Geum.ru

Тема: Роль книжки в житті людини. Ознайомлення з навчальним предметом – літерату- рою та підручником-хрестоматією. Мета

Вид материалаДокументы

Содержание


Учітесь, читайте
2.Осмислення матеріалу.
Подобный материал:
ТЕМА: Роль книжки в житті людини. Ознайомлення з навчальним предметом – літерату-

рою та підручником-хрестоматією.


МЕТА: ознайомити учнів з історією виникнення книги, пояснити, яке значення книга має для

нас, яку роль відіграє в житті людини, як треба ставитись до книги; дати поняття про

літературу як навчальний предмет; ознайоми ти з підручником-хрестоматією і залучи-

ти учнів до активного свідомого читання; виховувати дбайливе і поважне ставлення

до книг.


ХІД УРОКУ:


Епіграф до уроку: Книги – морська глибина,

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перла виносить.


Іван Франко


І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ.


Оголошення теми, мети, завдань уроку.


ІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.


1.Слово вчителя.


Хіба можна уявити собі життя без книг? А чи завжди книга мала такий вигляд, який вона

має сьогодні, і чи завжди вона такою буде? Ні, звичайно. Вже сьогодні багато хто може про-

читати електронні “ книги” з комп’ютера. Сучасна книга відрізняється від своїх поперед-

ниць-сестер.

Колись дуже-дуже давно, коли ще не було ні паперу, ні друкарських машин, а люди

прагнули передавати знання, тож висікали інформацію кам’яними сокирами на камені.

Пізніше стали писати на глині, яку потім загартовували у вогні. Писали і на стеблах бо-

лотяної рослини – папірусі, що росте в далекій Африці на берегах повноводих річок. Але

з часом стебла пересихали й ламалися.

Минули тисячоліття, і люди навчилися робити книги з тонкої шкіри – пергаменту. Спер-

шу вживали пергамент з ослячої шкіри, що визначалася особливою тонкістю й білістю, при-

возили її до нас із Греції та Азії. Потім і в нас навчилися виправляти телячу шкіру й робили

з неї доволі гарний, білий пергамент. Писали по ньому фарбами, виготовленими з рослин

чи інших природних матеріалів. Але пергамент – дуже дорогий матеріал, тож люди не при-

пиняли пошуків удосконалення книги. І дві тисячі років тому в Китаї знайшли папір. Звичай-

но, той стародавній папір дуже відрізнявся від теперішнього, але це був величезний крок у

поступу людства. Папір прийшов на Україну зі сходу, але поширився в ХІV-ІV століттях, ко-

ли в західній Європі повстало більше папірень. Чорнило виробляли самі писарі з дубової

або вільхової кори, старого заліззя, вишневого клею, борщу, квасного меду та ін. Писали

гусячим пером. З ХІV ст. папір завозили з Німеччини або Англії, а на пергаменті писали

тільки грамоти або дуже дорогі книги, як, наприклад, Пересопницьке Євангеліє. Власний

папір стали виробляти в Галичині в ХVІ ст.

Найдавніша форма книжки теж не була такою, як зараз: книга була у формі великого

круглого свитку, щоб прочитати, треба було поступово прокручувати свиток.

Та створення книг ще лишалося дуже дорогою справою, адже писали їх від руки. Цим

займалися фахові писці, переписчики. Це були здебільше люди духовні – священники і чен-

ці (монахи), дяки. Це була дуже важка й кропітка робота: “Рад заєць, як утече з сільця, -

так і писець, коли скінчив останній рядок”.

Переписування було нелегке, тому й книга цінилася дорого. Князь Володимир Василь-

кович за один молитовник заплатив 8 гривень, а рівночасно ціле село купив за 50 гривень.

Дорогоцінну книжку дуже шанували. Оправляли її старанно, в дошки, покриті шкірою, або

й у срібну оправу, не раз із майстерним орнаментом (візерунком). Власник записував на

ній своє ім’я й погрожував прокльоном тому, хто наважився б книгу украсти: “А хто її узяв,

хай буде проклятий, анатема”.

Давні книги були прикрашені різнорідними орнаментами й заставками у вигляді плеті-

нок, з яких виходили постаті фантастичних птиць, звірів, часом і людей. Ініціали й заставки

мальовано яскраво-червоною фарбою, киноваррю, або різнорідними фарбами, нерідко

сріблом і золотом.

