Н. Л. Березуцька > Г. В. Пронюк > В. А. Айвазов
| Вид материала | Документы |
- Н. Л. Березуцька > Л. В. Ларченко > Л.І. Марченко > Г. В. Пронюк, 973.37kb.
- Методические указания для лабораторних работ по дисциплине "бжд", 534.4kb.
- Н. Л. Березуцька > Н. В. Денисенко > Л.І. Марченко > О. В. Усенко > І.І. Хондак, 1013.29kb.
- В. В. Семенець " " 2007, 733.61kb.
- Акаев А. А., иностранный член ран, г. Москва, Пантин В. И., Институт мировой экономики, 55.74kb.
- Робоча програма дисципліни Лекційні заняття та розділи дисципліни, що пропонуються, 1010.34kb.
- Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «екологія» для студентів, 566.78kb.
- Методичнi вказiвки до самостійної роботи з дисциплiни «Безпека життєдiяльностi» для, 884.42kb.
- Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «охорона праці в галузі», 339.25kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лабораторних робiт з дисципліни “БЖД”
для студентів усіх спеціальностей
Харків 2011
Методичні вказівки до лабораторних робiт з дисципліни “БЖД” для студентів усіх спеціальностей/ Упоряд. Дзюндзюк Б.В., Березуцька Н.Л., Пронюк Г.В., Айвазов В.А. – Харків: ХНУРЕ, 2011. - с.
Упорядники: Б.В. Дзюндзюк
Н.Л. Березуцька
Г.В. Пронюк
В.А. Айвазов
ЗМІСТ
ВСТУП
1 ВПЛИВ УМОВ ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ
2 "ОЛІГАРХ"
ВСТУП
У сучасному світі потенційно небезпечними є всі процеси створення й перетворення матеріальних ресурсів, використання енергії, переробки інформації та на життя людини з «завидною регулярністю» негативно впливають природні катаклізми. Характерною рисою сьогоднішнього дня є як збільшення числа нещасних випадків і катастроф, так і зростання їхніх негативних наслідків.
Сучасний стан безпеки життєдіяльності (БЖД) людини в Україні не можна охарактеризувати як задовільний [2]:
- за даними Державного комітету статистики в країні щорічно вмирає сотні тисяч чоловік у працездатному віці, рівень смертності найбільший у Європі, а середня тривалість життя скорочується й не перевищує 70 років у чоловіків і 75 у жінок;
- за даними Міністерства охорони здоров'я до 75% молоді у віці 18 років мають різні патології.
Не можна випустити з уваги й той факт, що кожний регіон України характеризується своїм "набором" небезпек, обумовлених географічним положенням, розподілом і профілем продуктивних сил. За даними Міністерства з питань надзвичайних ситуацій і справам захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи близько 80% населення України проживає в потенційно небезпечних зонах.
Відсутність централізованого державного фінансування заходів щодо БЖД, певна економічна нестабільність, пошук політичних альтернатив не дозволяють підтримувати на необхідному рівні безпеку громадян країни. Законодавчі документи створили, в основному, правове поле для захисту життя й здоров'я людини у всіх сферах його діяльності, але механізми реалізації багатьох законів відсутні або не функціонують належною мірою.
Ріст числа потерпілих і тяжкість їхніх ушкоджень вимагає вивчення питань БЖД на різних етапах навчання, у першу чергу – у вищих навчальних закладах.
БЖД – це область науково-практичної діяльності, спрямована на вивчення закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків впливу на людину, основ захисту його здоров'я й життя, середовища проживання, на розробку й реалізацію засобів і заходів щодо створення й підтримки здорових і безпечних умов життя й діяльності.
Нормативна навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» – це інтегрована дисципліна гуманитарно-техничного напрямку, що формує понятійні, теоретичний і методологічний апарати, необхідні для вивчення надалі питань охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони й ін..
Матеріал дисципліни заснований на фундаментальних і спеціальних дисциплінах (математика, фізика, електротехніка й ін.).
