Н. Л. Березуцька > Л. В. Ларченко > Л.І. Марченко > Г. В. Пронюк
| Вид материала | Документы |
- Методические указания для лабораторних работ по дисциплине "бжд", 534.4kb.
- Н. Л. Березуцька > Г. В. Пронюк > В. А. Айвазов, 530.66kb.
- Н. Л. Березуцька > Н. В. Денисенко > Л.І. Марченко > О. В. Усенко > І.І. Хондак, 1013.29kb.
- Ороли Анатолия Марченко в российском правозащитном движении в интервью, 1165.99kb.
- Курс лекций:[Учеб для вузов] /М. Н. Марченко, М. Г. Анохин, Е. А. Ануфриев, 49.54kb.
- Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «екологія» для студентів, 566.78kb.
- Марченко Виктора Николаевича по многомандатному избирательному округу №1 Всоответствии, 16.31kb.
- Дрнті 55 Кінематичний синтез кривошипно-кулісних механізмів з вистоєм вихідної ланки, 93.44kb.
- В. В. Семенець " " 2007, 733.61kb.
- Приказ № от 200 года Директор школы М. С. Ёжикова Рабочая программа учебного курса, 110.23kb.
1 2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лабораторних робiт з дисципліни “БЖД”
для студентів усіх спеціальностей
ЗАТВЕРДЖЕНО
кафедрою “Охорона праці”
Протокол № ___ від ___”_______
Харків 2007
Методичні вказівки до лабораторних робiт з дисципліни “БЖД” для студентів усіх спеціальностей/ Упоряд. Дзюндзюк Б.В., Березуцька Н.Л., Ларченко Л.В., Марченко Л.І., Пронюк Г.В.– Харків: ХНУРЕ, 2007. - с.
Упорядники: Б.В. Дзюндзюк
Н.Л. Березуцька
Л.В. Ларченко
Л.І. Марченко
Г.В. Пронюк
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………….
1 ВЛИЯНИЕ УСЛОВИЙ ТРУДА И ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ НА ЗДОРОВЬЕ ЧЕЛОВЕКА …………………………………………………………
2 ОЦІНКА ПРОФЕСІЙНИХ РИЗИКІВ І РИЗИКІВ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ………………………………………………………
3 ЗАХИСТ ВІД ЗОВНІШНЬОГО ШУМУ………………………...
ВСТУП
У сучасному світі потенційно небезпечними є всі процеси створення й перетворення матеріальних ресурсів, використання енергії, переробки інформації та на життя людини з «завидною регулярністю» негативно впливають природні катаклізми. Характерною рисою сьогоднішнього дня є як збільшення числа нещасних випадків і катастроф, так і зростання їхніх негативних наслідків.
Сучасний стан безпеки життєдіяльності (БЖД) людини в Україні не можна охарактеризувати як задовільний [2]:
- за даними Державного комітету статистики в країні щорічно вмирає сотні тисяч чоловік у працездатному віці, рівень смертності найбільший у Європі, а середня тривалість життя скорочується й не перевищує 70 років у чоловіків і 75 у жінок;
- за даними Міністерства охорони здоров'я до 75% молоді у віці 18 років мають різні патології.
Не можна випустити з уваги й той факт, що кожний регіон України характеризується своїм "набором" небезпек, обумовлених географічним положенням, розподілом і профілем продуктивних сил. За даними Міністерства з питань надзвичайних ситуацій і справам захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи близько 80% населення України проживає в потенційно небезпечних зонах.
Відсутність централізованого державного фінансування заходів щодо БЖД, певна економічна нестабільність, пошук політичних альтернатив не дозволяють підтримувати на необхідному рівні безпеку громадян країни. Законодавчі документи створили, в основному, правове поле для захисту життя й здоров'я людини у всіх сферах його діяльності, але механізми реалізації багатьох законів відсутні або не функціонують належною мірою.
Ріст числа потерпілих і тяжкість їхніх ушкоджень вимагає вивчення питань БЖД на різних етапах навчання, у першу чергу – у вищих навчальних закладах.
БЖД – це область науково-практичної діяльності, спрямована на вивчення закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків впливу на людину, основ захисту його здоров'я й життя, середовища проживання, на розробку й реалізацію засобів і заходів щодо створення й підтримки здорових і безпечних умов життя й діяльності.
Нормативна навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» – це інтегрована дисципліна гуманитарно-техничного напрямку, що формує понятійні, теоретичний і методологічний апарати, необхідні для вивчення надалі питань охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони й ін..
Матеріал дисципліни заснований на фундаментальних і спеціальних дисциплінах (математика, фізика, електротехніка й ін.).
1 ВПЛИВ УМОВ ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ
1.1 Мета роботи
Дослідження впливу різних факторів навколишнього середовища, умов праці й відновних заходів на здоров'я людини в процесі її трудової діяльності.
