Б. Д. Грінченка інститут післядиплом

Вид материалаДиплом

Содержание


Розвивають навички
Синтез думок” „Коло ідей”
Дають можливість
Займи позицію
Конспект уроку ЗМ в 7 класі
Учні записують тему уроку.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Розфарбували (як?) яскраво
V. Підбиття підсумків уроку.
VI. Домашнє завдання
Як це зробити?
Яйця змішують із цукром
VI. Постановка проблемного завдання.
V. Вивчення нового матеріалу.
VI. Закріплення вивченого матеріалу. Колективний підсумок.
Використана література
Подобный материал:
КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Б.Д.ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА МЕТОДИКИ МОВ І ЛІТЕРАТУРИ


ВИПУСКНА РОБОТА


Роль інтерактивного навчання

в розвитку комунікативної компетентності учнів

Виконала:

Мілоста Наталія Миколаївна,

учитель української мови та літератури

ліцею міжнародних відносин № 51 Печерського району.


Категорія: перша.

Керівник: Авраменко О.М.

Робота оцінена балом

Голова фахової комісії

КИЇВ - 2008


Світ, у якому ми живемо, стає все складнішим і динамічнішим, тому інтеграція в сучасне суспільство і знаходження свого місця в житті вимагають від кожної людини дедалі більших зусиль і компетенцій.

Концепція мовної освіти в Україні орієнтує на виховання національно-мовної особистості, громадянина України, людини, яка любить українську мову як рідну і шанує як державну, користується нею в різних сферах спілкування, дбає про належний рівень мовної культури. Це зумовлює особливу увагу до мовленнєвого розвитку учнів, до розвитку їхньої комунікативної компетентності.

Софія Русова зазначала: "Чим глибша прірва між різними типами знань, потрібними для життя, і тими, що подаються школою, тим менший вплив школи на майбутнє життя учнів". Учитель має формувати комунікативно грамотну людину, здатну успішно задовольнити індивідуальні й соціальні потреби, активно діяти і виконувати поставлені завдання. Особливої уваги вимагає вдосконалення таких умінь учнів, що становлять основу комунікативної компетентності:
  • уміння адекватно сприймати на слух діалог і монолог, що
    передбачає зосередження уваги на осмисленні висловлювання (теми, фактів,
    доказів, головного і другорядного, логіки викладу), його оцінювання,
    використання різних прийомів фіксації почутого (запис ключових слів, плану
    висловлювання, статистичних даних тощо) відповідно до комунікативного
    завдання (участь у дискусії, передача інформації іншому, використання її у
    власній роботі);
  • уміння користуватися різними видами читання (ознайомчим - для
    швидкої орієнтації в його змісті; навчальним - з метою глибокого
    осмислення і засвоєння прочитаного; вибіркового - для добору інформації з
    певної теми); свідомо ставитися до вибору, що читати; усвідомлювати мету
    читання, орієнтуватися, кому адресований текст, оцінювати сприйнятий
    текст; виділяти в ньому головне і другорядне;
  • уміння вести діалог з додержанням вимог українського
    мовленнєвого етикету в різних життєвих ситуаціях (у дружньому колі, в
    розмові зі старшими чи молодшими, у безпосередньому спілкуванні на
    зборах, засіданнях, диспутах, зустрічах чи під час розмови по телефону);
  • уміння створювати усні монологічні висловлювання (здатність
    виступати на засіданнях у школі з повідомленням, доповіддю, поділитися в
    родині, колі друзів, знайомих, товаришів побаченим, почутим, пережитим;
    висловити своє ставлення до обговорюваного питання, дати певні
    роз'яснення тощо);
  • уміння створювати письмові тексти різних стилів (розмовного,
    наукового, художнього, офіційно-ділового, публіцистичного) і типів
    мовлення (розповідь, опис, роздум), різних стилів і жанрів: художнього
    (оповідання, художній опис, портретний нарис, казка тощо), наукового
    (визначення поняття, план, тези, конспект, доповідь, рецензія, анотація та

ін.), публіцистичного (стаття в газету, репортаж, відгук про твір мистецтва), офіційно-ділового (заява, повідомлення, акт, доручення, автобіографія, протокол і под.).

