Впровадження технологій енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом на напрямку Знамянка-Долинська-Миколаїв-Херсон-Джанкой. Дільниця Знамянка – Вадим. Техніко-економічне обгрунтування

Вид материалаДокументы
Очікувані впливи на навколишнє середовище та заходи для їх пом'якшення
4.5.2 Заходи щодо запобігання екологічно небезпечних змін у геологічному середовищі
4.6 Водяне середовище
4.6.1 Оцінка впливу на ґрунтові води
Впливи фізичних структур проекту.
Впливи під час експлуатації та технічного обслуговування.
Заходи з пом’якшення
4.6.2 Оцінка впливу на поверхневі води
4.6.3 Аналіз існуючого положення
4.6.4 Проектні рішення
4.7. Охорона рослинного і тваринного світу
4.8. Охорона земельних ресурсів
Земляне полотно
5. Оцінка впливу на навколишнє соціальне середовище
6. Оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє техногенне середовище
Штучні споруди на дільниці Миколаїв-Вадим
7. Заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та екологічної безпеки
7.1 Захисні заходи
7.2 Ресурсозберігаючі заходи
7.3 Охоронні заходи
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14

Сила ЕМП ліній електропередачі залежить від напруги та швидко зменшується мірою того, як збільшується відстань від провідника.

В українських стандартах визначені санітарні зони безпеки для захисту населення від тривалого впливу ЕМП. За межами цих зон вказані вище граничні значення не будуть перевищені. Розміри санітарної захисної зони залежать від рівня напруги.

Вимоги, які діють в Україні, добре відповідають міжнародній практиці планування проектів та рекомендаціям з планування, розробленим на основі граничних значень впливу, що встановлені Міжнародним комітетом з захисту від неіонізуючого випромінювання (ІСМРР). Так, наприклад, у Німеччині для захисту населення від ЕМП систем 380 кВ діє вимога до мінімальної відстані від цих систем - 20 метрів від зовнішніх провідників (Комісія з захисту від випромінювання Німеччини, травень 1998 року)

Очікувані впливи на навколишнє середовище та заходи для їх пом'якшення

У даному ТЕО контактна мережа має напругу 27.5 кВ. Для таких мереж діючими санітарними нормами не встановлено норм і захист населення не потрібен.

4.5 Геологічне середовище

4.5.1 Аналіз існуючого положення

Загальні інженерно-геологічні та гідрогеологічні характеристики території залізничної лінії Знам'янка – Долинська – Миколаїв – Херсон – Вадим Одеської залізниці приведені на підставі архівних матеріалів вишукувань минулих років та інженерно-геологічної карти Української РСР, масштабу 1:500000, 1985р.

У геоморфологічному відношенні залізниця проходить по двох основних елементах: Придніпровської височини (від ст. Знам'янка до ст. Новий Буг) ~120км і Причорноморської низовини (від ст. Новий Буг до ст. Вадим) ~258км.

У межах Придніпровської височини залізниця прокладена по вододілу між ріками Інгул, що впадає в Бузький лиман у районі м. Миколаїв та Інгулець, що впадає в р. Дніпро у районі м. Херсона. Вододіл має характер плато з абсолютними відмітками поверхні 120-220 м. Рельєф місцевості являє собою слабко ерозійну степову рівнину з неглибокими ярами та балками. Придніпровська височина має загальний ухил поверхні на південь.

У геологічній будові району беруть участь дислоковані комплекси порід докембрію з потужними до 100 м корами вивітрювання.

Завершує геологічний розріз плейстоценовий еолово-делювіальний комплекс лесових суглинків, розповсюджений повсюдно й плащовидно, покриваючі вододіли, схили й надзаплавні тераси. Потужність цих жовто-бурих, палево-жовтих, легких, середніх і важких лесових суглинків у середньому 10-15м, місцями досягає до 31м і більше. У них відзначаються включення карбонатів, гіпсу та залізисто-марганцевих конкрецій. Суглинки макропористі, у верхній частині розрізу переважають легкі суглинки (до 5м), нижче-середні й важкі. Легкі й середні суглинки мають просідні властивості.

4.5.2 Заходи щодо запобігання екологічно небезпечних змін у геологічному середовищі

Експлуатація проектованих споруджень може впливати на геологічне середовище.

Проектом передбачені заходи, щодо запобігання екологічно небезпечних змін:
  • для запобігання забруднення ґрунтів на тягових підстанціях запроектований відвід олії при аваріях із приямків під трансформаторами по спеціальних трубопроводах у підземні резервуари;
  • передбачається будівництво біологічних очисних споруд типу "Біотал" для очищення каналізаційних стоків на ст. Великі Копані, Раденське, Новокиївка, Цукрова, роз. Чеховичі, Котляреве, Горохівка, Грейгове, Лоцкине, Горожане, роз. Добровільський, Казанка, Новоданилівка, Куцівка, Медерове;
  • очисні спорудження поверхневого стоку на ст. Миколаїв, Херсон, Новополтавка, Брилевка;
  • благоустрій і озеленення території, укріплення укосів.

4.6 Водяне середовище

Ріки Кіровоградської області належать до басейнів Дніпра і Південного Бугу. Їх в області 438, у тому числі довжиною понад 10 кілометрів – 120 рік, понад 25 кілометрів – 45 рік. На північному сході протікає ріка Дніпро. Основні притоки – Цибульник, Інгулець. На південному заході тече Південний Буг (його основні притоки – Інгул, Синюха, Синиця). В області створено 77 водоймищ, два з них, Кременчуцьке і Дніпродзержинське, омивають область на північному сході. Ріки рівнинного типу, мають широкі долини, що звужуються в місцях виходу кристалічних порід. Водосховища й озера використовуються для водопостачання, риборозведення та зрошення земель.

Головні ріки Миколаївської області - Південний Буг, що перетинає західну частину області з північного заходу на південний схід, ріка Інгул (ліва притока Південного Бугу) і ріка Інгулець (права притока Дніпра). На півдні області протікає р. Березань. Крім того, область перетинають мілководні, усихаючи влітку притоки. Ріки використовуються для зрошення, одержання гідроенергії та, частково, для судноплавства.

