Методичні рекомендації з підготовки до комплексного державного екзамену розроблені на базі положення „Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах", затвердженого Наказом Міністерства освіти України №161 від 02.

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Критерії оцінки
Сукупність оцінок в цілому по теоретичній і практичній частині складає диференційну оцінку за державний екзамен.
Пояснювальна записка
Орієнтований перелік питань
Вікова психологія
Експериментальна психологія
Клінічна психологія
Соціальна психологія
Орієнтовані практичні завдання
Про що свідчить це явище? Як воно характеризує процес психічного розвитку?
Як ці дані характеризують вікову психологію опитуваних? Чим зумовлені відмінності у відповідях?
Чому так відбувається? Як це явище характеризує логіку психічного розвитку у дошкільному віці?
Як пояснити це явище? Яку закономірність психічного розвитку вона характеризує?
Чи можлива взагалі періодизація психічного розвитку? Чи існують в реальності періоди такого розвитку?
Загальна психологія
Дайте рекомендації людині з меланхолічним типом темпераменту
Чому так відбувається?.
За допомогою яких методів Ви визначите власні характеристики особистості?
Соціальна психологія
Про що свідчить таке розташування у просторі? Оцініть ситуацію. Де сядете Ви?
...
Полное содержание
Подобный материал:

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ



Методичні рекомендації з підготовки до комплексного державного екзамену розроблені на базі положення „Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого Наказом Міністерства освіти України № 161 від 02.06.1993 р., рекомендацій „Про порядок створення, організації та роботи Державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України”, затверджених Наказом Міністерства освіти України № 83-5/1259 від 29.12.1993 р.

Комплексний Державний екзамен проводиться на завершальному етапі навчання бакалавра, містить комплекс кваліфікаційних завдань, які дозволяють виявити рівень підготовки, ступінь оволодіння професійними знаннями та уміннями для виконання виробничих функцій, зазначених в освітньо-кваліфікаційній характеристиці.

Мета державного екзамену – оцінка рівня професійних знань та навичок випускників.

Завдання методичних рекомендацій - надати студентам допомогу у підготовці до комплексного державного екзамену освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр з права”.

Надані методичні рекомендації вміщують два блока завдань (теоретичний та практичний), які сформовані з дисциплін, вказаних в освітньо-професійній програмі підготовки бакалавра напряму 6.030102 „Психологія” (загальна психологія, вікова психологія, експериментальна психологія, клінічна психологія, соціальна психологія).

Кожний білет до комплексного державного іспиту складається з 3 теоретичних питань та 1 практичного завдання. Комплексний державний екзамен проводиться в усній формі. Відповіді оцінюються за бальною системою: 4 бали за теоретичні питання і 1 бал за практичне завдання.


КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ

складання державних екзаменів

При складанні державних екзаменів за відповіді на кожне теоретичне питання білету виставляється окрема оцінка.

Оцінка за складання державного екзамену виставляється як середнє арифметичне з двох складових теоретичної і одної - практичної частини.

Сукупність оцінок в цілому по теоретичній і практичній частині складає диференційну оцінку за державний екзамен.

"Відмінно" - виставляється, якщо при відповіді на основні питання екзаменаційного білету і вирішення практичного завдання, студент виявив всебічні, систематизовані, глибокі знання програмного матеріалу, уміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою на рівні творчого використання.

"Добре" - виставляється, якщо при відповіді на питання екзаменаційного білету і вирішення практичного завдання, студент виявив повне знання програмного матеріалу, успішне виконання завдань і засвоєння основної літератури, передбаченої програмою на рівні аналогічного відтворення.

"Задовільно" - виставляється, якщо при відповіді на основні питання екзаменаційного білету і вирішення практичного завдання, студент виявив знання основного програмного матеріалу в обсязі, що необхідний для подальшого навчання і роботи, здатність упоратися з виконанням завдань, передбачених програмою на рівні репродуктивного відтворення.

"Незадовільно" - виставляється, якщо при відповіді на основні питання екзаменаційного білету і вирішення практичного завдання, студент виявив серйозні пробіли в знаннях основного матеріалу, допустив принципові помилки при виконанні завдання на рівні нижче репродуктивного відтворення.


