Удосконалення організаційно-економічних та технологічних чинників інтенсифікації тваринництва
| Вид материала | Документы |
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 523.76kb.
- Розділ 1 теоретичні аспекти інтенсифікації галузей тваринництва, 173.5kb.
- Тема: Наукове обґрунтування напрямків удосконалення системи фінансово-економічних відносин, 714.24kb.
- Організаційно-економічних показників порівняльної оцінки страховиків при відборі страховика-контрагента, 669.28kb.
- І. В. Крапивний (реферат, вступ, розділи 1, 2, 3, 1, 2, 1, 2, висновки), 883.12kb.
- Імені адмірала Макарова,, 30.34kb.
- Програма І методичні вказівки для підготовки фахівців окр «спеціаліст», «магістр» спеціальності, 622.74kb.
- Методичні рекомендації щодо інтенсифікації начального матеріалу при вивченні навчальних, 170.15kb.
- Наталя Кузнєцова, 71.98kb.
- Про хід виконання районної програми стабілізації І розвитку тваринництва Бериславщини, 55.93kb.
Удосконалення організаційно-економічних та технологічних чинників інтенсифікації тваринництва
Для підвищення економічної ефективності та приведення в дію всіх важелів процесу інтенсифікації необхідно раціонально використовувати потенційні можливості підприємств, а також залучати додаткові капіталовкладення у виробництво [59, 146, 161, 191]. Ступінь економічного ефекту від інвестицій, вкладених у виробництво, залежить від низки чинників, основними з яких є технічні, технологічні та соціально-побутові. До технічних належить механізація й автоматизація виробничих процесів у тваринництві. Технологічні включають в себе освоєння новітніх технологій: енерго- та ресурсозберігаючих. Ефективність інноваційних процесів визначається як кінцевий результат упровадження нововведення з метою зміни об’єкта управління й одержання економічного, соціального, науково-технічного ефекту [170, 175, 188]. Соціально-побутові чинники передбачають розв’язання найгостріших проблем на селі: підвищення мотивації до праці, подолання безробіття, розбудову соціальної інфраструктури тощо.
У розвитку інтенсифікації важливим є не тільки процес забезпечення коштами, а й раціональне їх використання. Крім того, системне оновлення матеріально-технічної бази має передбачати застосування новітніх технологій і нової високопродуктивної техніки.
В молочному скотарстві одним із найбільш трудомістких процесів є доїння корів. На сьогодні оновлення технічного забезпечення галузей тваринництва практично відсутнє. Молочнотоварні ферми, які побудовані у 70–80 роках минулого століття, розраховані на утримання 200 корів. На таких фермах складно запроваджувати високі технології, оскільки навіть за наявності необхідних інвестицій перевести ферму на безприв’язне утримання з доїнням корів у залі важко. Для цього необхідно привчити дійне стадо до доїння в станках, підготувати обслуговуючий персонал, у тому числі технічних працівників (слюсарів), які забезпечують надійну роботу засобів механізації й автоматизації процесів та операцій. Тому альтернативною можливістю підвищення продуктивності праці у молочному скотарстві є застосування новітніх доїльних установок.
З усього розмаїття доїльних апаратів для ефективного доїння в молокопровід американська компанія DeLaval пропонує систему Milk Master (останньої модифікації MU 350), що являє собою переносний блок, мікропроцесорний індикатор-дисплей і пристосування зняття стакану з вим’я корови. Система досить зручна у використанні, доступна за ціною, розрахована на невеликі за поголів’ям корів ферми. Тому використовують її у підприємствах зернового типу спеціалізації, оскільки тут молочне стадо корів налічує 50-70 голів. Проте через фінансову нестабільність переважної більшості підприємств Черкаської області та відсутність кваліфікованих кадрів система Milk Master широкого застосування в регіоні не знайшла, крім СТОВ «Ранок» Драбівського району, СТОВ «Хлібороб» Кам’янського району, СТОВ «Відродження» Маньківського району Черкаської області.
За період незалежного розвитку наша держава не мала доїльного обладнання власного виробництва. Проте з часом міжнародного визнання з виробництва вітчизняного обладнання набув дослідний спеціалізований завод ВАТ «Брацлав» Немирівського району Вінницької області. Нині підприємство не тільки виготовляє установки індивідуального доїння корів та розробляє проекти реконструкції ферм, а й будує сучасні потужні тваринницькі комплекси. Отже, вітчизняне виробництво доїльних апаратів та установок розвивається. Проте сільськогосподарські товаровиробники через низьку платоспроможність неспроможні оновлювати матеріально-технічну базу. Тому доцільно запровадити диференційований підхід до підприємств різного типу спеціалізації щодо переобладнання молочно-товарних ферм, через фінансовий лізинг на придбання доїльних установок та іншого обладнання для молочної галузі.
Німецька фірма «Arntjen Germany» 25 років поспіль розробляє обладнання для ферм з метою поліпшення умов утримання тварин і підвищення рентабельності виробництва. Базовими для планування ферм відповідно до моделі Артьєн є три принципи: оптимальна температура повітря у корівниках 0–50С; світлові вентиляційні пройми для виходу повітря з корівника та максимально можливого надходження до приміщення сонячного світла; високоякісна система водопостачання з антизамерзаючими клапанами; глибока солом’яна підстилка (у разі її відсутності – гумові високоякісні покриття) [50]. Німецьке обладнання можна використовувати у реконструйованих приміщеннях, що економніше, ніж будівництво нових комплексів. У сільськогосподарських підприємствах досліджуваної області таке обладнання встановлено тільки у ПСП «Конельські хутори» Жашківського району і СТОВ «Неморож» Звенигородського району Черкаської області.
Одним із перспективних напрямів підвищення інтенсифікації є поетапне впровадження технологій з елементами інновацій. Перший етап передбачає розвиток фундаментальних досліджень, другий – трансформацію новацій у практичне русло, третій – визначення економічного ефекту від запровадження інноваційних технологій.
