Практичні рекомендації 72 Список публікацій 74 Список використаних джерел 75

Вид материалаДокументы

Содержание


Перелік умовних позначень
Мета дослідження
Задачі дослідження
Об’єкт дослідження
Практичне значення одержаних результатів.
Особистий внесок здобувача.
Апробація результатів дослідження.
Обсяг і структура роботи.
Огляд літератури
Об’єкт та методи дослідження
Таб. 2.1 Показники тестів функціональної діагностики протягом овуляторного менструального циклу у жінок репродуктивного віку
Таб. 2.2 Зміни в епітелії і стромі ендометрію протягом овуляторного менструального циклу
Статистична обробка результатів
Структура безпліддя в місті суми і сумському районі
Таблиця 3.1. Загальна характеристика структури безпліддя в місті Суми і Сумській області
Таблиця 3.2. Структура первинного і вторинного безпліддя в місті Суми і Сумському районі за причиною
Таблиця 3.3. Структура безпліддя за причиною у місті Суми і Сумському районі
Таблиця 3.4. Структура ендокринного безпліддя
Ефективність лікування трубно-перитонеального і безпліддя но фоні гіпотиреоза.
Таблиця 4.2. Ефективність проведеного лікування гіпотиреоза
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ


УДК: [618.177:616.43]-07-08(043.3)

Качмала Любов Олександрівна

ПОРУШЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ У ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ



14.00.01 – акушерство і гінекологія

Робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра


Науковий керівник:

кандидат медичних наук, доцент кафедри акушерства та вгінекології

Кузьоменська Марина Леонідівна


СУМИ – 2011


ЗМІСТ

Перелік умовних позначень 3

Вступ 4

Розділ 1. Огляд літератури
    1. Фізіологія репродуктивної системи 9
    2. Класифікація безпліддя 13

1.2.1.Трубно-перитонеальне безпліддя 15

1.2.2. Ендокринне безпліддя 17

1.2.3. Маткові форми безпліддя 18

1.2.4. Імунологічні фактори безпліддя 19

Розділ 2. Об’єкт та методи дослідження

2.1. Загальна характеристика обстежених жінок 26

2.2. Методи дослідження 26

Розділ 3. Структура безпліддя в місті Суми і Сумському районі 42

Розділ 4. Ефективність лікування трубно-перитонеального

і безпліддя на фоні гіпотиреозу 61

Розділ 5. Аналіз та обговорення отриманих результатів 55

Висновки 70

Практичні рекомендації 72

Список публікацій 74

Список використаних джерел 75


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

А-ГнРГ - агоніст гонадотропін рилізинг гормона

АКТГ - адренокортикотропний гормон

Ант-ГнРГ - антагоніст гонадотропін рилізинг гормона

ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров’я

ДРТ - допоміжні репродуктивні технології

ГнРГ - гонадотропін рилізинг-гормон

ГГА - гіпогонадотропна аменорея

ДО - донация ооцитов

ДЕА - дегідроепіандростерон

ЗПСШ - захворювання що передаються статевим шляхом

Е2 - естрадіол

іР - індекс резистентності

К - кортизол

ЛГ - лютеінизуючий гормон

МЦ - менструальний цикл

МСГ - метросальпінгографія

ОР - оваріальний резерв

ЛНФ - лютеінізація неовулюючого фолікула

ЛС - лапароскопія

СПКЯ - синдром полікистозних яєчників

ТТГ - тиреотропний гормон

ТФД - тести функціональної діагностики

УЗД - ультразвукове дослідження

ФСГ - фолікулостимулюючий гормон

ХГ - хоріонічний гонадотропін

ЕКЗ - екстракорпоральнє запліднення


ВСТУП

Актуальність


Репродуктивна функція є основою продовження життя на планеті, найважливішою й біологічно значущою стороною здоров’я людини[12].

   Репродуктивна система жінки являє собою сукупність взаємозв’язаних структурних елементів: гіпоталамуса, гіпофіза, яєчників, органів-мішеній й інших ендокринних залоз, які забезпечують реалізацію генеративної функції. Патологічні зміни в будь якій ланці даної системи призводять до порушення її функції і як результат виникненню безпліддя[72].

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, репродуктивне здоров’я - це стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб репродуктивної системи або порушення її функцій[24]. Основними проблемами репродуктивного здоров’я, розв’язання яких сприятиме його поліпшенню, є зниження соматичної, психічної та гінекологічної захворюваності[52]. Безпліддя – одна з актуальних та найскладніших медико-соціальних проблем сучасної гінекології

Задача збереження та покращення репродуктивного здоров’я жінок молодого віку є і залишається однією з пріоритетних в акушерстві та гінекології[37].

Безпліддя – одна з актуальних та найскладніших медико-соціальних проблем сучасної гінекології. В Україні частота безплідного шлюбу серед подружніх пар репродуктивного віку становить 10,0 – 15,0 %. Тобто, з 12,3 млн. жінок репродуктивного віку близько 1 млн. – безплідні[8, 17, 21, 32, 37, 68, 72].

