Тема: Мета
| Вид материала | Документы |
- Тема елементи прикладної математики тема уроку: Математичне моделювання. Мета, 153.33kb.
- Тема: Міжнародна торгівля. Мета, 44.08kb.
- Тема: Олімпійський урок Мета, 87.02kb.
- Тема. Білки, їхня будова, класифікація та функції. Мета, 74.26kb.
- Тема: Роль книжки в житті людини. Ознайомлення з навчальним предметом – літерату- рою, 92.9kb.
- Тема: Додавання І віднімання числа 1 Мета, 38.85kb.
- Тема. Микола Куліш. Трагікомедія «Мина Мазайло». Художнє відтворення проблеми українізації, 38.96kb.
- Тема уроку. Панас Мирний. Життєвий І творчий шлях письменника. Мета уроку, 87.23kb.
- Тема: світ води очима дітей. Бінарний урок з біології та географії. Мета, 76.41kb.
- Тема. Без верби та калини – нема України. Мета, 92.31kb.
(з фрагментами інсценізації творів М.В.Гоголя)
Тема:
Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про життя М.В.Гоголя, розширити їхні уявлення про творчість письменника, завдяки творам М.Гоголя виховувати повагу до традицій та звичаїв українського народу.
Вступне слово вчителя.
Кожний великий митець – то цілий світ. Увійти в цей світ, сприйняти його багатогранність і неповторну красу – означає наблизити себе до пізнання безкінечного розмаїття життя. Сьогодні ми спробуємо з вами ввійти в такий світ, світ нашого співвітчизника Миколи Васильовича Гоголя, одна зі сторінок творчості якого присвячена його Батьківщині, нашій Україні.
Ведуча. А все починалось так…
1 квітня 1809 року на благословенній талантами полтавській землі в селі Великі Сорочинці народився Микола Васильович Гоголь. Саме туди приїхала його мати до лікарні Трохимовського, оскільки дуже хвилювалася за за майбутню дитину (перед цим вона вже втратила двох дітей). Стоячи перед образом святого Миколи Чудотворця у Диканській церкві, дев’ять місяців тому вона вимолила цю дитину. Хлопчика тому й назвали Миколою.
Ведучий. Стародавнє мальовниче село Великі Сорочинці назавжди пов’язане з ім’ям всесвітньо відомого письменника. У Великих Сорочинцях Микола гоголь провів своє дитинство та юність.
Ведучий. Але на цьому не обірвався зв'язок Гоголя з мальовничими Сорочинцями. Тут були у нього добрі знайомі з якими він підтримував теплі відносини.
Ведуча. Прославив Гоголь своє рідне село повістю «Сорочинський ярмарок». Саме завдяки письменнику на його Батьківщині щорічно, в останню суботу і неділю серпня проводиться традиційний Сорочинський ярмарок, на який з’їдаються люди з усіх кінців нашої країни. Там можна зустріти і Президента України. А цього року ярмарок буде особливий, тому що присвячений 200-річчю з дня народження письменника.
Багато цікавого про Сорочинський ярмарок я прочитала в книзі «У Сорочинці на ярмарок» і написала реферат. Раджу всім, кого цікавить Сорочинський ярмарок, познайомитись з цією літературою.
А сьогодні до нас на свято завітали герої «Сорочинського ярмарку».
(Інсценізація уривку з повісті М.В.Гоголя «Сорочинський ярмарок».)
Ведучий. Після закінчення Ніжинської гімназії в 1823 році Гоголь їде до Петербурга. Мріяв принести користь державі, стати відомим письменником. Але життя в Петербурзі було не таким, як сподівався юнак. Не зміг влаштуватися на державну службу, не було роботи, зазнавав голоду, холоду, але не втратив надії, що всі незгоди тимчасові.
На сцені за столом сидить Гоголь, щось пише. Відкладає перо, дивиться у вікно і звертається до глядачів.
Гоголь. Ці роки мені не забути. Я працював дрібним службовцем, вряди-годи переписував у канцелярії папери. За свою роботу одержував копійки. Мріяв прославитися поемою «Ганс Кюхельгартт», але її висміяли критики.