Досвід створеного в 1996 році акціонерного товариства закритого типу «Агро-Союз» Синельниківського району Дніпропетровської області доводить, що впровадження сучасних інноваційних технологій виробництва, які базуються на розробках зарубіжних аналогів, сприяють зменшенню витрат і збільшенню продуктивності тварин. Автоматизація виробничих, технологічних та облікових процесів дає змогу скоротити виробничі та трудові витрати у 2–3 рази порівняно з існуючими технологіями утримання у більшості сільськогосподарських підприємств. В АТЗТ «Агро-Союз» для успішного управління відтворенням використовується синхронізація статевих циклів у корів і телиць. Завдяки цьому відсоток тільності за перше запліднення у корів 50 – 60%, у телиць – 70 – 80%. Для ранньої діагностики тільності використовується ультразвукове обстеження, яке дозволяє на 27-й день дізнатися про результат запліднення. Таким чином, ультразвукове обстеження дозволяє зменшити витрати на утримання нетільних корів, тобто прискорити термін запліднення. Слід зазначити, що в АТЗТ «Агро-Союз» для утримання молочного стада використовується комп’ютерна програма, яка дозволяє концентрувати й обробляти велику кількість технологічної інформації по кожній корові, так і за технологічними групами. Програма видає інформацію (звіти, графіки, діаграми), необхідну спеціалістам для контролю за станом стада та прийняття управлінських рішень. Комп’ютерний контроль дозволяє швидко реагувати на фізіологічні зміни у стаді: підвищення або зниження продуктивності (контроль годівлі, роздою, захворювань); відслідковування захворювань; діагностика ранньої стадії захворювання маститом тощо.
Новації у тваринництві вимагають досить великих капіталовкладень, тому не кожному підприємству вдається довести виробництво до необхідного високоефективного рівня. Так, вартість обладнання для доїльного залу виробництва німецької фірми «Westfaliai Surge» становить 600 тис. грн. Проте, завдяки такому обладнанню оператор машинного доїння зможе обслуговувати 200 корів, тоді як доярка – максимально 50 голів. Отже, за наявності висококваліфікованого персоналу утримуване поголів'я корів можна збільшити втричі. Але для придбання такої установки необхідні інвестиції, оскільки складний фінансовий стан аграрних підприємств перешкоджає запровадженню інновацій.
Очікується, що переобладнання молочнотоварних ферм сільськогосподарських підприємств Черкащини дозволить знизити досить високі затрати живої праці, підвищити продуктивність праці у тваринництві і, що досить важливо, підвищити якість молока-сировини. Широкого розповсюдження має набути досвід сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» Золотоніського району, де з 2004 року встановлено доїльну установку американського виробництва, за допомогою якої молоко з вимені корів потрапляє у цистерну й охолоджувальну установку, виключаючи контакт із навколишнім середовищем, що в свою чергу забезпечує високу його якість (табл. 3.11).
Важливим чинником є чітко налагоджена робота виробничо-управлінського персоналу підприємства. Саме комплексний підхід до вирішення питань збереження тваринництва та нарощування обсягів виробництва дозволяє досліджуваному підприємству з року в рік досягати високих виробничо-фінансових результатів [102].
Таблиця 3.11
Характеристика якості молока у СТОВ «АФ «Маяк» Золотоніського району Черкаської області
| Показник | СТОВ «АФ «Маяк» | ДСТУ 3662-97 | ||||
| 2002 р. | 2004 р. | 2006 р. | ||||
| Жирність, % | 3,6 | 3,6 | 3,8 | 3,4 | 3,4 | 3,4 |
| Білок, % | 2,89 | 3,00 | 3,01 | 3,00 | 3,00 | 3,00 |
| Кислотність, Т | 18 | 17 | 17 | 16-17 | 16-18 | 16-19 |
| Густина, кг/ м3 | 1027 | 1027 | 1027 | 1028 | 1027 | 1027 |
| Загальне бактеріальне обсіменіння, тис./см3 | 500 | 300 | 300 | <=100 | <=300 | <=500 |
| Наявність соматичних клітин, тис./см3 | 390 | 400 | 300 | <=400 | <=400 | <=500 |
| Відповідність ґатунку | перший | вищий | вищий | екстра | вищий | перший |
Джерело: Дані СТОВ «АФ «Маяк» Золотоніського району Черкаської області
Виробничі процеси на тваринницьких фермах сільськогосподарських підприємств області механізовані недостатньо. До 70% всіх працюючих у тваринництві зайняті ручною працею. Кількість і якість сільськогосподарської продукції значною мірою залежать від суворого дотримання визначених строків виконання окремих виробничих процесів і робіт. Тому забезпеченість технікою і високопродуктивне використання її мають особливе значення.
Нині основний обсяг тваринницької продукції одержують від тварин, утримуваних у приміщеннях, термін використання яких практично закінчився. На будівництво нових приміщень у переважної більшості сільськогосподарських товаровиробників коштів немає, тому доводиться ремонтувати старі будівлі та споруди. Альтернативним для більшості підприємств є реконструкція старих приміщень, їх переобладнання та пристосування до нових умов господарювання [97], щоб знизити витрати на утримання тварин і створити належний мікроклімат у приміщеннях.
Проект експериментального виробничого блоку на 2730 телят із застосуванням температурного компресора розроблений відділом капітального будівництва Об’єднання Акціонерних Товариств ім. Леніна (Росія). Гній через решітку потрапляє в гноєсховище, яке знаходиться під приміщенням (площа гноєсховища така, як і приміщення). У верхній частині сховища вмонтовано три повітроводи. Потрапивши у гноєсховище (через спеціальні люки) свіже холодне повітря контактує з гноєм, підігрівається і піднімається уверх, потрапляючи у приміщення через решітчасті поли, а гній стікає у спеціальний резервуар. Неприємний запах, який при цьому утворюється, видаляється через витяжні шахти, розташовані на даху приміщення. Цей проект дає можливість заощадити 10–35% енергії, яка витрачається на вентиляцію тваринницьких приміщень [155]. Запропонована новація російських розробників для українських замовників є надто дорогою, крім того, в приміщеннях, яким понад 40–50 років, встановлення такого компресора здійснити неможливо. Виникає потреба у розвитку вітчизняного виробництва конструкцій аналогічного типу.
