Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства

Вид материалаДокументы
Оцінка запасів
Уцінка і дооцінка запасів
За найменшою з оцінок
Для всіх запасів, крім тих, що не є замінюваними і призначеними для конкретних проектів
Методи списання
Нормативних витрат
Метод ідентифікованої собівартості
Таблиця 1.32 — Розрахунок оцінки запасів за методом ідентифікаційної собівартості
Залишок на початок періоду
Таблиця 1.33 — Розрахунок оцінки запасівза методом середньозваженої собівартості
Залишок на початок періоду
Метод ціни продажів
О — продажна вартість одержаних у звітному місяці товарів. Метод ФІФО
Таблиця 1.34 — Розрахунок оцінки запасів за методом ФІФО
Собівартість одиниці, грн.
Таблиця 1.35 — Розрахунок оцінки запасів за методом ЛІФО
Залишок на початок періоду
Продаж запасів
Обмін запасами
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   42

* наводиться бартер з неподібними активами

Оцінка запасів

Як правило, запаси в обліку відбиваються за первісною вартістю. Але зустрічаються ситуації, коли реальна вартість внаслідок пошкодження, старіння буває менше первісної вартості. Відповідно до ПБО такі запаси повинні бути відбиті за вартістю, що не перевищує суму, яка очікується від їхнього продажу, тобто за чистою вартістю реалізації. Під чистою вартістю реалізації запасів розуміють очікувану ціну реалізації в умовах звичайної діяльності. Вона визначається на індивідуальній основі по кожній одиниці запасів шляхом вирахування з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на виробництво і збут, тобто це ціна, за якою запаси можуть бути реалізовані в даний момент.

Придбані або виготовлені запаси зараховуються на баланс за їхньою первісною вартістю (див. схему).

Шляхи одержання запасів

Первісна вартість

Придбання:

за плату


Виготовлених власними силами

СОБІВАРТІСТЬ ЗАПАСІВ (фактичні витрати на придбання), у тому числі:
  • суми, сплачені за договором постачальникові (продавцеві);
  • суми, сплачені за інформаційні, посередницькі в зв’язку з пошуком і придбанням;
  • суми ввізного мита;
  • суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів;
  • витрати на заготівлю, навантаження-розвантаження, транспортування запасів до місця їхнього використання, включаючи витрати по страхуванню і відсотки за комерційний кредит постачальників;
  • інші витрати, безпосередньо зв’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, придатного для використання (прямі матеріальні витрати, витрати на оплату праці, ін. прямі витрати).


ПБО 16 «Витрати»

Внесених до статутного фонду


Справедлива вартість, Сс погоджена із засновниками

Отримані безкоштовно

Справедлива вартість, Сс

Обмін



Подібні


Неподібні



Балансова вартість переданих запасів Сб

Якщо Сб > Сс

Первісною вартістю виробничих запасів є справедлива вартість.

Різниця між балансовою і справедливою вартістю включається до складу витрат звітного періоду.


Справедлива вартість переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму коштів або їхніх еквівалентів, переданих (отриманих) у процесі обміну.

Визначення первісної вартості запасів залежно від шляху їх отримання


Зниження первісної вартості запасів до чистої вартості реалізації, по суті, є уцінка первісної вартості.

Уцінка і дооцінка запасів

Уцінка запасів здійснюється тільки в одному випадку, якщо запаси втратили очікувані економічні вигоди. У зв’язку з таким трактуванням уцінки наказом Міністерства фінансів і економіки від 15.12.1999 №149/300 були внесені відповідні зміни і доповнення в «Положення про порядок уцінки і реалізації залежалої продукції з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення». Відповідно до нової редакції положення уцінка проводиться на виробничих і торгових підприємствах і в організаціях за рішенням керівника (власника) у випадках, якщо:

продукція залежалася, тобто не має збуту більше трьох місяців і не має попиту;

товари чи продукція утратили свої первісні якості.

Не підлягають уцінці товари і продукція, оформлені в заставу, що знаходяться в резерві чи на відповідальному збереженні. У бухгалтерському обліку сума уцінки списується на витрати звітного періоду.

Якщо відбулася оцінка запасів за чистою вартістю реалізації, то в кожному наступному звітному періоді чиста вартість реалізації буде переглядатися.

Якщо в звітному періоді чиста вартість реалізації раніше уцінених запасів збільшується, то на суму збільшення (але не більше суми попереднього зменшення) у бухгалтерському обліку сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів.