1 ВПЛИВ УМОВ ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ
1.1 Мета роботи
Дослідження впливу різних факторів навколишнього середовища, умов праці й відновних заходів на здоров'я людини в процесі її трудової діяльності.
1.2 Загальні положення.
Складової безпеки життєдіяльності (БЖД) людини складаються з:
- БЖД в умовах виробничої діяльності людини;
- БЖД у повсякденних умовах побуту;
- БЖД у ЧС і екстремальних умовах.
Система " Людина-Машина-Середовище"
Безпека життєдіяльності людини визначається її взаємодією з навколишнім середовищем. Відповідно до визначення Міжнародної комісії з навколишнього середовища й розвитку, створеної під егідою ООН, оточуюче (людину) середовище – це те, де ми всі живемо.
Розглядаючи людину в нерозривному зв'язку й у безперервній обмінній взаємодії з навколишнім середовищем, виділимо об'єктом вивчення БЖД систему «людина-машина-середовище» («Л-М-С»), а предметом вивчення – небезпеки і їхній вплив на людину в процесі функціонування й розвитку системи «Л-М-С».
З позицій БЖД головним у системі «Л-М-С» є безпека людини.
Виконаємо декомпозицію системи «Л-М-С», використовуючи функціонально-структурний підхід і представляючи "людину" трьома складовими частинами:
Ділимо елемент «людина» на три функціональні частини. Позначимо:
Л1 – це людина, яка виконує управління «машиною», головним чином для виконання основної задачі системи — виробництва кінцевого продукту, а також забезпечення можливості цього виробництва, цей елемент є об'єктом вивчення інженерною психологією та іншими ергономічними дисциплінами;
Л2 — це людина, яка розглядається з точки зору безпосереднього впливу на навколишнє середовище (за рахунок тепло - та вологовиділення, споживання кисню та ін.);
ЛЗ — це людина, яка розглядається з точки зору її фізіологічного стану під впливом чинників, впливаючих на неї у виробничому процесі, цей елемент вивчається з позиції охорони праці та суміжних з нею дисциплін, стан цього елемента системи є вхідним пунктом процесу декомпозиції, що проводиться.
Елемент «машина» виконує основну технологічну функцію — вплив на предмет праці, допоміжну — формування параметрів навколишнього середовища. В елементі «машина» закладена функція аварійного самоконтролю. Таким чином, елемент «машина» можна поділити на три елементи:
МІ – елемент, який виконує основну технологічну функцію;
М2 — елемент функції аварійного захисту ;
МЗ — елемент впливу на навколишнє середовище та людину.
Загальна структура розроблена для абстрактного виробництва та в цьому сенсі вона універсальна (рис. 1.1). Напрямки та зміст зв'язків зведені в
таблицю 1.1.
Рисунок 1.1 – Загальна структура системи «Л-М-С»
Таким чином, ми провели декомпозицію системи «Л-М-С» на сім елементів та виділили зв'язки між ними.
При аналізі конкретної системи «Л-М-С» необхідно «наповнювати» реальним змістом елементи цієї системи та зв'язки між ними.
Система «Л-М-С» застосовується для аналізу умов життєдіяльності людини й для розробки захисних мір, що забезпечують безпеку людини.
Можливі наступні умови життєдіяльності людини:
комфортні – умови, коли всі елементи системи «Л-М-С» забезпечують об'єктивний стан і суб'єктивне почуття задоволення людини при безпечній життєдіяльності;
некомфортні – умови, коли стан хоча б одного з елементів системи «Л-М-С» істотно відхиляється від норми;
нестерпні – умови, створені елементами системи «Л-М-С», у яких людина не може існувати.
Між комфортними й некомфортними умовами життєдіяльності існує психологічна границя й людина може пристосуватися до некомфортних умов.
Між некомфортними й нестерпними умовами життєдіяльності існує фізіологічна границя, обумовлена фізіологічними обмеженнями для людини. Тому в нестерпних умовах людина без негативних наслідків для себе не може існувати взагалі або ж може, але досить обмежений час.