Успішному запровадженню інтенсифікації виробництва яловичини сприяють використання прогресивних методів утримання тварин. Досвід передових підприємств області – ПСП «Плешкані», СТОВ «АФ «Маяк» Золотоніського району, СТОВ «Світанок» Чорнобаївського району свідчить, що при високій концентрації поголів'я тварин (2000 голів і більше у розрахунку на 1 сільськогосподарське підприємство) та безприв’язному їх утриманні економічна ефективність інноваційних технологій вища, а затрати праці на 1 голову значно нижчі, ніж у підприємствах з поголів’ям до 500 голів і традиційним (безприв’язним) утримання (СТОВ «Зоря», СТОВ «Україна» Кам’янського району) (табл. 3.12).
Безприв’язний спосіб утримання дає змогу розмістити у приміщенні на 30% тварин більше (це не створює дискомфорту для тварин, оскільки оптимальний мікроклімат забезпечує вентиляційно-опалювальна система серії «Клімат»), довести навантаження на одного оператора до 1000 голів, механізувати процеси роздавання кормів і видалення гною.
Таблиця 3.12
Рівень затратно-продуктивних показників при різних методах утримання поголів’я великої рогатої худоби
| Показник | Безприв’язний метод | Прив’язний метод | |||
| ПСП «Плешкані» | СТОВ «АФ «Маяк» | СТОВ «Світанок» | СТОВ «Зоря» | СТОВ «Україна» | |
| Поголів'я, гол. | 4923 | 2148 | 2679 | 309 | 227 |
| у т.ч. на 100 га с.-г. угідь | 51 | 27 | 62 | 16 | 13 |
| Середньодобові прирости, г | 360 | 659 | 426 | 432 | 531 |
| Затрати праці на 1 ц приросту ВРХ, люд.-год | 12,4 | 33,7 | 39,9 | 51,3 | 50 |
| Затрати праці на 1 гол. ВРХ, люд.-год | 16,3 | 31,4 | 47,6 | 80,9 | 96,9 |
Джерело: Дані аналітичного обліку досліджуваних підприємств за 2006 рік.
Підприємства з кількістю 1500 і більше голів молодняку великої рогатої худоби вважаються спецгоспами, а тому відгодівлю доцільно планувати на промисловій основі. Технологія виробництва яловичини на промисловій основі ґрунтується на концентрації поголів'я худоби, біологічно повноцінній годівлі, високому рівні механізації та автоматизації виробничих процесів, ритмічності. Дотримання ритмічності є суттєвою умовою, оскільки надходження продукції на переробні підприємства та на продаж має бути рівномірним, що запобігає штучному росту цін при невисокій пропозиції та їх заниженню у разі перенасичення ринку.
Для підвищення інтенсифікації виробництва доцільно використати технологію, розроблену Інститутом тваринництва УААН у вигляді комплекту поопераційно-технологічної документації виробництва яловичини для ферми з прив’язним утриманням молодняку симентальської породи на 1000 голів, яка дає змогу інтенсивно вирощувати його до живої маси 560 кг у віці 21 міс., реалізувати 3800 ц яловичини. Рівень рентабельності при цьому становить 30%, що забезпечує стабільність виробництва [179]. Така технологія може бути застосована переважною частиною сільськогосподарських підприємств Черкаської області, оскільки кожне з них утримує тварин великої рогатої худоби в кількості до 1000 голів.
Дослідження фахівців (науковців і практиків) доводять, що галузьі свинарства має переходити на промислову основу. Поки що цей процес здійснюється повільно, проте позитивні результати вже є. Українська корпорація «Тваринпром», яка об’єднує 43 підприємства, що займаються виробництвом свинини, налічує 500 тис. гол. свиней. Частка цих підприємств у загальних обсягах сільськогосподарських підприємств України за чисельністю свиней становить майже 19%, за реалізацією свинини – 35%. Кожне підприємство корпорації у своєму регіоні вийшло на перше місце не тільки з виробництва свинини, а й молока, зернових, технічних та кормових культур. Спеціалісти корпорації «Тваринпром» надають допомогу господарствам у проведенні реконструкції свинарників, придбанні висококласного племінного молодняку свиней, кормових добавок, преміксів, медикаментів, обладнання для штучного осіменіння свиноматок тощо. Впровадження інтенсивної технології виробництва при відповідних капітальних вкладеннях дає змогу значно збільшити кількість одержуваної продукції, підвищити рентабельність галузі та забезпечити оптимальну потребу в продуктах харчування [137].
Кризова ситуація, що склалася у галузі тваринництва, значною мірою спричинена неврегульованістю внутрішнього ринку м'яса та м’ясопродуктів. Це призводить до штучного зниження цін на м’ясосировину та згортання виробництва вітчизняної продукції. Тому на державному рівні необхідно вирішити питання закупівлі імпортного технологічного обладнання для свиней й налагодити його виготовлення на промислових підприємствах України. Вибір та налагодження технології утримання має забезпечувати прибутковість галузі [34], тільки за цієї умови вона буде ефективною.
З метою нарощування обсягів виробництва свинини Черкаським центром наукового забезпечення агропромислового виробництва розроблено інноваційний проект «Створення високопродуктивних стад великої білої породи свиней різного напрямку продуктивності». За допомогою комп’ютеризації селекційного процесу створюється високопродуктивне стадо свиней великої білої породи внутрішньопородного типу. Це дозволить поліпшити рівень селекційної роботи у свинарстві.