1.2 Загальні положення.
Складової безпеки життєдіяльності (БЖ) людини складаються з:
- БЖ в умовах виробничої діяльності людини;
- БЖ у повсякденних умовах побуту;
- БЖ у ЧС і екстремальних умовах.
Система " Людина-Машина-Середовище"
Безпека життєдіяльності людини визначається її взаємодією з навколишнім середовищем. Відповідно до визначення Міжнародної комісії з навколишнього середовища й розвитку, створеної під егідою ООН, оточуюче (людину) середовище – це те, де ми всі живемо.
Розглядаючи людину в нерозривному зв'язку й у безперервній обмінній взаємодії з навколишнім середовищем, виділимо об'єктом вивчення БЖ систему «Л-М-С», а предметом вивчення – небезпеки і їхній вплив на людину в процесі функціонування й розвитку системи «Л-М-С».
З позицій БЖ головним у системі «Л-М-С» є безпека людини.
Виконаємо декомпозицію системи «Л-М-С», використовуючи функціонально-структурний підхід і представляючи "людину" трьома складовими частинами:
Л1 – людина, що виконує певні цілеспрямовані дії (керування технологічним устаткуванням, прибирання квартири, готування сніданку й ін.),
Л2 – людина, розглянута з погляду безпосереднього впливу на середовище (тепло- і вологовиділення, споживання кисню й ін.),
Л3 – людина з погляду свого психофізіологічного стану під впливом зовнішніх впливів (утома, неприємні відчуття при жаркій погоді й ін.).
На рис. 1.1 наведена узагальнена структурна схема системи «Л-М-С». При аналізі конкретної системи «Л-М-С» необхідно «наповнювати» реальним змістом елементи цієї системи та зв'язки між ними.
Система «Л-М-С» застосовується для аналізу умов життєдіяльності людини й для розробки захисних мір, що забезпечують безпеку людини.
Можливі наступні умови життєдіяльності людини:
комфортні – умови, коли всі елементи системи «Л-М-С» забезпечують об'єктивний стан і суб'єктивне почуття задоволення людини при безпечній життєдіяльності;
некомфортні – умови, коли стан хоча б одного з елементів системи «Л-М-С» істотно відхиляється від норми;
нестерпні – умови, створені елементами системи «Л-М-С», у яких людина не може існувати.
Між комфортними й некомфортними умовами життєдіяльності існує психологічна границя й людина може пристосуватися до некомфортних умов.
Між некомфортними й нестерпними умовами життєдіяльності існує фізіологічна границя, обумовлена фізіологічними обмеженнями для людини. Тому в нестерпних умовах людина без негативних наслідків для себе не може існувати взагалі або ж може, але досить обмежений час.
Рисунок 1.1 - Система «Л-М-С»
Впливи:
1 - "людини" на "середовище";
2 - "середовища" на стан "людини";
3 - "середовища" на дії "людини";
4 - "машини" на стан "середовища";
5 - "середовища" на роботу "машини";
6 - "машини" на стан "людини";
7 - "предмета праці" на стан "людини";
8 - стану "людини" на його діяльність,
9 - діяльності "людини" на його взаємодію з "середовищем";
10 - діяльності "людини" на його стан;
А - зовнішнього середовища на систему «Л-М-С»;
Б - системи «Л-М-С» на зовнішнє середовище,
цілеспрямовані впливи.
11 - "людини" на "машину",
12 - "людини" на "предмет праці";
13 - "машини" на "предмет праці";
14 - "машини" на "середовище".
Поняття небезпеки й безпеки.
Центральне місце в БЖ займає небезпека.
Небезпека – явища, процеси, об'єкти, властивості предметів, здатні в певних умовах заподіювати збиток здоров'ю людини.
Небезпека може привести до одного або сукупності наступних небажаних наслідків:
1) відхиленню здоров'я людини від середньостатистичного значення, тобто до захворювання або смерті (під здоров'ям розуміється об'єктивний стан і суб'єктивне почуття повного фізичного, психологічного й соціального комфорту);
2) погіршенню стану навколишнього середовища, обумовленому нанесенням матеріального або соціального збитку.
Небезпека може заподіювати збиток здоров'ю людини безпосередньо (наприклад, захворювання, травма) або побічно (наприклад, порушення господарської діяльності, що призводить до суб'єктивного почуття неповного комфорту, погіршення споживаної води, що призводить до різних змін в організмі людини).
Розрізняють наступні види небезпек:
- техногенно-виробничі небезпеки, обумовлені господарською діяльністю людини, техногенно-виробничі небезпеки також називають антропогенними небезпеками;
- природно-екологічні небезпеки, обумовлені причинами природного характеру;
- соціально-економічні небезпеки, обумовлені причинами соціального, економічного й психологічного характеру.