Таблиця 1.1 – Перелік зв’язків у загальній системі Л-М-С
| Номер зв'язку | Напрямки зв'язку | Зміст зв'язку | Примітка |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Л2-С | Вплив людини як біологічного об'єкта на середовище | В лаві випадків не є істотною |
| 2.1 | С-Л1 | Вплив навколишнього середовища на якість роботи оператора | |
| 2.2 | С-Л3 | Вплив середовища на стан організму людини | 6 |
| 3.1 | С-Л1 | Інформація про стан середовища, що обробляється людиною | |
| 3.2.1 3.2.2 3.2.3 | М1-Л1 М2-Л1 МЗ-Л1 | Інформація про стан машини, що обробляється людиною, інформація про предмети праці та середовище, одержувана від машини | |
| 4.1 4.2 4.3 | Л1-М1 Л1-М2 Л1-МЗ | Вплив людини на управління технікою | |
| 5 | Зовнішня система управління - ЛІ | Керуюча інформація про технологічний процес з зовнішньої системи управління | |
| 6.1 6.2 6.3 | С-М1 С-М2 С-МЗ | Вплив середовища на роботу машини | |
| 7 | М1-С | Цілеспрямований вплив машини на середовище | |
| 8 | С-МЗ | Інформація про навколишнє середовище, що обробляється машиною | |
| 9 | МЗ-С | Побічний вплив машини на середовище | |
| 10 | ЛЗ-Л1 | Вплив стану організму людини на якість його роботи | |
| 11 | ЛЗ-Л2 | Вплив психофізіологічного стану на ступінь інтенсивності обміну речовин між організмом, середовищем та енерговиділенням людини | |
| 12 | М2-М1 | Аварійні керуючі впливи | |
| 13 | М1-М2 | Інформація, необхідна для вироблення аварійного керуючого впливу | |
| 14 | М1-ПП | Вплив машини на предмет праці | |
| 15 | ПП-Л3 | Вплив предмета праці на психофізіологічний стан людини | |
Поняття небезпеки й безпеки.
Центральне місце в БЖД займає небезпека.
Небезпека – явища, процеси, об'єкти, властивості предметів, здатні в певних умовах заподіювати збиток здоров'ю людини.
Небезпека може привести до одного або сукупності наступних небажаних наслідків:
1) відхиленню здоров'я людини від середньостатистичного значення, тобто до захворювання або смерті (під здоров'ям розуміється об'єктивний стан і суб'єктивне почуття повного фізичного, психологічного й соціального комфорту);
2) погіршенню стану навколишнього середовища, обумовленому нанесенням матеріального або соціального збитку.
Небезпека може заподіювати збиток здоров'ю людини безпосередньо (наприклад, захворювання, травма) або побічно (наприклад, порушення господарської діяльності, що призводить до суб'єктивного почуття неповного комфорту, погіршення споживаної води, що призводить до різних змін в організмі людини).
Розрізняють наступні види небезпек:
- техногенно-виробничі небезпеки, обумовлені господарською діяльністю людини, техногенно-виробничі небезпеки також називають антропогенними небезпеками;
- природно-екологічні небезпеки, обумовлені причинами природного характеру;
- соціально-економічні небезпеки, обумовлені причинами соціального, економічного й психологічного характеру.
В окрему групу можна виділити військові небезпеки, обумовлені воєнними діями, роботою військово-промислового комплексу, терористичними актами.
Небезпека тісно зв'язана факторами небезпеки.
Є небезпека - є фактори небезпеки, немає небезпеки - немає факторів небезпеки.
Фактор небезпеки - це складова якого-небудь процесу або явища, викликана джерелом небезпеки, характеризована фізичними, хімічними або біологічними діями з небажаними наслідками для людини.
