Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства

Вид материала

Документы

Содержание Облік товарів Облік суми нестач, псування і втрат З = {(Б-А)*i +ПДВ+АС}*2 А — сума нарахованої амортизації по відсутніх необоротних активах; i — Таблиця 1.39 — Сума відшкодування, внесена винною особою до каси підприємства

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 67.17kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 406.83kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 582.63kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 411.94kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 1320.57kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 659.15kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 2171.88kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 315.59kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 331.39kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 266.21kb.

Облік товарів

Товарами називаються товарно-матеріальні цінності, придбані і збережені для подальших продажів. На рахунку 28 «Товари» ведуть облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство для продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торговельні, заготівельні підприємства й організації, а також підприємства громадського харчування. Постачальницькі, збутові й торговельні організації на рахунку 28 «Товари» ведуть облік покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної.

На субрахунку 281 «Товари на складі» ведуть облік руху і наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових і розподільних базах, складах.

На субрахунку 282 «Товари в торгівлі» ведуть облік наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі.

На субрахунку 283 «Товари на комісії» відбиваються товари, передані в торгівлю і по яких не передбачається перехід права власності на товар.

На субрахунку 284 «Тара під товарами» відбивається облік наявності й руху тари під товарами і порожньою тарою. Торговельні підприємства можуть вести облік тари по середніх облікових цінах, що диференційовані за видами.

Різниця між цінами придбання і середніх облікових цін на тару відносяться на субрахунок 285 «Торгова націнка». На цьому рахунку торговельні, постачальницькі й збутові підприємства при веденні обліку за продажними цінами відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною і продажною (роздрібною) вартістю товару. По кредиту рахунка 285 «Торгова націнка» відбивається збільшення суми торгових націнок, а по дебету — її списання. Списання по розрахунках суми торгової націнки на реалізовані товари відбивається по дебету рахунка 285 «Торгова націнка» і кредиту рахунків 281 «Товари на складі», 282 «Товари в торгівлі».

У звітність включається згорнуте по всіх субрахунках сальдо рахунка 28 «Товари».

На підприємствах роздрібної торгівлі і громадського харчування сума витрат на залишок товару розраховується по середньому відсотку транспортних витрат у такому порядку:

1. сума транспортних витрат на залишок товару на початок звітного місяця додається до суми транспортних витрат за звітний місяць;
   
2. до вартості товарів, реалізованих за звітний місяць, додається вартість залишку товару на кінець звітного місяця;
   
3. сума транспортних витрат розподіляється на вартість товарних запасів і в підсумку визначається середній відсоток транспортних витрат у загальній вартості товару.
   

Сума витрат, що доводиться на залишок товару на кінець місяця, визначається як добуток залишку товару на кінець місяця на середній відсоток транспортних витрат.

На підприємствах роздрібної торгівлі товари приймають за товарно-транспортними накладними та рахунками-фактурами. Оприбуткування товарів проводиться в день їх надходження. На підставі прибуткових і видаткових документів матеріально-відповідальна особа складає товарний звіт, що здається у встановлений термін у бухгалтерію.

Облік суми нестач, псування і втрат

Після проведення на підприємстві інвентаризації, тобто звірення фактичного й облікового залишків можуть бути виявлені нестачі, надлишки. У випадку, якщо фактичний залишок основних фондів виробничих запасів виявляється менше, ніж залишок, зафіксований в обліку, і коли при прийманні товарів їхня кількість і якість не відповідають даним, зазначеним у супровідних документах постачальника, значить має місце нестача, що повинна бути зафіксована в обліку.

Для відображення в бухгалтерському обліку суми нестач чи втрат необхідно враховувати наступні фактори:

• місце виникнення нестачі (у дорозі, при збереженні);
  
• характер нестачі: крадіжка, псування, нестачі в межах норм природного збитку і понад норми природного збитку;
  
• виявлення винної особи і приналежність відсутніх матеріальних активів до розряду оборотних чи необоротних.
  

Нестача матеріальних цінностей може відбутися в результаті крадіжки матеріальних цінностей, порушення посадових обов’язків відповідальною особою і порушення умов постачання.

Якщо при виявленні нестачі зафіксовані сліди злому, то про цей факт повідомляється в органи ВС для з’ясування обставин крадіжки і встановлення винної особи.

При виявленні псування на складі чи за місцем експлуатації відповідальність покладається на матеріально-відповідальну особу. Якщо в ході внутрішнього розслідування встановлено, що причиною псування стали обставини, не пов’язані з порушенням обов’язків такою особою, то відповідальність знімається. У разі нестачі придбаних цінностей при одержанні їх на складі відповідальність покладається на учасника договору, який доставляє цінності. Якщо доставка здійснювалася продавцем, або сторонньою організацією, то на суму нестачі підприємством-покупцем пред’являється претензія на адресу постачальників.

Особа, до якої пред’явлені претензії щодо нестачі чи псування, визнається винною після самостійного визнання своєї провини чи за рішенням суду. У випадку, якщо судом відмовлено в позові, то особа, до якої пред’являлася претензія, винною не визнається і відповідальність по відшкодуванню збитків не настає.

Виявлені нестачі чи втрати можуть бути наслідком природних процесів, що обумовлені особливостями хімічного складу продукції в результаті транспортування і збереження. Нестача матеріальних цінностей унаслідок перерахованих причин у межах норм природного збитку не відноситься на матеріально-відповідальну особу, а нестача сум, що перевищують норми природного збитку, розглядається як розкрадання.

Винна особа зобов’язана відшкодувати підприємству збитки, заподіяні нестачею чи псуванням. Визначення розміру збитку, що відшкодовується винною особою, регулюється Порядком №116 0т 22.01.96 за формулою

З = {(Б-А)*i +ПДВ+АС}*2,

де З — сума збитків, що відшкодовуються винною особою;

Б — балансова вартість відсутніх матеріальних цінностей:

а) для сировини і матеріалів — вартість, за якою вони були оприбутковані на склад;

б) для готової продукції — вартість на рівні фактичної собівартості;

в) для необоротних матеріальних активів — первісна вартість.

А — сума нарахованої амортизації по відсутніх необоротних активах;

i — індекс інфляції у сформованій в період часу між датою придбання і датою виявлення нестачі. Розраховується як добуток щомісячних індексів інфляції за даними Міністерства статистики;

АС — акцизний збір.

Сума відшкодування збитків по матеріальних цінностях визначається в такий спосіб: вартість вузлів, деталей, продукції, виготовлених для виробничих потреб, а також вартість незавершеного виробництва, визначається на рівні собівартості виробництва з урахуванням усередненої норми прибутку із застосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового, спирту для виготовлення вина, шампанського, коньячного спирту, соків застосовується на рівні оптимальних цін з урахуванням акцизного збору і ПДВ із застосуванням коефіцієнта 3.

Сума збитку в зв’язку з розкраданнями і загибеллю тварин застосовується на рівні закупівельних цін із застосуванням коефіцієнта 1,5.

Вартість бланків цінних паперів і суворої звітності визначається на рівні номінальної вартості з застосуванням коефіцієнта 5.

Якщо на бланку не встановлена номінальна вартість, то сума відшкодування визначається на рівні покупної вартості з коефіцієнтом 50.

Сума, що повинна бути відшкодована винною особою, відображається таким чином (табл. 1.39).

Таблиця 1.39 — Сума відшкодування,

внесена винною особою до каси підприємства

Господарські операції	Дт	Кт
1. Списано вартість відсутніх матеріальних цінностей	947	201
2. Відбито суму нестачі на забалансовому рахунку	072
3. Списано витрати, пов’язані з нестачею	791	947
4. Відбито суму відшкодування збитків винною особою	375	716
5. Списано суму нестачі із забалансового рахунка		072
6. Внесено суму відшкодування в касу підприємства	301	375
7. Відбито суму відшкодування, що підлягає перерахуванню в бюджет	716	642
8. Перераховано суму відшкодування в бюджет	642	311
9. Відбито відшкодування збитків, раніше списаних на витрати підприємства	716	791