Практичні рекомендації 85 Список публікацій 87 Список використаних джерел 88

Вид материалаДокументы

Содержание


Перелік умовних позначень
Мета дослідження
Методи дослідження
Наукова новизна роботи.
Практичне значення одержаних результатів.
Особистий внесок здобувача.
Апробація результатів дослідження.
Обсяг і структура роботи.
Огляд літератури
Клініко - психологічні (загальні)
Об’єкт та методи дослідження
Параметри кількісної оцінки двовимірної ехокардіографії
Клініко - інструментальна характеристика стану серцево - судинної та нервової системи у дітей з вд.
Таблиця 1. Розподіл дітей за віком та ВВТ
Таблиця 2. Основні скарги дітей з вегетативними дисфункціями
Таблиця 3. Anamnesis vitae дітей, хворих на ВД
Таблиця 4. Характеристика тонусу мозкових судин по даним РЕГ (M ± m)% від кількості дітей
Таблиця 5. Показники вегетативного гомеостазу за даними КІГ у дітей досліджуваних груп
Таблиця 6. Структура показників ЕКГ у дітей з ВД
Таблиця 7. Стан серцево-судинної системи у дітей при вегетативних порушеннях у дітей
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ


УДК 616.839-008.6-07-08-053.2 (043.3)


Амеліна Яна Сергіївна

ДІАГНОСТИКА ТА КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ВЕГЕТАТИВНИХ ДИСФУНКЦІЙ У ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП



14.01.10 – педіатрія

Робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра


Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти з курсами ПП і ДІ

Сміян Олександр Іванович


СУМИ – 2010


ЗМІСТ

Перелік умовних позначень 3

Вступ 5

Розділ 1. Огляд літератури
    1. Проблема вегетативних дисфункцій у дітей на сучасному етапі 9
    2. Вегетативні дисфункції у дітей 10

1.2.1.Загальна характеристика 10

1.2.2.Етіопатогенетичні механізми 11

1.2.3.Клініко-діагностичні особливості 16

1.2.4. Аспекти комплексного лікування 35

Розділ 2. Об’єкт та методи дослідження

2.1. Загальна характеристика обстежених дітей 40

2.2. Методи дослідження 41

Розділ 3. Клініко – інструментальна характеристика стану

серцево судинної та нервової системи у дітей з вегетативними

дисфункціями 51

Розділ 4. Ефективність використання диференційованих

комплексів лікування у дітей з різними типами вегетативних

дисфункцій 61

Розділ 5. Аналіз та обговорення отриманих результатів 72

Висновки 83

Практичні рекомендації 85

Список публікацій 87

Список використаних джерел 88


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

СВД- синдром вегетативних дисфункцій

ВНС – вегетативна нервова система

СНС – симпатична нервова система

ПНС – парасимпатична нервова система

ЦНС – центральна нервова система

ВД – вегетативні дисфункції

НЦД – нейроциркуляторна дисфункція

ВСД – вегето-судинна дисфункція

ВВД – вегетовісцеральна дисфункція

ПВН – пароксизмальна вегетативна недостатність

ВСТС – вегето-судино-трофічний синдром

СПВН – синдром прогресуючої вегетативної недостатності

ВК – вегетативні кризи

ПА – панічні атаки

ПР - панічний розлад

ТАД – трициклічні антидепресанти

СІЗЗС – селективні інгібітори зворотного захвату серотоніну

ЕКГ – електрокардіографія

РЕГ – реоенцефалографія

ЕхоКГ – ехокардіографія

ЕМГ – електроміографія

ЕЕГ – електроенцефалографія

РВГ – реовазографія

САТ – систолічний артеріальний тиск

ДАТ – діастолічний артеріальний тиск

БДО – багатостороннє дослідження особистості

ШГР – шкірно-гальванічна реакція

ВПР – вегетативний показник ритму

ВРС – варіабельність серцевого ритму

КОП – кліноортостатична проба

ПАПР – показник адекватності процесів регуляції

КІГ – кардіоінтервалографія

Мο – (мода) – найбільш часте значення інтервалу R-R

ΔX – (варіаційний розмах) – різниця між максимальним та мінімальним значеннями довжини зареєстрованих інтервалів R-R

AМο – (амплітуда моди) – число значень інтервалів, що дорівнюють Мο, у відсотках до загальної кількості зареєстрованих кардіоциклів

ІН – індекс напруги Баєвського, ІН 1 – в клиностатичному положенні,

ІН 2 – в ортостатичному положенні

ВР – вегетативна реактивність (ІН2/ІН1)

РЕГ – реоенцефалографія

НБПНПГ- неповна блокада правої ніжки пучка Гіса

ГАМК – гамма-аміномасляна кислота

АРХЛШ – аномально розташована хорда лівого шлуночка

ПМК – пролапс мітрального клапану

МКХ 10 – міжнародна класифікація хвороб 10 перегляду


ВСТУП

Актуальність


СВД - одне з найпоширеніших порушень і в той же час одне з найбільш дискутабельних і неоднозначно трактованих фахівцями різних профілів питань сучасної медицини (Антонова Л.К., 2003). Актуальність і соціальна значущість проблеми діагностики та лікування дітей з синдромом вегетативної дистонії (CВД) обумовлена високою поширеністю, особливо серед школярів (40-60%) і високою ймовірністю формування психосоматичної патології, що приводить до ранньої інвалідизації та передчасної летальності (Н. А. Білоконь, М. Б. Кубергер, 1987; Л. М. Бєляєва, 2000; С. Б. Шварков, 2003; Є. В. Мурашко, 2004; М. П. Котлукова, 2004; І.В. Леонтьєва, 2005; Є. В. Неудахін, 2006).

