В. В. Семенець " " 2007 р
Вид материала | Документы |
- Звіт про результати проведення процедури відкритих торгів, 55.93kb.
- Тема Ценные бумаги как инструмент финансового рынка, 1638.04kb.
- Законукра ї н и, 593.28kb.
- Принят Государственной Думой 8 декабря 1995 года Глава I. Общие положения статья, 545.05kb.
- Приложение к журналу «Курортные ведомости» №5 (44) 2007, 839.54kb.
- Уголовный кодекс российской федерации, 3723.74kb.
- Директор Института Проректор по учебной и Экономики воспитательной работе Ф. Н. Мухаметгалиев, 89.36kb.
- Гражданский кодекс российской федерации, 2718.53kb.
- В петербурге будет объявлен конкурс на право заключения соглашения о реализации инвестиционного, 4092.87kb.
- Информационный бюллетень III квартал 2007 года Пермь 2007 Впомощь библиотекарю : информ, 232.31kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
До друку і в світ дозволяю
Перший проректор
______________ В.В. Семенець
“_____“____________ 2007 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лабораторних робіт
З ДИСЦИПЛІНИ “ Охорона праці у галузі”
для студентів усіх спеціальностей
Всі цитати, цифровий, фактичний
матеріал та бібліографічні відомості
перевірені
Зауваження рецензії враховані ЗАТВЕРДЖЕНО
кафедрою «Охорона праці»
протокол № 3
від 18.10.2007 р.
Упорядники: Б.В. Дзюндзюк
Б.О. Малик
Г.В. Пронюк
Відповідальний випусковий Б.В. Дзюндзюк
Начальник методичного відділу І.О. Мілютченко
Начальник КВВ ННВПЦ Б.П. Косіковська
Харків 2008
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лабораторних робіт
З ДИСЦИПЛІНИ “ Охорона праці у галузі”
для студентів усіх спеціальностей
Затверджено кафедрою
«Охорона праці»
протокол № 3
від 18.10.2007 р.
Харків 2008
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни «Охорона праці у галузі» для студентів усіх спеціальностей / Упоряд.: Б.В. Дзюндзюк, Б.О. Малик, Г.В. Пронюк - Харків: ХНУРЕ, 2008. – 42 с.
Упорядники: Б. В. Дзюндзюк
Б.О. Малик
Г.В. Пронюк
Рецензент Журавльов В.Я., професор кафедри ПЕЕА
ЗМІСТ
Загальні положення 1 Дослідження методики атестації робочих місць за умовами праці Додаток А. Вимоги до виробничих приміщень Додаток Б. Санітарно-гігієнічні вимоги при експлуатації та обслуговуванні радіоелектроної та обчислювальної техніки Додаток В. Вимоги електробезпеки при використанні радіоелектронного обладнання та ПЕОМ Додаток Г. Вимоги до розміщення і організації робочих місць, режиму праці і відпочинку у радіотехнічній та комп’ютерно-інформаційній галузі Додаток Д. Варіанти завдань для галузі радіотехніки та електроніки Додаток Ж. Варіанти завдань для галузі комп'ютерних наук Рекомендована література | 4 6 21 23 26 28 31 36 41 |
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Дисципліна «Охорона праці у галузі» - нормативна дисципліна, призначена для формування у студентів знань і умінь з правових, організаційних і технічних питань охорони праці, необхідних для їхньої професійної діяльності. Під час вивчення дисципліни студенти отримують спеціальні знання щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці на підприємствах галузі, попередження і запобігання виробничого травматизму і професійних захворювань, застосування законодавчих і нормативних актів з охорони праці.
Згідно з робочою програмою передбачено виконання студентами однієї восьмигодинної лабораторної роботи в комплексі з домашнім розрахунковим завданням.
Метою лабораторних робіт є набуття практичних навичок забезпечення оптимальних умов і характеру праці. Проведені дослідження виконуються шляхом моделювання різних виробничих ситуацій.