В окрему групу можна виділити військові небезпеки, обумовлені воєнними діями, роботою військово-промислового комплексу, терористичними актами.
Небезпека тісно зв'язана факторами небезпеки.
Є небезпека - є фактори небезпеки, немає небезпеки - немає факторів небезпеки.
Фактор небезпеки - це складова якого-небудь процесу або явища, викликана джерелом небезпеки, характеризована фізичними, хімічними або біологічними діями з небажаними наслідками для людини.
Фактори небезпеки класифікуються:
за часом прояву негативних наслідків:
- імпульсивні – фактори, наслідки впливу яких проявляються в процесі впливу або відразу після впливу;
2) кумулятивні – фактори, у яких проявляється ефект нагромадження після кількаразового впливу;
за характером впливу:
- активні - фактори, вплив яких на людину не залежить від людини (наприклад, підвищена температура, випромінювання);
- пасивні - фактори, вплив яких на людину залежить від дій людини (наприклад, гострі крайки предметів);
по наслідках (для людини):
1)фактори, що викликають стомлення або почуття некомфортності;
2)фактори, що викликають незначні ушкодження;
3)фактори, що викликають травми середньої ваги;
4)фактори, що викликають серйозні травми;
5)фактори, що викликають непрацездатність;
6)фактори, що викликають смертельний результат;
за нанесеним збитком:
1)фактори, які завдають соціальної шкоди;
2)фактори, які завдають економічної шкоди;
3)фактори, які завдають технічної шкоди;
за сферою прояву:
1)фактори, що проявляються в побутовій сфері;
2)фактори, що проявляються у виробничій сфері;
3)фактори, що проявляються в спорті;
4)фактори, що проявляються в дорожньо-транспортних випадках;
5)військові фактори небезпеки.
Фактори небезпеки є безпосередньою причиною нещасного випадку, аварії, катастрофи або стихійного лиха.
Нещасний випадок – це випадок впливу на людину або навколишнє середовище фактора небезпеки, що характеризується ушкодженням організму людини, порушенням його функціонування, а також нанесенням матеріального або соціального збитку.
Погіршення здоров'я людини може проявлятися у вигляді травми (ушкодження організму людини), захворювання, отруєння.
Травми ділять за сферою прояву (виробничі, побутові, шляхово-транспортні й ін.), а залежно від характеру впливу травми можуть бути механічними, термічними, хімічні й ін.
Захворювання – поступове погіршення здоров'я людини; захворювання ділять на професійні, викликані систематичним і тривалим впливом фактора небезпеки в умовах виробництва, і захворювання в загальноприйнятому змісті цього слова.
Отруєння – порушення здоров'я в результаті впливу отруйних речовин при їхньому проникненні в організм людини; отруєння може бути гострим і хронічним, професійним і побутовим.
Аварія – подія в технічній системі, що не супроводжується загибеллю людей, при якій відновлення технічних засобів неможливе або економічно недоцільне.
Катастрофа – подія в технічній системі, що супроводжується загибеллю або пропажею без звістки людей.
На відміну від нещасного випадку катастрофа – це реалізація небезпеки зі значними небажаними наслідками.
Вплив факторів небезпеки на людину й навколишнє середовище може носити імовірнісний і детермінований характер.
Фактори небезпеки діляться на: небезпечні, шкідливі й вражаючі.
Небезпечний фактор – фактор, вплив якого на людину або навколишнє середовище в певних умовах призводить до різкого погіршення здоров'я людини або погіршенню стану навколишнього середовища внаслідок нанесення їй матеріального або соціального збитку.
Шкідливий фактор – фактор, вплив якого на людину або навколишнє середовище в певних умовах приведе до захворювання або зниження працездатності людини, а також до поступового погіршення стану навколишнього середовища, обумовленому зміною її параметрів.
Вражаючий фактор – фактор небезпеки, що має "крайню форму" впливу на людину й навколишнє середовище, що характеризується істотними несприятливими наслідками для людини й суспільства в цілому (наприклад, смерть людини, масові руйнування будинків).
Як правило, небезпечні й шкідливі фактори є причиною нещасного випадку, а вражаючі - причиною катастроф.
Небезпека завжди присутня в системі «Л-М-С». Для розуміння цього факту необхідно визначити джерела небезпеки в цій системі.
Джерело небезпеки – це будь-яка діяльність або стан елементів системи «Л-М-С», здатні призвести до виникнення небезпеки й відповідних факторів небезпеки.
Джерелами небезпеки є:
"людина" → діяльність і стан людини;
"машина" → робота й технічний стан машини;
"середовище" → стан середовища;
"предмет праці" → стан предмета праці;
"зовнішнє середовище" → стан середовища, що оточує систему «Л-М-С».
