Досвіду

Вид материалаДокументы

Содержание


Мета студії.
Очікувані результати
Форма проведення
Учасники уроку
1 пара «Перекладачі»
2 пара. «Листоноші».
3 трійка. «Дослідники»
4 пара «Радисти».
3.Моделювання навчальної діяльності.
Лист результатів експерименту
Загальна сума балів.
Інформаційна компетенція
Подобный материал:












Тема досвіду. Формування навичок спілкування молодших школярів засобами Intel – технології.


Ідея. Формування інформаційної компетентності молодших школярів засобами Intel – технології як умови здійснення успішного професійного вибору у майбутньому.


Автор досвіду. Сімко Лариса Василівна, вчитель початкових класів Горлівського НВК «ЗОШ І – ІІІ ст. № 14 – багатопрофільний ліцей «Лідер», спеціаліст вищої категорії, старший вчитель.


Мета студії. Дослідження особливостей реалізації інформаційної технології у початковій школі як умови здійснення успішного професійного вибору у

майбутньому, визначення ефективності її впровадження.


Очікувані результати:
  • Систематизація знань учасників секції щодо використання інформаційної технології у початкових класах.
  • Знайомство та апробація навчальних комп’ютерних комплексів, які використовуються та були створені у межах навчального закладу.
  • Набуття навичок використання елементів Intel – технології на уроках української мови у початкових класах
  • Розвиток в учасників секції установки щодо необхідності впровадження інформаційної технології у початковій школі як залогу успішної особистісної та професійної реалізації школярів у майбутньому.



Форма проведення. Педагогічна лабораторія.


Розподіл навчального часу


Етап

Зміст роботи

Час

1.

Мотивацій ний модуль:

7 хв




Знайомство з ідеєю.

5 хв




Гіпотеза дослідження

1 хв




Визначення цілей.

1 хв

2.

Змістовний модуль:

28 хв




Урок для дорослих

15 хв




Аналіз результатів експерименту

5 хв




Моделювання навчальної діяльності

8 хв

3.

Рефлексія. Підведення підсумків роботи

5 хв




Всього

40 хв

І. Мотиваційний модуль.

1. Знайомство з ідеєю.

Початкові класи нашого навчального закладу є первинною ланкою допрофільної підготовки учнів та підготовки до навчання у межах багатопрофільного ліцею «Лідер». Тому перед вчителями стоїть важлива задача: підготувати учня, який буде компетентним інформаційно, володіти вміннями і навичками роботи в інформаційному просторі. В початкових класах нашого навчального закладу немає предмету «Інформатика». Але після того, як в 2008 році я брала участь в семінарі з впровадження Intel – технології в практику роботи закладу, який проводився у м. Києві, було поставлено питання: як можна впровадити використання комп’ютерних технологій в умовах нашої школи на уроці чи в позаурочний час, як можна розумно направити навчальну діяльність, щоб комп’ютерні технології допомагати оволодівати базовими знаннями початкової освіти.

«Intel®Навчання для майбутнього» – цілісна програма, основним завданням якої є підготовка вчителів до застосування та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховний процес. В основу програми покладена пошуково-дослідницька та проектна методика, яка ставить учня в позицію активного учасника навчального процесу, вчить його бачити проблему, ставити мету, планувати та організовувати діяльність для її досягнення; шукати, обробляти та аналізувати інформацію, робити висновки, презентувати результати. Таким чином учень отримує такі навички, які так необхідні в сучасному діловому світі.

Технологія програми надає вчителеві будь-якого фаху потужну технологію реалізації навчального проекту.

По-перше, вчитель розробляє чіткий план навчального проекту, що враховує всі аспекти навчання. Такий детальний план проекту містить:
  • стислий опис проекту, ключові та тематичні питання (постановка проблеми);
  • перелік навчальних предметів, з якими пов’язаний проект (міжпредметні зв’язки);
  • державні освітні стандарти та навчальні програми;
  • навчальні цілі та очікувані результати навчання, діяльність учнів;
  • необхідні (вхідні) знання та навички учнів;
  • матеріали та ресурси (обладнання, програмне забезпечення, ресурси Інтернету);
  • реалізація диференціації навчання, оцінювання знань та умінь учнів;
  • супутні заходи.

