Б. Д. Грінченка інститут післядиплом

Вид материала

Содержание

Мета дослідження
Об’єкт дослідження
Актуальність дослідження
Новизна педагогічних ідей
Науково-теоретичне обґрунтування
Визначення виду досвіду
Основний зміст досвіду
Алгоритм екологічного проекту «птахи»
Завдання проекту
Орієнтовна тематика занять, розваг, свят
Теми розваг, свят
Раціональність та стабільність застосування
Рекомендації щодо поширення ППД.

Подобный материал:

КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Б.Д. ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Кафедра методики та психології дошкільної і початкової освіти

ДОСВІД РОБОТИ

ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ № 518

ПОДІЛЬСЬКОГО Р-НУ М. КИЄВА

З ТЕМИ:

РОЗРОБКА ПРОЕКТІВ З ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

Автори:

Т.М.Шевченко,

Л.А.Пух

КИЇВ - 2009

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………………………………………….…….3
Мета дослідження………………………………………………………………………………………………………….4
Завдання дослідження……………………………………………………………………………………………………..4
Об’єкт дослідження………………………………………………………………………………………………………..4
Предмет дослідження………………………………………………………………………………………………………4
Визначення актуальності…………………………………………………………………………………………………..4
Новизна педагогічних ідей…………………………………………………………………………………………………5
Науково-теоретичне обґрунтування……………………………………………………………………………………….6
Визначення виду досвіду……………………………………………………………………………………………………7
Основний зміст досвіду…………………………………………………………………………………………………….7
Раціональність та стабільність застосування…………………………………………………………………………….18
Перспективність……………………………………………………………………………………………………………19
Рекомендації щодо поширення ППД………………………………..................................................................................19
Висновки…………………………………………………………………………………………………………………....19
Список використаної літератури……………………………………………………………………………………...…..20

Вступ.

Нині нікого не доводиться переконувати в тому, що людство впритул зіткнулося з глобальною екологічною кризою, а проблема ця потребує всесвітнього вирішення. Захистити весняну квітку і спів солов’я, степову балку і поліське болото, молоду вербичку і могутній дуб, чисте повітря, воду, землю – все це буде надійною гарантією збереження самого життя на планеті в усій його красі і гармонії. Без сьогоднішніх колективних зусиль надія на виживання людської цивілізації стає проблематичною, особливо мала ця надія у містах-мегаполісах.

Тож починаючи з раннього дитинства, варто закладати міцний фундамент дитячої любові до навколишнього середовища, розвивати естетичне відчуття світу природи, формувати навички культурної природодоцільної поведінки у довкіллі. Родинне та суспільне виховання буде вважатися ефективним тоді, коли екологічний розвиток дошкільника характеризуватиметься його здатністю: реагувати на красу природи, бережно ставитися до неї, диференціювати флору і фауну різних регіонів, характеризувати основні ознаки і компоненти природи, розрізняти її стан, поводитися екологічно доцільно, відчувати свою відповідальність за неї, бажати та мати дієву готовність її поліпшити.

Питання екологічного виховання, формування екологічної свідомості, екологічної культури як дорослої частини населення, так і дошкільнят розглядаються багатьма науковцями, педагогами-практиками, громадськістю не одне десятиліття.

У контексті актуалізації змісту дошкільної освіти зростає роль проектної діяльності як засобу формування екологічної компетентності дошкільника з урахуванням його вікових та індивідуальних особливостей, що позначаються на характері мислення, почуттів, поведінки, діяльності. Ідея проектно-тематичної діяльності дозволяє поєднати зміст розвитку, виховання і навчання з реальним життям, використання уміння, навичок, знань для вирішення практичних задач екологічного спрямування.

Мета дослідження:

аналіз організаційно-методичної та фахової готовності до екологічного виховання дошкільників засобами проектної діяльності (технології);
розробка рекомендацій щодо поширення передового педагогічного досвіду.

