Geum.ru

Віра Віталіївна Щербак, викладач кафедри теорії та методики дошкільної І початкової освіти, іппо ку імені Бориса Грінченка методичні рекомендації

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Рекомендовані МОН
Додаткова навчальна література
Візуальні мистецтва
Музичне мистецтво
Театральне мистецтво
Подобный материал:
Віра Віталіївна Щербак,

викладач кафедри теорії та методики

дошкільної і початкової освіти,

ІППО КУ імені Бориса Грінченка


Методичні рекомендації щодо вивчення мистецьких дисциплін

у 2010-2011 навчальному році


Мистецтво, з його унікальними можливостями впливу на особистість, є універсальним засобом естетичного виховання й розвитку школярів.

Метою мистецької освіти в загальноосвітній школі є: формування в учнів цілісного художнього образу світу; виховання естетичного ставлення до явищ дійсності й ціннісного ставлення до творів мистецтва; стимулювання творчого потенціалу особистості; формування ключових компетенцій, визначених програмами; розвиток художньо-образного мислення, потреби і здатності до художньо-творчої самореалізації.

Образотворче мистецтво

У вітчизняній системі шкільної освіти базова дисципліна «Образотворче мистецтво» вивчається диференційовано на трьох основних рівнях:

- загальноосвітньому (1 год на тиждень);

- поглибленому (2 год на тиждень);

- спеціалізованому.

Останній рівень притаманний школам, діяльність яких регламентована окремими навчальними планами для спеціалізованих навчальних закладів художньо-естетичного профілю з розширеним блоком мистецьких дисциплін за художнім напрямом.

Образотворче мистецтво в 1-4 класах вивчається за програмою Л.Любарської та Л.Вовк (видавництво «Початкова школа», 2006 р.); у 5-7-х класах – за програмою Е.Бєлкіної та ін. (видавництво «Перун», 2005 р.). Для поглибленого вивчення та спеціалізованого вивчення образотворчого мистецтва рекомендовані такі програми: „Образотворче мистецтво” - програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням образотворчого мистецтва (видавництво «Торсінг», Ковальчук Н.М., 2006 р.); програми профільних предметів для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю та програми факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю – для 1-12 класів (видавництво «Ранок», 2008 р.).

Корисним для вчителя образотворчого мистецтва може бути збірник дидактичних ігор та задач для учнів 5-8 класу «Цікаве образотворче мистецтво» (авт. Б.Г.Букреєва, видавництво «Навчальна книга – Богдан», 2009 р.), який можна використовувати як на уроках образотворчого мистецтва, так і в позакласній роботі.

Інтегрований курс «Мистецтво»

Альтернативою вивченню автономних предметів «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» може бути інтегрований курс за програмою «Мистецтво» (авт. Л. Масол та ін.) для 1-4 класів (видавництво «Початкова школа», 2006 р.) та 5-8 кл. (видавництво «Перун», 2005 р.).

Інтегрований курс «Мистецтво» спрямований на забезпечення розуміння учнями відмінних і споріднених рис у відображенні навколишнього світу засобами образних мов різних видів мистецтва, усвідомлення взаємозв’язків між ними, уміння застосовувати здобуті знання і навчики в практичній художньо-творчій діяльності.

Інтеграція здобутих художніх знань відбувається за принципами:

- спільності та відмінності понятійних констант у різних видах мистецтва - трактування форми і змісту, композиції, динаміки, ритму, руху, динаміки, колориту (тембр), фактури;

- тематичної єдності;

- спільності та відмінності жанрово – стильових особливостей;

- спільності емоційно-образного стану.

До використання в начально-виховному процесі під час викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» рекомендовано серію підручників «Мистецтво (інтегрований курс)» для 5, 6, 7 класів (авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В. , видавництва «Промінь», «Ґенеза»).

Концептуальні підходи щодо методики роботи за інтегрованими курсом «Мистецтво» викладено в методичному посібнику «Методика навчання мистецтва у початковій школі» (авт. Л.Масол, видавництво «Ранок», 2006).

Як додатковий навчальний посібник Міністерством освіти і науки України рекомендовано педагогічний програмовий засіб «Мистецтво» для 5 класу (ПП «Контур плюс», 2009 р.).

Художня культура

Головною метою курсу художньої культури в школі є особистісний художньо-естетичний розвиток учнів, формування в них світоглядних орієнтацій і компетенцій у царині художньої культури, виховання потреби в творчій реалізації і духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями української та зарубіжної культури.

Предмет «Художня культура» в загальноосвітніх навчальних закладах вивчається за програмою «Художня культура. 9-11 класи» (авт. Л.Масол, Н.Миропольська), яку видруковано в збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5-11 класів 12-річної школи (видавництво «Перун», 2005 р.). У збірнику також подане орієнтовне календарно-тематичне планування з художньої культури для 9 класу.