За даними ВООЗ, частота неплідного шлюбу коливається в широких межах, але тенденції до зниження не спостерігається. На теперішній час близько 100 млн. подружніх пар у світі є неплідними. Підраховано, що кожен рік з’являється 10 млн. нових неплідних шлюбних пар. Неплідний шлюб значно впливає на демографічні показники, через що дана проблема набуває не тільки медико-біологічного, але й важливого соціального значення (В.И. Кулаков, Т.В. Овсянникова, 2001). Неплідний шлюб з частотою понад 15% впливає на демографічні показники вагоміше, ніж невиношування та перинатальні втрати разом узяті. Отже, неплідність слід відносити до найбільш значимих проблем медицини[46, 53, 68, 76,97].

Кількість неплідних жінок в Україні з кожним роком зростає (на теперішній час - близько 1 млн.). Це безперечно впливає на генофонд нації та залишається чи не найбільшою медичною і соціальною державною проблемою. Актуальність проблеми неплідного шлюбу незаперечна в умовах зниження рівня народжуваності, високого рівня загальної смертності, економічної нестабільності, низького рівня соціального забезпечення населення та недоступності кваліфікованої медичної допомоги[37, 40, 47].

Аналізуючи літературні дані про розповсюдженість та структуру неплідності, можна дійти висновку про широку варіабельність результатів навіть в межах однієї країни. Це є не тільки показником популяційних відмінностей, але й вказує на неадекватність та недосконалість методів дослідження. Подальше покращення організації надання медичної допомоги при неплідності вимагає визначення не тільки розповсюдженості неплідності, але й взаємозв’язку її з чинниками, що визначають умови життя, праці, побуту населення в різних географічних регіонах[6,19].


Мета дослідження

Метою дослідження є вивчення частоти, структури, та клініко-епідеміологічної характеристики неплідного шлюбу в місті Суми і Сумському районі.


Задачі дослідження:

1. Вивчити розповсюдженість неплідного шлюбу в Сумському регіоні за уніфікованим протоколом.

2. Дати характеристику для неплідних жінок з визначенням чинників ризику розвитку неплідності.

3. Дослідити етіологічну структуру неплідного шлюбу в Сумському регіоні.

4. Порівняти частоту та причини неплідного шлюбу в Сумському регіоні з даними по Україні.

5. Провести порівняльну оцінку ефективності консервативного і лапароскопічного методів лікування трубно-перитонеального безпліддя.

6. Розрахувати відсоток безпліддя причиною якого є гіпотиреоз. Доказати ефективність лікування даної форми безпліддя шляхом відновлення функції щитоподібної залози.

Об’єкт дослідження:

Всього було обстежено і проаналізовано амбулаторні карти 240 жінок з порушеннями репродуктивної функції. Для повної характеристики порушень репродуктивної функції всі жінки були поділені на 4 групи за причиною безпліддя: 1 група - трубно-перитонеальне безпліддя , 2 група – ендокринне безпліддя, 3 група – жінки з аденоміозом, 4 група – безпліддя неясного ґенезу. Дві групи склали жінки з первинним і вторинним безпліддям.

У дослідженні ефективності лікувальних комплексів взяли участь 114 жінок з трубно-перитонеальною формою безпліддя і 24 жінки причиною безпліддя у яких є гіпотиреоз що перебували на лікуванні з приводу порушень репродуктивної функції в ЖК СПБ №1 і ЦПС Сумського обласного перинатального центру протягом 2008-2011 року. Для аналізу клінічної ефективності лікувальних комплексів жінки з трубно-перитонеальною формою безпліддя були поділені на тих хто отримував лише консервативне лікування і тих хто пролікований лапароскопічним методом. В групу № 1 увійшло 22 жінки другу групу сформували 92 жінки. При дослідженні ефективності лікування безпліддя причиною якого є гіпотиреоз було сформовано дві групи: перша 24 жінки пройшли повноцінне лікування гіпотиреозу і друга група 10 жінок, що відмовились від лікування.

Методи дослідження
  1. RW, ВІЛ;
  2. група крові і Rh фактор;
  3. загальний аналіз крові і сечі, цукор крові;
  4. інфекційний скринінг (обстеження з провокацією на гонорею, трихомонади, хламідії, уреомікоплазму, гарднерелли, гриби, віруси);
  5. обстеження на туберкульоз;
  6. посткоітальний тест чи тест контакту шийкового слизу зі спермою на предметному склі;
  7. тести функціональної діагностики 3 цикла;
  8. кольпоцитологія;
  9. УЗД органів м/тазу;
  10. УЗ-контроль за фолікулогенезом 2-3 цикла;
  11. кольпоскопія;
  12. дослідження гормонів крові (ФСГ, ЛГ, ТТГ, Т4, ТЗ, пролактин, кортизол, естрогени, прогестерон, тестостерон);
  13. аналіз сечі на 17-КС;
  14. краніограма;
  15. метросальпінгографія;
  16. гістероскопія;
  17. лапароскопія с хромогідротубацією;
  18. дані висновків після проведених оперативних втручань, гістологічні відповіді;
  19. Аналітико-статистичні методи дослідження.


Наукова новизна роботи. Представлена комплексна оцінка структури безпліддя в місті Суми і Сумському регіоні. Показано залежність ефективності лапароскопічного методу лікування трубно-перитонеального безпліддя в залежності від вираженості спайкового процесу. Акцентовано увагу на проблему гіпотиреозу в Сумському регіоні, як часту причину порушення репродуктивної функції у жінок молодого віку.