Методика проектного навчання на уроках технічної праці в 5 класі

Вид материалаУрок

Содержание


Об’єкт навчальної праці
Тип уроку.
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
V. Вивчення нового матеріалу за планом
VI. Практична робота.
6.2. Самостійна робота учнів.
6.3 Поточний інструктаж
6.4 Заключний інструктаж
Об’єкт навчальної праці
IV. Мотивація навчально-трудової діяльності.
V. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
7.1. Вступний інструктаж.
7.2. Самостійна робота учнів.
7.3 Поточний інструктаж
7.4 Заключний інструктаж
Об’єкт навчальної праці
Орієнтовний план проведення уроку
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
V. Вивчення нового матеріалу за планом
На першому
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

VI. Практична робота

Завдання 1. Збирання рослинних решток на дослідній ділянці

Завдання 2. Ознайомлення з будовою плуга.

Послідовність виконання роботи

1. Покажіть робочі частини плуга. Яку роботу вони виконують?

2. Визначте ширину оранки (захвату) одного корпусу плуга, всього агрегату за один прохід і затрату часу.

3. Підрахуйте, яку площу виоре тракторний агрегат за один прохід, за одну годину роботи, за зміну.

4. За допомогою лінійки (глибиноміра) визначте глибину оранки.

VII. Підсумок уроку.

7.1 Рефлексія:

Учитель просить кожного учня повідомити (методом «мікрофон»):

1.Порівняйте роботу плуга і лопати

7.2 Заключна частина:
  • аналіз виконаної роботи, мотивація оцінок;
  • виставлення оцінок за роботу на уроці.


Урок 29. Технологія вирощування овочевих культур (1год.)


Мета уроку. Засвоєння знань про біологічну характеристику овочевих культур, вимоги та способи підготовки ґрунту під овочеві культури. Сприяти розвитку інтересу до проведення дослідницької роботи з овочевими культурами.

Об’єкт навчальної праці: висівання насіння огірка.

Обладнання: ванночки, фільтрувальний папір або стерильні клаптики тканини, банки з водою, насіння огірків, робочий зошит.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.


Орієнтовний план проведення уроку.

І.Організаційна частина ( 2 хв )

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів ( 6 хв )

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв )

IV.Повідомлення теми, мети, завдань уроку( 1 хв )

V. Вивчення нового матеріалу ( 7 хв )

VI. Практична робота ( 20 хв )

VII. Підсумок уроку ( 7 хв )


Хід уроку

І.Організаційна частина:
  • перевірка присутніх;
  • призначення чергових.

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (методом бесіди з’ясовують питання):

1.Що таке ґрунт?

2.Які ви знаєте типи ґрунтів?

3.Які ви знаєте ручні та механізовані знаряддя праці?

4.Яка схожість та відмінність між ручними та механізованими знаряддями та видами обробітку ґрунту?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Сьогодні на практичній частині нашого уроку ми будемо навчатись висівати овочеву культуру. Надалі будемо спостерігати за її ростом та навчатись здійснювати догляд. У всіх вас є присадибна ділянка, на якій ви можете вирощувати різні овочі, застосовуючи знання та уміння, що отримаєте на цьому та наступних уроках.


IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

- називати овочеві культури;

- пояснювати біологічні характеристики овочевих культур;

- правильно висівати насіння овочів.

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) Коротка біологічна характеристика овочевих культур.

б) Підготовка насіння до висівання.

а) Овочівництво – важлива галузь рослинництва. До овочів належать капуста, помідори, огірки, цибуля, часник, столові коренеплоди (морква, буряки, та інші), перець, баклажани тощо.

Усі овочі мають у своєму складі дуже цінні мінеральні речовини. Особливо багато в них фосфору, кальцію, заліза. Наприклад, у моркві й шпинаті багато заліза, в часнику, капусті, помідорах багато фосфору, який входить до складу клітин людського організму.

Часник, листя петрушки, кропу містять особливі речовини, які вбивають хвороботворні мікроорганізми й захищають людину від захворювань. Ці речовини називають фітонцидами.

б) Насіння дво-трирічної давності має кращу схожість. Воно дає рослини з підвищеною врожайністю. Якщо такого насіння немає, то можна користуватись насінням поточного року. Для цього його прогрівають при температурі 50-60 градусів протягом 2...4 годин.

Щоб запобігти грибковим хворобам, наприклад, насіння огірків, обробляють спеціальними речовинами. Наприклад, вміщують насіння в однопроцентний розчин перга манату калію, потім кілька разів промивають в теплій воді, намочують і просушують протягом 12...20 годин. Проросле насіння висівають в ящики з деревною тирсою (шар завтовшки 4...5 см). Тирсу попередньо кип’ятять 30...60 хвилин, потім охолоджують. Насіння висівають у невеликі борозенки завглибшки 1,5 см на відстані 2 см одне від одного. Зверху його покривають тирсою і злегка зволожують теплою водою. Ящики з насінням розміщують під освітлювальними установками.

VI. Практична робота.

Завдання. Закладання насіння огірків для визначення схожості.

6.1. Вступний інструктаж.

Поетапна демонстрація і пояснення послідовності виконуваних операцій:

1.Відібрати 100 насінин огірків.

2.Підготувати ванночку, покласти на дно стерильний клаптик тканини або фільтрований папір, налити у ванночку води так, щоб клаптик або папір тільки промок.

3.Розкласти насінини по одній у ванночці.

4.Записати в зошит порядок виконання роботи й дату закладання насіння на пророщування.

5.Поставити ванночку в теплицю або в кабінеті на освітленому місці, вести спостереження і в разі потреби зволожувати насіння.

6.Усі зміни (поява коренів, сім’ядольних листочків) зазначати в робочому зошиті.

6.2. Самостійна робота учнів.

Завдання. Вивчення плода огірка

Послідовність виконання роботи:

1.Розгялнути зовнішню будову плода огірка й намалювати його в зошиті.

2.Зробити поздовжній і поперечний розрізи плода, розглянути його будову й намалювати в зошиті.

6.3 Поточний інструктаж:

- слідкувати за дотриманням послідовності виконуваних робіт;

- акцентувати увагу учнів на правилах безпечності праці та гігієни під час виконання робіт;

6.4 Заключний інструктаж:

- звернути увагу на кращі роботи учнів;

- вказати на недоліки допущені в роботі, шляхи усунення;

VII. Підсумок уроку.

7.1 Рефлексія (методом обговорення «мікрофон»):

Учитель просить кожного учня повідомити:

1.Що нового він побачив (під час замальовування і вивчення будови) у звичному для нього овочі – в огіркові?

7.2 Заключна частина:
  • виставлення оцінок за роботу на уроці;



Урок 30. Біологічна характеристика ягідних культур (1 год.)


Мета уроку. Засвоєння знань про біологічну характеристику ягідних культур, вимоги до вирощування ягідних культур, формування вмінь висаджувати суницю. Виховувати бережливе ставлення до природних ресурсів ( вода, грунт, поняття про чорнозем тощо).

Об’єкт навчальної праці: вирощування суниць.

Обладнання: лопатка, саджанці суниці, кілочки, мотузка.

Тип уроку. Комбінований.


Орієнтовний план проведення уроку

І.Організаційна частина ( 2 хв )

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу ( 2 хв )

ІІІ. Актуалізація опорних знань ( 3 хв )

IV.Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв )

V. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ( 1 хв )

VІ. Вивчення нового матеріалу ( 5 хв )

VIІ. Практична робота ( 25 хв)

VIIІ. Підсумок уроку ( 5хв )

Хід уроку

І.Організаційна частина.
  • перевірка присутніх;
  • призначення чергових.

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу (методом бесіди з’ясовують питання):

1.У чому полягає цінність овочів?

2.Назвіть сорти овочевих культур.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Які ягідні культури є на вашій присадибній ділянці?

2.З чого складається дерево?

3.Чим кущова рослина відрізняється від дерева?

IV. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Сьогодні ми з вами будемо вивчати способи висаджування суниці. Це дуже поживна ягода, про яку ви напевне всі чули і коштували. Науковцями доведено, що на якість та кількість вирощуваних рослин впливає багато чинників – починаючи з того, де висаджують певну культуру та від способів висаджування, догляду тощо.