Найбільш ефективним для формування комунікативної компетентності учнів є метод інтерактивного навчання.

Інтерактивний (з англ. inter - взаємний, act - діяти) - здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання - спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Це взаємонавчання (групове, колективне, навчання у співпраці), де вчитель і учні є рівноцінними суб'єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Під час такого навчання діти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати зважені рішення.

Залежно від мети уроку та форми навчальної діяльності учнів розрізняють такі моделі інтерактивного навчання:
  • інтерактивні технології кооперативного навчання;
  • інтерактивні технології колективно-групового навчання;
  • інтерактивні технології ситуативного моделювання;
  • технології опрацювання дискусійних питань.

Розглянемо детальніше, які види комунікативної компетентності учнів ми розвиваємо, застосовуючи інтерактивні методи навчання.

Інтерактивні технології кооперативного навчання

Робота в парах


Розвивають навички

спілкування в групі, вміння

висловлюватись, критично

мислити, переконувати,

вести дискусію, сприяють

активному, ґрунтовному

аналізу та обговоренню

нового матеріалу з метою

його осмислення, закріплення та засвоєння

Р отаційні (змінювані) трійки Два-чотири-всі разом

Карусель”

Робота в малих групах „Акваріум”

Діалог”

Синтез думок” „Коло ідей”

Інтерактивні технології колективно-групового навчання


Броунівський рух


Мозковий штурм


Мозаїка


Аналіз ситуації




М ікрофон


Дають можливість

грунтовніше працювати над

формою висловлювання

власних думок, ідей,

порівнювати їх з іншими.

Допомагають подолати

стереотипи, вільніше

висловлюватися,

відпрацьовувати вміння

говорити коротко, але по

суті й переконливо.

Д ерево рішень

Інтерактивні технології ситуативного моделювання


Рольова гра

Інсценізація

Драматизація

Проведення конференції

Забезпечують максимальну свободу інтелектуальної діяльності, спонукають до розв’язання проблемної ситуації, виховують

відповідальність за прийняте рішення, формують навички співробітництва,

надають можливість висловлювати свої думки

Технології опрацювання дискусійних питань


Метод «ПРЕС»

Нескінчений ланцюжок

Займи позицію

Зміни позицію




Сприяють розвиткові

критичного мислення, дають

можливість визначити

власну позицію, формують

уміння відстоювати свої

думки у виразній і стислій

формі, навички

публічного виступу та

дискутування.


Дебати

Застосування на уроках інтерактивних методів навчання в поєднанні з іншими формами навчальної діяльності допомагає не тільки кращому засвоєнню матеріалу, а й вчить школярів використовувати набуті знання й досвід, пов'язуючи їх з реальними життєвими ситуаціями. Це сприяє формуванню життєвої компетентності учнів, що і є одним з основних завдань сучасної освіти.

Конспект уроку ЗМ в 7 класі

Тема. Особливості будови розповіді про процес праці.

Мета: пояснити особливості будови розповіді про трудовий процес;

формувати текстотворчі вміння; виховувати повагу до майстерності, наполегливості, старанності; розвивати увагу, спостережливість, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

II. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності.

Учитель.

Сьогодні у нас урок розвитку зв'язного мовлення. Ми піднімемося ще на одну сходинку пізнання, зокрема, розглянемо особливості будови розповіді про процес праці.

Учні записують тему уроку.

Кожний урок має певну мету. Сьогодні ви дізнаєтеся про особливості будови розповіді про трудовий процес, вдосконалюватимете вміння переказувати та створювати таку розповідь, збагачуватимете ваш словниковий запас. Це навчальна мета уроку. Є ще одна, не менш важлива, - виховна. Я прагну щоб ви з повагою ставилися до праці, майстерності, а також розвивали увагу й спостережливість.

Отже, що кожен з вас, знаючи тему й мету уроку, може спрогнозувати для себе очікуваний результат. Назвіть, які знання, вміння та навички ви повинні здобути на цьому уроці.

III Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

Вступна бесіда.


