Методичні прийоми активізації пізнавальної діяльності (активні та інтерактивні) школярів на уроках історії України

Вид материала

Содержание

Управління освіти і науки
Методи активізації пізнавальної діяльності
Обговорення проблеми в загальному колі”.
Орієнтовні питання
Орієнтовні питання
Незакінчені речення”.
Мозковий штурм”.
Не обговорюйте й не критикуйте висловлювань інших
Метод ПРЕС”.
Обов’язкові правила для учнів
Орієнтовні приклади
Навчаючи вчуся” (“Кожен навчає кожного”, “Броунівський рух”).
Орієнтовна тема
Взаємообмін завданнями” (“Взаємопередавання тем”, “Обговорення проблеми”).
Орієнтовні теми (проблеми)
Навчальні пари” (“Змійка”, “Ескалатор”).
Орієнтовне завдання
Два-чотири-усі разом” (“Снігова куля”).
Орієнтовна проблема
Ротаційні (змінювані трійки)”.
...
Полное содержание

Подобный материал:

Методичні прийоми активізації пізнавальної діяльності (активні та інтерактивні) школярів на уроках історії України

Теоретичний аспект поданих матеріалів опирається на авторські узагальнення Олени Пометун – доктора педагогічних наук, професора, завідувача лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України, Лідії Пироженко – кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника Інституту педагогіки НАПН України та Костянтина Баханова, доктора педагогічних наук, доцента, декана суспільно-гуманітарного факультету Бердянського державного педагогічного університету. Підбір практичних завдань охоплює курс історії України з метою створення умов для ефективного опанування школярами саме цього загальноосвітнього предмета

Управління освіти і науки

Івано-Франківської обласної державної адміністрації

Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Лабораторія суспільно-гуманітарних дисциплін

Валерій Островський

МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

(АКТИВНІ ТА ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ)

НА УРОКАХ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Івано-Франківськ

2004

ВСТУП

Сучасні вимоги до шкільного навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні отримали систему наукових фактів, готових істин і штампів поведінки. Навчання повинно формувати у школярів здатність творчо мислити, уміння зіставляти та аналізувати факти, аргументовано захищати свою точку зору, критично ставитися до джерел інформації, учитися розуміти інших, співпрацювати з ними. У цій ситуації на допомогу вчителям прийдуть активні та інтерактивні методи (або методи активізації пізнавальної діяльності), що у наш час успішно застосовуються в багатьох країнах світу.

Методи активізації пізнавальної діяльності дозволяють вирішити комплекс проблем, які досить часто постають перед педагогом:

усі учні класу включаються в роботу;
опрацьовується, узагальнюється й повторюється велика кількість навчального матеріалу;
кожен має можливість висловити своє судження;
школярі навчаються грамотно аргументувати свою думку і знаходити альтернативні рішення;
формуються доброзичливі стосунки в учнівському колективі.

Запропоновані нижче методи впорядковані за принципом зростаючої складності, де спочатку розглядаються прості щодо організації, а також доступні для будь-якого учнівського колективу, потім описуються складні, що передбачають наявність певного рівня підготовки школярів, відповідної фахової майстерності вчителя. Усі вони певним чином поєднані між собою і можуть використовуватись окремо або комплексно. Педагог сам обирає частоту їх застосування: від окремого елементу уроку до технології навчання.

Структура поданого матеріалу однакова для всіх розділів і містить наступні основні теоретичні та практичні позиції:

узагальнювальна характеристика групи методів;
опис організації окремих методів кожної групи й рекомендації щодо їх застосування учнями та вчителями;
орієнтовний перелік тем (проблемних завдань) з історії України, що можуть вивчатися на уроках з використанням активних та інтерактивних методів.

Теоретичний аспект поданих матеріалів опирається на авторські узагальнення Олени Пометун – доктора педагогічних наук, професора, завідувача лабораторії історичної освіти Інституту педагогіки АПН України, Лідії Пироженко – кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника Інституту педагогіки АПН України та Костянтина Баханова, кандидата історичних наук, доцента, декана суспільно-гуманітарного факультету Бердянського державного педагогічного університету. Підбір практичних завдань охоплює курс історії України з метою створення умов для ефективного опанування школярами саме цього загальноосвітнього предмета.

* * *

Важливу роль в активізації пізнавальної діяльності учнів відіграє група простих щодо організації методів, які передбачають спільну роботу всього класу. Їхньою метою є висловлення найбільшої кількості думок щодо поставленої проблеми. Такі методи використовуються на різних етапах уроку і мають наступний загальний алгоритм підготовки і проведення:

Постановка і короткий аналіз проблеми.
Проведення інструктажу.
Робота з класом (висловлюється тільки один учень, відповіді не коментуються і не оцінюються, виступи не перериваються вигуками та розмовами).
Загальне обговорення та підбиття підсумків.

“ Обговорення проблеми в загальному колі”. Учні розташовуються колом. Весь клас обговорює різні аспекти запропонованої проблеми, що триває доти, поки є бажаючі висловитись. Учитель узагальнює ідеї.

Орієнтовні питання

Який корисний досвід організації навчання в Києво-Могилянському колегіумі варто використовувати для розвитку освіти в сучасній Україні?
Чому, на вашу думку, у сучасній Галичині спостерігається зростання інтересу до періоду правління Йосифа ІІ?
“Нам необхідний сьогодні культ Крут для створення ідеології державної розбудови” (Голос України. – 1998 р. - 29 січня). Чи згідні ви з цим твердженням?
Які запитання ви поставили б учасникам зустрічі ветеранів ОУН-УПА та Червоної армії?

“Мікрофон”. Учитель пропонує учням проблемне запитання. Вони беруть “мікрофон” (ручку, олівець, пенал тощо) і передають його один одному, по черзі висловлюючи свою думку. Відповідає тільки той, хто отримав “мікрофон”. Виступи повинні бути лаконічними; вони не коментуються і не оцінюються.

