Новітніми підходами до організації навчання у сучасній школі є застосування різноманітних інноваційних технологій

Вид материала

Документы

Содержание Географічні загадки Циклон і антициклон Диан напара Розробки уроків Глянь на глобус – голубий Я + дії на уроці Тема: Загальна характеристика клімату України. Основні кліматотвірні чинники та їх вплив на території України. Мета Тип уроку Хід уроку Опорні схеми Сонячна радіація Ясна, суха, жарка

Подобный материал:

• Ються шляхи підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти до використання, 98.44kb.
• Колегія відділу освіти Про створення належних умов для організації допрофільної підготовки, 69.9kb.
• Учителі іноземної мови Модуль № Формування професійної компетенції вчителя іноземної, 28.89kb.
• Волинський інститут післядипломної, 300.19kb.
• Проблема застосування сучасних ігор для навчання фізики в основній школі, 129.57kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчання вчителів основ інформаційно-комунікаційних, 66.79kb.
• Концепція розвитку Синявської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Загальні положення, 175.39kb.
• Підсумки методичної роботи в початковій школі за 2010-2011, 172.37kb.
• Матер І а л и про виконання обласного науково-методичного дослідження „запровадження, 187.92kb.
• Анкета „Використання інноваційних технологій у сучасному навчальному закладі”, 274.24kb.

І Т.Д.


Гра «ХТО БІЛЬШЕ ЗНАЄ?»


Змагаються дві команди по три – п’ять учнів у кожній. Учитель оголошує тему, наприклад «Азія». Треба записати якомога більше назв річок, озер, міст, країн та інших географічних об’єктів. На виконання завдання відводиться 3-5 хв. Виграє команда, яка запише найбільше географічних назв.


Другий варіант цієї гри такий. Учитель називає якусь літеру, наприклад «Д», і пропонує учням назвати географічні об’єкти, які б починалися з цієї літери. Наприклад: Дністер, Дніпро, Десна і т. ін. чим більше учні називатимуть географічних назв, тим важче буде підбирати нові.


Бали зараховуються обом командам, але виграє та, в якої записано найбільше географічних назв.


Гра «ГЕОГРАФІЧНА МОВЧАНКА»


Участь беруть дві команди. Запрошують двох учнів ( по одному від команди) до карти. Один учень стоїть біля карти, а другий – на такій відстані від неї, щоб йому не видно було на карті написів назв географічних об’єктів. Учень біля карти показує географічні об’єкти (острови, півострови, озера, моря, та ін.). Другий учень називає ці об’єкти. Через деякий час учні міняються місцями. Першу чергу учнів змінює друга і т. д. виграє команда, яка припуститься менше помилок.


Гра «КОРИСНІ КОПАЛИНИ»


Для гри використовуються картки з картону розміром 5*5 см з умовними знаками корисних копалин. Контурна карта України.

Гру можна проводити на уроці за 5-7 хв. до дзвінка.

На стіні вивішують контурну карту України. До карти запрошується учень, який може бути індивідуальним учасником гри або представником від команди. Йому вручають карткуу з умовним знаком, наприклад кам’яного вугілля. Учень має прикріпити картку на карті в місці кам’яновугільного басейну. За кожну правильну відповідь присуджується бал. Перемагає той, хто набере найбільше балів.


ГЕОГРАФІЧНІ ЗАГАДКИ


Біжить, шумить хвилюється, а добіжить – загубиться.

Край видно, але дійти до нього неможливо.

Під склом знаходжусь, на південь і на північ дивлюсь, якщо зі мною підеш, – назад дорогу легко знайти.

Країна без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води.

Такий великий, що займає весь світ, такий малий, що в щілину пролізе.

Гуде, реве, гілля ламає, пилюку піднімає, з ніг збиває. Чуєш його, та не бачиш.

Без рук, без ніг, а малювати вміє.

Біла скатертина весь світ укрила.

По якій дорозі півроку ходить, а півроку їздить?


Є два брати дужі,

Та ніяк вони не дружать,

Один кружить тільки вправо

Хліборобам на забаву,

Інший вліво повертає –

Суховії приганяє.

Всім відома їхня мати,

Але як братів тих звати?

( Циклон і антициклон)


КРОСВОРДИ


Частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на рівному місці.

Лінії у вигляді півкіл, що проведені через полюси.

Прилад для орієнтування.

