Geum.ru

Ої середньої та дошкільної освіти у 2009/2010 навчальному році та завдання на 2010/2011 навчальний рік, Указу президента України №926/2010 від 30 вересня 2010р

Вид материалаДокументы

Содержание


6 клас Математика
9клас Алгебра
9 клас Геометрія
11 клас Алгебра і початок аналізу
11 клас Геометрія
9 класи (алгебра та геометрія)
11 клас (алгебра та початки аналізу і геометрія)
Шкільний курс математики у новому навчальному році буде вивчатися за навчальними програмами
Планування матеріалу
У новому 2011-2012 навчальному році пропонуємо
Подобный материал:
Федченко Л.Я.,завідувач відділу математики облІППО,

кандидат педагогічних наук, доцент

Селявкіна М.П., методист відділу математики облІППО


Математика


В минулому 2010-2011 навчальному році відділ математики проводив роботу відповідно Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 20 серпня 2010 р. (протокол №8/1-2) «Про підсумки розвитку загальної середньої та дошкільної освіти у 2009/2010 навчальному році та завдання на 2010/2011 навчальний рік», Указу президента України №926/2010 від 30 вересня 2010р. «Про заходи щодо забезпечення щодо пріоритетного розвитку освіти в Україні» та Концепції Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року.

Особливу увагу відділом математики було приділено таким напрямкам роботи:
  1. Узгодження змісту та послідовності вивчення матеріалу в навчальних програмах з математики та природничих дисциплін, що забезпечує прикладну спрямованість змісту навчальних програм з математики та природничих дисциплін.
  2. Аналіз змісту навчальних планів та програм з математики і надання методичних рекомендацій вчителям щодо їх використання у навчальному процесі.
  3. Аналіз змісту підручників з математики для 10 класів за новою програмою для 11-річної школи та розробка методичних рекомендацій для вчителів щодо планування навчального матеріалу.
  4. Розробка критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з кожної теми шкільного курсу математики.
  5. Аналіз запровадження у 9 класах державної підсумкової атестації з математики (інтегровано з алгебри та геометрії).
  6. Аналіз результатів участі учнів Донецької області у міжнародному порівняльному дослідженні природничо-математичних дисциплін (TIMSS).
  7. Забезпечення підготовки та участі у міжнародних моніторингових дослідженнях якості математичної освіти учнів 8 класів (TIMSS).
  8. Проведення IV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики, підготовка рекомендацій для вчителів щодо поліпшення якості підготовки учнів до математичних змагань.
  9. Створення навчально-методичних комплектів курсів за вибором, факультативів фізико-математичного спрямування для допрофільної підготовки та профільного навчання, які надруковані у збірнику програм «Профільне навчання. Авторські програми курсів за вибором і факультативів природничо-математичного напрямку профілізації», укл. Р.І. Чернишова, Л.Я. Федченко, О.Д. Денисова, С.М. Волкова. – Донецьк: Витоки, 2010. – 170с. Збірник підготовлено з метою створення належних умов щодо впровадження профільного навчання у старшу школу і включає авторські програми факультативів, спецкурсів, курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів різних профілів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв з поглибленим вивченням природничих дисциплін і математики.
  10. Підготовка до друку навчальної програми з математики для 10 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів інженерно-технологічного профілю.
  11. Доопрацювання регіональних посібників «Збірники завдань для тематичних і підсумкових атестацій» з математики для 5, 6, класів, з алгебри та геометрії для 7-9 класів (авт. Федченко Л.Я.), які схвалені до використання в навчально-виховному процесі Міністерством освіти і науки України.
  12. Внесення коректив в навчально-тематичні плани курсів підвищення кваліфікації вчителів математики з метою забезпечення підготовки вчителів до формування в учнів навичок використовувати набуті знання та вміння в реальних життєвих ситуаціях; умінь інтерпретувати кількісну інформацію, подану в таблицях, діаграмах та графіках; на розвиток просторових геометричних уявлень в учнів; на навчання школярів самостійно здобувати необхідну інформацію, аналізуючи її, виконувати обчислення та обирати оптимальне рішення.
  13. Запровадження курсів підвищення кваліфікації для вчителів математики за очно-дистанційною, дистанційною формами навчання, за кредитно-модульною системою навчання з питань упровадження сучасних педагогічних технологій у навчальний процес.