Ріки Херсонської області належать басейну Чорного моря. На території нараховується усього шість рік, довжина яких більш 10 км. Основною водяною магістраллю є Дніпро. У границях області він поділяється на рукава, найбільшим з який є ріка Конка і при впаданні в Дніпровський лиман створює, так звані, Дніпровські плавні. У річковій заплаві багато озер. Гребля Каховського гідровузла утворила на Дніпрі Каховське водоймище. Значні площі на півдні і сході області не мають поверхневого стоку, тому для забезпечення території області водою тут споруджені канали і зрошувальні системи, що харчуються дніпровською водою з Каховського водоймища. На узбережжя морів зустрічаються солоні озера. По долинах рік розташовані невеликі ставки, озера. Для рік області характерно змішане живлення: снігове - складає близько 85-90 %, підземне – 10-15%. Ріки та водойми використовуються для водопостачання, зрошення земель і риборозведення. Лимани і затоки мають рибопромислове і рекреаційне значення.

4.6.1 Оцінка впливу на ґрунтові води

Впливи під час будівельних робіт.

Значних впливів на ґрунтові води не передбачається. Навіть у зонах з відносно високим рівнем ґрунтових вод до складу будівельних робіт входитиме лише риття невеликих котлованів під фундаменти передбачених у ТЕО споруд. Потреби у значних обсягах відкачування ґрунтових вод для сушки котлованів не виникне.

Впливи фізичних структур проекту.

Елементи, що встановлюються у землю в якості фундаментів, мають невеликий розмір – тому не порушують гідродинамічні потоки ґрунтових вод.

Впливи під час експлуатації та технічного обслуговування.

Під час експлуатації та технічного обслуговування залізниці не передбачається ніяких впливів на ґрунтові води. Обладнання, яке планується встановити на ТПС не містить шкідливих речовин, що можуть потрапити до ґрунту. При аваріях на маслонаповнених трансформаторах передбачені спеціальні аварійні резервуари для збирання мастила.

Заходи з пом’якшення

Жодних спеціальних заходів з пом’якшення не потрібно. Будівництво не створюватиме загрозу забруднення ґрунтових вод, якщо виконуватимуться правила поводження з паливно-мастильними матеріалами.

4.6.2 Оцінка впливу на поверхневі води

Існуюча ділянка залізниці від ст. Долинської до ст. Вадим перетинає існуючі річки й канали. Перетинання передбачене через мости. Проектом передбачено, паралельно існуючим мостам, будівництво нових мостів, перелік яких наведений у розділі "Штучні спорудження".

Розміщення опор у діючих руслах ТЕО не передбачено. Будівництвом передбачені прольоти мостів не менше існуючих.

Відповідно до статті 85 Водного кодексу України та Постанови КМ України «Про затвердження порядку користування землями водного фонду» № 502 від 13.05.96р., згідно п.8 господарська діяльність в межах водних об’єктів щодо спорудження лінійних об’єктів не забороняється.

Застосування правильних методів будівництва та господарської діяльності на будівельному майданчику з метою попередити вплив на поверхневі води при будівництві опор практично зведе його до мінімуму.

4.6.3 Аналіз існуючого положення

Техніко-економічним обґрунтуванням розглянуті заходи щодо забезпечення централізованого водопостачання і каналізації проектованих службово-технічних будівель (див. додаток Н).

4.6.4 Проектні рішення

Призначення водопостачання – забезпечення господарсько-питних потреб службово-технічних будинків.

Каналізація господарсько-побутова, для відводу стічних вод від службово-технічних будівель.

Пожежогасіння прийняте з проектованих протипожежних резервуарів.

Як джерела водопостачання прийняті:
  • на ст. Великі Копані, Раденське, Антонівка, Чорнобаївка, Явкине, Новий Буг, Херсон, Кульбакіне, Вадим, Каланчак, Миколаїв – існуючі мережі станцій із будівництвом водопроводу до проектованих будівель;
  • на ст. Брилевка, Новокиївка, роз. Чеховичі, Котляреве, Горохівка, Грейгове, Лоцкине, Горожане, роз. Добровільський, Казанка, Новоданилівка, Куцівка, Медерове, Цукрова, Цюрупинськ, Новополтавка, Шарівка, роз.5 км – проектовані водозабори підземних вод з водопід'емною установкою з будівництвом водопроводу від водозабору.

Проектовані водозабори підземних вод розміщуються з урахуванням організації першого поясу зони санітарної охорони, яка прийнята радіусом 30м. Зони санітарної охорони прийняті з урахуванням постанови Кабінету міністрів України №2024 від 18.12.1998 року «Правового режиму зон санітарної охорони водних об’єктів» та вимог розділу 10 СНиП 2.04.02-84.

Кількість споживаної питної води і витрата стоків складе:
  • по ст. Вадим, Каланчак, Цюрупинськ, Кульбакіне, Новополтавка, Куцівка, Шарівка, роз.5 км:
  • витрата води - 4281м3/рік;
  • витрата стоків - 3682 м3/рік;
  • по ст. Новокиївка, Великі Копані, Раденське, Антонівка,Чорнобаївка, роз. Чеховичі, Копані, Котляреве, Горохівка, Грейгове, Лоцкине, Явкине, Горожане, Новий Буг, роз. Добровільський, Казанка, Новоданилівка, Згода, Медерове, Цукрова, Брилевка:
  • витрата води - 5339,5 м3/рік;
  • витрата стоків - 4740,5 м3/рік;
  • ст. Херсон:
  • витрата води - 9610 м3/рік;
  • витрата стоків - 8354 м3/рік;
  • ст. Миколаїв:
  • витрата води - 9610 м3/рік;
  • витрата стоків - 8354 м3/рік.

Розрахунок обсягів водоспоживання та водовідведення дивись додаток АВ.

Для каналізування службово-технічних будівель на ст. Великі Копані, Раденське, Новокиївка, роз. Чеховичі, Котляреве, Горохівка, Грейгове, Лоцкине, Горожане, роз. Добровільський, Казанка, Новоданилівка, Куцівка, Медерове, Цукрова передбачаються очисні спорудження типу "Біотал", продуктивністю 2 м3/добу, зі скиданням очищених стоків на фільтруючі площадки.

Установка “Біотал” призначена для очищення господарсько-побутових стічних вод житлових і суспільних будівель, біологічно очищуваних промислових стічних вод невеликих виробництв, бензозаправних станцій (комплексно – господарсько-побутових , дощових і стічних вод автомийок.