Перший мореплавець, який здійснив навколосвітню подорож у 1519-1522рр.

Прилад для визначення відносної висоти точок місцевості.

Зменшення зображення земної поверхні.

Найжаркіший материк землі.

Кола, що проведені на глобусі і карті паралельно до екватора.

Найсухіший материк землі.


АНАГРАМИ


Використання анаграм допомагає учню орієнтуватися в назвах географічних об'єктів. Використовую це завдання при закріпленні географічної номенклатури материка тощо. Учням подобається самостійно готувати анаграми, та оцінювати відповіді учнів.

Наприклад:

ДИАН НАПАРА

РАЙБОКАМА ЗОНАМАКА

ЖОРАМА ОКОНОРІ


ТЕХНОЛОГІЇ ГРУПОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОЦІ ГЕОГРАФІЇ.

Групова навчальна діяльність – це форма організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних загальною навчальною метою за опосередкованого керівництва вчителя і в співпраці з учнями.

Групова форма навчальної діяльності має кілька значних переваг:

• за той самий проміжок праці обсяг виконаної роботи набагато більший;
  
• висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;
  
• формується вміння співпрацювати;
  
• формується мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми;
  
• розвивається навчальна діяльність.
  

Групова навчальна діяльність не потребує додаткового часу, а навпаки, заощаджує його. Так, для вивчення економічної та соціальної географії світу в 10 класі відводиться одна година на тиждень, а обсяг навчального матеріалу досить значний.

У таких умовах організація навчальної діяльності в малих групах є своєрідним виходом із ситуації.

Вивчаючи тему «Політична карта світу», учні працюють у групах, використовуючи підручник, атлас.

Кожна група одержує конкретне завдання.

Яка відмінність між країною, державою, територією?

Що таке унітарна держава, федеративна, конфедеративна?

Як поділяються держави за формою державного правління?

Як поділяються держави за структурою господарства?

Назвіть колонії на сучасній карті світу?

Користуючись текстом підручника, учні за 5 хвилин формують відповідь на поставлені запитання, і лідер команди доповідає перед класом. Так, учні всього класу за короткий час ознайомлюються з типологією держав. Після цього пояснюю, що найчастіше за критерії поділу держав беруть рівень економічного розвитку, в основу якого покладено визначення валового національного продукту(ВНП). У формі бесіди доводжу сутність ВНП та його відмінність від внутрішнього валового продукту (ВВП).

Після того групам пропонується дослідити тип країн певного економічного розвитку:

Які риси характерні для економіки країн «Великої сімки»?

Характеристика середньо розвинених країн перехідної економіки.

Формування господарств високорозвинених країн.

Особливості розвитку постсоціалістичних країн перехідної економіки.

Спеціалізація господарств країн, що розвиваються.

Працюючи з текстом підручника, учні складають характеристику групи країн і діляться інформацією з однокласниками. Такий спосіб навчання сприяє формуванню навичок роботи з джерелами інформації, вчить учнів самостійно здобувати знання.Вивчаючи економіку певної країни, доцільно запропонувати групам складання структурно-логічних схем.

РОЗРОБКИ УРОКІВ




Тема: Тихий океан. 6 клас

Мета: поглибити знання учнів про особливості природи океану; продовжити формування навичок роботи з картами; практично застосовувати знання з біології, фізики, хімії; розвивати критичне та логічне мислення; посилювати інтерес до знань.

Обладнання уроку: карта океанів, атласи, картини, підручники, фрагмент відеофільму «Голуба планета».

Тип уроку:інтегрований урок (засвоєння нових знань).

Форма проведення:експедиція.

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

(На аркуші написане слово «океан»). Які асоціації викликало у вас слово ОКЕАН? Отже: Тихий океан - складова частина Світового океану, велетенська природна водойма.

III. Мотивація навчальної й пізнавальної діяльності учнів. (Вступна бесіда)

Як ви думаєте, чому вивчення океанів є важливим завданням? У світі захоплень.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя. Запрошую вас до співпраці в експедиції з вивчення Тихого океану.

План. Географічне положення, розміри океану. З історії дослідження. Рельєф дна. Клімат та його особливості. Органічний світ океану.