Завдання дослідження:

розглянути теоретичні основи проектної діяльності;
дослідити педагогічні умови здійснення проектної технології виховання екологічної культури дошкільників;
проаналізувати дидактичний матеріал та його систематизацію; екологізацію різних видів діяльності дітей;
розкрити сутність освітніх проектів екологічного виховання дітей дошкільного навчального закладу № 518;
розробити рекомендації щодо поширення передового педагогічного досвіду.

Об’єкт дослідження

Формування екологічної компетентності дітей дошкільного віку як складової розвитку особистості.

Предмет дослідження

Розробка проектів з екологічного виховання дошкільників.

Актуальність дослідження

Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною особливістю цього періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нового змісту, нових форм, методів і засобів навчання, виховання й управління; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти, яка суттєво відрізняється від попередньої.

Державна національна програма „Освіта” („Україна XXI століття”) акцентує увагу на вирішенні завдань дошкільного виховання, що спрямовуються на започаткування основ екологічної культури, забезпечення пізнавальної активності дошкільників. Зміна соціально-економічної ситуації в країні посилює необхідність пошуку надійних, оригінальних і ефективних способів навчально-виховної діяльності, запровадження проектних освітніх технологій, що забезпечують розвиток у дітей естетичного відчуття світу природи, речей; реалізацію співробітництва малюків та дорослих; стимулювання дитячої самостійності. Це вимагає від педагогів-практиків переосмислення та втілення цілого ряду педагогічних новацій.

Упровадження в дошкільному закладі проектної діяльності диктує час, оскільки на сучасному етапі школа спрямовує учня на пізнання себе в навколишньому світі, вироблення свого життєвого проекту. Залучення до проектної діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу сприяє розвитку творчості, ініціативи, організаторських здібностей, подоланню споглядального ставлення до навчання і життя, стимулює процес самовдосконалення, зміщує акцент з пізнавання на перетворення на «Я – участь».

Новизна педагогічних ідей

Новизна представленої роботи полягає у визначенні ролі проектної технології як ефективного методу екологічної освіти дошкільників. Відповідно до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» ефективність формування екологічної компетентності дітей залежить від провідних принципів організації педагогічного процесу – багатоманітності форм і методів.

Проектна діяльність у дошкільній освіті як одна з педагогічних технологій відноситься до так званого гуманістичного підходу в психології та педагогіці, головною відмінною рисою якої є особлива увага до індивідуальності людини, її особистості, чітка орієнтація на свідомий розвиток самостійного критичного мислення. Цей підхід розглядається в світовій педагогічній практиці як альтернативний традиційному підходу, заснованому, головним чином, на засвоєнні готових знань і їх відтворенні.

Науково-теоретичне обґрунтування

Метод проектів набуває все більшого поширення в практиці навчальних закладів. Збільшується і кількість підходів до тлумачення його сутності. Проект – процес, який просувається до певної мети, призводить до змін, має чіткі часові рамки, передбачає створення робочої групи і завжди проходить низку чітко визначених етапів: постановка проблеми, планування (допускає гнучкість та зміни під час його виконання), реалізація, оцінка результатів. Метод проектів передбачає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що в процесі організації проектної діяльності для її ефективності необхідно виділити певні педагогічні умови – категорія, що визначається як система певних форм, методів, матеріальних умов, реальних ситуацій, що об’єктивно склалися чи суб’єктивно створених, необхідних для досягнення конкретної педагогічної мети.

Завдання дбайливого ставлення до природи означені в Конституції України: „Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоди природі”. Велика увага надається цьому питанню в державних законодавчих актах, які стосуються освіти, зокрема, її дошкільної ланки: Державна національна програма „Освіта (Україна ХХІ століття)” (1994), Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (1999), Концепція дошкільного виховання в Україні (1993), Закон України „Про дошкільну освіту” (2001), Коментар до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні (2005), Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» (2008), Методичні аспекти реалізації Базової програми дитини дошкільного віку «Я у Світі» (2009).