Слід зазначити, що національні стандарти не містять опису механізму сторнурування. У розумінні вітчизняного бухгалтера сторно означає надлишок неправильно нарахованої суми. При цьому на неправильно відбиту суму робиться такий же запис, як і раніше, тільки червоним кольором, що означає, що сума в обліку проходить зі знаком “-» і тим самим виправляє раніше зроблений неправильний запис.

З погляду стандартів сторнування припускає коригування суми шляхом віднесення на доходи (витрати) звітного періоду.

Подальше відображення вартості запасів у фінансовій звітності відбувається за найменшою з двох оцінок (див. схему):
За найменшою з оцінок

1. За первісною вартістю

(історичною собівартістю)

2. Чистої вартості реалізації, тобто це ціна продажу запасів (одиниці, виду) в умовах звичайної господарської діяльності за винятком очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

Порядок визначення чистої вартості реалізації встановлений наказом Мінекономіки і Мінфіну України від 15.12.1999р. №149/300 і застосовується до тих видів запасів, ціна яких на дату складання фінансової звітності знизилася або які вичерпані, застаріли чи іншим способом втратили спочатку очікувану економічну вигоду

Подальше відображення запасів у фінансовій звітності

Облік вибуття запасів

Вибуття запасів може відбуватися при застосуванні таких методів списання:
  1. Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.
  2. Метод середньозваженої собівартості.
  3. Метод нормативних витрат.
  4. Метод ціни продажів.
  5. Метод ФІФО (за собівартістю перших за часом надходження запасів).
  6. Метод ЛІФО (за собівартістю останніх за часом надходження запасів).

Оцінка вибуття запасів

Для всіх запасів, крім тих, що не є замінюваними і призначеними для конкретних проектів

Для запасів, що не є замінюваними і призначеними для окремих проектів

Методи списання

ЛІФО

ФІФО

Середньозваженої собівартості

Ціни продажу

Нормативних витрат

Ідентифікаційної собівартості

Вибір методу списання запасів


Перші чотири методи застосовувалися в бухгалтерському обліку до введення Національних стандартів, а останні два є новими, вони широко використовуються в міжнародній практиці обліку.

Для всіх одиниць обліку запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки один з перелічених методів.

Метод ідентифікованої собівартості

За ідентифікованою собівартістю оцінюються запаси, що відпускаються для виконання спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, що не заміняють один одного.

Суть методу — вартість запасів, які вибули, визначається окремо по кожній одиниці, тобто одиниця запасів вибуває за тією ж вартістю, за якою вона була оприбуткована при надходженні (табл. 1.32).

Таблиця 1.32 — Розрахунок оцінки запасів за методом ідентифікаційної собівартості

Показники

Кількість

Собівартість одиниці, грн.

Загальна сума, грн.




1

2

3

4

Залишок на початок періоду

100

20

2000

Придбано, всього

350




8300

У тому числі

150

22

3300




200

25

5000

Реалізовано, всього

280




6300

У тому числі

80

20

1600




100

22

2200




100

25

2500

Залишок на кінець періоду

170




4000

У тому числі

20

20

400




50

22

1100




100

25

2500

Метод середньозваженої собівартості

Такий метод зручний для підприємств, які мають велику кількість запасів різноманітної номенклатури. Оскільки в ході господарської діяльності вартість того самого виду запасів коливається, то по кожній одиниці запасів визначається середньозважена величина.

Середньозважену собівартість одиниці запасів розраховують шляхом співвідношення вартості залишку запасів на початок місяця і вартості запасів, що надійшли в звітному місяці, до сумарної кількості одиниць певного виду запасів на початок місяця та кількості одиниць запасів певного виду, що надійшли протягом місяця (табл. 1.33).

Таблиця 1.33 — Розрахунок оцінки запасів
за методом середньозваженої собівартості


Показники

Кількість одиниць

Собівартість одиниці, грн.

Загальна сума, грн.

Залишок на початок періоду

100

20

2000

Надійшло: 8.03

100

22

2200

14.03

200

25

5000

21.03

50

22

1100

Реалізовано за період

280




10300-3891,30=

=6408,70

Залишок на кінець періоду

170

22,89

3891,30

Розрахунок середньозваженої собівартості


грн.

Метод нормативних витрат

Цей метод застосовують при оцінці матеріальних витрат у складі незавершеного виробництва і готової продукції. Собівартість запасів, які вибули, визначається за нормами витрат на одиницю продукції (робіт, послуг). Норми витрат встановлюються підприємством самостійно.

Для того, щоб нормативні витрати і ціни були максимально наближені до фактичних, вони постійно переглядаються з періодичністю одного разу на місяць.