Рекомендовані МОН України підручники та навчальні посібники з художньої культури: для 9 класу:
  • Художня культура (авт. Масол, видавництво «Ґенеза», 2009 р.),
  • Художня культура (авт. Назаренко Н.В. та ін., видавництво «Оберіг», 2009 р.),
  • Художня культура (авт. Клімова Л.В., видавництво ТОВ «Літера ЛТД», 2009 р.);

для 10-го класу:
  • Художня культура України (посібник), (авт. Масол Л.М., видавництво «Вища школа», 2005 р.).

Додаткова навчальна література: Художня культура (робочий зошит для 9 класу), (авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., видавництво «Ранок», 2009 р.), Зарубіжна художня культура (робочий зошит для 11 класу), (авт. Миропольська Н.Є., видавництво «Літера ЛТД», 2008 р.).

Занепокоєння викликає той факт, що деякі вчителі художньої культури, акцентують увагу лише на теоретичному компоненті курсу, звертаючи мало уваги на практичну роботу. Незважаючи на обмеженість у часі, вивчення художньої культури передбачає виконання учнями різноманітних практичних завдань, у яких вони можуть виявити свої вміння, предметні й міжпредметні художньо-естетичні компетентності. Нижче наведено орієнтовні практичні завдання, які можна використовувати при викладанні предмета «Художня культура».
  • Візуальні мистецтва: замальовки фрагментів архітектурних споруд, створення скульптури малих форм, робота з паперопластики, виконання графічних або живописних робіт у різних жанрах, виконання композицій із декоративних матеріалів (колективна робота) тощо.
  • Музичне мистецтво: спів улюблених пісень; інтерпретація прослуханих музичних творів, визначення їх жанру і форми; добір і запис творів для шкільної фонотеки; сприймання та порівняння звучання інструментів різних народів світу; зіставлення і порівняння музичних творів різних стилів.
  • Театральне мистецтво: виготовлення ляльок для театральної вистави, створення ескізу театральної афіші, розробка ескізу театрального костюму, створення національних традиційних театральних масок.
  • Кіномистецтво: перегляд фрагментів художніх фільмів і мультфільмів, визначення видів і жанрів переглянутих фільмів, аналіз музичних передач радіо, їх критичний огляд, укладання відеокаталогу «Мистецтво країн світу».

Також можуть використовуватися завдання та запитання узагальнювального плану; складання та розгадування кросвордів; складання тестів для самоперевірки; діалогові форми роботи («круглий стіл», розповідь-повідомлення, дискусія); ігрові форми роботи; елементи театральної педагогіки (пантоміма, інсценізація тощо); театралізовані завдання (інсталяція, перформанс).

Деякі актуальні питання вивчення шкільних мистецьких дисциплін

З метою підвищення якості шкільної художньо-естетичної освіти слід уникати таких недоліків у навчально-виховному процесі:

- недотримання вчителем вимог навчальних програм та їх довільне трактування, зокрема на користь власних мистецьких уподобань або фахової спеціалізації;

- перенесення вчителем функцій спеціальної мистецької освіти в загальноосвітню школу (зокрема, нав’язування учням спеціальних теоретичних знань, не передбачених шкільними державними стандартами і програмами);

- заміна уроків мистецтва репетиціями чергових шкільних свят;

- проведення вчителем початкових класів замість уроків мистецтва уроків з інших дисциплін, не фахове й методично неграмотне проведення ним уроків мистецтва.

Інформація щодо рекомендованої МОН України навчально-методичної літератури (підручники, методичні посібники) з дисциплін художньо-естетичного циклу щороку подається в Переліку програм та навчально-методичного забезпечення в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України, а також на офіційному сайті МОН України за електронною адресою - ссылка скрыта

З новими досягненнями в царині культури, мистецтва і мистецької педагогіки можна ознайомитися на сторінках фахового журналу «Мистецтво та освіта». Журнал друкує інформаційні матеріали, методичні рекомендації та розробки, а також нотні додатки, покликані допомагати в реалізації змісту освітніх галузей мистецького напряму в шкільному навчально-виховному процесі.


Інтернет-ресурси: на допомогу вчителю


Музейний простір України

ссылка скрыта


Національний художній музей України

ссылка скрыта


Музей театрального, музичного і кіномистецтва

ссылка скрыта


Український центр народної культури «Музей Івана Гончара»

ссылка скрыта


Національний музей українського народного декоративного мистецтва

ссылка скрыта


Національний центр народного мистецтва Гуцульщини і Покуття

ссылка скрыта


Art of Ukraine – сучасне мистецтво українських художників

ссылка скрыта


Пам’ятки України: архітектура, мистецтво, історія

ссылка скрыта


Лувр (Париж, Франція)

ссылка скрыта

 

Метрополітен (Нью-Йорк, США)

ссылка скрыта

 

Ермітаж (Санкт-Петербург, Росія)

ссылка скрыта

ссылка скрыта


Національний музей «Британська галерея Тейт» (Лондон)

ссылка скрыта


Музей історії мистецтва (Відень)

ссылка скрыта


Музей сучасного мистецтва (Відень)

ссылка скрыта


Класична музика

 ссылка скрыта


 Українська автентична музика

ссылка скрыта