Задачами лабораторних робіт є:
- практичне вивчення небезпечних і шкідливих виробничих чинників, що можуть виникати при реалізації різних технологічних процесів;
- дослідження методів захисту працюючих від небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
Лабораторні роботи виконуються групами з 4-5 студентів. У ході роботи студенти повинні одержати допуск до виконання роботи, виконати задані дослідження і розрахунки, оформити і захистити звіт.
Допуск до роботи полягає у перевірці засвоєння теоретичного матеріалу за темою роботи і розуміння сутності досліджень, що проводяться.
Під час захисту звіту студент повинен пояснити отримані результати і відповісти на поставлені запитання.
Захист звіту індивідуальний.
Під час виконання лабораторних робіт необхідно дотримуватись таких основних положень правил техніки безпеки і пожежної профілактики:
1) до виконання робіт у навчальних лабораторіях допускаються особи, що попередньо пройшли інструктаж із техніки безпеки;
2) лабораторну роботу може виконувати група, у якій перебуває не менше двох студентів;
3) під час виконання робіт у навчальних лабораторіях необхідно дотримуватись правил внутрішнього розпорядку університету, зокрема, під час навчальної години забороняється виходити з лабораторії без дозволу викладача;
4) на робочому місці не має бути стороннього устаткування, речей і верхнього одягу;
5) під час роботи з електроустаткуванням забороняється:
- застосовувати для з'єднань провід з ушкодженою ізоляцією; вимірювати напругу і струм приладами з неізольованими штекерами, щупами, проводами;
- включати апаратуру, макети, вимірювальні прилади без попередньої перевірки правильності підключення з'єднувальних проводів до приладів і без дозволу викладача;
- залишати без догляду увімкнене електроустаткування;
- виконувати ремонт лабораторного устаткування;
- при виявленні несправностей лабораторного устаткування необхідно про це терміново повідомити викладача;
6) після закінчення роботи необхідно вимкнути апаратуру і прилади, від’єднати тимчасово задіяні проводи і повідомити про це викладача;
7) при раптовому припиненні подачі електроенергії, вимикачі, за допомогою яких вмикалась апаратура, мають бути вимкнені;
8) при виявленні несправностей або виникненні аварійної ситуації необхідно негайно вимкнути апаратуру;
9) при виникненні нещасного випадку необхідно негайно вимкнути апаратуру, надати першу медичну допомогу потерпілому, повідомити про це викладача і викликати швидку медичну допомогу;
10) при виникненні пожежі необхідно терміново приступити до її гасіння наявними первинними засобами пожежогасіння і, за необхідності, викликати пожежну охорону.
1 ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИКИ АТЕСТАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ
1.1 Мета роботи
Метою роботи є дослідження і набуття практичних навичкок аналізу умов і характеру праці під час проведення атестації робочих місць.
У ході виконання роботи: оцінюється вплив на працюючих усіх чинників виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною класифікацією; оцінюється технічний і організаційний рівень робочого місця; оцінюється ступінь ушкодження здоров'я; розробляються конкретні заходи для створення оптимальних умов і характеру праці.
1.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
Під час підготовки до лабораторної роботи необхідно уважно вивчити порядок проведення атестації [3] і рекомендовану літературу, включаючи доповнення до методичних вказівок.
Необхідно чітко розуміти, що атестація є одним із прийомів створення і підтримки належного рівня охорони праці і є комплексною оцінкою кожного робочого місця на його відповідність передовому науково-технічному рівню виробництва, гігієнічним нормам праці, психофізіологічним параметрам працюючого.
Основною метою атестації є регулювання відношень між власником підприємства (або уповноваженого ним органом) і працюючими в сферіреалізації їхніх прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації за роботу у небезпечних і шкідливих умовах.
Атестація проводиться на підприємствах, установках і організаціях (далі - підприємства), незалежно від форм власності, видів діяльності, де технологічний процес, використовуване устаткування і матеріали можуть бути причиною виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів.