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Державний іспит за напрямом підготовки - 6.030102 «Психологія», з галузі знань - 0301 – «Психологія» має на меті визначити рівень професійної підготовки студентів.

Питання, винесені на державний іспит, охоплюють матеріал фахової підготовки і відповідають вимогам кваліфікаційної характеристики. Усього на державний іспит пропонується по 30 білетів, в яких питання забезпечують можливість об'єктивно оцінити готовність випускників університету до професійної діяльності за призначенням.

При здачі державного іспиту із загальної психології для одержання ступеня «бакалавр» студенти повинні

Знати:
  • сутність психічних процесів, їх співвідношення з роботою головного мозку, єдність соціальних та природних властивостей людини;
  • основні етапи розвитку наукової психології;
  • завдання психології та її місце серед інших наук, предмет та об’єкт вивчення у загальній психології;
  • класифікацію психологічних методів дослідження, їх переваги та недоліки;

Уміти
  • використовувати набуті знання для оцінки актуального психологічного стану людини;
  • оцінювати вплив того чи іншого чинника на формування психічних процесів, властивостей, станів.

При здачі державного іспиту із вікової психології для одержання ступеня «бакалавр» студенти повинні

Знати:
  • основні етапи психологічного розвитку в онтогенезі
  • сенситивні періоди в розвитку дитини
  • вікові кризи, їх перебіг та особливості
  • закономірності психічного розвитку
  • основні теорії психічного розвитку

Уміти:
  • на основі загальних закономірностей психічного розвитку дитини розуміти її внутрішній світ,
  • визначати рівень інтелектуального розвитку і сформованість емоційно-вольової та мотиваційної сфери особистості,

- правильно прогнозувати тенденції розвитку творчих здібностей,
  • визначати психологічний вік дорослої людини та дитини
  • володіти стратегіями психологічної допомоги в період вікових криз
  • орієнтуватись у виборі методів корекції та розвитку в разі затримок психічного розвитку та педагогічної занедбаності

-аналізувати власну діяльність і визначати ефективні шляхи і методи оптимізації процесу навчання та виховання.

При здачі державного іспиту з експериментальної психології для одержання ступеня «бакалавр» студенти повинні

Знати:
  • стан основних методологічних проблем психології;
  • методи психологічної науки , їхні рівні класифікації
  • співвідношення предмету і методу в психологічному дослідженні

Уміти:
  • побудувати грамотний план психологічного дослідження

- проводити психологічне дослідження і коректувати його в процесі реалізації

- володіти діагностичним інструментарієм та методами обробки експериментальних результатів

При здачі державного іспиту з клінічної психології для одержання ступеня «бакалавр» студенти повинні

Знати:
  • розділи клінічної психології
  • загальну характеристику всіх методів клінічної психології
  • функції та принципи клінічного інтерв’ювання, його структуру
  • основні синдроми психічних розладів у дитинстві та дорослому віці
  • особливості сімейної клінічної психології

Уміти:
  • проводити клінічне інтерв’ю
  • відрізняти норми та патології психіки у різних вікових групах

- підбирати психопрофілактичні та психокорекцій ні програми за результатами психодіагностичних обстежень

При здачі комплексного державного іспиту з соціальної психології для одержання ступеня «бакалавр» студенти повинні

Знати:
  • розділи соціальної психології, її міждисциплінарні зв’язки

- співвідношення соціальної (суспільної) психології та ідеології, психології соціальних груп та особистості (традиції, громадська думка, звичаї, інші масові психічні явища суспільної свідомості);
  • класифікацію та основні характеристики груп у соціальній психології
  • психологію великих соціальних груп та масових явищ
  • етапи соціалізації особистості
  • основні параметри вивчення особистості у соціальній психології
  • зміст та функції спілкування
  • особливості прикладної соціальної психології

Уміти:
  • визначати внутрішньо груповий клімат
  • визначати соціометричний стаус особистості в групі
  • визначати стилі та стратегії спілкування
  • володіти стратегіями ефективної комунікації та вирішення конфліктів
  • вибудовувати міжособистісну взаємодію згідно закономірностей міжособистісного сприйняття



ОРІЄНТОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

ДО КОМПЛЕКСНОГО ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ


ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

  1. Загальнопсихологічні принципи психологічних досліджень.
  2. Проблема розвитку психіки у філогенезі.
  3. Основні властивості психіки людини.
  4. Особливості свідомості людини.
  5. Самосвідомість людини та її основні функції.
  6. Психофізична та психофізіологічна проблеми: шляхи їхнього вирішення.
  7. Особистість в контексті сучасних наукових досліджень.
  8. Порівняльний аналіз теорій особистості.
  9. Індивідуально типологічні особливості особистості. Темперамент.
  10. Індивідуально-типологічні особливості особистості. Характер.
  11. Індивідуально-типологічні особливості особистості. Здібності.
  12. Мотиваційна сфера особистості.
  13. Теорії емоцій, їхня характеристика і аналіз. Поняття про емоції.
  14. Поняття про почуття. Визначальні риси емоцій та почуттів.
  15. Вираження почуттів. Зовнішні вияви почуттів. Зняття внутрішньої напруги.
  16. Поняття про волю. Аналіз складної вольової дії. Головні якості волі. Самовиховання волі.
  17. Відчуття людини; їх основні закономірності.
  18. Сприймання людини; їх основні особливості.
  19. Пам'ять людини; її основні процеси.
  20. Мислення людини; механізми мислення та основні розумові операції.
  21. Уява людини; основні процеси створення образів уяви.
  22. Мовлення людини; його основні механізми, види та функції.
  23. Увага людини; її основні властивості.
  24. Основні властивості психіки тварин та тенденції її розвитку.
  25. Загальна характеристика несвідомих психічних явищ.
  26. Неусвідомлені механізми свідомих дій.
  27. Класифікація потреб. Загальні риси потреб.
  28. Емоції та процеси мотивації.Функції емоцій.
  29. Почуття провини, совісті і моральності. Виникнення, функції, взаємодія.
  30. Емоційна зрілість особистості.



ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ




  1. Предмет,задачі вікової психології.
  2. Методи вікової психології.
  3. Біогенетичний та соціогенетичний напрям в розвитку психології.
  4. Теорія розвитку вищих психічних функцій Л.С.Виготського.
  5. Теорія поетапного формування розумових дій П.Я.Гальперіна.
  6. Умови, рушійні сили та закономірності психічного розвитку.
  7. Періодизація вікового розвитку, принципи вікової періодизації.
  8. Етапи психічного розвитку, кризи, сензитивні періоди.
  9. Провідні види діяльності та їх роль у формуванні особистості дитини.
  10. Особливості психічного розвитку дитини 1-го року життя.
  11. Особливості психічного розвитку дитини раннього дитячого віку.
  12. Психічний розвиток школяра, соціальна ситуація розвитку школяра.
  13. Психологічні питання готовності дитини до навчання в школі.
  14. Психологічна перебудова, пов'язана з вступом дитини до школи, труднощі першокласників.
  15. Психологічні новоутворенні в молодшому шкільному віці.
  16. Психосексуальний розвиток і взаємовідносини хлопців і дівчат.
  17. Підлітковий вік-його особливості, складності, новоутворення.
  18. Психологічні аспекти виховання "важких дітей".
  19. Віковий підхід до вивчення дорослої людини.
  20. Вікова динаміка психофізіологічних функцій дорослої людини.
  21. Геронтогенез на різних рівнях індивідуальної організації людини.
  22. Вікова динаміка психофізіологічних функцій старості.


ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

  1. Етапи організації і проведення експериментального психологічного дослідження.
  2. Ідеальний та реальний психологічні експерименти.
  3. Експериментальні змінні та засоби їхнього контролю.
  4. Спостереження як один з основних емпіричних методів психології.
  5. Методи опитування в психологічних дослідженнях.
  6. Вплив особистості досліджуваного та ефектів його спілкування на результати експерименту.
  7. Експериментатор: вплив його особистості на дослідницьку діяльність у психологічному експерименті.
  8. Вимірювання в психології. Основні типи шкал.
  9. Вимоги до побудови і перевірки методик.
  10. Надійність та валідність тестів; техніка перевірки.
  11. Основні поняття психометрії.
  12. Психологічний діагноз та висновок.
  13. Соціальні та етичні аспекти психологічної діагностики.
  14. Етичний кодекс психолога-діагноста.
  15. Контрольні запитання і завдання.
  16. Яким є зв’язок між теорією і експериментом?
  17. Поясніть сутність принципів фальсифікованості та верифікова-ності наукових гіпотез.
  18. Які існують види гіпотез у психологічному експерименті?
  19. На-ведіть приклади.
  20. Якими є ознаки гіпотези, яку можна перевірити у психологіч-ному експерименті?
  21. Проаналізуйте взаємозв’язок між теоретичними, експеримен-тальними та статистичними гіпотезами
  22. Що таке нуль-гіпотеза?


КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ

  1. Контініум норма-патологія, хвороба-здоров'я.
  2. Внутрішня картина здоров'я.
  3. Психічне здоров'я як регулятор поведінки в життєвих ситуаціях.
  4. Невротичні розлади.
  5. Суїцид: психологічні та соціально-психологічні аспекти.
  6. Психологічний діагноз. Рівні психологічного діагнозу розвитку.
  7. Психологічний проноз та його умовно-варіативний характер.
  8. Предмет, цілі, методи та завдання клінічної психології (клінічна психологія як наука).
  9. Структура клінічної психології.
  10. Історія розвитку клінічної психології.
  11. Практичні задачі, функції клінічного психолога.
  12. Зв’язок клінічної психології з сумісними дисциплінами.
  13. Загальна характеристика методів, що використовуються в клінічній психології.
  14. Клінічне інтерв’ювання та його значення в клінічній психології.
  15. Функції та принципи інтерв’ювання.
  16. Структура клінічного інтерв’ювання.
  17. Типи неузгоджень в структурі мови пацієнта при інтерв’юванні.
  18. Вікова клінічна психологія, як розділ клінічної психології.
  19. Сенсорна та емоційна психічна депривація в немовлят.
  20. Основні прояви кризи 3-х річного віку.
  21. Синдроми раннього дитячого аутизму та невропатії, їх характеристики.
  22. Гіпердинамічний синдром і синдром страху, їх характеристики.
  23. Характеристика психосоматичних розладів, що спостерігаються в періоді новонародженості, у немовлят та в ранньому дитинстві.
  24. Синдроми, що характерні для дошкільного та молодшого шкільного віку.
  25. Психологічні розлади підліткового віку.



СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

  1. Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні явища.
  2. Проблема ефективності прикладних соціально-психологічних досліджень.
  3. Загальна характеристика методів соціальної психології.Закони соціальної психології.
  4. Проблема особистості в соціальній психології. Співвідношення понять “індивід”, “особистість”, “індивідуальність”.
  5. Поняття про соціальні ролі, норми, цінності, символи.
  6. Соціально-психологічні феномени групової свідомості, группового тиску.
  7. Поняття соціальної установки (аттітюду). Механізм формування соціальної установки.
  8. Поняття про референтні групи та його використання в житті людини.
  9. Міжособистісні стосунки як детермінанти розвитку особистості.
  10. Перцептивна функція спілкування.
  11. Соціально-психологічний вплив у процесі спілкування: переко-

нання, навіювання, психологічне зараження, наслідування.
  1. Групові норми та цінності. Поняття соціального контролю, санкції в соціальній психології.
  2. Поняття спілкування, функції спілкування, спілкування та ставлення.
  3. Комунікативна функція спілкування.
  4. Соціально-психологічні ознаки групи та організації.
  5. Соціально-психологічний тренінг: мета та структура проведення.
  6. Механізми, інститути, етапи соціалізації.
  7. Становище особистості в групі: соціально-психологічний аспект.
  8. Проблема розвитку і динаміки груп у соціальній психології.
  9. Мала група: соціально-психологічні ознаки.
  10. Суть і процедура соціометричного дослідження.
  11. Спостереження як метод соціальної психології.
  12. Поняття групи в соціальній психології. Класифікація груп (за різними параметрами).
  13. Соціально-психологічна структура особистості.
  14. Перспективна сторона спілкування. Міжособистісне сприйняття в процесі спілкування.
  15. Психологія міжособистісних стосунків. Ділові та особисті відносини.
  16. Поняття групи в соціальній психології. Загальна класифікація.
  17. Феномени групової свідомості.
  18. Інтерактивна сторона спілкування.
  19. Суть соціометрії як методу соціальної психології.
  20. Керівництво і лідерство. Спільні риси та відмінності. Типи лідерів.
  21. Соціально-психологічна суть конфлікту.