Згідно з методичними рекомендаціями МОНУ про вивчення математики у 2010-2011 навчальному році значна увага була приділена особливостям навчальної програми та нових підручників для учнів 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів, які працювали за новою програмою 11-річної школи. Для вчителів, які працювали в 10 класах були надані рекомендації щодо планування навчального матеріалу та методики викладання окремих тем алгебри та початків аналізу і геометрії в 10 класах.


Одним із пріоритетних напрямків роботи відділу математики був моніторинг якості освіти, який перш за все передбачав виявлення тенденцій у динаміці якісних змін навчальних досягнень учнів. Для цього у 6, 9, 11 класах протягом навчального року були проведені діагностичні, тематичні та підсумкові контрольні роботи, які виявили динаміку індивідуальних досягнень учнів протягом року. Зроблено порівняльний аналіз отриманих результатів з результатами минулого року.

Результати робіт за останні два роки подані в таблиці:


Початковий
Середній
Достатній
Високий

Рік

1
2
Δ
1
2
Δ
1
2
Δ
1
2
Δ

6 клас Математика

2009-2010
17
13
4
17
13
4
39
39
0
29
33
4

2010-2011
19
16
5
39
38
1
30
32
2
13
14
1

9клас Алгебра

2009-2010
21
12
9
46
45
1
24
30
6
9
13
4

2010-2011
16
13
3
47
45
2
28
31
3
8
11
3

9 клас Геометрія

2009-2010
28
14
14
44
42
2
21
32
11
7
12
5

2010-2011
19
16
3
52
46
6
24
28
4
5
9
4

11 клас Алгебра і початок аналізу

2009-2010
12
2
10
42
29
13
33
46
13
13
23
10

2010-2011
10
9
1
37
33
4
36
37
1
18
20
2

11 клас Геометрія

2009-2010
17
7
7
42
36
6
30
37
7
11
20
9

2010-2011
14
11
3
40
37
3
34
36
2
14
16
2

Примітка: Кількість учнів дано у відсотках

1 - вхідна діагностична робота (вересень)

2 - підсумкова робота (травень)

3 - ∆ приріст знань


Результати робіт в минулому 2010-2011 році свідчать, що учні весняні підсумкові контрольні роботи виконали краще діагностичних (вересень), але не значно – всього на 2-3% на кожному навчальному рівні, а порівняно з 2009-2010 навчальним роком, гірше – до 5%.

На це були свої об’єктивні причини: багато уроків було пропущено через вимушені подовжені канікули. Але треба зазначити, що у 2009-2010 році була така ж ситуація, і навіть у більш складних умовах. Тоді вчителі проявили належний рівень по виконанню методичних рекомендацій відділу математики облІППО щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з математики. Навчальні заклади своєчасно склали відповідні заходи. Таким чином в області проводилася відповідна системна робота вчителів, яка була націлена на відпрацювання вмінь самоосвітньої діяльності учнів та розвиток творчих здібностей школярів шляхом систематичного залучення та заохочення до виконання завдань з максимально високим для кожного з учнів рівнем самоосвіти.

У 2010-2011 навчальному році вчителі послабили роботу в цьому напрямку, що недопустимо.

Аналіз робіт показав, що учні 6, 9, 11 класів взагалі засвоїли навчальний матеріал, але є суттєві прогалини.


6 класи

Більше половини учнів знаходяться на початковому і середньому рівнях.

Учні вдало виконують однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами, співставляють дані, або словесно описані математичні об’єкти за їх суттєвими властивостями, розв’язують завдання обов’язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим поясненням.

Понад 30% учнів вільно володіють визначеним програмою матеріалом, повністю аргументують обґрунтування математичних тверджень, розв’язують завдання з достатнім поясненням.