Мета: систематизувати знання учнів про особливості розмірів та природи Тихого океану. Завдання: На основі зібраних даних довести, що природа Тихого океану є дуже різноманітною. З’ясувати причини її різноманітності. Я переконана, що кожен з вас на уроці збере факти й збагатить свої знання про особливості природи Тихого океану.

2. Самостійна робота в групах.

Перша група - «ГЕОГРАФИ» Географічне положення океану щодо екватора і нульового меридіана. Береги яких материків омиває? Де проходять межі між океанами? Яка протяжність океану з півночі на південь і з заходу на схід по екватору? (відстань визначіть у градусах і кілометрах: 1° дуги меридіана =? км; 1° дуги екватора =? км)

Друга група - «ІСТОРИКИ» Коли розпочалося вивчення Тихого океану? Який внесок у вивчення океану зробив Магеллан? Хто ще досліджував океан, і коли це було? Який внесок у вивчення океану зробили наші співвітчизники? Які дослідження проводилися й проводяться протягом XX-XXI століть?

Третя група - «ГЕОМОРФОЛОГИ» Яку тектонічну будову має дно Тихого океану? Які особливості має рельєф дна: шельф, улоговини, підняття, хребти? Які пересічні й найбільші глибини зафіксовано в Тихому океані?

Четверта група - «КЛІМАТОЛОГИ. ФІЗИКИ. ХІМІКИ» В яких кліматичних поясах розташований Тихий океан? В яких напрямах змінюється температура води в океані? Які особливості циркуляції атмосфери над океаном, і які це дає наслідки? Які найбільші теплі й холодні течії утворилися в океані? Які фізичні й хімічні властивості має вода Тихого океану?

Випереджувальні завдання: Фізики. На уроках фізики ми неодноразово говорили про своєрідність розширення води. Під час нагрівання від 0° до 4° С об’єм води зменшується. Ця властивість води відіграє надзвичайно велику роль у житті на Землі. У Тихому океані в прибережних районах на північ і на південь від помірних кліматичних поясів восени, коли верхні шари води починають охолоджуватися, вони стають щільнішими й опускаються на дно. На їх місце знизу піднімається тепліша вода. Але таке переміщення відбувається лише до того часу, поки температура води не знизиться до 4°С. При подальшому зниженні температури верхні шари води не стискуються і не будуть опускатися. Тому у високих широтах верхні води Тихого океану замерзають і перешкоджають промерзанню води до дна. Вода з поверхні океану випаровується, й у верхніх шарах атмосфери пара охолоджується, перетворюється на воду, яка сприяє утворенню атмосферних опадів. Постійно діючі вітри переносять вологі повітряні маси на узбережжя материків, що омиваються Тихим океаном. Хіміки. Хімічні властивості води океану полягають у тому, що вони мають здатність розчиняти в собі хімічні речовини. Вода Тихого океану має гірко-солоний смак. Це можна пояснити тим, що в ній розчинені солі та хімічні елементи. Уміст солей у воді океану становить понад 5 % маси всієї води. Найбільше у воді розчинено солей натрію, калію, магнію, кальцію. Наприклад, частка солей натрію (кухонної солі) у Тихому океані становить 1,89 % від загальної маси води. Солоність води становить від 35 %о в прибережних екваторіальних водах і до 11 - 15 %о в субарктичних та субантарктичних водах. 4. Розв’язання тестових завдань із взаємоперевіркою.

Тести (1 завдання - 2 бали)

1). Площа Тихого океану становить... а) 178,7 млн.км2; б) 180 млн.км2; в) 177,8 млн.км2; 2).Тихий океан омиває береги... а) шести материків; б) п’яти материків.

3) Утворення океанічних течій зумовило... а) циркуляція атмосфери; б) тектонічна будова дна.

4) Найглибшою западиною світу є... а) Перуанський жолоб; б) Маріанський жолоб.

5) Обмілина, що утворилася внаслідок життєдіяльності коралових поліпів, називається... а) кораловим рифом; б) кораловим рифом; в) кораловим морем.

6) Води Тихого океану замерзають... а) по всій акваторії; б) у високих північних і південних широтах.

VII. Домашнє завдання:

§ 14, вчити номенклатуру океану, нанести на контурну карту географічні об'єкти

VIII. Підсумок уроку

Я вас запрошувала до співпраці, будь ласка, дайте оцінку уроку, використовуючи слова: мені сподобалось, я дізнався (лась)...


ТЕМА: « ОКЕАНИ » 7 клас

Навчальна мета: перевірити рівень навчальних досягнень учнів по темі «Океани»; узагальнити та систематизувати знання учнів; закріпити практичні навички роботи з картою; вчити користуватися здобутими географічними знання­ми, джерелами інформації;


Розвиваюча мета: розвивати навички роботи з контурною картою, атласом, додатковою літературою; розвивати навички порівняльного аналізу природи океанів, самостійність логічного мислення.


Виховна мета: бережливе ставлення до одно­го з багатств природи — води; пізнавальну активність і самостійність, бережне ставлення до багатств океанів.


Обладнання: карта світу, карта океанів, контурні карти, атласи, конверти, картки, комп’ютерні програми для 7 класу,маршрут подорожі, вислови, скринька.


Тип уроку: перевірка та оцінюван­ня знань.

Форма проведення: урок-подорож.

Епіграф: „Океан – це постійний рух, любов і вічне життя”

Ж. Верн

Хід уроку:

І. Організаційний етап

( підготовка індивідуальних завдання учнями )

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель:

Ми часто чуємо Земля - блакитна планета. І дійсно якщо на карту Землі подивитись, землі на Землі 1/3. Нашу планету правильніше було б назвати планетою Океан.


Глянь на глобус – голубий:

Океан то Світовий.

Океани він єднає,

Їх чотири в собі має:


Індійський - він самий (ЯКИЙ? )…. ( солоний ) у світі,

Океан Атлантичний славен ( ЧИМ?)своїми …. (хребтами)

Льодовиковий весь час спить під ( ЧИМ?) … ( льодовиками)

А Тихий – не тихий, а зовсім бурхливий, глибокий і самий( який?)

великий)

Учитель:

Запитання: Яке походження слова « океан »?

Учні: Слово „Океан” прийшло від давніх греків, так вони назвали безперервну водну оболонку Землі, що немовби величезна ріка обтікала світ з усіх боків.

Світовий океан – це основна частина гідросфери, в якій зосереджено 96,5% всієї води планети.

Світовий океан – це безмежні простори, з своїми особливостями і властивостями:

- солоністю.

- температурою.

- рухом води.

- природними ресурсами;

- органічним світом;


ІІІ. Узагальнення знань з теми:

Учитель:

А на сьогоднішньому уроці всіх Вас запрошую в завершальну мандрівку по океанам словами відомого письменника Жюля Верна:

«Ви совершите путешествие в страну чудес! Смена впечатлений взволнует ваше воображение. Вм не устанете изумляться виденному,..), Я хочу еще раз окинуть взглядом все, что мной изучено в морских глубинах, не однажы, мною исследованннх! Вы будете участником моих научннх занятий... — и Мировой океан раскроет перед нами свои тайны!»

Ж. Верн.

А ще хочеться, щоб ви в нашій мандрівці були справжніми дослідниками і мали такі ж риси, як герої творів Жюля Верна - мандрівники, вчені, винахідники, дослідники - завжди розумні, вольові, шляхетні й людяні. Вони не знають, що таке вагання, суперечності, сумніви.

Обравши мету, вони йдуть до неї, долаючи всі труднощі й небезпеки. Вони невтомно борються за свободу і справедливість, захищають бідних і знедолених.

Сподіваюся, що кожен з вас зуміє продемонструвати свої знання і дії на уроці і оцінить свої знання за допомогою картки.


Я + ДІЇ НА УРОЦІ

1. Я знаю___________________________

2. Я захоплююсь і захопився__________

3. Я - член експедиції________________

4. Працюю в парі___________________

5. Мої досягнення___________________

6. Моя оцінка. ____

7. Оцінка команди.___


Під час подорожі будьте уважними! Вам потрібно скласти звіт цієї подорожі – це завдання додому.


Запитання:

Діти! А яку мету і завдання ви поставите для цієї подорожі?

Учні: - повторити географічне положення океанів;

- рельєф дна;

- основні закономірності клімату і водних мас;

- своєрідність природи океанів;

- закріпити знання карти;

- звернути увагу на збереження органічного світу і охорону Світового океану.

Учитель:

Так, ми пригадаємо, узагальнимо знання які ви отримали на попередніх уроках. А можливо і дізнаємось щось нове, адже Світовий океан такий загадковий і таємничий, має безліч скарбів, можливо ми їх знайдемо. Звернемо особливу увагу на охорону вод Світового океану.


Завдання ми визначили. А що на вашу думку. Ще потрібно для подорожі?

Учні: ( корабель, команда, командир )



Учитель:

А щоб визначити команди і їх склад, це можна зробити побажанню, а ми по картографічному жеребкуванню.

Завдання: кожному учневі я роздаю фрагменти карти з контурами океанів, ви їх складаєте і ви отримаєте назву океану. По назвах океану формуються команди.

(4 команди).

Виберіть капітанів команд.

( учні формують групи, один учень помічник для оцінювання команд.)

КОМАНДИ:

І. Атланти

ІІ. Індіанці

ІІІ. Тихоокеанці

ІY. Арктика


Учитель:

Завдання: за 1 – 2 хвилини складіть римований віршик про свій океан, що підтвердить готовність ваших команд.


Учні:

Яке ж обладнання вам потрібно для подорожі. ( карти, атласи, підручники, додаткова література).





Отже в мандрівку, попутного вам вітру і ніяких перешкод.

Учень:

Пливемо по Дніпру до Чорного моря. Через протоку Босфорд і Дарданели пропливаємо в Средземне море, через Гібралтарську протоку ми випливаємо в Атлантичний океан. Ми бачимо безкраї простори води, пахощі морів, крик чайок.

Прямо по курсу ми бачимо маяк.

Ми наближаємось до Канарських островів.


Учитель:

Запитання:

А що ви знаєте про ці острови?

Це перша наша зупинка, там нас чекають загадкові пошта.

1. 
   Зупинка « ПОШТОВА »
   

Учитель:

( в великому конверті )

Послання.

Шановні часники мандрівки!

Карта – друга «мова» географії.

А чи знаєте ви її? Географічне товариство перевірить рівень ваших знань за допомогою завдання.


Завдання: На картках написані назви островів, протоків, заток, морів всіх океанів. Ваше завдання розкласти їх в відповідні конверти з назвами Океанів. І кожна команда вибирає одного учасника який показує географічну номенклатуру на карті відповідно свого океану, учасник іншої команди його запитує. ( прикріплює прапорці відповідного кольору).


1. Японське море. Т

2. Берінґова протока. Т

4. Острів Ісландія. А

5. Мадагаскарська течія. І

6. Бенгальська затока. І

7. Червоне море. І

9. Чорне море А

10. Біле море.А

11. Південнокитайське море. Т

12. Острів Ґренландія. А

13. Гольфстрім. А

14. Перська затока. І

15. Мексиканська затока. А

16. Острів Шрі-Ланка. І

17.Бареневе море Л

18. Півострів Таймир Л

о. Нова Земля Л

о. Вікторія Л

Великий Барєрний риф Т


Учитель. Географічне товариство переконалось, що ви знаєте карту і не заблукаєте, дає дозвіл для подальшої мандрівки.

Рухаюємось далі. Попереду нас цифра 8742 м. Що ця цифра означає в Атлантичному океані?

2. Зупинка ЦИФРОВА


Завдання: вам дані різні цифри, ви повинні визначити що воно означають для Світового океану.( кожній команді роздається однакові завдання)

1820 р. – перше навколосвітнє плавання Магеллана;

11022 м. – Маріанський жолоб;

10 тис. кількість островів в Океанії

178,7 млн.км - площа Тихого океану

14,1 млн. км - площа Пів. Льодовитого океану

42% - солоність Червоного моря

• 40 С – температура П.Льодовитого океану.
  

ширина 75 км глибина 700 метрів – течія Гольфстрім


Учитель. Дуже добре і ми рухаємось далі ( стрілкою показано на карті ).

А ось ми бачимо скриньку.

Це незвичайна скринька. А з чим вона повинна бути на вашу думку?


3. Зупинка СКРИНЬКА СКАРБІВ

( в скриньці кольорові камінчики і цікаві запитання до кожної команди балів за правильну відповідь)

Які коштовності можна знайти в океані?

1. 
   Чи існує море без берегів?
   
2. Назвіть кольорові моря.
   
3. В яке море Індійського океану не впадає жодна річка?
   
4. Як змінюється температура і солоність води в океані?
   
5. Який півострів говорить про свою величину?
   
6. Форма якого півострова нагадує жіночий чобіток?
   

Учитель. Скарби знань ми знайшли. І рухаємось далі.

І наближаємось до най, най. най …. Океану. Якого?

1. 
   Зупинка НАЙ, НАЙ, НАЙ.
   

Завдання:

Пригадати рекорди і унікальність кожного океану з приставкою най.


5. Зупинка « Царство Нептуна »

„Океан – це постійний рух, любов і вічне життя”

Океан –це особлива планета життя. Відомо, що зараз в океані мешкає біля 160тис. видів тварин і 10тис. видів подорослів. Але це число постійно змінюється, при вивчені і дослідженні знаходять все нових і нових представників органічного світу. Тільки під час експедиції на Челенжері було знайдено 4417 нових видів рослин і тварин.


Відеофільм про органічний світ

Запитання: Які види риб можна зустріти в океані?

Чому з кожним роком все біднішим стає органічний світ океану?

З чим це пов’язано?

Учитель:

Задача:

Яку частину Світового океану щорічно забруднюють танкери, якщо залишки нафти, яку вони викидають у воду, складають 2 млн. тонн, і а одна тонна нафти забруднює 112 км² поверхні води?

Які зміни може спричинити забруднення нафтою гідросфери?

Учні:

Розв'язання проблеми.

Морська аварія – розлив нафти – зменшення надходження світла - зміна водно – сольового складу – загибель рослин і тварин.

Учитель:

А далі ми припливаємо до суворого, холодного, складного в різних планах океану. І тому пройшовши цей шлях ви отримаєте результат вашої подорожі.

6. 
   Зупинка ТЕСТОВА
   

Підсумковий комп’ютерний тест.

Правильна відповідь для тесту.

324422134211


ІY. Підсумок уроку.

Заповнення карток.

Запитання: Чи досягнули Ви мети, яку ми ставили з вами перед початком уроку?

Учні висловлюють свої враження і роблять підсумок уроку.

Оцінювання команд і учнів.


Y. Домашнє завдання: Скласти звіт про мандрівку. Кросворд.

8 клас.Фізична географія України

Тема: Загальна характеристика клімату України. Основні кліматотвірні чинники та їх вплив на території України.

Мета: сформувати вміння учнів давати загальну характеристику клімату України; розширити знання про кліматотвірні чинники та їх вплив по терені нашої країни;

сприяти розвитку навиків роботи з підручником, картами атласу та іншою додатковою літературою;

розвивати вміння аналізувати, логічно мислити, робити висновки і висловлювати свої думки;

формувати навики самостійної творчої діяльності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні повинні:

давати загальну характеристику клімату;

характеризувати ОС впливу кліматотвірних чинників на клімат України;

називати баричні центри, які формують клімат України;

вивчити поняття «сумарна сонячна радіація», «пряма сонячна радіація», «розсіяна сонячна радіація», «увібрана сонячна радіація», «радіаційний баланс».

Метод навчання: проблемно- пошуковий.

Хід уроку

I. Організаційний момент. – 1 хв.

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів. – 2хв.

Клімат – один з найважливіших компонентів географічної оболонки Землі. Розуміння кліматичних явищ можливе тільки з урахуванням географічних чинників, пов’язаних із кліматом. Як формується клімат України під впливом кліматотвірних чинників, ми дізнаємося на уроці.

Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу. – 30 хв.

1.Вступне слово вчителя.

Отже, сьогодні ми починаємо вивчення теми « Кліматичні умови і ресурси України». Будемо вивчати її протягом 5 уроків.

Ті учні, котрі дійсно хочуть дізнатися більше про клімат України, кого цікавлять питання кліматичних умов, сучасних змін і особливостей клімату можуть дослідити ці проблеми і підготувати навчальні та творчі проекти:

• Причини зміни клімату України.
  
• Прикмети погоди, приказки і загадки про клімат в нашій місцевості.
  
• Кліматичні умови Чернівецької області, та вплив кліматотвірних чинників.
  

Проекти готують протягом чотирьох уроків і звітують перед учнями класу.

2. Групова робота.

Об’єднання учнів у 3 групи, які працюють з підручником на с. 72-73 над питаннями:

1-а група: В яких кліматичних поясах розташована територія України? Які типи клімату та кліматичні області виділяють?

2-а група: Чи простежується кліматична зональність в Україні, які відбуваються зміни клімату?

3-я група: Чому вважають, що клімат України добре вивчений?

Підсумок роботи груп

1. 
   Кліматичні умови в Україні досить сприятливі.
   
2. Україна розташована переважно в помірному поясі, тільки Південний берег Криму в субтропічному. Виділяють помірно – континентальний тип клімату і субтропічний середземноморського типу.
   

1. 
   На теренах нашої країни спостерігається кліматична зональність і зростає континентальність клімату із заходу на схід.
   
2. Велика кількість метеостанцій, метеопостів та космічні супутники дозволяють прогнозувати кліматичну ситуацію в Україні.
   

3. Метод «Гронування». вітер

погода

опади і вологість

сонячна радіація

циркуляція атмосфери


підстилаюча поверхня тиск, хмарність

Підсумок вчителя, підведення до визначення основних кліматотвірних чинників.


4. Самостійна групова робота.

(Робота з підручником § 20 с. 73-75, мал. 33 с. 74.)

Проблеми:

1 – а група. Що складає енергетичну основу кліматоутворюючих процесів на Україні?

2 – а група. Як атмосферна циркуляція впливає на формування клімату України?

3 – я група. Як впливає на клімат характер підстилаючої поверхні України?

Завдання:

На основі опрацьованого тексту і ОС, підготовлених вчителем,( ОС додаються: додаток 1 - «Сонячна радіація», додаток 2 - « Атмосферна циркуляція», додаток 3 – «Підстилаюча поверхня»), розв’язати дані проблеми.

Нові терміни записати до географічного словничка.


5. Метод «Акваріум».

Групи з допомогою вчителя та ОС показують вплив основних кліматотвірних чинників на території нашої країни.


-Приклад відповіді 1 –ої групи.

=Група учнів уголос характеризує сонячну радіацію, яка є енергетичною основою кліматоутворюючих процесів на Україні, і на всій планеті. Це найважливіший чинник, що формує клімат України. Найбільшу кількість сонячної радіації отримує західне узбережжя Кримського півострова. Сонячна радіація – це випромінені Сонцем тепло та світло. Розглядаються види сонячної радіації.

=Група дає характеристику сумарної сонячної радіації, що в Україні зростає з півночі і північного заходу (4190 МДж/м²) на південний схід та південь (5200 МДж/м²). Сумарна радіація залежить від кута падіння сонячних променів, тривалості дня, хмарності.


Літо 60⁰ північ Зима 15⁰


Південь

68⁰ 23⁰

=


Група характеризує термін « радіаційний баланс». Це різниця між сумарною і відбитою радіацією та випромінюванням підстилаючої поверхні. Робить висновок, що від нього залежить температура повітря і грунту, випаровування, швидкість танення снігу.

6. « Коло знань»

Вчитель підсумовує знання учнів про кліматотвірні чинники і зупиняє увагу учнів на баричних центрах. Баричні центри атмосфери, з яких циклони та антициклони приносять різні типи і підтипи повітряних мас,і пов’язану з ними погоду вчитель показує у вигляді таблиці.( Додаток 4)

ІV. Закріплення нових знань і умінь учнів(проводиться у формі бесіди). – 10 хв.

1. 
   Схарактеризуйте головні чинники формування клімату України.
   
2. Чому кількість годин сонячного освітлення на території України зростає не з пн. на пд., а з пн.-зх. на пд.-сх. і пд.?
   
3. Накреслити формулу розподілу сонячної радіації, пояснити.
   
4. Які чинники, крім географічної широти, впливають на інтенсивність сонячної радіації?
   
5. Що таке радіаційний баланс? Назвати показники в Україні.
   
6. В яку пору року і чому в Україні найбільша і найменша частина сонячної радіації відбивається від підстилаючої поверхні і повертається в
   атмосферу (альбедо)?
   
7. Що таке циркуляція атмосфери?
   
8. Які повітряні маси впливають на клімат України? Які з них мають найбільший вплив? (Біля карти).
   
9. Що таке атмосферний фронт? Які основні фронти встановлюються над територією України?
   
10. Як впливають на клімат території України циклони і антициклони?
    
11. Які особливості підстилаючої поверхні впливають на клімат України?
    

V. Підсумок уроку. Домашнє завдання. -2 хв.

1. 
   Опрацювати § 20
   
2. Підготувати повідомлення про циклони та антициклони, бризову циркуляцію.
   