Орієнтовні питання

Що би ви записали в український літопис, якщо жили б у другій половині ХVІІ ст.?
Які проблемні питання ви підготували б для виступу на конференції “Кирило-Мефодіївське братство: історія та сучасність”?
Яке значення в розвитку сучасних українсько-польських відносин має вивчення історії західноукраїнських земель у складі Польщі 30-х років ХХ ст.?
Як ви гадаєте, хто проявив себе більш далекоглядним політиком у ході радянсько-німецьких переговорів 1939 р. – Й. Сталін чи А. Гітлер?

“ Незакінчені речення”. Визначивши тему для обговорення, учитель формулює початок речення і пропонує учням закінчити його. Кожен наступний учасник діалогу має починати із запропонованої формули.

Орієнтовні “незакінчені речення”

Від цього уроку я очікую...
На сьогоднішньому уроці найважливішим для мене було...
Після 1621 р. українсько-польські відносини загострилися тому, що...
Реформи 1848 р. мали помітне значення для українців Галичини, зокрема...
Поразка Директорії була неминучою, бо...
Головними причинами загострення міжнаціональних відносин у СРСР були...

“ Мозковий штурм”. Учитель чітко формулює питання, записує його на дошці і пропонує учням висловити ідеї, навести фрази чи слова, що розкриватимуть поставлену проблему. Усі пропозиції (без зауважень і коментарів) записуються на дошці в порядку їх висловлення. Кількість ідей заохочується. Наостанок відбувається колективне обговорення та критична оцінка запропонованих версій.

Пам’ятка для учня

Висловлюйте усе. що спадає вам на думку

Не обговорюйте й не критикуйте висловлювань інших

Можна повторювати запропоновані ідеї

Розширення висунутих ідей заохочується

Орієнтовні терміни, поняття, питання

Русифікація, колективізація, тоталітаризм, роздробленість, “відлига”, перебудова...
Чому деякі історики називають І. .Мазепу “вітчимом” України?
Чому австро-угорський компроміс 1867 р. посилив позиції поляків у Галичині?
Що означає поняття “розстріляне відродження”?
Які, на вашу думку, кроки має зробити Україна для виходу на європейський рівень розвитку?

“ Метод ПРЕС”. Учитель пояснює механізм етапів методу і наводить приклади його застосування. Бажаючі роблять спроби застосувати цей метод щодо визначеної проблеми. Коли алгоритм зрозуміють усі учні, учитель використовує його на кожному уроці. Залежно від складу учнівського колективу алгоритм можна спростити: ПОЗИЦІЯ→ПРИКЛАД→ВИСНОВКИ.

Обов’язкові правила для учнів

ПОЗИЦІЯ. Висловіть свою думку, починаючи так: “Я вважаю, що...”

ОБГРУНТУВАННЯ. Обґрунтуйте причину виникнення думки, починаючи так: “Оскільки...”, “Позаяк...”

ПРИКЛАД. Наведіть факти, приклади, дані на підтвердження, підсилення вашої позиції, починаючи так: “Наприклад...”

ВИСНОВКИ. Узагальніть свою думку, зробіть висновки, починаючи так: “Отже (тому), я вважаю...”

Орієнтовні приклади

Тема. Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60 – початок 80-х років ХХ ст..)

Я вважаю, що в період “застою” СРСР проводив політику інтенсивної русифікації українського населення, оскільки це підтверджують різноманітні статистичні дані. Наприклад, у 1969-1980 рр. частина журналів, що виходила українською мовою, знизилася з 46 до 19 %; 1958-1980 р. книг - 60 до 24 %. Отже, я вважаю, що населення України зазнавало жорсткої мовної дискримінації з боку радянської тоталітарної системи.
Я вважаю, що в період застою в СРСР існувала криза сільського колективного господарства, позаяк зменшились обсяги виробленої колгоспами сільгосппродукції. Наприклад, 1970 р. присадибні ділянки в Україні, на які припадало 3 % орної землі давали 33 % загального виробництва м’яса, 40 % молочних продуктів, 55 % яєць. Тому я вважаю, що колгоспна система втрачала провідну роль у продовольчому забезпеченні населення.

“ Навчаючи вчуся” (“Кожен навчає кожного”, “Броунівський рух”). Учитель готує картки з фактами щодо визначеної теми і роздає по одній для кожного учня. Упродовж кількох хвилин діти вивчають отриману інформацію. Переміщуючись по класу, вони обмінюються між собою знаннями, намагаючись протягом визначеного часу поспілкуватися із максимальною кількістю товаришів. Виконавши вправу, учні відтворюють отриману інформацію під час колективного обговорення.

Орієнтовна тема

Суспільно-політичний рух на Наддніпрянській Україні у 70 – 90-х рр. ХІХ ст.

Інформація на картках

Відродження громадівського руху

Стара Київська громада

Діяльність “Південно-Західного відділу Російського географічного товариства”

“Київський телеграф”

Емський указ

М. Драгоманов

Створення Загальноукраїнської безпартійної організації (ЗУБО)

Російські народники в Україні

Політика російського уряду щодо України

* * *

Ефективною є робота учнів у парах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети (засвоєння, закріплення, перевірки знань, умінь, навичок).

Робота в парах складається з таких основних етапів:

Постановка проблеми та її короткий аналіз.
Об’єднання учнів у пари шляхом поділу класу на дві половини.
Проведення інструктажу:
- визначення почерговості учнівських висловлювань;
- встановлення тривалості обговорення: кожного зокрема і всіх разом.
Робота в парах:

учні сідають обличчям один до одного, установлюють контакт очима;
співрозмовники використовують жести та звуки заохочення: кивок головою, доброзичливу посмішку, слова “так-так”;
за потреби партнери ставлять один одному уточнювальні запитання;
учні висловлюються чітко, наводять приклади, пояснюють думки;
співбесідники не змінюють тему розмови, не дають порад, не перебивають, не оцінюють один одного.

Представлення результатів роботи. Загальне обговорення.