Необхідна умова безпеки людини в системі "Людина – машина - середовище".
Організм людини – це складна саморегулююча система, що пристосовується до навколишнього середовища.
Пристосування людини до навколишнього середовища визначається взаємодією з іншими елементами системи «Л-М-С».
Тоді необхідну умова БЖ можна сформулювати в наступному виді: необхідне узгодження між собою параметрів людини й інших елементів системи «Л-М-С» і їх сумісність при функціонуванні й розвитку цієї системи.
Людина здійснює зв'язок з іншими елементами системи «Л-М-С» за допомогою своїх аналізаторів. Отже, стан елементів системи «Л-М-С» повинен відповідати параметрам аналізаторів людини.
Будь-який аналізатор людини складається з наступних елементів:
рецептор – перетворює енергію подразника в нервовий процес, вхід рецептора пристосований до прийому сигналів певного виду (світлових, звукових та ін.), на виході – з'являються сигнали єдині по своїй природі;
провідні нервові шляхи – передають енергію зовнішнього подразника у вигляді імпульсів у кору головного мозку;
центр у корі великих півкуль головного мозку – обробляє сигнал, що надійшов, що далі вертається до рецептора.
Залежно від модальності сигналу розрізняють аналізатори: зоровий, тактильний, нюховий, вестибулярний, слуховий, смаковий, температурний.
Основна характеристика будь-якого аналізатора – чутливість. Чутливість підрозділяється на абсолютну й диференціальну.
Абсолютна чутливість – це здатність аналізатора до відчуття подразника. Характеризується нижнім і верхнім порогами чутливості.
Диференціальна чутливість – це здатність аналізатора сприймати розходження між двома станами подразника. Характеризується диференціальним порогом, що визначає мінімальне розходження між двома інтенсивностями подразника, що викликають різні відчуття. Експериментально встановлено, що величина диференціального порога d пропорційна вихідній величині подразника J
, (1.1)де k – константа, що залежить від виду аналізатора:
для зорового k = 0,01,
для слухового k = 0,1,
для тактильного k = 0,3.
З (1.1) випливає закон Вебера-Фехнера: інтенсивність відчуття прямо пропорційна логарифму сили подразника
(1.2)де Ε – величина відчуття, а С – константа, що враховує варіабельність відчуттів серед людей.
Закон Вебера-Фехнера справедливий для середньої ділянки діапазону чутливості аналізатора.
1.3 Хід роботи.
У лабораторній роботі на основі комп'ютерної моделюючої програми «Роботяга» досліджується вплив на здоров'я людини наступних факторів:
- екологічне середовище;
- специфіка підприємства;
- професійні навантаження;
- відновлювальні заходи;
- виробничі й побутові травми.
Для виконання лабораторної роботи з робочої директорії необхідно запустити програму «Роботяга»; ознайомитися з довідковою системою (кнопка «Помощь»), що включає в себе теоретичні матеріали й інструкцію користувача.
1.3.1 Завдання
Для виконання лабораторної роботи необхідно проробити 15 років (кожний хід дорівнює одного року) в особі відповідального за охорону праці на обраному підприємстві. Протягом цього часу треба прагнути підтримувати гарний стан здоров'я всіх працівників підприємства й вчасно призначати спеціальні міри реабілітації від травм, що виникають після надзвичайних ситуацій.
Здоров'я працівників визначається вибором професійних навантажень, умов праці й відновлювальних заходів, що залежать від типу підприємства, регіону й роду професії. Обрані параметри можуть приводити як до поліпшення стану здоров'я працівників, так і до його погіршення. При значній втраті здоров'я працівник підприємства втрачає кваліфікацію, що приводить до неможливості подальшого продовження програми. У цьому випадку необхідно повторити проходження, з огляду на всі попередні недоліки на вибір параметрів.
При роботі із програмою двічі у випадково обрані моменти часу із працівниками відбуваються деякі надзвичайні ситуації (хвороби, травми), що тягнуть до погіршення здоров'я по одній із систем організму. У цьому випадку необхідно в найкоротший час знайти ефективні засоби лікування серед нових запропонованих оздоровчих заходів і спеціального харчування.
Раз в 4 ходи програма буде підводити проміжні підсумки по всіх працівниках підприємства, оцінюючи їхній стан здоров'я й ефективність праці. Для успішного завершення програми необхідно по кожному із працівників набрати не менш 120 очків (одиниць оцінки ефективності праці). Важливо пам'ятати про те, що чим краще стан здоров'я працівників, тим вище їхня ефективність праці.
Після успішного проходження програми автоматично буде сформований звіт.