По-друге, вчитель отримує навички користування програмними продуктами Microsoft Office XP, Microsoft Publisher, а також електронною поштою та Інтернетом, тощо, для подальшого впровадження в своїй професійній діяльності.

Особливо хочеться відмітити, що програма приділяє велику увагу розробці методичних та дидактичних матеріалів для реалізації навчального проекту. Але одержані навички вчитель може широко застосовувати і в інших формах навчальної діяльності, крім проектної.

Особливу роль ця технологія відіграє при організації самоосвітньої діяльності школярів. ЇЇ основу складає необхідна вимога: наявність персонального комп’ютеру в кожного учня та цілісної системи. У нашій школі є комп’ютерний клас, де всі ці вимоги є: і сучасні комп’ютери з виходом в «Інтернет», і сервер. Нами випробується цілісна навчальна система, яка передбачена самою технологією. Але таке можливе не на кожному уроці. Для того, щоб готувати дітей до сприйняття вказаної системи, на уроках ми використовуємо окремі навчальні комплекси цієї програми, а також створюємо свої.

Головне, що діти з зацікавленістю працюють з основним базовим матеріалом, забуваючи про ті комп’ютерні ігри, які зовсім не поглиблюють їх інтелект.

2.Гіпотеза дослідження

«Intel®Навчання для майбутнього» є ефективним засобом розвитку пізнавальних інтересів та інформаційної культури молодших школярів

3. Визначення цілей.

Сьогодні ми за допомогою «уроку для дорослих» визначимо роль новітніх педагогічних технологій у розвитку розумову діяльність учнів та активного засвоєння знань за темою «Іменник» (3 кл.). Визначимо їх ефективність.


ІІ. Змістовний модуль.

  1. Урок для дорослих.



  1. Організаційний момент. Розподіл на групи.

Вчитель. Добрий день!

У добрий час, радо ми вітаємо вас.

Здоров’я, щастя, радості вам бажаємо.

Урок рідної мови розпочинаємо.

Працювати на цьому уроці будемо під гаслом. Щоб прочитати гасло, треба скласти його з розсипаних складів.

(Діти і учасники майстер – класу беруть по одній картці, об’єднуються в слова – це майбутні «пари» - «трійки».)

Доб – ре то - го нав – ча – ти, хто хо – че зна – ти.


2.Створення позитивного емоційного стану учасників педагогічної лабораторії.

Вчитель. Давайте усмішки всім дарувати:

І друзям, і гостям – вчителям.

Хай радість злітає у небо, як птах,

І добрі слова у всіх на устах.

- В якому настрої починаємо роботу?

(демонстрація карток з зображенням емоційного настрою)
  • Поганого настрою немає, починаємо роботу.

3. Рефлексія.

Мета: забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того,

чого вони повинні досягти, і чого від них чекає учитель.

Обмін думками.

Що хочете отримати від майстер – класу, чого очікуєте?

Очікувані відповіді учасників педагогічної лабораторії:
  • Отримати нову інформацію.
  • Поглибити, повторити знання.
  • Оволодіти навичками роботи з комп’ютером.
  • Побачити нові методичні прийоми.
  • Знайти потрібне і корисне для життя.
  • Розкрити таланти в собі.

Очікувані відповіді дітей:
  • Поглибити знання з теми «Іменник»
  • Удосконалити вміння роботи з комп’ютером.
  • Взяти корисне для життя.
  • Отримати гарні емоції від спілкування з іншими людьми.
  • Спробувати бути «вчителем» для когось.
  • Виконати цікаву роль.
  • Підготуватися до вивчення теми «Прикметник».

4. Робота в групах над реалізацією завдань.

Проміжна рефлексія.

Вчитель. Уявіть, що ми всі на кораблі, який повинен переїхати з острова «Іменник на острів «Прикметник» На цьому шляху нас зустрінуть перешкоди.

Що допоможе нам подолати ці перешкоди?

Учасники уроку: Знання з теми «Іменник».

Вчитель: Так, знання – це наш багаж на кораблі.

