Рекомендації для викладачів до

Вид материала

Документы

Содержание Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання 2. Коли виникли прототипи сучасних політичних партій? Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання 1. Процес і результат поділу людей на нерівнозначні групи, що утворюють ієрархічну послідовність на основі одного чи множини озн

Подобный материал:

• Методичні рекомендації для викладачів з проведення лекцій для лікарів-інтернів спеціальності, 4233.84kb.
• Методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу, 893.04kb.
• Методичні рекомендації для вчителів (викладачів) з вивчення програми курсу за вибором, 359.87kb.
• Методичні та практичні рекомендації для викладачів дмш з вокально-хорових дисциплін,, 271.93kb.
• Методичні рекомендації щодо укладання робочої програми та регламенту, 617.25kb.
• Методичні рекомендації для викладачів І студентів з пропедевтики педіатрії, 3023.22kb.
• Рекомендації для змін Варшава Чернігів, 2009, 5952.27kb.
• Анкетування студентів кафедри моделювання та моніторингу складних систем (ммсс) внту, 91.99kb.
• Протокол засідання методичного об'єднання викладачів фізико-математичних дисциплін, 108.15kb.
• Аспірантів та студентів які беруть участь у роботі Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 4521.97kb.

Тема 5. Сутність та функції держави


Актуальність теми


Держава посідає особливе місце в політичній системі, надаючи їй цілісності і стійкості, зорієнтованості на важливі суспільні справи. Держава як соціальна організація має виняткову природу походження, до трактування якої у політологічній літературі існують різні концептуальні підходи. Ознайомлення з ними дає більш широке уявлення про сутність держави, її структуру, атрибути та ознаки. Держава виконує відповідні функції як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Важливе місце в системі знань про державу займає окреслення типів та форм державного устрою. Саме відмінність республіки та монархії, унітарної та федеральної чи конфедеративної держави дає уяву про істотні відмінності однієї держави від іншої.

В системі державотворення особливе місце посідають форми та засоби реалізації державної влади, структури та компетенції державних владних органів.


Джерела інформації

1. Дем'янець В. Інститут президентства в країнах Центрально-Східної Європи //Нова політика.-1999.-№3.
   
2. Кульчицький С. Еволюція державного устрою в Україні: від тоталіаризму до демократії //Віче.-1997.№1.
   
3. Медушевский Л.И. Демократия и авторитаризм: Российский конституализм в сравнительной перспективе.-М.,1998.
   
4. Політичні режими сучасності та перехід до демократії /С.Давимука А.Колодій, Ю.Кужелюк та ін.-Львів,1999.
   
5. Політологія: історія та методологія /за заг. ред.проф.Ф.М..Кирилюка.-К: 3доров'я, 2000.
   
6. Работяжев Н.В. Политическая система тоталитаризма: структура и характерные особенности// Вестник Московского университета. Серия 12.-Политические науки.- 1998.-№1.
   
7. Сафонов В.Н. Соотношение форм правления и режимов правления//Социально-политический журнал.-1998.-№1.
   
8. Тарасов Е.Н. Государство как институт политической системы //Социально-политический журнал.-1994.-№1-2.
   
9. Цыганков А.Т. Политический режим //Социально-политический журнал.-1996.-№1.
   
10. Цыганков АЛ. Современные политические режимы: структура, типология, динамика. - М, 1995.
    

Цілі навчання

Загальна мета: Визначати місце держави у політичній системі та у житті суспільства, розуміти відмінності однієї держави від іншої.

Конкретні цілі:

у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:

1. Визначати поняття «держава», основні ознаки, властивості та функції держави;
   
2. Виділяти держави за формою правління та формою територіального державного устрою;
   
3. Характеризувати різні політичні режими.
   

Зміст навчання у відповідності з цілями


Теоретичні питання

1. Теорії походження, сутність, функції та основні ознаки держави.
   
2. Форми державного правління.
   
3. Форми територіального державного устрою.
   
4. Політичні режими та їх типологізація.
   