“ Взаємообмін завданнями” (“Взаємопередавання тем”, “Обговорення проблеми”). Організація роботи базується на тому, що один з учнів є носієм інформації, знає шляхи вирішення завдань, зміст теми, може проаналізувати ситуацію, документ, працювати з картою. Він передає цю інформацію іншому: розповідає, пояснює, відповідає на запитання, демонструє тощо. Другий учень слухає, записує, задає запитання, обговорює почуте, висловлює сумнів і т. д. В результаті такого навчання обидва повинні бути готовими відповідати на запитання учителя, коментувати, аргументувати позицію, свою точку зору. Цей метод працює при закріпленні нового навчального матеріалу. Ролі в парах повинні змінюватися, і школярі повинні мати чітко зафіксоване для виконання завдання.

“Карусель”. Учитель розставляє стільці у два кола попарно. Учні із внутрішнього кола розташовані спинами до центру, із зовнішнього – сидять обличчям до товаришів (один навпроти одного). Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє – рухоме. За сигналом керівника учасники зовнішнього кола пересуваються на один стілець праворуч і стають перед наступним партнером. Після проходження повного кола робота припиняється.

І-й варіант. Учні заздалегідь готують запитання (поняття, дати) і записують їх на картках, вказуючи на звороті власне ім’я. Під час роботи партнери опитують один одного. Правильно відповівши на запитання, школяр отримує, від свого товариша його картку. Переможець визначається за найбільшою кількістю зібраних карток.

ІІ-й варіант. Кожен учень, що сидить у зовнішньому колі, пересуваючись, збирає і записує максимум інформації із зазначеної проблеми. Після закінчення руху по колу учасники можуть помінятися ролями і продовжувати співпрацю.

ІІІ-й варіант. Учасники внутрішнього кола – спільники однієї думки, а зовнішнього – іншої. У зошитах фіксуються всі аргументи партнерів.

Орієнтовні теми (проблеми)

І-й варіант. Українська революція 1917 р.:

Які українські партії ввійшли до складу Центральної Ради (ЦР)?
Які національні меншини були представлені у складі ЦР?
Хто представляв Тимчасовий уряд на переговорах з ЦР у червні 1917 р.?
Яким було ставлення ЦР до створення регулярної армії?
Розкрийте зміст ІІ Універсалу.
Які політичні партії представлені у складі Генерального Секретаріату?
Перелічіть основні положення ІІІ Універсалу ЦР?
Бій під Крутами відбувся...?
Розшифруйте абревіатури: ЦР, УНР, Раднарком, УСДРП, ТУП.
Назвіть автора ІV Універсалу і т.д.

ІІ-й варіант. Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі.:

Слово “козак” прийшло зі сходу.
З 1556 р. на острові Мала Хортиця знаходилась перша Січ.
Курінь – військово-господарська одиниця на Січі.
Уся повнота влади належала козацькій раді.
Центральний орган Управління Запорізької Січі – кіш.
Кіш очолював кошовий отаман.
1551 р. – перша письмова згадка про Запорізьку Січ.
Кошовому допомагали військовий писар, військовий суддя, військовий осавул.
Козаки мали свої символи-відзнаки: клейноди (корогва, булава, бунчук, печатка) і т.д. відповідно до кількості учнів.

ІІІ-й варіант. Україна на завершальному етапі війни (1943–!945)

Історик І. Коваль зазначає: “Немає правових підстав пояснювати як “чорну зраду” Угоду оунівського керівництва з нацистами, як це подавалось в історико-партійній літературі”. Аргументуйте свою думку.

“ Навчальні пари” (“Змійка”, “Ескалатор”). Усі учні вивчають навчальний матеріал за алгоритмом. У правому ряду сидять “учні”, у лівому – “учителі”. Коли “учні” виконали завдання, їм пропонується залишатися на своїх місцях, а “учителям” з лівого ряду пересісти на одне місце вперед (учень з першої парти переходить на останню). Створюються нові пари, і в них кожний партнер виконує нові функції: “учитель” стає “учнем”, а “учень” – “учителем”. Завдання “учителя” – задавати питання до щойно опрацьованого матеріалу, тлумачити незрозумілі поняття, виділяти основну ідею. Таке пересаджування може тривати до 20 хвилин.

Орієнтовне завдання

Гітлерівський план “Ост” мав на меті перетворити Україну на колоніальну країну, аграрно-сировинний придаток рейху. Він передбачав: (“учні” і “учителі” повинні з’ясувати що саме?).

“ Два-чотири-усі разом” (“Снігова куля”). Учитель ставить перед учнями проблему. Вони протягом 1–2 хвилин індивідуально аналізують імовірні відповіді. Тоді клас об’єднується в пари, які після нетривалого спілкування виробляють узгоджену позицію. Пари об’єднуються в четвірки, обговоривши попередньо досягнуті варіанти, визначають спільне рішення. Кожна четвірка аргументує остаточний варіант під час колективного обговорення.

Орієнтовна проблема

Тема. Західноукраїнські землі на початку ХХ ст..

У чому різняться підходи до національного питання українських партій Галичини та Наддніпрянської України?

“ Ротаційні (змінювані трійки)”. Учитель об’єднує учнів у “трійки”, що утворюють коло. Кожна “трійка” знайомиться із запитанням (однаковим для всіх), і всі учні, обговоривши його, по черзі відповідають. Після загальної дискусії учасники називають свої порядкові номери (від 1 до 3).”Двійки” переходять до наступної “трійки” за годинниковою стрілкою, а номери “три” – через дві “трійки” проти годинникової стрілки. Учні з номером “один” залишаються на місці і є постійними членами “трійки”. Кількість ротацій у “трійках” дорівнює кількості підготовлених запитань. Так, пройшовши три ротації, кожен учасник зустрічається із шістьма товаришами.

Орієнтовні запитання

Тема. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – на початку 50-х рр.. ХХ ст..

Доведіть, що економіка України у повоєнний період відновлювалась і розвивалась як частина загальносоюзної економіки.
Яким чином сталінський режим у повоєнний період прагнув відновити образ внутрішнього ворога, що за роки війни відійшов на другий план?
Яку роль у період післявоєнного відновлення і розвитку народного господарства УРСР відігравав ідеологічний фактор?

