Розділ 1 Загальна характеристика корисливих злочинів у сфері підприємництва
| Вид материала | Документы |
- Розділ II. Правовідносини комунальної власності: проблеми законодавства, теорії І практики, 612.75kb.
- Розділ загальна характеристика спеціальності, 3384.53kb.
- Законспектуйте, 58.49kb.
- Законспектуйте, 56.16kb.
- Тематика, 28.63kb.
- З м І с т вступ 3 10 розділ правова основа міграційних процесів в Україні > Поняття, 319.93kb.
- Комплексна програма профілактики злочинів та правопорушень на 2012-2015 роки, 420.15kb.
- Розділ Загальна характеристика митних органів України та їх кадрового забезпечення, 522.57kb.
- Розділ функції держави: загальна характеристика сучасного стану теорії, 509.75kb.
- 1 Організована злочинність Розділ, 1213.18kb.
Методи дослідження. При виконанні роботи дисертант керувався загальним діалектичним методом пізнання, використовуючи наступні наукові методи:
- методи логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція) використані при дослідженні нормативних актів, матеріалів кримінальних справ, аналітичних матеріалів, концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять у предмет дослідження;
- історичний метод застосовувався при дослідженні появи і розвитку окремих теорій, концепцій, поглядів вчених криміналістів з проблем методики розслідування (криміналістичної характеристики злочинів, етапів розслідування, структури методики розслідування);
- порівняльно - правовий метод використаний при дослідженні кримінального, кримінально-процесуального, цивільного, господарського, банківського законодавства України, Росії та деяких інших країн;
- системно-структурний метод було використано при дослідженні механізму заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, зловживання службовим положенням та інших злочинів, які тісно між собою пов’язані і утворюють певні технології злочинної діяльності у сфері підприємництва;
- соціологічні методи (опитування, анкетування, фокус-група, експертні оцінки) були застосовані для збору додаткової інформації про способи вчинення злочинів у сфері підприємництва, прояви протидії розслідуванню та засоби їх подолання, недоліки чинного законодавства та деякі інші проблемні питання.
У процесі дослідження піддавалися вивченню закони і підзаконні нормативні акти, що регулюють діяльність правоохоронних і контролюючих органів, нормативні акти МВС України (накази, рішення колегій, вказівки), постанови Пленумів Верховного Суду України, аналітичні матеріали, що стосувалися досліджуваної проблематики. З окремих питань використовувалось законодавство зарубіжних країн з розвинутою ринковою економікою (США, Великобританії, Франції), а також ряд міжнародних нормативних документів, що стосуються предмету дослідження.
При написанні дисертації були вивчені і використані роботи українських і російських вчених, що стосувалися предмету дослідження: Бєлкіна Р.С., Давыденко Л.М., Дулова А.В., Зелінського А.Ф., Зеленецького В.С., Колесніченко О.Н., Комісарова В.І., Коноваловой В.Є., Кузнецовой Н.Ф., Кудрявцева В.М., Ларичева В.Д., Матусовського Г.А., Поповича В.М., Овчинського О.С., Салтевського М.В., Шепитько В.Ю., Щербаковського М.Г., Яблокова Н.П., Яні П.С. та інших авторів. З окремих питань теми були використані роботи криміналістів, кримінологів, практичних працівників підрозділів по розслідуванню економічних злочинів інших країн.
У процесі дослідження проводилося вивчення та узагальнення матеріалів кримінальних справ про злочини пов’язані з заволодінням чужим майном у різних видах підприємницької діяльності (більше 200), опитування працівників оперативних і слідчих підрозділів МВС, прокуратури України різних областей (більше 250), які спеціалізуються на розкритті і розслідуванні господарських злочинів.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація являє собою перше у вітчизняній криміналістичній літературі комплексне монографічне дослідження проблем розслідування розкрадань майна та пов’язаних з ними злочинів, обумовлених чинниками підприємницької діяльності в період переходу до ринкової економіки. В дисертації міститься низка теоретичних положень та практичних рекомендацій, які сформульовані з врахуванням сучасних тенденцій в механізмі вчинення корисливих злочинів у сфері підприємницької діяльності, практиці їх розслідування і мають ознаки новизни. Сформульовані також пропозиції, спрямовані на вирішення існуючих концептуальних проблем побудови методик розслідування злочинів окремих видів та їх викладання при підготовці спеціалістів для правоохоронних органів.