“Біотал” дозволяє комплексно вирішувати проблеми малих очисних споруд. Установка цілком автоматизована, виключає аварійні ситуації, не вимагає постійного обслуговуючого персоналу. У результаті процесу очищення установка виробляє два кінцевих продукти, придатних для безпосереднього використання:
  • технічну воду, придатну для використання у вторинному водообороту;
  • мінеральні добрива у формі стабілізованого і збезводненого надлишкового мулу, утилізація якого буде проводитись експлуатуючою організацією згідно укладених договорів.

Основні характеристики і технологічна схема очистки приведені у додатку “П”.

На ст.Вадим, Каланчак, Брилевка, Цюрупинськ, Новополтавка, Шарівка, роз.5 км – очисні спорудження типу "Біотал", продуктивністю 7 м3/добу.

Для очищення поверхневих стоків на площадках ЧПКМ ст. Херсон, Брилевка, Миколаїв передбачено очисні спорудження з регулюючою ємністю, які складаються з блоку відстійників та фільтрів для очищення.

4.7. Охорона рослинного і тваринного світу

Існуюча залізниця збудована у 1870 р. і за цей час адаптувалась до дійсної екосистеми, місцевості. Лісозахисні смуги, які є власністю залізниці, досягають ширини, у деяких місцях, до 70 м, складають загальну площу 876,94 га,у тім числі:
  • по Херсонській області – 355,5 га;
  • по Миколаївській області – 464,51 га;
  • по Кіровоградській області – 56,93 га.

За їх станом стежить спеціальна служба залізниці (ПЧЛ).

Одночасно лісосмуги служать місцем знаходження птахів і тварин.

Будівництво другої колії з електрифікацією не передбачає рубку дерев на ділянці.

Вплив залізниці на рослинний та тваринний світ зменшиться за рахунок ліквідації викидів забруднюючих речовин від тепловозів.

4.8. Охорона земельних ресурсів

До складу викидів залізничного транспорту (тепловози), що впливають на ґрунти, входять тверді частки, які в викидах дизельних двигунів складаються на 68-75% з нерозчинних часток.

Основним компонентом нерозчинних речовин є сажа. Сажа сама по собі не відноситься до небезпечних токсичних речовин, але на поверхні її часток адсорбуються поліциклічні вуглеводні, яким в деяких випадках притаманні канцерогенні властивості.

ТЕО передбачає електрифікацію ділянки, що скоротить викид сажі на 345,3 т/рік і виключає її вплив на ґрунти.

Вплив на ґрунти при проведенні будівельних робіт виражається у забрудненні території пилом, викидами будівельного транспорту, паливо-мастильними матеріалами і сміттям. При виконанні земляних робіт будуть вжиті заходи щодо збереження рослинного ґрунту.

Для запобігання водної та вітряної ерозії земляного полотна передбачається укріплення укосів посівами трав на родючому грунті.

Проектом не передбачається вилучення додаткових земель в постійне та тимчасове користування. ТЕО передбачає розміщення земполотна та споруд експлуатації залізниці на власних землях залізниці, які знаходяться в постійному користуванні, так як земляне полотно під другу колію частково збудовано раніш на дільниці Знам'янка-Долинська-Миколаїв.

На дільниці Миколаїв – Херсон перед початком будівельних робіт родючий шар ґрунту, товщиною 0,25-0,50 м, об'ємом 420 тис. м3 зрізується та складується у штабелях уздовж залізниці на відстані 2-5 м. Після закінчення будівництва родючий грунт використовується для укріплення укосів.

Земляне полотно

ТЕО передбачає будівництво нових шляхопроводів у місцях перетинання автомобільних доріг (місця будівництва шляхопроводів вказані у розділі штучних споруд).

Будівництво шляхопроводів передбачається на місті діючих переїздів у полосі відводу діючих автошляхів. Грунт для будівництва земляного полотна у кількості 602,15 тис. м3 та підходів до шляхопроводів у кількості 2200,7 тис.м3, буде завозиться по діючій залізниці існуючих кар'єрів Одеської залізниці .

Дренуючий грунт у кількості 522,1 тис. м3, а також щебінь у кількості 681,34 тис. м3, та пісок – 370, 5 тис. м3 також поставляються з діючих кар'єрів.

Можливо дати висновок, що вплив на ґрунти при експлуатації залізниці поліпшиться. Від будівництва вплив буде незначний в межах полоси відводу залізниці.

5. ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СОЦІАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Вплив залізниці визначається як незначний.

Позитивний вплив на соціальне середовище полягає у наступному:
  • ліквідація викидів у атмосферу відпрацьованих газів дизелів тепловозів зменшить фонові забруднення району;
  • доступність соціальних об'єктів і збереження сформованої системи зв'язку, за рахунок будівництва шляхопроводів у місцях інтенсивного руху транспорту та впровадження руху приміських електропотягів;
  • зростання економічних інтересів суспільства;
  • економічний розвиток Миколаївської та Херсонської областей;
  • створення додаткових робочих місць на введених в експлуатацію проектованих споруджень;
  • будівництво громадських будівель та споруд.

Головними незручностями для населення буде зміна руху поїздів при будівництві другої колії та електрифікації, та також шум від руху потягів.

Громадськість проінформована про ТЕО «Впровадження технології енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом на напрямку Знам'янка – Долинська – Миколаїв – Херсон - Джанкой. Ділянка Знам'янка – Вадим». Публікація приведена у додатках Р, С, Т.

Були проведені громадські слухання у містах Миколаїв, Херсон та Долинська.

Пропозиції що були подані на слуханнях у м. Миколаєві частково враховані в ТЕО, це будівництво пішохідного переходу через залізницю.

Пропозиції голови Баштанської райадміністрації розглядаються Одеською залізницею.

6. ОЦІНКА ВПЛИВІВ ПРОЕКТОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА НАВКОЛИШНЄ ТЕХНОГЕННЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Траса діючої залізниці від Знам’янки до Вадима проходить по малонаселеній місцевості, у обхід населених пунктів, частково проходить по окраїні Херсону та перетинає Долинське. Як видно на знімках космічної зйомки (дивися окрему зшивку), до залізничних станцій, в основному, прилягають промислові підприємства, склади, елеватори збудовані у 1960-70 рр.

На трасі збудовані наступні штучні споруди, загальною кількістю на дільниці Знам'янка – Вадим – 113 од., у тому числі:
  • водопропускних труб та дюкерів – 72 од.
  • малих мостів – 20 од.
  • середніх мостів – 4 од.
  • великих мостів – 2 од.
  • позакласових мостів – 1 од.
  • залізничних шляхопроводів – 5 од.
  • автодорожніх шляхопроводів – 5од.
  • пішохідних мостів – 4 од.