* * *

Робота в малих групах – це форма організації навчання, що допомагає забезпечити позитивний результат у класі з великою кількістю учнів. Вона допомагає сформувати в дітей навички структурування матеріалу, виділення основних його елементів, розвиває вміння узагальнювати, висловлювати свою думку, раціонально використовувати час. Робота в малих групах включає 6 основних елементів:

Підготовка класної кімнати. Те, як підготовлене приміщення, у якому проходить заняття, впливає на ефективність роботи учнів. Розширення, зміна простору в діяльності груп лише додає позитивний імпульс в роботі, покращує емоційне сприйняття навчального змісту, не дає можливості втомлюватися від інтенсивності роботи. У членів груп повинна бути можливість сидячи разом, віч-на-віч, обмінюватися думками, передавати один одному матеріали з досліджуваної теми, не заважаючи роботі інших груп, вести обговорення. Учитель має легко підходити до кожної працюючої групи.
Повідомлення мети й очікуваних результатів навчальної діяльності учнів.
Об’єднання класу в малі групи.

способи об’єднання в групи

Учні називають свої порядкові номери. ”Одиниці” складають одну групу, “двійки” – другу і т.д.

Попередньо готуються картки з номерами від 1 до 4 (5, 6, 7). Проходить жеребкування, а потім відбувається розподіл, як раніше.

Заздалегідь підбирається кількість цукерок, що відповідатиме кількості учнів у класі. кожен вибирає одну цукерку із запропонованих учителем. Групи формуються за кольором обгортки або смаком цукерки. Замість цукерок можна використати інші предмети.

Клас ділиться на 4–6 груп (4–7 осіб у кожній). Збільшення чисельності групи погіршує якість її роботи.
Склад окремих груп періодично змінюється. Не допускається діяльність постійних груп протягом усього навчального року. Такий підхід забезпечуватиме ефективну взаємодію всіх учнів класу.
Учитель регулює процес формування груп. В одній - працюють дівчатка і хлопчики, сильніші і слабші, лідери і виконавці, активні і пасивні.
Групи розміщуються за окремими столами.

Проведення настановчого інструктажу.

Учні отримують навчальні завдання (вони можуть бути однакові для всіх груп або різні – в контексті основної теми).
Визначається спосіб представлення результатів роботи.
Подаються критерії, за якими оцінюватиметься робота груп.
Розподіляються дидактичні матеріали, необхідні для виконання завдань;
Регламентується робочий час (орієнтовно 10–30 хвилин).

Робота в групах. Учитель спостерігає, чи правильно учні зрозуміли його завдання, відповідає на їхні запитання, контролює за потреби

Обов’язкові правила для учнів

1. Швидко розподіліть ролі в групі:

СПІКЕР (керівник групи) зачитує завдання; організовує порядок їх виконання; встановлює черговість висловлювання учасників; підводить підсумки роботи:

СЕКРЕТАР веде лаконічні записи ходу та результатів роботи:

СПОСТЕРІГАЧ (тайм-кіпер) стежить за часом:

ДОПОВІДАЧ чітко висловлює загальну думку; оголошує результати спільної роботи.

2. Дотримуйтесь правил активного слухання.

3. Висловлюйтесь по черзі.

4. Будьте толерантними.

5. Намагайтесь дійти спільної думки..

6. Презентація результатів роботи, колективне обговорення, оцінювання та підбиття підсумків. Форма презентації залежить від групи, теми та винахідливості учасників. Це може бути схема, таблиця, малюнок (плакат), зіграна сценка, усна розповідь тощо. Тривалість звіту для групи не більше 5 хвилин. Оцінюється внесок кожного в загальний результат. За потреби проводиться коротка підсумкова загальна дискусія.

Для опрацювання в малих групах визначається тематика чи окрема проблема, які повинні містити самостійні структурні одиниці, що стануть окремими завданнями для кожної групи. Така робота може застосовуватися на різних етапах уроку. Досить вдало можна організувати співпрацю під час проведення уроків усного тематичного оцінювання.

Для проведення тематичного оцінювання клас об’єднується в 4-5 груп. Якщо вчитель здійснює поточне оцінювання, то окремі учні можуть отримати оцінку (високого рівня) за тему “автоматом”, а на уроці виступають в ролі “експертів” або “консультантів”.

Кожній із груп пропонуються варіанти різнорівневих завдань. Визначається спосіб представлення результатів роботи. Подаються критерії, за якими оцінюватимуться виконані завдання. Регламентується робочий час.

Після завершення обговорення учитель зачитує умови та текст завдання і на свій вибір визначає доповідача (це допомагає залучити до активної праці всіх дітей), який чітко повідомляє колективну відповідь. “Експерти” підбивають підсумки і виставляють бали, однакові для всіх учасників групи.

При потребі учні можуть звернутися за допомогою до “консультантів”, але в цьому випадку група втрачає незначну кількість балів за відповідь.

“Діалог”. Спільний пошук усіма створеними в класі групами узгодженого вирішення однієї проблеми, що знаходить відображення в заключному тексті, таблиці, схемі тощо. Після обговорення проблеми кожна група створює власний текст, таблицю, схему, які доповідач записує на дошці або аркуші паперу. Спеціальна група експертів, що теж готує свій варіант відповіді, узагальнює й пропонує кінцевий варіант для всього класу. Його записують в зошити. За сценарієм “Діалогу” відбувається “Конкурс”, де кожна група прагне створити кращий зразок виконання завдання. Експерти оцінюють і текст, і його захист.

Орієнтовна проблема

Причини Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст..

“Синтез думок”. Аналогічна з “Діалогом” початкова фаза, але групи не роблять запису на дошці, а передають свої узагальнення в інші групи по колу, котрі додають своє та підкреслюють те, з чим не погоджуються. Опрацьовані аркуші експерти зіставляють із власним варіантом, складають звіт й виносять на загальне обговорення.

Орієнтовна проблема

Значення запровадження християнства як державної релігії в Київській Русі.

“Техніка номінальних груп” (“Голосування”). Група сідає навколо стола, де є листок паперу з чітко сформульованим завданням. Учні самостійно, без консультацій, записують свої пропозиції щодо поданого завдання в зошитах. Потім вони записують ці ідеї на спільному великому аркуші. Школярі мають право відхиляти невдалі думки і висувати нові. Після цього кожному самостійно пропонується вибрати п’ять найбільш цінних пропозицій і записати їх номери на листочках. Пропозиції, що отримали найменшу кількість голосів, не відкидаються, а беруться під контроль: можливо вони потребують додаткового опрацювання. Можна провести загальне обговорення результатів голосування і провести повторне.

