Geum.ru

Людмила Тарасівна Коваленко, ст викладач кафедри методики мов І літератури іппо ку імені Бориса Грінченка урок

Вид материалаУрок

Содержание


Урок позакласного читання для учнів 6-8 класів на тему
Тип уроку
Словникова робота.
Словникова робота.
Спільні риси Гаррі Поттера й Санька-характерника
Гаррі Поттер
Радимо прочитати
Подобный материал:

Історичну трилогію Володимира Рутківського для дітей «Джури» 2007-1010 рр.

(«Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен»,

відзначено Національною премією України імені Тараса Шевченка 2012 року.

ссылка скрыта



Людмила Тарасівна Коваленко,

ст. викладач кафедри методики мов і літератури

ІППО КУ імені Бориса Грінченка


Урок позакласного читання для учнів 6-8 класів на тему:

«Магічний двобій Санька-характерника і Гаррі Поттера»

(за романом Володимира Рутківського «Джури-характерники»)


Мета уроку: осягнути феномен успіху трилогії В. Рутківського «Джури» (Національна премія України імені Тараса Шевченка в галузі літератури 2012 року) на прикладі роману «Джури-характерники»; допомогти учням осмислити внесок героїв твору - підлітків у визволення рідного краю від загарбників до появи Запорізької Січі; зрозуміти їхні характери та долі, утвердити думку про духовну красу людини, яка пов’язує своє життя з історичним буттям народу; розвивати вміння висловлювати власні думки про проблеми, порушені у творі; розвивати творчий потенціал учнів; виховувати почуття патріотизму й духовності.

Обладнання: текст роману В. Рутківського «Джури-характерники», презентація.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Повідомлення теми й мети уроку.

На дошці відкрито 1 слайд презентації.

Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми вирушимо в захопливу подорож. Нашим провідником буде знаний український письменник Володимир Григорович Рутківський. У 2011 році британська компанія ВВС відзначила як найкращий твір його історичний роман «Сині Води». Цього року письменника представили до нагородження Шевченківською премією за трилогію «Джури».

.com/2011/07/26/15394/comment-page-1/#comment-9942

ссылка скрыта

Від перших років життя Володимира Григоровича цікавила історія. Як згадує сам письменник, «дитинство моє минуло над Сулою, поміж Руссю і Диким степом. Саме в наших місцях зупинявся князь Ігор перед невдалим походом на половців. І з полону тікав теж через наші місця. У наших місцях бився Наливайко, неподалік народився Морозенко — той самий, за яким плакала Україна. Тож жити поза історією я просто не міг». Історією був просякнутий кожний клаптик землі. Тому, мабуть, не дивно, що в рідному селі Велика Буримка на Черкащині Володя зі своїми товаришами-школярами розкопав первісну стоянку кінця ашельської (близько 300 тисяч років тому) епохи. Це відкриття було таким вагомим, що відомий академік Іван Шовкопляс заніс стоянку до значних історичних відкриттів. Цей випадок справив вирішальний вплив на вибір життєвого шляху хлопця. І хоч археологом, як мріяв Володя, стати йому не судилося, захоплення історією Батьківщини залишилося назавжди і перелилося у пригодницькі історичні романи та повісті. Добре, що у нього змалку, як він згадує, відкрився хист до поезії:

«До віршування я був прилучений років у чотири, це було наприкінці літа 41 року. Якраз жили ми тоді в Глиняному Лубенського р-ну на Полтавщині. Коли німці підходили до села, ми з матір’ю почали втікати. Нас десь спіймали по дорозі, назад погнали. Коли приїхали – все розграбоване. У мене багато іграшок було, все-таки син директора школи і вчительки. Мені сказали, що мої іграшки забрав небіж поліцейського. Ну, я зібрав таких, як сам, зірвиголів 4-5 років, і пішли ми відвойовувати мої іграшки. Знайшли цього хлопця, потовкли писком у землю, сказали, щоб він не крав, забрали іграшки. І в цей час він кричить: «Дядьку, вони мене вбивають!» Дивимося – через греблю йде якась людина з рушницею. Ми не встигли збагнути, як він знімає рушницю і по нас починає стріляти. Хлопці втекли, а я біжу один по вулиці і відчуваю, що ось-ось він мене наздожене і багнета всадить. Не встиг я збагнути, як заговорив віршами: «Ой, рятуйте добрі люди! Ой, пропаща я ж людина!» Отак я прилучився до віршів».