Запитання для бесіди:
  • Що таке текст?
  • Які стилі мовлення ви знаєте?
  • Які типи мовлення вам відомі?
  • Яке загальне питання ви ставите до тексту -
    розповіді?
  • Що є «відомим» і «новим» тексті - розповіді?

IV. Вивчення нового матеріалу.




Бесіда
  • Чи доводилося вам їсти куліш?
  • Чи вмієте ви його готувати?
  • Чи відомо вам, що для козаків куліш був не лише
    смачною та поживною їжею? Що приготування
    куліша було своєрідною формою випробування?
  • Яку страву вам хотілося б навчитися готувати?

Робота з підручником.

Виконання вправи 85

Завдання до вправи:
  • Прочитати.
  • Про який процес праці йдеться у висловлюванні?
  • Що необхідне для цього процесу?
  • Які трудові дії було виконано, у якій послідовності?
  • Випишіть з тексту тільки ті словосполучення
    (дієслово + іменник, займенник) або одиничні
    дієслова, які вказують на процес праці - варіння
    кулешу (зварити куліш, візьме пшона, помиє його,
    засипле, вкине картоплі, посолить).

  • Чим характеризуються дії, що їх називають виписані слова та словосполучення? (певною послідовністю виконання).
  • Що стало результатом (продуктом) праці?

Учитель.

Отже, перед нами розповідь про процес праці.

Самостійно ознайомтеся з теоретичним матеріалом, уміщеним у підручнику. Для того, щоб краще запам'ятати, заповніть опорні схеми.

Учні заповнюють картки-схеми, зачитують записане.




Виконання вправи 86







7

Завдання до вправи:
  • прочитати текст;
  • відшукати уривок, який є розповіддю про трудовий процес;
  • виписати уривок у зошити.

Інтерактивне завдання «робота в парах»: визначити в реченнях виписаного уривка «відоме» і «нове».

Робота учнів з текстом

• визначити стиль висловлювання, свою думку
обґрунтувати.

Бесіда:
  • Поясніть, від чого хлопцеві стало солодко на душі.
  • Чи доводилося вам виробляти щось власними
    руками?
  • Що саме?
  • Як ви почувалися від того, що ваш виріб подобався
    людям?
  • Що вам хотілося б навчитися виготовляти власноруч?

Інтерактивна вправа «Робота в групах» (додаток 1)

Кожна група одержує картки з переліком дій, які виконують при випіканні оладок. Учні кожної групи мають розташувати картки так, щоб вказані на них дії відповідали потрібній послідовності. Група, яка виконає, називає таку послідовність, учні інших груп уважно слухають, за потреби виправляють.

Бесіда:



  • Як можна назвати такий перелік трудових операцій? (рецепт, інструктаж)
  • У якому стилі перелік складено? (науковий, діловий) Уявіть, що ці смачненькі оладки готує вам мама холодним зимовим вечором. У якому стилі вона розповість вам про цей процес, якщо ви попросите?

Робота з підручником.

Ознайомлення з теоретичним матеріалом, уміщеним на стор. 64.










8


Інтерактивна вправа «Упиши слова»

Упишіть на місці крапок потрібні слова.

Розповідь про процес праці може бути складена у ………………….. стилях.

Особливістю розповіді в науковому та діловому

стилях є те, що ... .

Назва виконавця часто опускається, бо.... .

Для називання дій уживаються дієслова .

Часто в наукових та ділових розповідях про трудові процеси вживають поєднання слів .... .

• Мета художньої розповіді про процес праці -


Проілюструйте художню розповідь про процес праці, вибравши із вправи 87 потрібний уривок, свій вибір обґрунтуйте..

• Прочитайте опис продукту праці.

Учитель.

Розповідь про процес праці може поєднуватися з описом виготовлених предметів

Крім того, у розповіді можуть бути елементи опису виконуваних операцій:

Розфарбували (як?) яскраво;

Прикріпили (як?) міцно;

Можуть бути й елементи роздуму:

Глиняний посуд необхідно обпалити в печі (навіщо? з якою метою?), щоб він був міцний і слугував довго.

