В. В. Семенець " " 2007 р

Вид материала

1.5 Розрахункове завдання з захисту від дії НШВЧ
1.6 Зміст звіту
1.7 Контрольні запитання і завдання
Додаток а
Додаток б
Додаток в
Додаток г
Додаток д

Подобный материал:

1 2 3

1.5 Розрахункове завдання з захисту від дії НШВЧ

Згідно з варіантом завдання (див. Додаток Д, Ж) за узгодженням із викладачем детально розробити заходи щодо поліпшення умов праці і виконати необхідні розрахунки щодо усунення одного з НШВЧ. Результати оформляються у вигляді додатку до звіту, який має містити такі розділи:

аналіз умов праці на основі схеми системи «Людина-Машина-Середовище»;
розрахунок системи захисту від домінуючого НШВЧ, згідно з варіантом завдання;
розглядання питань виробничої санітарії та пожежної профілактики з урахуванням розміщення робочих місць.

1.6 Зміст звіту

Звіт з лабораторної роботи має містити:

1) титульну сторінку із назвою роботи;

2) мету роботи;

3) результати досліджень, включаючи таблиці, рисунки, розрахунки, заповнену Карту;

4) аналіз результатів, тобто висновки з лабораторної роботи;

5) додаток до звіту (див. п. 1.5).

1.7 Контрольні запитання і завдання

1.У чому полягає основна мета атестації робочого місця?

2. Яка періодичність проведення атестації?

3. Що передбачає атестація робочого місця?

4. Розгляньте загальний порядок проведення атестації робочого місця.

5. Назвіть небезпечні і шкідливі чинники, джерелом яких можуть бути технологічні процеси у вашій галузі. Розгляньте їхній вплив на людину.

6. Назвіть і дайте характеристику основним травмам і захворюванням, що можуть бути при реалізації технологічних процесів у вашій галузі.

7. Розгляньте вплив на людину аномального мікроклімату, шуму, освітлення робочого місця.

ДОДАТОК А

ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

1. Будинки і примішення, у яких проводиться розробка, виготовлення, обслуговування та експлуатація радіоелектроного обладнання (у тому числі ПЕОМ), мають відповідати вимогам, які висвітлюються у документах:

СНиП 2.09.02-85 “Производственные здания”, СНиП 2.09.04-87 “Административные и жилые здания”, СНиП 2.08.02-89 “Общественные здания и сооружения”, із доповненнями, затвердженими наказом Держкоммістобудування України від 29.12.94 № 106, СН 512-78 “Инструкция по проектированию зданий и сооружений для электронно-вычислительных машин”;

“Правила устройства электроустановок” (ПУЭ), “Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей (ПТЭ)”, “Правила безопасной эксплуатации электроустановок потребителей (ПБЭ)”, затверджених наказом Держ авний комітет з нагляду за охороною праці 09.01.98 № 4;

ДБН В.1.1.7-2002 “Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва”, ГОСТ 12.1.004 “ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности”, “Правила пожарной безопасности в Украине”, затверджених наказом Управління Державної пожежної охорони від 14.06.95 р.;

ДСанПіН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ”, затверджених Міністерством охорони здоров'я України 10.12.98;

“Правилам охорони праці при експлуатації ЕОМ”, затверджених наказом Державного комітету з нагляду за охороною праці від 10.02.1999 № 21.

2. Для всіх споруджень і помешкань, у яких експлуатуються радіоелектронна та обчислювальна техніка, має бути визначена категорія з вибухопожежної і пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 “Определение категории помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной безопасности”, затвердженими МВС СССР 27.02.86, і клас зони відповідно до ПУЕ. Відповідні позначення необхідно нанести на вхідні двері помешкання.

3. Будинки та їхні частини, у яких розміщується обладнання, повинні мати не нижче ІІ ступеня вогнестійкості. Приміщення для обслуговування, ремонту і наладки мають відноситися з пожежно-вибухонебезпечності до категорії “В” відповідно до ОНТП 24-86, клас приміщення - до класу П-IIа по ПУЕ.