Технологічна карта заняття

№ п/п	Етапи заняття	Час (хвилини)	Оснащення	Місце проведення
1	Вступ	5	Графологічна структура	Навчальне приміщення
2	Висвітлення теоретичних питань теми по даним рефератів та повідомлень	35	Таблиці графологічної структури	Навчальне приміщення
3	Поточний тестовий контроль	15	Тестові завдання	Навчальне приміщення
4	Корекція результатів тестового контролю	20	Тестові завдання, таблиці графологічної структури	Навчальне приміщення
5	Підведення підсумків	5

ПРИМІТКА: тривалість заняття – 80 хвилин, перерва 5 хвилин.


Стислі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання робляться висновки. Викладач аналізує виступи, корегує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підбиваються підсумки.


Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


1. Обгунтовує положення про те, що держава – це результат історичного розвитку сім'ї; тому абсолютна влада монарха є продовженням влади батька в сім'ї.

1. Теологічна теорія
   
2. Патріархальна теорія
   
3. Договірна теорія
   
4. Психологічна теорія
   
5. Теорія насильства
   

2. Ознаками монархії не є:

1. Передача влади шляхом наслідування
   
2. Строковість (певний строк правління)
   
3. Незалежність від волі населення
   
4. Вибірність влади
   
5. Залежність від волі виборців
   

3. Хоча керівник уряду офіційно не є главою держави, реально він – перша особа у політичній ієрархії. Це опис якої республіки?

1. Змішана
   
2. Теократична
   
3. Президентська
   
4. Аристократична
   
5. Парламентська
   

4. Не допускається політична опозиція, але зберігається автономія особистості та суспільства у неполітичних сферах. Це характеристика якого політичного режиму?

1. Президентсько- пропорційного
   
2. Парламентсько- мажоритарного
   
3. Демократичного
   
4. Авторитарного
   
5. Тоталітарного
   

5. Цей політичний режим може існувати протягом десятиліть, оскільки формує такий тип особистості, котрий не уявляє іншого способу правління та постійно відтворює риси політичної культури та механізм функціонування цього режиму навіть у політичних умовах, що різко змінюються. Це характеристика якого політичного режиму?

1. Тоталітарного
   
2. Авторитарного
   
3. Демократичного
   
4. Президентсько-мажоритарного
   
5. Парламентсько-пропорційного
   

6. Крупні регіони користуються широкою автономією і навіть мають власні парламенти, уряди, адміністративно-управлінськими структурами та самостійно вирішують питання, що передали їм у ведення справ центральні органи (найчастіше, у сфері освіти, комунального господарства, охорони громадського порядку тощо). Проте у сфері оподаткування їх компетенції дуже обмежені, що ставить їх у сильну фінансову залежність від центру. Це опис якої з форм територіального державного устрою?

1. Централізована унітарна держава
   
2. Децентралізована унітарна держава
   
3. Федерація
   
4. Конфедерація
   
5. Парламентська монархія
   

Еталони відповідей: 1 В, 2 А,C 3 Е, 4 D, 5 A, 6 B


Оцінювання студентів


Викладачем оцінюється знання студентів у теоретичних питаннях по темі, згідно плану заняття. Підготовка рефератів та повідомлень, участь в обговоренні реферативних доповідей, розв'язання проблемних ситуацій. Зі студентами проводиться тестування на кожному занятті по усім пунктам теоретичного й практичного матеріалу даної теми.

Студент, що має 90-100% правильних відповідей, заслуговує оцінки «відмінно», 70-89% - оцінки «добре», 60-69% - оцінки «задовільно», менше 60% - оцінки «незадовільно».


Тема 6. Політичні партії та партійні системи


Актуальність теми

Поряд з державою важливими політичними інститутами, елементами політичної системи суспільства є політичні партії. Вони виражають інтереси соціальних спільностей і виступають головною ланкою, яка пов'язує громадянське суспільство з державою, забезпечує представництво соціальних інтересів у політичній сфері суспільства. Багатоманітність соціальних інтересів зумовлює наявність у суспільстві різних політичних партій. У взаємодії – співробітництві чи боротьби – між собою вони прагнуть до завоювання (найчастіше за допомогою виборів), утримання та використання державної влади. Перемога тієї чи іншої політичної партії на виборах створює можливість використання державних посад для утвердження і вирішення економічних, соціальних і політичних питань. Боротьба політичних партій і свобода вибору є важливими засадами демократичного суспільства. Політичний режим без партій увічнює панування традиційних еліт, сформованих за ознаками походження, знатності, багатства. Такий режим робить вибори формальними й нав'язує громадянам чужих їм керівників. Історичний досвід показує: якщо суспільством не керують політичні партії, то ним керують клани. Конкретизація загального уявлення про політичні партії, про їх переваги й недоліки, місце і роль у політичній системі сприяє кращій орієнтації громадян у політичній ситуації в країні.