Визначення виду досвіду

Досвід ДНЗ № 518 має локальний характер; за змістом - це досвід використання педагогічних технологій; за рівнем творчої самостійності – раціоналізаторський; за кількістю авторів – колективний.

Основний зміст досвіду

Дошкільний навчальний заклад № 518 Подільського району м. Києва знаходиться у мікрорайоні Виноградар на околиці міста. Багато років педагогічний колектив поглиблено працює над проблемою екологічного виховання дошкільників. Має з цього питання певні досягнення: у 2007, 2008 роках посів І місце в районному конкурсі на краще облаштування території „У садочку, як у віночку”. Протягом 2006-2008 рр. на базі дошкільного закладу працювала районна школа передового педагогічного досвіду „Мандри екологічною стежкою”, кожне засідання якої проходило з використанням інтерактивних методів навчання дорослих. У 2008 р. колектив дошкільного закладу посів ІІ місце в міському конкурсі „Екологічна стежина”. У фахових виданнях «Дитячий садок», «Дошкілля» були показані окремі аспекти досвіду роботи дошкільного закладу з питання екологічного виховання дошкільників шляхів підвищення рівня їхньої екологічної грамотності, формування екологічної свідомості, що складається з практичного і поведінкового компонентів.

У Святому письмі є такі слова „...настане час, коли людина боятиметься землі...”. Щоб цього не сталося, щоб не проростав бур’ян байдужості, жорстокості, безкультур’я, неповаги до Землі-матінки, до Батьківщини, педагоги визначили мету освітньої роботи дошкільного навчального закладу з питання екологічної освіти дошкільників: формування елементів екологічного світорозуміння, екологічної вихованості; розвиток у дітей позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля; формування реалістичних уявлень про явища природи, практичних умінь, дбайливого ставлення до її компонентів та відтворення краси природи в художньо-естетичні практичній діяльності.

Психологи впевнені, що природна потреба осмислити кожне природне явище триває в дітях лише до 10-11 років. Пізніше у них з’являються нові інтереси, часом далекі від вивчення природи. Тому колектив дошкільного навчального закладу № 518 поставив такі пріоритетні завдання екологічного виховання дошкільників:

- виховувати моральність, духовність, любов до природи з раннього віку;

- розвивати естетичне відчуття світу природи, емоційно-чуттєву сферу особистості як одного з компонентів екологічної культури;

- засвоювати перлини народної мудрості, художньої літератури про дбайливе ставлення до природного оточення;

- включати батьків, громадськість у процес екологічного виховання дошкільників, формувати єдине середовище, що виховує “Дошкільний заклад – дім дитини”;

- стимулювати допитливість та зацікавленість у пізнанні природи;

- формувати навичку культурної поведінки в довкіллі; позитивний досвід взаємодії дитини з оточуючим світом, уміння і навичку практичної екологічно зорієнтованої діяльності; активну морально-екологічну позицію особистості по відношенню до оточуючого світу.

Колектив зробив висновок: багатство явищ дійсності відкривається перед дітьми, якщо привчати їх прислухатися до звуків і голосів природи, придивлятися до її краси. Природа виступає перед дитиною в найяскравіших фарбах, змінних образах, явищах, картинах. До всього цього привертається увага дитини, з віком ускладнюються і урізноманітнюються її цілеспрямовані спостереження. У результаті в дітей накопичуються враження не тільки про красу природи, але й про те, як вона змінюється, якщо прикласти трудові зусилля. Діти й самі можуть узяти посильну участь у «перетворенні» природи. Вони можуть доглядати за рослинами, квітами, розфарбовувати ящики для розсади, вази для кімнатних рослин. Заняття з самим природним матеріалом дають дітям можливість проявити ініціативу: вони викладають малюнок з камінчиків, шишок, ліплять зі снігу, складають букети, малюють на піску, асфальті і т.д.