ІІ. Пояснення нового матеріалу.

Учитель переходить до 2 сторінки презентації, називає романи, які увійшли до трилогії «Джури».
  • Поясніть, чому В. Рутківський події в романі датує саме 1492 роком?

(Учитель на попередньому уроці запропонував кільком учням підготувати інформацію історичні умови, за яких зароджувався козацький рух на півдні України.)

Історична довідка.

Наприкінці XV століття українські землі — Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина; Переяславщина входять до Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся, північної Київщини. Решта території України — Середнє Подніпров'я, Побужжя, Запорожжя — була майже не заселена. Ватаги так званих ухідників із прикордонних селищ селились на уходах — в гирлах річок — і там рибалили, добували мед, полювали. Невдовзі до ухідників почали приєднуватись селяни-втікачі з Галичини, Волині, Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV — на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних прошарків. Біля порогів, як і раніше на Середньому Придніпров'ї, зіткнулися дві колонізаційні хвилі: панська — в особі магнатів, переважно старост південно-східного прикордоння Великого князівства Литовського, та народна, яку представляли запорозькі козаки.

Не меншою була для українців загроза й з півдня, від кримських татар, які безперервно спустошували «уходи» та захоплювали в полон козаків. У 1449 р. на території Кримського півострова утворено незалежне Кримське Ханство на чолі з Хаджі Ґераєм. В 1475 р. кримська правляча династія в особі Менґлі I Ґерая визнала сюзеренітет османського султана. У XV—XVII ст. південь України був охоплений полум'ям безперервної боротьби з татаро-турецькими загарбниками. Не маючи надії на захист степових кордонів державою, український народ організував його самотужки.

Про складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва розповідається в романі
В. Рутківського «Джури-характерники».

Словникова робота.

Термін «козак» уперше зустрічається в джерелах XIII ст. У перекладі з тюркської означає «одинокий», «схильний до розбою, завоювання». Існують й інші трактування цього слова. Так, у словнику половецької мови за 1303 р. це слово перекладається як «страж», або «конвоїр».

У 1490 р. слово «козак» уперше з'явилося в Україні на означення людей, що ходили в степ за здобиччю або боротися з татарами.

Джу́ра (чура) — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з татарської.

Щоб розкрити тему уроку, радимо учителеві обмежитися кількома досить завершеними сюжетно розділами роману, наприклад «Ворожбитське життя», «Сатанинський гриб», «Ясир», «У кайсацьких пазурах».

Одним із головних героїв роману «Джури-характерники» є сімнадцятирічний Санько, чия любов і відданість, самозречення й Божа іскра дають йому змогу протистояти злу й перемагати. У розділі «Ворожбитське життя» читач дізнається про Санька та його побратима Грицика. Удвох вони покинули рідне село Воронівку, Санько в характерника Куделі опановував складну науку чаклунства й навіювання.

Словникова робота.

Характе́рник, химоро́дник, галдо́вник («галдувати» — чаклувати) або заморо́чник (вмів напускати «морок» — туман, сон) — назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі, який займався не лише ворожінням, але й лікуванням поранених козаків, їх психотерапією та фізичною підготовкою, про що існує ряд історичних свідчень очевидців, народних легенд та переказів.

«У діда Куделі Санько навчився не тільки ворожбитських таємниць, а й того, як слухати світ. Дід Куделя казав, що … у просторі ніщо не щезає. Хіба що в ньому все перемішалося — і живе, і мертве, і минуле, і майбутнє. І щоб відібрати саме те, що тобі потрібно, треба дуже уважно вслухатися в світ…» Санько здатен рубати дерево ребром долоні, підкорювати собі звірину й людей, рятує від смерті Швайку з Грицьком, товаришує не лише з тваринами, а й із птахами та рибами.