Джерела інформації

1. Білоус А. Виборче законодавство та партійна система України в порівнянні з деякими країнами ЄС та Східної Європи //Нова політика.-1999.-№1.
   
2. Бабій СІ. Політичні партії: минуле, сучасність, проблеми правового статусу.//Трибуна.-1997.-№ 1,2.
   
3. Выдрин Д.И. Многопартийность: "за" и "против" //СПН. - 1990. -№9.
   
4. Голубицький О.П., Криворучко Т.Г., Кулик В.О., Якушик В.М.. Політичні партії України.-К. :Кобза, 1998.
   
5. Зельницький А., Удовенко П. Політичні партії і вибори. - К.: ІУЕП "Гарант квалі", 2003
   
6. Оксак О. Відповідальність проти популізму: виборці, партії та уряд у
   демократичному суспільстві //Нова політика. - 2000. - №1.
   
7. Пахарєв А. Багатопартійність і партійна система — поняття не тотожні //Віче.- 2002.-№2.
   
8. Политическая наука: Политические партии и партийные системы в современном мире: Сб. науч.тр./РАН.ИНИОН. Центр социал.нацч.-информ.исслед., Отд.полит.науки, Рос. ассоц. полит.науки; Ред. и сост. Кулик А.Н., Мелешкина Е.Ю. — М.: ИНИОН РАН, 2006. – 284 с.
   
9. Примуш М.В. Вибори. Демократія. Партії. //Політика і час. - 2000. -
   №5-8.
   
10. Примуш М.В. Демократія і багатопартійність //Політика і час.-2001.-№2.
    
11. Примуш М.В. Історія і теорія політичних партій. - Донецьк: "Китис",
    2000, - 260с.
    
12. Примуш М.В. Політична орієнтація політичних партій //Трибуна. -
    2000.-№5-6.
    
13. Примуш М.В. Політичні партії: механізми інституалізації і структурної
    трансформації: автореф. дис. д-ра політ. Наук. - Львів, 2003
    
14. Примуш М.В. Політичні партії на виборах //Віче, 2003.-№10.
    
15. Примуш М.В. Право і утворення політичних партій./Право України.-2004.- №1.
    
16. Политические партии и партийные системы //Вестник Моск.ун-та.-Серия 12, Политические науки.-1998.-№6.
    
17. Саміло Г. Політичні партії як складова частина політичної системи демократичної держави //Підприємництво, господарство і право. -2003.-№4.
    
18. Танчер В., Карась О., Кучеренко О. Політичні партії та рухи у світлі "ситуації постмодерну"-К., 1997.
    
19. Шведа Ю. Партійна система України на шляху до поляризованого плюралізму //Українські варіанти.-1998.-№3-4
    
20. Шведа Ю. Соціологія партійних систем Моріса Дюверже //Нова політика.- 1996.-№4,5.
    

Цілі навчання


Загальна мета: розуміти сутність політичних партій та партійних систем.

Конкретні цілі:

у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:

1. Надати визначення поняттю «політична партія», охарактеризувати ґенезу політичних партій.
   
2. Аналізувати сутність, структуру, функції політичної партії.
   
3. Виділяти типи політичних партій
   
4. Порівнювати партійні системи.
   
5. Розумітися на особливостях партійної і виборчої системи в Україні.
   

Теоретичні питання

1. Сутність, ґенеза та функції політичних партій.
   
2. Структура та типологія політичних партій.
   
3. Різновиди партійних систем.
   
4. Партійна і виборча системи в Україні.
   

