Тема. Знайомство з музикою білоруського народу. Мета
Вид материала | Документы |
СодержаниеВиконання музики Хід уроку Лише дві цифри Вчитель запитує у дітей Пригадаємо та виконаємо білоруську народну пісню « Перепілонька» Художнє виконання пісні 6.Підсумок уроку |
- Тема. Знайомство. Вітання. Знак «Я», 91.49kb.
- Тема. Микола Куліш. Трагікомедія «Мина Мазайло». Художнє відтворення проблеми українізації, 38.96kb.
- Тема: Мета, 84.41kb.
- Конспект уроку 4 клас тема. Музика мого народу (підсумковий урок) Мета, 60.43kb.
- Тема: "Україна в огні" твір про трагедію українського народу Мета, 76.88kb.
- Міністерство освіти І науки України Білокуракинський відділ освіти райдержадміністрації, 139.28kb.
- План роботи: Вступ. Правила групи. Вправа "Галявина" Мета: знайомство з учасниками, 621.58kb.
- Тема: «Україна в полум’ї війни 1941-1945 рр.» Мета, 174.2kb.
- Прийнятий: Затверджено: Постановою №6 Радою Українського Народу Установчих Зборів Українського, 368.33kb.
- Тема уроку, 168.97kb.
ТЕМА. Знайомство з музикою білоруського народу.
МЕТА. Звернути увагу учнів на спорідненість української та білоруської музики.
Орієнтовний зміст. Визначити спільну основу українського фольклору з фольклором інших слов’янських народів насамперед українського, білоруського , що пояснюється їх мовною та культурно-історичною спорідненістю.
Основні види художньо – творчої діяльності
Слухання та сприймання музики
Музичний матеріал. Слухання українського народного танцю « Гопак».
К. М’ясков. « Білоруський танець».
П.І. Чайковський. Фінал другої симфонії.
Виконання музики
Музичний матеріал .Українська народна пісня « Журавель».
Білоруська народна пісня « Перепілонька».
ЗАВДАННЯ
Навчальні:
- розширити уявлення учнів про різні народи;
- вчити учнів співвідносити живописні образи з музичними;
- вчити учнів розповідати про білоруський і український народи з опорою на прослухані твори;
- ознайомити учнів з новим розміром;
Розвиваючі:
- розвивати навики активного сприймання музичного твору;
- вчити правильно тягнути вокальний звук;
- розвивати ладове відчуття;
- розвивати музичну пам’ять і спостережливість;
- розвивати кмітливість, творчість, емоційність та активність учнів;
Виховні:
- виховувати у дітей національну гордість;
- виховувати у дітей національні почуття;
- виховувати любов до рідного краю, природи;
- виховувати повагу і любов до творчості інших народів;
- виховувати інтерес і любов до музики різних жанрів.
Тип уроку: поглиблення теми;
Література:
- « Музичне мистецтво» посібник-зошит 4 клас В.М. Островський, М.В. Сидір;
- М.Батицький «музична мозаїка»;
- Союз композиторів України (довідник) К., « Музична Україна» 1978;
- Н.А. Іоніна «Сто великих картин» 2004;
- А.В. Заварова, Д.М. Колесникова « Білоруське мистецтво»;
- Г.Б. Букрєєва 2Цікава музика» Тернопіль 2005;
Обладнання. Таблиці з нотами і словами пісень, портрет П.І.Чайковського,
магнітофон, диски з творами для слухання, ілюстрації з зображенням українського та білоруського костюмів, музичних інструментів: бандура, цимбали; зображення птахів: журавля, перепілки, плакат з кросвордом фортепіано.
Хід уроку:
1. Організаційний момент, музичне вітання - 3 хвилини
2. Оголошення теми, мети, завдання уроку - 2 хвилини
3. Слухання музики - 12 хвилин
4. Музична грамота - 8 хвилин
5. Хоровий спів - 13 хвилин
6. підсумок уроку - 2 хвилини
ХІД УРОКУ
- Діти входять до класу під марш Є. Адамцевича «Запорізький марш»
Привітання.
2. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимось з народними мотивами білоруського народу, порівнюючи білоруський фольклор з українським. – До речи, давайте ж пригадаємо , що ж таке фольклор?
- Фольклор — це створені народом і існуючі в народних масах: пісні, танці, поезія.
Отже тема нашого уроку звучить так : « Спорідненість української та білоруської музики ».
У зміцненні культурних зв’язків між народами, музика відіграє важливу роль. У кожного народу є свої народні мелодії.
«Пісенність, танцювальність, маршовість» - спільні риси, що зближують музику різних народів та допомагають зрозуміти суть їх музичної мови.
Тепер розглянемо малюнки з українським та білоруським національними костюмами ( демонструю ілюстрації).
Елементи українського костюму:
- Плахта: Це своєрідна юбка, яка обмотується навколо талії, закріпляється ззаду, яка оздоблюється орнаментами.
