Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет

Вид материала

Содержание

Методика викладання та методи навчання
1.2. Головні завдання курсу
1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни
НЕ 1.2 Рекреаційна діяльність.
2.Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 208 с. 3
Дисципліна «географія туризму»
1.1. Мета даного курсу –
1.2. Головні завдання курсу
1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни
НЕ 2.3. Американський туристичний макрорайон: специфіка, районування.
Дисципліна «основи ландшафтної екології»
1.1. Мета викладання дисципліни
1.2. Завдання вивчення дисципліни
1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни
Дисципліна “екологія людини”
А) Попередні умови
Б) Цілі та завдання
Мова: російською. ДИСЦИПЛІНА «Історична географія з основами етнографії»
1. Пояснювальна записка
1.2 Завдання вивчення дисципліни
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 ... 28

Дисципліна «ОСНОВИ СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ»

Кількість годин (кредитів): 54 год. (2 кредити)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

Мета вивчення дисципліни: ознайомлення майбутніх бакалаврів-географів з основним теоретичними і практичними положеннями соціальної географії, показати її роль в розумінні соціальних процесів, що відбуваються в Україні та світі, сформувати уявлення про регіональні особливості розвитку соціальних процесів.

Завдання вивчення дисципліни: сформувати в студентів уявлення про роль соціальної географії в розвитку соціальних процесів та суспільства, ознайомити із особливостями соціальних процесів та розвитку соціальної сфери в регіонах України.

Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, тестові опитування, семінарські і практичні заняття, індивідуальні навчально-дослідні завдання, консультації.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Поняттч соціальної географії

НЕ 1.1 Зміст, предмет і завдання соціальної географії. Об’єкт дослідження соціальної географії та його структура. Основні напрями дослідження соціальної географії в Україні. Основні функції соціальної географії.

НЕ 1.2. Становлення і розвиток соціальної географії в Україні та світі. Зародження і формування соціально-географічних знань у Стародавньому світі. Розвиток соціальної географії в Середні Віки. Соціально-географічні дослідження у ХVIII – XX століттях. Розвиток соціальної географії в другій половині ХХ століття

НЕ 1.3. Теорія географічного та соціального просторів і просторові властивості суспільства. Еволюція знань про географічний «простір-час» і діалектика розвитку гаосистеми у «просторі часі». Поняття про соціально-географічний простір. Форми територіальної організації людського суспільства і види територій

НЕ 1.4. Соціально-географічні дослідження, методологія, програма, методи. Основні методологічні принципи соціально-географічних досліджень. Соціологічні підходи до вивчення соціально-географічних явищ і процесів. Види і типи соціально-географічних досліджень.

ЗМ 2. Особливості розвитку соціальної географії

НЕ 2.1. Географія соціально-демографічного розвитку території України. Динаміка народонаселення. Поняття якості населення та його основні характеристики. Соціально-демографічна політика, як основа соціальних перетворень.

НЕ 2.2. Соціально-географічні аспекти урбанізації. Урбанізація як географічний процес. Основні стадії розвитку урбанізації в світі. Перспективи урбанізації в Україні.

НЕ 2. 3. Особливості та шляхи вдосконалення галузевої структури регіональної соціальної географії. Напрямки перспективного розвитку географії культури. Сакральна географія, як складова частина соціально-географічних досліджень. Розвиток медичної географії. Диверсифікація соціальної сфери регіону, як шлях до забезпечення структури регіональної соціальної географії.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь. – М.: Мысль, 1983.
Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. – К., 1997. – 320с.
Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.) – К.: Либідь, 1993.
Ивчина К. Социально-экономическая география. – м.: Прогресс, 1987.
Соціально-економічна географія / За ред. О.І. Шаблія. – Львів: Світ, 1994.
Шевчук Л.Т. Соціальна географія: Навч. Посіб. – К.: Знання, 2007 – 349с.

Дисципліна «РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ»

Кількість годин (кредитів): 54 год. (2 кредити)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу – навчити студентів теоретичних і методичних основ рекреаційної географії і набуття студентами практичних навичок з територіальної організації рекреаційної діяльності.

1.2. Головні завдання курсу:

розкрити понятійно-термінологічний апарат рекреаційної географії;
розкрити зміст рекреаційної діяльності і висвітлити соціально-економічну сутність рекреації;
розкрити зміст рекреаційних ресурсів, засобів їх використання і оцінки;
розкрити поняття територіальної рекреаційної системи (ТРС);
висвітлити механізм рекреаційного районування;
охарактеризувати сучасний етап розвитку рекреаційної діяльності на всіх ієрархічних рівнях.

1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

аналізувати існуючий рекреаційний потенціал території щодо здійснення того чи іншого виду рекреаційної діяльності;
виявляти регіональні особливості використання рекреаційних ресурсів і відповідну спеціалізацію рекреаційних районів;
характеризувати і аналізувати стан розвитку рекреаційної індустрії в певних рекреаційних районах;
давати рекомендації і пропонувати певні рішення з розвитку рекреаційних районів та ефективного розподілу туристських потоків;
визначати можливості зарубіжних партнерів щодо розробки турів, укладати угоди із зарубіжними споживачами, використовуючи результати досліджень світового ринку послуг;
розробляти проекти нових турів, пропонувати ефективні форми надання рекреаційних послуг, враховувати потенційний попит споживачів.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Поняттєво-термінологічний апарат рекреаційної географії.

НЕ 1.1. Поняттєво-термінологічний апарат рекреаційної географії. Поняттєво-термінологічний апарат дисципліни, його складові. Структура і зміст понять «рекреація», «рекреаційна діяльність», «рекреаційна географія». Класифікація рекреаційної діяльності.

НЕ 1.2 Рекреаційна діяльність. Основні етапи розвитку рекреаційної діяльності.Рекреаційні потреби (суспільні, групові, індивідуальні) та географічні особливості території.Класифікація рекреаційної діяльності.

НЕ 1.3. Територіальна рекреаційна система як ключова ланка рекреаційно-географічних досліджень. Поняття про територіальну рекреаційну систему (ТРС). Науково-методичні основи вивчення територіальної рекреаційної системи. Типізація ТРС та їх спеціалізація. Картографічне моделювання територіальних рекреаційних систем.

