Впровадження технологій енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом на напрямку Знамянка-Долинська-Миколаїв-Херсон-Джанкой. Дільниця Знамянка – Вадим. Техніко-економічне обгрунтування

Вид материалаДокументы
3.3. Відповідність планової діяльності державній транспортній політиці
3.4. Наявність позитивних аспектів реалізації ТЕО
3.6. Перелік джерел впливів на навколишнє середовище
3.6.1. Забруднення атмосферного повітря в районі проходження залізниці
Моноокис вуглецю
Окиси азоту
3.6.2 Шумовий вплив в районі проходження залізниці
Призначення території
3.6.5 Можливі аварійні ситуації
Для запобігання впливу повені
Для запобігання впливу снігових заметів
Для запобігання ожеледиці
Запобігання аварійним ситуаціям при експлуатації залізниці.
3.7 Перелік об’єктів впливу при проведенні будівництва та експлуатації залізниці
4. Характеристика навколишнього природного середовища й оцінка впливу на нього
4.1 Клімат і мікроклімат
Миколаївська область.
Херсонська область.
4.2 Повітряне середовище
4.2.2 Характеристика джерел викидів
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
3.2 Альтернативні варіанти будівництва

З урахуванням необхідності освоєння на розрахунковий період розмірів руху поїздів, узгоджених Головним управлінням розвитку і технічної політики Укрзалізниці, розглянуті два можливих варіанти реконструкції, що забезпечать освоєння перевезень у вантажному и пасажирському сполученнях, а саме:

Варіант 1будівництво другої головної колії з потрібними реконструктивними заходами (з урахуванням технічних умов Одеської і Придніпровської залізниць) і забезпечення руху поїздів у подальшому тепловозною тягою. Реалізація будівництва за цим варіантом забезпечить достатню пропускну спроможність не тільки на розрахунковий період, а на віддалену перспективу. Слід зазначити, що суттєвими недоліками цього варіанту є висока собівартість перевезень тепловозною тягою, зріст затрат залізниць на закупівлю дизельного пального (ринкова вартість якого має стійку тенденцію до зростання, і в загалі формується за межами України), а також погіршення екологічної ситуації у зв'язку зі збільшенням викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище.

Варіант 2 будівництво другої головної колії з потрібними реконструктивними заходами ( як передбачено 1 варіантом) і будівництво електрифікації напрямку на змінному струмі, будівництво нової станції стикування Джанкой Стикова, електрифікація ділянки Джанкой Стикова – Джанкой на постійному струмі, із забезпеченням руху поїздів у подальшому електричною тягою. Реалізація будівництва по цьому варіанту також забезпечить достатню пропускну спроможність на розрахунковий період і на віддалену перспективу, суттєво скоротить собівартість перевезень і призведе до значного зменшення обсягів викидів шкідливих речовин.

У результаті проведених розрахунків до розробки рекомендований ІІ варіант.

3.3. Відповідність планової діяльності державній транспортній політиці

Розробка ТЕО відповідає:

затвердженій Укрзалізницею програмі електрифікації залізниць України і передбачає електрифікацію дільниці зі спорудженням другої колії;

листу Державної адміністрації залізничного транспорту України
№ ЦТХ 14/391 р від 16.09.08 (див. додаток Ш );

постанові КМУ про перелік об'єктів, які мають запобігати впливу на економіку України світової фінансової кризи та подолання кризових явищ у будівельній галузі.

3.4. Наявність позитивних аспектів реалізації ТЕО

Впровадження технології енергозбереження при перевезенні залізничним транспортом на ділянці Вадим –Джанкой Одеської залізниці передбачає електрифікацію дільниці зі спорудженням другої колії дозволяє вирішити ряд серйозних задач, а саме:
  1. Значно збільшити спроможність залізниці по перевезенню вантажів та пасажирів.
  2. Істотно покращити умови руху, транспортно-експлуатаційні характеристики та технічні нормативи.
  3. Значно скоротити час транспортування вантажів та перевезення пасажирів, як на місцевих так і на транзитних напрямках.
  4. Зменшити негативний вплив на навколишнє середовище.
  5. Запобігти виникненню дорожньо-транспортних пригод.
  6. Збільшити доступність соціальних об'єктів для населення.
  7. Зміцнити сформовану систему зв'язку між областями, Україною та зарубіжжям.