- під’юпник;
- сорочка – вишиванка;
- корсетка;
- вінок з кольоровими стрічками;
- чобітки.
Український чоловічий костюм майже нічим не відрізняється від білоруського.
У чоловіків широкі штани, що мають назву шаровари та сорочка вишиванка. Сорочка має невеликий розріз, який називається пазушкою. Ця пазушка і оздоблюється вишиванкою, зав’язується тісьмою , сорочку чоловіки заправляють у брюки, що відрізняє цей костюм від костюмів інших слов’янських народів. Частіше всього шаровари мають забарвлення червоно - алого кольору.
Білоруський костюм жіночого варіанту нагадує український, базисом якого являється довга сорочка, для жінок вона прикрашена вишиванкою і іншими декоративними елементами. Сорочка заправлена у спідницю – кольорова, яскрава, також прикрашена вишивкою.
Білоруський костюм схожий на український, але ми бачимо і відмінності: у білоруських переважає червоний та білий кольори, в більшості загальний колір білоруського костюму – білий, а червоними нитками на ньому робили вишивку.
Білоруський чоловічий костюм має одну особливість - пояс, він слугував не тільки як спосіб підтримки штанів, а використовувався в релігійних обрядах, створювався справжніми майстрами, був оздоблений декоративними прикрасами і цінувався у багатьох країнах, як витвір мистецтва.
Жіночий білоруський костюм :
- сарафани або довгі спідниці, розшиті та прикрашені вишивкою;
- фартухи;
- безрукавки;
- платки, кокошники.
Вчитель: – Діти які висновки ми можемо зробити після розглядання ілюстрацій? ( Є багато схожих елементів в українському та білоруському костюмах. Діти називають схожі елементи костюмів).
Тепер давайте з вами розглянемо народні інструменти України та Білорусії.
Бандура – один з найстаріших музичних інструментів українського народу.
Вона складається з дерев’яного корпусу грушоподібної або овальної форми, над яким натягуються струни, в більшості їх буває від 7 до 30, грають на бандурі сидячи, тримаючи її злегка під нахилом, пальцями перебираючи струни.
Любили грати на бандурі козаки Запорізької Січі. ЇЇ мелодія супроводжувала козака все життя.
Тепер розглянемо народний білоруський інструмент – цимбали.
Це струнний ударний інструмент, (основа білоруського народного оркестру), назва інструмента походить від грецького слова kymbalon – так називали дзвінкоподібні інструменти. Цимбали представляють собою низький ящичок у формі трапеції або дерев’яну раму, над котрими натягнуті струни. Грають на них за допомогою паличок або молоточків. Цимбали широко розповсюджений інструмент у таких країнах як: Угорщина, Румунія, Польща та Україна. Ударні цимбали кладуть на коліна, удосконалені сучасні цимбали стоять на ніжках.
Давайте ж з вами порівняємо бандуру та цимбали. Чим вони схожі між собою? ( Обидва інструмента народні, дерев’яні, струнні, грають на них сидячи, можна брати їх з собою у дорогу).
Так вірно головна спільна риса цих інструментів це те , що їх завжди носили з собою співаки, які подорожували з міста в місто, кобзарі, гуслярі, цимбалісти.
- У кожної національності є свій народний танець.
Скажіть, який національний танець Українського народу? ( Гопак).
Вірно: – Гопак. Це веселий запальний танець у дводольному розмірі. Його назва походить від слова - гупати, тобто тупотіти, стрибати і від вигуку « Гоп», яким звичайно закінчується виконання танцю. Виконавці гопака притупують ногами, стрибають, кружляють, спочатку неквапливо, а потім все швидше і швидше. Музика гопака звучить не лише радісно, а і мужньо героїчно.
Гопак виконують один або кілька танцюристів. Кожен з них вигадує власні танцювальні рухи. Тоді танець перетворюється на змагання – Хто танцює краще?
Ось послухайте та розгляньте український танець « Гопака»;
Тепер настав час познайомитись із національним танцем білоруського народу.
Національний танець білоруського народу – це пісня-танець «Бульба».
А хто знає, що таке «бульба»? ( Картопля).
Прослухайте та продивіться білоруський національний пісню-танець.
Задаю запитання учням:
- Який характер творів? (характер творів веселий танцювальний).
- Як змінюється музика протягом твору?( Поступово прискорюється).
- У якому виконанні вони звучали? ( Перший твір у виконанні хору з оркестром, а другий у виконанні оркестру).
- Які знайомі слова ви почули в пісні? ( « Бульба», «печуть», «варять», «каша» ).
Те, що ви почули багато знайомих слів, пояснюється мовною й культурно-історичною спорідненістю слов’янських народів.
А які народи належать до слов’ян? (Український, російський, білоруський).
При повторному прослуховуванні пропоную бажаючим дітям виконати танцювальні рухи танців.( Слухання творів з виконанням у русі).
- Прочитайте вірш і скажіть про що ми будемо далі вести розмову?
Колись у нотнім домі
Жили усім відомі
І нам також знайомі
Малесенькі значки.