Атестація передбачає:
- виявлення на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників і з'ясування причин їх виникнення; дослідження санітарно-гігієнічних чинників виробничого середовища, тяжкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;
- комплексну оцінку чинників виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх рівнів вимогам нормативних документів;
- обгрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії шкідливості умов праці;
- встановлення або підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, на інші пільги і компенсації в залежності від умов праці, вирішення суперечок між власником і працюючим, що можуть виникати щодо умов праці, пільг і компенсацій;
- розробку заходів для оптимізації характеру й умов праці, оздоровлення працюючих;
- встановлення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології.
Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу в 5 років.
Для організації і проведення атестації керівник підприємства повинен видати наказ, у якому вказується підстава і завдання атестації, визначається склад атестаційної комісії, встановлюються терміни і графіки проведення як підготовчих робіт, так і самої атестації, визначаються проектні і науково-дослідні організації, що необхідні для науково-технічної оцінки умов праці і розробки заходів для їхньої оптимізації. Безпосередньо атестацію проводить атестаційна комісія, до складу якої мають входити головні фахівці, працівники відділу кадрів, праці і зарплати, охорони праці, представники громадських організацій та ін.
Загальний порядок атестації такий:
1) формується необхідна правова й інформаційно-довідкова база й організовується її вивчення;
2) виготовляються плани розміщення устаткування по кожному підрозділу і визначаються межі розміщення робочих місць, складається перелік робочих місць, що атестуються;
3) вивчаються чинники виробничого середовища і трудового процесу;
4) на основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника встановлюється відповідність професій і посад працюючих на досліджуваних робочих місцях характеру фактично виконуваних робіт;
5) складається «Карта умов праці» (далі - Карта) на кожне робоче місце або на групу аналогічних місць;
6) проводиться гігієнічна оцінка умов праці;
7) проводиться оцінка технічного й організаційного рівня робочого місця;
8) комплексно оцінюється робоче місце з урахуванням впливу на працюючих усіх чинників виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною класифікацією праці, а також впливу технічного й організаційного рівня умов праці і ступеня ризику ушкодження здоров'я;
9) проводиться скорочення або раціоналізація робочих місць;
10) уточнюються діючі і вносяться нові пропозиції по встановленню пільг і компенсацій у залежності від умов праці, визначаються матеріальні витрати на дані цілі.
Результати досліджень заносяться в «Карту умов праці». На групу аналогічних рабочих місць допускається заповнення однієї Карти, якщо умови й характер праці на цих робочих місцях аналогічні за всіма показниками умов праці, на яких уже проведена атестація.
За результатами атестації визначаються термінові заходи щодо поліпшення умов і безпеки праці, що не вимагають для їхньої розробки і впровадження участі сторонніх організацій і фахівців. Також вирішують питання надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", інших пільг та компенсацій
За результатами атестації видається наказ по підприємству, а витяги з наказу додаються до трудових книжок працівників.
Матеріали атестації зберігаються протягом 50 років.
Під час проведення атестації варто пам'ятати, що у процесі трудової діяльності на працівника можуть впливати такі групи небезпечних і шкідливих виробничих чинників (НШВЧ):
1) НШВЧ, джерелом яких є безпосередньо комп'ютер й інші технічні засоби, використовувані в роботі;
2) НШВЧ, зв'язані з виробничим середовищем;
3) НШВЧ, обумовлені безпосередньо трудовим процесом.
Під час підготовки до виконання роботи необхідно знати, що виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на чотири класи:
1 клас - оптимальні умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.
2 клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.
3 клас - шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.
1-й ступінь - умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та найчастіше сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;
2-й ступінь - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології;
3-й ступінь - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять до підвищення рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань;
4 клас - небезпечні (екстремальні) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.
Праця користувачів комп'ютерних і інформаційних технологій має відноситися до 1-2 класу шкідливості. Якщо за результатами атестації виявлений 3-й і вищий клас шкідливості, варто негайно провести оптимізацію умов і характеру праці.
На робочих містах, що реалізують технологічні процеси складання та монтажу радіоелектроної апаратури, можуть бути присутні шкідливі виробничі фактори, що перевищують гігієнічні нормативи, тобто такі робочі місця можуть відноситися до 3-го класу умов праці.
