Методичні умови ефективної організації пізнавальної діяльності учнів на уроках етики
| Вид материала | Урок |
- Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках математики, 19.25kb.
- Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках математики, 12.55kb.
- Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії, 98.22kb.
- Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючої, 1462.27kb.
- Методичні рекомендації для вчителів початкових класів щодо стимулювання навчально-пізнавальної, 114.31kb.
- Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках географії, 30.16kb.
- Методичні прийоми активізації пізнавальної діяльності (активні та інтерактивні) школярів, 325.87kb.
- Організація перевезень та управління на автомобільному транспорті (за видами), 75.63kb.
- Методичні рекомендації за наслідками роботи методичного обєднання учителів отм особливості, 35.25kb.
- Активізація пізнавальної діяльності шляхом впровадження інтерактивних технологій, 185.2kb.
МЕТОДИЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ЕТИКИ.
Журба О.В. здобувачка лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України
МЕТОДИЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ЕТИКИ
Завданням курсу „Етика", вивчення якого розпочалося з 2005 року в 5-6 класах загальноосвітніх навчальних закладах України, є не стільки розширити обізнаність учнів з морально-етичних категорій, скільки сформувати у них моральні якості та відповідні моделі мислення, переконання і поведінки. На відміну від інших навчальних курсів основної школи, він передбачає формування вмінь поводитись, проявлятись, реалізуватись у життєвих ситуаціях, спілкуватися з іншими, отримувати досвід поведінки, взаємодії, взаємовідносин з іншими.
Ми погоджуємося з думкою відомого українського філософа В.А. Малахова, що в основі викладання етики завжди діалог учителя з учнем і самих учнів між собою; метою таких занять насамперед має стати пошук і утвердження начал добра, які живуть у душі самої людини. Два взаємопов'язані завдання, які при цьому неможливо оминути, це по-перше, максимальне сприяння пробудженню в учнів інтересу до особистого самовизначення, адже на уроці етики вони, можливо вперше в житті так впритул стикаються з потребою висловити себе, увиразнити власні уявлення про добро і зло, любов, сенс життя людини. По-друге, вкрай важливо, щоб це самоусвідомлення від самого початку було скероване на ціннісний позитив, щоб саме у перспективі світла і добра дитина вчилася артикулювати свою присутність у світі. [1,7].
Викладання курсу базується на новій педагогічній етиці, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво вчителя і учнів, учнів між собою.
Найпродуктивнішою формою проведення уроків етики можуть бути етичні практикуми, пропонує А.І. Мовчун, на яких учні розв'язують педагогічні ситуації, виконують вправи, тести, ділові та рольові ігри. Педагогічні ситуації створюють умови для здійснення дитиною певного морального вибору, прийняття нею відповідного морального рішення [2,36].
Як різновид активної моделі навчання мають обов'язково застосовуватися інтерактивні технології навчання, суть яких полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається.
Важлива роль у структурі уроку належить мотивації навчальної діяльності учнів, підкреслює О.І. Пометун, мета якої - сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до теми, що обговорюється. Крім того, кожна тема, що засвоюється учнями, відповідно до фундаментальних положень теорії психолого-філософського пізнання, може реально вважатися засвоєною, якщо вона стала основою для розвитку в особистості суб'єкта пізнання власних новоутворень: у його свідомості, емоційно-ціннісній сфері тощо. Отже, суб'єкт навчання повинен налаштовуватися на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість; усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме. Без виникнення цих внутрішніх підвалин - мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності - не може бути ефективного пізнання [3,14].
З метою мотивації можуть використовуватися прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у підлітків здивування, подив, інтерес до змісту знань і процесу їх отримання, підкреслюють парадоксальність явищ і подій. Доцільно, на нашу думку, використовувати уривки з художньої літератури, малюнки, ілюстрації, прислів'я, крилаті вирази.
Без чіткого і конкретного визначення й усвідомлення учнями навчальних результатів їхньої пізнавальної діяльності, особливо на уроках етики з використанням інтерактивних технологій, учні можуть сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом.
Для успішного навчання учнів формулювання результатів уроку повинно відповідати таким вимогам - чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується в результаті засвоєння учнями знань, обсяг і рівень розвитку навичок і умінь, розвиток емоційно-ціннісної сфери учнів (формування переконань, характеру, вплив на поведінку тощо); визначення, формування емоційно-наповненого ставлення учнів до тих явищ, подій, процесів, що є предметом вивчення на уроці.
Після отримання необхідної інформації, учні виконують інтерактивну вправу. О.І. Пометун, Л.М. Пилипчатіна пропонують на уроках етики використовувати наступні інтерактивні технології: „Обговорення проблеми в загальному колі", „Уявний мікрофон", „Робота в парах", „робота в малих групах", „коло ідей", технологія критичного читання тексту „робимо позначки", „мозковий штурм", „два - чотири -всі разом" [3,14].
Після кожної інтерактивної вправи здійснюється рефлексія, тобто аналіз своїх дій, вчинків, мотивів і зіставлення їх з суспільно значущими цінностями, а також діями та вчинками інших людей.
О.А. Шемшурін зазначає, що розвиток здатності до рефлексії набуває важливого значення в молодшому підлітковому віці, коли виникає потреба в самопізнанні і самовизначенні. Інтенсивно формується міжособистісне спілкування з однолітками і дорослими, розвивається логічне і теоретичне мислення особливий зміст рефлексивних актів виявляється в оцінках однолітків, а також у новому типі відносин з дорослими[4,16].
Рефлексія дає можливість учням і вчителю усвідомити, чого вони навчились, пригадати деталі свого досвіду й отримати реальні життєві уявлення про те, що вони думали і що відчували, коли вперше зіткнулись з тією чи іншою навчальною технологією. Це допомагає їм: чітко планувати свою подальшу діяльність вже на рівні застосування технологій у своїй подальшій пізнавальній діяльності та житті; оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу; спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання; порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших, скорегувати певні позиції; як постійний елемент навчання, привчати людину рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи свої дії та прогнозуючи подальші кроки [3,18].
Рефлексія не повинна бути лише вербальною, доцільно використовувати короткі твори-роздуми, малюнки, схеми, графіки, листки з самооцінювання, рецензії.
В кінці уроку вчителю необхідно обговорювати з учнями не тільки, про що вони дізналися, але і те, що сподобалось і чому, що хотілось виконати ще раз, а що зробити по іншому[5,56].
Отже, ефективна організація пізнавальної діяльності учнів на уроках етики можлива за таки умов:
- використання інтерактивних технологій навчання,
- врахування вчителем вікових особливостей молодших підлітків,
- чіткого усвідомлення учнями цілей і завдань уроку,
- мотивації навчально-пізнавальної діяльності,
- здійснення рефлексії пізнавальної діяльності.
Література:
1. Малахов В.А. Етика для всіх: проблеми викладання курсу в загальноосвітній школі. // Історія в школах України. - 2006. - № 10. - С.7.
2. Мовчун А.І. Особливості роботи вчителя на уроках. етики // Дивослово. - 2005. - № 8. - С.36.
3. Пометун О.І., Пилипчатіна Л.М. Методика викладання етики: 5 клас: Методичний посібник. - К.: А.С.К., 2006. - 144с.
4. Шемшурін О.А. Рефлексія і рефлексивні здібності як фактор особистісного розвитку молодших підлітків. Етика. Методичний посібник - Х.: Вид. Група „Основа", 2006. - 192с.
5. Якиманская И.С. Личностно - ориентированное обучение в современной школе. М.: Сентябрь, 2000. - 112с.