Орієнтовне завдання

Чому на початковому етапі впровадження християнства у Київській Русі не привело до суспільної злагоди?

“Спільний проект”. Усі групи вирішують одну проблему, але кожна розглядає її певний аспект. По завершенні роботи звітуються і на дошці записують свої висновки, що є частинами загального підсумкового тексту.

Орієнтовна проблема

Причини падіння Центральної ради (історичні, суспільно-політичні, соціально-економічні, свій варіант).

“Мнемотур”. Нагадує телевізійні “Що? Де? Коли?”, “Брейн-ринг”. Групи по черзі формулюють запитання з означеної проблеми. Інші - протягом хвилини обговорюють і представляють варіанти відповіді.

Орієнтовна проблема

Тема. українські землі у другій половині ХVІІІ ст.. Ліквідація російською імперією української державності.

Впізнайте історичну особу. Ця людина здобула славу і повагу народу. Її ім’я гриміло в Закарпатті та Галичині. Загинув у серпні 1745 р.
Назвіть вивчені теми, пов’язані з географічними назвами Ясси, Турбаї, Ізмаїл, Бар, Умань, Очаків.
Установіть причиною-наслідковий зв’язок: посилення централізаторської політики царизму  ліквідація гетьманства.
Чому в 1750 – 1764 рр. спостерігалось уповільнення російської експансії щодо України?
Чому українська правляча верхівка не чинила опору наступу російського царизму на автономію України наприкінці ХVІІІ ст.?

“ Атака на учнів”. Кожна група висуває по одному представнику для змагання. Учитель ставить питання. Представники повертаються до своїх груп і, вислухавши думку кожного, вибирають кращий варіант, повертаються до вчителя і відповідають. Можна провести атаку на окрему групу або на підготовленого учня і, навіть, на вчителя.

Орієнтовна проблема

Тема. Люблінська унія. Початок польського володарювання на українських землях.

Перехід українських земель від Литви до Польщі означав реальну загрозу існуванню українців як окремої етнічної спільності. Доведіть (спростуйте) твердження.
Доведіть, що розширення фільваркової системи в другій половині ХVІІ ст. означало зародження протокапіталізму.
Установіть відмінності між сеймом – вищим органом державної влади Речі Посполитої та станово-представницькими установами в інших феодальних державах.
Історик О. Бойко зазначає: “Неоднорідність української еліти у Литовській державі суттєво вплинула на розвиток історичних подій”. Доведіть (спростуйте) думку.
Укажіть ознаки, з яких видно, що в другій половині ХVІ ст. польський вплив на Литву став переважати над українським.

“ Мозаїка” (“6 на 6 на 6”, “Ажурна пилка”). Робота проводиться у два етапи. Перед тим як розпочати вправу необхідно поділитися на групи. Поділ повинен бути подвійним, наприклад: А1, А2, А3, А4, А5, А6; Б1, Б2, Б3, Б4, Б5, Б6; В1, В2...Е6. Кількість учнів у групі має дорівнювати кількості груп. Під час першого етапу групи розташовуються за столами згідно з літерами (А, Б, В...Е) й отримують завдання, що стосується різних аспектів однієї теми. На другому етапі групи формуються відповідно до чисел (1, 2, 3...6) і виконують спільне завдання. Спочатку кожен учасник нової групи представляє результати роботи з першого етапу, а потім разом виконують нове завдання.

Метод “ажурна пилка” передбачає наявність третього етапу, під час якого учні повертаються в первинну групу й діляться отриманою підчас другого етапу інформацією.

Орієнтовні теми

Культура України в... (освіта, наука, література, архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр).
Створення українських політичних партій у Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. (РУП, Українська Демократична партія, Українська Радикальна партія, Українська Соціал-Демократична Робітнича партія ...).

“ Пошук інформації”. Аналіз першоджерел за допомогою пізнавальних завдань. Може поєднувати вивчення однакових джерел за спільними, різних – за різними завданнями.

Орієнтовна проблема

Причини і сутність роздробленості Київської Русі в писемних пам’ятках (“Повість минулих літ”, “Слово о полку Ігоревім”, “Повчання дітям”).

“Акваріум”. Учитель об’єднує учнів у групи й пропонує їм познайомитися з проблемою. Одна з груп сідає в центрі класу (або на початку переднього ряду), отримує завдання для опрацювання й протягом 3-5 хвилин обговорює варіанти рішення. Учні, які перебувають у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у перебіг дискусії. По завершенні роботи повертаються на свої місця, а вчитель зі слухачами аналізує побачене. Після цього місце в “акваріумі” займає інша група, котра обговорює наступну ситуацію.

Орієнтовна тема для обговорення.

Причини виникнення українського козацтва (національні, соціальні, релігійні..).

“Коло ідей”. Усі групи працюють над однією проблемою. Завершивши обговорення, вони послідовно озвучують лише її один аспект. Учитель запитує до тих пір, поки вичерпаються всі ідеї. Таку роботу можна виконувати письмово.

Орієнтовна проблема для обговорення.

Причини голодомору в Україні 1932 – 1933 рр.

“Круглий стіл”. Кожна група обговорює всі обґрунтовані позиції щодо поставленої проблеми й фіксує їх у зошитах. Учитель пропонує першій групі назвати 2–3 записані тези. Якщо такі версії є в інших групах, учні викреслюють їх зі свого списку. Наступні групи називають ті варіанти, що не звучали раніше. Робота триває до повного розгляду проблеми.

Орієнтовна проблема.

Основні прояви радянізації західноукраїнських земель напередодні радянсько-німецької війни.

Класичний урок-семінар (семінар-конференція). На семінарське заняття виноситься 3–4 питання, і учитель відповідно розподіляє ролі.

Доповідач основну увагу повинен звернути на ті положення, факти і поняття, що складають певну точку зору, концепцію, позицію з даного питання. Доповідь має бути стисла, конкретна.