ЗМ 2. Рекреаційні ресурси України.

НЕ2.1. Рекреаційні ресурси та їх оцінка. Принципи і методи комплексної оцінки рекреаційних ресурсів території. Кліматичні рекреаційні ресурси. Бальнеологічні ресурси.Водні рекреаційні ресурси.Рельєф як рекреаційний ресурс.Біотичні рекреаційні ресурси.Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду.

НЕ 2.2. Рекреаційне районування України. Мета рекреаційного районування.Таксономічні одиниці рекреаційного районування.Принципи рекреаційного районування.Основні схеми рекреаційного районування України. Характеристика окремих рекреаційний районів України.

НЕ 2.3. Історико-культурні ресурси. Основні історико-культурні об’єкти України: територіальний аспект.Оцінка архітектурно-історичних рекреаційних ресурсів.Всесвітня спадщина ЮНЕСКО в Україні.Проблеми залучення історико-архітектурних ресурсів до туристсько-рекреаційного господарства

НЕ 2.4. Санаторно-курортні заклади України. Поняття курорту і курортної місцевості.Історія формування курортного господарства України.Кількість рекреаційних установ по областях України.Географія лікування окремих хвороб на курортах України. Санаторно-курортне господарство світу.Курорти Європи.Курорти Азії.Курорти Америки, Африки, Австралії та Океанії.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

1.Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2001. – 395 с.

2.Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 208 с.

3.Николаенко Д.В. Рекреационная география: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 288 с.

4.Нікопелова О.М., Леонова С.В., Біленький К.Е. Сучасні підходи до аналізу стану природних лікувальних ресурсів та оцінка природних територій курортів // Український географічний журнал, 2007. - №1. – С.39-42.

5.Рекреационная география / Под ред. В.С. Преображенского, Б.Н. Лиханова. – М., 1976.

6.Рекреационные системы / Под. ред Н.С. Мироненко, М. Бочваров. – М.: Изд-во МГУ, 1986. – 136 с.

7.Стафійчук В.І. Рекреалогія. Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2006. – 264 с.

8.Теоретические основы рекреационной географии / Под ред. В.С. Преображенского. – М.: Наука, 1975. – 222 с.

9.Теоретические проблемы рекреационной географии. – М., 1989. – 182 с.

10.Теория рекреалогии и рекреационной географии. – М.: Наука, 1992. – 178 с.

11.Фоменко Н.В.Рекреаційні ресурси та курортологія. Навчальний посібник.– К.:Центр навчальної літератури, 2007.– 312 с.

ДИСЦИПЛІНА «ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ»

Кількість годин (кредитів): 54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу – дати студентам поглиблені теоретичні та практичні відомості про класифікацію туризму, структуру та поширення туристських ресурсів, основні чинники, напрями та тенденції розвитку туризму, міжнародне співробітництво у галузі туризму, особливості його розвитку в регіонах світу та України.

1.2. Головні завдання курсу:

- розкрити понятійно-термінологічний апарат географії туризму;

- розкрити зміст рекреаційної діяльності і висвітлити соціально-економічну сутність туризму;

- трозкрити зміст туристичних ресурсів, засобів їх використання і оцінки;

- висвітлити механізм туристичного районування;

- охарактеризувати сучасний етап розвитку туристичної діяльності на всіх ієрархічних рівнях.

1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

-виділяти та аналізувати фактори розвитку туризму;

-працювати із статистичними, довідковими та картографічними матеріалами;

-давати характеристику світовим, європейським, національним рекреаційно-туристським ресурсам;

-аналізувати особливості розвитку туризму в регіонах світу і України.

-виявляти регіональні особливості використання рекреаційних ресурсів і відповідну спеціалізацію рекреаційних районів;

-характеризувати і аналізувати стан розвитку рекреаційної індустрії в певних рекреаційних районах;

-давати рекомендації і пропонувати певні рішення з розвитку рекреаційних районів та ефективного розподілу туристських потоків;

-визначати можливості зарубіжних партнерів щодо розробки турів, укладати угоди із зарубіжними споживачами, використовуючи результати досліджень світового ринку послуг.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Введення в дисципліну. Туризм як галузь.

НЕ 1.1. Туризм та його світовий розвиток. Зміст «географії туризму» та основні поняття. Історія туризму. Теоретичні аспекти розвитку туризму. Вплив туризму на світову економіку. Сегментування в туризмі.

НЕ 1.2. Класифікація видів туристичної діяльності. Класифікація видів туризму за територіальними ознаками. Класифікація видів туризму за метою. Види туризму за часовими характеристиками. Класифікація видів туризму за індивідуальними запитами. Класифікація туризму за видами залежно від засобу пересування туристів.

НЕ 1.3. Рекреаційно-туристичне районування світу. Поняття рекреаційно-туристичного районування. Районування в міжнародному туризмі, його особливості та принципи.

Туристичні макрорайони та мезорайони світу, їх специфіка та структура.

ЗМ 2. Розвиток туризму в регіонах світу.

НЕ 2.1. Європейський туристичний макрорайон: специфіка, районування. Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму. Сезонність туристських прибутків. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.2. Азіатсько-Тихоокеанський туристичний макрорайон: специфіка, районування. Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму. Сезонність туристських прибутків. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.3. Американський туристичний макрорайон: специфіка, районування. Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму. Сезонність туристських прибутків. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.4. Африканський туристичний макрорайон: специфіка, районування. Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму. Сезонність туристських прибутків. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.5. Близькосхідний туристичний макрорайон: специфіка, районування. Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму. Сезонність туристських прибуттів. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.6. Туристично-рекреаційне районування України. Причорноморський туристичний район. Карпато-Подільський туристичний район. Полісько-Столичний туристичний район. Придніпровсько-Донецький туристичний район. Харківський туристичний район.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

1.Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування:Монографія. - К.: ВПІД «Київський університет», 2001. -395 с.

2.Герасименко В.Г. Основы туристского бизнеса: Учеб. пособие. - Одесса: Черноморье, 1997. - 160 с.

3. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: Сучасні концепції менеджменту і маркетингу: Навчальний посібник. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Альтерпрес, 2004. - 192 с.

4.Ердавлетов С.Р. Основы географии туризма: Учебное пособие. — Алма-Ата: Изд-во КазГУ, 1991. - 172 с.