1.3.2 Зміст звіту
Звіт містить у собі деякі накопичені дані в процесі виконання роботи. Крім того, у шаблоні звіту передбачені місця для самостійного заповнення – професійні навантаження й оптимальні умови праці для кожного працівника, найбільш ефективні місця відпочинку й засобу реабілітації від наслідків надзвичайних ситуацій.
Шаблон звіту формується в HTML-Документі, однак його редагування може проводитися в програмі Microsoft Word.
1.4 Контрольні питання
- Дайте характеристику умовам життєдіяльності людини?
- Назвіть складової безпеки життєдіяльності людини
- Що таке система «Л-М-С», з яких елементів вона складається?
- Що таке комфортні й некомфортні умови життєдіяльності людини? Наведіть приклади.
- Визначите поняття небезпеки й безпеки
- Які види небезпек ви знаєте? Наведіть приклади.
- Що таке фактор небезпеки? Наведіть приклади.
- Наведіть класифікацію факторів небезпеки.
- Що таке нещасний випадок, авария, катастрофа? Наведіть приклади.
- Що таке травма, захворювання, отруєння? Наведіть приклади.
- Що таке небезпечний, шкідливий і вражаючий фактори? Наведіть приклади.
- Що може бути джерелом небезпеки? Наведіть приклади.
- Що таке організм людини?
- Які аналізатори людини ви знаєте?
- З яких елементів складаються аналізатори людини?
- Дайте визначення абсолютної й диференціальної чутливості. Приведіть приклади.
- Сформулюйте закон Вебера-Фехнера.
- Складіть систему «Л-М-С» для однієї із професій, розглянутих у лабораторній роботі.
2 ОЦІНКА ПРОФЕСІЙНИХ РИЗИКІВ І РИЗИКІВ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ
2.1 Мета роботи
Метою роботи є оцінка ризиків для здоров'я населення і професійних ризиків шляхом дослідження впливу чинників навколишнього середовища і професійної діяльності на рівень ризику.
2.2 Загальні положення
При вивченні ризиків слід мати на увазі, що в широкому розумінні слова, ризик – це можливість постраждати від якої-небудь небезпеки. Коли йдеться про здоров'я, то під ризиком розуміється можливість виникнення шкідливих ефектів для здоров'я даної людини або групи людей за наявності якої-небудь небезпеки.
Найважливіше місце у забезпеченні і збереженні здоров'я людини займає у теперішній час виявлення джерел і чинників ризику, а також умов, що сприяють їх виникненню. Класифікація основних джерел ризику смерті людини наведена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Класифікація джерел ризиків смерті людини
| Джерело ризику смерті | Основні причини смерті |
| Внутрішнє середовище організму | Генетичні і соматичні захворювання, старіння |
| Природне середовище мешкання | Нещасні випадки при землетрусах, ураганах, повенях і т.п. |
| Штучне середовище мешкання | Нещасні випадки в побуті, на транспорті, захворюваність від забруднень зовнішнього середовища і т.п. |
| Професійна діяльність | Професійні захворювання, нещасні випадки на виробництві |
| Непрофесійна діяльність | Захворюваність і нещасні випадки в аматорському спорті і інших видах непрофесійної діяльності |
| Соціальне середовище | Самогубства і самоушкодження; вбивства і пошкодження, які заподіяні із злочинною метою; вбивства і поранення, що пов'язані з військовими діями |
| Шкідливі звички | Куріння, алкоголізм, наркоманія та ін. |
Фактори ризику – це чинники, які підвищують вірогідність виникнення різних порушень здоров'я, зокрема, розвитку захворювань. До них можуть відноситися чинники виробничого, природного й соціального середовища, чинники способу життя людей, індивідуальні особливості організму та спадкові чинники. Так, виробниче середовище є джерелом ряду шкідливих чинників: хімічних речовин, електромагнітних полів, ультрафіолетового випромінювання, радіації, шуму, вібрації та ін. Сфера поведінки людини містить такі значущі чинники ризику, як куріння, вживання наркотиків, алкоголю, обжерливість, зневага ременями безпеки при їзді на автомобілі і ін. Чинники ризику, що містяться в природному середовищі – це несприятливі кліматичні умови та погодні явища, збудники інфекцій.
Кількісною мірою ризику є рівень ризику R, який визначається як відношення кількості подій n з несприятливими результатами, що вже здійснилися, до максимально можливого їх числа N за певний період часу:
, (2.1)Наприклад, травматизм із смертельним результатом, що пов'язаний з транспортом, склав по Україні у 1999 р. n=6469 люд., а населення України у тому ж році складало N=49,8 млн. люд. Отже, рівень ризику травматизму із смертельним результатом від транспорту складе на одного жителя України в рік величину R=6469/49800000=0,00013.