Штучні споруди на дільниці Знам'янка - Долинська – Миколаїв

Усього на одноколійній дільниці Знам'янка (пост 5км) - Долинська – Миколаїв (Кульбакіне) розташовано 68 штучних споруд. Із них 64 штучних споруди знаходяться на балансі Знам'янської, Долинської та Миколаївської дистанцій колії, у тому числі:
  • водопропускних труб – 53 од. (овоїдальних, круглих, прямокутних та труб-лотків);
  • малих мостів – 9 од. (залізобетонних);
  • залізничних шляхопроводів – 1 од. (залізобетонних);
  • пішохідних мостів – 1 од. (залізобетонних).

4 штучні споруди знаходяться на балансі сторонніх підприємств –
Миколаївавтодору та КГОКОР (м. Долиньська), у тому числі:
  • залізничних шляхопроводів – 1 од. (залізобетонних).
  • автодорожніх шляхопроводів – 3 од. (залізобетонних).

В основному всі труби та малі мости будувалися в період з 1872 до 1876 року, при спорудженні залізничної лінії Знам'янка - Колосівка, з використанням кам'яної (бутової) та бутобетонної кладки в трубах і мостах для тіла опор та стоянів, а також фундаментів.

Більшість водопропускних труб будувались, або були подовжені з урахуванням перспективи укладання другої колії.

Опори малих мостів також були споруджені двоколійними з установкою прогонових споруд під одну колію.

Прогонові споруди на деяких мостах залізобетонні, секційні, багатоблочні, установлені у 1916 році й розраховані на тимчасове рухоме навантаження за схемою 1907 р. На більшості мостів прогонові споруди залізобетонні, одноблочні, установлені у 1952 та 1965 роках і розраховані на тимчасове рухоме навантаження за схемою Н8 (осьове навантаження 28 т).

Більшість існуючих автодорожніх та залізничних шляхопроводів, а також пішохідний міст на ст. Долинська знаходяться у задовільному технічному стані та забезпечують можливість укладання другої колії та пропуск під ними контактної мережі.

Автодорожній шляхопровід на КМ 219+563, який розташований у горловині ст. Горохівка, збудований без урахування перспективи розвитку залізниці та потребує подовження для можливості укладання другої колії.

Штучні споруди на дільниці Миколаїв-Вадим

Усього на одноколійній дільниці Миколаїв (Кульбакіне) -Херсон - Вадим (КМ88+513 сполучення з ділянкою Придніпровської залізниці) розташовано 45 штучних споруд. Із них 38 штучних споруд знаходяться на балансі Херсонської дистанції колії (ДК-15), у тому числі:
  • водопропускних труб – 15 од. (круглих, прямокутних та лотків);
  • малих мостів – 11 од. (залізобетонних).
  • середніх мостів – 4 од. (залізобетонних та змішаних).

великих мостів (довжиною більше 100м) – 2 од. (металевих та змішаних)
  • позакласовий металевий міст на КМ 173+356
  • через р. Дніпро довжиною 1892,5м – 1 од.
  • залізничних шляхопроводів – 3 од. (залізобетонних).
  • пішохідних мостів – 2 од. (залізобетонних).

7 штучних споруд знаходяться на балансі сторонніх підприємств – Інгульської та Кримської зрошувальних систем, Херсонавтодору та Каланчаківського рисового заводу, у тому числі:
  • водопропускних труб (дюкерів) – 4 од. (круглих та прямокутних).
  • автодорожніх шляхопроводів – 2 од. (залізобетонних).
  • пішохідних мостів – 1 од. (залізобетонних).

В основному всі малі й середні штучні споруди на дільниці Вадим - Херсон будувалися у період з 1940 до 1941 та 1947-1963 роки, при спорудженні залізничної лінії Джанкой - Херсон, з використанням кам'яної (бутової) та бутобетонної кладки в трубах і мостах для тіла опор та стоянів, а також фундаментів.

На дільниці Херсон-Миколаїв штучні споруди будувалися у 1906 р. та відбудовувалися після руйнування під час військових дій 1941-1944 років у 1954-1955 роках. При будівництві та відновленні опор мостів та водопропускних труб використовувалась кам'яна (бутова), бутобетонна, та бетонна кладка.

Прогонові споруди розраховувалися на тимчасове рухоме навантаження за схемою 1931 р. з класом навантаження Н8 із загальною вагою локомотива з тендером 206,5 – 236 т і вагонному навантаженням 8тс/м. Прогонові споруди виготовлялися зі збірного та монолітного залізобетону.

За даними експлуатуючої організації (ПЧ-15) технічний стан більшості малих та середніх мостів – задовільний. Мости на КМ 111+424 та КМ 207+489 мають дефекти стоянів та прогонових споруд.

При спорудженні Північно-Кримської зрошувальної системи у 1960-1961 роках був збудований міст на КМ 134+896 для пропуску великого відкритого каналу. У 1972 році у зв'язку з поширенням Північно-Кримського каналу виконано подовження мосту на п'ять прогонів.

У 1986-1988 роках збудований залізобетонний міст на КМ 96+850 для пропуску Рогачинського відкритого каналу.

Крім того під насипами залізничної колії споруджено 4 водопропускних труб (дюкерів) різних отворів для пропуску води з відкритих каналів зрошувальної системи.

Автодорожні шляхопроводи на КМ 164 ПК 8 та КМ 201 ПК4 збудовані у 1970-1980-х роках, знаходяться у задовільному технічному стані та забезпечують можливість укладання другої колії та пропуск контактної мережі.

Залізничний станційний шляхопровід на КМ 191+970 також знаходиться у задовільному технічному стані.

Залізничні шляхопроводи на КМ 180+734 та КМ 196+373 для пропуску під ними автомобільних доріг збудовані з урахуванням укладання другої колії. На шляхопроводі КМ 180+734 збудовані опори під другу колію, а на шляхопроводі КМ 196+373 встановлені також прогонові споруди.

Пішохідні мости на ст. Херсон та ст. Каланчак забезпечують можливість укладання другої колії та пропуск контактної мережі.

На дільниці Миколаїв – Херсон – Вадим справа по ходу кілометрів прокладений волоконно-оптичний кабель зв’язку (ВОК) «Євротранстелекому» (18 волокон, 4 з яких призначені для Укрзалізниці).

Цифрове обладнання зв’язку технології SDH магістрального рівня встановлено на станціях дільниці Миколаїв – Херсон – Вадим, дорожнього рівня – на станціях дільниці Миколаїв – Херсон.