Але існують і недоліки у навчанні учнів 6 класів, які негативно впливають на якість знань в наступних класах:
  • низький рівень засвоєння таких важливих понять, як дріб, відсотки;
  • недостатня сформованість навичок розв’язування основних задач на відсотки;
  • недостатньо сформовані навички розв’язування текстових задач арифметичним і алгебраїчним способами;
  • проблеми із застосуванням одержаних знань і вмінь у реальних ситуаціях, характерних для повсякденного життя;
  • низький рівень розвитку вмінь розв’язувати стандартні практичні задачі, пов’язані з обчисленням площі, периметра та невідомих елементів прямокутника;
  • низький рівень розвитку вмінь інтерпретувати кількісну інформацію, подану в різних формах (графіки, таблиці, діаграми).

До типових помилок, які були допущені при виконанні контрольних робіт за текстами МОНУ, можна віднести:

- розв’язування рівнянь – (15%);

- розв’язування нерівностей – (20%);

- знаходженні членів пропорції – (18%);

- знаходження дробу від числа – (23%);

- знаходження координат точки відрізку – (12%);


9 класи (алгебра та геометрія)

Середній показник виконання підсумкових контрольних робіт на достатньому та високому рівнях з алгебри складає 42%, геометрії – 37%. Відповідно початковий та середній рівні навчальних досягнень -13% та 45%. Ці дані свідчать про те, що більшість випускників 9-х класів володіють основними вміннями й навичками, водночас близько 58% учнів не показали вміння творчо й логічно використовувати базові знання для виконання завдань високого та достатнього рівнів.

Все це приводить до таких помилок з алгебри:

- складання рівняння за умовою задачі (15%);

- розв’язування систем рівнянь (20%);

- обчислення (14%);

- рішення нерівностей (125%).

та з геометрії:

- використання властивостей вписаних та описаних многокутників (28%);

- обчислення площі паралелограма (12%);

- використання властивостей протилежних сторін прямокутника (15%).


11 клас (алгебра та початки аналізу і геометрія)

Достатній та високий рівні навчальних досягнень учнів 11-х класів з алгебри та початків аналізу, геометрії складають відповідно 62,3% та 52,3%. Аналіз контрольної роботи свідчить про те, що більшість випускників оволоділи основними вміннями та навичками, що відповідають вимогам шкільної математичної освіти. Сформовані уміння з алгебри знаходити критичні точки, вирішувати логарифмічні нерівності, обчислювати інтеграл. Учні засвоїли властивості просторових геометричних фігур, знають формули знаходження їх об’ємів.

Поряд з цим були допущені і помилки. До типових помилок з алгебри та початків аналізу можна віднести наступні:

- перетворення тригонометричних виразів – (20%);

- розв’язування тригонометричних нерівностей – (22%);

- дослідження функцій – (18%).

До типових помилок з геометрії:

- визначення паралельності і перпендикулярності прямих і площин - (18%);

- побудова перетину – (24%);

- виконання дій над векторами – (21%).


Аналіз результатів моніторингових досліджень свідчить, що переважна більшість учителів розуміють і виконують основні завдання викладання математики. Разом з тим ще не всі вчителі досягають загальноосвітніх цілей викладання математики в класах всіх профілів навчання:
  • передавати учням певну систему математичних знань, умінь і навичок;
  • навчити учнів володіти усною і письмовою математичною мовою з усіма притаманними їй якостями (простота, чіткість, повнота, лаконічність тощо);
  • самостійно здобувати знання.

Ці суттєві недоліки пояснюються цілою низкою типізованих причин:
  • недостатня активність окремих вчителів математики в процесі впровадження моніторингових досліджень;
  • недостатній зв’язок між процесом набуття теоретичних знань і формування практичних умінь і навичок;
  • недостатня увага до організації самоосвітньої діяльності вчителів; самоосвіта вчителів у традиційній системі навчання залишається вторинним процесом, вона не стала основним засобом духовного збагачення і розвитку особистості учня;
  • утруднення школярів взагалі пов’язані з відсутністю умінь та навичок самостійної розумової праці, невмінням систематизувати отриману інформацію та співвідносити її з програмами в знаннях основ наук;
  • організаційне і методичне забезпечення учнів для розвитку загально навчальних умінь і навичок самостійного здобуття знань, як одного із пріоритетів підвищення якості освіти, знаходиться ще на низькому рівні;
  • відсутня система стимулювання педагогічних працівників для здійснення більш результативної діяльності.
  • неспроможність окремих вчителів подолати стереотипи та вийти на інноваційні педтехнології навчання;
  • недостатній рівень наставницької роботи з вчителями математики, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст».