Одним із завдань у галузі свинарства є виробництво станкового обладнання для утримання всіх вікових груп свиней і насамперед свиноматок з поросятами, оскільки застаріле обладнання призводить до значних втрат молодняку при його вирощуванні. Для двофазного утримання свиноматок з приплодом ВАТ завод «Фрегат» спільно з УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого розробили станок ССС 1/10. У таких станках можна розміщувати важкосупоросні свиноматки, свиноматки з приплодом до 26-60 днів, відлучених поросят 90-120 днів групами до 11 голів. Конструкторами передбачена можливість регулювати ширину боксу залежно від розмірів свиноматки. Станок обладнаний електрообігрівачем, який працює у двох режимах: «літо» і «зима». Напування тварин здійснюється з напувалки АС-Ф-25, обладнаної сітчастим фільтром [8]. Завдяки експериментальному встановленню таких станків для свиноматок з приплодом до 26-60 днів у СТОВ «Нива» Корсунь-Шевченківського району падіж свиней групи віком 0-2 міс. знизився на 68%. При відгодівлі та реалізації збережених тварин витрати на придбання нового обладнання повністю відшкодовуються. Збереження поголів'я в ранньому віці та доведення свиней до необхідних вагових кондицій, реалізація за досить високою ціною (966,36 грн. за 1 ц) сприяли отриманню прибутку в сумі 286 грн. за кожний реалізований центнер свинини. У 2006 р. рівень рентабельності галузі становив 39,4% (удвічі більше, ніж у 2003 р.). Тому сільськогосподарським підприємствам Черкаської області доцільно встановити таке обладнання. Це дасть змогу зберегти 95-100% поголів'я свиней у ранньому віці, що дозволить отримати через 7-8 місяців приріст 105-115 кг від 1 голови, в перерахунку на грошовий еквівалент – 1015 – 1110 грн. виручки.
Успішне функціонування аграрного ринку свинини потребує дієвого державного втручання. З цією метою Інститутом свинарства і тваринництва УААН разом з корпорацією по виробництву свинини на промисловій основі «Тваринпром» розроблено, а Міністерством аграрної політики України затверджено спеціальну «Програму розвитку свинарства України до 2010 року». Відродженню галузі сприятимуть не лише докорінне поліпшення годівлі тварин і технології виробництва, а й удосконалення існуючих і створюваних генотипів свиней, пошук ефективних поєднань вихідних форм з метою одержання високопродуктивних помісей і гібридів для відгодівлі. Безпосередніми учасниками цієї Програми є підприємства Черкаської області, зокрема сільськогосподарські підприємства. Так, уже кілька років Черкащина утримує передові позиції (друге місце після Київської області) з виробництва та реалізації свинини, виробленої аграрними підприємствами регіону (завдяки широкому запровадженню інтенсивних методів утримання тварин).
Одним із факторів, що безпосередньо впливає на рівень продуктивності тварин і формує собівартість виробленої продукції, є вибір методу утримання тварин. Помірний мікроклімат приміщень, зручність роздачі кормів та поїдання їх тваринами сприяють кращому виробленню молока та його віддачі.
У молочному скотарстві сільськогосподарських підприємств Черкаської області застосовується потоково-цехова система виробництва молока, яка базується на утриманні й переміщенні тварин із цеху в цех (сухостою, отелення, роздоювання, осіменіння та виробництва молока). Аналіз технологій утримання корів за 2000-2005 рр. дає підстави стверджувати, що інтенсифікація молочного скотарства з використанням інноваційних ресурсозберігаючих технологій є прогресивною й економічно вигідною. Так, тільки за рахунок зміни та удосконалення технології утримання корів у сільськогосподарських підприємствах Черкаської області можна реально знизити витрати на 28%, а у спеціалізованих підприємствах з високим рівнем інтенсифікації виробництва – на 63% (табл. 3.13).
Таблиця 3.13
Порівняльна характеристика методів утримання основного стада корів (витрати на 1 голову в рік), 2000 – 2005 рр.
| СТОВ «Верхнячка-Агро» Христинівського району Черкаської обл. | СТОВ «АФ «Маяк» Золотоніського району Черкаської області | АТЗТ «Агро-Союз» Синельниківського району Дніпропетровської області | |||||
| Традиційна | Сума, грн. | З новими елементами | Сума, грн. | Зменшення витрат, % | У полегшених спорудах (корівник на 400 голів) | Сума, грн. | Зменшення витрат, % |
| Доїння в бачки | 360 | Доїння в доїльному залі | 253 | 30 | Доїння в доїльному залі | 147 | 59 |
| Триразове роздавання кормів окремо по видах | 1427 | Годування однотипним раціоном (раз на добу) | 857 | 40 | Годування однотипним раціоном (раз на добу) | 480 | 66 |
| Видалення гною транспортерами | 286 | Видалення гною в гноєсховище трактором | 275 | 4 | Видалення гною дельта скрепером | 164 | 43 |
| Водонапування ПА-1 | 110 | Групові поїлки | 95 | 14 | Кулькові пластикові поїлки | 59 | 46 |
| Прив’язне утримання Годівниці | 643 | Утримання безприв’язне групове Кормові столи | 518 | 19 | Утримання безприв’язне групове Кормові столи | 210 | 67 |
| Вентиляція приточно-витяжна Утеплення | 134 | Світові наддашки | 122 | 9 | Світові наддашки Стіни-штори | 40 | 70 |
| Всього | 2960 | Всього | 2120 | 28 | Всього | 1100 | 63 |
Джерело: Дані аналітичного обліку досліджуваних підприємств за 2000-2005 рр.
У період відновлення молочного скотарства для підвищення його інтенсифікації в регіоні пропонуємо широко застосовувати досвід великотоварних сільськогосподарських підприємств, зокрема СТОВ «АФ «Маяк» Золотоніського району Черкаської області. В підприємстві при виробництві сільськогосподарської продукції, у тому числі тваринницької, праця аграріїв полегшується за рахунок механізації й автоматизації виробничих процесів. У результаті цього продуктивність праці підвищується, а собівартість одиниці продукції знижується.
В умовах Черкащини, де досить високий рівень розораності земель, застосовують переважно стійлово-табірну систему утримання корів. Така система передбачає утримання тварин у стійловий період у капітальних приміщеннях на прив’язі, а влітку їх переводять у табори, розміщені біля полів кормової сівозміни з культурами зеленого конвеєра.
Стійлово-табірна система утримання корів має певні переваги (можливість ретельно нормувати годівлю, роздоювати корів, спостерігати за станом здоров’я тварин індивідуально) і недоліки (обмежені можливості створення для тварин нормального повітряно-світлового режиму. Тварини мало одержують ультрафіолетового опромінення, під дією якого в організмі утворюється вітамін Д. Такі недоліки можна бути усунути при застосуванні досвіду АТЗТ «Агро-Союз» Дніпропетровської області. В цьому господарстві утримання корів безприв’язне групове у приміщеннях металево-каркасного типу, які мають тільки дах і підлогу. Завдяки таким новаціям корови отримують багато свіжого повітря та світла, мають необмежений доступ до їжі та води. За результатами дисертаційного дослідження пропонується сільськогосподарським підприємствам, застосувавши досвід передового підприємства, здійснювати поетапну реконструкцію існуючих ферм шляхом створення каркасних споруд для утримання корів без надто великих капіталовкладень.
Технологія утримання м'ясної худоби передбачає дотримання трьох технологічних періодів: утримування корів із телятами на підсисі, дорощування молодняку та відгодівля. Енерго- та ресурсозберігаючою є технологія безприв’язного утримання корів із телятами на підсисі в полегшених приміщеннях або на відкритих вигульних майданчиках, що забезпечує високу продуктивність м'ясної худоби, низьку її собівартість і високу продуктивність праці. Таку технологію застосовують небагато підприємств області, здебільшого спеціалізовані підприємства з виробництва яловичини, які утримують тварин м’ясних порід.
Інтенсифікація виробництва продукції тваринництва пов’язана з удосконаленням породного складу тварин [15]. Наприклад, у СТОВ «АФ «Маяк» понад 80% корів української чорно-рябої та української червоно-рябої і 20% – симентальської порід молочного напряму продуктивності. Тварини цих порід високопродуктивні, добре пристосовані до місцевих умов утримання. Крім того, корови симентальської породи не вибагливі до кормів, менше схильні до захворювань. Для них характерна висока поживна цінність молока та інтенсивність росту молодняку (що дуже важливо для розвитку скотарства). Серед вітчизняних порід симентальська худоба має найбільшу кількість корів із рекордними надоями: – понад 145 ц за лактацію. Досвід передових підприємств Черкаської області доводить, що розведення корів симентальської породи дасть змогу підвищити продуктивність корів у середньому на 8,5%. У СТОВ «АФ «Маяк» молочне стадо налічує десять корів-рекордисток, серед яких найбільший удій за лактацію – 90,4 ц жирністю 3,8% та вмістом білка 3,0%.
В сільськогосподарських підприємствах Черкаської області в молочному стаді переважають корови чорно-рябої породи молочного та м’ясо-молочного напрямку продуктивності. Досить широко запроваджується в підприємствах досліджуваної області симентальська порода молочного напрямку з використанням червоно-рябих голштино-фризів. Перевага червоно-рябих порід полягає у тому, що швидкість молоковіддачі у них вища, ніж у сименталів, але при підвищенні продуктивності вміст жиру в молоці зменшується.
Оскільки продуктивність тварин значною мірою залежить від породи, то працівникам аграрного сектору необхідно приділити увагу формуванню породи стада [11, 13, 82, 171]. У світі існує понад тисячу порід великої рогатої худоби, але тільки кілька з них належать до спеціалізованих порід м'ясного напряму. Переважна більшість належить до комбінованих: мають м’ясо-молочний напрямок продуктивності. Новинкою вітчизняної селекції є знаменівська м’ясна порода, виведена методом схрещування симентальської, червоної степової, чорно-строкатої та інших порід. Новостворена порода не належить до великих: жива маса корів становить 500-550 кг, а биків – 650-700 кг. Проте тварини мають чітко виражений м’ясний тип. Дотримання технологічних умов дає можливість отримувати середньодобові прирости великої рогатої худоби на відгодівлі до 1 кг. На наше переконання, агропідприємствам Черкаської області доцільно було б мати у загальній структурі поголів'я знаменівську м’ясну породу.
В сучасних умовах інтенсивність розвитку свинарства також залежить від технології утримання тварин. Доцільним є використання датської технології, яка утворює ступінчату систему виробництва свинини: племзавод (племрепродуктор) – товарний репродуктор – відгодівля молодняку, одержаного з використанням методів схрещування та гібридизації попередньо вивчених вихідних форм свиноматок і кнурів на ефективне поєднання. Перевагу слід надавати приплоду, який стійкий до температурних умов та не вибагливий до кормових ресурсів, що дозволить організувати відгодівлю за енергозберігаючими технологіями (глибока підстилка, вільний доступ до кормів і води).
Такі умови утримання свиней уже понад десять років використовують в АТЗТ «Агро-Союз» Синельниківського району Дніпропетровської області [70]. Підприємство виготовляє й експлуатує технологічно перевірені будівлі, які містять каркас, водонепроникний брезент. Гарантована якість таких конструкцій понад десять років. Крім того, АТЗТ „Агро-Союз” розробляє проекти щодо переобладнання старих будівель під систему холодного утримання на глибокій підстилці. Це порівняно дешеві проекти, які в змозі придбати навіть неприбуткові підприємства, оскільки окупність їх дорівнює 1–3 роки (залежить від кількості поголів'я свиней) [81]. Саме такий варіант реконструкції приміщень можна рекомендувати сільськогосподарським підприємствам Черкащини.
Надзвичайно важливим чинником збільшення обсягів виробництва продукції свинарства є розвиток високоефективної племінної справи. Проблему забезпечення населення м’ясом неможливо розв’язати без інтенсивного розвитку свинарства. При цьому значну роль сільськогосподарські підприємства мають надавати високоякісному племінному матеріалу, здатному поліпшити генетичні ознаки й підвищити продуктивність тварин. Безсистемна селекція імпортного і вітчизняного свинопоголів’я спричинила ускладнення процесів удосконалення генотипів і, як наслідок, не забезпечується реалізація селекційно-технологічних програм, часто через кілька поколінь рівень продуктивності імпортного поголів’я знижується [71].
Сільськогосподарські підприємства Черкащини вирощують свиней різних порід, але провідними серед них є велика біла і миргородська. Проте з метою поліпшення відгодівельних якостей тваринники області використовують також породи ландрас, полтавську м’ясну, уельську. Велика біла порода належить до числа універсальних, тобто свиней можна відгодовувати до беконних, м’ясних або сальних кондицій. Враховуючи це, в господарствах частка свиней породи досягає 86 %.
Активно поглиблюється селекційна робота щодо удосконалення миргородської породи з метою поліпшення скоростиглості й відгодівельних ознак при збереженні м’ясо-сального типу продуктивності: багатоплідність маток – 10,6 гол., середня маса 1 гол. у 2 міс. – 16,3 кг, вік досягнення живої маси 100 кг – 229 днів, середньодобовий приріст – 559 г. Тобто ефективність селекції висока не тільки за відгодівельними, а й за м’ясними та відтворювальними ознаками [26]. Проте у підприємствах області в структурі порід свиней миргородській належить невисока частка, оскільки 1 кг приросту потребує на 0,5 – 0,7 корм. од. більше, ніж породи українська степова біла та ландрас. Тому сільськогосподарським підприємствам Черкащини доцільно нарощувати поголів'я свиней порід української степової білої та ландрас.
Для підвищення ефективності функціонування галузі тваринництва в Україні розвиток племінної бази здійснюється відповідно до розробленої Генеральної схеми розміщення та раціонального використання племінних ресурсів вітчизняного і зарубіжного генофонду. Вітчизняними науковцями та спеціалістами племінної служби створено породи тварин, генетично гарантований рівень продуктивності яких становить: надій молока за 305 днів лактації – 5500–7500 кг молока, середньодобовий приріст молодняку м’ясних порід великої рогатої худоби – до 1000 г, свиней – 650 – 700 г [13].
У сільськогосподарських підприємствах Черкаської області показники виходу приплоду телят від корів (у розрахунку на 100 корів, які були на початок року) не дуже високі. Так, у 2005 р. вихід приплоду становив тільки 78 голів, тоді як в 1990 р. – 89, що на 12,3% більше. Причина полягає в тому, що штучним осіменінням охоплено 88% поголів'я тварин суспільного сектору, а в господарствах населення – у межах 53–55%. Ситуація з нарощуванням поголів'я в господарствах населення випереджає темпи збільшення поголів'я в підприємствах великотоварного виробництва. Тому важливим є розвиток племінної роботи не тільки в сільськогосподарських та інших підприємствах, а й у приватному секторі.
На відміну від більшості господарств району, де практикують штучне запліднення, у СПОП «Відродження» від цього відмовилися, придбавши натомість трьох биків голштинської породи, знизивши завдяки цьому матеріальні витрати та досягнувши отримання приплоду в кількості 103 телят на 100 корів. При таких виробничих показниках трудові ресурси мають належну матеріальну винагороду. Комплектують стадо молочної ферми підприємства первістками з урахуванням їх продуктивності за перші три місяці лактації. На кожних три корови мають одну телицю, що дозволяє проводити вибракування стада в основному за продуктивністю, використовуючи при цьому генетичний потенціал для нарощування обсягів виробництва молока. Таким чином, в цьому підприємстві широко застосовують інтенсивні методи виробництва.
Нарощування поголів’я тварин є важливим етапом у відродженні галузі м'ясного скотарства, але слід дбати не тільки про кількісні показники, а й про якісні, тобто про породний склад. Застосування в Україні класичного методу трансплантації забезпечило за десять останніх років пересадку понад 5 тис. ембріонів, проте це тільки одна четверта частина порівняно з кількістю пересаджених ембріонів коровам у Канаді.
Інтенсивні дослідження методу трансплантації ембріонів великої рогатої худоби ведуть в Інституті розведення і генетики тварин УААН. У Харківському інституті тваринництва і Львівському біотехнологічному центрі спеціалісти-ембріологи випробовують прийоми запліднення яйцеклітини поза організмом і основи клонування. Проте, нині це тільки наукові напрацювання, а практичного їх застосування поки що не відбувається, оскільки для цього потрібні великі суми коштів, але фінансова ситуація є нестабільною у більшості підприємств.
Враховуючи тенденції розвитку вітчизняного і світового свинарства у загальній системі зоотехнічних та організаційно господарських заходів надзвичайно важливе значення має питання вирощування ремонтного молодняку для створення високопродуктивних батьківських стад. Особливо гостро постало це питання з переходом виробництва на інтенсивну промислову технологію, використання закритого типу виробництва.
На нинішньому етапі розвитку необхідно широко застосовувати наукові досягнення вчених у виробничу практику, залучаючи до цієї справи фінансові джерела інвесторів, а також ресурси державного цільового фінансування. Налагодження племінної роботи й розв’язання глобальних завдань сьогодення, передбачених програмою селекції, має бути поетапним: формування племінних ресурсів маточного поголів'я із власних тварин; впровадження відповідних технологій з урахуванням природно-кліматичних умов конкретного регіону; створення вітчизняного ринку високопродуктивної худоби для власних потреб та експорту.
Виробництво будь-якого виду продукції тваринництва значною мірою залежить від кормової бази кількості, поживності та якісті кормів. Збалансована годівля забезпечує повне використання генетичного потенціалу тварин і сприяє зниженню витрат на виробництво тваринницької продукції.
За рахунок постійного дотримання структури раціону (табл. 3.14) тваринники багатогалузевих сільськогосподарських підприємств Золотоніського району Черкаської області досягли високих показників виробництва.
Таблиця 3.14
Структура згодовуваних кормів у підприємствах
молочного типу спеціалізації Золотоніського району
Черкаської області за 2003-2006 рр., %
| Корми | ПСП «Плешкані»* | СТОВ «АФ»Маяк»* | СТОВ «Прогрес»* | Рекомендовано (при продуктивності корів 4000 кг)** |
| Концентровані | 39,8 | 27,7 | 28,1 | 25 |
| в т. ч. комбікорм | 28,1 | 25,7 | 27,7 | 23 |
| Соковиті | 21,4 | 23,8 | 21,2 | 29 |
| в т.ч. силос | 18,5 | 17,3 | 18,4 | 17 |
| Зелені | 27,5 | 28,2 | 28,8 | 31 |
| Грубі | 20,7 | 19,0 | 20,4 | 14 |
| Тваринного походження | 0,6 | 1,3 | 1,5 | 1 |
| Всього | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
* Джерело: Аналітичні дані досліджуваних підприємств
** За даними Справочника экономиста-аграрника / Н.П.Кононенко, Н.Я.Кушвид, П.Т.Саблук и др.: Под ред. Н.П.Кононенко, Н.Я.Кушвида. – К.: Урожай, 1991. – 520 с.
Досить важливим моментом у відгодівлі тварин є період випоювання молоком. Материнське молоко є альтернативним у плані здоров’я та розвитку новонародженого потомства. Проте використання на випоювання молодняку значного обсягу незібраного і знежиреного молока, разом із подорожчанням вирощування тварин, призводить до зниження рівня товарності молока та використання його у харчуванні.
У розвиненених країнах для випоювання телят використовують замінник молока. Український ринок замінників молока заповнений переважно імпортною продукцією і становить тільки 3–4% від загального обсягу незбираного молока, яке використовується на випоювання телят. Українське ТОВ «Агромікс» випускає замінник молока для телят СІЛАК-Т, а для – поросят СІЛАК-П. Продукція є конкурентоспроможною на ринку даного виду продукції.
Дослідження іноземних учених і практиків підтверджують переваги замінника молока при випоюванні телят. На нашу думку, в економічному плані такий напрямок неефективний, оскільки вартість 1 кг замінника у 6–7 разів вища за ціну незбираного молока [183, 187].
Перспективну і випробувану технологію вирощування й відгодівлі великої рогатої худоби використують у СТОВ «Чигиринська аграрна компанія», де практикують раннє відлучення телят і переведення їх на сухий корм, при цьому випоюють кожному теляті 1 літр слабо концентрованого розчину глюкози, а потім щодоби дають 2 літра молока. Поступово привчають до сіна й комбікормів власного виробництва. При використанні сухого типу годівлі молока витрачається майже вдвічі менше, ніж при традиційній технології і потреба його становить 130-140 кг для кожного теляти. Застосування такого методу забезпечило 850-910 г середньодобових приростів великої рогатої худоби.
Резервом інтенсифікації кормовиробництва є докорінне поліпшення природних кормових угідь і створення культурних сіножатей та пасовищ [9]. Інтенсифікація кормовиробництва передбачає впровадження прогресивних технологій збирання, зберігання і приготування кормів [64, 75, 190]. Цим досягається поліпшення якості аціонів і значне зменшення втрат поживних речовин. Використання тварин на природних пасовищах є найбільш економним, досконалим та ефективним способом безперервного процесу перетворення ресурсів рослинництва в продукцію тваринництва, а також способом отримання енергетичного матеріалу для підтримання життєдіяльності тварин. На Черкащині природні кормові угіддя займають 19,5 тис. га, з них сіножаті – 10,6 тис. га, пасовища – 8,9 тис. га.
Для годівлі тварин у підприємствах регіону застосовують також побічну продукцію рослинництва, відходи переробної промисловості – борошномельної, олійної, цукрової, пивоварної та інших. Макуха як продукт переробки насіння олійних культур, є цінним концентрованим кормом, у якому міститься 25-35% перетравного протеїну. Безпосередній вплив на підвищення середньодобових приростів бичків чорно-рябої породи має вміст концкормів у раціонах годівлі: на рівні 34% продуктивність тварин була нижчою на 47 г порівняно з раціонами, де вміст концкормів був 45%, а забійний вихід – відповідно 49,7 і 50,6% [62]. На нашу думку, така частка концкормів у структурі раціону є надто високою. Сільськогосподарські підприємства Черкаської області, в яких створене високоефективне кормо виробництво, а кормові раціони формуються для кожної статево-вікової групи тварин з урахуванням породних їх якостей та продуктивності, забезпечили високі середньодобові прирости великої рогатої худоби на дорощуванні та відгодівлі. Так, у СТОВ «Нива» Корсунь-Шевченківського району, ВАТ «Племінний завод «Велика Бурімка» Чорнобаївського району при 28-29% концентрованих кормів у структурі раціону тваринники одержують відповідно 874 і 780 г середньодобових приростів великої рогатої худоби на відгодівлі.
Досвід АТЗТ «Агро-Союз» переводить, що заготівля кормів у пластикових мішках забезпечує швидке наповнення й повну герметизацію, саме це дає ефект консервування. Пластикові мішки – один з найкращих існуючих засобів зберігання кормів, оскільки втрати становлять лише 5% сухої речовини, тоді як у силосних ямах – 15%.
Сільськогосподарським підприємствам Черкащини для підвищення рівня інтенсифікації виробництва молока доцільно також скористатися досвідом СТОВ «АФ «Маяк» Золотоніського району. За рахунок поліпшення якості кормів, зміни технології їх заготівлі, оптимізації раціону тваринники підприємств можуть значно здешевити виробництво кормів (табл. 3.15). За нашими розрахунками для молочного стада корів сільськогосподарських підприємств регіону необхідно 192 тис. т концкормів, 31 тис. т сіна, 10 тис. т силосу і 29 тис. т зелених кормів.
Нарощуванню поголів’я в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області має передувати стабілізація стану в галузі кормо виробництва.
Таблиця 3.15
Потреба в кормах для поголів'я корів у сільськогосподарських підприємствах Черкащини, 2015 р.
| Корми | Структура раціону, % | Потреба в кормах, тис. ц корм. од. | У т. ч. підприємства за типами спеціалізації: | |
| зернові* | багатогалузеві та з роз- виненим тваринництвом** | |||
| Концентровані | 27,9 | 1712 | 115 | 1597 |
| Грубі | 22,0 | 1350 | 91 | 1259 |
| у т. ч. сіно | 12,1 | 743 | 50 | 693 |
| Соковиті | 24,1 | 1479 | 99 | 1380 |
| у т.ч. силос | 16,9 | 535 | 70 | 465 |
| Зелені | 26,0 | 1595 | 107 | 1488 |
| Разом | 100,0 | 6136 | 412 | 5724 |
| у т. ч. на 1 ц мо- лока, ц корм. од. | - | 1,02 | 1,03 | 1,02 |
| - перетравного протеїну, кг | - | 106 | 104 | 106 |
| - каротину, кг | - | 2,3 | 2,2 | 2,3 |
| Вартість всіх кормів, млн. грн. | - | 232,4 | 15,6 | 216,8 |
| у т.ч. витрачених на 1ц молока,грн. | - | 38,66 | 39,00 | 38,63 |
*Поголів'я 8,9 тис. гол., продуктивність 4500 кг.