4. Робочі місця з відеотерміналами або персональними ЕОМ у приміщеннях із джерелами шкідливих виробничих чинників мають розташовуватися в ізольованих кабінах з обладнаним повітрообміном. Санітарно-гігієнічні параметри на робочому місці мають відповідати вимогам, зазначеним нижче.

Стіни кабін необхідно виготовити з негорючих матеріалів. Дозволяється виготовляти їх із скла і металевих конструкцій. У кабіні має бути оглядове вікно (вікна), висотою не менше 1,5 м, а відстань від підлоги не більше 0,8 м.

5. Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”, затвердженими МЗ України 10.12.98 є неприпустимим розміщенням приміщень для роботи з відеотерміналами та ЕОМ у підвалах і цокольних приміщеннях.

6. На одне робоче місце має доводитися: площа - не менше 6,0 м², об'єм - не менше 20,0 м³ (за обліком максимальної кількості осіб, що одночасно працюють у зміні).

Приміщення комп'ютерних класів (залів), у яких проводиться навчання на ЕОМ, повинні мати суміжне приміщення (лаборантську) площею не менше 18 м² із двома входами: у навчальне помешкання й у коридор (на сходову клітку).

7. Заземлені конструкції, що знаходяться в помешканні (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі з заземленим відкритим екраном і ін.), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового доторку.

8. У приміщеннях мають бути медичні аптечки першої допомоги.

9. Приміщення з радіоелектроним обладнанням та ПЕОМ мають бути обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації у відповідності з ДБН В.2.5-13-98 “Пожежна автоматика будинків і споруд” із димовими пожежними сповісниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м² площі приміщення. У інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні оповісники.

Приміщення з ЕОМ необхідно обладнувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на 20 м², але не менше двох на приміщення. Підходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними.

ДОДАТОК Б

САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ОБСЛУГОВУВАННІ РАДІОЕЛЕКТРОНОЇ ТА ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

1.Улаштування робочих місць має забезпечувати належні умови освітлення приміщення і робочого місця, оптимальні параметри мікроклімату, належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця, а також враховувати наявність шуму і вібрації, м'якого рентгенівського випромінювання, електромагнітне випромінювання, ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання, електростатичне поле між екраном і оператором, наявність пилюки, озону, оксидів азоту та аероіонізації.

2. Умови праці осіб, що працюють з ЕОМ, мають відповідати 1-му або 2-му класу відповідно до “Гигиенической классификации труда по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса” № 4137-86, затвердженої МЗ СРСР 12.08.86.

3. Помешкання повинні мати природне і штучне освітлення у відповідності зі ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення».

4. Природне світло повинно проникати через бічні світлопрорізи, оріінтовані, як правило, на північ або північно-схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Розрахунки КПО робляться у відповідності зі ДБН В.2.5-28-2006.

У разі виробничої необхідності дозволяється експлуатувати обладнання у приміщеннях без природного освітлення за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці та органами і установами санітарно-епідеміологічної служби.

Вікна повинні мати регулюючі пристосування для відчинення, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки та ін.

5. Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ та радіоелектроною апаратурою, необхідно обладнувати системою загального рівномірного освітлення.

Як джерело світла при штучному освітленні слід застосовувати, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При улаштуванні відбиваючого освітлення у виробничих і адміністративно-суспільних приміщеннях можуть застосовуватися металгалогенові лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання.

Коефіцієнт запасу у відповідності зі ДБН В.2.5-28-2006 для освітлювальної установки загального освітлення варто приймати рівним 1,4.

Рівень освітленості на робочому столі в зоні розміщення документів має бути в межах 300-500 лк, а при монтажних роботах може сягати 650 лк. У випадку неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не має бути відблисків на поверхні екрана і збільшення освітленості екрана більш ніж до 300 лк.

6. У приміщеннях рівні звукового тиску, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку на робочих місцях мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 “ССБТ. Шум. Общие требования безопасности”, СН 3223-85 “Санитарные нормы допустимых уровней шума на робочих местах” та ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».

Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють із відеотерміналами і ЕОМ, визначені ДСанПін 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ”, затверджених Міністерством охорони здоров'я України 10.12.98.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях і на робочих місцях застосовуються шумопоглинаючі засоби, вибір яких обумовлюється спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

7. Рівні вібрації під час виконання робіт у виробничих приміщеннях не мають перевищувати припустимих значень, що визначені в СН 3044-84 “Санитарные нормы вибрации робочих мест” і ДСанПіН 3.3.2-007-98.

8. Приміщення з ЕОМ необхідно обладнувати системами опалення, кондиціонування повітря або притоково-витяжноі вентиляції у відповідності зі СНиП 2.04.05-91 “Отопление, вентиляция и кондиционирование”.

9. Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, кількість шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених відеотерміналами, мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 (1991) “ССБТ. Общие санитарно-гигиеничные требования к воздуху робочей зоны”.

10. Рівні електромагнітного випромінювання і магнітних полів мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006-84 (1999) “ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на робочих местах и требования к проведению контроля”, СН № 3206-85 “Гранично припустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц” і ДСанПіН 3.3.2-007-98.

11. Рівні інфрачервоного випромінювання не мають перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 (1991) і СН № 4088-86 з урахуванням площі тіла, що опромінюється, і ДСанПіН 3.3.2-007-98.

12. Рівні ультрафіолетового випромінювання не мають перевищувати припустимих відповідно до СН № 4557-88 “Санитарные нормы ультрафиолетового излучения в производственных помещениях”.

13. Гранично припустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не мають перевищувати рівнів, наведених у ГОСТ 12.1.045 “ССБТ. Электростатичные поля. Допустимые нормы на робочих местах и требования к проведению контроля”, СН № 1757-77 “Санитарно-гигиеничные нормы допустимого напряжения электростатического поля” і ДСанПіН 3.3.2-007-98.

14. Вимоги щодо припустимих значень електромагнітного неіонізуючого випромінювання відеотерміналів:

а) напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навколо відеотерміналу по електричній складовій не має перевищувати:

у діапазоні частот 5 Гц-2 кГц - 25 В/м;

у діапазоні частот 2 кГц-400 кГц - 2,5 В/м;

б) щільність магнітного потоку не має перевищувати:

у діапазоні частот 5 Гц-2 кГц - 250 нТл;

у діапазоні частот 2 кГц-400 кГц - 25 нТл:

в) поверхневий електростатичний потенціал не має перевищувати 500 В,

г) потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана та інших поверхонь ВДТ не має перевищувати 100 мкР/ч.

15. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 (1991) кількість озону у повітрі робочої зони не повинна перевищувати 0,1 мг/м³; кількість оксидів азоту - 5 мг/м³; кількість пилюки - 4 мг/м³. Кількість свинцю у повітрі робочої зони не має перевищувати 0,01 мг/м³, вуглеводню – 300 мг/м³, ацетону – 200 мг/м³, ефіру – 300 мг/м³, сірчаної кислоти – 1 мг/м³.

16. Під час використання одним працівником декількох відеотерміналів або персональних ЕОМ санітарно-гігієнічні параметри виробничого середовища на робочому місці користувача мають відповідати вищевказаним вимогам.

ДОДАТОК В

ВИМОГИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ РАДІОЕЛЕКТРОНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ПЕОМ

1. ЕОМ, периферійні пристосування та устаткування для монтажу та регулювання радіоелектронної апаратури, електропроводи і кабелі по виконанню і ступеню захисту мають відповідати класу зони по ПУЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання й інших аварійних режимів.

2. Регулювання й випробування радіоапаратури має проводитися в спеціально виділених приміщеннях, обладнаних необхідними засобами промислової санітарії й техніки безпеки. Вхід у ці приміщення стороннім особам категорично заборонений.

Обслуговування, ремонт і наладку ЕОМ варто виконувати в окремому приміщенні (майстерні). При цьому робочі місця електромеханіків необхідно оснащувати спеціальним устаткуванням і захисними засобами.