3.6. Перелік джерел впливів на навколишнє середовище

Технологічними впливами під час виконання будівництва являються:
  • забруднення атмосфери;
  • забруднення ґрунту – під час роботи дорожніх машин;
  • виробничий шум;
  • розповсюдження пилу;
  • тимчасове вилучення земель.

Експлуатація існуючої залізниці на протязі тривалого часу супроводжується впливом на компоненти навколишнього природного середовища. До постійних джерел впливів на навколишнє середовище під час експлуатації відносять:
  • викиди забруднюючих речовин, які утворюються при спаленні палива, в атмосферне повітря;
  • акустичний вплив від руху залізничного транспорту;
  • наявність вібрації;
  • скид дощових та стічних вод від будівель і споруджень;

Вплив на соціально-економічне середовище визначається як позитивний: збільшиться можливість економічного розвитку, доступність соціальних об’єктів, збереження сформованої системи зв'язків.

Вплив на техногенне середовище: поліпшення транспортної інфраструктури, сервісу, відновлення комунікацій.

3.6.1. Забруднення атмосферного повітря в районі проходження залізниці

Шкоди повітряному басейну в районі проходження залізниці завдає експлуатація залізничного транспорту та опалювального обладнання.

В основному обмежуються визначенням маси основних забруднюючих речовин, таких як: окис вуглецю (СО), вуглеводні (СН), окисли азоту (NОx) та сірки (SОx), сажа (С). В Україні в викидах забруднюючих речовин найбільш поширеними інгредієнтами є - NОx ; СО, СН.

В атмосферному повітрі відпрацьовані гази вступають у фотохімічні реакції з утворенням подразливих і загальнотоксичних для організму речовин. Подібні явища у великих об'ємах приводять до утворення смогу. Дія основних компонентів на людину супроводжується різноманітними симптомами. Слід визначити, що питомі викиди зменшуються в міру росту швидкості руху та його рівномірності.

Моноокис вуглецю

Моноокис та двуокис вуглецю утворюється внаслідок не повного згорання палива (при повному згоранні утворюються двоокис вуглецю та пари води).

Окис вуглецю (ІV) і більшість інших газових виділень двигунів важче за повітря, тому вони збираються біля поверхні.

Вуглекислий газ (СО2) не має ні кольору ні запаху. При вмісті20-25% за об’ємом в атмосфері небезпечний для життя через паралізацію органів дихання.

Окис вуглецю (II) – газ, що немає ні запаху, ні кольору, легше за повітря, легко розповсюджується в атмосфері. Викликає кисневе голодування, що позначається на центральній нервовій системі. Вміст в атмосфері СО вище 0,01% за об`ємом може викликати отруєння, а 0,02% через 30 хв., приводить до непритомного стану.

Окис вуглецю (II) з`єднується з гемоглобіном крові і заважає йому нести кисень в тканини організму.

Окиси азоту

У відпрацьованих газах присутні два види окисів азоту: NO- окис азоту, NO2- двоокис азоту. Окиси азоту володіють значно більшою токсичністю, ніж СО. В організмі вони з`єднуються з водою, утворюючи азотну кислоту, що руйнує тканини організму. Окиси азоту дратівливо діють на слизисті оболонки очей, носа, рота.

Вуглеводні

У вихлопних газах присутні вуглеводні палива, що не розклались. Серед них особливе місце займають неграничні вуглеводні етиленового ряду, зокрема гексан і пентан. Вуглеводні (СН) окрім власної токсичності викликають утворення озону і перекису, які впливають на очі, ніс і шкодять рослинності.

Сажа

Через неповне згорання палива частина вуглеводнів перетворюється на сажу, що містить смолянисті речовини. Особливо багато сажі і смоли утворюється в моменти форсування двигуна.

Сажа (С) засмічує органи дихання, подразнює їх, викликає легеневі захворювання. Основна шкідлива дія сажі полягає в перенесенні нею канцерогенів за рахунок ефекту адсорбції.

3.6.2 Шумовий вплив в районі проходження залізниці

Одним із основних джерел, поряд з викидами забруднюючих речовин в атмосферу, є шумовий вплив від руху пасажирських та вантажних поїздів по залізниці.

Шум від руху пасажирських та вантажних поїздів підвищує нервову напругу, знижує продуктивність праці, викликає захворювання, заважає відпочинку, знижує ефективність зору.

На рівень шуму впливають інтенсивність руху поїздів, відсутність поблизу дороги поверхонь, які відражають звукову хвилю (будівлі). За першою лінією будинків рівень шуму і концентрації шкідливих речовин знижуються до норми.

Шумовій дії піддаються як водії, так і пасажири. Згідно ГОСТ 12.1.003-83 допустимий рівень шуму для водіїв не повинен перевищувати 60 дБА, а для водіїв тракторів самохідних шасі, причіпних і навісних машин, будівельно-дорожніх і інших аналогічних машин допустимий рівень шуму складає 80 дБА.

Шумами прийнято називати звуки, які спричиняють дискомфорт і можуть викликати негативний вплив на організм людини. Поріг дискомфорту (невдоволення ) населення, як правило має місце при LА екв. = 55-60 дБА.

Нормативні граничнодопустимі еквівалентні та максимальні рівні з урахуванням коригуючих поправок до 1 ешелону забудови, що вже склалися (ГОСТ 22383-76, СНіП ІІ-12-77, СН 3077-84, Пособие по защите от шума и вибрации жилых и общественных зданий 1989, ДБН Б.2.4-1-94, додаток № 16 ДСП 173-96) наведені нижче.


Таблиця 3.11

Призначення території

Час

LА екв.

LА max.

Нормативні документи

Житлова та громадська забудова

день

ніч

45,0

55,0

70,0

60,0

СН 3077-84, ДБН 360-92, ДБН Б.2.4-1-94, ДСП 173-96

Забудова, що склалася і реконструюється (+5,0 дБА)

день

ніч

60,0

50,0

75,0

65,0

СНіП ІІ-12-77, СН 3077-84

день

ніч

60,0

50,0

70,0

60,0

ДБН 360-92*

І ешелону забудови в зоні впливу транспортних засобів (+10,0 дБА)

день

ніч

65,0

55,0

80,0

70,0

СН 3077-84, додаток №16 ДСП 173-96

І ешелону забудови, що склалася і реконструюється в зоні впливу транспортних засобів

(5,0+10,0 дБА)

день

ніч

70,0

60,0

85,0

75,0

СНиП ІІ-12, СН 3077-84, додаток №16 ДСП 173-96

При визначенні значень гранично допустимого рівня шуму застосовуються коригуючи поправки.

3.6.3. Вібрація

Рух поїздів по залізниці супроводжується процесом вібрації, що впливає через механічну систему на людину і через конструкцію залізниці на будівлі та споруди, що знаходяться у зоні впливу.

При русі поїзда, в основному, виникають два види вібрації: 1) від безпосередньої взаємодії коліс з рейками, з розповсюдженням коливань через залізничну колію та грунт і 2) від локомотива, з розповсюдженням через повітряне середовище. Другий вид коливань викликає, головним чином, шум, неприємний, але який не впливає на стан споруд.

Інтенсивність вібрацій, що передається будівлям і спорудам, залежить від кількості вантажний поїздів, їхньої швидкості, конструкції залізничної колії, типу підстилаючого ґрунту. Вібрація будівель, розташованих біля залізниці, зростає зі збільшенням інтенсивності руху.

Важливі також характеристики ґрунтів. Вібрації ґрунту обумовлені його тимчасовим стисненням при проході залізничного транспорту і подальшим швидким знаттям навантаження. Частота коливань залежить від щільності, вогкості ґрунту, ступеня його однорідності і гранулометричного складу. В середньому вона складає 10-25 Гц.

У високопористих насичених ґрунтах інтенсивність і далекість поширення вібрації у два-чотири рази вище, ніж у піщаних чи щільних скельних (уламкових) ґрунтах. За наявністю у конструкції земляного полотна шарів із зернистих незв'язних матеріалів, прискорення вібрації знижується у півтора – два рази.

3.6.4 Пил

У часток пилу рихла поверхня, що у свою чергу збільшує здатність сорбувати шкідливі речовини. Пилові частини разом з потоком повітря затримуються в носоглотці, легеневій тканині, що у свою чергу сприяє проникненню шкідливих речовин в організмі людини. Пил також сприяє зміні клімату, знижує освітленість, викликає тумани. При концентрації пилу близько 0,03 мг/м3 видимість падає до 4 км, і до 1 км – при концентрації пилу 1 мг/м3. Зменшується освітленість розсіяним світлом. Запорошення зсовує межу ультрафіолетового спектру праворуч, у результаті , відсікається “коротке” важливе в біологічному значенні проміння (еритемна дія – уповільнює синтез вітаміну D в шкірі) і зменшує дезінфікуючу властивість.

3.6.5 Можливі аварійні ситуації

Аварійні ситуації на залізниці можливі такі:
  1. що здатні створити повені, ерозію, зсуви, снігові замети, ожеледі;
  2. що можуть бути створені при експлуатації залізниці.

Для створення необхідної безпеки руху на залізниці та запобігання аварійних ситуацій ТЕО передбачається:

Для запобігання впливу повені

На існуючій залізниці передбачені штучні споруди, отвори яких за діючими нормами розраховано на пропуск 300-річного максимального стоку. За 139 років експлуатації цієї ділянки залізниці аварійної ситуації не було.

ТЕО передбачається будівництво штучних споруд з отворами не менших розмірів.

Для запобігання впливу снігових заметів

На існуючій залізниці передбачені лісозахисні смуги, котрі захищають залізничні колії від снігових заметів.

Спеціальна служба залізниці ПЧЛ слідкує за станом лісозахисних смуг , веде спостереження за місцями можливих снігових заметів і передбачає їх знешкодження.

ТЕО не передбачена рубка лісозахисних смуг.

Для запобігання ожеледиці

Ожеледиця впливає на контактні мережі електрифікованих залізничних колій.

Для боротьби з ожеледицею ТЕО передбачає на тягових підстанціях спеціальні пристрої для боротьби з заледенінням контактної мережі.

Запобігання аварійним ситуаціям при експлуатації залізниці.

Дійсна робота залізниці спрямована на безаварійну роботу, для чого на залізниці створені спеціальні служби:
  1. служба колії, котра виконує експлуатацію колійного господарства, проводить регламентний огляд колій та земляного полотна за допомогою спеціальної сучасної техніки, яка виявляє на початкових стадіях тріщини в рейках (дефектоскопія), зміну в профілі земляного полотна (осідання) і проводить планову заміну рейок й позапланову - при виникненні тріщин.
  2. служба вагонного господарства, яка виконує огляд вагонів перед відправленням та ін.
  3. локомотивна служба, котра виконує експлуатацію тепловозів і електровозів.
  4. служба СЦБ і зв’язку, що виконує автоматизоване керування рухом рухомого складу на станціях та ін.
  5. служба штучних споруд – виконує нагляд за технічним станом та технічне обслуговування штучних споруд залізниці.

Будівництво переїздів що охороняються і будівництво шляхопроводів у місцях інтенсивного руху автотраси.

Оцінка екологічного ризику від будівництва другої колії з електрифікацією та експлуатація ділянки залізниці проведена на підставі даних про сучасний стан довкілля, умови проходження траси, інтенсивності руху поїздів та з урахуванням вжитих захисних заходів.

Розрахунки, проведені на 2020 рік, у захисній смузі (до 200м) на перегонах та 100 м від крайньої рейки на станціях, показують, що дотримання умов забезпечення нормативного стану довкілля та екологічної безпеки дозволяє забезпечити всі екологічні вимоги щодо зони впливу залізниці.

Аналіз можливих аварійних ситуацій на трасі засвідчує, що вони не сприятимуть додатковим впливам на населення та довкілля на відстані понад 100 м від траси.

Для створення рівня безпеки руху на залізниці ТЕО передбачається ряд заходів та конструктивних рішень, що будуть сприяти безпечній експлуатації залізниці.

3.7 Перелік об’єктів впливу при проведенні будівництва та експлуатації залізниці

Об’єктами впливу залізниці є:
  • клімат і мікроклімат;
  • повітряне середовище;
  • шумове забруднення повітря;
  • вібраційний вплив;
  • вплив електромагнітного випромінювання;
  • водне середовище;
  • грунт;
  • рослинний і тваринний світ;
  • соціальне середовище;
  • техногенне середовище.

4. ХАРАКТЕРИСТИКА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Й ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НЬОГО

З метою визначення негативної дії проведення будівництва другої колії з електрифікацією залізниці на ділянці Знам’янка – Вадим на навколишнє середовище, а також рівня забруднення, виконані необхідні розрахунки та їх аналіз, з висновків якого прийняті відповідні рішення.

Оцінка впливу залізниці на навколишнє середовище проводилася по загальноприйнятим методикам, розрахунки виконувались на підставі даних про інтенсивність руху, геометричні параметри, кліматичні умови і фонові рівні забруднення. При аналізі впливу залізниці на навколишнє середовище виходили з порівняння очікуваних результатів змін у природному і соціально-економічному середовищі без реалізації і з реалізацією проекту.

Нижче наведено оцінку впливу на основі компонентів навколишнього середовища.

4.1 Клімат і мікроклімат

Кіровоградська область.

Клімат області помірно континентальний. Зима тут порівняно м'яка, з частими відлигами. Сніжний покрив у зв'язку з відлигами не стійкий і малопотужний. Літо тепле, сухе, переважно з ясною погодою. Серед несприятливих кліматичних явищ – зливи, град, пилові бурі, посухи.

Середня температура січня мінус 5°С; 7°С; абсолютна мінімальна температура мінус 36°С. Середні місячні мінусові температури бувають з грудня по березень включно.

Літо жарке, середня температура липня плюс 22.3°С, максимальна плюс 37.6°С.

У середньому за рік опадів випадає 450 мм, а в засушливі роки кількість опадів 250мм. З річної суми опадів більше як половина приходиться на літню пору, і випадають вони звичайно у виді короткочасних інтенсивних дощів перехідних в зливу. На території області переважають східні - взимку і північно-західні - влітку вітри, періодично спостерігаються суховії.

Миколаївська область.

Клімат помірно континентальний. Узимку у формуванні його приймають головним чином повітряні маси, що приходять з Атлантичного океану. Влітку область піддається також впливу континентального тропічного повітря, що приходить з південного сходу. Характерні різкі коливання температур за всі пори року, мала кількість опадів, часті посухи, сильні вітри. Літо спекотне, вітряне, з частими “суховіями”. Зима тепла, малосніжна. Середня температура самого теплого місяця (липень) +27°С, Самого холодного (січень) мінус 3,6°С. Максимальна температура +40°С, мінімальна - 30°С. Середньорічна кількість опадів коливається в межах області від 300-350 мм на півдні до 400 мм на півночі. Максимум опадів влітку, вони випадають переважно у виді злив. Тривалість вегетаційного періоду 210 днів.

Херсонська область.

Клімат області помірно континентальний з м'якою малосніжною зимою і спекотним посушливим літом. Осінь і весна найчастіше сухі і сонячні. Переважна денна температура повітря взимку у січні від мінус 5°С на півночі до мінус 3°С на півдні, влітку у липні – відповідно від + 21,5°С до +23,5°С . Період з температурою понад +10°С складає близько 230 днів. Середньорічна кількість опадів на півночі складає 410 мм, на півдні – 300-350 мм. В основному, опади випадають влітку у виді зливових дощів. Сніговий покрив нестійкий. Серед несприятливих кліматичних явищ пилові бурі, суховії, град, посухи.

Виходячи з екологічних параметрів об'єкту проектування, негативного впливу на кліматичні умови місцевості будівництво другої колії з електрифікацією не спричинятиме.

Об’єкт в цілому буде здійснювати незначний вплив на мікрокліматичні характеристики (виникнення ефекту турбулентності за рахунок швидкісного руху потягів) лише в межах смуги відводу залізниці.

4.2 Повітряне середовище

4.2.1 Аналіз існуючого положення атмосферного повітря

На підставі листів Державного управління охорони навколишнього середовища в Миколаївській області за № 07-10/81-06 від 04.03.09 р.; за № 395-06/06-1 від 26.02.09р. в Кіровоградській області; за № 06-8/9-1034 від 26.02.09 р. у Херсонській області визначається в містах наявність безлічі різних розосереджених джерел забруднення. На ділянці проектування відбувається накладення окремих викидів, що утворює сумарний факел, який розповсюджується над містом.

Середні рівні забруднення повітря у результаті взаємодії різнорідних факторів розрізняються несуттєво. Тому фонові концентрації для ділянки проектування можна прийняти рівними середнім по місту. фонові концентрації для ділянки проектування наведені у таблиця 4.1.

Таблиця 4.1

Найменування речовин

Місто

Миколаїв

Кіровоград

Херсон

Концентрації

мг/м3

ПДК

мг/м3

ПДК

мг/м3

ПДК

Оксид вуглецю СО

0,4

0,08

0,4

0,08

0,4

0,08

Диоксид азоту NO2

0,008

0,094

0,008

0,094

0,008

0,094

Сірчаний ангідрид SO2

0,02

0,04

0,2

0,4

0,02

0,04

Сажа

0,06

0,4

0,06

0,4

0,06

0,4

Речовини тверді суспен.

0,05

0,17

0,2

0,67

0,05

0,17

У даний час вантажні і пасажирські перевезення на дільниці Знам'янка-Вадим здійснюються тепловозами.

За технологічними даними по ділянці за добу проходять:

1) 23 пасажирських потяга, у тому числі:

Знамянка – Долинська, 80км (існуюча електрифікована ділянка) – 12 пар поїздів на добу;

Долинська – Миколаїв, 148 км – 5 пар поїздів на добу;

Миколаїв – Херсон, 55 км – 4 пари поїздів на добу;

Херсон – Вадим ,101 км – 2 пари поїздів на добу;

2) 70 вантажних потягів, у тому числі:

Знамянка – Долинська, 80км (існуюча електрифікована ділянка) – 16 пар поїздів на добу;

Долинська – Миколаїв, 148 км – 14 пар поїздів на добу;

Миколаїв – Херсон, 55 км – 25 пар поїздів на добу;

Херсон – Вадим ,101 км – 15 пар поїздів на добу.

У ТЕО був виконаний розрахунок викидів забруднюючих речовин від тепловозів (див. Додаток Д).

Згідно результатів розрахунку визначення розмірів викидів шкідливих речовин від двигунів локомотивів по існуючому становищу, їх загальна кількість складає 9375,3 т/рік, у тому числі по інгредієнтах таблиця 4.2:


Таблиця 4.2.

Інгредієнти

Значення

-СО

- 4604,7

т/рік

-NO2

- 3977,5

т/рік

-SO2

- 447,8

т/рік

-C

- 345,3

т/рік

Результатом впровадження технологій енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом на напрямку Знам'янка – Долинська – Миколаїв – Херсон – Джанкой на дільниці Знам'янка – Вадим є поліпшення екологічного стану за рахунок виключення викидів в атмосферу продуктів горіння дизельного палива загальною кількістю 9375, 3 т/рік.

4.2.2 Характеристика джерел викидів

При переводі залізничної дільниці Знам'янка-Вадим на електричну тягу, вище приведені викиди, виключаються, але при цьому виникає необхідність у зведенні додаткових споруджень.

На підставі виконаних розрахунків (регламентованих нормативними документами), ТЄО передбачає розміщення проектованих споруджень, які одночасно є джерелами забруднення атмосферного повітря.

Джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферу на дільниці Знам'янка - Вадим від проектованих споруджень наведені у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

- на ст. Миколаїв; Новополтавка; Херсон; Брилевка

- гараж – стоянка для дрезини та зварювальне відділення

- на ст. Миколаїв

- котельня з 4-ма котлами «Факел-Г», потужністю 3,44 Гкал/год, паливо-газ;

- на ст. Херсон

- котельня з 2-ма котлами «Факел-Г», потужністю 2,72 Гкал/год, паливо-газ.

В постах ЕЦ передбачені дизель-генератори, робота яких можлива тільки у надзвичайних випадках, тобто якщо буде перерване живлення електроенергією постів ЕЦ від двох незалежних джерел живлення (робочого та резервного) для забезпечення подальшого руху поїздів, тому викиди забруднюючих речовин від роботи дизель-генераторів у ТЕО не враховані.

Також відсутні викиди від піскосушарок на ст.Миколаїв та ст.Херсон, які у технологічному процесі для сушки піску використовують електроенергію.

Перелік та кількість валових викидів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу, за технологічними даними і на підставі розрахунків (див. Додаток Г) приведені у таблиці 4.4.

Таблиця 4.4.



Найменування

речовини

ПДК

м.р.

мг/м3

Клас

без

пеки

Валові викиди, т/рік

Разом по ділянці, т/рік

Миколаїв

Н.Полтавка

Брилівка

Херсон

1

Диоксид азоту

0,085

2

0,27

-

-

0,096

0,366

2

Оксид азоту

0,4

3

0,05

-

-

0,016

0,066

3

Оксиди вуглецю

5,0

4

0,262

0,036

0,036

0,115

0,449

4

Парникові гази:






















Вуглекислий газ

-

4

883,1

-

-

309,6

1192,7

Ртуть

0,0003

1

1,5х10-6

-

-

5х10-7

0,000002

Оксид азота

-

4

0,0015

-

-

0,0005

0,002

Метан

50

1

0,015

-

-

0,005

0,02

5

Вуглеводні граничні

1,0

4

0,008

0,008

0,008

0,008

0,032

6

Зварювальний пил

0,3

3

0,0025

0,0025

0,0025

0,0025

0,01

7

Марганцю диоксид

0,01

2

0,00013

0,00013

0,00013

0,00013

0,00052

8

Зєднання кремнію

0,15

3

0,0035

0,00035

0,00035

0,00035

0,0014

9

Фториди

0,2

2

0,00035

0,00035

0,00035

0,00035

0,0014

10

Фтористий водень

0,02

2

0,00025

0,00025

0,00025

0,00025

0,001

4.2.3 Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин у атмосфері й аналіз результатів розрахунку

Кількість шкідливих викидів для проектованих споруд визначено відповідно до галузевих норм технологічного проектування, галузевими методичними вказівками і рекомендаціями з визначення викидів в атмосферу.

Для гаражів стоянок на станціях Миколаїв, Новополтавка, Херсон, Брилівка наведені данні взято по проектам аналогам, які раніше розроблялись інститутом в яких прийняті для зварювання електроди УОНІ-13/45. Уточнення кількості забруднюючих речовин буде виконано на наступних стадіях проектування.

Кількість забруднюючих речовин, найменування джерел та їх параметри зведені в таблицю 4.5.

Таблиця 4.5

Найме-нування джерел



джер.

Забрудню-ючи

речовини

Кількість

Ви-сота

Н, м

Ø

м

Об'єм

м3/

сек

Т˚ С

Коорди-нати

г/сек

т/рік


Х


У

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

ст. Миколаїв

Котельня

1

Диоксид

азоту

0,32

0,27

24,0

0,5

2,85

160

0

0

Оксид

азоту

0,052

0,05

Оксиди

вуглецю

0,357

0,226

Гараж

2

Оксиди

вуглецю

0,1

0,036

7,3

0,25

1,19

25

200

100

Вуглеводні

граничні

0,23

0,008

Зварюва-льне

відділення

3

Зварюваль-ний пил

0,00135

0,0025

8,5

0,315

0,54

25

205

103

Марганцю диоксид

7х10-5

0,00013

Зєднання кремнію

0,00019

0,00035

Фториди

0,00019

0,00035

Фтористий водень

0,00014

0,00025

ст. Новополтавка

Гараж

1

Оксиди

вуглецю

0,1

0,036

7,3

0,25

1,19

25

0

0

Вуглеводні

граничні

0,23

0,008

Зварю-вальне

Відділення



2

Зварюваль-ний пил

0,00135

0,0025

8,5

0,315

0,54

25

5

3

Марганцю диоксид

7х10-5

0,00013



















Зєднання кремнію

0,00019

0,00035

Фториди

0,00019

0,00035

Фтористий водень

0,00014

0,00025

ст. Брилевка

Гараж

1

Оксиди

вуглецю

0,1

0,036

7,3

0,25

1,19

25

0

0

Вуглеводні

граничні

0,23

0,008

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Зварю-вальне

відділення

2

Зварюваль-ний пил

0,00135

0,0025

8,5

0,315

0,54

25

5

3

Марганцю диоксид

7х10-5

0,00013

Зєднання кремнію

0,00019

0,00035

Фториди

0,00019

0,00035

Фтористий водень

0,00014

0,00025

ст. Херсон

Котельня

1

Диоксид

азоту

0,26

0,096

24,0

0,5

2,85

160

0

0

Оксид

азоту

0,04

0,016



















Оксиди

вуглецю

0,28

0,079



















Гараж

2

Оксиди

вуглецю

0,1

0,036

7,3

0,25

1,19

25

200

100

Вуглеводні

граничні

0,23

0,008

Зварю-вальне

відділення

3

Зварювальний пил

0,00135

0,0025

8,5

0,315

0,54

25

205

103

Марганцю диоксид

7х10-5

0,00013

Зєднання кремнію

0,00019

0,00035

Фториди

0,00019

0,00035

Фтористий водень

0,00014

0,00025

Треба відзначити, що концентрація забруднюючих речовин у цілому незначна, тому у даному проекті спеціальні заходи щодо зниження викидів не передбачаються.

Для визначення ступеню впливу викидів забруднюючих речовин на повітряний басейн виконані розрахунки забруднюючих речовин в атмосферу на ПЭВМ по програмі "Эол плюс" (див. додаток І, Ж).

Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин виконаний для оцінки рівня забруднення атмосферного повітря створюваного об’єктами які проектуються, як без обліку фону так і з обліком фону.

В зв'язку з незначними викидами парникових газів, розрахунок розсіювання від них не проводився.

Результати розрахунків показали, що максимальні концентрації забруднюючих речовин нижче припустимих та наведені в таблиці 4.6.

Таблиця 4.6

Найменування

речовин

ст. Миколаїв, ПДК

ст. Н.Полтавка

ПДК

ст.Брилевка

ПДК

ст.Херсон

ПДК

- диоксид азоту

- 0,21

-

-

- 0,14

- оксид азоту

- 0,0058

-

-

- 0,0044

- оксид вуглецю

- 0,013

-

-

- 0,012

- марганець і його з’єднання

- 0,0085

- 0,0085

- 0,0085

- 0,0085

- вуглеводні граничні

- 0,12

- 0,12

- 0,12

- 0,12

- зварювальний пил

- 0,0055

- 0,0055

- 0,0055

- 0,0055

- з'єднання кремнію

- 0,0015

- 0,0015

- 0,0015

- 0,0015

- фториди

- 0,0012

- 0,0012

- 0,0012

- 0,0012

- фтористий водень

- 0,0085

- 0,0085

- 0,0085

- 0,0085

- гр. сумації

- 0,0084

- 0,0084

- 0,0084

- 0,0084

Таким чином, розміри максимальних концентрацій забруднюючих речовин незначні й практично не змінюють стан повітряного басейну.

У таблиці 4.7 приведені розміри викидів, пропоновані як гранично припустимі.