Тож, прагнучи спрямовувати дошкільнят до пізнання навколишньої природи, виховати бережливе ставлення до всього живого, навчити бачити, слухати, відчувати величний світ природи рідного краю, дошкільний заклад звернувся до створення таких екологічних проектів, як «Гриби», «Птахи», «Комахи», «Квіти», «Земля».

За педагогічне кредо колектив узяв слова В.О.Сухомлинського: „Я прагнув, щоб перш ніж розгорнути книжку, прочитати по складах перше слово, діти прочитали сторінки найпрекраснішої в світі книги – книги природи”. Тож девізи: «Моя хата скраю», «Після нас хоч потоп», «На наш вік вистачить», «Після нас хоч траві не рости» та до них подібні як шкідливі й небезпечні занесли в «Екологічний словник».

Цілями екологічних проектів щодо формування екологічної компетентності дітей дошкільного навчального закладу № 518 є:

актуалізація навичок, умінь, знань дитини, спрямованих на практичне використання у взаємодії з оточуючою природою;
стимуляція потреби дитини в самореалізації, самовираженні у художньо-творчій діяльності;
реалізація співробітництва дітей та дорослих;
поєднання колективного та індивідуального в педагогічному процесі;

виховання емоційної культури дошкільників у взаємодії двох освітніх сфер – сім’ї і дошкільного закладу.

Результати проектів мають матеріальні форми, це відповідно оформлені відеофільми, фотоальбоми, альбоми, стінні газети. Екологічні свята, де використовуються авторські матеріали педагогів, є підбиттям підсумку теми, над якою працювали певний відрізок часу. Діти, дорослі (вихователі, технічний персонал, батьки) мають можливість оцінити результати проекту. Критеріями оцінки виступає емоційно-чуттєва сфера особистості.

Дослідивши педагогічні умови здійснення проектної діяльності щодо виховання екологічної культури дошкільників, можна зробити висновок, що вся робота з цього питання носить плановий систематичний характер. Щоб досягти поставленої мети, колектив використовує такі форми, методи, прийоми:

- Для ознайомлення з природою добираються емоційно привабливі об’єкти за ознаками: приємний на дотик покрив тулуба, округлі форми, мелодійні крики, відсутність неприємних запахів; яскраве листя, гарні квіти, в яких «потопає» весь навчальний заклад. Поступово, в міру того, як діти розуміють екологічну доцільність зовнішньої «непривабливості», коло привабливих об’єктів розширюється.

- Дорослі спонукають дітей до вільних проявів позитивних емоційних реакцій (без завдання шкоди живому об’єктові) власною мімікою, інтонацією, лагідними рухами, коментуванням поведінки тварин.

- Індивідуалізація об’єкта та проведення паралелей з людиною відбувається в момент першого ознайомлення з об’єктом. У ході взаємодії з тваринкою дітей спрямовують на знаходження тотожності з людиною: умивається, дихають, ростуть, захищаються тощо.

- Під час прогулянок, спостережень за мешканцями куточка природи педагоги використовують прийом екологічної емпатії: «Про що говорить нам папужка?».

- Добір цікавої наукової інформації про спосіб життя рослин і тварин. Розподіл знань на «порції» за певною темою, спонукання дітей до самостійних «відкриттів», сприяння накопиченню позитивних переживань у процесі пізнання світу Природи. У методичному кабінеті, групових кімнатах зібрано багато доступного для сприймання дітьми інформаційного матеріалу, цікавих новинок для загального розвитку дорослих. Матеріал художньо-літературного змісту налаштовує дітей і дорослих на емоційне сприйняття об’єктів.

