Удосконалення організаційно-економічних та технологічних чинників інтенсифікації тваринництва
| Вид материала | Документы |
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 523.76kb.
- Розділ 1 теоретичні аспекти інтенсифікації галузей тваринництва, 173.5kb.
- Тема: Наукове обґрунтування напрямків удосконалення системи фінансово-економічних відносин, 714.24kb.
- Організаційно-економічних показників порівняльної оцінки страховиків при відборі страховика-контрагента, 669.28kb.
- І. В. Крапивний (реферат, вступ, розділи 1, 2, 3, 1, 2, 1, 2, висновки), 883.12kb.
- Імені адмірала Макарова,, 30.34kb.
- Програма І методичні вказівки для підготовки фахівців окр «спеціаліст», «магістр» спеціальності, 622.74kb.
- Методичні рекомендації щодо інтенсифікації начального матеріалу при вивченні навчальних, 170.15kb.
- Наталя Кузнєцова, 71.98kb.
- Про хід виконання районної програми стабілізації І розвитку тваринництва Бериславщини, 55.93kb.
3.3. Обґрунтування перспективних напрямів розвитку молочно-м’ясного скотарства та свинарства
На основі аналізу обсягів виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області та наявних виробничих потужностей переробної промисловості у процесі дисертаційного дослідження спрогнозовано напрями підвищення інтенсифікації виробництва молока в підприємствах по районах, що дозволить відродити молочне скотарство в сільськогосподарських підприємствах області (додаток Р).
Згідно з результатами групування, проведеного за даними 228 сільськогосподарських підприємств Черкаської області, доведено, що на рівень ефективності виробництва молока суттєво впливають підприємства, в яких молочне скотарство належить до допоміжних галузей. У цих господарствах поголів'я корів незначне, продуктивність 1 корови в середньому за 2003 – 2005 роки дорівнює 2492 кг у рік (табл. 3.18), рівень збитковості – 12,7% (табл. 3.21). Тому підприємствам зернового типу спеціалізації для підвищення інтенсифікації виробництва важливо довести кількість корів до 8,9 тис. голів, або в середньому 80 голів на 1 підприємство, а продуктивність корів – до 45 ц.
Як свідчать пороведені розрахунки, сільськогосподарським підприємствам багатогалузевого типу спеціалізації та з розвиненим тваринництвом доцільно підвищити продуктивність корів від 41 ц до 49 ц на корову в рік і наростити поголів'я до 113,1 тис. гол. (у 2,6 раза більше проти рівня 2006 р.) (табл. 3.18).
Завдяки доведенню обсягів виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами в досліджуваному регіоні до зазначеного рівня та введенню й дотриманню стандартів, адаптованих до тих, що здіють у країнах-членах СОТ, у господарствах населення неминуче зменшиться його виробництво на третину. Тобто молоко вироблятиметься лише для задоволення власних потреб селянської родини.
Таблиця 3.18
Стан і перспективи розвитку молочного скотарства у сільськогосподарських підприємствах Черкаської області
-
Показник
2003 –
2005 рр.
2006 р.
Прогноз
на
2015 р.
У т. ч. підприємства за типами спеціалізації:
зернові
багатогалузеві та з роз- виненим тваринництвом
2003–2005 рр.
2006 р.
прогноз 2015 р.
2003–2005 рр.
2006 р.
прогноз 2015 р.
Поголів’я корів, тис. гол.
57,4
47,2
122,0
7,1
4,6
8,9
50,3
42,6
113,1
у т. ч.:
- на 100 га с.-г. угідь, гол.
8
5
18
3
2
4
9
9
27
- на 1 сільськогосподарське підприємство, гол.
179
210
384
63
41
80
243
384
546
Продуктивність однієї корови в рік, кг
3162
3803
4930
2492
3709
4500
3254
4099
4965
Валове виробництво молока, тис. ц
1813,7
1917,0
6015,0
176,9
170,6
400,0
1636,8
1746,4
5615,0
Виробництво молока у розрахунку на:
-100 га с.-г. угідь, т
24,2
27,8
91,7
7,5
7,4
16,7
31,8
38,0
135,0
-1 підприємство, т
569
856
1891
158
151
361
791
1573
2713
Джерело: Дані Головного управління статистики у Черкаській області та розрахунки автора.
Відродження тваринництва згідно Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року передбачає поступове нарощування поголів'я молочних корів у сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах та довести його у 2015 році до 1,7 – 1,9 млн. голів (у 2 рази в порівнянні з 2006 роком) шляхом власного відтворення і організації закупівлі ремонтних телиць за межами України [43].