На дільниці експлуатуються наступні магістральні кабельні лінії зв’язку : на дільниці Знам’янка – Долинська - двокабельна (кабелі марок ТЗБ-12х4, МКПАБ-4х4, МКПАБ-7х4х1,05+5х2х0,7+1х0,7), на дільниці Долинська – Миколаїв - однокабельна (кабель марки МКПАБ-7х4х1,05+5х2х0,7+1х0,7), на дільниці Миколаїв – Херсон - двокабельна (кабелі марки МКСБ-7х4х1,2 – 2 од.), на дільниці Херсон – Вадим - однокабельна (кабель марки МКБАШп-7х4х1,2+5х2х0,9+1х0,9).

Фізичні ланцюги кабелів ущільнені наступними системами передачі: на дільниці Знам’янка – Долинська – К-60П (2 од.); на дільниці Долинська – Миколаїв – В-3-3, ТН-12-ТКЕ ; на дільниці Миколаїв – Херсон – “Кама”; на дільниці Херсон – Вадим - К-12+12 (2 од.).

Також по фізичним ланцюгам організовані основні види відділкового оперативно-технологічного зв’язку, кодова лінія диспетчерської централізації (на дільниці Знам’янка - Долинська) та інші.

Дільниця обладнана поїзним радіозв’язком (ПРЗ) на базі стаціонарних радіостанцій 43РТС, РК-1, РС-6, “Кенвуд”. В якості хвилеводу використовуються проводи ДПР, ВЛ ПЕ та інші.

Станційний радіозв’язок на станціях організовано за допомогою стаціонарних радіостанцій типу 71РТС-А2-4М, «Кенвуд», «Лен», “Моторолла” та інших.

У чергових по станціях встановлені комутатори станційного зв’язку типів КАСС-6, КАСС-22, КАСС - ДСП.

Станції дільниці обладнані двостороннім парковим зв’язком на базі підсилювачів ТУ-600, ТУ-100, 100У-101.

На станціях дільниці експлуатуються АТС малої ємності типів КРЖ, АТСК-50/200, а також АТСК-100/2000, “Фарлеп”, “Квант”.

Основне існуюче устаткування зв’язку розміщене в будинках зв’язку по станціях Знам’янка, Долинська, Миколаїв, Херсон та в приміщеннях зв’язкових постів ЕЦ.

Електропостачання станцій відбувається від діючих міських мереж залізниці .

На ділянці проектованої дільниці у зоні впливу залізниці, не розташовані й не перетинають залізничних колій діючи магістральні інженерні мережі (газопроводи і продуктопроводи).

У зоні впливу залізниці немає об’єктів, які негативно впливатимуть на проектовану діяльність.

Дані щодо діючих об’єктів водопостачання та каналізації приведені у Додатку “Н”.

Усі земляні роботи в охоронній зоні комунікацій необхідно проводити з дозволу і в присутності представників даних комунікацій.

Перевлаштування кабелів зв’язку та їх захист відображено у розділі 8 пояснювальної записки до ТЕО.

Будівництво нових мереж та споруд водопостачання приведено у розділі 9 пояснювальної записки до ТЕО.

Проектована діяльність не передбачає негативного впливу на житлово- цивільні та промислові об’єкти, наземні та підземні споруди, а також рельєф та соціальну організацію території.

Для зниження несиметрії і несинусоідальності напруг тягові підстанції змінного струму підключаються до ліній електропередачі з циклічним приєднанням найбільш завантажених фаз тягових підстанцій до різних фаз ПЛ.

Для зниження несинусоїдальної напруги використаються також у тягових підстанціях фільтрокомпесуючі конденсаторні установки, установки для подавлення резонансу струмів вищих гармонік.

Захист від блукаючих струмів виконувати не потрібно, згідно п.44.11 Правил улаштування систем тягового електропостачання залізниць України ЦЕ-0009.

Вплив на техногенне середовище при будівництві другої колії з електрифікацією буде тимчасовий і незначний.

У цілому, в наслідок перевлаштування штучних споруд, будівництва нових шляхопроводів, споруд мереж водопостачання, електрифікації дільниці, збільшиться надійність електропостачання, що є позитивним впливом на техногенне середовище.

7. ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НОРМАТИВНОГО СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Для забезпечення нормативного стану навколишнього середовища, проектними рішеннями передбачені:
  • захисні заходи;
  • ресурсозберігаючі заходи;
  • відновлювальні та компенсаційні заходи;
  • утилізація відходів виробництва.

ТЕО розроблено у відповідності до чинних в Україні нормативних документів в галузі будівництва залізниць, до яких належать: Державні стандарти, будівельні норми і правила, технічні умови. Будівельно – технологічні рішення мають комплексний характер: забезпечують високі експлуатаційні якості залізниці, безпеку руху і, одночасно, охорону навколишнього середовища від потенційного шкідливого впливу дороги.

В даному підрозділі підсумовані заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та екологічної безпеки, які були наведені при розгляді окремих елементів навколишнього середовища.

7.1 Захисні заходи

До захисних заходів відносяться:
  • улаштування штучних споруд у тілі насипу;
  • захист від водної та вітрової ерозії земляного полотна шляхом закріплення узбіччя засівом трав з підсипкою родючого ґрунту товщиною 15 см;
  • очищення поверхневого стоку з площадок ЧПКМ;
  • очищення стоків від миття автотранспорту;
  • запобігання неприпустимого забруднення поверхні землі та атмосфери відходами, шляхом зберігання матеріалів інертного складу ( щебінь, пісок і др.) на будівельному майданчику в спеціальних складах;
  • вжиття заходів для запобігання розмиву зливовими і талими водам будівельних матеріалів. Це досягається вертикальним плануванням території, пристроєм водовідвідних канав по периметру майданчика;
  • в цілях зниження забруднення навколишнього середовища, тимчасові виробничі і побутові споруди розташовані в єдиному комплексі. При цьому побутові споруди розміщуються з навітряного боку. Виробничо-побутовий комплекс забезпечується ємністю для питної води та туалетом, побутові води надходять в ємність ямного типу.

Проектом передбачені заходи щодо збереження родючого ґрунту під час будівництва - зняття шару ґрунту товщиною 0,25-0,40 м.

По завершенню будівельних робіт буде проведена технічна рекультивація.