Пояснення завдання.

Отже, корабель рушив, і тепер кожний буде виконувати свою значну роль.

1 пара «Перекладачі»

Девіз: ми допоможемо завжди, коли переклад слів потрібен.

Вчитель. Розподіліться, хто сідає за клавіатуру, хто, при потребі, користується словником. Учасники уроку перекладають іменники з російської мови на українську. Правильність сигналізує зелений колір на моніторі.

2 пара. «Листоноші».

Девіз: Україна – країна велика, тому без нас ніяк неможливо.

Вчитель. Ваша роль - донести звістки з корабля в різні міста нашої країни.

Складність завдання оберіть за власним вибором.

3 трійка. «Дослідники»

Девіз: Дослідників важлива роль – дорогу знайти нам потрібно.

Вчитель. Ваше завдання - в тексті знайти іменники, підкреслити їх.

4 пара «Радисти».

Девіз: прийняти інформацію без помилок радисти допоможуть вам

завжди.

Вчитель. Прослухайте текст та запишіть його без помилок.

5 пара.

Вчитель. Ваша задача - зібрати ті знання з теми «Іменник», які будуть потрібні нам в подальшому навчанні та створити узагальнюючи таблиці, схеми


5. Презентація роботи груп. Інтерактивна гра «Мікрофон»:

«Перекладачі»
  • При перекладі яких слів виникли складнощі?
  • Які слова запам’ятали?
  • До якої частини мови відносилися слова?

«Листоноші»
  • В які міста донесли звістки?
  • Як пишуться назви міст?

«Дослідники»
  • Яку оцінку поставив вам комп’ютер за роботу?
  • Чи допомогли вам знання з теми в виконанні завдання?

«Радисти»
  • На яке правило були слова, з якими ви працювали?
  • Чи були помилки? Що допомогло вам виправити їх?
  • На які питання відповідали слова? Що означають?
  • До якої частини мови відносяться?

Огляд опорних схем, які підготувала 5 група.

6. Рефлексія.

Члени кожної групи виставляють собі оцінку за підсумками роботи.

7. Контроль рівня сприйняття отриманих знань. Тестовий комп’ютерний контроль

8. Підведення підсумків роботи.

2. Аналіз результатів експерименту.
  • Заповнення листів спостереження за експериментом/.
  • Інтерактивна гра «Прес». Обмін думками.

Я думаю ...

Я гадаю ...

Я вважаю ...

Я переконана ...

Мені здається ...
  • Презентація вчителем аналітичних даних (результатів моніторингових досліджень рівня сформованості навичок та вмінь учнів з української мови).


3.Моделювання навчальної діяльності.

Завдання до моделювання. Впровадити елементи інформаційної технології в систему уроків за темою «Прикметник» – 3 клас.

Коментар до завдання. Вчитель має можливість в 3 – му класі впроваджувати комп’ютерні технології при вивченні теми «Прикметник», тому що дається 1год на тиждень для додаткових занять з української мови.

На цих уроках можна застосувати наступний програмний матеріал.
  • Тестові завдання закритого типу за темою «Прикметник»».
  • Програма «Аліса вивчає українську мову».


Завдання:
    • знайти в тексті прикметники;
    • перетворити два дані іменники в словосполучення «іменник + прикметник».
  • Програма «Перші уроки з української мови».

Завдання:
  • переклад прикметників українською мовою;
  • визначити частину мови.
  • Програма «Грамотійка будує місто».

Завдання:

Будування будинку.
    • розподілити словосполучення за родами;
    • до пари слів дібрати відповідні словосполучення;
    • до прикметника дібрати відповідні іменники.

Створення зоопарку.
  • від яких слів утворені назви кольорів;
  • дібрати до прикметника антонім;
  • розподілити прикметники за кольором, смаком, настроєм;
  • знайти зайвий прикметник;
  • дібрати спільну ознаку до слів.
  • Програма «Дитячий тренажер грамотності».

Завдання:
  • записати під диктовку тільки прикметники.
  • Показ електронної презентації теми «Прикметник».