5.Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги – XXI, 2003. – 300 с.

6.Котляров Е.А. География отдыха и туризма. Формирование и развитие территориальных туристских комплексов. - М.: Мысль, 1978. - 239 с.

7.Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебник. - М.: Аспект Пресе, 2002. - 464 с.

8.Зачиняев П.Н., Фалькович Н.С. География международного туризма. -М.: Мысль, 1972.-263 с.

9.Крачило Н.П. География туризма: Учебное пособие. - К.: Вища школа, 1987.-208 с.

10.Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти): Навч. посібник. 3-є вид., перероб. та доп. - К.: Альтерпрес, 2005. - 432 с.

11.Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. - 208 с.

12.Романов А.А., Саакянц Р.Г. География туризма: Учебное пособие. — М.: Советский спорт, 2002. - 464 с.

ДИСЦИПЛІНА «ОСНОВИ ЛАНДШАФТНОЇ ЕКОЛОГІЇ»

Кількість годин (кредитів): 54 (1,5)

Форма контролю: залік

І.Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання дисципліни Постійне погіршення екологічного стану території України потребує пошуків конкретних підходів до вивчення, екологічної оцінки ландшафтного середовища. Оцінка стану ландшафтного середовища на різних рівнях виконується шляхом аналізу даних польових досліджень та фондових матеріалів конкретної території. Результатом такого аналізу є зведена ландшафтно - екологічна карта та пояснювальна записка до неї, які можна використовувати в прикладних цілях (виробничих, планувальних, рекреаційних, санітарно - гігієнічних та iн.)

Метою вивчення основ ландшафтної екології є ґрунтовна підготовка студентів з основ даного курсу, вироблення навичок та умінь використання ландшафтної інформації для екологічної оцінки конкретної місцевості та об'єктів народного господарства.

1.2. Завдання вивчення дисципліни

Основне завдання курсу "Ландшафтна екологія" - розв'язання проблем, пов'язаних із засвоєнням студентами науково - методичних i практичних навичок аналізу та оцінки ландшафтно - екологічної ситуації для потреб різних галузей народного господарства, охорони та раціонального використання ландшафтного середовища i поліпшення стану здоров'я населення.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни

-вільне володіння теоретичним матеріалом;

-засвоєння основних понять та визначень;

-знання та володіння методами ландшафтно-екологічних досліджень;

-вироблення навичок та умінь використання ландшафтної інформації для екологічної оцінки конкретної місцевості та об'єктів народного господарства.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Природні ландшафти.

НЕ 1.1 Вступ. Ландшафтна екологія як наука. Ландшафтна екологія як наука. Об’єкт і предмет вивчення. Мета і завдання вивчення дисципліни.

НЕ 1.2. Вчення про геосистеми.Скласти схему моделей окремих типів геосистем дати їх аналіз.

НЕ 1.3. Розвиток ландшафтної екології в нашій країні та за кордоном. Короткий нарис з історії ландшафтознавства. Розвиток ландшафтної екології в нашій країні

НЕ 1.4. Природні територіальні комплекси Укласти ряд компонентів ландшафту та схему співвідношення індивідуальних і типологічних одиниць фізико-географічної диференціації. Аналіз фрагментів карт ПТК

НЕ 1.5. Методи ландшафтно-екологічних досліджень.Методи ландшафтно-екологічних досліджень.Специфіка методів для різних ландшафтів

НЕ 1.6. Вертикальні структури природних геосистем. Скласти ландшафтний профіль конкретної території

НЕ 1.7. Принципи загально-наукової класифікації ландшафтів. Основні таксономічні одиниці ландшафтів.Прикладні класифікації.Ординація геосистем.

Районування.

НЕ 1.8. Морфологічні одиниці ландшафту, критерії їх виділення. Аналіз морфологічних одиниць на прикладі окремих фрагментів ландшафтних карт. (Підготовчий період до складання ландшафтних карт )

ЗМ 2. Природно-антропогенні ландшафти

НЕ 2.1. Антропогенне навантаження та стійкість геосистем.Антропогенне навантаження та стійкість геосистем.Оцінка антропогенного навантаження.Стійкість природних геосистем.

НЕ 2.2. Територіальні ландшафтні структури.Скласти фрагменти великомасштабних карт окремих територій за генетико-морфологічним принципом.

НЕ 2.3. Еколого-геохімічна оцінка стану урбанізованих ландшафтів. Еколого-геохімічна ситуація. Еколого-геохімічна оцінка стану урбанізованих ландшафтів.

Еколого-геохімічна ситуація.

НЕ 2.4. Ландшафтно-екологічне картографування. Дати аналіз різних типів територіальних ландшафтних структур. Аналіз покомпонентних карт екологічної характеристики території.

НЕ 2.5. Ландшафтно-екологічне прогнозування.Ландшафтно-екологічне прогнозування.Ландшафтно-екологічний моніторинг

НЕ 2.6. Процесна ландшафтна екологія. Дати опис і накреслити модель функціонування ландшафту (обігу речовин і енергії).

НЕ 2.7. Ландшафтно-екологічний аналіз та оцінка території. На основі кількісних даних скласти еколого-геохімічні картосхеми міських територій, дати оцінку екологічної ситуації.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