Співдоповідач обґрунтовує, аргументує, доводить позицію доповідача.

Опонент вивчає те саме питання з критичним ухилом. Тут важливо переконати опонента, що завданням є критика положень доповідача, а не його самого.

Експерт кваліфіковано порівнює позиції, вказує на сильні і слабкі сторони виступаючих, знаходить точки дотику. Вдалий експерт – виграшний компонент уроку.

Асистенти готують опорні та наочні матеріали для допомоги попереднім учасникам семінару.

Провокатор підбирає запитання до теми, які ставить будь-кому з учасників семінару. Якість його роботи вважається високою, якщо підготовлені запитання викликають обговорення чи дискусію.

Таким чином, у семінарі прийматиме участь 24–28 учнів, знання яких оцінюватимуться відповідно до вимог.

Застосовувати форму семінару можна на будь-якому етапі вивчення теми, але, оскільки він включає використання додаткових джерел інформації, найефективніше проводити його на підсумково-узагальнюючих уроках.

* * *

Навчальні ігри – це побудова навчального процесу за допомогою включення учнів в ігрове моделювання подій та явищ, що вивчаються.

Ігрова модель навчання реалізується в чотири основних етапи:

Орієнтація. Вступ до теми (проблеми).
Підготовка. Ознайомлення учнів з правилами гри. Підготовка сценарію, визначення завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв’язання проблеми.
Основна частина. Проведення гри.
Обговорення й підбиття підсумків.

Навчальні ігри можуть використовуватись на різних уроках (етапах уроку). Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, що обумовлюється правилами гри. Вони самі обирають роль, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язання, беручи на себе відповідальність за обране рішення. Учитель у грі виступає як інструктор (ознайомлює з правилами гри), суддя-рефері (коректує і розподіляє ролі, стежить за дотриманням правил гри, консультує під час її проведення), ведучий (організовує обговорення).

“Криза”. Гра з тематики міжнародних відносин. Для вивчення кризової міжнародної ситуації учні розподіляються на кілька груп відповідно до числа країн, що вивчаються. Відстоюючи позицію тієї чи іншої держави, діти опиняються в ситуації, що потребує аналізу альтернативних варіантів дій, прийняття політичних рішень.

Орієнтовна тема

Паризька мирна конференція 1919 р.

“Громадські слухання”. У передній частині класної кімнати розташовують столи для “законодавців”, “секретаря”, кафедру для “доповідачів”. Учитель називає наступні ролі:

“законодавці” оголошуватимуть виступи доповідачів і прийматимуть остаточні рішення. Серед “законодавців” обирається “головуючий”;
“групи з особливими інтересами” (громадяни, співробітники державних і некомерційних структур) визначають доповідача, який повідомить “законодавцям” позицію групи;
“секретар” вестиме стенограму слухання;
“відповідальний за регламент” стежитиме за часом.

Учитель повідомляє учасникам мету громадських слухань і здійснює інструктаж щодо їх проведення. “Головуючий” відкриває слухання. “Доповідач” протягом 2 хвилин повідомляє позицію “групи з особливими інтересами” і відповідає на запитання “законодавців”. По закінченні виступів “доповідачів” “законодавці” обговорюють проблему й приймають рішення. Учитель підбиває підсумки.

Орієнтовні теми

Пріоритети зовнішньої політики України.
Основні шляхи подолання монополізму в українській економіці.

“Розігрування ситуації за ролями” (“Рольова гра”, “Драматизація”). Відбувається за попередньо створеним сценарієм, де кожен учасник повинен чітко знати зміст своєї ролі й мету рольової гри взагалі. Рольові ігри вимагають значної підготовчої роботи та відповідного обладнання.

Орієнтовні теми

Дохристиянські вірування давніх слов’ян.
Виникнення та розквіт Київської Русі.
Галицько-Волинська держава за князювання Данила Галицького.

“Судове слухання”. Учні ознайомлюються із судовою справою та отримують додаткову інформацію щодо неї (статистику, думки авторитетів, документи тощо). Учитель розкриває процедуру слухання, об’єднує клас у три групи: прокурори, адвокати, судді, проводить інструктаж, дає час на підготовку виступів. Розпочинається судове слухання. Судді сідають у різних кутках класу. Коли до кожного з них підійде один прокурор та один адвокат, розпочинають розгляд справи. Прокурор викладає аргументи і його опитує суддя. Адвокат виголошує захисну промову - його опитує суддя. Після об’єднання класу судді виносять рішення. Процес обговорюється, підбиваються підсумки.

Орієнтовні теми для судового слухання
Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р.
Земельна реформа П. Столипіна.
Й. Сталін (за злочини проти українського народу).

* * *

Дискусія грунтується на обміні думками з певної проблеми.

Схема її проведення поєднує декілька послідовних елементів:

Підготовчий етап. Учитель ознайомлює учнів з темою дискусії і рекомендованою літературою для додаткового опрацювання.
Вступ до проблеми.
Розвиток дискусії.
Обговорення проблеми в малих групах.
Загальне обговорення та підбиття підсумків.

Для ведення дискусії обирається ведучий; аналітик (займається постановкою запитань учасникам); секретар (веде протокол та представляє результати роботи групи); спостерігач (оцінює діяльність учасників груп); черговий (стежить за часом). Плануючи дискусію учитель враховує кілька важливих моментів:

тривалість часу, необхідного для проведенні дискусії;
узгодженість дискусії з іншими видами роботи на уроці;
наявність необхідного простору для пересування учнів;
забезпеченість обладнанням, дидактичними матеріалами, письмовими інструкціями всіх учасників дискусії;
чітка організація учнівської діяльності.

“ Засідання експертної групи” (“Петельна дискусія”). Відбувається у два етапи. Перший – обговорення поставленої проблеми учасниками групи (4–6 осіб). Другий – виклад спільної позиції групи у вигляді невеликих (3–5 хвилин) виступів кожного її члена перед усім класом. Загального обговорення не передбачається. Схожий на “Засідання експертних груп” “Форум”, але на другому етапі відбувається обмін думками з класом.

Орієнтовні проблеми

“Воєнний комунізм”: причина чи наслідок громадянської війни в Україні?
Проголошення незалежності України: історичний закон чи випадок долі?