Типи уроків, на яких можна застосувати комп’ютерну технологію:
  • комбінований;
  • урок контролю і корекції знань;
  • урок удосконалення знань, вмінь та навичок.

Форми навчання.
  • Фронтальна. Показ електронної презентації теми «Прикметник».
  • Групова. Естафета, розв’язання спільної проблемної ситуації., «Карусель».
  • Індивідуальна. Диференціація при виконанні самостійної роботи, діагностика та планування корекційної роботи.






Тематика уроку

Тип, етап уроку, форма, метод,

зміст комп’ютерної технології.

1

Загальне поняття про прикметник.




2.

Зв’язок прикметників з іменниками.




3.

Вправи на встановлення зв’язку прикметників з іменниками.




4.

Змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками.




5.

Змінювання прикметників за родами. Родові закінчення прикметників.




6.

Вправи на визначення роду і числа прикметників за іменниками. Прикметники – антоніми.




7.

Повний аналіз прикметника як частини мови.




8.

Спостереження за вживанням прикметника у прямому та переносному значенні.




9.

Вправи на засвоєння різних форм прикметників у сполученні з іменниками.




10.

Закріплення і узагальнення знань про прикметник. Перевірна робота.




11.

Аналіз помилок перевірної роботи. Підсумковий урок за темою.




Обговорення результатів моделювання


ІІІ. Рефлексія. Підведення підсумків роботи.

Інтерактивне спілкування на основі заповненого «Листа результатів експерименту»

Дати відповідь на питання в балах.

Лист результатів експерименту




2б.

1б.

0,5б.

0б.

Чи отримали ви нову інформацію?













Чи побачили ви нові методи та прийоми роботи?














Чи взяли корисне і потрібне для себе, для роботи вчителів вашої школи?














Як оцінюєте свою роль в майстер-класі?













Як оцінюєте актуальність ідеї?













Ваш емоційний стан після майстер-класу.













Загальна сума балів.














Словник


Актуалізація – виявлення в пам’яті учня знань, уявлень, життєвого досвіду,

набутих ним раніше.

Аналіз – розкладання, розчленування цілого на частини, здійснюється у

двох напрямках: практичної дії та мисленої операції.

Гра – один із видів діяльності, значимість якого не результаті, а в самому

процесі.

Гра ділова – імітація ситуації з моделюванням професійної чи іншої

діяльності шляхом гри за попередньо повідомленими правилами.

Робота в групах на уроці – форма організації навчально-пізнавальної

діяльності, за якої учні з різним рівнем навчальних можливостей, об’єднані

в малі групи, виконують як спільні, так і диференційовані завдання

педагога. Групи не повинні бути постійними, оскільки це може призвести

до виникнення груп різного рівня успішності.

Ефективність навчання – міра досягнення навчальної мети, визначається на основі зіставлення мети і здобутих результатів, внаслідок чого робиться

висновок про ефективність навчання.

Знання – перевірені суспільно-історичною практикою результати процесу

пізнання, відображені в свідомості людини у вигляді уявлень, фактів,

суджень.

Інновація педагогічна – процес створення, поширення й використання

нових засобів (нововведень) для розв’язання тих педагогічних проблем, які

досі розв’язувались по-іншому.

Інтерактивне навчання – спеціальна форма організації пізнавальної

діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні

умови навчання, за яких кожен учень відчуває себе успішним,

інтелектуально спроможним.

Мета педагогічної діяльності – свідоме бачення кінцевого результату діяльності, що планується як позитивний перетворювальний вплив на особистість.

Метод навчання – спосіб упорядкованої взаємної діяльності вчителя й учнів, спрямований на розв’язання навчально-виховних завдань.

Навичка – усталений спосіб виконання дій, сформований у результаті багаторазових повторень; характеризується високим рівнем засвоєння і відсутністю свідомої регуляції і контролю (навички рухові, інтелектуальні, перцептивні).

Освіта – процес і результат взаємодії між учителем і учнями, за яким останні оволодівають всіма компонентами змісту навчання, розвиваються і виховуються.

Оцінка – оцінні судження в усній та писемній формі щодо якості певної діяльності; бали – кількісні вимірники, які визначаються нормами оцінок; поєднання балів і оцінних суджень вчителя.

Поєднання методів навчання – вибір та застосування методів навчання з урахуванням їх доповню вальних можливостей для ефективного досягнення конкретної навчальної мети.

Педагогічна технологія – науково обґрунтована педагогічна (дидактична) система, яка гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначену послідовність дій, спроектованих на розв’язання проміжних цілей і наперед визначений кінцевий результат.

Проблемна ситуація – ситуація, коли перед учнями постають нові умови й інформація, за яких вони не можуть прийняти рішення на основі своїх власних знань і досвіду, а тому мають відшукати інформацію і набувати нового досвіду.

Рефлексія – здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із суспільно значущими цінностями, а також діями та вчинками інших людей.

Розуміння – процес осмислення явищ або предметів через виявлення істотних ознак та взаємозв’язків між ними.

Співпраця – спільна діяльність для досягнення загальних цілей.

Структура уроку – сукупність елементів уроку, зо забезпечує його цілісність і збереження основних характеристик при різних варіантах поєднання. До таких елементів належать: організація початку уроку, постанова мети і завдань уроку, пояснення, закріплення, повторення, домашнє завдання, підсумок уроку. Тип уроку визначається наявністю і послідовністю його структурних елементів.

Форма організації навчання – спеціально організована діяльність учителя і учнів, яка відбувається за встановленим порядком, у певному режимі.

Функції навчання – освітня, виховна, розвивальна.

Компетентність - походить від латинського слова competens (competentic), що в перекладі означає належний, здібний.

Компетентність - це певна сума знань у особи, які дозволяють їй судити про що-небудь, висловлювати переконливу, авторитетну думку.

Компетентний - це знаючий, обізнаний у певній галузі; що має право за своїми знаннями або повноваженнями робити або вирішувати що-небудь, судити про що-небудь.

Компетентнісно орієнтований підхід у навчанніпідхід до організації навчально-виховного процесу, який спрямований на набуття особистістю певної суми знань і досвіду, що дозволяють їй робити висновки про щось, переконливо виражати власні думки, діяти адекватним чином у різних ситуаціях.

ІНФОРМАЦІЙНА КОМПЕТЕНЦІЯ – зв'язана з формуванням уміння самостійно шукати, аналізувати і відбирати необхідну інформацію з використанням сучасних інформаційних технологій, а також організовувати, перетворювати, зберігати і передавати цю інформацію.

Комунікативна КОМПЕТЕНЦІЯ включає знання необхідних мов і способів взаємодії з людьми та подіями, навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями в колективі.

МОТИВАЦІЯ – це процес спонукання себе та інших до діяльності з метою досягнення особистих цілей організації.

УЗАГАЛЬНЕННЯ – одна з основних характеристик пізнавальних процесів, що полягає у виділенні та фіксації відносно стійких, інваріантних властивостей предметів та їх відношень.


Література
  1. Горностай П. Життєва компетентність в умовах обмеженості життєвого світу. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство. Науково - методичний збірник. – Київ: Контекст, 2000. - с. 44-47.
  2. Єрмаков І. Педагогіка життєтворчості: орієнтири для XXI століття. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство. Науково - методичний збірник.- Київ: Контекст, 2000. - с. 18-19.
  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: Перун, 2001.
  4. Державний стандарт загальної середньої освіти в Україні. // Освіта України, № 5, 2004.
  5. Інформаційні компетентності – обов’язковий актив учня сучасної школи // Директор школи, ліцею, гімназії № 2, 2003. С. – 67.
  6. Формування комунікативної компетенції учнів//Директор школи, Ліцею, гімназії, № 5 – 6, 2003. С. – 47.
  7. Інтерактивні технології навчання у початкових класах./ м.Тернопіль, Видавництво «Мандрівець», 2007р.
  8. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии./ Москва, Народное образование, 1998р.
  9. Рівкінд Ф. Педагогічний майстер-клас./Науково – методичний журнал «Початкова школа» №10 – Київ, 2006р.
  10. Матеріали міжнародного семінару з Intel-технології. – Київ, 2008р.

ссылка скрыта.