Фактори небезпеки класифікуються:
за часом прояву негативних наслідків:
- імпульсивні – фактори, наслідки впливу яких проявляються в процесі впливу або відразу після впливу;
2) кумулятивні – фактори, у яких проявляється ефект нагромадження після кількаразового впливу;
за характером впливу:
- активні - фактори, вплив яких на людину не залежить від людини (наприклад, підвищена температура, випромінювання);
- пасивні - фактори, вплив яких на людину залежить від дій людини (наприклад, гострі крайки предметів);
по наслідках (для людини):
1)фактори, що викликають стомлення або почуття діскомфортності;
2)фактори, що викликають незначні ушкодження;
3)фактори, що викликають травми середньої ваги;
4)фактори, що викликають серйозні травми;
5)фактори, що викликають непрацездатність;
6)фактори, що викликають смертельний результат;
за нанесеним збитком:
1)фактори, які завдають соціальної шкоди;
2)фактори, які завдають економічної шкоди;
3)фактори, які завдають технічної шкоди;
за сферою прояву:
1)фактори, що проявляються в побутовій сфері;
2)фактори, що проявляються у виробничій сфері;
3)фактори, що проявляються в спорті;
4)фактори, що проявляються в дорожньо-транспортних випадках;
5)військові фактори небезпеки.
Фактори небезпеки є безпосередньою причиною нещасного випадку, аварії, катастрофи або стихійного лиха.
Нещасний випадок – це випадок впливу на людину або навколишнє середовище фактора небезпеки, що характеризується ушкодженням організму людини, порушенням його функціонування, а також нанесенням матеріального або соціального збитку.
Погіршення здоров'я людини може проявлятися у вигляді травми (ушкодження організму людини), захворювання, отруєння.
Травми ділять за сферою прояву (виробничі, побутові, шляхово-транспортні й ін.), а залежно від характеру впливу травми можуть бути механічними, термічними, хімічні й ін.
Захворювання – поступове погіршення здоров'я людини; захворювання ділять на професійні, викликані систематичним і тривалим впливом фактора небезпеки в умовах виробництва, і захворювання в загальноприйнятому змісті цього слова.
Отруєння – порушення здоров'я в результаті впливу отруйних речовин при їхньому проникненні в організм людини; отруєння може бути гострим і хронічним, професійним і побутовим.
Аварія – подія в технічній системі, що не супроводжується загибеллю людей, при якій відновлення технічних засобів неможливе або економічно недоцільне.
Катастрофа – подія в технічній системі, що супроводжується загибеллю або пропажею без звістки людей.
На відміну від нещасного випадку катастрофа – це реалізація небезпеки зі значними небажаними наслідками.
Вплив факторів небезпеки на людину й навколишнє середовище може носити імовірнісний і детермінований характер.
Фактори небезпеки діляться на: небезпечні, шкідливі й вражаючі.
Небезпечний фактор – фактор, вплив якого на людину або навколишнє середовище в певних умовах призводить до різкого погіршення здоров'я людини або погіршенню стану навколишнього середовища внаслідок нанесення їй матеріального або соціального збитку.
Шкідливий фактор – фактор, вплив якого на людину або навколишнє середовище в певних умовах приведе до захворювання або зниження працездатності людини, а також до поступового погіршення стану навколишнього середовища, обумовленому зміною її параметрів.
Вражаючий фактор – фактор небезпеки, що має "крайню форму" впливу на людину й навколишнє середовище, що характеризується істотними несприятливими наслідками для людини й суспільства в цілому (наприклад, смерть людини, масові руйнування будинків).
Як правило, небезпечні й шкідливі фактори є причиною нещасного випадку, а вражаючі - причиною катастроф.
Небезпека завжди присутня в системі «Л-М-С». Для розуміння цього факту необхідно визначити джерела небезпеки в цій системі.
Джерело небезпеки – це будь-яка діяльність або стан елементів системи «Л-М-С», здатні призвести до виникнення небезпеки й відповідних факторів небезпеки.
Джерелами небезпеки є:
"людина" → діяльність і стан людини;
"машина" → робота й технічний стан машини;
"середовище" → стан середовища;
"предмет праці" → стан предмета праці;
"зовнішнє середовище" → стан середовища, що оточує систему «Л-М-С».
Необхідна умова безпеки людини в системі "Людина – машина - середовище".
Організм людини – це складна саморегулююча система, що пристосовується до навколишнього середовища.