“Симпозіум”. Виступ за заздалегідь підготовленими повідомленнями. Потім виступаючі відповідають на запитання класу.

Орієнтовна проблема

Переяславська рада: возз’єднання чи приєднання?

“Письмові дебати”. Учні заздалегідь знайомляться з темою дебатів. Учитель готує робочі аркуші й об’єднує клас у дві (чотири) групи: перша (3) – прихильники; друга (4) – противники. Попарно розпочинається письмовий діалог. Учні з груп 1 (3) формують власний аргумент і, старанно відредагувавши, записують його на аркуші паперу, який передають партнерам. Протягом 5–8 хвилин групи 2 (4) обговорюють і записують відповідь на аргумент, а також висловлюють власний аргумент. Аркуш передається партнерам. Процедура обміну відбувається 2 – 3 рази, щоразу записується відповідь і аргумент. Аркуші передаються учителю. Він підбиває підсумки дебатів та оцінює роботу учасників.

Групи 1 (3)	Перший аргумент:
Групи 2 (4)	Відповідь:
Групи 2 (4)	Аргумент:
Групи 1 (3)	Відповідь:
Групи 1 (3)	Аргумент:
Групи 2 (4)	Відповідь:
Групи 2 (4)	Аргумент:
Групи 1 (3)	Відповідь:
Групи 1 (3)	Аргумент:
Групи 2 (4)	Відповідь:
Групи 2 (4)	Аргумент:
Всі разом	Загальний підсумок:

Орієнтовні проблеми

Одні історики вважають, що відтік української інтелігенції в Росію в кінці ХVІІІ ст. мав прогресивний характер, інші – негативний. Висловіть й аргументуйте свою думку.
Україна – країна розвинена чи така, що розвивається? Висловіть й аргументуйте свою думку.

“ Порожнє крісло” (“Гаряче крісло”). Заздалегідь готується 3 – 4 аркуші паперу, на яких записані погляди різних дослідників щодо поставленої проблеми. На одному з чистих аркушів знак запитання (?). Аркуші ставлять на відповідну кількість стільців. Учні знайомляться з проблемою й вибирають найбільш близькі їм погляди. Коли хтось має іншу думку, він бере аркуш із знаком “?”. Після цього діти сідають біля обраних карток і збирають аргументи, що підтверджують їхні позиції. Група зі знаком “?” додатково формулює свою думку. Закінчивши обговорення, групи призначають представників для дискусії, котрі сідають у крісла, на яких лежать відповідні думки, а їхні групи розташовуються позаду. Учитель додає вільне крісло. Право слова мають представники груп, вони розпочинають дискусію. Якщо хтось хоче висловитися, він займає порожнє крісло (на 1 хвилину). Після повного обговорення проблеми дискусія припиняється й підбиваються підсумки.

Орієнтовна тема

Тема. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України.

“Я б особисто Горбачову пам’ятник за життя поставив за одне тільки те, що він цю твердокам’яну державу розхитав” (М. Амосов).
“Для мене Горбачов є страшною постаттю, яка, пропрацювавши на російському троні трохи більше шести років, залишила після себе руїни” (А. Проханов).
“?”.

“ Дерево рішень”. Учні заздалегідь знайомляться з проблемою, що буде предметом аналізу. Учитель об’єднує клас у 4 – 6 груп, і кожна отримує таблицю для заповнення. Виконання завдань триває 10–20 хвилин. Учитель збирає таблиці, проводить (на основі написаного учасниками) обговорення результатів діяльності груп.

Проблема
Варіант рішення № 1		Варіант рішення № 2		Варіант рішення № 3
Переваги	Недоліки	Переваги	Недоліки	Переваги	Недоліки

Оптимальне рішення:

Орієнтовна проблема

Зовнішня політика Б. Хмельницького: шляхи пошуку (Польща, Росія, Туреччина, Молдовія, Швеція тощо).

“ Дискусія у стилі телевізійного ток-шоу”. Учитель стає ведучим “Ток-шоу”. Він оголошує тему дискусії й пропонує учасникам коротку розповідь або відеофрагмент щодо повідомленої проблеми. Із числа учнів обирається 2–5 експертів, що представлятимуть протилежні позиції. Вони готують додаткову інформацію з теми обговорення й відповідають на заздалегідь підготовлені запитання товаришів. Учитель коригує хід дискусії та підбиває її підсумки.

Орієнтовні проблеми

Запорізька Січ – демократична республіка чи класична охлократія (влада натовпу), небезпечна для укріплення ідей державності?
Чи могли б здійснитися надії частини українців на відновлення автономії України в разі перемоги Наполеона над Росією?
“Директорія являла собою буржуазно-куркульську диктатуру. Головною соціальною базою Директорії була міська буржуазія, куркульство та дрібнобуржуазні міські елементи” (УРЕ. - Т. 3. - 1979. - С. 355). Чи згідні ви з такою оцінкою Директорії?
У воєнних діях в Афганістані брало участь 150 тис. вихідців з України. Із них 2,5 тис. загинули, стільки ж повернулися додому інвалідами. Чи могло радянське керівництво не вводити війська до Афганістану?

“ Обери позицію”. Учитель пропонує учням дискусійне питання і запрошує їх визначити власну позицію. У протилежних кінцях кімнати розміщені плакати з написами: “згоден (згодна)”, “не згоден (не згодна)”, “не визначена конкретна позиція”. Учні стають біля відповідного плаката, залежно від їхньої думки щодо поставленої проблеми. Обговоривши в колі однодумців всі аргументи на користь своєї точки зору, учасники представляють протилежним сторонам найвагоміші. По завершенні викладу всіх думок вони можуть змінити власні погляди й перейти до іншого табору, обгрунтовуючи причини такого рішення.

Учитель може особисто визначити позицію учня (“так” або “ні”), а потім поміняти сторони місцями. Такий метод має назву “Зміни позицію”.

Орієнтовні проблеми для обговорення

Після Брестської унії уніати залишилися без пастви, а православні миряни - без верховних пастирів. Аргументуйте власну точку зору.
ІV Універсал Центральної Ради: послідовний етап державотворення чи вимушений наслідок переговорів у Бресті?
Чи було прийняття “Декларації про державний суверенітет України” кроком до розпаду СРСР?