Для створення необхідного рівня безпеки руху на залізниці, ТЕО передбачається ряд заходів та конструктивних рішень, що будуть сприяти безпечній експлуатації залізниці:
  • будівництво шляхопроводів;
  • улаштування усіх переїздів автоматикою з постійним чергуванням;
  • улаштування сучасної автоматики й автоблокування для регулювання руху поїздів;

Відомість кошторисної вартості робіт з охорони навколишнього середовища наведена у додатку “ Щ”.

7.2 Ресурсозберігаючі заходи

До ресурсозберігаючих заходів відносяться:
  • збереження і раціональне використовування родючого шару ґрунту;
  • раціональне використання щебеню та піску;
  • дбайливе використання водних ресурсів;
  • виключення роботи машин та механізмів на холостому ходу;
  • мінімізація робіт у темний час доби;
  • зменшення використання дизтоплива.

При експлуатації залізниці ресурсозбереження полягає в першу чергу у забезпеченні максимально сприятливих умов руху потягів згідно з затвердженими графіками руху: мінімізація розгону та гальмування.

7.3 Охоронні заходи

У процесі експлуатації залізниці передбачається проведення моніторингових остережень за підтриманням нормативного стану довкілля (дотримання гранично допустимих рівнів екологічного навантаження на природне та техногенне середовище) на території зони впливів залізниці.

Моніторинг стану навколишнього середовища в районі впливу об`єкта є найважливішим інструментом, що підтримує керування екологічною безпекою, і може розглядатися, як одна з інформаційних складових, що забезпечують загальне керування залізницею. Забезпечення моніторингу повинно бути передбачене за рахунок засобів, що виділяються на утримання спеціального підрозділу залізниці.

До основних завдань моніторингу належить:
  • нагляд за виконанням природоохоронних заходів;
  • контроль за дотриманням підрядною будівельною організацією під час проведення робіт по будівництву вимог природного законодавства, нормативних документів, технічних умов і вимог проекту;
  • оповіщення населення у разі виникнення екологічної небезпеки через ЗМІ.

Програма екологічного моніторингу передбачає спостереження за якістю повітря, води, ґрунтів та шумом.

7.4. Відходи виробництва планованої діяльності

Кількісні та якісні характеристики відходів, які утворюються у процесі будівництва та експлуатації, а також технічні умови на їх утилізацію представлені в таблиці7.1.

Таблиця 7.1

Код

Назва класифікаційного угрупування

Кількість, %

Технічні умови на їх утилізацію

2661.2.9.01

Бій виробів бетонних, цегляних

100%

Згідно укладених договорів, дивись додаток «Ц»

4590.3.1.04

Залишки асфальту та суміші асфальтобетонної без вмісту дьогтю

30%

2682.2.9.02

Відсів щебеню

30%

Згідно укладених договорів, дивись додаток «Ц»

2910.2.9.01

Брухт металевий

100%




Тверді побутові

відходи

100%

Трансформаторне мастило яке використовується у електротехнічному обладнанні (трансформаторах) проектованих об’єктів розраховане на тривалий термін використання (до 25 років) з регенерацією його в процесі експлуатації. Регенерація мастила виконується відповідно до технології експлуатації, а відпрацьований залишок утилізується організаціями маючими відповідні ліцензії на таку діяльність та угоди з замовником дивись додаток АД.

Після закінчення будівельних робіт, усі допоміжні спорудження й облаштованості розбираються, а площадка планується.

Електротехнічне обладнання, прийняте в проекті, не має шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, для захисту якого спеціальні заходи не передбачаються.

8. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ВПЛИВІВ ПРОЕКТОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
І ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАЛИШКОВИХ ВПЛИВІВ


Проаналізувавши фактори впливу будівництва другої колії з електрифікацією на ділянці Знам’янка-Вадим, необхідно визначити, що негативний вплив буде мати місце тільки в зоні впливу залізниці, поза санітарно-захисною зоною вплив не перевищуватиме гранично припустимі показники.

Реалізація прийнятих у ТЕО захисних, охоронних, ресурсозберігаючіх заходів забезпечує наступний вплив залізниці:
  • клімат і мікроклімат – без змін;
  • повітряне середовище – позитивний;
  • шумове забруднення – не перевищує нормативні показники;
  • вібраційний вплив - не перевищує гранично припустимі показники;
  • вплив електромагнітних випромінювань - не перевищують гранично припустимі показники;
  • водне середовище – незначний;
  • грунт – позитивний;
  • рослинний і тваринний – позитивний;
  • соціальне середовище – позитивний;
  • техногенне середовище – позитивний.

Проектована дільниця не займається виробництвом нової продукції і не має відходів виробництва, але при експлуатації залізниці є слідуючи відходи:
  • побутові;
  • відходи верхньої колії – щебінь, з/б шпали, рейки;
  • відходи з експлуатації автотранспорту, вагонів.

Усі відходи утилізують згідно укладених договорів.

На відстані 100-50 м за межами СЗЗ стан навколишнього середовища є екологічно безпечним.

Прийняті у ТЕО охоронні заходи захисту, будівництво споруд для експлуатації залізниці забезпечують безпеку руху та запобігання аварійним ситуаціям на залізниці.

Вплив на всі компоненти середовища оцінюється як допустимий.

На підставі цього аналізу вплив на довкілля при експлуатації залізниці визнається допустимим і будівництво другої колії з електрифікацією є доцільним.

Перелік залишкових впливів

До залишкових впливів слід віднести:
  • викиди продуктів горіння оксидів вуглецю і азоту, та парникові гази від опалювального обладнання;
  • викиди оксидів вуглецю, вуглеводних граничних, зварювального пилу, марганцю диоксида, зєднання кремнію, фторидів та фтористого водню від зварювального обладнання та гаражів;
  • шумовий вплив;
  • вібрація;
  • скид стоків від допоміжних споруд.



9. ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
ПРИ БУДІВНИЦТВІ


Розробка ТЕО визначає необхідні витрати і економічну необхідність можливого будівництва.

До складу ТЕО будівництва другої колії з електрифікацією дільниці Знам’янка-Вадим не входить розробка проекту по організації будівництва (ПОБ), тому всебічну оцінку впливу на навколишнє середовище при виконанні будівельних робіт, яка, згідно вимог п. 3.1 ДБН А.2.2-1, виконується в складі матеріалів ПОБ, повинен здійснити підрядник, що одержить перемогу при проведенні тендерних торгів на будівництво. Переможець торгів розробляє ПОБ , у складі якого повинна бути ОВНС при будівництві, та погоджує його з відповідними державними органами, згідно роз'яснення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (додаток АА). У даній ОВНС надаються лише рекомендації щодо охорони навколишнього середовища при виконанні будівництва.