- Виховний вплив спрямовується на розвиток сенсорних систем, виокремлення естетичних властивостей об’єктів та явищ природи: кольорів, форм, звуків, структури поверхні, запахів. Привертається увага до ритму, симетрії, поєднання кольорів, звуків тощо. Педагоги вчать дітей, спостерігаючи за небом, рослинами, комахами, птахами – бачити їх, помічати красу, особливості: слухати шелест листя, спів синички, інші природні звуки; відкривають дітям тактильні відчуття – відчуття дотику до кори дерева, до молодої травички... Розуміння природи лише тоді дійде до серця дитини, коли воно пройде „ворітця” відчуттів: зору, слуху, дотику.

У роботі педагоги використали спадщину В.О. Сухомлинського і переконалися в оригінальності, самобутності, а головне, у простоті, доступності та великій доцільності його педагогічних ідей. Зрозуміли, що саме ці земні, природні засоби виховання дитини в єдності з природою дають змогу виховати дітей добрими, уважними, бережливими, чутливими до всього живого. Як і В.О.Сухомлинський, вихователі вчать бачити світ рідного краю очима любові, примножувати і берегти навколишню природу, її щедрість та красу, проводять заняття-мандрівки під голубим небом. І це основний аспект – вивчати природу ліпше в природному середовищі, споглядаючи живі об’єкти.

Для цього на території ДНЗ створено еколого-розвивальне середовище. Мандруючи екологічною стежкою, яка розміщена по периметру дошкільного закладу, діти знайомляться з рослинами лісу, луки, городу, саду, квітника.

Усі діти за своєю природою – дослідники. З урахуванням цього було створено умови для пошуково-дослідницької роботи: визначення різних видів ґрунтів (чорнозем, глина, пісок, торф), їх стану, якості та стану води, значення різних природних умов для тваринного й рослинного світу, утворення мохів, умов для життя черв’яків тощо. На дослідницькій ділянці проводиться велика кількість дослідів з різними об’єктами. Саме цим шляхом розвивається потяг до пошуків самостійних шляхів пізнання, до міркування, для підбиття підсумків та умовиводів.

Деякі вихователі пропонують дітям самостійно скласти вірші. Беруться олівці, і на папері з’являються рядки. Вірші легко запам’ятовуються, мають виховну і пізнавальну цінність:

Квіти білі, наче сніг,

В лісі розквітають,

Ягідки отруйні з них

Потім виростають. (Конвалія)

Під час проведення рухливих ігор вихователі використовують лічилки природничого спрямування, які також складають самі:

Ягідки почервоніли

В мене у садочку.

Сонце лагідне всміхнулось

Влітку всім листочкам.

В.О.Сухомлинський зазначав: „Казка – це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови”. А казка, побудована у віршованій формі, робить її особливо цікавою, хвилюючою, зрозумілою для дітей. Люблять вихованці дошкільного закладу віршовані казки, які складають для них вихователі, музичні керівники. Казка, складена педагогами, пробуджує активність малюків, налаштовує їх на співпереживання, співчуття. Перед вихователями постало два завдання: по-перше, зрозуміти, що відчуває дитина, на що спрямовані її переживання, чи відкрилося щось нове в світі її почуттів під впливом казки, а якщо ні, то чому; і, по-друге, допомогти дитині повніше проявити свої почуття, створити для неї такі умови, в яких могла б розгорнутися її активна діяльність. При розповіданні казки дітям необхідна щирість і непідробність почуттів дорослого. Однією з умов розповідання казки є емоційне ставлення дорослого до твору. Під час спостереження та милування вихователь обережно розповідає:

Не високо й не низько,

Не далеко і не близько,

Серед поля весняного

Ніжні квіточки цвіли,

Дуже гарні і корисні,

Запашні вони були.

...

Та деякі бездумні люди

Зривати квіти стали всюди,

В букети пишні їх складати

І безконтрольно виривати. („Квіткова сповідь”)

Провідною діяльністю в дошкільному віці є гра. У ній дитина одночасно пізнає, розвиває почуття і розвиває емоційну сприйнятливість. Тому для активізації набутих знань про природу вихователі створили ряд авторських ігор.