Якщо чинник ризику діє впродовж часу t, а статистичні дані отримані за часовий період Т, то рівень ризику по відношенню до даного чинника ризику визначається виразом:
, (2.2)У загальному випадку реальний рівень ризику несприятливої для людини події залежить від безлічі чинників: статі, віку, роду діяльності людини, місця його мешкання, способу життя, звичок, часу і т.д. Наприклад, в таблиці 2.2 приведений ризик смерті від нещасних випадків для чоловіків різних вікових груп.
Таблиця 2.2 – Ризик смерті від нещасних випадків для чоловіків різного віку за даними ВОЗ (на 1 чол. в рік)
| Вікові групи, № п/п | Вікові групи, роки | Ризик смерті |
| | Всі віки | 0,00092 |
| | Працездатний вік (15-60) | 0,00097 |
| 1 | 0 | 0,00078 |
| 2 | 1-4 | 0,00031 |
| 3 | 5-9 | 0,00025 |
| 4 | 10-14 | 0,00022 |
| 5 | 15-19 | 0,00072 |
| 6 | 20-24 | 0,0011 |
| 7 | 25-29 | 0,00088 |
| 8 | 30-34 | 0,00083 |
| 9 | 35-39 | 0,00084 |
| 10 | 40-44 | 0,00089 |
| 11 | 45-49 | 0,001 |
| 12 | 50-54 | 0,0012 |
| Продовження таблиці 2.2 | ||
| Вікові групи, № п/п | Вікові групи, роки | Ризик смерті |
| 13 | 55-59 | 0,0013 |
| 14 | 60-64 | 0,0014 |
| 15 | 65-69 | 0,0015 |
| 16 | 70-74 | 0,0017 |
| 17 | 75-79 | 0,0027 |
| 18 | 80-84 | 0,0042 |
| 19 | 85 і старше | 0,007 |
У таблиці 2.3 наведені дані щодо ризику смерті від хвороб однієї людини протягом року.
Таблиця 2.3 – Ризик смерті від хвороб (на людину за рік) за даними ВОЗ
| Вікові групи, № п/п | Вікові групи, роки | Ризик смерті |
| | Всі віки | 0,0105 |
| | Працездатний вік (15-60) | 0,0038 |
| 1 | 0 | 0,023 |
| 2 | 1-4 | 0,0008 |
| 3 | 5-9 | 0,0003 |
| 4 | 10-14 | 0,0002 |
| 5 | 15-19 | 0,0003 |
| 6 | 20-24 | 0,0004 |
| 7 | 25-29 | 0,0005 |
| 8 | 30-34 | 0,0009 |
| 9 | 35-39 | 0,0016 |
| 10 | 40-44 | 0,0027 |
| 11 | 45-49 | 0,0048 |
| 12 | 50-54 | 0,0084 |
| 13 | 55-59 | 0,015 |
| 14 | 60-64 | 0,025 |
| 15 | 65-69 | 0,038 |
| 16 | 70-74 | 0,059 |
| 17 | 75-79 | 0,091 |
| 18 | 80-84 | 0,143 |
| 19 | 85 і старше | 0,240 |
За даними ВОЗ, стан здоров'я людей на 20-25 % визначається станом навколишнього середовища. Ризик для здоров'я людини, пов'язаний із забрудненням навколишнього середовища, виникає за наступних необхідних і достатніх умов:
- наявність джерела ризику (токсична речовина в ґрунті, у воді, в повітрі, в їжі та ін.);
- джерело ризику навколишнього середовища повинно характеризуватися шкідливою для людини концентрацією або інтенсивністю;
- присутність людини, контактуючої з джерелом ризику і сприйнятливої до його дії;
- наявність шляхів передачі шкідливої дії від джерела ризику до організму людини.
Хімічні речовини (у тому числі і канцерогенні), що потрапляють в значних концентраціях в повітря, воду і ґрунт при роботі промислових підприємств, вносять значний внесок в розвиток захворювань людей.
Аналіз ризиків допомагає вирішувати наступні задачі:
- визначення проблем навколишнього середовища і здоров'я людини, пов'язаних з різними активностями і речовинами;
- порівняння нових технологій або ефективностей різних методів управління для зниження ризиків, наприклад, різні шляхи зменшення викидів;
- вибирання розташування потенційно небезпечних виробництв.
Довічний ризик для здоров'я, пов'язаний з дією конкретного агента ризику, визначається за формулою:
, (2.3)де R – ризик індивіда протягом життя захворіти певним захворюванням, пов'язаним з дією агента ризику;
Fi – чинник потенціалу, що характеризує вірогідність розвитку захворювання при дії певного агента ризику, який потрапляє в організм людини i-м шляхом;
– коефіцієнт, що відображає час, протягом якого індивідуум піддавався дії агента ризику (тут t – час дії в літах, а коефіцієнт 70 характеризує середню тривалість життя людини, рівну 70 рокам), Di (мг/кг/день) – денна доза агента ризику (з розрахунку на 1 кг ваги), що потрапляє в організм людини i-м шляхом.