Уважно прослухайте текст, уміщений у вправі 89

Бесіда:
  • Про який процес праці йдеться у висловлюванні?
  • 3 яких трудових операцій він складається?
  • Що є продуктом праці - предмет чи якість?
  • Чи є у висловлюванні опис предмета?

V. Підбиття підсумків уроку.

Бесіда за питаннями
  • Чи досягли ми поставленої мети?
  • Що нового дізналися? Чого навчилися?
  • Чи стануть у нагоді такі вміння? За яких обставин?
  • Про що ви хотіли б навчитися розповідати? Що описувати? Що потрібно для формування таких умінь?


Виставлення оцінок


VI. Домашнє завдання
  1. Порадившись з мамою чи бабусею, складіть і запишіть розповідь
    про процес приготування улюбленої страви вашої родини (у художньому стилі).
  2. (За бажанням). Складіть висловлювання, поєднавши в ньому опис чарівного предмета з розповіддю про процес його виготовлення.



Примітка.

План уроку складено з використанням підручника

Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Рідна мова: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Зодіак-ЕКО, 2007.


10


………………………
Додаток 1


Як це зробити?




.............................................?




.............................................?




.............................................?
КАРТКА-СХЕМА 1


Текст-розповідь про процес праці

КАРТКА-СХЕМА 2

Текст-розповідь про процес праці

Відоме




Н
……………………..…
ове

11


Додаток 2



Яйця змішують із цукром

Уливають сироватку або кисляк

Додають сіль, ванілін, соду

Всипають борошно

На сковороду виливають олію

Тісто порціями викладають на сковороду

Підпікають з обох боків

Оладки викладають на тарілку

12


Конспект уроку літератури в 10 класі

Тема. Панас Мирний. Роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Еволюція Ничипора Варениченка: від правдошукацтва до розбійництва.

Мета: подати соціальне та психологічне вмотивування поведінки Чіпки; розвивати вміння характеризувати образи, аргументовано висловлювати власну думку щодо життєвого вибору героїв твору, формулювати власне розуміння понять честь, справедливість, людська гідність, пояснювати способи їх утвердження; спонукати учнів до усвідомлення значення життєвого вибору для становлення і самореалізації людини; розвивати пам'ять, зв'язне мовлення, мислення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку
  1. Організаційна частина.
  2. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда за питаннями:
  1. Що таке сюжет, композиція, зміст твору? Пояснити на матеріалі роману
    "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
  2. Які сюжетні лінії наявні в романі?
  3. Які проблеми піднімає автор у творі?

Учитель

Нашу розмову хочу почати словами великого Тараса Григоровича Шевченка:

Один у другого питає,

На що нас мати привела?

Чи для добра? Чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм?

І, не дознавшись, умираєм.

Справді, перед кожним з нас рано чи пізно постає питання: "Навіщо я живу на світі? Яке моє призначення? Яка я людина - добра чи зла?" запитання доволі складні. Не завжди людина знаходить на них відповідь. Люди ж оцінюють одне одного за вчинками: це добродій, а цей - нікчема чи навіть злочинець.

В усі часи філософи, поети прагнули розпізнати зло, дізнатись, чому воно існує. Про це йдеться у Біблії, в усній народній творчості. На жаль,

13

тільки в казках добро завжди перемагає зло, у житті ж ми часто стаємо свідками утвердження зла.

Сьогодні воно не лише не зникло, а стало сильнішим, ніж будь-коли. Хто у цьому винен? У чому причина? Літературознавець Василь Пахаренко у книжці про Т. Шевченка "Незбагнений апостол" пише: "Зло існує для того, щоб людина ставала Людиною, переборюючи його, щоб вона могла усвідомити добро і робити добро".

Науку добра і зловісну суть зла нам, крім Біблії, усної народної творчості, допомагає осягнути художня література, зокрема роман Панаса Мирного ...

III. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності учнів.

VI. Постановка проблемного завдання.

Яке значення має правильний життєвий вибір для становлення і самореалізації людини?

На це запитання ви дасте відповідь наприкінці уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.


Учитель..