ОПОРНІ СХЕМИ




Опорні схеми повинні являти собою прості, зрозумілі і наочні схеми навчального матеріалу. В опорних схемах повинні бути показані основні поняття і зв’язки між ними, наведені приклади географічних назв. Опорні схеми можуть бути виготовлені попередньо на картці, або на класній дошці, або можуть створюватися разом з учнями під час пояснення нового матеріалу. Вже під час пояснення нового матеріалу учні повинні сприймати його в структурно-логічній послідовності і цілісності. Тому, головна мета вчителя на даному етапі уроку – навчити учнів паралельному запису (конспектуванню) навчального матеріалу. Цю роботу вчителя можна звести до слідуючи моментів:

а) навчання учнів згортанню інформації в план-конспект, тобто з словесної форми вибирати тільки головне: слова, схеми, малюнки, географічні назви і т.ін., котрі являються зв’язуючими символами під час відтворення матеріалу;

б) навчання шифровці інформації за допомогою яскравих кольорів, більш великих літерних позначень та інших символів. На початковому етапі навчань рекомендується складати більш детальний конспект, котрий легше б сприймався і відтворювався кожним учнем, незалежно від рівня його підготовки.

Оскільки основна діяльність учнів у процесі вивчення нового матеріалу зводиться до роботи над опорними схемами, то вони засвоюють ту інформацію, яка відображена в схемі. Це є мінімум знань по темі.

При роботі з опорними схемами утворюється значний резерв навчального часу для виконання завдань, спрямованих на відпрацювання прийомів учбової діяльності. Дуже важливий той факт, що завдання практичного характеру учні виконують як в самому процесі вивчення теоретичного матеріалу, так і після. Завершує урок самостійне виконання школярами програмних практичних робіт.

Необхідно пам’ятати про те, що опорні схеми повинні послідовно розкривати новий матеріал. Тому, при підготовці опорних схем необхідно скрупульозно продумати кожен знак, кожне слово. Головне – викласти навчальний матеріал так, щоб на основі логічних зв’язків він став доступним і надовго відбився в пам’яті учня.

Учні, коли працюють з опорними схемами, вчаться „згортати” і „розгортати” необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учню засвоювати обов’язковий програмний мінімум, але не в загальному, а в особистому посильному для нього темпі. Важливо і те, що спираючись на добре засвоєні теоретичні знання, учень легко виконує практичні завдання. Вчитися стає легше, а отже, і цікавіше.


Сонячна радіація

(Р) – випромінення

Сонцем тепла і світла(ккал/см² на рік, або МДж/м²)


Р увібрана

Р
Пн. 4190 МДж/м²


Пд. 5200 МДж/м²
сумарна = Р пряма + Р розсіяна

Р сумарна залежить від:

1) кута падіння сонячних променів;

2) тривалості дня;

3


Літо 65⁰ Зима 18⁰
) хмарності


Атмосферна циркуляція -

горизонтальні і вертикальні переміщення повітряних мас


а


) мПП, кПП, АП, кТП, мТП







г) бризова циркуляція


узбережжя Чорного і Азовського морів

Підстилаюча поверхня

1.Рельєф:

а


) гори – кліматичні бар’єри




б) рівнини – вільний рух повітряних мас



АП

мПП





в) водосховища -

пом’якшують?


г) альбедо – відбиваюча здатність поверхні

зима – 80 %

літо – 20 %


сніг – 85 %

пісок – 30 %

луки – 26%

вода – 5%

рілля – 4%


Вплив баричних центрів атмосфери на територію України


Арктичний максимум




Ісладський мінімум


ПН

ЗХ Україна СХ


ПД

Азіатський максимум





Азорський максимум Іранський мінімум

Середземноморська депресія

Баричний центр	Тип повітряної маси	Характер погоди
1. Холодна пора
Ісландський мінімум	Морська помірна	Похмура, волога і помірно – м’яка
Азіатський максимум	Континентальна	Ясна, суха і холодна
Середземноморська депресія	Морська помірна	М’яка з відлигами і снігопадами
2. Тепла пора
Азорський максимум	Морська і континентальна тропічна	Ясна, суха, жарка
Ісландський мінімум	Морська помірна	Похмура, волога і прохолодна
Арктичний максимум	Континентальна арктична і помірна	Ясна, суха і холодна
Іранський мінімум	Континентальна тропічна	Ясна, суха і жарка з сильним вітром