Підлога усієї зони обслуговування, ремонту і наладки ЕОМ, вузлів і блоків ЕОМ має бути покрита діелектричними ковриками, термін використання котрих після їхнього іспиту на електричну тривкість не закінчився, або викладений ізолюючими підстилками (завширшки не менше чим 0,75-0,8 м) для ніг.

3. Приміщення, у яких проводиться паяння, крім того, мають відповідати вимогам СН 952-72 “Санитарные правила организации процессов пайки мелких изделий сплавами содержащими свинец”, затверджених головним санітарним лікарем СРСР 20.03.72.

4. Лінія електромережі для живлення обладнання виконується як окрема групова трипровідна мережа шляхом прокладки фазного, нульового робочого і нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

5. У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному і доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, що може цілком відключити електричне постачання приміщення, крім освітлення.

6. Обладнання та устаткування для обслуговування, ремонту і наладки апаратури мають підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення.

Штепсельні з'єднання і електророзетки, крім контактів фазного і нульового робочого провідників, повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника.

Відкрита прокладка кабелів під підлогою забороняється.

Металеві труби і гнучкі металеві рукава необхідно заземляти.

7. Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

8. Робоче місце регулювальника, на якому проводяться роботи з високовольтними блоками, необхідно обгороджувати металевою заземленою сіткою з написом, що попереджає про небезпеку.

9. Після вимикання випрямних або інших пристроїв необхідно повністю розрядити конденсатори фільтра.

ДОДАТОК Г

ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ І ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ, РЕЖИМУ ПРАЦІ І ВІДПОЧИНКУ У РАДІОТЕХНІЧНІЙ ТА КОМП’ЮТЕРНО-ІНФОРМАЦІЙНІЙ ГАЛУЗІ

Технологічне оснащення має забезпечувати безпеку в роботі й по можливості не вимагати індивідуальних засобів захисту працюючих.

З найбільш часто застосовуваного на робочому місці інструменту варто складати комплекти постійного користування, які мають зберігатися в ящиках верстатів, тумбочок, шаф або столів.

1. Організація робочого місця має забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78 “ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования”; характеру й особливостям трудової діяльності.

2. Робочі місця щодо світлових прорізів мають розташовуватися так, щоб природне світло падало з боку, переважно зліва.

3. При розташуванні робочих місць із ПЕОМ необхідно дотримуватися таких вимог:

робочі місця з відеотерміналами і персональними ЕОМ розташовуються на відстані не менше 1 м від стін із світловими прорізами;
відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не менше 1,2м;
відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинно бути менше 2,5 м;
прохід між рядами робочих місць має бути не менше 1 м.

Вимоги цього пункту щодо відстані між бічними поверхнями відеотерміналов і відстані між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого враховується також при розташуванні робочих місць із відеотерміналами і персональними ЕОМ у суміжних помешканнях, з обліком конструктивних особливостей стін і перегородок.

4. Конструкція робочого місця при роботі сидячи має забезпечувати підтримку оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками:

стопи ніг - на підлозі або на підставці для ніг;
стегна - у горизонтальній площині;
передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70-90 до вертикальної площини; зап'ястя - зігнуті під кутом не більш 20 щодо горизонтальної площини, нахил голови -15-20 щодо вертикальної площини.

5. Для забезпечення оптимальної робочої пози працюючих у положенні «сидячи-стоячи» варто застосовувати: столи, верстати, пульти висотою від підлоги до робочої поверхні 1120 мм, простір для розміщення ніг по висоті - не менше 1050 мм; стільці напівм'які підйомно-поворотні з регульованими по висоті спинками в межах 635-935 мм; опори для ніг, у яких положення опорних поверхонь регулюється по висоті в межах 50-300 мм.

6. Вимоги до клавіатури:

виконання клавіатури у вигляді окремого пристосування з можливістю вільного переміщення;
наявність опорного пристосування, що дає можливість змінювати кут нахилу клавіатури в межах від 5 до 15 і виготовленого з матеріалу з великим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню;
висота на рівні переднього ряду не більше 15 мм;
виділення кольором і місцем розташування окремих груп клавіш;
наявність поглиблень посередині клавіш;
однаковий хід усіх клавіш із мінімальним опором натисканню 0,25 Н і максимальним - не більш 1,5 Н; виділення кольором на клавішах символів різних алфавітів.

