Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 67.17kb.
- Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 406.83kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 582.63kb.
- Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 411.94kb.
- Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 1320.57kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 659.15kb.
- Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 2171.88kb.
- Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 315.59kb.
- Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 331.39kb.
- Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 266.21kb.
Таблиця 1.36 — Обмін неподібними запасами
| Господарські операції | Дт | Кт |
| Проведено відвантаження товару (перша подія) | 361 | 702 |
| Нараховано податкові зобов’язання | 702 | 641 |
| Списана первісна вартість товарів | 902 | 281 |
| Списаний дохід на фінансовий результат | 702 | 791 |
| Списані витрати по реалізованих запасах на фінансовий результат | 791 | 902 |
| Одержано матеріали від постачальника (друга подія) | 201, 202 | 631 |
| Нараховано податковий кредит | 641 | 631 |
| Проведено залік заборгованості | 631 | 361 |
Безоплатна передача запасів
Безоплатна передача товарів супроводжується такими записами (табл.1.37).
Таблиця 1.37 — Безоплатна передача товарів
| Господарські операції | Дт | Кт |
| Списання за первісною вартістю переданих товарів | 949 | 281 |
| Сума ПДВ по переданих товарах | 949 | 643 |
Відповідно до ПБО, МШП відносяться малоцінні швидкозношувальні предмети терміном використання менше одного року чи нормального операційного циклу, якщо він більше року.
Вартісний критерій стандартом не встановлений.
Первинні документи та документальне оформлення операцій
Операції, пов’язані з рухом матеріальних цінностей, оформляють первинними документами типової форми, що затверджені наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 №193.
Усі матеріальні цінності, які прибули на підприємство, повинні бути вчасно оприбутковані, а також зареєстровані в журналі обліку прибулих вантажів (типова форма М-1).
Матеріали, що надійшли на склад підприємства, підлягають ретельній перевірці на відповідність їхньому асортименту, кількості, вазі, обсягу і якості, зазначених у супровідних документах.
Приймання та оприбуткування матеріалів і тари під матеріалами, що надходять від постачальників, оформляють шляхом складання прибутковим ордером за типовою формою М-4, що виписується на підставі розрахункових та інших супровідних документів постачальника.
Прибуткові ордери повинні виписуватися на фактично прийняту кількість цінностей. У разі невідповідності матеріалів, що надійшли, їхньому асортименту, якості й кількості, що зазначені в документах постачальника, складається акт за формою М-7 (акт приймання матеріалів). Наявність такого акта виключає необхідність складання прибуткового ордера. Передача дільницями або цехами на склад матеріальних цінностей оформляється шляхом виписки накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за типовою формою М-11. За цією ж формою здійснюється приймання відходів від виробництва продукції, а також браку від ліквідації основних засобів.
Відпуск матеріальних цінностей зі складу проводять матеріально-відповідальні особи. Під відпуском сировини, матеріалів, палива та ін. у виробництво розуміється відпуск їх для виготовлення продукції і на ремонтні та господарські потреби. Матеріали у виробництво відпускаються на підставі попередньо встановлених меж, виходячи з видаткових нормативів, обсягу виробництва продукції і перехідних невитрачених залишків матеріалів до початку місяця.
Відпуск матеріалів, систематично споживаних при виготовленні продукції, оформляється лімітно-забірними картами за типовою формою М-8 і М-9, що виписуються на один чи кілька номенклатурних номерів матеріалів терміном на один місяць (квартал).
При відпуску матеріалів у виробництво, потреба в яких виникає періодично, виписуються накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за типовою формою М-11. Понадграничний відпуск матеріалів у виробництво оформляється випискою спеціального акта вимоги на заміну чи додатковий відпуск матеріалів за формою М-10. До понадграничний — це такий відпуск, що виникає при перевиконанні виробничої програми, на покриття перевитрат і відшкодування браку.
Понадграничний відпуск здійснюється тільки з дозволу керівника підприємства.
Переміщення матеріалів з одного складу на інший оформляється накладною-вимогою М-11. Таким же первинним документом оформляється відпуск матеріалів на сторону, але у випадку перевезення вантажів автотранспортом замість накладної-вимоги на відпуск виписується товарно-транспортна накладна 1-ТН. Підставою для відпуску матеріалів на сторону є належним чином оформлений договір, а також доручення на одержання цінностей, оформлене у встановленому порядку.
Одним з найбільш прогресивних і раціональних методів організації аналітичного обліку матеріальних цінностей є оперативно-бухгалтерський, рекомендований Положенням з обліку матеріалів на підприємствах і будівництвах, затвердженим Міністерством фінансів СРСР 30.04.1974. При цьому методі основою є сортовий кількісний облік матеріалів, що ведеться безпосередньо матеріально-відповідальною особою (постачальником) у картках складського обліку за формою М-12.
Синтетичний облік руху матеріальних цінностей у грошовому вираженні здійснюється на відповідних синтетичних рахунках запасів, а всередині них по субрахунках, складам (матеріально-відповідальною особою) і групам матеріалів.
Така організація обліку дозволяє забезпечити дублювання облікових записів на складах і в бухгалтерії.
Етапи організації обліку матеріалів
оперативно-бухгалтерським методом
На кожну номенклатурну облікову позицію матеріалів на складі відкривається окрема картка складського обліку. На підставі первинних документів (прибуткових ордерів, акта приймання, лімітно-забірних карт, накладних, товарно-транспортних накладних) матеріально-відповідальна особа робить запис про надходження і витрату матеріалів у картках складського обліку в день здійснення операції і щодня виводить залишок матеріалів.
Бухгалтер зобов’язаний систематично, не рідше одного разу на тиждень (декаду) перевіряти правильність оформлення первинних документів про надходження і витрату матеріалів і своєчасність запису складського обліку. Перевірку записів і виведених комірником залишків бухгалтер підтверджує своїм підписом у відповідному рядку складської картки. Одночасно проводиться приймання-здача первинних документів, що оформляються спеціальним реєстром за типовою формою М-13.
Лімітні картки здаються на склад в міру використання ліміту. Взаємозв’язок складського сортового обліку з даними бухгалтерського обліку контролюється за допомогою відомості або в книзі обліку залишків матеріалів на складі за типовою формою М-14. Вона відкривається бухгалтером на один рік по кожному складу. В неї матеріально-відповідальна особа з карток складського обліку переносить кількісні залишки на початок нового місяця. Щомісяця кількісні залишки по відомостях збільшуються на прийняті облікові ціни. Підсумкові дані підраховують по окремих групах матеріалів, рахунках і субрахунках. Первісні документи, що надійшли зі складу, після перевірки таксуються і групуються по складах і облікових групах матеріалів для складання групових накопичувальних відомостей окремо по приходу і витраті матеріальних цінностей.
Виведені у відомостях залишки в грошовому вираженні повинні бути зіставлені по кожному синтетичному рахунку з аналітичними даними, наведеними в накопичувальній відомості чи групових відомостях синтетичного обліку.
Тотожність цих даних служить підтвердженням правильності ведення аналітичного обліку матеріалів.
Основні правила документального оформлення операцій по оприбуткуванню матеріальних цінностей, що залишаються у результаті ліквідації основних засобів відбиті в «типовій інструкції про порядок списання будинків, які прийшли в непридатність, споруд, машин, устаткування, транспортних засобів та іншого майна стосовного до основних фондів», затвердженій Міністерством фінансів СРСР 1.07.1985 №100.
Слід мати на увазі, що відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР» від 12.09.1991 №1545 – XII, ці документи діють у частині, що не суперечить чинному законодавству.
Оприбуткування товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ)
після списання основних фондів і малоцінних необоротних активів
Після ліквідації основних засобів чи списання малоцінних необоротних активів у розпорядженні підприємства можуть залишатися різні матеріальні цінності, які обов’язково повинні бути зараховані на баланс підприємства. Операції з оприбуткування ТМЦ, отриманих у результаті ліквідації як і будь-які господарські операції, відбиваються відповідно до Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24.05.95 №88.
Основні правила організації і документального оформлення по оприбуткуванню матеріальних цінностей, отриманих у результаті ліквідації, відбиті в типовій інструкції «Про порядок списання будинків, що прийшли в непридатність, споруд, машин і устаткування, транспортних засобів і іншого майна, що відноситься до основних засобів», затвердженій Міністерством фінансів СРСР від 1.07.85 №100, а після списання малоцінних швидкозношуваних предметів у Інструкції «Малоцінні і швидкозношувані предмети», затвердженій Міністерством фінансів СРСР від 18.10.79 №166.
Визначення можливості використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, списаних об’єктів, а також їхня оцінка проводяться постійнодіючою комісією на підприємстві. Такі комісії створюються наказом керівника підприємства для визначення приналежності об’єкта основних засобів чи неможливості проведення їхнього відновлення та ремонту.
До складу комісії входять: головний інженер або заступник керівника підприємства, який є головою комісії; начальник відповідного структурного підрозділу; головний бухгалтер або його заступник; матеріально-відповідальні особи, на яких покладена відповідальність за схоронність основних засобів.
Оприбуткування матеріальних цінностей проводиться на підставі акта приймання матеріальних цінностей, що може складатися в довільній формі на підставі типової форми М-7, затвердженій Міністерством статистики України від 21.06.96 №193.
Дані про надходження матеріальних цінностей від списання об’єкта на підставі акта приймання матеріальних цінностей наведені на зворотній стороні форми ОЗ-3 (акт на списання основних засобів) чи на 4-й сторінці ОЗ-4 (акт на списання автотранспортних засобів).
Можливість використання або реалізації матеріалів, отриманих від списання малоцінних необоротних активів, визначається постійно діючою комісією. Вона робить огляд предметів, установлює їхню непридатність до відновлення і оформляє необхідну документацію на списання.
Малоцінні необоротні активи, визнані непридатними, здають на спеціальний склад для утилізації в міру надходження актів на списання. При цьому застосовується форма МШ-8 — акт на списання, затверджений Міністерством статистики України 22.05.96 №145. Акт за формою МШ-8 складають в одному примірнику на основі разових актів форми МШ-4 — вибуття малоцінних швидкозношуваних предметів, що до них додаються.
Якщо комісія прийняла рішення про можливість використання утилю від списання малоцінних матеріальних активів, то він підлягає оприбуткуванню. Утиль, що не може бути використаний, за рішенням комісії підлягає знищенню.
Усі деталі, вузли, агрегати розібраного і демонтованого устаткування, придатні для інших машин, а також інші матеріальні цінності, отримані від ліквідації, оприбутковуються на відповідні рахунки бухгалтерського обліку, на яких враховуються ці цінності, а деталі, матеріали та інші цінності, не придатні для використання оприбутковуються як відходи, утиль, брухт з наступною реалізацією відповідним організаціям.
Матеріали, що залишаються від списання, оприбутковуються на рахунки запасів як поворотна сировина. Деталі і вузли списаних основних засобів і малоцінних необоротних активів, які містять дорогоцінні метали і камені, підлягають здачі спеціальним підприємствам України, які здійснюють прийом і переробку відходів і брухту і мають відповідну ліцензію.
Списання з балансу таких деталей проводиться відповідно до Положення «Про порядок збору і здачі відходів і брухту дорогоцінних металів» від 23.06.94 №54/11/161/91/15 таким чином (табл. 1.38).
Таблиця 1.38 — Облік матеріалів, що залишаються
після списання МШП
| Господарські операції | Дт | Кт |
| 1. Списано витрати, пов’язані з ліквідацією основних засобів | | |
| а) використовують 8-й клас | 85 | 63,64,65,66 |
| б) використовують 9-й клас | 976 | 63,64,65,66 |
| 2. Списано суму витрат на фінансовий результат | | |
| а) використовують 8-й клас | 793 | 85 |
| б) не використовують 9-й клас | 793 | 976 |
| 3. Оприбутковані від ліквідації об’єкта основних засобів | | |
| - матеріали | 201 | 746 |
| - паливо для технічних потреб | 203 | 746 |
| - тара | 204 | 746 |
| - будівельні матеріали | 205 | 746 |
| - металобрухт | 209 | 746 |
| - устаткування | 207 | 746 |
| - МШП | 22 | 746 |
| 4. Списано доходи на фінансовий результат | 746 | 793 |