Зокрема, в дисертації сформульовані наступні положення, що мають ознаки новизни.
1. Вперше з криміналістичних позицій визначена низка чинників підприємницької діяльності, що суттєво впливають на механізм вчинення корисливих злочинів і, відповідно, на предмет доказування, а також ситуації, що складаються під час розслідування. Визначається, що саме технологія корисливої злочинної діяльності (комплекс злочинів), а не розрізнені злочини є об’єктом доказування при розслідуванні у кримінальних справах даної категорії, що потребує комплексного підходу і в наукових дослідженнях з криміналістичної методики.
2. Дістала подальший розвиток концепція криміналістичної характеристики злочинів окремого виду, яка подається як накопичена система відомостей про механізм їх вчинення, що закладається в основу розробки методик розслідування. З урахуванням цього проведено розмежування понять “криміналістична характеристика злочинів” і “обставини, що підлягають встановленню”, сформульовані нові пропозиції щодо їх використання при побудові окремих методик розслідування.
3. Вперше у криміналістичній літературі на основі аналізу слідчо-судової практики дається описання узагальнених способів заволодіння чужим майном, вчинення інших, пов’язаних з ним, злочинів з використанням статусу підприємства. Визначаються способи легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, в залежності від форми його існування (готівка, безготівкові грошові кошти, матеріальні цінності). Робиться висновок про існування закономірних зв’язків між розкраданнями майна та іншими злочинами у сфері підприємницької діяльності, які утворюють певні злочинні технології, використовувані організованими злочинними групами. Визначаються особливості слідів цих злочинів та їх використання як доказів.
4. Вперше сформульовані вимоги до первинного матеріалу про корисливі злочини у сфері підприємництва – складено перелік документів, необхідних для обгрунтованого порушення кримінальної справи і забезпечення її судової перспективи. Розглянуті проблемні ситуації, пов’язані з оцінкою первинного матеріалу, організацією взаємодії слідчих і оперативно-розшукових підрозділів правоохоронних органів, та можливі варіанти їх вирішення.
5. Удосконалено концепцію подолання (попередження) ухилення від кримінальної відповідальності винних у скоєнні злочину осіб, визначено її місце у структурі окремої методики розслідування злочинів як окремого тактичного завдання. Зокрема, ухилення від відповідальності розглядається з урахуванням специфіки корисливих злочинів у сфері підприємництва у трьох проявах: а) приховуванні (маскуванні) злочину; б) зникненні винного з постійного місця проживання (роботи) і переховуванні від слідства і суду; в) протидії розслідуванню.
6. Одержали подальший розвиток положення про забезпечення слідчим відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином, і можливої конфіскації майна з урахуванням особливостей прийомів по приховуванню викраденого майна з використанням підприємств. Зокрема, досліджені особливості накладення арештів на банківські рахунки підприємств, які були використані злочинцями.
7. Одержала подальший розвиток концепція про слідчі ситуації, етапи розслідування та їх місце в структурі окремої методики розслідування. Зокрема, етапи розслідування (початковий і наступний) розглядаються як певні проміжки розслідування, які характеризують стан слідства з точки зору повноти вирішення його завдань і визначаються прийнятими процесуальними рішеннями у кримінальній справі. Визначення тактичних завдань розслідування і необхідних для їх вирішення комплексів слідчих дій та оперативно-розшукових заходів (ОРЗ) саме відповідно до етапів розслідування і типових слідчих ситуацій забезпечує чіткість структури криміналістичних методик.
8. Вперше визначені типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування корисливих злочинів у сфері підприємництва з урахуванням не тільки характеру первинного матеріалу, але і статусу у підприємницькій діяльності ініціатора збирання цього матеріалу (заявника), а також статусу особи, відносно якої порушується кримінальна справа. На цій основі сформульовані відповідні тактичні завдання розслідування, визначені типові комплекси необхідних для їх вирішення слідчих дій та ОРЗ.
9. Удосконалені (розвинуті) положення щодо типових слідчих ситуацій наступного етапу розслідування, пов’язані з позицією обвинуваченого стосовно пред’явленого йому обвинувачення у скоєнні корисливого злочину. Зокрема, визначені типові варіанти поведінки обвинуваченого з використанням певних чинників підприємницької діяльності, які впливають на тактичні особливості підготовки і проведення окремих слідчих дій. На цій основі сформульовані відповідні тактичні завдання та рекомендації щодо їх вирішення.