Під час самостійної роботи в процесі підготовки до лабораторної роботи рекомендується література [1-9].
1.3 Опис лабораторної установки
Лабораторна робота проводиться на робочих місцях:
монтажника;
налагоджувача радіоапаратури;
конструктора;
користувача комп’ютерними та інформаційними технологіями;
технолога.
Для дослідження НШВЧ виробничого середовища і трудового процесу застосовується таке устаткування:
- люксметр;
- вимірник шуму і вібрацій;
- прилади для виміру параметрів мікроклімату (температури, відносної вологості, рухливості повітря, барометричного тиску);
- рентгенометр (дозиметр);
- вимірювач електромагнітних полів.
Інструкції з використання перерахованих приладів необхідно одержати у викладача перед початком роботи.
1.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
1.4.1 Дані, необхідні для виконання роботи
Для виконання роботи необхідно:
- одержати у викладача план розміщення обладнання у підрозділі підприємства і номер робочого місця, що атестується;
- підготувати Карту умов праці (пп. 1.4.2) .
1.4.2 Навчальна форма Карти умов праці
КАРТА УМОВ ПРАЦІ
Підприємство____________ Номер робочого місця__________________
_______________________ Професія (посада)__________________________
Цех (відділ, ділянка) _____ _________________________________________
_______________________ Номери аналогічних робочих місць___________
Чинники виробничого середовища і процесу праці | Значення чинника (ГДК, ГДР) | 3-й клас – небезпечні та шкідливі умови, характер праці | Тривалість дії чинника, в % за зміну | |||
Норма | Факт | 1 ст. | 2 ст. | 3 ст. | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1.Шкідливі хімічні речовини: 1-й клас небезпеки | | | | | | |
2-й клас небезпеки | | | | | | |
3-й клас небезпеки | | | | | | |
2. Вібрація | | | | | | |
3. Шум | | | | | | |
4. Інфразвук | | | | | | |
5. Ультразвук | | | | | | |
6.Неіонізуючі випромінювання:
| | | | | | |
| | | | | | |
7.Рентгенівське випромінювання | | | | | | |
8. Мікроклімат:
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
9.Атмосферний тиск | | | | | | |
10. Освітлення:
| | | | | | |
| | | | | | |
11.Тяжкість праці: | | | | | | |
дрібні стереотипні рухи кісток і пальців рук (кількість за зміну) | | | | | | |
Продовження таблиці | ||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| | | | | | |
нахили тулуба (разів за зміну) | | | | | | |
переміщення у просторі, км за зміну | | | | | | |
12.Напруженість праці а) увага:
| | | | | | |
| | | | | | |
б)напруженість аналізаторів:
| | | | | | |
| | | | | | |
в)емоційна та інтелектуальна напруга; | | | | | | |
г)одноманітність праці:
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
13. Змінність | | | | | | |
Загальна кількість чинників | х | х | | | | х |
Гігієнична оцінка умов праці ___________________________________
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
II. Оцінка технічного та організаційного рівня
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
III. Атестація робочого місця
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
1V. Рекомендації щодо поліпшення умов праці
та їхнє економічне обгрунтування
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
V. Пільги і компенсації
Найменування | Діючі | Запропоновані | Витрати, грн. |
Пенсійне забезпечення | | | |
Доплати | | | |
Додаткові відпустки | | | |
Інші | | | |
Голова атестаційної комісії
____________________________________
Члени атестаційної комісії
____________________________________
____________________________________
____________________________________
З атестацією ознайомлені
___________________________________
___________________________________
___________________________________
1.4.3 Дослідження чинників виробничого середовища та трудового процесу
Для заданого робочого місця необхідно:
1) виділити характерні для конкретного робочого місця НШВЧ у рамках лабораторних досліджень, зразковий перелік наведений у графі 1 Карти;
2) використовуючи нормативну документацію [6, 7] та додатки до методичних вказівок, визначити нормативні значення параметрів, що характеризують небезпечну і шкідливу дію на людину чинників виробничого середовища і трудового процесу і занести їх у графу 2 Карти;
3) визначити фактичні значення чинників виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень, інструментальних вимірів, розрахунків (за узгодженням із викладачем) і результати занести в графу 3 Карти;
4) визначити орієнтовно відносну тривалість дії чинників протягом зміни, результати занести в графу 7 Карти.