Метод ціни продажів

Оцінка за цінами продажів заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торгової націнки на товари. Собівартість визначається як різниця між продажною чи роздрібною ціною і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості на середній відсоток торгової націнки. Середній відсоток визначається розподілом суми залишку торгових націнок на початок місяця і торгових націнок товарів, які надійшли в звітному місяці, на суму продажної вартості залишку на початок місяця і продажної вартості отриманих товарів у звітному місяці:

Ср = Сп –Тн ,

де Сп — продажна (роздрібна) вартість товарів;

Тн — торгова націнка на реалізований товар

Тн = Сп х Втн;


Тнпп + Тнп

Втн = ------------------------,

Зпм + О

де Втв — середній відсоток торгової націнки;

Тнпп — залишок торгової націнки на початок періоду;

Тнп — торгова націнка по одержаних у звітному місяці товарах;

Зпм — залишок вартості товару на початок звітного періоду;

О — продажна вартість одержаних у звітному місяці товарів.

Метод ФІФО

Оцінка за методом ФІФО означає — першим надійшов, першим списався. Ґрунтується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надійшли на підприємство. При цьому вартість залишку запасів на кінець місяця, визначається за собівартістю останніх за часом надходження запасів (табл. 1.34).

Таблиця 1.34 — Розрахунок оцінки запасів за методом ФІФО

Показники

Кількість одиниць

Собівартість одиниці, грн.

Загальна сума, грн.

Залишок на початок періоду

100

20

2000

Надійшло: 8.03

100

22

2200

14.03

200

25

5000

21.03

50

22

1100

Залишок на кінець періоду, всього

170




10300

У тому числі

50

22

1100




120

25

3000

Реалізовано за період, всього

280




6200

У тому числі

100

20

2000




100

22

2200




80

25

2000

Метод ЛІФО

Оцінка запасів базується на припущенні, що запаси використовуються в послідовності, протилежній надходженню на підприємство, тобто першими вибувають ті запаси, які придбані останніми. У результаті на кінець періоду залишаються запаси, придбані першими, тобто оцінка занижена.

З погляду оцінки, першими вибувають запаси, що оцінюються за собівартістю останніх за часом надходжень. Залежно від обраного методу списання запасів на витрати підприємства в кожному випадку будуть списані різні суми (табл. 1.35).

Таблиця 1.35 — Розрахунок оцінки запасів за методом ЛІФО

Показники

Кількість одиниць

Собівартість одиниці, грн.

Загальна сума, грн.

Залишок на початок періоду

100

20

2000

Надійшло: 8.03

100

22

2200

14.03

200

25

5000

21.03

50

22

1100

Залишок на кінець періоду, всього

170




10300

У тому числі

100

20

2000




70

22

1540

Реалізовано за період, всього

280




6750

У тому числі

30

22

660




200

25

5000




50

22

1100

Відпуск запасів у виробництво

Вартість відпущених у виробництво запасів відноситься на витрати звітного періоду. Для узагальнення інформації про витрати підприємства застосовуються рахунки 8 і 9 класу. Рахунок 8-го класу призначений для обліку витрат за елементами, а 9-го — збирається інформація про витрати всіх видів діяльності.

Вартість запасів, відпущених у виробництво, включається до складу матеріальних витрат підприємства і враховується на рахунку 80 «Матеріальні витрати». По Дт цього рахунка відбивається сума визнаних матеріальних витрат, які відразу списуються з цього рахунка по напрямках витрат, а саме в Дт рахунка 23 «Виробництво» в сумі прямих матеріальних витрат, що включаються у виробничу собівартість продукції.

Продаж запасів

Відповідно до П(С)БО методика визначення фінансового результату від реалізації полягає в наступному: по Кт рахунка 70 «Доходи від реалізації» відбиваються суми доходу від реалізації з урахуванням ПДВ, причому дохід у бухгалтерському обліку виникає в момент відвантаження товарно-матеріальних цінностей і підписання акта про виконані роботи.

Обмін запасами

З метою обміну активи підрозділяються на подібні й неподібні.

Подібні — це активи, що мають функціонально однакове призначення і однакову справедливу вартість.

Неподібні — це активи, що мають різне функціональне призначення і різну справедливу вартість.

Первісна вартість одиниці запасів, придбаних в обмін на подібні, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. При обміні подібними запасами не визнається дохід і не визначається фінансовий результат.

Первісна вартість одиниці запасів, придбаних в обмін на неподібні, дорівнює справедливій вартості отриманих запасів (табл. 1.36).