Geum.ru

Колегія відділу освіти Про створення належних умов для організації допрофільної підготовки в загальноосвітніх навчальних закладах

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Колегія відділу освіти


Про створення належних умов для організації допрофільної підготовки в загальноосвітніх навчальних закладах


У Концепції профільного навчання у старшій школі, затвердженій наказом МОНУ від 11.09.2009 №854, закладено нові підходи до організації профільного навчання у старшій школі, в тому числі і до організації допрофільної підготовки учнів 8-9 класів.

У школах району з допомогою відділу освіти, методичного кабінету створено нормативну базу та електронну базу інформаційно-методичних матеріалів з питань профільного навчання в об’ємі, достатньому для повноцінної організації роз’яснювальної, просвітницької роботи з різними категоріями учасників навчально-виховного процесу. Розроблено «освітню карту» району, періодично випускаються інформаційні носії, проводяться семінари, наради, працює педагогічний міст «Зерна досвіду», проблемні питання систематично розглядаються на нарадах директорів, засіданнях колегії відділу освіти.

У районному методичному кабінеті зосереджено достатню кількість програм для організації різних форм допрофільної підготовки: курсів за вибором, факультативів, секцій МАН; щорічно проводяться олімпіади з базових навчальних дисциплін.

Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів. Діагностична робота у школах ведеться практичними психологами, класними керівниками. За даними адміністрацій більшості навчальних закладів району для діагностики профільних інтересів учнів та з метою проведення роз’яснювальної роботи традиційно використовується анкетування, тестування, бесіди, щорічно проводиться моніторинг навчальних досягнень і профільних інтересів учнів 8-9 класів, питання розглядаються на класних та батьківських зборах, нарадах, виховних годинах, організовується консультування учнів, батьків тощо.

Як свідчить інформація, отримана від адміністрацій навчальних закладів, форми роботи, які використовуються у школах, досить різноманітні.

Просвітницькою роботою щодо умов організації профільного навчання у школах сільського регіону загалом було охоплено всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, учителів, батьків), проте найповніший арсенал форм роботи з цими категоріями представили адміністрації Бродецького НВК, Єлизаветського НВК, Катеринопільської ЗОШ №2: наради, лекції, індивідуальна робота, круглі столи, дискусії, виховні години, уроки однієї професії, рольові ігри, тренінги, батьківські збори, педрада, дні відкритих дверей, зустрічі з випускниками та інші. В інших школах ця робота ведеться епізодично та обмежується тільки окремими заходами, які не забезпечують системи. Окремі заклади не ведуть відповідної роботи зовсім (Ступичненська ЗОШ) чи обходяться тільки батьківськими зборами (Вікнинська ЗОШ), годинами класного керівника (Петраківський НВК), підміняють просвітницькі заходи діагностичними (Єрківська ЗОШ), охоплюють просвітницькою діяльністю тільки окремі категорії (Вербовецька ЗОШ, Гуляйпільський НВК, Гончариська ЗОШ, Катеринопільська ЗОШ №1, Мокрокалигірська ЗОШ).

Профільна орієнтація – це один із дієвих засобів створення умов для готовності підлітків до соціального, професійного та культурного самовизначення та допомоги учням у прийнятті рішення щодо вибору профілю навчання. У навчальних закладах району профорієнтаційна робота ведеться досить активно: створено інформаційні куточки та куточки профорієнтації, організовано місячники профорієнтації, зустрічі з представниками різних професій, консультування, налагоджено співпрацю з Центром зайнятості, з навчальними закладами ІІ рівня акредитації (Мокрокалигірським аграрним ліцеєм, Васильківським професійним ліцеєм, Козацьким профтехучилищем, Шевченківською школою мистецтв, Корсунь-Шевченківським коледжем), тематичні виховні години, години спілкування, написання творів, проведення конкурсів, робота гуртків, екскурсії на підприємства тощо. Найбільш повно ця робота представлена у Бродецькому НВК, Мокрокалигірській ЗОШ, Катеринопільській ЗОШ №1. Проте в більшості заходи організовано тільки на окремих етапах профільної орієнтації, не забезпечуючи їх системності: 1-й - пропедевтичний (з учнями 7 класу), 2-й - основний (8 клас) та 3-й - завершальний (9 клас).