7. Висота робочої поверхні верстата, пульта, столу для відеотермінала має бути в межах 680-800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля.

Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм.

Робочий стіл має мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.

Робочий стіл, як правило, повинен бути обладнаний підставкою для ніг шириною не менше 300 мм і глибиною не менше 400 . мм, із можливістю регулювання по висоті в межах 50-220 мм і кута нахилу опорної поверхні - у межах 20. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик на передньому краї висотою 10 мм.

Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, необхідної для забезпечення оптимальної робочої пози, є обов'язковим.

8. Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) має мати такі основні елементи: сидіння, спинку і стаціонарні або знімні підлокітники для користувача ПЕОМ.

Робоче сидіння має бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється по висоті, куту нахилу сидіння і спинки, по відстані спинки до переднього краю сидіння,. висоті підлокітників.

Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або східчастим, мати надійну фіксацію.

Хід східчастого регулювання елементів сидіння має складати:

для лінійних розмірів. 15~20 мм;
для кутових - 2-5.

Ширина і глибина сидіння мають бути не менше 400 мм. Висота поверхні сидіння повинна регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15 уперед до 5 назад.

Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - закругленим.

Висота спинки сидіння має складати 300 ± 20 мм', ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни у горизонтальній площині- 400 мм. Кут нахилу спинки має регулюватися у межах 0-30 відносно вертикального положення, а відстань від спинки до переднього краю сидіння - регулюватися у межах 260-400 мм.

Для зниження статичної напруги м'язів у користувачів ПЕОМ необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менш 250 мм, шириною - 50-70, які регулюються по висоті над сидінням у межах 230 ± 30 мм і по відстані між підлокітниками у межах 350-500 мм.

9. Екран відеотермінала і клавіатура мають розміщуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків і символів.

Відстань від екрана до ока працівника має складати: при розмірі екрана по діагоналі 35/38 см (14"/15") - 600-700 мм, 43 см (17") - 700-800 мм; 48 см (19") - 800-900 мм; 53 см (21") - 900-1000 мм.

10. Розташування принтера або іншого пристосування введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати гарну видимість екрана відеотермінала, зручність ручного керування пристосуванням введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля на висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм.

11. У разі необхідності високої концентрації уваги під час виконання робіт із високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з ПЕОМ необхідно відокремлювати одне від одного перегородками висотою 1,5-2 м.

12. Устаткування й оргоснащення необхідно фарбувати по групах відповідно до типу обладнання й виконуваних операцій.

Фарбування основного технологічного обладнання необхідно виконувати в оптимальних кольорах середньої зони колірного спектра (сіро-блакитний, жовто-зелений, бежево-сірий) з виділенням сигнальними кольорами й спеціальними знаками частин приладів керування, що рухаються, небезпечних площадок й огороджень, трубопроводів за ГОСТ 12.4.026-76 (1987) «Цвета сигнальные и знаки безопасности».

13. Захисні засоби (діелектричні рукавички, ізоляційні підставки, інструмент з ізольованими ручками і т.п.) необхідно мати на підприємстві в достатній кількості відповідно до діючих нормативів і задовольняти вимогам ПТЕ, ПБЕ і ПУЕ.

Ізоляційні засоби захисту необхідно зберігати в спеціально відведеному місці і періодично проводити їхню перевірку в установлені терміни відповідно до діючих правил користування засобами захисту, що застосовуються в електроустановках.

14. Режим праці і відпочинку працюючих визначається в залежності від виконуваної роботи відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”.

ДОДАТОК Д

Варіанти завдань ДЛЯ галузі РАДІОТЕХНІКИ ТА ЕЛЕКТРОНІКИ

Варіант 1

Середня потужність передавача Р = 50 Вт. Він працює на довжині хвилі λ=10 см (частота випромінювання f = 3 ГГц). Коефіцієнт підсилювання антени G=500. Розрахувати параметри захисного екрану для захисту робочих місць в приміщенні лабораторії, що розташовані на відстані 3-5 м від антени.