Під час виконання досліджень необхідно використовувати (за узгодженням із викладачем) вимірювальні прилади.
Необхідно пам’ятати, що температуру та швидкість руху повітря слід вимірювати при роботах, що виконуються сидячи, на висоті 0,1 та 1,0 м, а відносну вологість повітря - на висоті 1,0 м від підлоги. При роботах, що виконуються стоячи, температуру та швидкість руху повітря слід вимірювати на висоті 0,1 і 1,5 м, а відносну вологість повітря - на висоті 1,5 м.
При визначені важкості та напруженості праці слід мати на увазі, що згідно з Гігієнічною класифікацією праці N 4137-86:
«Важкість (тяжкість) праці» - характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м'язів і відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження.
«Робоча поза» - це тривалість знаходження робітника у відхиленому від вертикальної площини положенні. Визначається шляхом хронометражу (в % від робочої зміни).
«Переміщення в просторі» визначається шляхом підрахунку кількості пройдених кроків або крокоміром. Кількість кроків множиться на 50 см (довжина кроку).
«Напруженість праці» - характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему. Оцінка напруженості праці заснована на аналізі трудової діяльності та її структурі, що вивчаються шляхом хронометражних спостережень протягом всього робочого дня, тижня.
«Розбірливість слів» визначається подачею мовних сигналів (як мінімум 10 слів) на відстані одного метра, голосом без напруги, які повинні бути відтворені обстежуваним робітником.
«Увага» - ураховується у випадках, коли є виробнича необхідність в активному спостереженні за технологічним процесом з виконанням певних робочих операцій: ручна пайка плат й ін. Визначається хронометражем зосередження уваги (в %) за зміну.
«Щільність сигналів у середньому за годину» - підраховується кількість зорових, слухових й інших сигналів, що надходять робітникові за зміну. Результат ділиться на кількість фактично витрачених годин. Використається при оцінці праці операторів, диспетчерів й інших професій.
«Емоційна й інтелектуальна напруга» визначається, виходячи зі складності роботи відповідно до посадової інструкції.
1.4.4 Гігієнічна оцінка умов праці
Для гігієнічної оцінки умов праці необхідно: порівняти фактичні результати лабораторних досліджень, інструментальних вимірів, розрахунків, отриманих у пп. 1.4.3, із і нормативними значеннями, застосовуючи критерії, встановлені гігієничною класифікацією праці (табл. 1.1), результати порівняння занести в графи 4, 5, 6 Карти; потім у Карті зробити гігієнічну оцінку умов праці.