Позитивний емоційний відгук, пізнавальний інтерес до компонентів природи, усвідомлення їхньої цінності, уявлення про взаємозв’язки і взаємозалежності у природі, практичні навички дбайливого ставлення до тварин і рослин малюки отримують як у безпосередньому природному довкіллі, так і в процесі різних видів діяльності. Ефективним засобом педагогічного впливу на розвиток особистості дошкільника є театралізована діяльність - один з найулюбленіших видів творчої активності. У відвертому, щиросердному ставленні до образів діти виявляють рівень художньо-естетичного сприймання, мовленнєвої компетенції, певні навички, вміння, знання, здобуті ними в умовах спеціально організованого навчання, виявляють особисту позицію в процесі перевтілення в сценічний образ. Екологічне свято – це підсумок проведеної роботи з певної теми екологічного проекту, де участь беруть і діти, і вихователі, і батьки. Сценарії екологічних свят – авторські розробки педагогів закладу.

При підготовці і проведенні свят велике місце має єдність дошкільного закладу, родин вихованців і випускників. Батьки допомагають у виготовленні костюмів, уболівають за своїх дітей-артистів під час виступів. Випускники - завжди бажані гості на святах.

Робота з дітьми потребує співпраці, співтворчості педагога й дитини. І саме екологічні свята будуються з урахуванням наочно-образного сприйняття дитиною навколишнього світу і спрямованості на формування її екологічних знань. Свята викликають у дітей позитивний емоційний відгук, емоції народжують ставлення, впливають на особу дитини в цілому. Екологічне свято, організоване як підсумок проведеної роботи, співмірне загальногому сприйняттю життя на планеті.

Складовою частиною проектної діяльності виступає не тільки мистецтво театру, а й образотворче мистецтво. Проведення прогулянок на природу, екологічних екскурсій надихають на відтворення вражень, емоцій у малюванні, ліпленні, аплікації, художній праці. Мистецтво допомагає побачити прекрасне в природі, а природа вчить дітей краще побачити, почути і зрозуміти твори мистецтва.

Усі проекти мали за складову ознайомлення з творчістю першого народного художника України – Г.П.Світлицького. Його ім’я носить вулиця, на якій знаходиться дошкільний навчальний заклад. Колектив створив кімнату-музей Григорія Світлицького, де розміщено багато репродукцій його картин, автентичні документи. Милуючись довколишньою природою, діти милуються й картинами Григорія Світлицького, на яких зображено і різнобарвні квіти (бузок, троянди, маки), і мальовничі пейзажі всіх пір року.

Пропонуємо варіант розробки екологічного проекту «Птахи» та орієнтовну тематику занять, розваг, свят, художньо-практичної діяльності для роботи з дітьми дошкільного віку.

АЛГОРИТМ ЕКОЛОГІЧНОГО ПРОЕКТУ «ПТАХИ»

Керівник проекту – вихователь-методист.

Учасники проекту – діти, працівники ДНЗ, батьки.

Об’єкт пізнання – птахи (особливості живлення, розмноження, пересування, їх дитинчата).

Тип проекту -

Практико-орієнтований – за домінуючою діяльністю.
Довготривалий – за терміном.
Комбінувальний – за змістом.
Творчий – за ступенем самостійності.
Художньо-естетичний – за кінцевим результатом.
Колективний – за кількістю учасників.
Частково-пошуковий – за характером діяльності.
Внутрішній (колектив ДНЗ) – за характером контактів.

Мета проекту:

Розвиток пізнавальних навичок дітей, формування уявлень, джерелом яких є природний та предметний світ, різні види діяльності; створення умов для глибокого ознайомлення дошкільників з довкіллям.

Завдання проекту:

Освітні

Збагачувати знання про природне довкілля як цілісний організм, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, птахи, люди. Давати якнайбільше прикладів змін у поведінці тварин відповідно до стану погоди, пори року, місця перебування (природного чи насильницького). Моделювати способи доцільного природокористування.