Згідно цієї програми сільськогосподарським підприємствам Черкаської області доцільно збільшити поголів'я корів у 2,6 рази, в господарствах населення регіону залишити поголів'я на рівні 22 тис. гол. з метою отримання продукції для власних потреб. Таким чином, при поголів’ї 122 тис. голів і їх продуктивності на рівні 4930 кг від однієї корови в рік та широкого застосування інноваційних технологій розвитку молочного скотарства виробництво молока сільськогосподарськими підприємствами області складатиме 601,5 тис. т. (табл. 3.19).
Таблиця 3.19
Стан та перспективи розвитку молочного скотарства Черкащини
| Показник | Поголів'я корів, тис. гол. | Середній удій на корову, кг | Валове виробництво, тис. ц | |||
| 2006 р. | 2015 р. | 2006 р. | 2015 р. | 2006 р. | 2015 р. | |
| Усі категорії підприємств | 121,1 | 144,0 | 3866 | 4872 | 5156 | 7015 |
| у т.ч. сільськогоспо-дарські підприємства | 47,2 | 122,0 | 3803 | 4930 | 1917 | 6015 |
| господарства населення | 73,9 | 22,0 | 3904 | 4545 | 3239 | 1000 |
| Питома вага сільськогосподарських підприємств, % | 39,0 | 84,7 | - | - | 37,2 | 85,7 |
Джерело: Статистичний щорічник «Сільське господарство України» та розрахунки автора.
Визначення витрат і дохідності продукції тваринництва важливо здійснювати залежно від продуктивності худоби та планових витрат виробництва. За результатами розв’язання економіко-математичної задачі, змодельованої на прикладі СТОВ «АФ «Маяк» Золотоніського району Черкаської області нами визначено, що при витратах на 1 корову 3690 грн. (табл. 3.20) і плановій продуктивності корів всільськогосподарських підприємствах області 4930 кг (табл. 3.19), виробнича собівартість 1 ц виробленого молока дорівнюватиме 74,85 грн.
Таблиця 3.20
Рівень інтенсифікації молочного скотарства
у сільськогосподарських підприємствах Черкаської області
| Показник | 2003 – 2005 рр. | 2006 р. | Прогноз на 2015 р. | У т. ч. підприємства за типами спеціалізації: | |||||
| зернові | багатогалузеві та з роз- виненим тваринництвом | ||||||||
| 2003-2005 рр. | 2006 р. | 2015 р. | 2003-2005 рр. | 2006 р. | 2015 р. | ||||
| Витрати на утримання ко рів, млн. грн. | 127,5 | 154,0 | 450,2 | 14,1 | 16,8 | 31,7 | 113,4 | 137,2 | 418,5 |
| Витрати на 1 корову, грн. | 2180 | 3263 | 3690 | 1986 | 3652 | 3560 | 2254 | 3221 | 3700 |
| Основні засо- би, млн. грн. | 298 | 307 | 1200 | 35 | 21 | 70 | 263 | 286 | 1130 |
| Основні засо- би на 1ц мо- лока, грн. | 148 | 160 | 200 | 198 | 123 | 175 | 161 | 164 | 200 |
| Основні засо- би на 1 ко- рову, грн. | 5192 | 6504 | 9840 | 4930 | 4565 | 7865 | 5229 | 6714 | 9990 |
Джерело: Дані Головного управління статистики у Черкаській області та розрахунки автора.
З метою забезпечення належних умов утримання корів і виконання технологічних операцій сільськогосподарськими підприємствами досліджуваної області необхідно збільшити капіталовкладення та забезпечити вартість основних засобів не менше 2000 грн. у розрахунку на 1 т виробленого молока [141].
Для підвищення економічної ефективності інтенсифікації молочного скотарства з елементами інновацій необхідно визначити доцільність інвестування в альтернативні проекти. Нами виконано розрахунки для підприємств зернового напряму виробництва (в яких молочне стадо налічуватиме до 100 корів) та для підприємств багатогалузевого типу з розвиненим тваринництвом (понад 500 корів).
Для першого типу підприємств необхідна сума інвестицій (розраховано на 100 корів) становить 550 тис. грн., які необхідно вкласти в три етапи. Перший передбачає придбання доїльної установки заводу ВАТ «Брацлав» Немирівського району Вінницької області. На другому етапі здійснити переобладнання приміщень для спорудження полегшених конструкцій (оскільки за один рік реальною є можливість наростити поголів'я корів до 100 голів). Протягом третього етапу капіталовкладення мають бути спрямовані на придбання кормокухні та необхідних пристроїв для приготування комбікормів власними силами у підприємстві. Середня ставка доходу за даним проектом становить 1,25 грн., дисконтований період окупності дорівнює 7,2 року, чиста теперішня вартість проекту–23,146 тис. грн, внутрішня норма прибутку 31,7% (додаток Т).