Чинник потенціалу для деяких канцерогенних речовин приведений в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 - Дані про токсичність потенційних канцерогенів
| Код речовини | Хімічна речовина | Fi при дії через оральний шлях, (мк/кг/день)-1 | Fi при дії через органи дихання, (мк/кг/день)-1 |
| 1 | Миш'як | 1,75 | 50 |
| 2 | Бензол | 0,029 | 0,029 |
| 3 | Бензопірен | 11,5 | 6,11 |
| 4 | Тетрахлорістий вуглець | 0,13 | 0,053 |
| 5 | Хлороформ | 0,0061 | 0,081 |
| 6 | ДДТ | 0,34 | 0,34 |
| 7 | 1,1-Діхлоретилен | 0,58 | 1,16 |
| 8 | Діелдрін | 30 | 16 |
| 9 | Гептахлор | 3,4 | 4,5 |
| 10 | Гексахлоретан | 0,014 | 0,014 |
| 11 | Метіленхлорід | 0,0075 | 0,014 |
| 12 | Тетрахлоретілен | 0,051 | 0,0021 |
| 13 | Діоксин | 156000 | 150000 |
| 14 | Вінілхлорід | 2,3 | 0,295 |
| 15 | Тріхлоретілен | 0,011 | 0,013 |
Денна доза Di надходження агента ризику до організму людини розраховується по формулах:
; 
, (2.4)де N1 – концентрація токсичної речовини в повітрі, мкг/м3;
Kпов – кількість повітря, яку в середньому споживає людина у день, м3;
Kпов – кількість води, яку в середньому споживає людина у день, л;
M – середня вага людини, кг.
При розрахунку Di слід також використовувати дані про стандартні середні характеристики людини (таблиця 2.5).
Таблиця 2.5 - Стандартні середні характеристики людини
| Параметр | Стандартне середнє значення |
| Середня вага тіла дорослої людини | 70 кг |
| Середня вага тіла дитини | 10 кг |
| Кількість питної води у день (дорослий) | 2 літри |
| Кількість питної води у день (дитина) | 1 літр |
| Кількість повітря у день (дорослий) | 20 м3 |
| Продовження таблиці 2.5 | |
| Параметр | Стандартне середнє значення |
| Кількість повітря у день (дитина) | 5 м3 |
| Якщо дія відбувається протягом всього життя, то тривалість життя приймається за | 70 років |
2.3 Порядок виконання роботи і методичні вказівки по її виконанню
2.3.1 Визначення ризику для здоров'я людини залежно від стану навколишнього середовища.
Заданий план міста, яке складається з трьох районів. В кожному такому районі знаходяться житлові будинки і по три заводи, що відносяться до різних галузей промисловості. В кожному районі міста проживає певна кількість людей. Унаслідок роботи промислових підприємств у повітрі знаходиться токсична канцерогенна речовина (агент ризику) в концентрації N1. Ця ж речовина потрапляє в питну воду в концентрації N2.
Необхідно визначити:
- Ризик захворюваності на рак для дорослої людини протягом року.
- Ризик захворюваності на рак для дорослої людини протягом всього життя.
- Щорічне додаткове число захворювань на рак в даному місті, пов'язане з дією чинника ризику.
- Порівняти додаткові випадки захворювання на рак, викликані присутністю у воді і повітрі агента ризику, з очікуваним захворюванням на рак, викликаним всіма іншими причинами (дослідження, проведені у Америці, показують, що ця величина складає 193 випадки на 100000 чоловік за рік). Ризик захворюваності на рак протягом року для працівника підприємства за умови, що концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони в К разів більше, ніж в середньому по місту, а робочий день складає 8 годин.
Для виконання роботи у викладача необхідно отримати номер варіанту з:
- кодом токсичної речовини;
- концентрацією токсичної речовини в повітрі N1 і у воді N2 для кожного району;
- перевищенням середньої по місту концентрації шкідливої речовини в повітрі робочої зони.