ОРІЄНТОВАНІ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

ДО КОМПЛЕКСНОГО ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ

ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ


Задача 1.

На третьому-четвертому році житття дитина часто виявляє впертість: вімовляється виконувати вимоги дорослих; на заборону реагує афектом; прагне діяти самостійно, заявляючи “Я сам”. При цьому впертість має вибірковий характер: вона виявляється стосовно дорослого, до того ж близької людини і не поширюється на однолітків.

Про що свідчить це явище? Як воно характеризує процес психічного розвитку?


Задача 2.

Дослідник, що вивчав професійні уподобання дітей різного віку зазначав: ”учні молодших класів школи хочуть літати повітрям, плавати морями, скакати на конях, але тільки не ходити по землі”. У підлітковому віці багато хто відмовляється відповідати на запитання про професію, яку хотів би обрати, або ж називає ту, яка безпосередньо повязана з його інтересами.

Як ці дані характеризують вікову психологію опитуваних? Чим зумовлені відмінності у відповідях?

Задача 3.

Вивчення конфліктів, які виникають в процесі гри, покзало, що найменші діти сваряться переважно за володіння предметом — засобом ігрової дії. Тому на “машині” конфліктуючі одночасно їдуть два “водії”, “хворого” оглядають одночасно кілька “лікарів”, “обід” готують кілька “матерів”. Трохи старші діти сваряться через ролі: хто ким буде. Нарешті, найстарші надзвичайно прискіпливо ставляться до виконнання правил гри. Сварки тут точаться головним чином навколо того, “буває чи не буває”.

Чому так відбувається? Як це явище характеризує логіку психічного розвитку у дошкільному віці?


Задача 6.

Дослідження самооцінки школярів показало, що в інтервалі від третього до восьмого класу вона в цілому неухильно зменшується. При цьому було встановлено, що діти, уявлення яких про свої можливості невисокі, втілюють їх у відповідній поведінці і тому навчаються гірше, ніж могли б. Дітям з високою самооцінкою притаманна протилежна тенденція.

Як пояснити це явище? Яку закономірність психічного розвитку вона характеризує?


Задача 7.

Поясніть причини “афекту неадекватності” у підлітків, з якими новоутвореннями цього віку повязані афективні реакції?


Задача 8.

Складіть психологічний портрет старшого школяра, що переживає кризу юності, яка пов’язана з набуттям ідентичності (за Е.Еріксоном);


Задача 9.

В історії психології розвитку було чимало спроб створити періодизацію психічного розвитку, проте серед них немає таких, які б сприймалися одностайно. До того ж відомо, що шляхом науково обгрунтованої оорганізації навчання можнна досягти таких зрушень у розвитку окремих психічних процесів, унаслідок яких діти молодшого шкільного віку набувають здатностей, притаманних дітям старшого віку. Таким спробам заважає також явище акселерації.

Чи можлива взагалі періодизація психічного розвитку? Чи існують в реальності періоди такого розвитку?


Задача 10.

Коли вчитель почав збирати щоденники в 5 класі для чергової перевірки, Дмитрик зніяковів, почав кліпати довгими віями :”Знову щоденник загубився. Деж я його забув?” відчувши щось недобре у поведінці хлопчика, вчитель запитав його прямо: “Ти не хочеш, щоб про твою останню двійку знали вдома?” на очах хлопчика виступили сльози “Поставте хоч 3-- за двійку мене батько б”є”.

Як ви оцінюєтн методи виховання, що застосовує батько?Чи слід учителеві виконати прохання Дмитрика?Які засоби стимулювання пізнавальної активності ви порадили б затосовувати батьку?


ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ



Задача 1.

Перелічіть основні типи акцентуації характеру , дайте їм характеристику

Дайте рекомендації людині з екзальтованим типом акцентуації


Задача 2.

Охарактеризуйте типи темпераменту з точки зору рухливості, збудливості, сили нервових процесів.