При виробництві робіт Підрядник повинен суворо дотримуватись вимог, технічних умов на виробництво робіт і Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Підрядник зобов'язаний ознайомитися і керуватися усіма директивами, що відносяться до охорони навколишнього середовища при виконанні робіт.

При виконанні робіт Підрядник зобов'язаний:
  • вживати заходів для дотримання положень і норм щодо охорони навколишнього середовища на території ділянки і безпосередньо прилеглої до неї території;
  • вживати заходів, щоб уникнути псування або нанесення збитку приватній або колективній власності;
  • реагувати на скарги про шум, забруднення або захаращення.

Не обхідно приділити увагу запобіжним заходам, щоб уникнути:
  • забруднення резервуарів із водою і проточної води пилом і токсичними
    речовинами;
  • акустичного забруднення у години доби, в які підвищений шум заборонено;
  • забруднення повітря пилом;
  • небезпеки виникнення пожежі.
  • Дуже важливо дотримання заходів пожежонебезпеки.

Вогненебезпечні матеріали повинні зберігатися в безпечних місцях. Підрядник повинен утримувати необхідне протипожежне устаткування в належному стані, відповідно до місцевого законодавства про пожежонебезпеку у виробничих, офісних і складських приміщеннях.

Особливу увагу підрядник повинен приділяти при збереженні матеріалів шкідливих для навколишнього середовища. Матеріали, небезпечні для навколишнього середовища тільки на час виконання робіт (наприклад, пилоутворюючі), можуть використовуватися за умови додержання Підрядником згоди використовувати ці матеріали від відповідних органів державної влади.

Матеріали для будівництва надходять з кар’єрів залізниці, баз і заводів. Підряднику слід звернути увагу на перевезення будівельних матеріалів. Пилове забруднення повітря відбувається також при виконанні робіт, пов'язаних з розробкою і переміщенням ґрунту. При спорудженні земляного полотна важливо враховувати, що найінтенсивніше пилоутворення відбувається при розробці супісків, суглинків пилуватих, глин пилуватих і жирних. Утворення завислого пилу відбувається за наявності в ґрунті часток дрібніше 10 мкм. Більш крупні частки утворюють пилові викиди незначного перенесення. Найбільший вплив на пилоутворення має вологість ґрунту. При вологості вище межі розкочування (коефіцієнт консистенції В > 0) пил не утворюється і забезпечується добре ущільнення і опірність ерозії. Ґрунт, що має щільність, близьку до максимальної, практично не утворює пилу від дії вітру.

При будівництві слід суворо дотримуватись смуги відведення: рекомендується виносити на місцевість позначення смуги постійного і тимчасового відведення кілками з вішками.

Родючий шар ґрунту, котрий знімається, і поверхня ґрунту за межами залізниці, що підлягає рекультивації повинні бути збережені від забруднення на період виконання робіт. Знятий родючий грунт не повинен вміщувати коренів дерев, відходів лісорозробки та інших сторонніх включень. При знятті родючого шару ґрунту треба вжити заходів до захисту її від забруднення мінеральним ґрунтом, водної та вітрової ерозії.

При виконанні робіт у населених місцях необхідно встановлювати огорожу місць виконання робіт з влаштуванням покажчиків шляхів проїзду і проходу.

Слід керуватися вимогами СНіП ІП-4-80* «Техніка безпеки в будівництві», іншими відомчими інструкціями, рекомендаціями щодо безпечних методів виконання робіт, протипожежної та електричної безпеки, виробничої санітарії та охороні праці робітників.

Дорожні машини і устаткування повинні знаходитися на об'єкті тільки протягом періоду виробництва відповідних робіт. Не допускається зберігання на будівельних майданчиках тимчасового відведення невживаних, списаних або підлягаючих ремонту в стаціонарних умовах машин або їх частин і агрегатів. Дорожні машини при роботі діють на оточуюче середовище у вигляді забруднення атмосфери відпрацьованими газами, пилом, а також є джерелами шуму, вібрації та засмічення прилеглої зони викидами. Параметри вживаних машин, устаткування, транспортних засобів у частині складу відпрацьованих газів, шуму, вібрації та інших дій на оточуюче середовище в процесі експлуатації повинні відповідати встановленим стандартам і технічним умовам підприємства-виробника, улагодженим з санітарними органами.

Заправка автомобілів, тракторів та інших самохідних машин паливом і маслами повинна проводитися на стаціонарних або пересувних заправних пунктах у спеціально відведених місцях, віддалених від водних об'єктів. Заправка стаціонарних машин і механізмів з обмеженою рухливістю (екскаватори та ін.) проводиться автозаправниками. На кожному об'єкті роботи машин повинен бути організований збір відпрацьованих і замінюваних мастил з подальшою відправкою їх на регенерацію. Злив масла на рослинний, ґрунтовий покрив або у водні об'єкти забороняється.

Транспортування початкових компонентів і готових матеріалів, як правило, повинне здійснюватися за допомогою транспортних систем, забезпечених укриттями.

При зберіганні матеріалів інертного складу (кам'яні матеріали, пісок і т.п.) повинні бути вжиті заходи для запобігання розмиву зливовими і талими водами та винесення матеріалів у водотоки. Це досягається складуванням на підвищених майданчиках з ущільненою або захищеною покриттям поверхнею, вертикальним плануванням території, пристроєм нагірних і водовідвідних канав по периметру майданчика для зберігання.

Тимчасовий будівельний майданчик та тимчасові будівлі залізниці

З метою зниження забруднення навколишнього середовища слід розташовувати тимчасові виробничі та побутові споруди в єдиних комплексах. При цьому побутові споруди розміщуються з навітряного боку.

Для перевезення будівельних вантажів слід в максимальному ступені використовувати існуючу дорожню мережу з посиленням або пристроєм в необхідних випадках покриттів, штучних споруд.

Тимчасові об'їзди при будівництві шляхопроводів з перенесенням руху влаштовуються, як правило, в межах відведеної дорожньої смуги. Розміщення і ширина проїжджої частини тимчасового об'їзду, а також конструкції покриття приймаються відповідно до проекту.