10. Одержала подальший розвиток концепція використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів. Визначені форми і конкретні прояви використання допомоги фахівців у кримінальних справах зазначеної категорії з урахуванням специфічності механізму економічних злочинів.
11. Удосконалено концепцію профілактичної діяльності слідчого у кримінальній справі, пов’язаної з встановлення причин злочину і умов, що сприяли його вчиненню, та прийняттям заходів щодо їх усунення. Визначені активні криміногенні фактори (причини) і пасивні (умови), що детермінують злочини у сфері підприємництва, а також шляхи їх усунення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дослідженні визначені основні проблеми, з якими стикаються правоохоронні органи при виявленні і розслідуванні розкрадань майна та інших злочинів, що вчиняються з використанням статусу суб’єкта підприємницької діяльності, а також шляхи і засоби їх вирішення. Робота має комплексний характер і спрямованість на вдосконалення практики розслідування найбільш небезпечних економічних злочинів, підвищення ефективності криміналістичної підготовки спеціалістів для правоохоронних органів.
Теоретичні положення, рекомендації, висновки і матеріали, що містяться в дисертації можуть бути використані:
1) безпосередньо практичними працівниками органів дізнання і слідства при розслідуванні конкретних злочинів, скоєних в процесі здійснення підприємницької діяльності;
- при проведенні наукових досліджень, спрямованих на розробку і вдосконалення методик розслідування злочинів в окремих видах підприємницької діяльності;
- для внесення доповнень в програми викладання криміналістики в вищих юридичних учбових закладах і розробки відповідного методичного забезпечення;
- для узгодження міжпредметних зв’язків між учбовими курсами кримінально-правового циклу (кримінального права, кримінального процесу, криміналістики, кримінології) і курсами цивільно-правового та економічного циклів (цивільного права, банківського права, фінансового права, правових основ підприємницької діяльності, економічного аналізу і аудиту та інших) в учбових закладах, що готують спеціалістів для правоохоронних органів;
- для розробки спеціальних курсів з криміналістики і їх методичного забезпечення в закладах перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів правоохоронних органів.
На основі матеріалів дисертаційного дослідження підготовлено навчальний посібник “Розслідування і попередження розкрадань майна у сфері підприємництва”, який рекомендований ГУРОС МВС України для використання у вищих навчальних закладах МВС України (лист № 6/7-2296 від 16.09.1999 р.).
Теоретичні положення, рекомендації, висновки і матеріали, що містяться в дисертації, використані при складанні програми з криміналістики для Національного університету внутрішніх справ, а також спеціального курсу “Розслідування і попередження розкрадань майна у сфері підприємництва”, який викладається на факультетах з слідчо-криміналістичною спеціалізацією та економічної безпеки. Методичні матеріали спецкурсу, підготовлені на основі дисертаційного дослідження, використовуються у навчальному процесі в Національній академії внутрішніх справ України (м. Київ), Донецькому і Луганському інститутах внутрішніх справ та інших навчальних закладах, що підтверджується відповідними актами та довідками про впровадження.
Результати дослідження використовувалися дисертантом також при проведенні занять з практичними працівниками правоохоронних органів з проблем розслідування економічних злочинів (Інституті перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів МВС України, Інституті підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури України ( м. Харків).
Апробація результатів дослідження. Окремі положення дисертаційного дослідження доповідалися автором, обговорювалися і в цілому мали підтримку на міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях і семінарах в Харкові (1990, 1991, 1995, 1997, 1998, 2000, 2001 р.), Ростові-на-Дону (1999, 2000 р.), Києві (2001 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладені автором в індивідуальній монографії “Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва”, 2000 р. (18 д.а.), колективній монографії, навчальному посібнику (15 д.а.), в 26 наукових статтях у фахових виданнях (у тому числі в 5 зарубіжних) загальним обсягом 12,5 д.а., текстах лекцій, 11 тезах доповідей на конференціях і семінарах.
Структура роботи. Дисертація складається з вступу, п’яти розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 426 стор., з них: основний текст - 376 стор.; список використаних джерел – 30 стор.; додатки – 19 стор.
Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl
загальні Висновки
У дисертації визначені основні криміналістичні проблеми, які виникають при розслідуванні корисливих злочинів у сфері підприємництва, зокрема, заволодіння чужим майном і пов’язаних з ним злочинів (фіктивного підприємництва, шахрайства з фінансовими ресурсами, підробки і використання документів, легалізації злочинно здобутого майна та інших). Взаємозв’язок і переплетіння цих злочинів обумовлюють необхідність вирішення слідчим комплексних завдань, пов’язаних з оцінкою первинних матеріалів в стадії порушення кримінальної справи, визначенням напрямків розслідування, вибором тактики проведення слідчих дій. Специфіка слідчих ситуацій, в яких доводиться працювати слідчим та оперативним працівниками по зазначеній категорії кримінальних справ багато в чому обумовлена чинниками підприємницької діяльності, їх впливом на вибір злочинцями способів вчинення злочинів і поведінку під час розслідування. Та обставина, що правоохоронні органи мають справу не з розрізненими злочинами, а з своєрідними і досить складними технологіями корисливої злочинної діяльності з використанням атрибутів підприємства, робить необхідним застосування комплексного підходу в практичній діяльності і в наукових дослідженнях з криміналістичної методики. Проведене дослідження дає підстави для наступних висновків.
1. Підприємницька діяльність як складова ринкової економіки не тільки суттєво детермінує злочинність, але й впливає на трансформацію механізмів вчинення окремих видів злочинів. Одним з найважливіших наслідків цього впливу є оволодіння сферою підприємництва організованими злочинними угрупуваннями, розробкою ними витончених технологій злочинного збагачення, коли вчиняються не окремі розрізнені злочини, а їх комплекси. При цьому як інструмент злочинної діяльності використовується підприємство тієї організаційно-правової форми, яка надає можливості заволодівати чужим майном, надійно його приховувати та уникати кримінальної відповідальності. При порушенні кримінальної справи за ознаками одного з видів господарських злочинів слідчий часто має справу тільки з верхівкою “айсберга”, не здогадуючись про дійсні його розміри.
2. Центральне місце в організованій економічній злочинній діяльності займає розкрадання майна у формі шахрайства чи зловживання службовим становищем (розтрати, привласнення) з використанням атрибутів підприємства, необхідними супутниками якого є інші злочини (фіктивне підприємництво, підробка і використання підроблених документів, легалізація злочинно отриманих коштів). Характерною рисою цих злочинів є їх корисливість - спрямованість на заволодіння чужим майном, для маскування чого використовується оболонка господарських відносин. Вони вчиняються організованими злочинними групами при сприянні працівників банків, державних органів управління і контролю. В дисертації дається аналіз типових способів вчинення розкрадань майна, їх зв’язок з особливостями предмета посягання та суб’єкта злочину. Розроблена класифікація прийомів легалізації злочинно одержаного майна в залежності від форми його існування (готівка, безготівкові грошові кошти, матеріальні цінності) та характерні їх ознаки.
3. Враховуючи ту обставину, що злочини вчиняються під оболонкою господарської діяльності і мають вигляд відповідних правопорушень, необхідно брати до уваги, що предметом розслідування є не тільки діяльність фізичних осіб але й осіб юридичних (підприємств), які були використані злочинцями. Безумовно це значно розширює предмет доказування у кримінальній справі.
У зв’язку з цим в дисертації формулюється і доводиться необхідність використання в якості джерел доказів різноманітних документів, у яких зафіксовані наслідки діяльності підприємства та його керівників, дається їх класифікація та аналізується зміст. З цих же позицій досліджуються і особливості свідчень осіб як джерел доказів. Робиться висновок про необхідність врахування в тактиці проведення слідчих дій не тільки статусу осіб як учасників кримінального процесу, але і їх статусу в підприємницькій діяльності. Ці особливості залежать від обраної злочинцями сфери підприємницької діяльності, використаних ними способів вчинення і приховування злочинів та деяких інших факторів.
