати принципи їх побудови і способи зображення. Завдяки співставленню серії карт компонентів природи вміти з’ясовувати взаємозв’язки між ними, скласти комплексний профіль території, на ландшафтній основі розробити схему раціонального природокористування.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ І. Теорія та методологія ландшафтознавства.

НЕ 1.1.1. Об’єкт, предмет та методи дослідження. Зв’язок з іншими науками. Об`єкт, предмет, завдання та методи досліджень ландшафтознавства. Місце ландшафтознавства в системі географічних наук. Наукові та соціально-економічні передумови “зародження" науки про ландшафти.

НЕ 1.1.2. Історія розвитку ландшафтознавства. “Відкриття” ландшафту й обгрунтування загальних уявлень про ландшафт. Розробка вчення про морфологію ландшафту. Становлення геохімії та геофізики ландшафту, структурно-динамічного й антропогенного ландшафтознавства. Сучасні проблеми науки. ландшафтознавчі дослідження в зарубіжних країнах.

НЕ 1.2.1. Геосистемна концепція – методологічна основа ландшафтознавства. Загальнонаукове уявлення про системи, системний підхід до пізнання світу. Становлення геосистемної концепції, її суть. Геосистема: будова, елементи, властивості. Натуральні й інтегральні (антропогенні) геосистеми, їх характерні риси. Основні організаційні рівні геосистем і чинники їх диференціації: глобальний, регіональний і локальний рівні. Системний підхід у дослідженні ландшафтів.

НЕ 1.2.2. Ландшафтний комплекс як геосистема. Компоненти природи та їх роль у формуванні ландшафтних комплексів (ЛК). Поняття про “сильні” та “слабкі” компоненти, к.-речовини і к.-сфери. ЛК як результат взаємодії геокомпонентів. Речовинні, енергетичні й інформаційні зв’язки, сутність, будова, властивості ЛК.

НЕ 1.2.3. ландшафт і його складові. підходи і трактування поняття “ландшафт”. Основні морфологічні одиниці ландшафту: фація, урочище, місцевість. Специфічні одиниці ландшафту: ланка, підурочище і підмісцевість, літогенетична стрия, висотна місцевість і орокліматичний сектор.

НЕ 1.2.4. Структура геосистем. Поняття про структуру геосистеми та її типи. Просторові структури. ландшафтні територіальні (хоричні) структури (ЛТС): генетико-морфологічна, позиційно-динамічна, парагенетична, басейнова. Вертикальні (топічні) структури: геокомпонентна (матеріальні комп.), речовинно-фазова (геомасова), просторово-об’ємна (геогоризонтна). Часові структури. Загальні поняття про часові структури та їх типи: процесні (функціональні), етологічні (змін станів).

НЕ 1.2.5. Функціонування і динаміка ландшафту. Енергетичні чинники функціонування ландшафту. Біохімічний кругообіг і біопродуктивність ландшафтів. Функціонування ландшафтів і морфолітогенез. Динаміка й еволюція ландшафту. Флуктуація та сукцесія, фактори розвитку ландшафтів. Основні ландшафтно-екологічні закономірності еволюції ландшафтів. Саморозвиток. Вік ландшафту. Ритмічні зміни в природі. Динамічні стани. Проблеми саморегуляції та стійкості ландшафтів.

НЕ 1.2.6. Класифікація ландшафтів Землі. Сутність і принципи загальнонаукової класифікації ландшафтів. Основні типологічні одиниці та критерії їх виділення. Класифікаційні категорії гірських ландшафтів. Основні типи ландшафтів Землі.

НЕ 1.2.7 Фізико-географічне районування. Сутність, основні принципи (цілісності, комплексності) і методи (ландшафтознавчий) районування. Таксономічні одиниці районування та критерії їх виділення. Співвідношення фізико-географічних і типологічних одиниць ландшафтної диференціації. Ландшафтна структура ф/г регіонів Землі.

НЕ 1.2.8. Основні типи ландшафтів Землі. Географічне положення, умови розвитку, структура, особливості використання та збереження: полярні й приполярні, бореальні, суббореальні, субтропічні, тропічні, субекваторіальні, екваторіальні, гірські ландшафти.

ЗМ ІІ. Антропогенне та прикладне ландшафтознавство.

НЕ 2.3.1. Наукові основи вивчення антропогенних ландшафтів[4]. Становлення антропогенного ландшафтознавства (АЛ). Структурна організація та рівні пізнання, принципи і методи дослідження, класифікація АЛ.

НЕ 2.3.2. Сучасні антропогенні ландшафти. Основні класи антропогенних ландшафтів (селітебні, промислові, сільськогосподарські, лісогосподарські, рекреаційні), їх соціально-економічні функції.

НЕ 2.4.1. Виробнича оцінка ландшафтів. Ландшафтознавче обгрунтування раціонального використання і збереження довкілля. Інформаційна основа, принципи і методи оцінкових ландшафтознавчих досліджень. Ландшафтно-екологічна експертиза і прогнозування. Адаптивний і конструктивний підходи до господарської експлуатації й територіальної організації ландшафтів. Ландшафтні основи оптимізації довкілля.

НЕ 2.4.2. Культурний ландшафт і його проектування. Поняття культурного ландшафту, його функціональні елементи. Роль управління в функціонуванні й динаміці культурного ландшафту, ландшафтознавчий моніторинг. Принципи проектування культурного ландшафту. Естетика й архітектура культурного ландшафту.

ЗМ ІІІ. Ландшафтознавче картографування.

НЕ 3.5.1. Ландшафтні карти: науковий зміст і соціально-економічні функції. Ландшафтні карти, як просторові моделі ландшафтів Землі. Принципи ландшафтного картографування. Основні типи ландшафтних карт та їх легенд. Ландшафтні кадастри та ГІС.

НЕ 3.5.2. Навчальне ландшафтознавче картографування. Складання крупномасштабних ландшафтних карт (типової й експериментальної), побудова легенд, оформлення карт.