Технологічна карта заняття

№ п/п	Етапи заняття	Час (хвилини)	Оснащення	Місце проведення
1	Вступ	5	Графологічна структура	Навчальне приміщення
2	Висвітлення теоретичних питань теми по даним рефератів та повідомлень	35	Таблиці графологічної структури	Навчальне приміщення
3	Поточний тестовий контроль	15	Тестові завдання	Навчальне приміщення
4	Корекція результатів тестового контролю	20	Тестові завдання, таблиці графологічної структури	Навчальне приміщення
5	Підведення підсумків	5

ПРИМІТКА: тривалість заняття – 80 хвилин, перерва 5 хвилин.


Стислі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання робляться висновки. Викладач аналізує виступи, корегує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підбиваються підсумки.


Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


1. Коли діючі політичні угрупування («партії») виступали у формі тимчасових об'єднань?

1. у Давньому Сході
   
2. в античності
   
3. у середні віки
   
4. у період ранніх буржуазних революцій
   
5. у середині ХХ ст.
   

2. Коли виникли прототипи сучасних політичних партій?

1. у Давньому Сході
   
2. в античності
   
3. у середні віки
   
4. у період ранніх буржуазних революцій
   
5. у середині ХХ ст.
   

3. Головне завдання – нівелювати соціальні протиріччя, не допустити розвитку багаточисельних конфліктів. Це опис якої з функцій політичних партій?

1. Функція представництва інтересів
   
2. Соціальної інтеграції
   
3. Ідеологічна
   
4. Досягнення влади
   
5. Політичного рекрутування
   

4. Підбір та висунення кадрів як для самої партії, так і для інших організацій. Це опис якої з функцій політичних партій?

1. Функція представництва інтересів
   
2. Соціальної інтеграції
   
3. Ідеологічна
   
4. Досягнення влади
   
5. Політичного рекрутування
   

5. Партії впливових людей, котрі мають авторитет і можуть розраховувати на підтримку. Ідеологізовані досить слабко, більшою мірою керуються виборчим прагматизмом. До таких партій відносять Республіканську та Демократичну партії США. Це опис якого з типів партій?

1. Ліві партії
   
2. Революційні партії
   
3. Конфесійні партії
   
4. Кадрові партії
   
5. Ідеологічні партії
   

Еталони відповідей: 1 С, 2 D, 3 B, 4 E, 5 D


Оцінювання студентів


Викладачем оцінюється знання студентів у теоретичних питаннях по темі, згідно плану заняття. Підготовка рефератів та повідомлень, участь в обговоренні реферативних доповідей, розв'язання проблемних ситуацій. Зі студентами проводиться тестування на кожному занятті по усім пунктам теоретичного й практичного матеріалу даної теми.

Студент, що має 90-100% правильних відповідей, заслуговує оцінки «відмінно», 70-89% - оцінки «добре», 60-69% - оцінки «задовільно», менше 60% - оцінки «незадовільно».


Тема 7. Суспільні рухи та суспільні організації


Актуальність теми


Багатоманітні групи людей, об'єднані спільними рисами соціально-економічного становища, видами професійної і громадської діяльності, захопленнями, для задоволення своїх інтересів створюють не лише політичні партії, а й різні суспільні організації, приєднуються до суспільних рухів, які прагнуть до представництва інтересів у політичній сфері суспільства. На державному рівні суспільні рухи та організації є інститутами демократизації суспільства. Політика для них виступає одним із засобів досягнення поставлених цілей та основним об'єктом впливу.

Суспільні рухи й організації є невід'ємним елементом демократичного суспільства. Оскільки в кожному суспільстві існують різноманітні інтереси, а окремі рядові громадяни не можуть задовольнити свої інтереси поодинці, в такому випадку вони змушені об'єднатися. Узагальнення і формулювання групових інтересів надзвичайно важливе як для самих суспільних організацій і рухів, так і для держави. Звуження поля їх діяльності, перешкода для громадян створити ці об'єднання роблять правлячий режим більш жорстким, ізолюють правлячу еліту від народу.

Джерела інформації

1. Андреев С.С. Политические движения и политические процессы // СПН. - 1991. - №8.
   
2. Антонович И.И. Общественные движения и проблемы власти // СПН. 1991. -№4.
   
3. Базовкін Т., Кремінь В. Партії та громадські об'єднання України.-К.,1994.
   
4. Вятр Е. Социология политических отношений. - М., 1989.
   
5. Джордан Г. Группы давления, партии и социальные движения: есть ли
   потребность в новых разграничениях? //МЭ и МО. - 1997. -№1.
   