Дайте рекомендації людині з меланхолічним типом темпераменту


Задача 3.

Які рекомендації ви, як майбутній психолог, можете дати батькам, які прагнуть розвивати будь-які здібності своєї дитини?


Задача 4.

Які поєднання рис типів темпераменту зустрічаються найчастіше? Чим це можна пояснити психологічно?


Задача 5.

Вкажіть, що в вашому характері є генетично закладеним, а що – набутим


Задача 6.

Порівняйте поняття: творчість, креативність, мистецтво, натхнення. В чому схожість та відмінність цих понять?


Задача 7.

Поміркуйте і опишіть, які на вашу думку, види здібностей розвинуті у вас найкраще, а які гірше. Встановіть причини . Чому так відбувається?.


Задача 8.

Чим відрізняються темперамент, характер, психосоціотип? Дайте визначення поняттям, поясніть різницю між ними.

За допомогою яких методів Ви визначите власні характеристики особистості?


Задача 9.

Досвідчені викладачі знають, що школяр чи студент вивчає матеріал ллише для того, щоб добре відповісти на екзамені або занятті, а паотім швидко його забуває

Які механізми зумовлюють це явище?Як боротися з таким забуванням?

Задача 10.

Відомо, що прогресуючий психічний розвиток у молодшому шкільному віці співіснує з погіршенням ставлення дітей до навчання. Якщо першокласникові більше подобаються уроки, ніж перерви, а уроки математики більше ніж уроки фізкультури, то у 2 класі учень часто нудиться на уроках, з нетерпінням очікує перерви, а у 3 вже може проявити сумніви з приводу методів навчання, які застосовує учитель. Які причини зумовлюють це явище?Як воно співвідноситься з закономірностями психічного розвитку цього віку?


СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

Задача 1.

Вам необхідно провести дослідження відношення працівників малого підприємства до керівника.

Які методи ви для цього застосуете?


Задача 2.

Ви знаходитесь на нараді. Учасники сидять за прямокутним столом. Справа від керівника сидить начальник відділу, зліва 3 пустих стільця і лише потім менеджер з продажу.

Про що свідчить таке розташування у просторі? Оцініть ситуацію. Де сядете Ви?


Задача 3.

Вас намагаеться переконати в чомусь новий знайомий, який повернутий до вас всім корпусом тіла, багато посміхається, дивиться прямо Вам в очі і тримає руки в кишенях.

Чи повірите Ви йому? Чому?


Задача 4.

Чим психодіагностичне дослідження відрізняеться від соціально-психологічного? Обгрунтуйте відповідь, використовуючи приклад.


ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ


Задача 1.

За даними тесту визначення типу темпераменту Г. Айзенка :

«соціальна бажаність-2, психотизм- 9, екстраверсія-14». Визначте тип темпераменту.


Задача 2.

Якби Вам було потрібно визначити рівень розвитку інтелекту у іншомовної людини якими методиками Ви б скористались?


Задача 3.

Визначте тип тестової задачі: А) ні, це не так;Б) мабуть вірно; В) вірно; Г) цілком вірно


Задача 4.

Складіть програму експерименту для дослідження впливу групового тиску на рішення особистості


КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ


Задача 1.

7-річна дитина мало контактує з однолітками, часто демонструє відстороненість, пустий погляд. Про який психічний розлад це може свідчити? Які методики Ви застосуєте для подальшого дослідження?


Задача 2.

45-річний чоловік часто виявляє спалахи ярості, схильний до домашнього насильства.

Про який психічний розлад це може свідчити? Які методики Ви застосуєте для подальшого дослідження?


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

ДЖЕРЕЛА
  1. Ананьев Б.Г. О проблеме современного человекознания – СПб: Питер, 2001 – 263с.
  2. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. – СПб: Питер, 2001 – 288с.
  3. Ананьев Б. Г. Некоторые проблемы психологии взрослых. — М., 1973.
  4. Арес Ф. Человек перед лицом смерти: Пер. с франц. — М.: Изд. группа “Прогресс-Академия”, 1992.
  5. Асеев В. Г. О диалектике детерминации психического развития // Принцип развития в психологии. — М., 1978.
  6. Андреева Г. М., Богомолова Н. Н., Петровская Л. А. Современная социальная психология на Западе. Теоретические ориентации. — М., 1978.
  7. Андреева Г. М. Социальная психология. — М., 2001.
  8. Берн Р. Развитие Я-концепции и воспитание. — М., 1986.
  9. Бодалев А. А. Личность и общение. — М., 1983.
  10. Бодрова Е. В. и др. Опыт построения психолого-педагогической концепции дошкольного воспитания // Вопросы психологии. —1989. — № 3.
  11. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. — М., 1968.
  12. Божович Л. И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. — 1978. — № 4.
  13. Боришевский М. И. Психологические особенности самосознания подростков. — К., 1981.
  14. Боришевский М. И. Развитие саморегуляции поведения школьников: Автореф. дис. докт.пед. наук. — К., 1992.
  15. Боришевський М. Й. Духовні цінності як детермінанти самоактивності особистості у вихованні й самовихованні // Психологія самоактивності учнів у виховному процесі: Навч.-метод, посібн. / За ред. М. Й. Боришевського. — К.: ЗМН, 1998.
  16. Боришевський М. Й. Теоретичні й методологічні засади дослідження самоактивності учнів у виховному процесі // Психологія самоактивності учнів у виховному процесі: Навч.-метод, посібн. / За. ред. М. Й. Боришевського. — К.: ЗМН, 1998.
  17. Булаева К. Б., Павлова Т. А. Роль образования в возрастных изменениях ряда психологических характеристик человека // Вопросы психологии. — 1986. — № 1. Бондарчук О.І. Експериментальна психологія. Курс лекцій. – К.: МАУП, 2003. – 119с.
  18. Горбунова В.В. Експериментальна психологія в схемах і таблицях. – К.: Професіонал, 2007. – 208 с.
  19. Ващенко Г. Виховний ідеал. — Полтава, 1994.Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М. В. Мухиной. — М.: Просвещение, 1984.
  20. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М. В. Гамезо. — М., 1984.
  21. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А. В. Петровского. — М., 1979.
  22. Возрастная психология взрослых / Под общ. ред. Д. Г. Ананьева. — Л., 1971. — Вып. 1, 2.
  23. Возрастные особенности психических функций взрослых в период зрелости (41—46 лет) / Редкол.: Я. И. Петров, Л. Н. Фоменко. — М., 1984.
  24. Возрастные особенности умственной деятельности взрослых // Под ред. Е. И. Степанова. — М., 1974.
  25. Выготский Л. С. Кризис 3-х лет // Собр. соч.: В 6 т. — М., 1992. — Т. 4.
  26. Выготский Л. С. Младенческий возраст // Собр. соч.: В 6 т. — М., 1992. — Т. 4.
  27. Выготский Л. С. Проблема возраста // Собр. соч.: В 6 т. — М., 1984. — Т. 4.
  28. Выготский Л. С. Ранний возраст// Собр. соч.: В 6т. — М., 1992. — Т. 4.
  29. Гамезо М. В., Герасимова В. С. и др. Возрастная психология: личность от молодости к старости: Учебн. пособ. — М.: Педагогическое общество России, Изд. Дом “Ноосфера”, 1999.
  30. Гроф С, Хэлифакс Дж. Человек перед лицом смерти: Пер. с англ. — М.: Изд-во Трансперсонального института, 1996.
  31. Веккер Л.М. Психика и реальность: единая теория психических процессов. – М.: Смысл, Perse , 2000. – 685с.
  32. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. – М.: ЧеРо, 2001 – 333с.
  33. Гурьеич П.С. Психология: Учеб. Пособие. – М.: Знание, 1999. – 304с
  34. Годфруа Ж. Что такое психология.- М.: Мир, 1996, Т.1., Т.2
  35. Немов Р.С. Психология.- М.: ВЛАДОС, 1997, Т.1.
  36. Столяренко Л.Д., Столяренко В.Е. Психология.- Ростов н/Д.: Феникс, 2000.
  37. Соціальна психологія: Навчально-методичний посібник / За ред. Л. Е. Орбан, В. Д. Хруща. — Івано-Франківськ, 1994.
  38. Социальная психология / Под общ. ред. Г. П. Предвечного, Ю. А. Шерковина. — М., 1975.
  39. Социальная психология / Под ред. А. В. Петровского. — М., 1987.
  40. Социальная психология / Под ред. А. Н. Сухова, А. А. Деркача. — М., 2001.
  41. Социальная психология / Под ред. Е. С. Кузьмина, В. Е. Семенова. — Л., 1979.
  42. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. - М.: Просвещение, 1986.
  43. Основи психології./ За ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця.- К.: Либідь, 1995.
  44. Словарь практического психолога./ С.Ю. Головин.- Минск: Харвест, 1998.- 800с.
  45. Ярошевский М.Г. История психологи.- М.: Мысль, 1985.-575с.
  46. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. - М., 1988.
  47. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии — СПб: Питер, 2000. — 720 с.
  48. Ждан А.Н. История психологии от Античности до наших дней- М.: МГУ, 1990.-367 с.
  49. Пихофизиология./Ю.И. Александрова.-СПб.: Питер, 2001.-496с. .
  50. Хрестоматия по психологии. -М.: Просвещение, 1987.
  51. Норман Д. Память и научение:М.: Мир,1985,-160 с.
  52. Варій М.Й. Загальна психологія: Підручник.-К.: Центр учбової літератури.-2007.-968с.
  53. Дрозденко К.С. Загальна психологія у практичному вимірі: Підручник.- К.: Професіонал, 2007.-608с.
  54. Загальна психологія: Підручник/О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська.-К.:Либідь, 2005.-464с.
  55. Кабанов М.М. Методи психологической диагностики и коррекции в клинике.-
  56. Ленинград.-1983.
  57. .Карвасарский Б.Д. Медицинская психология.-М.-1982.
  58. .Карвасарский Б.Д. Неврози.-М,-1990.
  59. .Конечни Р. Психология в медицине.-Прага.-1983.
  60. .Лакосина Н.Д. Медицинская психология.- М.-1984.
  61. .Лурия А.Р. Внутренняя картина болезни и иатрогенние заболевания. -М.-1986
  62. Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2000. - 256 с.
  63. Загальна психологія: Хрестоматія: Навч. посіб./О.В. Скрипченко, Л.В. Долиннська, З.В. Огороднійчук.-К.: Каравела, 2008. - 640 с
  64. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2-х т. Т. 1: Пер. с франц.-М.: Мир 1992.-496
  65. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2-х т. Т. 2: Пер. с франц.-М.:Мир, 1992.-376 с
  66. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. — 4-е изд. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - Кн. 1: Общие основы психологии. — 688 с
  67. Столяренко Л.Д. С 81 Основы психологии. Издание третье, переработанное и дополненное. Серия «Учебники, учебные пособия». Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000. -672 с.
  68. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии — СПб: Питер, 2000. — 720 с.
  69. Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2000. - 256 с.
  70. Максименко С.Д., Носенко Е.Л. Експериментальна психологія (дидактичний тезаурус). Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2002. – 128 с.
  71. Максименко С.Д., Носенко Е.Л. Експериментальна психологія. Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 360 с.
  72. Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони
  73. здоров`я ; 10-йперегляд. т.1.,ч.1. -Женева ВООЗ.-1998.-685с.
  74. Фресс П., Пиаже Ж. Экспериментальная психология. - Выпуск 1- 6. - М.: Прогресс, 1971-1976.
  75. Экспериментальная психология / Под общ. ред. Е.С. Романовой. – СПб.: Лидер, 2007. – 496 с. (Серия «Хрестоматия»)
  76. Шихирев П. Н. Современная социальная психология. — М., 1999.
  77. Шихирев П. Н. Современная социальная психология в Западной Европе. — М., 1985.
  78. Шихирев П. Н. Современная социальная психология США. — М., 1979.
  79. Юнг К. Г. Психологические типы. — СПб.: М., 1995.
  80. Юрій М.Т. Етногенез та менталітет українського народу. — К., 1997.
  81. Ядов В. А. О диспозйционной регуляции социального поведения личности // Методологические проблемы социальной психологии / Под ред. Е. В. Шороховой. — М., 1975.
  82. Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. — Мюнхен, 1993.
  83. Ярошевский М. Г. История психологии. — М., 1985.