Однією із форм допрофільної підготовки у Концепції визначено поглиблене вивчення окремих предметів. У 2009-2010 н.р. поглиблене вивчення в основній школі здійснювалося за спеціальними програмами з української мови (Гончарська ЗОШ, Єрківська ЗОШ, Катеринопільські ЗОШ №1 та №2, Мокрокалигірська ЗОШ, Ярошівська ЗОШ), з математики (Єрківська ЗОШ, Катеринопільський ліцей), з біології (Катеринопільські ЗОШ №1 та №2), з англійської мови (Катеринопільська ЗОШ №1), з інформатики (Єрківська ЗОШ).

Моніторинг навчальних досягнень учнів класів основної школи з поглибленим вивченням окремих предметів, проведений у закладах освіти у квітні-травні 2010 року , показав, що рівень навченості у цих класах нерівномірний: з української мови високий рівень мають 9% учнів, а початковий – 10%; з математики – відповідно 48% та 3%; з інформатики – високий рівень у 56%, початкового немає; з англійської мови – високий рівень мають 20%, початкового немає; з біології – у 15% високий рівень, у 5% - початковий. Наявність такої кількості учнів, що навчаються на початковому рівні, свідчить про неякісний відбір учнів. Перебування їх у таких класах регламентується рішенням педагогічної ради та наказом керівника закладу.

У жодному із закладів І-ІІ ступенів ця форма допрофільної підготовки (поглиблене вивчення) не запроваджувалася. Враховуючи той факт, що учні саме цих закладів із року в рік поповнюють контингент учнів старшої школи І-ІІІ ступенів, в тому числі і профільної, ми можемо зробити відповідний висновок: як і в попередній період, результати моніторингу профільних інтересів учнів 8-9 класів, бажання батьків щодо конкретного місця подальшого навчання дітей у старшій школі та наявну базу напрямів профілізації шкіл району адміністраціями навчальних закладів не аналізуються і при формуванні навчальних планів майже не враховуються.

Держзамовлення на забезпечення шкіл навчальною літературою для поглибленого вивчення предметів не виконується, тому ефективність такого навчання ставиться під сумнів і підтверджується результатами участі учнів цих класів у районних, обласних олімпіадах, інших інтелектуальних змаганнях – вони, на жаль, невтішні.