Одна з подій твору, у якій яскраво розкривається характер Санька — помста панові Зарембі, який ненавидить всіх і все. Коли попередник шмагав підлеглих нагаями, то Заремба здатен садовити людей на палі та дерти з них шкіру. Тому хитрий задум Грицика — віддати пана обманним шляхом у неволю до татар — видається цілком справедливим, і його блискуче втілюють побратими.

Бесіда за текстом.
  • Що ми знаємо про минуле Санька?
  • Який план запропонував Грицик, щоб провчити пана Зарембу?
  • Як незвичайні здібності Санька допомогли хлопцям викрасти Зарембу з маєтку?
  • Якими рисами характеру наділено в романі козака Швайку, Санька і Грицика?

Роман «Джури-характерники» має великий виховний потенціал, який учитель має на уроці максимально використати. У творі присутні свідома національна самоідентифікація та справжній, потужний патріотизм. Щоб розкрити одну з проблем твору — надлюдську силу має той, хто хоче витратити її на добро іншим — можна порівняти двох героїв-магів — Гаррі Поттера й Санька-характерника. Учитель організовує обговорення героїв Дж. Роулінг і В. Рутківського: Що спільного й чим відрізняються Гаррі Поттер і Санько-характерник?



Спільні риси Гаррі Поттера й Санька-характерника

Мають надлюдську силу

Уміють проникати у свідомість супротивника




Гаррі Поттер
Санько-характерник

Супергерой масової культури
Схожий на героїв фольклорних творів

Фентезійний чаклун
Герой-характерник пригодницького роману з розвиненими особливими здібностями

На лобі має шрам у формі блискавки
Зовнішністю не відрізняється від інших підлітків

Воює проти Тёмного мага Волан-де-Морта
Воює проти ворогів народу

Навчався в закладі для чарівників Хогвартсі
Навчався в характерника Куделі, самотужки вивчив татарську мову

Мета життя — боротьба з міфічними темними силами
Мета життя — служити людям

Користується чаклунськими знаряддями: гостролистом і пером фенікса Фоукса
Чарівними паличками не користується

Мав магічний захист завдяки самопожертві його матері
Магічний захист полягає в тому, що служив людям

Упіймав птаха-ключа, переміг дракона в Турнірі Трьох Чаклунів, урятував Драко Малфоя від Пекельного Полум’я





Під час обговорення вчитель має вивести розмову на розуміння учнями того, що якщо у Дж. Роулінг пригоди здійснюються заради пригод і боротьби з незрозумілими темними силами, то у В. Рутківського «історія… лише засіб, «тло» для розмови про становлення людини в надзвичайних обставинах».

«У романі немає ні містики, ні узвичаєної в дитячих книжках нового часу вигадливої брехні. Бо декларована письменником правда проста — надлюдську силу має той, хто хоче витратити її на добро іншим, а всякий талант — то Дар Божий, який і віддається людям: не за добро чи золото, а щоб прислужиться тим, хто цього Дару не має. Неймовірність його характерників — не у химерності чи дивовижності їхніх вчинків і можливостей, а в надлюдській здатності любити людей і віддавати їм себе всього до крихти».

ІІІ. Узагальнення опрацьованого матеріалу, підведення підсумку уроку.


Радимо прочитати:

Рутківський Володимир Григорович. Вікіпедія

ссылка скрыта

Найвичерпніша біографія В. Рутківського: ЛітАкцент

ссылка скрыта

Інтерв’ю з В. Рутківським:

ссылка скрыта

ссылка скрыта

ссылка скрыта

ссылка скрыта

Літературно-критичний аналіз творів В. Рутківського ссылка скрыта

«Пригоди малих козаків» Літературна вікторина за романом Володимира Рутківського «Джури козака Швайки» (для учнів 5-6 класів)

ссылка скрыта