Сиділи без турботи
На нотоносці ноти
І по лінійках нотних
Стрибали залюбки.
І часто так бувало,
Що ноти забували
Про справи, і забави
Сягали через край.
А виконавець книгу
Розгорне – справжнє лихо:
Все сплуталось у нотах –
І спробуй тут заграй!
Та якось в нотне місто
Приїхав урочисто
Метр – мудрий чарівник.
Поставив він сміливо
На нотнім стані зліва
Лише дві цифри - …( діти хором відповідають - «розмір»),
Бо до порядку звик.
І сталось справжнє диво:
Ці цифри неквапливо,
І зручно і красиво, без зайвих гучних слів
Всі ноти розмістили
В малі хатинки вміло –
Весь нотоносець розмір
На такти поділив.
Вчитель запитує у дітей:
- Що ж таке розмір? ( Розмір – це числове вираження метра).
- Що він показує? ( Кількість долей, тривалість кожної долі у такті).
- Де ми записуємо розмір?( Розмір проставляється зліва на початку музичного твору).
Вчитель. Сьогодні ми згадаємо розмір 4/4, протактуэмо та проспіваэмо уривок з пісні « А ми просо сіяли».
- Діти , хто з вас бажає показати, як треба дерегувати на 4/4.
Бажаюча дитина показує і пояснює – перший помах у низ (сильна доля), інші три помахи – слабкі долі.
Діти тактують вправу та співають по нотах.
Вчитель:- Діти, тепер бажаючи можуть зіграти цю вправу на металофоні і фортепіано.
Бажаючи діти грають, весь клас співає вправу.
5. Пригадаємо та виконаємо білоруську народну пісню « Перепілонька»,
вивчену в 2 класі.
Виконується пісня.
Вчитель:
- Яка за характером ця пісня? ( м’яка, жалібна, плавна співуча).
- А чи притаманні таки риси ліричним пісням України? ( Так.)
Так, це є спільні риси музичної культури слов’янських народів.
Для того , щоб порівняти білоруську музичну культуру, познайомимось з українською народною піснею « Журавель».
Ознайомлення з піснею.
- Виконання пісні вчителем.
- Бесіда про виконану пісню:
- Яка пісня за характером? ( Весела, чітка, жартівлива, пісенна, співуча).
Розучування мелодії та водночас засвоєння літературного тексту.
Звернути увагу на активне звуковедення, правильний розподіл дихання.
Акценти в мелодії не співпадають із наголосами у деяких словах, тому сильну частку на яку падає ненаголошений склад, слід співати якомога легше, вирівнюючи такі розбіжності: наприклад: « Журавель, журавель».
«Конопель, конопель».
Художнє виконання пісні.
Ми вже знаємо з вами, що музика не має меж. Ще одне підтвердження цієї думки буде звучать наступного твору.
Слухання фіналу Другої симфонії П. Чайковського.
Питання до дітей після прослуховування твору:
- Як розвивається музичний образ? (на початку він був веселий танцювальний. Потім таємничий, в середині – ліричний , завершується твір святковим настроєм).
- Діти, а скажіть : - Що є основою центрального образу фіналу другої симфонії П.І Чайковського? ( Тільки що вивчена українська народна пісня « Журавель»)
- Молодці.
Тема пісні представлена у вигляді великого варіаційного циклу. Що складається зі вступу, викладу теми і чотирнадцяти варіацій.
- П.І. Чайковський – представник культури якої країни? ( Росії).
Як же сталося, що українська народна пісня знайшла своє друге життя у музичному творі відомого російського композитора?
Багато років тому російський композитор перебуваючи на Україні. відпочивав у князя О.Голіцина у місті Тростянець Сумської області ( Показ портрета композитора). Він із захоплення слухав українські народні пісні, отже, одного разу він почув українську народну пісню « Журавель». Вона йому дуже сподобалась, і він включив її у фінал другої симфонії.
Висновок:
Так українська народна пісня знайшла друге життя у творі російського композитора, завдяки чому звучить нині не лише в Україні, а й усьому світі.
У кожного народу є своя національна музика. Вона може бути близькою до української музики, а в іншому – має істотні відмінності. Між музикою різних народів немає непереборних меж, бо ми не перетинаючи кордонів ознайомилися з музикою білоруського народу. І в цьому нам допомогло знання міжнародної мови – музики.
6.Підсумок уроку:
- Музику яких народів ми сьогодні слухали та порівнювали на уроці? (Музику білоруського, українського, росыйського народів)
- Чи є спільні риси між музикою цих народів? ( Так, музика цих народів має спільні риси: вона може бути співучою, пісенною, танцювальною, чіткою, стрімкою, ліричною, жартівливою).
- З якими новим музичним інструментом ви познайомилися?( Цимбали – це білоруський інструмент, аналогічні в Україні – кобза і бандура).
- Діти, велике спасибі вам за урок.
Вихід дітей під « Марш» Є. Адамцевіча.