Розвивальні

Збагачувати враження, стимулювати бажання доцільно поводитися в природі, проявляти доступні форми турботи про птахів, надавати можливість сприймати, запам’ятовувати об’єкти природи (птахи різних регіонів).

3. Соціалізуючі.

Спонукати до спілкування, обміну досвідом, думками щодо реалізації проекту. Вправляти в умінні працювати у групах, узгоджувати реалізацію ідей.

4. Виховні

Фіксувати увагу дошкільників на красі природи, заохочувати до емоційного відгуку, позитивного ставлення до птахів як її складової.

Актуальність.

Екологічні знання формуються в результаті взаємодії з природою, не окремо, а в системі. Екологічні знання мають бути усвідомлені дитиною і зорієнтовані на певну дію. Діти дошкільного віку ще не володіють уміннями та навичками взаємодії з природою, проте саме в цей віковий період інтенсивно накопичуються зразки поведінки. Тому, дорослі, організовуючи процес розвитку, виховання і навчання, мають формувати в дітей звичну екологічно доцільну поведінку.

І етап. Підготовчо-організаційний

Мета: мотивація обраної проблематики. Визначення шляхів, способів, методів, прийомів, форм реалізації проекту.

1. Обговорення ідеї та мети проекту:

- Виступ вихователя-методиста.

- Дискусія.

- Формулювання учасниками узагальненої мети проекту.

2. Обмірковування шляхів реалізації проекту.

3. Висловлення міркувань щодо форми представлення результатів.

4. Складання власного плану роботи педагога над проектом

- Що я можу зробити?

- Яким я бачу результат роботи?

- Яку літературу мені необхідно опрацювати?

5. Підбиття підсумків роботи підготовчого етапу. Розподіл методичних доручень.

ІІ етап. Технологічний

Мета: організація роботи методичної служби, творчої групи, інформаційно-консультаційного центру.

1. Виставка педагогічної та методичної літератури, яка може допомогти в реалізації проекту.

2. Планування роботи дошкільного закладу з даного питання.

3. Створення екологічного журналу за темою «Птахи».

4. Добір та виготовлення дидактичного матеріалу.

ІІІ етап. Реалізація проекту

Мета: виховання основ екологічної свідомості, гуманного ставлення до птахів, рослин; формування художньо-естетичних навичок, умінь; розвиток базових якостей особистості дошкільників - людяності, розсудливості, спостережливості.

1. Форми роботи з педагогами.

2. Форми роботи з дітьми.

3. Форми роботи з батьками.

ІV. Підсумок проекту

Мета: аналіз роботи над проектом, оцінка своєї діяльності.

1. Самоаналіз кожного учасника.

2. Підсумково-аналітична бесіда за круглим столом.

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ЗАНЯТЬ, РОЗВАГ, СВЯТ

	«Гриби»	«Птахи»	«Комахи»	«Квіти»	«Земля»
Теми занять	„З яким деревом дружить гриб”, „Гриби в кошику”, „Таємниця осінніх грибів”	„Хто б дятла знав, якби не довгий ніс”, „Казки мудрої сови”, „Птахи – наші друзі”, „Прилетіли шпаки – дорогі співаки”, „Соловейко – дзвінкий співак”, „Осінні перельоти”	„Подорож метеликів”, „Бджола мала, а й та працює”, „Таємниці жуків”, „Подорож до мурашиного царства”	„У гостях у бабусі Медуниці”, „Краса шипшинового світу”, „Як айстра з’явилась на землі”, „Квіти на наших клумбах”, „Краса на підвіконні”, „Квіти-барометри”, „Розмова з весняними квітами”, „Квіти крізь замети”, „Як квіти здоров’я дарували”	„Розкажи про себе, поле”, „Наші ґрунти”, „Сонце і сонечко”, „Про що говорять дерева”, „Від паринки до краплинки”
Теми розваг, свят	„На грибній галявині”	„Пташина рада”	„Різнокольоровий світ комах”	„Бал квітів”	„Я, Земля, найкраща планета в світі”, „День народження Землі”