Пристосування людини до навколишнього середовища визначається взаємодією з іншими елементами системи «Л-М-С».
Тоді необхідну умову БЖД можна сформулювати в наступному виді: необхідне узгодження між собою параметрів людини й інших елементів системи «Л-М-С» і їх сумісність при функціонуванні й розвитку цієї системи.
Людина здійснює зв'язок з іншими елементами системи «Л-М-С» за допомогою своїх аналізаторів. Отже, стан елементів системи «Л-М-С» повинен відповідати параметрам аналізаторів людини.
Будь-який аналізатор людини складається з наступних елементів:
рецептор – перетворює енергію подразника в нервовий процес, вхід рецептора пристосований до прийому сигналів певного виду (світлових, звукових та ін.), на виході – з'являються сигнали єдині по своїй природі;
провідні нервові шляхи – передають енергію зовнішнього подразника у вигляді імпульсів у кору головного мозку;
центр у корі великих півкуль головного мозку – обробляє сигнал, що надійшов, що далі вертається до рецептора.
Залежно від модальності сигналу розрізняють аналізатори: зоровий, тактильний, нюховий, вестибулярний, слуховий, смаковий, температурний.
Основна характеристика будь-якого аналізатора – чутливість. Чутливість підрозділяється на абсолютну й диференціальну.
Абсолютна чутливість – це здатність аналізатора до відчуття подразника. Характеризується нижнім і верхнім порогами чутливості.
Диференціальна чутливість – це здатність аналізатора сприймати розходження між двома станами подразника. Характеризується диференціальним порогом, що визначає мінімальне розходження між двома інтенсивностями подразника, що викликають різні відчуття. Експериментально встановлено, що величина диференціального порога d пропорційна вихідній величині подразника J
, (1.1)де k – константа, що залежить від виду аналізатора:
для зорового k = 0,01,
для слухового k = 0,1,
для тактильного k = 0,3.
З (1.1) випливає закон Вебера-Фехнера: інтенсивність відчуття прямо пропорційна логарифму сили подразника
(1.2)де Ε – величина відчуття, а С – константа, що враховує варіабельність відчуттів серед людей.
Закон Вебера-Фехнера справедливий для середньої ділянки діапазону чутливості аналізатора.
1.3 Хід роботи.
У лабораторній роботі на основі комп'ютерної моделюючої програми «Роботяга» досліджується вплив на здоров'я людини наступних факторів:
- екологічне середовище;
- специфіка підприємства;
- професійні навантаження;
- відновлювальні заходи;
- виробничі й побутові травми.
Для виконання лабораторної роботи з робочої директорії необхідно запустити програму «Роботяга»; ознайомитися з довідковою системою (кнопка «Помощь»), що включає в себе теоретичні матеріали й інструкцію користувача.
1.3.1 Завдання
Для виконання лабораторної роботи необхідно проробити 15 років (кожний хід дорівнює одного року) в особі відповідального за охорону праці на обраному підприємстві. Протягом цього часу треба прагнути підтримувати гарний стан здоров'я всіх працівників підприємства й вчасно призначати спеціальні міри реабілітації від травм, що виникають після надзвичайних ситуацій.
Здоров'я працівників визначається вибором професійних навантажень, умов праці й відновлювальних заходів, що залежать від типу підприємства, регіону й роду професії. Обрані параметри можуть приводити як до поліпшення стану здоров'я працівників, так і до його погіршення. При значній втраті здоров'я працівник підприємства втрачає кваліфікацію, що приводить до неможливості подальшого продовження програми. У цьому випадку необхідно повторити проходження, з огляду на всі попередні недоліки на вибір параметрів.
При роботі із програмою двічі у випадково обрані моменти часу із працівниками відбуваються деякі надзвичайні ситуації (хвороби, травми), що тягнуть до погіршення здоров'я по одній із систем організму. У цьому випадку необхідно в найкоротший час знайти ефективні засоби лікування серед нових запропонованих оздоровчих заходів і спеціального харчування.
Раз в 4 ходи програма буде підводити проміжні підсумки по всіх працівниках підприємства, оцінюючи їхній стан здоров'я й ефективність праці. Для успішного завершення програми необхідно по кожному із працівників набрати не менш 120 очок (одиниць оцінки ефективності праці). Важливо пам'ятати про те, що чим краще стан здоров'я працівників, тим вище їхня ефективність праці.
Після успішного проходження програми автоматично буде сформований звіт.
1.3.2 Зміст звіту
Звіт містить у собі деякі накопичені дані в процесі виконання роботи. Крім того, у шаблоні звіту передбачені місця для самостійного заповнення – професійні навантаження й оптимальні умови праці для кожного працівника, найбільш ефективні місця відпочинку й засобу реабілітації від наслідків надзвичайних ситуацій.
Шаблон звіту формується в HTML-Документі.
1.4 Контрольні питання
- Дайте характеристику умовам життєдіяльності людини?
- Назвіть складової безпеки життєдіяльності людини
- Що таке система «Л-М-С», з яких елементів вона складається?
- Що таке комфортні й некомфортні умови життєдіяльності людини? Наведіть приклади.
- Визначите поняття небезпеки й безпеки
- Які види небезпек ви знаєте? Наведіть приклади.
- Що таке фактор небезпеки? Наведіть приклади.
- Наведіть класифікацію факторів небезпеки.
- Що таке нещасний випадок, аварія, катастрофа? Наведіть приклади.
- Що таке травма, захворювання, отруєння? Наведіть приклади.
- Що таке небезпечний, шкідливий і вражаючий фактори? Наведіть приклади.
- Що може бути джерелом небезпеки? Наведіть приклади.
- Що таке організм людини?
- Які аналізатори людини ви знаєте?
- З яких елементів складаються аналізатори людини?
- Дайте визначення абсолютної й диференціальної чутливості. Приведіть приклади.
- Сформулюйте закон Вебера-Фехнера.
- Складіть систему «Л-М-С» для однієї із професій, розглянутих у лабораторній роботі.
2 "ОЛІГАРХ".
2.1 Мета роботи
Лабораторна робота "Олігарх" призначена для вивчення питань екологічного аудита і моніторингу навколишнього середовища з метою оптимізації екологічної й економічної ситуації в регіоні, з обліком природоохоронних і економічних вимог. У процесі виконання лабораторної роботи необхідно досягти оптимального економічного розвитку всіх підприємств і стабільності екологічної обстановки регіону.
2.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
Моніторингом називається система спостережень, оцінки і прогнозу стану навколишнього природного середовища. Мета моніторингу - виявлення антропогенних забруднень. Моніторинг охоплює спостереження за джерелами і факторами антропогенних впливів (хімічними, фізичними, біологічними) і за ефектами, що викликаються цими впливами в навколишньому середовищі. Спостереження можуть здійснюватися по фізичних, хімічних і біологічних показниках.
Моніторинг має виявити критичні ситуації, виділити критичні фактори впливу і найбільш піддані впливу елементи біосфери. Система моніторингу може охоплювати як локальні райони, так і всю планету в цілому. Дані, що характеризують стан природного середовища, отримані в результаті спостережень чи прогнозу, повинні оцінюватися в залежності від того, у якій області людської діяльності вони використовуються. При оцінці стану природного середовища враховують збиток від антропогенного впливу, вибір оптимальних умов для людської діяльності, визначення існуючих екологічних резервів.
Для зменшення антропогенного навантаження на природу з боку промислових об'єктів проводять екоаудит підприємства.
Екологічний аудит - це інструмент керування, що систематично охоплює всі питання екологічної оцінки діяльності підприємства, удосконалення системи регулювання впливу підприємства на навколишнє середовище й оцінки його інвестиційної привабливості.
Екологічний аудит потрібний: а) для підвищення іміджу підприємства; б) для того, щоб з’ясувати чи не порушує підприємство природоохоронного законодавства; в) для того, щоб з’ясувати чи результативні зусилля підприємства в області охорони ОПС; г) чи є у підприємства резерви сировини й енергоресурсів.
Екологічний аудит проводиться відповідно до серії міжнародних стандартів в області екологічного аудита, куди входять ІSO 14010 - 96, ІSO 14011- 96, ІSO 14012 - 96.
Загальні принципи, що стосуються екологічного аудита, наведені в стандарті ІSO 14010 - 96. Провідні вказівки по екологічному аудиті. Загальні принципи.
Застосування стандартів, дія яких поширюється на керування навколишнім середовищем, має на меті озброїти організації елементами ефективної системи керування навколишнім середовищем, що могли б скласти єдине ціле з загальною системою керування. Це допоможе організаціям досягти як екологічних, так і економічних цілей. Основною метою застосування даного стандарту є забезпечення охорони навколишнього середовища і запобігання її забруднення, погоджені із соціально-економічними потребами.
2.3 Опис системи, що моделюється
В даній лабораторній роботі розглядається економічний і екологічний стан Харківської області. Споконвічно підприємства мають високий відсоток забруднення навколишнього середовища і низький відсоток технічного розвитку, що відображено в діаграмах у вікні "Промисловість". Для кожного підприємства визначені три глобальні проблеми (екологічна, технічна, економічна), які потрібно вирішити запропонованими методами. Проблеми потрібно вирішувати по пріоритетності: у першу чергу необхідно вирішувати екологічні проблеми, потім технічні й економічні, причому для успішного виконання роботи важлива послідовність їхнього виконання.
Для одержання прибутку і поліпшення екологічної обстановки в регіоні керівники (студенти) повинні провести екологічний аудит і вирішити першочергові екологічні і технічні проблеми на підприємствах, що призведе до поліпшення й економічних показників.
Якщо послідовність проведення заходів була обрана невірно, то підприємство несе збитки й екологічна обстановка в регіоні погіршується.
При правильному виборі послідовності застосування методів гравець одержує заохочувальні бонуси по відповідній проблемі. Один раз на місяць користувач може скористатися підказкою. Тривалість гри складає 3 роки (крок 1 місяць), цього досить для того, щоб застосувати всі методи для кожного підприємства.
Для одержання оцінки "відмінно" загальне забруднення регіону повинне складати <=10%, а розвиток >=90%. Результат усіх дій користувача відбивається на поточних діаграмах у вікні "Промисловість". Також ведеться статистика протягом усього часу виконання роботи.
2.4 Порядок виконання лабораторної роботи
Дана лабораторна робота надає можливість спробувати свої сили й організаторські здібності в керуванні регіоном, що на даний момент знаходиться в досить жалюгідному стані. Терміном на три роки під контроль студента передаються основні промислові об'єкти. У кожному з них свої проблеми, що треба буде розв'язати. Для чого пропонується набір методів з різними характеристиками. Одні методи найкраще впливають на стан навколишнього середовища, інші впливають на технічний розвиток підприємства, треті - збільшують прибуток підприємства.
Кожне підприємство має наступні характеристики:
- прибуток за місяць (усі підприємства приносять визначений прибуток);
- забруднення навколишнього середовища викидами і скиданнями даного підприємства;
- технічний розвиток підприємства (устаткування, якість продукції і т.д.).
Споконвічно всі підприємства мають високий рівень забруднення навколишнього середовища, низький рівень розвитку і, як наслідок - малий прибуток. Що, власне кажучи, і потрібно виправити.
Правильна послідовність рішення проблем приносить максимальний прибуток. Щоб одержати його, необхідно вибрати найбільш важливу, з погляду студента, проблему і знайти вірний спосіб її вирішення, потім наступну і т.д. Кожен метод має свою ціну і якщо ресурсів недостатньо (досить часте явище) необхідно завершити хід: усі підприємства регулярно приносять прибуток.
Невелика підказка - намагайтеся вирішити проблеми в такій послідовності:
Екологічна -> Технічний розвиток -> Економічна
Це гарантовано принесе максимальну кількість балів.
Примітка: Студент може виконати всі методи (термін гри це дозволяє) і одержати низьку оцінку через неправильний шлях рішення. Умовою гарного результату є виконання всіх методів у правильній послідовності для кожного підприємства.
Якщо виникають ускладнення в прийнятті рішень, є можливість знайти вихід: один раз на місяць можна скористатися підказкою. Але кількість засобів (тобто грошові ресурси) обмежені - їх може не вистачити на всі методи.
Деякі методи вимагають попереднього здійснення інших методів. Вихід один - виконання даної умови. Також під час роботи є можливість у будь-який момент подивитися хід роботи (статистику) з першого місяця чи викликати звіт за поточний місяць. Це дозволяє оперативно порівняти рівні, на яких знаходяться промислові підприємства регіону (мал.1). Також є можливість збереження поточної гри. Вона зберігається у файл з ім'ям гравця в каталозі 'Users'.
Мал. 1 Інформаційне вікно щодо стану розвитку підприємств і рівня забруднення регіону
Під час проходження лабораторної роботи постійно обчислюються показники роботи студента. А саме - загальне забруднення по всіх підприємствах і загальний розвиток як підприємства, так і регіону в цілому.
За цими показниками буде виставлятися оцінка.
Приведення всіх параметрів регіону в норму здійснюється протягом трьох умовних років. По завершенню цього терміну студент попадає в меню програми і може переглянути результати своєї роботи. Якщо умови виконані (тобто всі методи були використані в правильному порядку для кожного підприємства), то студент одержує позитивну оцінку.
2.5 Зміст звіту
Необхідно створити звіт за допомогою однойменної кнопки на сторінці результатів. Файл звіту зберігається в каталозі 'Users' під ім'ям студента. Переглянути ці звіти можна за допомогою програми-переглядача Report Vіew, що є частиною лабораторної роботи. Для цього потрібно знайти каталог зі звітами 'Users' у дереві каталогів, потім переключиться на сторінку 'Звіти' і вибрати свій звіт, вибрати 'Згенерувати звіт', заповнити форму з питаннями, після чого зберегти звіт у будь-якому каталозі. Звіт зберігається у форматі MS Word з можливістю подальшої роздруківки.
2.6 Контрольні запитання і завдання
1. Які методи захисту навколишньої природного середовища Ви знаєте?
2. У чому полягає принцип прямих технологічних методів захисту навколишнього природного середовища?
3. У чому полягають непрямі технологічні методи захисту навколишнього природного середовища?
4. Які ви знаєте організаційно-технологічні методи захисту НПС? (навколишнє природне середовище)
5. Які ви знаєте методи локалізації джерел забруднення?
6. Що таке маловідходна технологія, шляхи її досягнення.
7. Що таке організаційно-правові методи захисту НПС?
8. Що таке екоаудит НПС?
9. Навіщо підприємство повинне проводити екоаудит?
10. Як розраховується ефективність апаратів очищення газів?
11. Що таке КІЗА, як розраховується цей показник?
12. Що таке виробництво з погляду геохімічного аспекту? Яка схема утворення відходів у процесі виробництва?
13. Що таке ГДВ, навіщо потрібний цей норматив, як він розраховується?
14. Нормативи по обмеженню ступеня забруднення НПС: дати визначення ГДК.
15. Нормативи по обмеженню ступеня забруднення НПС: розглянути усі види ГДК. Дати визначення кожному.
16. Як виробляється оцінка ефективності природоохоронних заходів?
17. Що таке технічні методи захисту НПС?
18. Для чого і як розраховується реальне навантаження хімічних речовин на людину?
19. Що таке апарат очищення газів. Дати визначення.
20. Як класифікуються апарати очищення газів згідно ПЭУ? (правила експлуатації установок очищення газів)
21. Ефект суммации, як геть визначається?
22. Які методи очищення стічних вод Вам відомі?
23. Які методи очищення стічних вод відносяться до механічних?
24. Які методи очищення стічних вод відносяться до хімічних?
25. Які методи очищення стічних вод відносяться до фізико-хімічних?
26. Які методи очищення стічних вод відносяться до біохімічних?
27. Які висновки можна зробити в результаті аналізу даних, отриманих у процесі лабораторної роботи?