Варіант 2

Розрахувати відстань від потужного радіопередавального пристрою, що працює в безперервному режимі на довжині хвилі λ=3 см при потужності Р=1 кВт, де можлива робота обслуговуючого персоналу протягом восьми годин без захисного екранування. В якості випромінювача використовується антена, що обертається і має ефективну площу S = 1 м², коефіцієнт направленості К=10. Антена обертається зі швидкістю 10 обертів за хвилину.

Варіант 3

Розрахувати ефективність екрана радіусом R = 0,35 м, якщо задано: f=6,510⁴ Гц; _е= 410^-7 Г/м – магнітна проникливість металу захисного екрана; _е= 3,55 10⁷ (Омм)^-1– електрична провідність металу екрана;  = 1; І = 450 А; w=14 – кількість витків котушки; а = 0,1 м – радіус котушки; l = 0,35 м – довжина котушки; Х = 0,75 м – відстань від джерела (котушки) до робочого місця. Розміри приміщення: довжина 5м, ширина 5м, висота 3м. Кількість робочих місць – 2.

Варіант 4

Розрахувати ефективність екрана радіусом R = 0,4 м, якщо задано: f = 7,5104 Гц; е = 410-7 Г/м – магнітна проникливість металу захисного екрана; е = 3,55 107 (Омм)-1 – електрична провідність металу екрана;  = 1; І = 550 А; w = 16; а = 0,1 м – радіус котушки; l = 0,36 м – довжина котушки; Х = 0,8 м – відстань від джерела (котушки) до робочого місця. Розміри приміщення: довжина 7м, ширина 5м, висота 3,5м. Кількість робочих місць – 3.

Варіант 5

Розробити схему і розрахувати параметри її складових частин для живлення групи електродвигунів потужністю Р = 2,2; 3,6; 5 кВт. Напруга в мережі 220/127 В, сos =0,85; КПД =0,75, коефіцієнт пускуКп=5, відстань до підстанції L=300 м. Розміри приміщення: довжина 8м, ширина 6м, висота 3,5м. Кількість робочих місць – 3.

Варіант 6

Розробити схему і розрахувати параметри складових частин повторного заземлення нульового проводу у мережі 380/220 В. Розміри приміщення: довжина 5м, ширина 4м, висота 3,5м. Кількість робочих місць – 2.

Варіант 7

Розробити схему і розрахувати параметри складових частин повторного заземлення нульового проводу у мережі 220/127 В. Розміри приміщення: довжина 6м, ширина 6м, висота 3,5м. Кількість робочих місць – 5.

Варіант 8

Розробити схему і розрахувати параметри складових частин повторного заземлення нульового проводу у мережі 220/127 В. Розміри приміщення: довжина 10м, ширина 8м, висота 3м. Кількість робочих місць – 8.

Варіант 9

Розробити схему і розрахувати параметри складових частин захисного заземлення пристрою для електроустаткування потужністю 12 кВт і напругою живлення 380В.

Варіант 10

Розробити схему і розрахувати параметри складових частин занулення електрообладнання, що живиться, від джерела напруги 220В, потужністю 3,5 кВт та відстанню до підстанції 150 м. Розміри приміщення залу ПК: довжина 8,2м, ширина 7м, висота 3,5м. Кількість робочих місць 8.

Варіант 11

Розробити систему місцевої вентиляції та розрахувати її параметри для ділянки паяння плат при V_ос=0,8 м/с, розмірах приміщення: довжина 8м, ширина 7м, висота 5м. Кількість робочих місць – 8.

Варіант 12

Розробити систему загальної вентиляції та розрахувати її параметри для приміщення монтажної дільниці при потужності обладнання 35кВт, розмірах приміщення: довжина 12м, ширина 6м, висота 4,5м. Площа вікон 15м². Кількість робочих місць 6. Кількість припою ПОС-61,що витрачається одним монтажником за годину 0,05 кг.

Blog

В. В. Семенець " " 2007 р