Таблиця 1.1 - Класифiкацiя умов i характеру працi за ступенями шкiдливостi та небезпечностi, тяжкостi та напруженостi
Номер | Фактор | 3-й клас; шкiдливi i небезпечнi умови, характер працi | |||
1-й ступінь | 2-й ступінь | 3-й ступінь | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
1. | Шкiдливi хiмiчнi речовини: | Перевищення ГДК | |||
| 1-й клас небезпеки | до 2 разiв | 2,1-4 разiв | >4 разiв | |
| 2-й клас небезпеки | до 3 разiв | 3,1-5 разiв | >5 разiв | |
| 3-й-4-й клас небезпеки | до 4 разiв | 4,1-6 разiв | >6 разiв | |
2. | Вiбрацiя (загальна та локальна) | Перевищення ГДР | |||
до 3 дБ | 3,1-6 дБ | 6 дБ | |||
3. | Шум | Перевищення ГДР | |||
до 10 дБА | 10-15 дБА | 15 дБА | |||
4. | Iнфразвук | вище ГДР | - | - | |
5. | Ультразвук | вище ГДР | - | - | |
6. | Неiонiзуючi випромiнювання | | |||
| - радiотехнiчний дiапазон | вище ГДР | - | - | |
| - дiапазон промислової частоти | вище ГДР | - | - | |
7 | Рентгенівське випромінювання | вище ГДР | | | |
8. | Мiкроклiмат у примiщеннi: | | | | |
| - температура повiтря,C | Вище граничних значень у теплий перiод або нижче мiнiмально допустимих значень у холодний перiод | |||
| до 4 | 4,1-8 | 8 | ||
Продовження таблиці 1.1 | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| - швiдкiсть руху повiтря, м/с | Вище рiвнiв допустимих величин - холодний i теплий перiод року або нижче мiнiмально допустимих у теплий перiод року | |||
| - вiдносна вологiсть повiтря, % | Перевищення рiвнiв допустимих санiтарними нормативами у теплий перiод року | |||
| до 25% | >25% | - | ||
9. | Атмосферний тиск: Пiдвищений, атм, Знижений (м над рiвнем моря) | 1,3-1,8 1100-2000 | 1,9-3,0 2100-4000 | >3 >4000 | |
10. | Освітлення: | | | | |
| природне, еMIN | 0,5 - 1 | <0,5 | - | |
| штучне, ЕН | ||||
11. | Тяжкість праці | | | | |
| Дрібні стереотипні рухи кісток і пальців рук, кількість за зміну | 40001-60000 | 60000- 80000 | Більше 80000 | |
| Робоча поза | Перебуван-ня у нахиленому положенні до 300 26-50% тривалості зміни | Перебуван-ня у нахиленому положенні за 300 понад 50% тривалості зміни | - | |
| Нахил тулуба | Вимушені нахили понад 300 101-300 раз за зміну | Вимушені нахили понад 300 більше 300 разів за зміну | - | |
| Переміщення у просторі | 10,1-17 км за зміну | Понад 17 км за зміну | - | |
12. | Напруженiсть працi | | | | |
| Увага: | | | | |
| а) тривалiсть зосередження, (% до тривалостi змiни) | Вище 75 | - | - | |
| б) щiльнiсть сигналiв, у середньому за годину | Вище 300 | - | - | |
| Напруженiсть аналiзаторних функцiй: | | | | |
Продовження таблиці 1.1 | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| а) зiр (категорiя зорових робiт за ДБН В.2.5-28-2006) | Високоточна | Особливо точна iз застосуванням оптичних приладiв | - | |
| б) слух (при виробничiй потребi сприйняття мови або диференцювання сигналiв) | Особливiсть слiв i сигналiв менше 70% | - | - | |
| Емоцiйна та iнтелектуальна напруженiсть | Вирiшення важких завдань в умовах дефiциту часу i iнформаiї з пiдвищеною вiдповiдальнiстю | Особлива небезпека, вiдповiдальнiсть за безпеку iнших осiб | - | |
| Одноманiтнiсть: | | | | |
| а)кiлькiсть елементiв у багаторазово повторюваних операцiях | 3-2 | - | - | |
| б) тривалiсть виконання повторюваних операцiй | 2-19 | - | - | |
| в) час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дiй (у % до тривалостi змiни) | 96 i бiльше | - | - | |
13. | Змiннiсть | Нерегуля-рна з роботою у нiчну змiну | | |
При гігієнічній оцінці необхідно враховувати таке:
- шум і вібрація оцінюються за еквівалентними рівнями;
- за наявності у повітрі робочої зони двох або більше шкідливих речовин різнонаправленої дії, кожну з яких варто враховувати самостійним чинником, для котрого необхідно проводити кількісну оцінку, а у разі двох або більше небезпечних речовин однонаправленої дії їхні відносні концентрації підсумовуються;
- оцінка умов праці за наявності двох або більше небезпечних і шкідливих виробничих чинників оцінюється по чиннику з більшим класом і ступенем.