* * *

Учнівський проект – індивідуальне або групове учнівське дослідження, здійснене на основі вільного вибору з урахуванням інтересів школярів. Такий метод допомагає самостійно пройти всі етапи дослідження обраної проблеми, формує навики пошукової, аналітичної, творчої діяльності. Він зорієнтований на застосування фактичних знань та набуття нових (часто шляхом самоосвіти) і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності. Педагогічна література подає кілька видів проектів, що використовуються у шкільній практиці:

дослідницькі проекти, що мають структуру наближену або повністю відповідну справжньому дослідженню (аргументація, актуальність теми, визначення проблеми, предмета і об’єкта дослідження, окреслення завдань, методів дослідження, джерел інформації, висування гіпотез, означення шляхів її вирішення, обговорення отриманих результатів, їх оформлення);
творчі проекти не мають детально опрацьованої структури представлення результатів діяльності учасників. Це може бути спільна газета, твір, відеофільм, драматизація тощо;
пригодницькі та ігрові проекти також не мають чіткої структури. Вона визначається під час опрацювання учасниками проекту ролей, зумовлених характером і змістом проекту (історичні особи, вигадані герої, які імітують офіційні та ділові відносини);
інформаційні проекти зорієнтовані на збирання інформації, мають чітку структуру (мета, актуальність, методи отримання і обробки інформації, оформлення результатів та їх представлення);
практично-організаційні, що спрямовані на вироблення конкретної програми дій, методичних рекомендацій.

Робота над учнівським проектом поєднує в собі низку основних послідовних етапів:

Вивчення актуальних тем та вибір проблеми для дослідження:

методом “мозкового штурму” визначаються найбільш актуальні й важливі історичні теми;
проводиться обговорення та аналіз визначених тем. Школярі висувають пропозиції, обгрунтовують і обирають проблему для дослідження;
визначається одна проблема, що є найцікавішою і посильною для вирішення.

Дослідження проблеми:

визначаються всі доступні для використання джерела інформації, обговорюється їх корисність;
учні об’єднуються в групи, кожна з яких опрацьовує певні, чітко визначені джерела інформації. Хід опрацювання фіксується письмово, що згодом використовуватиметься при звітуванні.

Аналіз інформації. Вибір способу вирішення проблеми:

школярі презентують опрацьовані матеріали;
на основі зібраних даних обирається посильна, оптимальна програма й спосіб вирішення проблеми.

Вирішення проблеми. Учні об’єднуються в групи, кожна з яких виконує окремі аспекти загального завдання. Передбачається поєднання зусиль школярів, учителів, сім’ї, громади тощо.
Підготовка проекту до представлення. Матеріали, напрацьовані робочими групами, упорядковуються та розподіляються на документальні, описові й демонстраційні.

ПАПКА ДОКУМЕНТІВ. Містить важливі матеріали, що розкривають зміст проблеми: копії архівних документів, фотографії, вирізки з газет, журналів, спогади очевидців, анкети опитувань і т.д..

ОПИС. Представляє науково-теоретичне узагальнення обраної проблеми відповідно до вимог щодо виконання таких робіт.

ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ СТЕНД. Складається з 4-х планшетів, кожний із яких відповідно показує 1, 2, 3 та 4 етапи роботи над проектом.

Представлення матеріалів дослідження. Може здійснюватися в різних формах: участь у конкурсах, виступ перед шкільним колективом, організація виставки, музейної експозиції.
Обговорення та підсумки виконання проекту.

Орієнтовні теми (проблеми) для дослідження

Наш край у........................................................
Село моє! Для мене ти єдине...
Історична пам’ятка: спогад, застереження, пізнання.
Історія моєї школи.
Доля людини.
Символіка України (герб, прапор, гімн).
“Роде наш красний...”

ЛІТЕРАТУРА

Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000.
Баханов К. О. Традиції та інновації навчання історії в школі: Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя: Просвіта, 2002.
Громадянська освіта: Книга для вчителя / Арцишевський Р. А., Бакка Т. В., Гейко І. М. та ін. – Л.: Видавництво ТЕКА, 2002.
“Громадянин – 2003” // Науково-методичний часопис з історії та громадянської освіти “Доба”. – 2003. - № 1.
Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. посіб. Авт. уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.П.Н., 2002.
Історія для громадянина. Методичний посібник для вчителів середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Горбатенко В., Вербицька П., Ковтонюк А., Середяк Л., Фрейман Г. – Львів. НВФ “Українські технології”, 2003.
Курилів Валентина. Методика викладання історії: Навч. посібник. – Львів; Торонто: Світ, 2003.
Нартов В. В. Завдання для тематичного контролю знань з історії України. 8 клас. – Харків: Ранок, 2001.
Нартов В. В. Завдання для тематичного контролю знань з історії України. 9 клас. – Харків: Ранок, 2001.
Нартов В. В. Завдання для тематичного контролю знань з історії України. 10 клас. – Харків: Ранок, 2001.
Нартов В. В. Завдання для тематичного контролю знань з історії України. 11 клас. – Харків: Ранок, 2001.
Пометун О. І., Ремех Т. О., Гейко І. М. Практичне право: Навч. посібн. для 8 (9) кл. загальноосв. навч. закл. / За ред. О. І. Пометун. – К.: Генеза, 2002.
Права людини: Метод. рекомендації для вчителів загальноосвіт. шкіл, гімназій та ліцеїв / Під ред. Л. Грузінової, Л. Заболоцької, І. Усенка, Г. Цвікальської. – Укр. Правн. Фундація: Вид-во Право, 1996.
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України 5 – 11 класи. Всесвітня історія 6 – 11 класи. – К.: Шкільний світ, 2001.
Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник. / За ред О. Пометун. – Харків: “Основа”, 2003.

Blog

Методичні прийоми активізації пізнавальної діяльності (активні та інтерактивні) школярів на уроках історії України

Содержание

Не обговорюйте й не критикуйте висловлювань інших

Обов’язкові правила для учнів