Раціональність та стабільність застосування:

Метод проектів з екологічного виховання дошкільників як метод практичної, цілеспрямованої дії, відкриває можливості формування особистого життєвого досвіду у взаємодії з оточуючим світом;
Метод проектів є педагогічною технологією, яка актуалізує життєву позицію дитини в педагогічному процесі;
Метод проектів має можливість вивести педагогічний процес із дитячого закладу в оточуючий світ, природне та соціальне середовище.

Перспективність.

Забезпечення проектного навчання в дошкільному навчальному закладі засвідчує його перспективність і педагогічну доцільність завдяки забезпеченню життєвого розвитку дошкільників, становленню творчої і соціально активної особистості.

Рекомендації щодо поширення ППД.

З метою ознайомлення працівників освітніх установ із суттю досвіду, популяризації передової педагогічної ідеї використання проектної діяльності у формуванні екологічної компетентності дітей дошкільного віку рекомендуємо використовувати такі види і форми роботи:

- районної школи передового педагогічного досвіду;

- виступи авторів передового педагогічного досвіду на міських науково-практичних конференціях, семінарах, педагогічних читаннях, «круглих столах», методичних об’єднаннях, курсах підвищення кваліфікації;

- проведення відкритих занять, виховних заходів, семінарів тощо;

- публікації у фахових періодичні виданнях, веб-сайті ІППО КМПУ імені Б.Д. Грінченка;

- індивідуальна робота педагогів з матеріалами електронної бібліотеки ППД;

- виставки та експозиції на районних (міських) конференціях.

Висновки.

Метод проектів є методом, який відповідає дитячим потребам та інтересам, віковим та індивідуальним особливостям дітей, стимулює дитячу самостійність. Його застосування забезпечує розвиток особистості дитини, дає змогу фіксувати цей розвиток, вести дитину сходинками росту – від проекту до проекту. Розуміючи це, дорослі здатні виховувати малюків так, щоб з раннього дитинства вони розуміли, що людина – це дитина природи, а природа – це мати, джерело здоров’я, насолоди, незрівнянної земної краси. Природа може обдарувати людину, а може й жорстоко покарати.

Щоб сформувати екологічну компетентність дитини дошкільного віку засобами проектної діяльності, дорослі повинні самі орієнтуватися в цих проблемах, мати сформоване відчуття громадянської відповідальності за екологічну ситуацію, бажання та готовність її поліпшити. Майбутнє нашої планети значною мірою залежить від того, що наші діти знатимуть про навколишнє середовище і чи будуть вони з повагою ставитися до природи, відчувати себе її часткою. І щоб виховати справді чуйну, гуманну людину, треба, щоб екологічні знання спричинили стійкі переконання та стали регуляторами дій. А переконаннями вони стануть тоді, коли пройдуть через почуття. Тому важливим у здобутті екологічної освіти є ціннісно-емоційний компонент.

Список рекомендованої літератури

1. Гузеєв В. Образовательная технология: от приема до философии – М.: Сентябрь, 1996. – 112с.

2. Коберник О. Розробка творчих проектів на уроках технічної праці // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2002. - №1. – С.41-45.

3. Проектний підхід до компетентнісно спрямованої освіти: Науково-методичний збірник. - Запоріжжя, Центріон, 2006. – Т. 1, - 444 с.

4. Освітні технології : Навчально-методичний посібник. // За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.

5. Пахомова Н. Учебные проекты: методология поиска // Учитель. – 2000. – №1. – С.41-45.

6. Ящук С. Розвиток творчого потенціалу учнів у процесі проектно – технологічної діяльності // Рідна школа. – 2004. - №4. – С.9-11.

Blog

Б. Д. Грінченка інститут післядиплом

Содержание

З ТЕМИ: