Методика проектного навчання на уроках технічної праці в 5 класі

Вид материала

Урок

Содержание Мета уроку Об’єкт навчальної праці V. Вивчення навчального матеріалу за планом VI. Практична робота. 6.2 Поточний інструктаж Об’єкт навчальної праці Орієнтовний план проведення уроку V. Вивчення нового матеріалу за планом VІ. Практична робота. 6.1 Вступний інструктаж. 6.2 Поточний інструктаж. 7.2. Заключна частина Об’єкт навчальної праці V. Практична робота. 5.2 Поточний інструктаж 5.3 Заключний інструктаж Урок 19. Складання виробів. Прийоми з’єднання деталей (1 год.) Об’єкт навчальної праці Тип уроку. V. Вивчення нового матеріалу за планом ... Полное содержание

Подобный материал:

• Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючої, 1462.27kb.
• Формування у дитини емоційно-позитивного ставлення до навчання, 161.42kb.
• Положення про навчання з охорони праці мислятинської зош І – ІІІ ступенів, 504.82kb.
• Практикум з технічної праці (навчальний модуль „Ручна обробка металів ) форма навчання:, 190.72kb.
• Список наукових праць з проблеми «Методика проектно-технологічної діяльності учнів, 89.01kb.
• Інноваційні технології на уроках фізичної культури, 72.79kb.
• 5-й клас перші збори. Труднощі адаптації дитини до навчання у 5-му класі, 25.46kb.
• План графік проведення навчання зі спецкурсу «Охорона праці та безпека життєдіяльності», 19.58kb.
• Галузь застосування: у системі професійно-технічної освіти при вивченні предмету «Основи, 391.19kb.
• Методика диференційованого навчання 27 > Результати дослідницько-експериментальної, 432.63kb.

Урок 15. Свердління отворів коловоротом і ручним дрилем (1 год.)


Мета уроку. Засвоєння знань про будову і принцип дії коловорота та ручного дриля; формування вмінь користуватись ручним дрилем та коловоротом. Розвивати окомір, точність. Виховувати економне ставлення до матеріалу.

Об’єкт навчальної праці: проект кухонної дошки.

Обладнання: ручний дриль, коловорот, набір свердел, олівці, циркуль.

Тип уроку. Комбінований


Орієнтовний план проведення уроку.

І. Організаційна частина ( 2 хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (7 хв)

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності (2 хв)

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (2 хв)

V. Вивчення нового матеріалу (7 хв)

VI. Практична робота ( 20 хв)

VII. Підсумок уроку ( 5 хв)


Хід уроку

І. Організаційна частина:

- перевірка присутніх;

- призначення чергових.

ІІ. Актуалізація опорних знань ти життєвого досвіду учнів.

1. Які ви знаєте процеси обробки деревини?

2. Що ви розумієте під процесом свердління? Яке його призначення?

3.Поясніть будову (за допомогою графічної схеми) та принцип дії ручного дриля.

3. Що ви розумієте під поняттям функціональні показники якості виробу? (це можливість використання, зручність при використанні тощо);

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності. Вчитель пояснює учням, що свердління це досить поширена операція, володіння якою неодмінно знадобиться їм в майбутньому. Наприклад при свердлінні отворів під різні полички , вішалки і т.д.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку:

- знати будову та призначення коловорота;

- виконувати операцію свердління;

V. Вивчення навчального матеріалу за планом:

а) свердління;

б) свердла;

в) призначення і будова коловорота.

а) Свердління – один із самих поширених способів одержання отворів різанням. Свердління отворів на виробництві, як правило, автоматизований.

б) Ріжучим інструментом при цьому є свердло. З допомогою свердла роблять отвори наскрізні (якщо просвердлено всю товщину матеріалу) і ”глухі” (матеріал просвердлений не наскрізь).

Отвори в заготовках деревини просвердлюють центровими, спіральні і ложковими свердлами. Найбільш широко застосовуються спіральні свердла.

в) Найпростіші пристосування, яким приводять у рух свердло, є коловорот. Він складається з колінчастого стержня 3, на якому насаджують дерев’яну ручку 2. На кінці стержня є патрон 4 (або гвинтовий затискач) для закріплення свердла; зверху на ньому – упорна головка 1, якою утримують коловорот у потрібному положенні. Свердло міцно затискують у патроні (гвинтовому затискачі) коловорота.

Частина свердла, що просвердлює отвір у деревині називається робочою. Робоча частина центрового свердла має вигляд лопатки з вістрям – центром.

Під час свердління отворів коловорот треба тримати так, щоб свердло було перпендикулярне до площини деталі. При цьому лівою рукою треба натискувати на упорну головку, а правою обертати коловорот.




Отвір спочатку свердлять з одного боку. Коли центр вістря свердла проникне наскрізь, свердління припиняють і повертають виріб на протилежний бік. Потім вставляють центр свердла в отвір і досвердлюють його. Якщо цього не зробити, то свердло при виході з отвору може відколоти частину деревини і отвір буде зіпсовано.

Заготовки, в яких просвердлюють отвори, повинні бути добре закріплені у верстаку. Тонкі деталі можна свердлити, затискуючи їх по кілька штук.

VI. Практична робота.

6.1 Вступний інструктаж

На попередньо виготовлених дошках учням необхідно просвердлити отвори.

Під час виконання завдання звернути увагу учнів на такі моменти:

• чи потрібен взагалі отвір в конструкції їхнього виробу? Яке їхнє функціональне призначення?
  

• запропонувати учням самостійно вибрати місце для свердління отвору (в верхній , або в нижній
  

частині дошки);

• тільки після вибору місця для отвору
  

й розмітки самого отвору,

можна приступати до свердління.

6.2 Поточний інструктаж

• слідкувати за дотриманням учнями
  

правил техніки безпеки.

VII. Підсумок уроку.

Рефлексія (методом «мікрофон»):

• Яких умінь ви набули на сьогоднішньому уроці?
  

Домашнє завдання:

• Технологія свердління ( за підручником)
  

Урок 16. Обпилювання фанери рашпілем, напилком. Шліфування фанери наждачною шкуркою (1 год.)


Мета уроку. Засвоєння знань про прийоми обпилювання фанери, рашпілем, напилком; формування вмінь виконувати операції обпилювання та шліфування. Виховувати елементи культури праці.

Об’єкт навчальної праці: кухонна дошка

Обладнання: напилок, рашпіль, наждачний папір.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.


Орієнтовний план проведення уроку

І. Організаційна частина ( 3 хв)

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу ( 4 хв)

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності ( 3 хв)

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ( 2 хв)

V. Вивчення нового матеріалу ( 7 хв)

VI. Практична робота ( 21 хв)

VІІ. Підсумок уроку ( 5хв)


Хід уроку

І. Організаційна частина.

- перевірка присутніх;

- призначення чергових.

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу (методом бесіди з’ясовують питання):

1. 
   Що таке свердління ?
   
2. Для чого потрібне свердління?
   
3. Які основні правила безпеки під час свердління ви знаєте?
   

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Виріб буде якісним та конкурентноспроможнім, якщо він буде мати належний естетичний та привабливий вигляд. Для цього його піддають остаточній обробці: обпилюванню, шліфуванню та оздобленню. Сьогодні ми ознайомимося з обпилюванням та шліфуванням виробу (кухонної дошки).

ІV. Повідомлення теми уроку та очікуваних результатів

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє очікувані результати:

- називати інструменти для зачищання виробів з деревини;

- виконувати операцію обпилювання;

- обпиляти кромки спроектованого виробу.

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) інструмент та матеріали для зачищання виробів з деревини;

б) правила безпечної роботи рашпілем і напилком.

а) При виготовленні багатьох столярних виробів з поверхні заготовки знімають шар деревини за допомогою різального інструменту – рашпіля.

Рашпіль – це металевий загартований брусок певного профілю з великою кількістю гострих горбиків – насічок. Насічки за формою являють собою клин. Цими насічками і зрізають шар деревини.

Рашпілем знімають нерівності після пиляння, обробляють різні уступи й отвори, а також криволінійні поверхні, тобто виконують чорнове зачищення деталі.

У столярній справі для обробки деталей із твердих порід деревини використовують також напилки, які за формою схожі на рашпілі, але відрізняються від них насічкою.

Столярні вироби зачищають (після процесу обпилювання) шліфувальною шкуркою. Шліфувальна шкурка – це цупкий папір або тканина з наклеєним абразивним порошком. Абразивний порошок являє собою подрібнений камінь (наждак) або порошкоподібне скло. Залежно від величини зерен абразивного порошку є різні номери шліфувальних шкурок. Шкурка з найбільшим зерном робить великі подряпини й знімає великий шар матеріалу. Шкурку з найдрібнішим зерном застосовують перед поліруванням та лакуванням виробів.

б) Перед початком роботи перевірити, чи добре тримається ручка на хвостовику. Без ручки працювати забороняється, бо гострим хвостовиком можна поранити руку.

Якщо ручка на хвостовику тримається нещільно, то укріпити її можна вдаривши ручкою (з її торця) з верху в низ, об поверхню верстака, тримаючи рашпіль за робочу частину.

VІ. Практична робота.

Завдання 1. Обпиляти заготовку кухонної дошки рашпілем, використовуючи затискачі столярного верстака.

Завдання 2. Зачистити і пошліфувати виріб шліфувальною шкуркою.

6.1 Вступний інструктаж.

У ході демонстрації звернути увагу учнів на такі моменти:

• інструмент повинен рухатися паралельно кришці верстака і трохи під кутом до лінії кромки виробу, щоб не зривались верхні шари фанери;
  
• зусилля обох рук під час руху інструмента від себе розподіляти так, щоб він не завалювався вниз;
  
• при зворотному русі інструмента на себе тиснути на нього не треба.
  

6.2 Поточний інструктаж.

Під час виконання учнями другого завдання, звернути їхню увагу на те, що:

• під час зачищання шкуркою рука не повинна торкатися до поверхні виробу;
  
• виріб кухонної дошки необхідно зачищати шліфувальною шкуркою на бруску.
  

VІІ. Підсумок уроку.

7.1 Рефлексія (інтерактивним методом «мікрофон»).

Учитель просить кожного учня повідомити :

1. 
   Яким чином отримані знання можна використати в домашньому господарстві?
   

7.2. Заключна частина:

- мотивація оцінок;

- виставлення оцінки за роботу на уроці.


Урок 17, 18. Комплексні роботи (2 год.)


Мета уроку. Формування вмінь застосовувати набуті знання та навички в процесі різання матеріалів, свердління, шліфування. Виховувати акуратність та організованість під час виконання робіт.

Об’єкт навчальної праці: кухонна дошка.

Обладнання: заготовка кухонної дошки, ножівка, лобзик, ручний дриль, рашпіль, шліфувальний папір.

Тип уроку: Корекція вмінь та навичок.


Орієнтовний план проведення уроку

І. Організаційна частина ( 3 хв)

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу ( 10 хв)

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності ( 1 хв)

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ( 1 хв)

V. Практична робота ( 25 хв)

VI. Підсумок уроку ( 5 хв )


Хід уроку

І. Організаційна частина:

- перевірка присутніх;

- призначення чергових.

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу (методом бесіди з’ясовують питання):

1.Навіщо складають план виготовлення виробу або деталі?

2.Назвіть основні пункти вашого плану виготовлення кухонної дошки.

3.Що таке рашпіль? Для чого його використовують?

4.Що спільного у формі ріжучої частини всіх столярних інструментів, які використовують для пиляння, різання або шліфування?

5.Перелічіть правила безпечної роботи під час пиляння.

6.Яких правил треба додержувати під час роботи рашпілем і напилком?

7.Порівняйте рашпіль і напилок щодо насічки. Поясніть, чому тверді породи деревини краще обробляти напилком.

8.Назвіть правила безпечної роботи рашпілем і напилком, шліфувальним папером.

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності

Сьогодні ми будемо завершувати роботу над виготовленням кухонної дошки.

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє дидактичні завдання:

• остаточне завершення запланованого виробу (крім оздоблення).
  

V. Практична робота.

Завдання. Завершення операцій пиляння, обпилювання та шліфування заготовок. Перевірка якості.

5.1Вступний інструктаж:

• нагадати учням загальні правила безпеки під час роботи із столярним інструментом;
  
• звернути увагу на дотримання послідовності у виконуваних операціях – після пиляння ножівкою та лобзиком обпилювання рашпілем і потім шліфування;
  
• шліфування відбувається спочатку крупнозернистою, середньозернистою, і лише потім полірування шкуркою з мілким зерном;
  

5.2 Поточний інструктаж:

• слідкувати за дотримання учнями правил техніки безпеки під час виконуваних робіт;
  
• звернути увагу учнів на те, що під час роботи рашпілем фанера сколюється оскільки рашпіль рухається перпендикулярно до кромки виробу. Щоб цього не було треба виконувати цю операцію під невеликим кутом до кромки деталі.
  
• Нагадати учням про показники якості виробу: функціональні (щоб виріб можна було використовувати), ергономічні (щоб виріб був зручним під час користування) тощо.
  

5.3 Заключний інструктаж:

• аналіз виконаної роботи;
  
• обговорення недоліків допущених в роботі;
  
• шляхи усунення недоліків.
  

VІ. Підсумок уроку.

6.1 Рефлексія:

- чи було виконано завдання уроку? Чому?

- які операції були більш доступними для виконання? Які перешкоди виникали в роботі ?

6.2 Заключна частина.

- перевірка якості виробу;

- виставлення оцінок за роботу на уроці.


Урок 19. Складання виробів. Прийоми з’єднання деталей (1 год.)


Мета уроку. Засвоєння знань про з’єднання деталей за допомогою цвяхів, клею ПВА. Формування вмінь виконувати підготовку деталей до склеювання, склеювати деталі виробу. Розвивати точність. Виховувати акуратність в роботі, елементи наукової організації праці.

Об’єкт навчальної праці: кухонна поличка.

Обладнання: ескіз виробу, наждачний папір, клей ПВА, кісточки для клею, шматки тканини для зняття клею, струбцини.

Тип уроку. Комбінований


Орієнтовний план проведення уроку

І. Організаційна частина ( 2 хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (10 хв)

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв)

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ( 1 хв)

V. Вивчення нового матеріалу ( 5 хв)

VI. Практична робота ( 20 хв)

VІІ. Підсумок уроку ( 5 хв)


Хід уроку

І. Організаційна частина

• перевірка присутності учнів на уроці;
  
• призначення чергових;
  
• перевірка наявності черговими необхідних матеріалів для роботи (клей, кісточки, шматки тканини тощо).
  

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.

1.Що таке ескіз та яке його призначення?

2.Що необхідно зробити, щоб скласти виріб?

3.Які ви можете запропонувати способи з’єднання вашого виробу?


4.Завдання для роботи в інтерактивних групах.

Складіть список (після короткого обговорення у малих групах) інструментів та матеріалу, який на вашу думку, необхідний для складання вашого виробу?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Нарешті ми з вами дійшли до найбільш відповідальної стадії у проектуванні та виготовленні виробу – складанні деталей та їх з’єднання у цілісний виріб. Для того щоб виріб було завершено необхідно знати чим, і як скріплюють окремі деталі, тобто яка технологія (послідовність дій) цього процесу. Якщо одна із стадій цього процесу буде порушена або не виконана, то виріб не матиме запланованої міцності, буде недостатньо придатним для повсякденного користування тощо. Отже кухонна поличка не відповідатиме основним показникам якості.

Знання про технологію склеювання деталей можуть, також, стати вам у нагоді під час ремонту домашніх меблів.

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє завдання:

• засвоєння понять про технологію з’єднання деталей цвяхами та на клею;
  
• підготувати до з’єднання та склеїти деталі кухонної полички;
  

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) з’єднання столярних деталей цвяхами;

б) з’єднання столярних деталей на клею.

а) Більшість столярних виробів складається з окремих деталей, які з’єднують в основному цвяхами. Цвяхи роблять із стального дроту. Вони бувають різної довжини і товщини.

З’єднуючи деталі виробу, треба пам’ятати, що товщина цвяха повинна бути в 10 раз меншою, ніж товщина деталі, яку прибивають, а довжина – в 2-3 рази більшою. Забивати цвях треба не ближче як за 10 мм від кромки деталі.

б) Дерев’яні деталі склеюють клеями в основному при виготовленні меблів та інших виробів із деревини.

Перш ніж склеювати деталі з деревини, треба підготувати їхні поверхні. Поверхня повинна бути шорсткою, тоді клей добре вбирається. На ній не повинно бути пилу або фарби. Приготовлений клей пензлем наносять рівномірно на поверхні деталей, які потім з’єднують і витримують деякий час в спеціальних затискачах – струбцинах. Склеєні деталі обробляють знімаючи рештки клею мокрою ганчіркою (клей ПВА добре розчинюється у воді). Після цього деталі обробляють у місцях їхнього з’єднання наждачною шкуркою з мілким зерном.

VІ. Практична робота.

Вправа. З’єднати дві рейки цвяхами, визначивши попередньо довжину і товщину цвяхів, якщо товщина рейок 5 і 10 мм;

Завдання. Зачистити і склеїти деталі у виріб відповідно до ескізу (кухонна поличка).

6.1 Вступний інструктаж.

Звернути увагу дітей на те, що:

• Користуючись ескізним кресленням виробу, необхідно визначити, які сторони деталей необхідно склеювати;
  
• У тих місцях де будуть склеєні деталі, їх необхідно зачистити крупнозернистою наждачною шкуркою або 2-3-ма рухами рашпіля;
  
• Якщо зачищення виконувати рашпілем деталь необхідно затиснути у лещатах або покласти рашпіль на верстак, і притримуючи його рукою зробити декілька рухів тією стороною деталі, на яку буде наноситись клей;
  
• Після нанесення клею деталь витримують 2-3 хв.
  

6.2 Поточний інструктаж:

• Слідкувати за тим, щоб учні дотримувались правил безпечної роботи;
  
• При стисканні деталей струбцинами вчасно знімати рештки клею шматками вологої тканини;
  

6.3 Заключний інструктаж:

• демонстрація і короткий аналіз кращих робіт;
  
• недоліки допущені в роботі та шляхи їхнього усунення.
  

VII. Підсумок уроку.

7.1 Рефлексія

• чи змінилося ваше уявлення про технологію з’єднування деталей? (порівняти життєвий досвід та отримані знання і уміння).
  

7.2 Заключна частина

• прибирання робочих місць, мотивація оцінок, робота із щоденниками.
  

Урок 20. Складання виробів. Остаточна обробка виробів з фанери (1 год.)


Мета уроку. Узагальнення і систематизація знань про з’єднання деталей за допомогою цвяхів, клею ПВА; удосконалення набутих умінь готувати та склеювати деталі у виріб. Виховувати акуратність та організованість у практичній роботі.

Об’єкт навчальної праці: кухонна поличка (кухонна дошка)

Обладнання: ескіз виробу, наждачний папір, клей ПВА, кісточки для клею, шматки тканини для зняття клею, струбцини.

Тип уроку. Узагальнення, систематизації та корекції знань.


Орієнтовний план і методи проведення уроку

І. Організаційна частина ( 2 хв)

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу ( 6 хв)

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв)

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ( 1 хв)

V. Вивчення нового матеріалу ( 6 хв)

VI. Практична робота ( 20 хв)

VІІ. Підсумок уроку ( 8 хв)


Хід уроку

І. Організаційна частина

• перевірка присутності учнів на уроці;
  
• призначення чергових;
  

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу:

1.Що потрібно для з’єднання кількох деталей у готовий виріб?

2.Якою повинна бути поверхня деталі з деревини перед склеюванням?

3. Для чого обробляють з’єднуванні деталі в місцях склеювання?

4.Який клей використовувався під час склеювання деталей виробу? Яку характерну властивість має цей клей? Про які, ще клеї, ви чули чи знаєте з власного досвіду?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Сьогодні ми завершуємо роботу над складанням та склеюванням деталей у готовий виріб – контурна іграшка на підставці (інший варіант - кухонна поличка). Саме на цьому занятті ви зможете тримати в руках річ, яка виготовлена власними руками (буде корисною для власного користування).

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальні завдання:

• закріплення понять про технологію з’єднання деталей цвяхами та на клею;
  
• вміти характеризувати клеї, що застосовуються при склеюванні деталей з деревини (фанери);
  
• обробити деталі після склеювання;
  

V. Вивчення нового матеріалу.

а) Столярні клеї.

а) Виготовляючи наш спроектований виріб ми використовували найбільш поширений у побутових умовах клей ПВА. Проте на виробництві під час виготовлення меблів застосовують також: столярний, казеїновий, смоляний та інші спеціальні клеї.

Столярний клей виготовляють з кісток, копит, рогів, хрящів та обрізків шкіри тварин. Столярний клей має вигляд коричневих плиток. Якість клею можна визначити за його прозорістю: чим прозоріші плитки, тим вища якість.

Казеїновий клей. Основною складовою частиною цього клею є сухий знежирений сир – казеїн. Його виготовляють із знежиреного молока. Крім казеїну, до складу клею входять гас та спеціальні речовини – антисептики, які добавляють для того, щоб клей не псувався.

VІ. Практична робота

Завдання. Обробити з’єднані деталі виробу після склеювання.

6.1 Вступний інструктаж

Звернути увагу дітей на те, що:

• обробляти деталі виробу необхідно лише у місцях з’єднання;
  
• з’єднані деталі обробляти відповідно середньозернистою і «нульовою» наждачними шкурками.
  

6.2 Поточний інструктаж

• Слідкувати за тим, щоб учні дотримувались встановлених правил практичної роботи;
  

6.3 Заключний інструктаж

• демонстрація і короткий аналіз кращих робіт;
  
• недоліки допущені в роботі та шляхи їхнього усунення.
  

VII. Підсумок уроку.

7.1 Рефлексія:

1.Як ви скористаєтесь практично знаннями про різні види клеїв – ПВА, казеїновий, столярний?

2.Який з них, на вашу думку, найбільш зручний для використання?

3. Які труднощі у вас виникали під час виконання практичної роботи?

4.Як надалі ви будете планувати цю роботу з врахуванням вказаних труднощів?

7.2 Заключна частина:

відзначення кращих робіт учнів

прибирання робочих місць

робота з щоденниками.