Ось чому потребує суттєвого вдосконалення система методичної роботи з учителями математики. Вона повинна задовольнити потреби кожного вчителя на науковообгрунтованому діагностико-прогностичному рівні, відпрацьовувати практичні вміння вчителя у оптимальному поєднанні традиційних та інноваційних форм роботи.

Діагностичні контрольні роботи в новому навчальному році орієнтовно будуть проводитись: з геометрії у 9 та 11 класах – 13.09., з алгебри у 9 та 11 класах – 14.09., з математики в 6 класах – 15.09.


У 2011-2012 навчальному році загальноосвітні навчальні заклади будуть працювати за такими Типовими навчальними планами, затвердженими МОНУ.

Основна школа:

- робочі навчальні плани для 5-9 класів складаються за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОНУ від 23.02.2004р. №132, зі змінами, внесеними наказом МОНУ від 05.02.2009р. №66. Таким чином 5-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів будуть працювати за Типовими навчальними планами минулого року.

- 8-9 класи з поглибленим вивченням математики будуть працювати за Типовими навчальним планами, затвердженими наказом МОНУ від 18.02.2008р. №99, тобто без змін порівняльно з попереднім роком.

Старша школа:

- 10-11 класи будуть працювати за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, які затверджені наказом МОНУ №834 від 27.08.2010р.

Розподіл годин на вивчення математики залежить від рівня змісту освіти (від 3 до 9 і більше годин на тиждень).

Надаємо узагальнену таблицю розподілу годин на вивчення математики за різними рівнями змісту освіти:


№
Рівні
10 клас
11 клас
Додатки документу

матем.
алг.
геом.
матем.
алг.
геом

1
Стандарту

3






3






Додаток 1

2
Академічний



2
2



3
2
Додаток 1

3
Профільний



5
4



5
4
Додаток 1


Таблиця розподілу годин на вивчення алгебри та геометрії за профілями:

№
Профілі
10 клас
11 клас
Додатки документу

алг.
геом.
алг.
геом

1
Універсальний
2
2
3
2
Додаток 2

2
Фізико-математичний
5
4
5
4
Додаток 5

3
Математичний
5
4
5
4
Додаток 5

4
Фізичний
2
2
3
2
Додаток 5

5
Біотехнологічний
2
2
3
2
Додаток 7

6
Хіміко-технологічний та агрохімічний
2
2
3
2
Додаток 7

7
Економічний
2
2
3
2
Додаток 8

8
Інформаційно-технологічний
2
2
3
2
Додаток 10


Класи з поглибленим вивченням предметів та спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів будуть працювати за Типовими навчальними планами-схемами, які подані в Додатку 23.

Звертаємо увагу, що типовий навчальний план, який передбачає вивчення математики 3 год. на тиждень - це профілі: історичний, філософський, української філології, іноземної філології, спортивний, військово-спортивний, з поглибленим вивченням іноземних мов, музичного профілю, художнього профілю.

Типовий навчальний план, який передбачає вивчення математики у 10-11 класах по 3 години на тиждень, але замість математики (3год+3год) можуть вивчатися окремі курси – алгебра (2год+3 год) і геометрія (2год+2год). Тобто у 10 класах: алгебра – 2год, геометрія – 2 год.; у 11 класах: алгебра – 3 год, геометрія – 2 год. Це навчальні плани з вивченням:

- двох іноземних мов (Додаток 3);

- з російської чи іншої мови національних меншин (Додаток 4);

- та за профілями: екологічний, біолого-хімічний, біолого-фізичний, географічний (Додаток 6); фізико-хімічний (Додаток 7); технологічний (Додаток 10); художньо-естетичний (Додаток 11); з навчанням російською чи іншими мовами національних меншин (універсальний профіль ) – Додаток 14; з навчанням російською чи іншими мовами національних меншин з вивченням двох іноземних мов (універсальний профіль) – Додаток 15; філологічний та технологічний профілі (універсальний профіль) – Додаток 16.

Також звертаємо увагу (додаток до листа МОНмолодьспорт від 29.04.11 №1/9-324), що години варіативної складової Типових навчальних планів передбачають на:
          1. збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової (взагалі з математики);
          2. упровадження курсів за вибором;
          3. факультативи, індивідуальні та групові заняття.

За рахунок збільшення годин на вивчення окремих предметів (алгебра, геометрія) інваріантної складової можна також вивчати ці предмети за програмами академічного рівня, а не рівня стандарту, як це передбачено Типовими навчальними планами. Зазначені години заносяться до класного журналу на сторінку відповідного предмета інваріантної складової. Облік занять та оцінювання навчальних досягнень з курсів за вибором та факультативів може здійснюватися на окремих сторінках класного журналу, або у окремому журналі. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради.


Шкільний курс математики у новому навчальному році буде вивчатися за навчальними програмами:

- у 5-9 класах - за навчальними програмами минулого року;

- у 10-11 класах - за навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів, які надруковані у збірнику програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах), упоряд. Н.С. Прокопенко, О.П. Вашуленко, О.В. Єргіна. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

- у 8-9 класах з поглибленим вивченням математики (Інформаційний збірник № 2008 р., “Математична газета” №6, 2008 р.,www.mon.gov.ua)


Планування матеріалу

Перехід до тематичного обліку знань і запровадження атестації навчальних досягнень учнів вимагає суттєвих змін у плануванні вивчення навчального матеріалу, системі обліку та оцінки рівня якості засвоєння знань, формування в учнів практичних вмінь і навичок з математики.

При складанні календарно-тематичних планів значні за обсягом теми, розбиваються на логічно завершені підтеми, які є самостійними темами навчальних програм. Як свідчить практика, оптимальна тривалість вивчення кожної з них приблизно 10-14 навчальних годин. Після кожної теми (підтеми) проводиться обов’язкова тематична контрольна робота.

Рекомендуємо вчителям математики заздалегідь готуватися до викладання тем шкільного курсу за планом:
  • календарно-тематичне планування навчального матеріалу теми;
  • критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з теми;
  • довідковий матеріал з теми;
  • поелементний аналіз теми за рівнями навчальних досягнень учнів;
  • поелементний аналіз письмових робіт з теми;
  • додаткове навчально-методичне забезпечення (дидактичні матеріали, поурочне планування, Інтернет-ресурси, мультимедійні презентації та педагогічне програмне забезпечення тощо).

Орієнтовний комплекс матеріалів для підготовки вчителя до викладання та оцінювання навчальних досягнень учнів з теми розміщено на сторінці відділу математики сайту облІППО (www.ippo.dn.ua)

На цій сторінці також розміщено перші узагальнюючі уроки з математики у 11 класі (6 уроків з алгебри та початків аналізу, 4 уроки з геометрії).

Уроки з алгебри і початків аналізу охоплюють такі теми:
  • Числові функції, їх властивості та графіки;
  • Арифметичний корінь п-го степеня, степінь з раціональним показником, та їх властивості;
  • Основні види алгебраїчних рівнянь з однією змінною;
  • Основні види нерівностей з однією змінною;
  • Тригонометричні тотожності, основні способи розв’язування тригонометричних рівнянь та нерівностей;
  • Варіанти діагностичної контрольної роботи.

Узагальнюючі уроки з геометрії:
  • Система опорних фактів з планіметрії, координати та вектори на площині;
  • Аксіоми стереометрії, їх наслідки;
  • Паралельність і перпендикулярність прямих і площин;
  • Вимірювання кутів та відстані у просторі;
  • Варіанти діагностичної контрольної роботи.


На прохання вчителів, нагадуємо, що вимоги до виконання письмових робіт та перевірки зошитів з математики вказані у листі міністерства освіти і науки України «Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо- математичних дисциплін у 5-11 класах» №1/9-529 від 27.12.2000р. («Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України» №2,2001р., журнал «Математика в школі»,№4,2001р.).

Вимоги щодо письмового оформлення робіт з математики не повинні зводитися до нав’язування єдиної форми запису розв’язування задач і вправ. Останні можуть мати скорочений вигляд з використанням теоретико-множинної та логічної символіки. Відомо що вміння стисло і чітко записувати розв’язання задач свідчать про достатній рівень розвитку логічного мислення.

Для виконання усіх видів письмових робіт доцільно мати таку кількість зошитів з математики:

5-6 класи - два зошити;

7-9 класи - по одному зошиту з алгебри і геометрії;

10-11 класи - по одному зошиту з алгебри і початків аналізу і геометрії.

Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити (для кожного предмета) чи аркуші, що зберігаються протягом навчального року в загальноосвітньому навчальному закладі.

Зошити.в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи. Рекомендується перевіряти:

У 5-6класах - з математики - один раз на тиждень;

У 7-9 класах - з алгебри та геометрії - один раз на два тижні;

У 10-11 класах - з математики - один раз на місяць.

Учителі не повинні обмежуватися лише власною перевіркою виконання учнівських робіт, а й мають практикувати самоперевірку, взаємоперевірку, формуючи тим самим в учнів потребу здійснювати самоконтроль, як рису особистості. Тематичні контрольні роботи перевіряються в усіх учнів з наступною корекційною роботою в тих самих зошитах.

Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється до класного журналу наприкінці кожної теми. При цьому до уваги береться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів.

Усі контрольні тематичні роботи вчитель обов’язково оцінює і виставляє відповідні бали до класного журналу. За самостійні поточні письмові роботи оцінка може виставлятися до журналу не всім учням.

Крім письмового підсумкового оцінювання за тему необхідно звернути увагу на поточне оцінювання з виставленням балів до класного журналу. Оцінювання учнів з математики може проводитись безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, тестових робіт тощо. При цьому, поточне оцінювання, у разі його застосування вчителем, має відігравати заохочувальну, стимулюючу та діагностичну, але не каральну, функції.


У новому 2011-2012 навчальному році пропонуємо:
    1. Міським (районним) управлінням (відділам) освіти та методичним службам:
      • забезпечити відповідний рівень організації та проведення системних моніторингових досліджень з питань формування ключових компетентностей учнів;
      • постійно відслідковувати об’єктивність отриманої інформації щодо результатів моніторингових досліджень;
      • вивчати позитивний досвід організації та проведення моніторингу, сприяти його популяризації та поширенню;
      • розробити систему стимулювання педагогічних працівників із здійснення результативної діяльності щодо формування ключових компетентностей учнів;
      • створити умови щодо забезпечення підручниками та посібниками різнорівневих завдань для проведення моніторингу.
    2. Керівникам шкіл:
        • посилити контроль за станом викладання математики в школі;
        • створити адекватні умови для формування самоосвітніх потреб учнів самостійно отримувати знання з використанням різноманітних джерел інформації;
        • надати методичну допомогу педагогам щодо розв’язування проблеми організації самоосвіти учнів на підставі моніторингових досліджень;
        • постійно відслідковувати вплив самоосвіти на рівень зростання навчальних досягнень учнів як впливу самоосвіти результат цього процесу
        • звернути увагу на формування творчих здібностей учнів, вмінь самоконтролю відслідкування динаміки творчого потенціалу школярів.
        • забезпечити навчання вчителів аналітико-прогностичній роботі;
    1. Методичним об’єднанням:
      • обговорити виконання програм „Моніторинг якості математичної освіти” за три останні роки, накреслити перспективу діяльності на новий навчальний рік;
      • відпрацювати систему проведення узагальнюючих уроків;
      • скорегувати програми самоосвітньої діяльності учнів;
      • продовжити цілеспрямовану роботу щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та розвитком креативного мислення школярів;
      • продовжити роботу щодо впровадження регіональної програми компетентнісно-орієнтованого підходу в навчально-виховний процес.

4. Вчителям:
      • стимулювати самоосвітню діяльність учнів, а саме:
        • регулярно відслідковувати рефлексивну діяльність учнів стосовно знань, динаміку змін у формуванні самоосвітніх умінь школярів, їх можливостей осмислення сприймати самостійно здобути інформацію з різноманітних джерел, оцінювати значення отриманих знань для конкретних цілей;
        • надавати можливість учням обирати самостійно як зміст освіти, так і форм й методи її виконання.
  • підвищити якість корекційно-аналітичної роботи в системі моніторингових досліджень;
  • підвищувати власний педагогічний рівень щодо аналітико-прогностичної діяльності у системи моніторингових досліджень.