Якщо на робочому місці відсутні шкідливі виробничі фактори й фактори трудового процесу або вони не перевищують допустимих і не віднесені до 1-го ступеня 3-го класу шкідливості й небезпеки, то умови праці варто визнати відповідними гігієнічним вимогам. Наявність хоча б одного фактора виробничого середовища й трудового процесу 1-го ступеня 3-го класу шкідливості вказує на невідповідність робочого місця вимогам Гігієнічної класифікації. Запис, наприклад, робиться так: «Умови праці відносяться до 3-го класу 2-го ступеня».
1.4.5 Оцінка технічного й організаційного рівня робочого місця
Для оцінки технічного й організаційного рівня робочого місця необхідно провести аналіз:
1) відповідності устаткування нормативно-технічної документації, а також характеру й об'єму виконуваних робіт;
2) технологічної оснащеності робочого місця (устаткування, інструменту, приладів і їхнього технічного стану);
3) відповідності технологічного процесу, устаткування, інструменту, засобів контролю вимогам стандартів безпеки і нормам охорони праці;
4) раціональності планування робочого місця (відповідність площі й об'єму, що зайняті робочим місцем, нормам), раціональності розміщення устаткування на робочому місці (відповідність висоти робочої поверхні, розмірів столу, сидіння, їхніх функціональних можливостей нормам, розміщення терміналу та іншого устаткування у моторному полі й у зоні зорового спостереження у відповідності зі стандартами безпеки і санітарними нормами і правилами);
5) впливи технологічних процесів, що відбуваються на інших робочих місцях, на дане робоче місце, включаючи аналіз відповідності розміщення робочих місць у помешкані нормам;
6) забезпеченість засобами колективного та індивідуального захисту.
Під час виконання даного розділу варто скористатися ДНАОП 0.00-1.13-99 [6,7], ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ «Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования» та додатками до методичних вказівок.
1.4.6 Атестація робочих місць
На підставі виконаних оцінок (розділи 1 і 2 Карти), якщо наявні шкідливі виробничі фактори, що перевищують гігієнічні нормативи, необхідно робоче місце віднести до одного з видів умов праці:
1) з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці;
2) із шкідливими і важкими умовами праці:
3) із шкідливими умовами праці, внаслідок чого варто зробити запис у розділі 3 Карти.
Для атестації робочого місця з особливо шкідливими й особливо тяжкими умовами праці, а також шкідливими й тяжкими умовами праці в розрахунок приймаються фактори, що впливають на працівника в процесі праці не менш 80% робочого часу. При цьому виконання підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення своїх трудових функцій не позбавляє працівника права на пільгове пенсійне забезпечення.
Зі шкідливими умовами праці оцінюються робочі місця за наявності НШВЧ, тривалість дії яких становить менш 80% робочого часу, у цьому випадку пільгове пенсійне забезпечення може бути за рахунок коштів підприємства.
1.4.7 Аналіз результатів
Використовуючи результати досліджень (див. Карту), необхідно:
1) встановити право працівників на пільгове пенсійне забезпечення, на інші пільги, для цього варто порівняти показники, наведені в табл. 1.2;
2) оцінити середній час скорочення тривалості життя у залежності від ступеня шкідливості умов праці за 1, 5, 10 років роботи на робочому місці, що атестується, для цього варто скористатися даними табл. 1.3:
3) заповнити інші розділи Карти.
Таблиця 1.2 - Показники для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення
Категорія права | Зміст |
1 | 2 |
1. Право на пенсію по старості на пільгових умовах | За списком 1:
|
| За списком 2:
|
| Показники, як орієнтовні, можуть бути використані при встановленні дострокових пенсій за кошти підприємства |
Таблиця 1.3 - Середній очікуваний час скорочення тривалості життя в залежності від шкідливості умов праці (по Р 2.2.01394)
Клас і ступінь шкідливості умов праці | Середній час скорочення тривалості життя за рік |
3-й клас ступінь 1 | Від 2,5 до 5,0 діб |
3-й клас ступінь 2 | Від 5,0 до 12,5 діб |
3-й клас ступінь 3 | Від 12,5 до 25,0 діб |
Значення середнього часу скорочення тривалості життя за рік відповідають граничним значення показників чинників виробничого середовища і трудового процесу |