4. Приймаючи до уваги специфіку злочинів у сфері підприємництва, в методиках їх розслідування доцільно виділяти принципово важливі тактичні завдання, від вирішення яких, перш за все, залежить досягнення стратегічної мети кримінального судочинства (ст. 2 КПК України). У проведеному дослідженні такими завданнями визначаються, зокрема: 1) оцінка первинного матеріалу про злочин, прийняття рішення про порушення кримінальної справи і належна організація розслідування; 2) подолання (попередження) ухилення від відповідальності винних у розкраданні осіб; 3) забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочинами. Названі тактичні завдання для свого вирішення потребують вчасного вжиття певних організаційних заходів, проведення комплексів слідчих дій та ОРЗ (тактичних операцій).
5. Окремі криміналістичні методики повинні будуватися з урахуванням слідчих ситуацій, типових для певного етапу розслідування: початкового (триває з моменту порушення кримінальної справи до притягнення особи в якості обвинуваченого) і наступного (охоплює проміжок часу з моменту пред’явлення особі обвинувачення і до складання обвинувального висновку).
При визначенні типових слідчих ситуацій, характерних для початкового етапу розслідування злочинів у сфері підприємництва, необхідно враховувати кілька чинників, які впливають на процес розслідування, тактику проведення слідчих дій та ОРЗ: 1) характер первинного матеріалу про злочин (як правило містяться ознаки комплексу злочинів); 2) правовий статус суб’єкта, відносно якого він зібраний (найманий працівник підприємства, власник, керівник, організаційно-правова форма підприємства); 3) ким зібраний первинний матеріал (державними контролюючими чи правоохоронними органами, службами контролю чи безпеки комерційної структури); 4) хто є потерпілим від злочину (юридична особа чи окрема фізична особа).
Для наступного етапу розслідування, основними завданнями якого є формування системи доказів щодо обвинувачення особи та її співучасників, встановлення причин злочину і умов, характер типових слідчих ситуацій визначається тією позицією цієї особи по відношенню до пред’явленого їй обвинувачення. У ситуаціях протидії розслідуванню поведінка обвинуваченого може полягати у посиланні для свого виправдання на певні негативні фактори і умови підприємництва, які нібито й стали причиною (а не злочинні дії) тих чи інших суспільно небезпечних наслідків. З урахуванням названих чинників у дисертації досліджені особливості підготовки і проведення таких слідчих дій як допит потерпілих і свідків, обшук і виїмка, допит підозрюваного (обвинуваченого), призначення експертиз. Сформульовані рекомендації з подолання перешкод, які є результатом протидії розслідуванню з боку обвинувачених та їх спільників.
6. Ефективна боротьба зі злочинністю у сфері підприємництва неможлива без використання спеціальних знань на різних етапах виявлення (розкриття) і розслідування злочинів у непроцесуальній і процесуальній формах. Вузловими моментами у діяльності правоохоронних органів, в яких потребується допомога спеціаліста, можуть бути визначені: 1) збирання первинного матеріалу про злочин (використання технічних засобів одержання і фіксації інформації під час проведення ОРЗ, консультації фахівця, документальна ревізія); 2) оцінка слідчим первинного матеріалу про злочин в стадії порушення кримінальної справи (консультації фахівця, пояснення ревізора); 3) проведення слідчих дій з участю спеціаліста (обшук, виїмка, огляд документів, допити); 4) при встановленні таких обставин злочину, які потребують проведення спеціальних досліджень (призначення криміналістичної експертизи документів, комп’ютерно-технічної експертизи, судово-бухгалтерської та фінансово-економічної експертиз).
7. До структури кожної криміналістичної методики доцільно включати профілактичну діяльність слідчого у кримінальній справі оскільки встановлення причин злочину і умов, що сприяли його вчиненню входять у предмет доказування. Економічна злочинність взагалі і, зокрема, злочинність у сфері підприємництва має специфічні причини (активні фактори) і сприятливі умови (пасивні фактори). Їх дослідження при формуванні методик розслідування вбачається необхідним тому що ці питання поки що недостатньо розроблені в теорії і досить складні у практичній реалізації. В окремих методиках розслідування мова повинна йти про типові причини конкретного виду чи групи злочинів (те, що безпосередньо викликає бажання в особи вчинити злочин), типові сприятливі умови (те, що полегшує досягнення злочинної мети) і типові заходи слідчого по їх усуненню. Слід звернути увагу на те, що далеко не всі причини і умови конкретних злочинів можуть бути усунуті за ініціативою слідчого в межах однієї кримінальної справи.