Сприяти вибору профілю навчання покликані і курси за вибором, які знайомлять учнів зі світом професій, розширюють знання з навчальних предметів, вчать оцінювати свої можливості щодо способів діяльності. Курсами повинні бути охоплені всі учні 8-9 класів на добровільній основі. Проте, проаналізувавши стан цієї роботи у навчальних закладах, можна дійти висновку: процес потребує глибокого аналізу і оптимізації. Практика шкіл, коли варіативна складова використовується в основному для довантаження вчителів, не сприяє повноцінному забезпеченню допрофільної підготовки учнів. Особлива увага повинна бути зосереджена на короткотривалих курсах (9-17 годин), щоб учні мали можливість вибору і переходу від одного виду діяльності до іншого: протягом 2-х років вивчається не менше 2-3 курсів. Картина, яка вимальовується з цього питання у закладах району, не радує: у 8-х класах шкіл району функціонує 19 курсів за вибором, з них 7 – гуманітарного спрямування, 10 –природничо - математичного, 2 – суспільного ( 5 - російська мова; 1 – географія; 5 – креслення; 4 – інформатика; 1 – «Історія рідного краю»; 1 – курси користувачів ПК; 1 – основи споживчих знань; 1 – валеологія; 1 – народознавство). У 9-х класах в цілому по району введено 9 (!) курсів за вибором: 4 гуманітарного спрямування, 4 – математичного, 1- суспільного (2 – російська мова; 1 – географія; 3 – креслення; 1 – «Рідний край»; 1 – українська мова; 1 – інформатика). Різноманітний і набір факультативів: у 8-х класах їх функціонує 42, з них 5 –суспільні, 9 – гуманітарні, 20 – математичні, 2 – природничі, 1 - спортивний (українознавство – 1; креслення - 3; історія – 1; школа здоров’я – 1; комп’ютерна грамотність – 5; логіка – 1; інформатика – 4; російська мова – 4; історія рідного краю – 2; спортивні ігри – 1; математика – 6; ділове мовлення – 1; народознавство – 1; українська мова – 2; екологія – 1; розв’язування рівнянь – 1; український мовленнєвий етикет – 1; граматика англійської мови - 1). У 9-х класах кількість факультативних курсів становить у загальному 31, з них 12 – фізико-математичні, 1 – суспільний, 1 – спортивний, 10 – гуманітарних, 4 – природничі (креслення – 2; історія – 1; комп. грамотності – 3; спортивні ігри – 1; російська мова – 4; українська мова – 3; математика – 4; ділове мовлення – 1; фізика – 1; біологія – 1; інформатика – 1; хімія – 1; екологія – 2; розв’язування рівнянь – 1; граматика англійської мови – 2). Якщо проаналізувати наповнення варіативної складової у 8-х - 9-х класах у порівняльному аспекті, стає ясно, що адміністрації шкіл не дуже переймаються проблемою забезпечення права учнів на вибір тої чи іншої діяльності протягом двох років у кількості, визначеній Концепцією профільного навчання: курси в основному повторюються, при цьому їх кількість у 9-х класах різко зменшується. Необхідно глибоко проаналізувати змістове наповнення курсів за вибором: зміст їх не повинен дублювати зміст предметів, містити не лише інформацію, що розширює знання з навчальних предметів, але й знайомить їх із способами діяльності, необхідними для для успішного опанування програмового матеріалу з того чи іншого профілю навчання у старшій школі. Наявність в основному предметних і відсутність міжпредметних курсів не забезпечує системного підходу до організації допрофільної підготовки: учні позбавляються можливості зорієнтуватися в сучасному світі професій, познайомитися зі специфікою різних видів діяльності у професійній сфері.

Короткотривалі курси у школах не вводяться - це пов’язано, у першу чергу, з відсутністю відповідних програм із грифом МОНУ. Не використовуються зовсім години варіативної складової у 8 - 9 класах Киселівського НВК, у 9-х класах Катеринопільської ЗОШ №1, Мокрокалигірської ЗОШ (крім факультативу «Школа проти СНІДу»), Катеринопільського ліцею.

Окремою проблемою, і загалом дуже складною із року в рік залишається діяльність у районі секцій МАН. Систематично ця робота ведеться і має стабільні результати тільки в Єрківській ЗОШ – функціонує шкільне наукове товариство «Юний історик», а з 2009 року - секція мистецтвознавства; постійно функціонують також (на жаль, без відповідних результатів) в Катеринопільському ліцеї - секція математики; в Катеринопільській ЗОШ №1 – секція історії; працюють секції психології, географії, англійської мови та історії у складі міжшкільного факультативу для обдарованих дітей. В окремих школах ця робота ведеться епізодично: секції відкриваються буквально на рік-два. Години варіативної складової чомусь уперто не використовуються для організації науково-дослідницької роботи в школах: гуртки, курси, факультативи відповідного спрямування відсутні, і тільки в окремих закладах з цією метою введено індивідуальні заняття для обдарованих учнів, проте цей факт не завжди обумовлено хоча б в одному із шкільних документів: наказі, рішенні педради, пояснювальній записці робочого навчального плану тощо.


Методист РМК І.Ю.Коровченко