Беручашвілі Н.Л. Четыре измерения ландшафта.-М., 1986.-182с.
Боков В.А. й др.Геоэкология: Научно-методическая книга по экологии. - Симферополь, 1996.
Волошин I.M. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. - Львів: Простір М, 1998:-356с.
Геоэкологические принципи проектирования природно-технических геосистем. М-, 1987.-322 с.
Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник. - К.; Либідь, 1993.-224 с.
Гуцуляк В.,М. Ландшафтознавство: теорія і практика: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2005. – 124 с.
Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект. – Чернівці: Рута, 2002. – 272 с.
Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект. – Чернівці: Рута, 2002. – 272 с.
Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія: Навч. посібник. - Чернівці: Рута, 1995.
Гуцуляк В.М. Основи ландшафтознавства: Навч. посібник.- Київ: НКМ ВО, 1992. -60с.
Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. – Вінниця: Арбат, 1998. – 292 с.
Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование: Учебник. - М.: Висшая школа, 1991. - 364 с.
Ландшафтна екологія (геохімічний аспект): Методичні вказівки до практичних занять / Укл.: Гуцуляк В.М.. Присакар В.Б. -Чернівці: Рута, 2003. -32 с.
Ландшафтна екологія (геохімічний аспект): Методичні вказівки до практичних занять / Укл.: Гуцуляк В.М.. Присакар В.Б. -Чернівці: Рута, 1999. -32 с.
Мельник Л., Міллер Г. Ландшафтний моніторинг-К., 1993. -152с.
Мельник Л., Міллер Г. Ландшафтний моніторинг-К., 1993. -152с.
Методи геоекологічних досліджень: Навч. посібник /За ред. М.Д. Гроздзинського та П.Г.Шищенка.-К.: ВЦ"Київський університет", 1999.-243с.
Одум Ю. Экология В 2 т. - М, 1986.-Т. 1.-326с.;Т.2.-376с.
Основи обшей экологии и неоэкологии: Учеб. пособие.Ч. 1.-Харьков: Торнадо. 1999- 192с.
Преображенский B.C., Александрова Т.Д., Куприянова Т.П. СХ; Основы ландшафтного анализа.- М., 1988.- 192 с.
Природа Чернівецької області / За ред. Геренчука К.І.. – Львів: Вид-во
Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. - Новосибирск. 1978. - 319.с.
ТопчиевА.Г.Геозкология; географические основи природопользования. Одесса, 1996.
Шищенко П.Г. Прикладная физическая география. - К.: Вища школа, 1988.-192с.
Экогеохимия городских ландшафтов / Под ред. Н.С. Касимова. – М.: Изд-во МГУ, 1995. – 336 с.

ДИСЦИПЛІНА “ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ”

Кількість годин (кредитів): 54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

Опис: дисципліна включає основні поняття про біосоціальну сутність людини та її взаємозв’язок з природою. Зокрема розглядаються наступні теми: основи генетичної екології людини; адаптогенез і адаптаційні механізми; життєве середовище, цілісність людини та екологія людських популяцій; антропогенний вплив на природу в сучасному світі й стан здоров’я людини; суспільство, ресурси природи та екологія людини.

А) Попередні умови: необхідні загальні знання з біології, основ загальної екології, соціальної екології, безпеки життєдіяльності, моделювання і прогнозування стану довкілля.

Б) Цілі та завдання: на основі набутих знань сформувати концепцію людини, як унікального біологічного виду, , який поєднує у своїй природі біологічне і соціальне; проаналізувати особливості, закони й механізми в системі “Суспільство-природа", сучасні проблеми екології людських популяцій, стану здоров’я людей в сучасному світі та стратегії майбутнього по оптимізації взаємодії людини і природи. На основі вивченні студент повинен: засвоїти основні поняття про цілісність людини, принципи охорони життєвого середовища людини, екологічні аспекти суспільного життя людини; знати та вміти використовувати методи вивчення генетики людини, її адаптації до екстремальних умов праці та проживання, фізіологічного та психологічного стану людини, системи потреб людини; мати екологічне мислення.

В) Бібліографія:

Алекесеев С.В., Пивоваров Ю.П., Янушанец О.И. Экология человека. – М.: ИКАР, 2002. – 770с.
Бровдій В.М., Гаца О.О. Екологічні проблеми України ( проблеми ноогенетики ). – К.: НПУ, 2000.- 110с.
Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. - Львів: Афіша, 2000.- 248 с.
Микитюк О. М., Злотін О.З., Юровдій В.М. Екологія людини. – Харків: ХДПУ, 2000.- 208с.
Медична біологія / За ред. В.П. Пішака, Ю.І. Мажори. Вінниця: Нова книга, 2004. – 656с.
Сміяв І.С., Банадига Н.В., Багірян І.О Медична генетика дитячого віку. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 188 с.

Лектор: Оплачко Любов Тимофіївна., к.б.н., доц

практичні: Филипчук Тетяна Василівна

Методи викладання та навчання: лекції, консультації ( групові й індивідуальні ), групові семінари, практичні заняття, ділові ігри.

Оцінювання: постійне оцінювання ( для стаціонарного навчання ), реферати; тестове опитування, ( для стаціонарного та індивідуального навчання ). Екзамен письмовий.

Мова: російською.

ДИСЦИПЛІНА «Історична географія з основами етнографії»

Кількість годин (кредитів): 54 год. (2 кредити)

Форма контролю – залік

1. Пояснювальна записка

1.1 Мета викладання дисципліни.

Виявлення обєкту і предмету дослідження, структури історичної географії та її завдань, історії розвитку і становлення. Простеження особливостей перебігу природно-історичного процесу, загалом і в Україні, зокрема. Характеристика часово-просторових закономірностей заселення і подальшої історичної динаміки території держави від палеоліту і до новітніх часів. Зясування походження українців на їхніх етнічних землях та появи на них некорінних етносів. Дослідження хронологічної та просторової зміни демографічних показників українського та інших народів, що замешкують землі України.

1.2 Завдання вивчення дисципліни:

– охарактеризувати науково-методологічну організацію історичної географії та її складових;

– виявити ретроспективні особливості розвитку історичної географії та встановити характерні риси її етапів;

– висвітлити природно-історичний процес як передумову розвитку первісного суспільства, визначити особливості та місце у ньому території України;

– здійснити географічний аналіз особливостей заселення й освоєння території України від палеоліту і до кінця ХХ століття;

– зясувати етногенез українців у межах суцільної української території;

– дати характеристику походженню та територіальному розповсюдженню національних меншин в Україні та провести їхню демографічну характеристику.

1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни.

У процесі вивчення історичної географії з основами етнографії студент повинен:

– знати і розуміти основні поняття історичної географії, особливості, завдання, функції, структуру, методи, часові особливості розвитку;

– розуміти й аналізувати природно-історичний процес, його чинники і складові;

–знати і розуміти основні особливості залюднення і господарського освоєння території сучасної Української держави;

–знати і розуміти основні поняття теорії походження етносів, аналізувати генеалогію українців та географічні особливості поширення етносів в Україні.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ. Парадигма історичної географії. Дослідження природно-історичного процесу

НЕ 1.1 Науково-методологічна організація ретроспективної географії та її складових.

Обєкт і предмет вивчення ретроспективної географії. Структура ретроспективної географії та її завдання. Методи дослідження ретроспективної географії та їхні особливості. Місце ретроспективної географії на межі природничих і гуманітарних наук.

НЕ 1.1.1 Взаємодія природи і суспільства як головний напрям історико-географічних досліджень.

Роль природного середовища у розвитку суспільства. Процес антропогенізації природного середовища. Визначення тенденцій, закономірностей формування та взаємодії природно-територіальних і суспільно-територіальних систем і їхніх компонентів.

НЕ 1.2 Історія розвитку ретроспективної географії

НЕ 1.3 Природно-історичний процес та особливості його вивчення. І етап (до ХІІІ ст. включно) – зародковий етап виокремлення окремих елементів ретроспективної географії. ІІ етап (ХІV-ХVІ ст.) – збір джерел і фактів. ІІІ етап (ХVІІ-ХVІІІ ст.) – критичний аналіз джерел. ІV етап (три чверті ХІХ ст.) –формування ретроспективної географії як галузі історичної науки. V етап (остання чверть ХІХ – перша пол. ХХ ст.) – постава нової історичної географії. VІ етап (від другої половини ХХ ст.) – становлення ретроспективної географії як самодостатньої галузі знань.

НЕ 1.3.1 Роль природних чинників в антропогенезі.

Загальні чинники впливу на природно-історичний процес. Голоцен – як головний відтинок розвитку природи і людини. Особливості вивчення процесів заселення території.

Теорії походження людини, теорія расогенезу. Поняття про популяції, індивідуальна та популяційна адаптація до природного середовища. Адаптивні типи (антропологічні параметри, фізіологічні особливості)

НЕ 1.3.2 Культурно-господарська адаптація до природних умов

Використання природних ресурсів за привласнюючих форм господарства. Використання природних ресурсів за відтворюючих форм господарювання. Формування адаптованих до природних умов укладів життя та відповідних культурно-побутових комплексів.

ЗМ 2. Географічні особливості заселення й освоєння території України за історичний період часу.

НЕ 2.1 Історико-географічний аналіз взаємодії суспільства і природи в Україні за привласнюючого господарства. Заселення території України в палеолітичну добу. Особливості заселення та освоєння території України в мезоліті

НЕ 2.2 Географічні особливості заселення й освоєння території України від початків відтворюючого господарства і до бронзової доби. Заселення і господарська спеціалізація території України за неолітичної доби. Заселення і господарська спеціалізація території України за енеоліту. Освоєння території України та її господарський розвиток за доби бронзи.

НЕ 2.3. Історична географія України від перед скіфського часу і до періоду Русі-України. Заселення і господарський розвиток території України в залізну добу (І тис. до н. е.). Особливості заселення та освоєння території України в І-VІ ст. н. е. Географічні передумови та особливості формування державного утворення українців – Київської Русі. Географічне положення і розвиток давньоруських державних утворень – Київської Русі, Галицького князівства, Галицько-Волинської держави.

НЕ 2.4. Історична географія України у ХІV-ХХ століттях. Удільні князівства на українських землях в ХІV-ХV ст. Польський аміністративно-територіальний устрій на українських землях в ХV-ХVІІІ ст. Землі Закарпаття, Буковини та Півдня України у ХІV-ХVІ ст. Географічне положення та розвиток козацько-гетьманської держави. Географічне положення і розвиток Української держави 1917-20 рр. Повоєнний адміністративний поділ Західних земель України. Розподіл українських земель у межах СРСР в 1928-38 рр.. Зміни в 1939-40 рр. Територія України після 2-ої світової війни.

ЗМ. 3. Етноси в Україні, територіальні та часові особливості їхнього поширення

НЕ 3.1. Поняття про етнос та етнічні процеси. Етнос, ієрархія етнічних спільностей. Етнічні процеси та взаємовідносини між етносами. Взаємовідносини етносів і ландшафтів, роль ландшафтів у виникненні етнічних спільностей. Вік етносу, параметризація етнічної історії.

НЕ 3.1.1. Класифікація етносів. Класифікація за географічним принципом;. Класифікація за подібністю мови (лінгвістична). Господарсько-культурна класифікація. Інші способи класифікації етносів.

НЕ 3.2. Етногенез українського народу. Питання витоків (джерел) словянсько-української прабатьківщини. Загальний огляд проблеми походження українців. Словянсько-українська етнічність археологічних культур та початок розвитку українського етносу. Пстава сучасної української нації (фаза підйому, акматична фаза, фаза надламу).

НЕ 3.2.1 Етнорегіональні особливості України. Історико-етнографічне районування України. Іторико-географічне районування України. Енографічні групи українців.

НЕ 3.3 Етнічний склад населення України: походження на території держави національних меншин та їхнє географічне поширення. Народи індоєвропейської лінгвістичної сімї. Народи уральської лінгвістичної сімї. Народи алтайської лінгвістичної сімї.

НЕ 3.3.1 Проблеми історико-географічних досліджень в Україні.

Історико-географічна вивченість території. Інформаційна забезпеченість історико-географічних досліджень. Основні завдання історичної географії України.

ІІІ. Література до дисципліни

Винокур І. С., Телєгін Д.Я.. Археологія України: Підручник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 480 с.
Воропай Л.І. Досвід проведення історико-географічних досліджень // Фізична географія та геоморфологія. – К.: Вища школа, 1976. – Вип. 15. – С. 16-21.
Гольденберг Л.А. Развитие отечественной исторической картографии // Вопросы истории. – 1974. – № 7. – С. 33-48.
Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. - Л.: Гидрометеоиздат, 1990. – 528 с.
Гуржій І.О., Молодчиков О.В. Стан і завдання історико-географічних досліджень на Україні // Український історико-географічний збірник. – К.: Наук. думка, 1971. – Вип. 1. – С. 3-33.
Дністрянський М.С. Етногеографія України. – Львів: Видавнич. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 232 с.
Жекулин В.С. Историческая география ландшафтов. – Новгород, 1972. – 232 с.
Жекулин В.С. Историческая география: Предмет и методы. – Л.: Наука, 1982. – 224 с.
Иофа Л.Е. О значении исторической географии // География и хозяйство. – М., 1961. – Сб. 11. – С. 96-102.
Историческая география и проблемы географического прогнозирования / Сост. Воропай Л.И. – Черновцы, 1976. – 69 с.
Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. - М.: Наука,1987. – 440 с.
Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів: Світ, 1990. – 520 с.
Круль В.П. Історична географія Західної України: Конспект лекцій / За ред. Я.І. Жупанського. – Чернівці: Рута, 1999. – 46 с.
Круль В.П. Краєзнавство: історична географія. Конспект лекцій / За ред. Я.І. Жупанського. – Чернівці: ЧДУ, 1999. – 107 с.
Круль В.П. Ретроспективна географія поселень Західної України: Монографія. – Чернівці: Рута, 2004. – 382 с.
Наулко В.І. Етнічний склад населення УРСР. – К., 1965. – 136 с.
Основи етнології: навч. посібник для викон. Практичних робіт / Укл. В.П. Круль. – Чернівці: Рута, 2006. – 144 с.
Пастернак Я. Археологія України. – Торонто, 1961. – 790 с.
Петров В. Походження українського народу. – К.: МП „Фенікс”, 1992. – 192 с.
Підгородецький П.Д. Історична фізична географія // Фізична географія та геоморфологія. – К.: Вища школа, 1976. – Вип. 15. – С. 9-15.
Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України. – К.: Либідь, 1996. – 272 с.
Пономарьов А. Українська етнографія. – К.: Либідь, 1994. – 320 с.
Романчук С.П. Історичне ландшафтознавство: теоретико-методологічні засади та методика антропогенно-ландшафтних реконструкцій давнього природокористування: Монографія. – К.: ВЦ „Київський університет”, 1998. – 146 с.
Современная етнопсихология. Хрестоматия / под. общ. ред. А.Е. Тараса. – Мн: Харвест, 2003. – 168 с.
Толочко П.П., Козак Д.Н., Моця О.П. та ін. Давня історія України. – К.: Либідь, 1995. – Кн. 2. – 224 с.
Трубчанінов С.В. Історична географія України – Кам’ян.-Подільський: Оіюм, 2003. – 168 с.
Українська народність: нариси соціально-економічної і етно-політичної історії. – К.: Наук. думка, 1990. – 560 с.
Хоптяр Ю.А. Етнологія. – Кам.-Поділ.: ПП. Мошак М.І., 2005. – 144 с.
Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. – К.: Либідь, 1992. – 376 с.
Шаскольский И.П. Историческая география // Вспомогательные исторические дисциплины. – Л.: Наука, 1968. – Т.1. – С. 95-118.
Юрій М.Ф. Етногенез та менталітет українського народу. – Чернівці, 1997. – 170 с.
Юрій М.Ф. Етнологія: навчальний посібник. – К.: Дакор, 2006. – 360 с.
Яцунский В.К. Историческая география. История её возникновения и развития в ХIV-XVIII веках. - М.: Изд-во АН СССР, 1955. – 332 с.

“ГЕОГРАФІЧНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ”

Кількість годин (кредитів): 54 год. (2 кредити)

Форма контролю – залік

Мета викладання дисципліни: формування знань в галузі геоінформатики, розкриття основних понять і проблем, пов’язаних із застосуванням геоінформаційних ресурсів і технологій у географічних дослідженнях та освітньому процесі, огляд сучасних підходів щодо проектування та впровадження ГІС у суспільне життя. Як засоби прикладного географічного використання розглядаються ГІС і ГІС-технології та програмні продукти: ArcGIS, Acad9Map3d, Bentley Systems, ГІС «Туристичне Прикарпаття», ГІС «ДубльГИС. Одесса», GeoDraw/GeoGraph, GeoMedia, GeoniCS, Digitals, Easy Trace, MapInfo, MGE, MS Office, ObjectLand, Панорама, PCRaster, IDRISI, ГІС «Електронна бібліотека наочностей. Географія.» та ін.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

Знати:

загальні риси структури, класифікацію і шляхи використання ГІС;
види, властивості, структуру, форми подання та відображення геопросторової інформації;
принципові основи створення та функціонування геоінформаційних систем;
функціональні можливості та принципи функціонування й використання найуживаніших у науково-дослідницькій діяльності географа та освітньому процесі ГІС і ГІС-технологій;

Вміти:

використовувати технологічні можливості текстового редактора MS Word;
використовувати технологічні можливості електронних таблиць MS Excel для обробки цифрової інформації;
використовувати технологічні можливості СКБД MS Access для створення баз даних;
працювати у середовищі таких ГІС: ArcGIS, Acad9Map3d, Bentley Systems, ГІС «Туристичне Прикарпаття», ГІС «ДубльГИС. Одесса», GeoDraw/GeoGraph, GeoMedia, GeoniCS, Digitals, Easy Trace, MapInfo, MGE, MS Office, Object Land, Панорама, PCRaster, IDRISI, ГІС «Електронна бібліотека наочностей. Географія.» та ін.

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовними модулями

ЗМ 1. Сутнісні аспекти ГІС

НЕ 1.1. Вступ до курсу. Мета, структура і предмет курсу. Загальні поняття про інформацію, інформатизацію, інформатику та геоінформатику. Геоінформатика, ГІС, ГІС-технологія і географічні знання. Роль ГІС-технологій в сучасному світі. ГІС, як специфічна технологія у науках про Землю. Взаємозв’язки ГІС, Географії і Картографії. Характеристика шляхів і напрямів застосування ГІС в Україні.

НЕ 1.2. Теоретичні засади і складові ГІС. Концепції і підходи трактування ГІС і суміжних понять. Функції, призначення і принципи ГІС. Відмінності у трактуванні ГІС і інших тематичних ІС. Структура ГІС і їх класифікація. Підсистеми ГІС. Модульна структура ГІС. Програмно-апаратне забезпечення ГІС: зміст, структура, функції, тенденції розвитку. Поняття про картографічні банки даних, експертні системи, інформаційні системи екологічного менеджменту. Етапи становлення геоінформатики і ГІС-технологій. Апаратні засоби: призначення, структура і класифікація технічних засобів розробки і функціонування ГІС. Програмне забезпечення: загальні риси, класифікація, інструментальні мови і системи програмування. Архівування та безпека інформації. Менеджерські пакети інтерактивних робочих програм типу MS Office.