Перший варіант назви твору Панаса Мирного ("Пропаща сила") відображав справжню сутність образу головного героя. Чіпка Варениченко - пропаща сила, бо, повний щирих і благородних намірів, він непомітно для себе запутавсь у житті, загруз у драговині нерозважливих суперечностей і всю свою енергію, розум та хист віддав справі нерозумного протесту. Співавтор роману Іван Білик писав: "Всякое общественное явление, а в том числе и разбойничество, имеет две стороны: внутреннюю - процесс нравственного падения человека - и наружную - общественную. Так, по-моєму, эти две стороны и следует развивать".

Інтерактивне навчання: технологія роботи в малих групах.

Клас поділяється на чотири групи, кожна з яких досліджує основні події життя Чіпки (дитинство, юність, молодість, зрілість), зазначаючи, що саме мало вирішальний вплив на формування Чіпки як бунтаря, правдошукача та Чіпки-злочинця.

Кожна група надає результати своєї роботи.

Інтерактивне навчання: навчальна технологія «Мікрофон».

Учні відповідають по черзі на поставлене запитання, передаючи одне одному уявний «мікрофон».

14
  1. Чому Чіпка стає катом і вирізує сім'ю козака Хоменка?
  2. Що стало причиною духовного зламу Чіпки Варениченка?
  3. Чи міг він чинити інакше?
  4. Чому Чіпка не чинить опір злу?
  5. У чому суперечливість характеру головного героя?
  6. Що ви в Чіпці осуджуєте, а що схвалюєте?
  7. Як би ви діяли на місці Чіпки?

VI. Закріплення вивченого матеріалу. Колективний підсумок. "Так який же він, Чіпка?"

Інтерактивне навчання: технологія «Мозковий штурм».

Визначити і записати на дошці позитивні та негативні риси Чіпки.

Відповіді учнів на поставлене на початку уроку проблемне питання.

Підбиття підсумків уроку.

Як бачимо, Чіпка - психологічно складна, вразлива натура. У ньому поєднуються добро і зло, з правдошукача він перетворюється на кримінального злочинця. Невміння знайти шляхи боротьби проти кривдників, "крива стежка" бунтарства зробили Чіпку "пропащою силою". Навіть найблагородніші пориви перекреслюються злочином.


ВИСНОВКИ


Інтерактивні методи навчання забезпечують активну взаємодію учнів і вчителя в навчальному процесі. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника процесу над іншим, так і однієї думки над іншими. У ході інтерактивного навчання школярі навчаються спілкуватися, не лише слухати, а й чути співрозмовника, критично мислити, приймати обмірковані рішення. Особливо ефективним інтерактивне навчання є у формуванні комунікативних і мовленнєвих компетенцій школярів.

Інноваційна ж компетентність учителя, що полягає в системі його мотивів, знань, умінь і особистісних якостей, які мають забезпечити ефективність застосування ним інноваційних педагогічних методів і технологій, набула сьогодні особливо важливого значення.


15


ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА


Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004.

Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література. Книжка для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 7 клас. - Київ, 2007

Глазова О. Рідна мова. 7 клас: Плани-конспекти уроків. – Харків: Ранок, 2003.

Життєва компетентність особистості: від теорії до практики. /За ред. І.Г.Єрмакова. - Запоріжжя, 2005

Інтерактивне навчання на уроках української мови та літератури /Упоряд. К.Ю.Голобородько, Н.П.Ткаченко. – Харків: Вид. група «Основа», 2007 (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип.. 4 (41).

Нетрадиційні уроки. Українська література 5-12 класи/ Укладач Л. Нечволот. - Харків, 2007.

Орищин Р., Залюбовська. Л.Інтерактивні технології на уроках української літератури. - Тернопіль, 2008.

Пентилюк М., Окуневич Т. Сучасний урок української мови. - Харків,

2007.

Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К.: СПД Кулінічев Б.М., 2007.

Пультер С, Лісовський А. Методика викладання української літератури в середній школі. - Тернопіль, 2007.

Семчук Д. Творчо-дослідницькі та інтерактивні технології навчання на уроках української словесності. - Тернопіль, 2007.

Слоньовська О., Сушевський Б. Конспекти уроків з української літератури для 10-х класів. - Київ, 1997

Ткачова Н. Формування особистості учня у навчально-виховному процесі. - Харків, 2007.