Відомо, що вегетативна нервова система (ВНС) відіграє значну роль у розвитку різноманітної патології (Вейн А.М., 2003). У виникненні та перебігу практично кожного патологічного стану беруть участь вегетативні дисфункції (Гарганеева Н.П., Тетенев Ф.Ф. та ін., 2004). Доведено, що вегетативні дисфункції для більшості соматичних захворювань відіграють роль істотних чинників патогенезу, вплітаючись на подальших етапах у клінічне оформлення хвороби (Зубаренко О.В., Кравченко Л.Г., 2005). Існуючі дослідження в області СВД характеризуются, з одного боку, фрагментарністю отриманих даних, а з іншого – загальним характером об'єкта дослідження. Незважаючи на велику кількість публікацій, присвячених різним аспектам проблеми соматоформної вегетативної дисфункції на даний момент відсутній повний консенсус у поглядах на її патогенез і клінічні прояви у осіб молодого віку, як найбільш типового контингенту для її виникнення, відповідно, відсутня єдина патогенетично обґрунтована модель лікування та профілактики даного розладу [Александровський Ю.А., 2000; Михайлов Б.В., 2003; Мірошниченко Н. В., 2005]. У зв'язку з цим в останні роки активну увагу фахівців різного профилю привертають питання діагностики і лікування вегетативних дисфункцій (Мачерет Е.Л., Мурашко Н.К. та ін., 2000; Васильєва-Лінецька Л.Я., 2000). Відомо, що застосування у більшості хворих з СВД медикаментозних методів лікування недостатньо ефективне й має значну кількість побічних ефектів, тому особливу увагу привертає застосування немедикаментозних методів лікування (Бабов К.Д., 2001; Бадтиева В.А, Разинкін С.М., 2004).

Таким чином, на даний момент проблема СВД потребує проведення досліджень, що передбачають комплексне вивчення клініко, психо-патологічних, клініко-анамнестичних, вегетативних та психофізіологічних проявів даного розладу, спрямованих на розкриття етіопатогенетичних механізмів її розвитку та обґрунтування підходів до її ефективної корекції та профілактики (Смулевич А.Б., 2000; Михайлов Б.В., Сарвір І.М., Мірошниченко Н.В., Баженов О.С., Омельченко С.В., 2002.) Ці невирішені питання і стали предметом проведеного дослідження.


Мета дослідження

Метою дослідження є оптимізація діагностики вегетативних дисфункцій у дітей різного віку та обґрунтування комплексного лікування з урахуванням отриманих результатів дослідження.

Для досягнення визначеної мети передбачено вирішити наступні задачі роботи:
  1. Вивчити особливості клінічних проявів вегетативних дисфункцій у дітей з різним вихідним вегетативним тонусом з урахуванням проявів мультифакторної соматичної патології.
  2. Вивчити особливості патопсихологічних характеристик дітей з вегетативними розладами.
  3. Обгрунтувати комплексне лікування з урахуванням отриманих результатів дослідження, в тому числі можливості використання немедикаментозних методів корекції зазначеної патології.
  4. Оцінити вплив запропонованих лікувальних комплексів з урахуванням вихідного вегетативного тонусу на стан здоров'я досліджуваних осіб.

Об’єкт дослідження
  1. Діти різних вікових груп, хворі на вегетативні дисфункції


Предмет дослідження
  1. Ступінь вегетативних змін, особливості клінічних проявів, психосоматичний статус, а також їх динаміка під впливом комплексної терапії.

Методи дослідження
  1. Клінічні характеристики дітей, загальноклінічні та психодіагностичні (тест Спілбергера – Ханіна, опитування для виявлення панічних атак (PHQ) Panic Screening Questions, опитувальник Вейна) методи дослідження.
  2. Електрокардіографія.
  3. ЕхоКГ.
  4. Кардіоінтервалографія.
  5. Реоенцефалографія.

5 . Оцінка результатів вегетативних проб (ВП)
  1. Аналітико-статистичні методи дослідження історій хвороб для оцінки ефективності комплексного лікування вегетативних дисфункцій.

Наукова новизна роботи. Представлена комплексна оцінка стану вегетативної нервової системи в дітей різних вікових груп, розроблені методики комплексного лікування даного контингенту осіб залежно від вихідного вегетативного тонусу з урахуванням використовування природних і преформованих лікувальних фізичних чинників/