НЕ 1.3. Просторовий аналіз – основа сучасної географії. Сутнісні риси просторового аналізу. Типи просторових об’єктів та їх представлення в ГІС. Поняття атрибутивної і позиційної інформації. Засоби і способи збору фактографічної інформації для ГІС. Дані в ГІС і систематизація джерел геокоординованої інформації. ДЗЗ, GPS та ін. Типи і методи відбору даних та особливості узагальнення результатів відбору даних для ГІС. Роль картографічних даних. Характеристика джерел інформації для ГІС: зміст, структурно-функціональні особливості і перспективи використання.

НЕ 1.4. Геоінформаційні структури даних, їх введення, редагування і збереження. Геоінформаційні структури та моделі даних. Основні структури комп’ютерних файлів, бази даних та їх структури. Методи і структури графічного подання географічного простору: растровий і векторний методи. Пошарова організація даних. Введення, збереження та редагування даних в ГІС. Цифрування: сутність, принципи, методи. Векторизація і растеризація. Поняття метаданих. Редагування даних. Типи помилок та їх усунення. Формати файлів і стандарти представлення даних в ГІС.Подання інформації в ГІС. Візуалізація і представлення. Поняття про тематичне картографування, електронні карти, атласи, в’юери, навчальні посібники. Системи автоматизованого картографування. Принципи тестової перевірки здобутих знань на основі застосування комп’ютерних технологій. Ознайомлення зі змістом тестових завдань і принципами проведення тестового електронного контролю засвоєння знань за допомогою програми SunRav TestOffice Pro 4.

ЗМ 2. ГІС-технології просторового аналізу.

НЕ 2.1. Аналітичні можливості сучасних інструментальних ГІС. Головні риси аналітичного потенціалу ГІС. Картометричні операції. Операції вибору. Класифікація і рекласифікація. Операції картографічної алгебри. Статистичний аналіз.

Просторовий аналіз: буфери, збіг і включення, близькість, зонування. Оверлейний аналіз. Аналіз рельєфу. Цифрові моделі та їх побудова. Аналіз гідрографічної мережі. Мережний аналіз. Географічні мережі. Геостатистичне моделювання. Просторова інтерполяція. Детерміновані методи просторової інтерполяції. Локально-стохастичні методи інтерполяції і геостатистичне моделювання. Моделювання поверхонь Вибір методів інтерполяції.

НЕ 2.2. Програмні засоби і ГІС. Загальна характеристика програмних засобів для роботи з просторовими даними. Комерційні ГІС-пакети. Характеристика структурно-функціональних особливостей ГІС-пакетів і сімейств ГІС: ArcGIS, Autodesk, GeoniCS, MapInfo Professional, Digitals, Панорама та ін. Тенденції розвитку програмного забезпечення. Характеристика структурно-функціональних особливостей ГІС-пакетів і сімейств ГІС: MGE, GeoMedia, Bentley Systems, IDRISI, PCRaster, GeoDraw/GeoGraph, Digitals, Інвент-Град та ін.

НЕ 2.3. Прикладні аспекти ГІС-технологій. Геоінформаційне картографування. Тематичне картографування і ГІС-технології. Цифрова картографія. Оперативне картографування. Картографічні анімації. Віртуальне картографування. Електронні атласи. Глобальні ГІС. Використання ГІС у ландшафтознавстві та геоекології. Інтернет та телекомунікаційне картографування. Структура і перспективи використання Національного електронного атласу України. Земельно-кадастрові інформаційні системи. Системи геоекологічного моніторингу.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

ArcGIS9. Начало работы в ArcGIS. – ESRI. – 1999-2004. – електронний посібник.
AutoCADMap3D2009. Учебные пособия. –Autodesk – електронний посібник
Атлас України (електронна версія). – К.: – Інститут географії, Інтелектуальні системи ГЕО, 1999 – 2001.
Берлянт А.М. Геоинформационное картографирование. – М.: Астрея, 1997.
Бондаренко Е.Л., Шевченко В.О., Остроух В.І. Геоінформаційні системи еколого-географічного картографування. – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – 116 с.
Географічні інформаційні системи: Підручник / Мосов С.П., Тарасов В.М., Чорнокнижний О.А., Куковський С.А., Брезіцький Е.Ю. - К.: НАОУ, 2005 – 240 с
ДеМерс, Майкл Н. Географические информационные системы. Основы: Пер. с англ. – М.: Дата+, 1999. – 491 с.
Дибкова Л.М. Інформатика та комп’ютерна техніка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ „Академія”, 2002. – 320с.
Застосування інформаційних технологій в управлінні навколишнім середовищем / Відп. ред. В. Чабанюк. – К.: Мінекобезпеки України / ІС ГЕО, 1998. – 125 с.
Инструментарий геоинформационных систем: Справочное пособие / Бусыгин Б.С., Гаркуша Н.Н., Середин Е.С., Гаевенко А.Ю. – К.: ЕСОММ Со., 2000. – 105 с.
Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Посіб. / За ред. О.І. Пушкаря – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001.
Іщук О.О., Коржнев М.М., Кошляков О.Е. Просторовий аналіз і моделювання в ГІС: Навчальний посібник / За ред. акад. Д. М. Гродзинського. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2003. – 200с.
Линник В.Г. Построение геоинформационных систем в физической географии. М.: Изд-во МГУ, 1990.
Панов А.В. Разработка управленческих решений: информационные технологии. Учебное пособие для вузов. / Под ред. д.е.н., профессора Т.Н. Афанасьевой – М.: Горячая линия. – Телеком, 2004. – 151 с.
Підручник користувача MapInfo: Пер. з англ. – New York: MapInfo Corporation, Troy / К.: ЗАТ “Intellegent Systems”, 1994. – 254 с.
Полещук Н.Н., Савельева В.А. Самоучитель AutoCAD 2006. – СПб.: БХВ-Петербург,2005. – 704 с.
Портянский И.А. Компьютерный арсенал географии. - М.: Мысль, 1989.
Руководство пользователя. MapInfo Professional. – MapInfo Corporation? Troy, New York. – 2000.
Самойленко В.М. Основи геоінформаційних систем. Методологія: Навчальний посібник. – К.: Ніка-Центр, 2003. – 276 с.
Сборник задач и упражнений по геоинформатике: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / В.С. Тикунов, Е.Г. Капралов, А.В. Заварзин и др.; Под ред. В.С. Тикунова. – М.: Изд. центр «Академия», 2005. – 560 с.
Світличний О.О., Плотницький С.В. Основи геоінформатики: Навч. посібник / За заг. ред. О.О. Світличного. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 295 с.
Скрипник Я.П. Основи геоінформаційних технологій. Методичні вказівки та завдання до практичних і лабораторних робіт – Чернівці: Рута, 2004. – 44с.
Халугин Е.И., Жалковский Е.А., Жданов Н.Д. Цифровые карты. – М.: Недра, 1992.
Хасхольд В. Введение в городские ГИС. – М., 1997.
Шевченко В. О., Бондаренко Е.Л. Гордєєв А.Ю. Автоматизація картографічних робіт. – К.: Темп, 2000. – 63 с.