Мріяв жити у світлій кімнаті з вікнами на Неву, та мешкав у похмурому будинку на Великій Міщанській вулиці. Але я мріяв, що життя зміниться.
Пам’ятаю останній петербурзький день. За вікном сіяла мжичка, і дощові краплі поволі стікали по шибці. Я дивився на них, переді мною розквітали соняшники, терпко пахло чебрецем і м’ятою, солодко….. далеке кування зозулі. В моїй уяві, сповненій поваги до самих себе, походжали старезні діди. Стояли перед очима завзяті парубки, ніжні та щирі, красиві й веселі дівчата… Це були прекрасні люди, мої земляки з України. Незчувся, як почав писати. В шухляді стола нагромаджувалися аркуші. Часом не міг щось згадати, тоді написав листа до матері, просив її описати життя українських селян, свято Івана купала. Це вона розповідала мені про одяг сільського дяка, про колядки, русалок, домовиків, про те, як відзначали в моєму селі Різдвяні свята.
Ведучий. У 1831-1832 роках вийшла з друку збірка повістей «Вечори на хуторі біля Деканьки». Вона принесла літературну славу Гоголю. З перших сторінок книжки до читача звертається пасічник Рудий Панько. Веселий гумор тісно переплітається з поетичним образом України, її щедрого, талановитого народу. Письменник змальовує життя українського селянства, розкриває чисту, світлу душу українця, його мрію про щастя, використовуючи елементи фантастики, загадковості, таємничості.
Українську природу, українські обряди, українські свята – все це майстерно змалював Гоголь у повістях «Вечір напередодні Івана Купала», «Страшна помста», «Ніч перед Різдвом», «Майска ніч, або Утоплена».
А ось як М.Гоголь змальовує свято в Україні у повісті «Ніч перед Різдвом».
(Інсценізація епізоду з повісті «Ніч перед Різдвом».)
Ведуча. У 1835 році вийшов новий збірник українських повістей Гоголя – «Миргород», який став наступним етапом у творчості письменника. До нього увійшли повіті «Вій», «Старосвітські поміщики», «Тарас Бульба», «Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем».
З юних літ Гоголь мріяв про прекрасне життя могутніх, патріотичних людей. «Немає почуття прекраснішого, ніж любов до Батьківщини; зроду їй ніщо не може ні спокутувати, ні виправдати».
Ця думка не полишала його упродовж усього життя. І вона прозвучала у його історичній повісті «Тарас Бульба».
Познайомтеся з молодими героями твору, Остапом і Андрієм, після їхнього повернення із бурси додому. Це два міцні юнаки, сповнені фізичної сили і рожевих мрій.
(Інсценізація епізоду з повісті «Тарас Бульба»)
Ведучий. Українець за походженням, Гоголь був добре обізнаний із традиціями, звичаями і побутом свого краю, а також володів художньою інтуїцією та естетичним сприйняттям життя. Все це допомогло йому створити новий художній материк на карті світової літератури з Диканькою і Миргородом, Диким степом і Січчю.
Ведуча. Ми з вами стали свідками інсценування окремих епізодів із повістей Миколи Гоголя, але автор писав і інші твори. Вершиною його творчості стали: комедія «Ревізор» та поема Мертві душі». Це твори про Росію, в яких письменник з неймовірною художньою правдою показав людську правду і кривду, падіння людської особистості в умовах самодержавної Росії. Поряд з гумором і гострою сатирою у цих творах зазвучали високий громадянський пафос і віра письменника у краще життя.
Життя Миколи Васильовича Гоголя є прикладом високого служіння Мистецтву, подвигом самопожертви заради нього. До цього подвигу письменник готувався свідомо й заздалегідь. Здається, що з далекого минулого Гоголь звертається до нас з вами, нагадуючи про велику відповідальність кожного за своє життя і той висок, який ми робимо в загальне життя всіх. Тож читаймо й перечитуймо твори нашого великого Вчителя, намагаймося ввійти в світ цього генія і «відчути його багатогранність й неповторну красу».