6. Еригин А.А. Особенности формирования и деятельности студенческих
   общественно-политических организаций в условиях становления
   многопартийности в Украине: Дис.... канд. философ, наук.: 09.00.11, /
   Нац. юрид. академия Укр.- X., 1992.- 149л. // Дис. фонд НБУ ім. В.І.
   Вернадського - ДС 40105.
   
7. Заблюк Н.Г. Лоббизм в США как политический институт //США:
   экономика, политика, идеология.- 1995. -№1-2.
   
8. Кіпень В.П. Масові настрої та політичні орієнтації населення
   Донеччини: причини і наслідки // Схід.-І997.- №8(15).- СЗ-12.
   
9. Конгрес Української молоді. // Довідкові матеріали. - К.: Політична думка. -
   1996.- 86с.
   
10. Корнієвський О.А., Якушик В.М. Молодіжний рух та політичні об'єднання в сучасній Україні.-К., 1997.
    
11. Лепекин В. «Группы давления»: генезис и класификация //Власть.-1993.-№3.
    
12. Литвин Д. Молодіжні громадсько-політичні організації. // Політика і час. -1991. - №3.
    
13. Мартинюк И.О. Проблемы жизненного самоопределения молодёжи
    (опыт прикладного исследования).: Дис. ...докт. социол. наук.: 22.00.04.
    /АН Украины. Ин-т социологии. - К., 1993.-291с.
    

Цілі навчання

Загальна мета: розуміти сутність та значення суспільних рухів та суспільних організацій

Конкретні цілі:

у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:

1. Розрізнити поняття «групи інтересів», «суспільно-політичні рухи» та «суспільні організації»;
   
2. Визначити функції груп інтересів та суспільно-політичних рухів;
   
3. Виокремлювати різні типи груп інтересів та суспільно-політичних рухів;
   
4. Аналізувати функціонування груп інтересів, суспільно-політичних рухів та суспільних організацій в Україні і в світі (зокрема пов'язаних із сферою охорони здоров'я);
   

Зміст навчання у відповідності з цілями


Теоретичні питання

1. Типологія та функції груп інтересів.
   
2. Сутність, типологія та функції суспільно-політичних рухів.
   
3. Лобістські групи.
   
4. Групи інтересів, суспільно-політичні рухи та організації, що пов'язані зі сферою охорони здоров'я.
   

Технологічна карта заняття

№ п/п	Етапи заняття	Час (хвилини)	Оснащення	Місце проведення
1	Вступ	5	Графологічна структура	Навчальне приміщення
2	Висвітлення теоретичних питань теми по даним рефератів та повідомлень	35	Таблиці графологічної структури	Навчальне приміщення
3	Поточний тестовий контроль	15	Тестові завдання	Навчальне приміщення
4	Корекція результатів тестового контролю	20	Тестові завдання, таблиці графологічної структури	Навчальне приміщення
5	Підведення підсумків	5

ПРИМІТКА: тривалість заняття – 80 хвилин, перерва 5 хвилин.


Стислі методичні рекомендації до роботи на практичному занятті.

Форма проведення заняття - семінар-практикум. Заняття проводиться відповідно до технологічної карти.

Основою навчання є робота відповідно до плану семінарського заняття. Доповідачі роблять повідомлення по теоретичних питаннях; співдоповідачі – доповнюють, уточнюють, аналізують повідомлення; опоненти - задають додаткові питання. Після розгляду кожного питання робляться висновки. Викладач аналізує виступи, корегує й уточнює їх, звертає увагу на помилки у відповідях. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці заняття підбиваються підсумки.


Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання


1. Коли у суспільних науках з'явилося поняття «группи інтересів»?

A. у XVI ст.

B. у сер. XIX ст.

C. у 20-30-х рр. XX ст.

D. після II світової війни

E. у 80-их рр. XX ст.


2. Одночасно з якою функцією у групи інтересів з'являється і функція інформування суспільства та влади про свої політичні цілі та наміри?

1. Формування політичних цілей
   
2. Підтримка та захист індивідуальних і групових інтересів
   
3. Формування політичних еліт та владних структур суспільства
   
4. Тиск на структури влади