Знаючи способи та вимоги, щодо висаджування цієї ягоди ви зможете на власній присадибній ділянці покращити врожайність суниці.

V. Повідомлення теми, мети, завдань уроку:

- пояснювати біологічні характеристики ягідних культур;

- висаджувати суницю.

VI. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) Коротка біологічна характеристика ягідних культур.

б) Найбільш поширені ягоди, які ростуть у вигляді кущів: смородина, аґрус, малина, суниця, жимолость їстівна (або деревник, козолист), ожина. Вони стовбура не утворюють, а їхня крона складається з гілок різного віку. Ягідні кущові рослини більш примхливі до умов вирощування, і тому потребують більш ретельного догляду ніж плодові дерева.

Чорна смородина не переносить великої кількості води, тому її висаджують на ґрунтах помірної вологості. Смородина має найбільшу кількість дуже корисного, для організму людини, вітаміну – вітамін С.

Аґрус також погано розвивається, якщо забагато вологи. Кущі аґрусу погано переносять холодну зиму, тому їм потрібен досить великий шар снігу. Разом з тим недостатня кількість вологи, також погано впливає на плодовитість цієї рослини. Коріння аґрусу та чорної смородини сягають на глибину не більш як 30 см, крім вертикальних – вони проникають на глибину до 2,5 м.

Плоди жимолості мають розмір до 2 см в довжину і 1 см в поперечнику, чорного кольору із сизуватим відтінком. Квіткова частина цієї культури здатна витримувати весняні заморозки до –7 градусів за Цельсієм. Проте жимолость потребує високої освітленості, тому її не висаджують поряд з деревами.

Червона малина – складається (надземна частина) із двох стебел – річних та дворічних, які власне плодоносять. Після врожаю дволітні стебла всихають. Підземна частина рослини складається з одного горизонтального кореня (його ще називають підземне стебло), від якого відходять додаткові корені, що залягають на глибину 10-12 см. Малина так само як і ожина не переносить надлишкової вологи в ґрунті.

Суниця – теж кущ, але дуже маленький, низькорослий. Надземна його частина складається з однорічних приростів («ріжків»), на яких розвиваються листки: квітконосні пагони і повзучі «вуса».

Коренева система суниці в цілому мочкувата. Вона складається з багаторічного кореневища, додаткових коренів, ріжка і бокових мочкуватих коренів.

В цілому суниця не вимоглива - може пристосовуватись до будь яких грунтово-кліматичних умов. Разом з тим, вологолюбива, боїться низьких температур, тому краще почувається, коли взимку багато снігу.

VIІ. Практична робота.

Завдання. Висаджування суниці.

7.1. Вступний інструктаж.

Поетапна демонстрація і пояснення послідовності виконуваних операцій:

1.Забити два кілочки для виставлення шнура, за яким будуть робити рядок.

2.Совком роблять невеликі ямки (глибиною 8-10 см) з прямовисною стінкою біля шнура.

3.До прямовисної стінки приставляють розсаду так, щоб коренева шийка її знаходилась точно на рівні ґрунту, а корені розміщувалися в ямці не згинаючись.

4.Навколо кожної рослини заступом роблять невелику лунку, в яку відразу виливають 0,5-0,8 л води.

5.Висаджену суницю прикривають від сонця папером або свіже скошеною травою.

7.2. Самостійна робота учнів.

Завдання. Приготування ямок під розсаду

Послідовність виконання роботи:

1.Викопують ямку глибиною 10 см.

2.Заповнити ямку розпушеним ґрунтом, який ущільнити руками.

3.Знову добавити розпушеного ґрунту і повторити операцію, так щоб шийка рослини або її верхня брунька, відповідно, знаходились на лінії або над лінією ґрунту.

7.3 Поточний інструктаж:

- слідкувати за дотриманням послідовності виконуваних робіт;

- нагадати учням, що суниця не любить як глибокої так і мілкої посадки (див мал..)

- звернути увагу учнів на те, що верхня брунька (сердечко) рослини, під час її посадки, повинна бути над ґрунтом - якщо її присипати землею суниця загине:




а) б) в)

а – правильно; б і в – неправильно.

- не можна виливати на одну висаджену розсаду суниці більше 0, 8 л води;

- акцентувати увагу учнів на правила безпечної праці та гігієни під час виконання робіт.

7.4 Заключний інструктаж:

- звернути увагу на кращі ділянки учнів;

- показати учням розсаду, яку висаджено не правильно, пояснити чому не правильно (можна попросити учнів щоб спочатку пояснили самостійно), вказати шляхи усунення допущених в роботі помилок.

VIIІ. Підсумок уроку.

8.1 Рефлексія:

Учитель просить кожного учня повідомити:

1.Чому всі ягідні культури вважають корисними для людини?

2.Що нового він дізнався про овочеві та ягідні культури?

3.Чи можна вважати, що на уроці було досягнуто очікуваних результатів? Чому?

8.2 Заключна частина
  • виставлення оцінок за роботу на уроці;


Урок 31. Благоустрій і озеленення території


Мета уроку: Засвоєння знань про роль і місце зелених насаджень у житті людини, умови використання у насадженнях різних порід, породи декоративних і захисних рослин.

Об’єкт навчальної праці: проектування зелених насаджень (альпінарію тощо)

Обладнання: садовий інвентар

Тип уроку. Засвоєння нових знань.


Орієнтовний план проведення уроку

І.Організаційна частина ( 2 хв )

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів ( 3 хв )

ІІІ.Мотивація навчально-трудової діяльності ( 3 хв )

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ( 2 хв )

V. Вивчення нового матеріалу ( 10 хв )

VI. Практична робота ( 20 хв )

VII. Підсумок уроку ( 5 хв )


Хід уроку

І.Організаційна частина.
  • перевірка присутніх;
  • призначення чергових.

ІІ Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.

1. Яку роль, на вашу думку, відіграють зелені насадження у житті людини ?

2. Які породи дерев ви знаєте?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Сьогодні ми з вами будемо вивчати способи та методи озеленення території. Здобуті знання та уміння можна застосувати ( і вдосконалювати) вдома на присадибній ділянці.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

- пояснювати роль і місце зелених насаджень у житті людини;

- пояснювати поняття «садово-паркове мистецтво»;

- знати умови планування (проектування) зелених насаджень.

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) Садово-паркова архітектура

а) Садово-паркова архітектура – це мистецтво будівництва та організації парків, садів, альпінаріїв та інших зелених насаджень. В основі садово-паркової архітектури покладено принцип застосування як типових, так і творчих проектів.

Проектування садово-паркової архітектури відбувається у три етапи.

На першому складається план ділянки (на аркуші паперу), на якій наносять всі складові майбутньої композиції парку:
  • споруди або будівельні елементи;
  • відзначають дерева та кущі, які планують зберегти;

На другому етапі складають схему (яку потім переносять до основного плану) посадки нових рослин з визначенням строків їхнього зацвітання і кольорів квітів, щоб надалі можна було визначити і перевірити гармонійність кольорів. На схему наносять розташування декоративних елементів (стежки, прямовисні стінки, ліхтарики, вазони для квітів, водойми і т.д.).

Третій етап передбачає підготовку території перед будівництвом:
  • прибирання території від сміття;
  • вирубка старих, непотрібних кущів;
  • чистка, проріджування і оформлення крони рослин, які залишають згідно до складеного плану;
  • вирівнювання чи створення нового рельєфу.

VI. Практична робота.

Завдання 1. Складання схеми зелених насаджень на території школи із запропонованого переліку рослин, які є на території школи, та які пропонуються: фіалки, ромашки, урсінія, чорнобривці, молодило, туя (кущовидна), рододендрон.

6.1 Самостійна робота учнів (в інтерактивних групах).

1. Скласти список (у зошиті) існуючих насаджень на території школи - дерева, кущові та квіткові рослини.

2. З’ясувати (через спільне обговорення кожною групою), які кольори мають існуючі та запропоновані (учителем) рослини і відповідно скласти схему насаджень.

6.3 Поточний інструктаж:
  • показати учням як складається схема;
  • звернути увагу на те, що на схемі посадок вказати назву рослини, строки зацвітання, їх колір (кольоровими олівцями);
  • нагадати про гармонію (відповідність) кольорів: зелений гармонує до жовтого або білого тощо.

VII. Підсумок уроку.

7.1 Рефлексія:

1.Чи змінилося ваше ставлення до зелених насаджень після сьогоднішнього уроку? Чому?

2. Яка робота на уроці виявилася для вас найбільш цікавою?

7.2 Заключна частина:
  • мотивація оцінок;
  • виставлення оцінок за роботу на уроці.


Технологія догляду за тваринами


Урок 32. Технологія вирощування кролів. Утримання кролів (1 год.)


Мета уроку. Засвоєння знань про тваринництво як галузь сільськогосподарського виробництва, способи утримання кролів, особливості догляду за приміщеннями для кролів. Розвивати пам'ять. Виховувати інтерес до с/г тварин.

Об’єкт навчальної праці: проектування клітки для кролів.

Обладнання: креслярський інструмент (лінійки, олівці, креслярський папір або папір в клітинку тощо).

Тип уроку. Засвоєння нових знань.


Орієнтовний план проведення уроку.

І.Організаційна частина ( 2 хв )

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів ( 4 хв )

ІІІ.Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв )

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ( 2 хв )

V. Вивчення нового матеріалу ( 10 хв )

VI. Практична робота ( 15 хв )

VII. Підсумок уроку ( 5 хв )


Хід уроку

І.Організаційна частина.
  • перевірка присутніх;
  • призначення чергових.

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (методом бесіди з’ясовують питання):

1.Яких свійських тварин ви знаєте? Де ви їх бачили? Які з них вам найбільше подобаються? Чому?

2.Для чого, на вашу думку, утримують домашніх (свійських) тварин?

3.Які потреби задовольняє людина утримуючи тварин в домашньому господарстві?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Сьогодні ми з вами ознайомимося з одним із напрямків сільськогосподарського виробництва – тваринництвом. Таке ознайомлення може бути для вас не лише цікавим але й корисним. Адже переважна більшість з вас завжди допомагає своїм дідусям та бабусям по господарству – доглядати свійських тварин. Проте такий догляд може бути більш якісним, якщо ви будете знати про тваринництво як с/г виробництво. Лише уявіть як будуть приємно здивовані у вашій родині, коли дізнаються, що ви не лише можете доглядати за кролями, але й знаєте, як краще їх утримувати, годувати та й взагалі знаєте різні породи цих тварин і відмінності між ними. Отже маючи такі знання та відповідні уміння ви зможете більше допомагати своїй родині в утриманні господарства.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

- називати породи кролів;

- знати умови утримання кролів.


V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) тваринництво як галузь сільськогосподарського виробництва;

б) породи кролів;

в) утримання кролів.

а) Сільське господарство об’єднує взаємопов’язані між собою галузі - рослинництво і тваринництво.

При вирощуванні рослин обробляють ґрунт, вносять у нього добрива і висівають насіння. Тому рослинництво часто називають ще землеробством.

Землеробство – це вирощування продовольчих, технічних, кормових та інших рослин. Землеробство поділяють на:
  • Рільництво;
  • Овочівництво;
  • Плодівництво;
  • Квітникарство й виноградарство.

Тваринництво дає людині м’ясні й молочні продукти харчування, а також шкіру, хутро та інші побічні продукти. Тваринництво поділяють:
  • на скотарство (м’ясне й молочне);
  • свинарство
  • вівчарство;
  • конярство;
  • звірівництво;
  • кролівництво.

б) Якщо с/г виробництво складається з декількох виробництв (тваринництво, рослинництво), то відповідно кожна з цих галузей має свої складові частини (їх часто називають специфікацією). Одна з таких специфікацій тваринництва – кролівництво. Кролівництво досить прибуткове виробництво, яке ґрунтується на вирощуванні кролів. За основною продукцією їх поділяють на дві основних групи – шкуркові та пухові. Крім того, в залежності від довжини та особливостей волосяного покрову їх поділяють на три групи: нормально шерстні, короткошерсті та довгошерсті (пухові). Розрізняють такі породи кролів: сірий велетень, чорно-бурий, білий велетень, шиншила, ангорський пуховий та інші.

Сірий велетень – шкуркова порода нормально шерстних кролів, яка була виведена вітчизняними ученими (Полтавська область, колгосп «Петровський»). Вага – 5 кг. Колір має заячий – сірий, який буває різних відтінків.

Чорно-бурий – від попередньої породи відрізняється кольором (нагадує темно-коричневий або колір «какао»), має також дещо меншу голову та вуха, на 2-3 кг важчий. Проте довжина тулуба така сама як у «Сірого велетня».

Білий велетень – відносять до шкуркової породи великих розмірів. Колір має білий, вага 5 кг.

Шиншила - належить до шкуркової нормально шерстної породи. Схожа на сірого велетня і за кольором і за розмірами (вага 5 кг, довжина 58-60 см). Відмінності – має більш розлогі вуха; колір сірий, але на відміну від згадуваної породи (сірий велетень) має добре голубуватий або сріблястий відтінок.

Ангорський – своєю шерстю нагадує шерсть ангорських кіз. Цікаво те, що на сьогоднішній день не відомо точне походження цієї породи. Крім того шерсть, якою вкрито його тіло, до 7-8 місячного віку цієї породи досягає 10-12 см у завдовжки. Як правило її стрижуть кожного місяця. За кольором є три види ангорської породи – біла, чорна і блакитна.

в) Найбільш поширене кліткове розведення кролів. Утримання кролів у клітках на вільному повітрі протягом року сприяє вирощуванню життєстійких тварин.

У північних районах нашої країни застосовують комбіноване утримання кролів. Весною, влітку й восени кролів тримають на вільному повітрі, а взимку разом з клітками переносять в неопалювані, добре провітрювані (але без протягів) приміщення. Комбіноване утримання полегшує догляд за кролями в період сильних снігопадів та морозів. Клітка повинна відповідати таким конструктивним вимогам:
  • мати просту конструкцію;
  • робітник, який доглядає за тваринами повинен мати вільний доступ до будь-якого місця або куточка клітки;
  • мати достатні розміри (під час проектування розмірів необхідно враховувати, що самки кролів достатньо плодовиті);
  • матеріла, який використовують при виготовленні – фанера, цегла тощо.



Сірий велетень Чорно-бурий


Білий велетень Шиншила Ангорський


Клітки, як правило, мають два відділення: гніздове й кормове. Взимку або ранньою весною, перед окролом маток, у гніздове відділення вставляють маточник, що являє собою ящик із фанери або тонкого тесу. Перед тим як відсадити кроленят від матки, для них готують клітки (чистять, миють, дезинфікують). У клітках повинні бути годівниці і ясла.

VI. Практична робота

6.1. Вступний інструктаж

Завдання 1. Вичищання кліток.

Поетапна демонстрація і пояснення послідовності виконуваних операцій.

1.Підготуватись до виконання завдання: надіти халат, робочі рукавиці, взяти відповідний інвентар.

2.Користуючись інвентарем, вичистити клітку.

3.Привести інвентар у порядок, покласти інвентар і одяг на місце. Вимити руки.

Завдання 2. Проектування конструкції кліток для кролів.

6.3 Поточний інструктаж (до завдання 1)

- слідкувати за дотриманням послідовності виконуваних робіт;

- акцентувати увагу учнів на правила безпечної праці та гігієни під час виконання робіт.

6.4 Поточний інструктаж (до завдання 2)

Під час самостійної роботи учнів звернути їхню увагу на:
  • конструктивні вимоги до клітки;
  • результат роботи необхідно представити у вигляді ескізу у трьох виглядах;
  • слідкувати за дотриманням учнями основних правил виконання креслення.

VII. Підсумок уроку.

7.1 Рефлексія:

Учитель просить кожного учня повідомити:

1.Яка мета сьогоднішнього уроку (очікуваний результат) і чи досягнута вона взагалі?

2.Що нового ви дізналися про свійських тварин?

3.Як створити найкращі умови для кролів?

4.Назвіть породи кролів? За якими ознаками можна відрізняти породи кролів?

7.2 Заключна частина:
  • виставлення оцінок за роботу на уроці;
  • домашнє завдання: виготовити за складеним ескізом клітку для кролів.