Друкарство з» явилося ж значно пізніше. Вперше друкована книга з» явилася в Німеч-

чині. На Україні першим поширив друкарство Іван Федоров. Був він родом із Московщини.

Разом із Петром Мстиславцем він заложив у Москві друкарню і став друкувати книги. Але

московські монахи, що мали гарний заробіток із переписування книг, переконали натовп,

що друк книжок – це чари. Підбурені люди спалили друкарню, а самим друкарям грозили

смертю. Федоров і Мстиславець, рятуючи життя, втекли на Білорусь. Потім Федоров по –

мандрував до Львова, де на Підзамчі заложив нову друкарню в 1573 р. Роком пізніше на-

друкував “Апостола”. Але й у Львові тяжко йшло діло. Федоров залишив друкарню, виїхав

до Острога і там надрукував знамениту Острозьку Біблію.


Отже ви впевнилися, наскільки важкий шлях пройшла книга, як її потрібно цінувати.

Великий український поет Тарас Шевченко закликає любити книгу:

...Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

й свого не цурайтесь.

Книга відкриває перед нами чарівний світ прекрасного і величного, вона розповість про

героїчну історію нашої Батьківщини, інших народів, про багатство земних надр і таємниці

космосу, про далеке, Заполяр'я і тропіки; розкаже про людей чесних, сміливих і самовід-

даних, добрих, вірних і допитливих; навчить розпізнавати людей підлих, підступних, егоїс-

тичних і обмежених, дріб’язкових.

З покоління в покоління книжка сіє правду, добро, любов; вона дасть вам відповіді

на всі запитання і гарну пораду; навчить вас жити, любити і працювати заради щастя на-

роду, заради самих себе і рідних.

Читаючи книги, ми не тільки поповнюємо свої знання про ті чи інші життєві явища і

факти, стосунки між людьми, а й збагачуємо свою мову, запас слів. Той, хто читає бага-

то книжок і робить це вдумливо, сам мислить краще, вчиться правильно висловлювати

свою думку, мова такої людини красива, плавна й милозвучна.

Справжніми грамотними читачами допоможе вам стати навчальний предмет літера-

тура. Цей предмет відрізняється від звичного вам читання тим. що містить певним чином

упорядковані методичні матеріали до роботи з пропонованими текстами. Вивчаючи літера-

туру, ми зрозуміємо різницю між віршами і прозою, зможемо розповісти, що таке рима й

ритм, епітет, порівняння, уособлення тощо.

(Детальне ознайомлення учнів зі структурою підручника, його змістом, вимогами

вчителя, які стосуються ведення зошитів і підготовки до уроків.)


2.Осмислення матеріалу.


Читання вчителем уривка з вірша “А.О.Козачковському” Т.Г.Шевченка. Від слів: “Давно

те діялось”, закінчуючи словами: “Виспівую та плачу”. (А.О.Козачковський – переяслав-

ський лікар, приятель Т.Г.Шевченка.)


ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ.

  1. Яка основна думка вірша? (Любов хлопчика до книжки.)
  2. Яку роль відіграють книги у нашому житті?
  3. Розкажіть про свої улюблені книжки та їх авторів.
  4. Який із творів, прочитаних вами в минулому році, особливо запам’ятався?
  5. Чим саме?
  6. А які книжки ви читали влітку? Про що вони розповідають?
  7. Прочитайте на дошці епіграф до сьогоднішнього уроку. Чи згодні ви з висловлюван-

ням письменника? Як ви розумієте словосполучення “занурюватися до дна”?
  1. На прикладі прочитаних книжок доведіть, що книги роблять людей кращими.
  2. Як ви розумієте такі народні вислови: “Книга вчить, як на світі жить”, “Книга в щасті

прикрашає, а в нещасті втішає”, “Книга допоможе в труді й виручить у біді”.


ІV. ПІДСУМОК УРОКУ.


Отже, основне під час читання художньої літератури – розібратися в тому, як зображе-

но в ній життя людей, які у героїв твору уподобання, звички й поведінка, як ставляться

вони до життя, до інших героїв.


V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.


Стор. 3-4, записати 5 прислів'їв і приказок про книгу.