Для сільськогосподарських підприємств області багатогалузевого типу з розвиненим тваринництвом яких налічується 70%, сума інвестицій дорівнює 750 тис. грн. (на 100 корів). У перший рік освоєння проекту необхідно придбати дві доїльних установки, що дозволить обслуговувати одночасно 400 корів. На наступний рік половина інвестицій має бути витрачена на придбання племінного поголів'я тварин і на проведення реконструкції й переобладнання тваринницьких приміщень. На третій рік – підприємство, яке вже має понад 400 корів, придбає агрегат для приготування кормів, який на 50 тис. грн. дорожчий за кормозмішувач, що розрахований для приготування кормів на невелику кількість тварин. Сума вкладених інвестицій за таким проектом окупиться за 5 років, середня ставка доходу становить 1,38 грн., чиста теперішня вартість – 197,148 тис. грн., внутрішня норма прибутку 53,5% (додаток У).
Аналіз одержаних результатів доводить, що економічний ефект інвестицій для підприємств багатогалузевого типу спеціалізації та з розвиненим тваринництвом вищий у розрахунку на 1 голову корів, ніж у підприємствах, які спеціалізуються на виробництві зерна. Тому, виробництво молока має бути орієнтоване на великотоварні підприємства, оскільки інноваційні технології дозволяють наростити поголів'я, збільшити обсяги виробництва, підвищити якість продукції та задовольнити право на працю населення працездатного віку.
Необхідна сума інвестицій може бути забезпечена за рахунок пільгових кредитів для сільськогосподарських товаровиробників; спеціальної дотації за приріст поголів'я корів (до 1000 грн. за кожну прирощену корову молочного напрямку продуктивності власного відтворення; до 3000 грн. за кожну наявну племінну нетель, закуплену на племінних заводах); внесків членів підприємств та добровільних внесків незалежних інвесторів. Крім того, необхідна підтримка держави стосовно відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам частини вартості придбаних технологічних ліній вітчизняного виробництва. Проте постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 р. № 959, зі змінами і доповненнями від 27.02.08 р. № 109, передбачено тільки відшкодування 30% вартості придбаних зерно- і кормозбиральних комбайнів.
Динаміка міжнародної торгівлі й підвищення її значення для розвитку світової економіки зумовлені об’єктивними процесами поглиблення взаємозв’язків країн Європейського Союзу. Членство України у СОТ є обов’язковою передумовою інтеграції до Європейського Союзу. Проте, відсутність досконалого теоретичного підґрунтя та важелів регулювання торгівлі сільськогосподарською продукцією зумовлює виникнення на практиці ряду суперечностей. Тому поглиблений аналіз стану й дослідження проблем такого характеру дасть змогу формувати заходи щодо регулювання аграрної політики відповідно до вимог СОТ.
Вагомою проблемою пристосування молочного сектору до нових умов господарювання є вирівнювання стандартів якості у виробництві й переробці молока. Адже положення закону ЄС про харчування містять вимоги до якості та санітарно-гігієнічних умов на всіх етапах технологічного процесу. За результатами господарювання у Польщі у 1997 р. частка закупленого молока сорту «екстра» становила 10%, а в 2003 р. – 80%. Тому вважаємо великою помилкою руйнацію великих промислових ферм в Україні, що загальмувало розвиток галузі молочного скотарства. Вихід з такої ситуації вбачається у подальшій спеціалізації, концентрації, комплексній механізації виробництва на інноваційній основі, без чого неможливо забезпечити відповідну якість молока та належні умови його виробництва.
Важливою складовою конкурентної продукції є стандартизація споживчих товарів і послуг. Здебільшого сільськогосподарська продукція вищої якості, але без відповідних стандартів, затверджених СОТ, не може реалізуватися на ринках інших країн. Водночас дві третини виробленої продукції тваринництва, зокрема молока, припадає на господарства населення. За відсутності контролю за якістю заготовлена сировина та вироблена продукція не відповідає вимогам стандартів СОТ [10, 67].
Уряд України має більше зосереджувати свою увагу на питаннях стабілізації та нарощування поголів'я корів за рахунок дотацій (за умови цільового їх використання) [111]. Нинішній їх розмір недостатній для того, щоб товаровиробники придбали племінних тварин. Так, сільськогосподарськими підприємствами досліджуваної області у 2006 році отримано 38,8 млн. грн. дотації, що дозволяє придбати в середньому 7,8 тис. корів. Нарощування кількості поголів'я до прогнозного рівня (122 тис. гол.) потребує 374 млн. грн., тобто 47 млн. грн. щороку.
Відповідно до ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги до закупівлі» [87], ДСТУ ІSО 1211:2002. Молоко. Гравіметричний метод визначення вмісту жиру (Контрольний метод) [88], молоко повинно бути чистим, без сторонніх, не властивих свіжому молоку присмаків і запахів. Показники якості молока, що відповідають вимогам вищого ґатунку українського стандарту (густина 1027 кг/м3, загальне бактеріальне обсіменіння – 300 тис./ см3), не тотожні вимогам Директиви Ради ЄЕС 92/46 «Про встановлення медико-санітарних правил виробництва і розміщення на ринку сирого молока, молока, підданого тепловій обробці, та продуктів на молочній основі» (густина 1028 кг/м3, загальне бактеріальне обсіменіння – 100 тис./ см3 ) [129].
Основними недоліками в частині відповідності українських стандартів європейським є недостатньо висока якість молока, що заготовляється, збереження його та транспортування. Особливо гостро це питання постало перед товаровиробниками приватного сектору, оскільки власник 3 – 5 корів доїть їх вручну у переносні відра, яке в момент подачі в молоковози контактує з повітрям, втрачаючи якісні показники. Такий факт ще раз доводить, що відродження великотоварного молочного виробництва неминуче.
Ринок молока Європейського Союзу висуває дуже суворі критерії санітарно-гігієнічної оцінки сировини й кінцевої продукції. Оцінці підлягають продукти, вироблені у країнах-членах, та імпортовані продукти [112].
Питання щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів визначається політикою нашої держави як пріоритетне та регламентується низкою законодавчих і нормативних документів. Зокрема, Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів» [127], ДСТУ 4161–2003 «Система управління безпечністю харчових продуктів» [145] визначено відповідальність виробників за якість та безпеку продукції, яку вони виробляють.
Враховуючи велику кількість ризиків у виробництві молока, для ефективного ветеринарно-санітарного контролю з метою одержання високоякісної продукції необхідно використовувати сучасну аналітичну систему оцінки небезпеки та визначення критичних точок контролю [134].
На якість продукції галузей тваринництва впливає низка чинників, які утворюють систему показників (рис. 3.1) [107].
Фізіологічні показники (порода, вік, жива маса)
Годівля
(вид, кількість та якість кормів)
Технологія утримання (догляд, санітарія, мікроклімат)
Ціноутворення та витрати виробництва
Організаційно-управлінське забезпечення та контроль
Умови збуту та канали реалізації
Фінансові результати
Р
ис. 3.1. Система факторів впливу на якість продукції тваринництва та її роль у формуванні фінансових результатівРозвиток молочного скотарства мають можливість забезпечувати великі спеціалізовані підприємства, що доведено світовою і вітчизняною практикою. Адже за рівних умов велике господарство завжди має переваги перед дрібним [176].
Якість заготовленої сировини безпосередньо впливає на якість виробленої продукції. Зважаючи на підвищення вимог до якості продукції ЗАТ «Золотоніський маслоробний комбінат» і Переяславське державне племінне господарство уклали угоду про забезпечення виробників молока високопродуктивною худобою. Довгостроковий контракт укладено із СТОВ «Агрофірма «Маяк» Золотоніського району на поставку 3000 племінних нетелей для підприємств Черкаської та Київської областей.
Подолати збитковість галузей тваринництва можливо при застосуванні системи факторів – як внутрішніх, так і зовнішніх. Вагомим резервом у зниженні витрат на збут та роздрібної ціни на продукти тваринництва є зменшення відстані доставки до переробних підприємств. Широкого розвитку на Черкащині набувають міні-заводи з прийому й охолодження молока, сировина з яких потім доставляється на заводи сироваріння. У Канівському районі споруджено 9 таких міні-заводів. Аналогічні заготівельні міні-заводи діють у Лисянському, Звенигородському, Монастирищенському, Чорнобаївському, Городищенському районах Черкаської області та в Переяславі-Хмельницькому Київської області, які підпорядковані ВАТ «Канівський маслосирзавод». Запровадження міні-заводів з охолодження молока сприяє створенню щонайменше 40 робочих місць. Виробничі потужності ВАТ «Канівський маслосирзавод» за останні п’ять років зросли у 5 разів, на них щоденно переробляється 330 тонн молока.