Протипожежна безпека

При необхідності підігріву повітря, матеріалів, води, розігрівання ґрунту і т.п., як правило, слід використовувати теплове устаткування централізованого живлення (електричне, парове, водяне і т.і.), що забезпечує менші витрати палива і менше забруднення атмосфери.

Вживання відкритого спалювання горючих матеріалів з метою теплоутворення або ліквідації відходів допускається як виняток у разовому порядку з дозволу вищестоящої організації. Категорично забороняється вживання відкритого вогню для розігрівання органічних в'яжучих, мастик, полімерних матеріалів та інших горючих речовин.

При приготуванні й вживанні горючих матеріалів не повинні допускатися до роботи машини з несправними або невідрегульованими двигунами.

Склади горючих матеріалів повинні бути відокремлені від інших будівель і споруд, лісових масивів, сільськогосподарських територій протипожежними розривами та обладнані засобами протипожежної безпеки.

Спалювання порубкових залишків і неділової деревини може здійснюватися тільки з дозволу органів лісової охорони у спеціально відведених місцях. При цьому повинно бути встановлено постійне чергування до повного загасання вогню.

Виробництво зварювальних робіт при виготовленні конструктивних елементів повинне здійснюватися у спеціально відведених обгороджених місцях, обладнаних настилом та іншими засобами, що виключають спалах горючих речовин і матеріалів, а також засобами пожежогасіння.

Особливу увагу на охорону праці слід звертати при виконанні таких видів робіт:
  • розбирання існуючих споруд;
  • укріплення укосів;
  • монтажу конструкцій і взагалі виконанню робіт поблизу працюючих механізмів;
  • виконання робіт у зоні існуючого руху потягів та ін.

При роботі в зоні існуючих кабелів особливу увагу слід приділяти роботі землерийної техніки. Без виклику представника організації, що експлуатує кабель, на місце роботи до виконання робіт приступати забороняється.

10. ВИСНОВКИ

При аналізі впливу об'єкта на навколишнє середовище виходили з порівняння очікуваних результатів змін у біофізичному і соціально-економічному середовищі без реалізації та з реалізацією проекту.

Розглянувши та проаналізувавши вищенаведені матеріали, інститут визначає, що вплив будівництва та експлуатації цього об'єкту на довкілля визнається допустимим.


11. ЗАЯВА ПРО ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ

Дійсним ТЕО визначаються основні технічні рішення по впровадженню технологій енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом на напрямку Знам'янка-Долинська-Миколаїв-Херсон-Джанкой, на дільниці Знам'янка - Вадим, їх вартісна оцінка і доцільність їх реалізації , також виконання робіт по забезпеченню переводу руху поїздів на електричну тягу з одночасним спорудженням другої колії та перебудови колійного розвитку станцій.

В ТЕО передбачається:
  • укладання другої колії довжиною 328,43 км, в тому числі перевлаштування існуючої – 13,45 км;
  • укладання контактної мережі довжиною 860,7км.

В зв’язку електрифіккацією дільниці передбачається будівництво

нових постів ЕЦ на всіх станціях і роз’їздах, тягових підстанцій і будівель чергових пунктів контактної мережі на ст. Миколаїв, Новополтавка, Херсон і Брилівка, пунктів технічного обслуговування локомотивів на ст. Миколаїв і Херсон.

Розміщення проектованих допоміжних службово-технічних споруд виконано на підставі розрахунків, регламентованих нормативними документами

Будівництво другої колії та споруд для її експлуатації передбачено у смузі відводу залізниці і додаткових потреб в землі немає.

Для здійснення будівництва другої колії та службово-технічних споруд виникають додаткові потреби:
  • відсипка насипу звичайним ґрунтом - 602,1тис. м3 ;
  • відсипка насипу дренуючим ґрунтом - 522,1тис. м3 ;
  • баластування колії: - щебінь - 681,34тис. м3 ;
  • пісок - 370,50тис. м3 ;
  • відсипка автодорожних підходів до шляхопроводів – 2200,7тис. м3.

При розробці ТЕО передбачаються такі проектні рішення по штучним спорудам, як будівництво нових залізничних мостів, подовження існуючих водопропускних труб та дюкерів на необхідну довжину, спорудження нових водопропускних труб та лотків загальною кількістю 101 шт., у тому числі :

- труби та лотки

-56 шт.

- малі мости

-19 шт.

- середні мости

-4 шт.

- великі мости

-2 шт.

- позакласовий міст

-1 шт.

- залізничні шляхопроводи

-1 шт.

- автодорожні шляхопроводи та естакади

-17шт.

- підпірні стінки

-1 шт.

Результатом впровадження технологій енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом на дільниці Знам'янка –Вадим є поліпшення екологічниого стану за рахунок виключення викидів в

атмосферу продуктів горіння дизельного палива загальною кількістю

9375,3 т/рік, у тому числі:

-оксид вуглецю

- 4604,7

т/рік

-диоксид азоту

- 3977,5

т/рік

-сірчистий ангідрид

- 447,8

т/рік

-сажа

- 345,3

т/рік

Кількість шкідливих викидів для проектованих споруд визначено відповідно до галузевих норм технологічного проектування, галузевими методичними вказівками і рекомендаціями з визначення викидів в атмосферу.

Джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферу є:

- на ст. Миколаїв; Новополтавка; Херсон; Брилівка

-ТП, ЧПКМ( гараж-стоянка для дрезини та автомобиля, зварювальне відділення);

- на ст. Миколаїв

-котельня з 4-ма котлами”Факел-Г”, потужністю 3,44 Гкал/год, паливо-газ;

- на ст. Херсон

-котельня з 2-ма котлами”Факел-Г”, потужністю 2,72 Гкал/год, паливо-газ.

Кількість валових викидів забруднюючих речовин складає

1193,652 т/рік, у тому числі:
  • -диоксид азоту

- 0,366т/рік;
  • -оксид азоту

- 0,066 т/рік;
  • -оксиди вуглецю

- 0,449 т/рік;
  • -вуглеводні граничні

- 0,032 т/рік;
  • -зварювальний пил

- 0,01 т/рік;
  • -марганцю диоксид

- 0,00052 т/рік;
  • -зєднання кремнію

- 0,0014 т/рік;
  • -фториди

- 0,0014 т/рік;
  • -фтористий водень

- 0,001 т/рік;
  • парникові гази:



  • -вуглекислий газ

- 1192,723 т/рік;
  • -ртуть

- 2х10-6 т/рік;
  • -оксид диазота

- 0,002 т/рік;
  • -метан

- 0,02 т/рік.