Для кожного з районів міста необхідно провести наступні розрахунки:
1) розрахувати денну дозу Di надходження агента ризику в організм людини по формулах (4);
2) знайти величину ризику захворюваності на рак R1 для дорослої людини протягом року (формула (3)) і протягом всього життя
;3) проаналізувати щорічне додаткове число Р захворювань на рак в районі, пов'язане з дією чинника ризику
;4) порівняти додаткові випадки захворювання на рак S, викликані присутністю у воді і в повітрі агента ризику, з очікуваним захворюванням на рак, викликаним всіма іншими причинами Рочик (193 люди на 100000 населення в рік). Ця величина складе
;5) розрахувати ризик захворюваності на рак протягом року для працівника підприємства за умови, що концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони в К разів вище, ніж в середньому по місту, а робочий день складає 8 годин. Враховуючи, що в році 253 робітничих дня по 8 робочих годин (2024 години на рік), а всього у році 365 днів, можна розрахувати, скільки в середньому годин на 1 день у році робітник дихатиме повітрям з підвищеною концентрацією шкідливої речовини: Тср=2024/365=5,5 годин. Далі визначити додаткову еквівалентну добову дозу надходження агента ризику з повітрям в організм робітника, яка пов'язана з його перебуванням на робочому місці
, а також величину добової дози Dповн агента ризику, який потрапляє в організм людини з повітрям (величина добової дози агента ризику, який потрапляє в організм робітника з водою, залишається без зміни) 
. Тоді рівень ризику захворюваності на рак робітника протягом року R1р визначається за допомогою Dповн і D2. 6) порівняти отримане значення з ризиком аналогічної захворюваності для дорослого жителя даного району;
7) використовуючи результати розрахунку, визначити найбільш сприятливий для життя район;
8) побудувати діаграму, що характеризує ризик захворюваності на рак для робочих різних галузей промисловості.
2.3.2 Визначення сумарного ризику смерті для людини (за рік) з урахуванням ризику смерті від хвороб.
Розрахувати середній ризик Rср на одну людину за рік для даного виду діяльності (в році 2024 робітників години)
, де R – рівень ризику смерті для даної галузі (табл. 2.6).Таблиця 2.6 - Ризик смертельних результатів для різних видів професійної та непрофесійної діяльності (на людину за годину) за даними Америки, Великобританії, України
| Код виду діяльності | Вид діяльності | Рівень ризику |
| Промислові професії | ||
| 1 | Робітник углекоксуючого підприємства |  |
| 2 | Робітник, пов'язаний з процесом вулканізації |  |
| Продовження таблиці 2.6 | ||
| Код виду діяльності | Вид діяльності | Рівень ризику |
| 3 | Екіпаж риболовецького траулера |  |
| 4 | Робітник вугільної шахти |  |
| 5 | Будівельний робітник | |
| 6 | Робітник гончарного і керамічного виробництва |  |
| 7 | Робітник підприємства атомної енергетики (нерадіаційний ризик) |  |
| 8 | Робітник паперової, харчової, друкарської промисловості |  |
| 9 | Робітник швейної і взуттєвої промисловості |  |
| 10 | Робітник оброблювальної промисловості в цілому |  |
| 11 | Робітник всієї промисловості |  |
| Непромислові професії | ||
| 12 | Працівник торгівлі |  |
| 13 | Працівник сфери обслуговування |  |
| 14 | Працівник сільського господарства |  |
| 15 | Пожежник |  |
| 16 | Поліцейський |  |
| 17 | Водій-професіонал |  |
| 18 | Боксер-професіонал |  |
| 19 | Верхолаз |  |
| 20 | Тракторист |  |
| 21 | Екіпаж цивільного літака |  |
| 22 | Льотчик-випробувач |  |
| 23 | Екіпаж військового вертольоту |  |
| Непрофесійний спорт | ||
| 24 | Велосипед | |
| 25 | Бокс |  |
| 26 | Охота |  |
| 27 | Лижі |  |
| 28 | Мотоцикл |  |
| 29 | Веслування |  |
| 30 | Альпінізм |  |
| 31 | Висотні сходження |  |
| 32 | Скачки |  |
| 33 | Скачки з перешкодами |  |
| 34 | Спортивні автогонки |  |
Розрахувати ризик смерті людини R40 за всю професійну діяльність (40 років). Наприклад, R40=40, Rср = 0,048. Ця величина означає загибель на виробництві 48 робочих з кожної 1000 робочих протягом 40 років.
Розрахувати ризик смертельного результату на даному підприємстві за рік по формулі
кл. роб. Для цього спочатку визначити, наскільки частіше (або рідше) виявляється ризик в кожній віковій групі в порівнянні з середнім для працездатного віку значенням ризику. Наприклад, середній рівень ризику для працездатного віку Rсрпр складає 0,00097, а рівень ризику Ri для 6-й вікової групи дорівнює 0,0011, тоді для 6-й вікової групи R6= 0,0011/0,00097=1,13, тобто рівень ризику буде в 1,13 раз вище середнього.Для кожної вікової групи розрахувати загальний смертельний рівень ризику Rзаг (від хвороб і виробничого травматизму) Rзаг = ризик смертіi + Rср.Ri, де ризик смертіi треба узяти з табл.3.
Побудувати графік залежності ризику смерті людини від вікової групи в кожному районі. Провести порівняльний аналіз.