Нині фахівцями області розроблено 22 види сиру, 8 з яких – за канівськими рецептами. ВАТ «Канівський маслосирзавод» та Корсунь-Шевченківський молокозавод входять до корпорації «Клуб сиру», яка має на меті налагодити виробництво продуктів з молочної сировини у всіх областях країни, якість якого відповідатиме європейським стандартам. Щомісяця підприємством реалізується понад 100 тонн сиру вітчизняним споживачам (раніше основними ринками збуту були Росія та Болгарія). З метою збільшення обсягів закупівлі сировини (молока) ВАТ «Канівський маслосирзавод» збудував у Драбівському районі заготівельний пункт на 100 тонн молока.
Удвічі (із 150 до 300 тис. т у рік) збільшено потужності ВАТ «Жашківський маслозавод». Товариство закуповує сировину не тільки у підприємств Черкаської, а й Миколаївської, Херсонської, Одеської областей. Масло, вироблене ВАТ «Жашківський маслозавод» (ТМ «Щедрий вечір»), реалізується за межами не тільки регіону, а й України – Голландію, Сірію, Німеччину, Францію та інші країни. Такий попит на молочну продукцію виробництва переробних підприємств Черкащини ще раз доводить необхідність відродження молочного скотарства на регіональному рівні, нарощування обсягів виробництва та максимального завантаження промислових підприємств з переробки молока високоякісною сировиною.
Відновлення сироваріння та запровадження нових технологічних ліній, аналогічних ВАТ «Канівський маслосирзавод», ВАТ «Жашківський маслозавод», щонайменше в кожному регіоні сприятиме відродженню молочного скотарства в досліджуваній області, оскільки мотивацією товаровиробника буде матеріальна винагорода за якісну молочну сировину. Крім того, п’ять заводів (замість 16 малопотужних нині діючих) з потужністю 300 т на добу спроможні переробити прогнозний обсяг реалізованого молока (541 тис. т). Збільшення обсягів виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами та реалізація його на переробні підприємства дозволить підвищити навантаження на їх виробничі потужності за рахунок високоякісної сировини, оскільки елементи інноваційних технологій є ефективними саме у суспільному секторі виробництва.
Виробничі потужності переробних підприємств Черкаської області становлять нині 980 тис. тонн у рік. З огляду на ситуацію, що склалася в регіоні в молочному скотарстві, вони завантажені тільки на 47,4%, проте частка участі сільськогосподарських підприємств лише 15,4%.
Впровадження інтенсифікації виробництва в молочному скотарстві та нарощування поголів'я в сільськогосподарських підприємствах дасть можливість у 2015 р. реалізувати 541 тис. т молокосировини на переробні підприємства і завантажити їхні потужності майже на 55% (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Пропозиція молока сільськогосподарськими підприємствами Черкаської області
У ситуації, що склалася, необхідно розвивати молочну галузь у підприємствах суспільного сектору, оскільки при реалізації його на молокопереробні підприємства молоко проходить стандартизацію за всіма необхідними параметрами.
Прогноз ціни реалізації молока має передбачати норму прибутку не менше 5% [172]. Тому прогнозуємо ціну реалізації молока для підприємств зерно-технічного типу спеціалізації 120,00 грн. за 1 ц, для багатогалузевих підприємств, в яких ступінь інноваційних технологій вищий, а отже і, якість молока теж (що має підтверджуватися рівнем ціни) – 125 грн.
Галузь молочного скотарства в досліджуваноу регіоні потребує збільшення вартості основних засобів на 893 млн. грн., витрати на утримання корів мають бути на рівні 450,2 млн. грн. Очікується одержати у 2015 р. 241,2 млн. грн. прибутку від реалізації молока.
Отже, за умови досягнення прогнозного рівня продуктивності корів, поголів'я і собівартості та ціни реалізації, рівень рентабельності молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області становитиме 55,7% (табл. 3.21).
Дотримання послідовності прийняття управлінських рішень, правильний вибір технології утримання тварин, диференційований підхід до можливостей кожного сільськогосподарського підприємства, державна фінансова підтримка підприємства дозволить аграрним підприємствам області наростити поголів'я великої рогатої худоби до 257 тис. голів (на 64,7% більше рівня 2006 року). Використання новітніх технологій утримання тварин, формування якісної кормової бази й ощадливе використання кормів дасть змогу підвищити середньодобові прирости молодняку великої рогатої худоби до 800 г. Завдяки цьому реальною є можливість збільшити валове виробництво приросту великої рогатої худоби до 750 тис. ц виключно за рахунок сільськогосподарських підприємств (табл. 3.22, додаток С).
Таблиця 3.21