Дисципліна „Основи менеджменту”

Кількість годин (кредитів): 54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

1. Пояснювальна записка

1.1.Мета даного курсу: Даний курс покликаний формувати теоретичну та практичну готовність майбутніх менеджерів до професійної діяльності; сприяє виникненню у них інтересу до майбутньої роботи; розвиває інтерес до дослідницької діяльності і розвитку науки управління.

1.2. Головні завдання курсу:

- засвоїти зміст , основні напрями і форми управлінської діяльності;

- творчо осмислити напрями вдосконалення менеджменту;

- уміти застосовувати основні та додаткові методи наукового дослідження з метою розвитку менеджменту.

1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знання основних законів та закономірностей розвитку менеджменту як науки;

- засвоєння та розуміння понятійного та категоріального апарату менеджменту;

- уміння творчо осмислювати та розвивати управлінські ідеї і концепції та їх практично реалізовувати в господарській практиці.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Менеджмент та його характеристики

НЕ 1.1 Зміст, історія розвитку та роль менеджменту. Сутність менеджменту та умови його здійснення. Історичній розвиток менеджменту як діяльності. Соціально-економічна природа управлінської праці та проблеми її наукової організації. Основи теорії і практики традиційного і сучасного менеджменту. Поняття організації та її види. Лінійна, штабна та лінійно-штабна організація. Секційна та матрична організація. Неформальна організація. Культура організації. Розвиток організації. Причини виникнення і особливості підприємств нового типу. Ресурсозберігаючі та розширені підприємства. Організаційні структури концернів і компаній в міжнародній практиці. Глобалізація і менеджмент. Основні напрямки еволюції менеджменту. Зміст та сутність планування, його види. Прогнозування і стратегічне планування. Класифікація планів на підприємстві. Тактика, політика, процедури, правила планування. Бізнес-планування.

НЕ 1.2. Функції менеджменту. Делегування, відповідальність і повноваження. Лінійні і апаратні повноваження. Централізовані та децентралізовані організації. Поняття мотивації та класифікація мотиваційних теорій. Система стимулювання. Нематеріальні форми стимулювання праці. Суть і сенс контролю. Процес контролю. Характеристики ефективного контролю.

ЗМ 2. Менеджер в організації

НЕ 2.1 Управлінське рішення в менеджменті. Поняття та загальна характеристика комунікацій. Комунікаційний процес, його елементи і етапи. Види комунікацій. Типи керівників. Вимоги до особистості сучасного менеджера. Керівництво, влада, лідерство. Стиль керівництва. Природа процесу прийняття рішень. Рішення-центральна ланка менеджменту. Умови і етапи прийняття управлінських рішень. Алгоритм прийняття рішень. Фактори, впливаючи на процес прийняття рішень. Зміст „науки управління”. Огляд моделей управління. Підходи до прийняття управлінських рішень. Роль прогнозування в процесі прийняття управлінських рішень.

НЕ 2.2 Управління колективами (групами) працівників. Поняття трудового колективу. Зміст процесу управління людьми. Методи управління колективом. Управління конфліктами в колективі. Поняття психології управління. Психологічні якості працівника та використання їх у процесі управління. Психологія та етика керівної діяльності. Стресові ситуації та управління ними.

НЕ 2.3 Організація управлінської праці. Поділ та кооперація праці в апараті управління. Організація робочого місця управлінця. Розташування робочих місць і умови праці службовців. Інформаційне забезпечення управлінської праці. Механізація й автоматизація управлінської праці. Культура управління.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

Андрійчук В., Бауер Л. Менеджмент. Прийняття рішень і ризик. – К., 2007. – 320 с.
Андрушків Б.М., Кузьмин О.Є. Основи менеджменту: методологічні положення та прикладні механізми. – Тернопіль: Лілея, 2005. – 292 с.
Анискин Б. Высший менеджмент для руководителя. – М.:Инфра-М. 2000. – 136 с.
Бажин И. Информационный системы менеджмента. – М.: ГУ ВШЭ. 2002. – 688 с.
Большаков А. Менеджмент. – СПб. Питер. – 2000. – 160. с.
Бухалков. М. Внутрифирменное планирование. – М., 2000. – 392 С.
Вершигора Е. Менеджмент: Учебное пособие для вузов. – М. – 2001. – 283 с.
Веснин В. Основы менеджмента. – М., Триада, 2004. – 384 с.
Виханский О. Менеджмент. – М.: Гар дерика, 2000. – 528 с.
Герасимчук В. Стратегічне управління підприємством. – К.: КНТЕУ, 2000. – 360 с.
Герчикова И. Менеджмент.- М.: Банки и биржи, 2003. – 311 с.
Глухов В. Менеджмент: Учебник. – СПб,:Спецлитература, 2000. – 700 с.
Зихард В. Руководить без конфликтов. – М.: Экономика, 1990. – 412 с.
Іванова І. Менеджмент підприємства. – К.: Нац. торг. ек. ун-т.,2001. – 247 с.
Кадзума Т. Вечный дух пердпринимательства. – К.: Укрзакордонсервис, 2002. – 206 с.

Blog

Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет

Содержание