**Поголів'я 113,1 тис. гол., продуктивність 4965 кг.
За останні роки зменшився обсяг виробництва й заготівлі кормів, погіршилася їхня структура внаслідок зниження частки концентрованих кормів та сіна. Для досягнення прогнозної кількості поголів'я тварин великої рогатої худоби сільськогосподарські підприємства повинні мати оптимальну структуру кормів, визначену нами на прикладі СТОВ «АФ «Маяк» Золотоніського району, та створити належну кормову базу обсягом 2129 тис. ц концентрованих кормів, 3333 тис. ц сіна, 8950 тис. ц силосу і 5475 тис. ц зелених кормів (табл. 3.16).
Таблиця 3.16
Потреба в кормах для запланованого поголів'я великої рогатої худоби у сільськогосподарських підприємствах Черкащини, 2015 р.*
| Корми | Струк- тура раціону, % | Потреба в кормах, тис. ц корм. од. | Вміст кормових одиниць в 1ц фізичного корму** | Потреба у фізичних кормах, тис. ц | У т. ч. для підприємств із поголів’ям: | |
| до 1000 | понад 1000 | |||||
| Концентровані | 35,0 | 2555 | 1,2 | 2129 | 1533 | 596 |
| Грубі | 25,0 | 1825 | 0,46 | 3967 | 2857 | 1110 |
| у т. ч. сіно | 21,0 | 1533 | 0,46 | 3333 | 2400 | 933 |
| Соковиті | 25,0 | 1825 | 0,2 | 9125 | 6570 | 2555 |
| у т.ч. силос | 24,5 | 1790 | 0,2 | 8950 | 6444 | 2506 |
| Зелені | 15,0 | 1095 | 0,2 | 5475 | 3942 | 1533 |
| Разом | 100,0 | 7300 | х | х | х | х |
* Джерело: Розраховано автором за даними [49, 119, 156, 157]
При складанні раціонів для свиней враховують статево-вікові групи тварин, норми і тип годівлі й інтенсивність використання, що зумовлює їхню структуру і поживність. Для зони Лісостепу, де розташовані сільськогосподарські підприємства Черкаської області, застосовують концентратно-коренеплідний тип годівлі. Концентрованим кормам у загальній структурі раціону належить 70 – 75%. Проте сільськогосподарські підприємства досліджуваного регіону тільки на 14% від потреби забезпечені концентрованими кормами. Тому проблемою, яка вимагає негайного вирішення, є відновлення роботи законсервованих комбікормових заводів, створення нових, оснащених новітнім обладнанням, які б могли забезпечити тваринництво не тільки комбікормами в необхідній кількості, а й кормовими добавками та вітамінами [22].
Вітчизняні підприємства хімічної промисловості мають обмежені можливості виробництва вітамінів та амінокислот, особливо кормової групи. Київський і Уманський вітамінні заводи практично не використовують свої потужності з виробництва вітамінів, значна частина устаткування застаріла, асортимент продукції не відповідає запитам агропромислового комплексу, а група вітамінів В-4 (хлорид холіну) взагалі не виробляється в Україні. Зважаючи на це потреба вітчизняного комбікормового ринку у вітамінах задовольняється практично повністю за рахунок імпорту. Тому відродження вітчизняного виробництва вітамінів й амінокислот і додавання їх при годівлі тваринам дасть змогу значно підвищити їхню продуктивність і збільшити обсяги виробництва свинини.
Передові підприємства Черкаської області, використовуючи Ліпот (біологічна добавка) констатують той факт, що витрати кормів при вирощуванні свиней зменшуються на 16-19%, а середньодобовий приріст підвищується на 70 – 100 г (18–24%). Науковцями доведено та практично підтверджено необхідність використання природної форми селену – Сел-Плекса як кормової добавки, завдяки якій підвищується продуктивність та поліпшується стан здоров’я тварин [119].
Розв'язання проблеми раціональної й ефективної годівлі тварин вимагає, як зазначалося, створення міцної кормової бази в кожному господарстві регіону. Стабільне нарощування виробництва продукції тваринництва можливе на базі організації повноцінної годівлі тварин. Серед факторів годівлі важливе місце займають мінеральні добавки, які повинні надходити до організму тварин в оптимальній кількості та відповідно до рівня їхньої продуктивності [20].
Для подолання дефіциту кормового білка сільськогосподарським підприємствам досліджуваного регіону слід довести до оптимальних розмірів кормову площу: для багатогалузевих підприємств під кормові площі доцільно відводити 30% ріллі (близько 240 тис. га); для тваринницьких спеціалізованих підприємств – 40% (5 тис. га). З огляду на це на сучасному етапі становлення тваринництва, перспективними є багатогалузеві сільськогосподарські підприємства, наявна земельна площа яких дозволяє вести високоефективне кормовиробництво, створити необхідну кормову базу для забезпечення поголів’я свиней потрібними кормами (табл. 3.17).
Таблиця 3.17
Структура раціону для свиней різних статево-вікових груп в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області, %
| Групи кормів | Статево-вікові групи свиней: | |||||
| кнурі | свиноматки | поросята 2-4 міс. | ремонтний молодняк | свині на відгодівлі | ||
| холості та супоросні | підсисні | |||||
| Зимовий період | ||||||
| Концентровані | 70 | 60 | 70 | 87 | 70 | 70 |
| Коренеплоди | 20 | 40 | 25 | 6 | 25 | 30 |
| Збиране молоко | 10 | - | 5 | 7 | 5 | - |
| Зелені та баштанні | - | - | - | - | - | - |
| Літній період | ||||||
| Концентровані | 75 | 65 | 75 | 87 | 80 | 65 |
| Коренеплоди | - | - | - | - | - | - |
| Збиране молоко | 10 | - | 5 | 7 | 5 | - |
| Зелені та баштанні | 15 | 35 | 20 | 6 | 15 | 35 |
Джерело: Розраховано автором за даними [49, 119, 156, 157]
Отже, використання всіх розглянутих факторів (новітні технології утримання, повноцінна годівля, селекційна робота) сприятимуть підвищенню продуктивності тварин, збільшенню обсягів виробництва продукції тваринництва та підвищенню її конкурентоспроможності як на внутрішніх, так і зовнішніх ринках.