Програма розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2012-2016 роки
| Вид материала | Документы |
- Про затвердження Програми підтримки виставкової діяльності у сфері агропромислового, 10.66kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу чуднівського району житомирської області, 1295.9kb.
- Інституту сільського господарства Карпатського регіону наан по розробці моделі розвитку, 37.69kb.
- Про затвердження Програми фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу, 11.42kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу малинського району житомирської області, 1476.65kb.
- Про проект Програми розвитку агропромислового комплексу Лебединського району, 1323.32kb.
- Україна ємільчинська районна державна адміністрація, 113.77kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу сумської області на період до 2015 року, 3754.29kb.
- Регіональна програма розвитку земельних відносин у Локачинському районі Волинської, 148.75kb.
- Про проект комплексної програми розвитку агропромислового комплексу Тернопільської, 472.85kb.
Показники розвитку галузі тваринництва
на 2012 –2016 роки
-
№
з/п
Показники
Всі категорії господарств
р о к и
2012
2013
2014
2015
2016
1
Виробництво: тис. тонн
Молока
625
630
638
670
690
2
М’яса
70
75
85
95
105
3
Яєць, (млн. шт.)
520
550
600
650
700
4
Вовна, тонн
5
5,5
6
6,5
7
5
Продуктивність: надій на корову, кг
4000
4020
4050
4100
4200
Чисельність поголів’я в усіх категоріях господарств (тис. голів):
1
ВРХ
272
275
280
285
290
2
У т.ч. корови
158
160
163
167
175
3
Свині
328
340
343
345
370
4
Вівці і кози
32
33
33.5
34
35
5
Птиці
6200
6300
6400
6550
6700
Виставкові заходи
З метою впровадження та широкого використання сучасних досягнень генетики, методів штучного осіменіння сільськогосподарських тварин, проведення аукціонів племінної худоби, а також для реалізації державної політики в галузях сільського господарства, харчової та переробної промисловості, сільськогосподарського машинобудування, застосування новітніх технологій в агропромисловому комплексі необхідно щорічно проводити обласну виставку на базі виставкового комплексу ВАТ “Хмельницькголовплемпідприємство”.
Для цього потрібно протягом 2012–2016 років провести роботу з реконструкції павільйонів та вигульних майданчиків, а також поточних ремонтів виставкових приміщень та павільйонів.
4. Харчова промисловість
Метою розвитку харчової промисловості області є створення сучасного конкурентоспроможного, інтегрованого у світове товариство промислового виробництва продовольчих та супутніх товарів, здатних задовільнити продовольчий ринок та сприяти соціально-економічному розвитку регіону.
Основні завдання розвитку підприємств харчової промисловості:
забезпечення зростання обсягів виробництва;
впровадження сертифікованої за європейськими стандартами виробництва та ресурсозберігаючої технології;
посилення інноваційної спрямованості та пошуку потенційних інвесторів;
створення нових робочих місць;
налагодження взаємовигідної співпраці з виробниками сільськогосподарської сировини;
активізація конкурентоспроможності продукції;
розширення асортименту продукції та нових видів;
зменшення енергоємності виробництва;
зменшення адміністративно-представницьких витрат;
модернізація діючого та придбання нового обладнання;
збалансування виробничих потужностей, підвищення продуктивності виробництва;
впровадження інноваційних технологій;
розміщення рекламної інформації про підприємства та види продукції на різних виставках, ярмарках, форумах ;
розширення фірмової торгівлі.
Буряко-цукровий комплекс
При оптимальній тривалості виробництва (80-100 діб) працюючі заводи спроможні переробити більше 2 млн. тонн цукрових буряків та виробити 230-250 тис. тонн цукру.
З метою нарощування виробництва необхідно:
сформувати оптимальні сировинні зони цукрових заводів з урахуванням максимального завантаження – не менше 80-100 діб переробки цукрових буряків шляхом запровадження інтеграційних процесів вирощування цукрових буряків;
відновити роботу Волочиського, Городоцького, Хмельницького цукрових заводів;
сприяти вирощуванню цукрових буряків сільськими дворами, загальноосвітніми школами, профтехучилищами тощо.
М'ясо-молочна галузь
Переробкою м’яса займаються 5 м'ясокомбінатів та більше 100 малих підприємств, ковбасних цехів.
Потреба області у м’ясі та м’ясопродуктах задовольняється лише на 53 відсотків.
Переробкою молока займаються 16 молокопереробних підприємств та малих цехів, 80% молока надходить від особистих господарств населення.
Для забезпечення приросту продукції необхідно:
відрегулювати договірні відносини між товаровиробниками і переробниками;
здійснити реконструкцію, розширення та оновлення потужностей м'ясо- молокоперобних підприємств;
налагодити тісну співпрацю з торговельними організаціями, організувати розширену мережу фірмової торгівлі.
Очікувана ефективність виконання Програми у цій сфері
Програмою передбачено збільшення виробництва промислової продукції, надходження коштів до бюджетів усіх рівнів, зростання експорту продукції, збільшення виробництва нових видів продовольчих товарів, створення нових робочих місць.
Основні прогнозні техніко – економічні показники
розвитку підприємств харчової промисловості
| № з/п | Показники | один. виміру | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 |
| 1 | Темп приросту виробництва промислової продукції у виробництві харчових продуктів напоїв та тютюнових виробів (у % до попереднього року) | % | +2,7 | +5,4 | +1,1 | +2,7 | +3,9 | +3,9 |
| 2 | Обсяг реалізованої промислової продукції (без ПДВ і акцизу) у виробництві харчових продуктів напоїв, тютюнових виробів | млн.грн. | 3470,7 | 3658,8 | 3700,0 | 3800,0 | 3850,0 | 4000,0 |
| 3 | Кількість інноваційно – активних підприємств | одиниць | 20 | 25 | 28 | 30 | 32 | 35 |
| 4 | Впроваджено нових інноваційних процесів | одиниць | 10 | 10 | 12 | 14 | 16 | 20 |
| 5 | Освоєно нових видів продукції | одиниць | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 |
| 6 | Кількість підприємств, які сертифікували власну систему якості на відповідність державному стандарту ISO 9001-2001 | одиниць | 7 * | 11 * | 12 * | 13 * | 14 * | 15 * |
| 7 | Надходження податків і платежів до бюджетів усіх рівнів | млн.грн. | 125,0 | 128,0 | 130,0 | 135,0 | 138,0 | 140,0 |
| 8 | Середньооблікова чисельність працівників (основне коло підприємств) | тис.чол. | 10,0 | 10,4 | 10,5 | 10,7 | 11,1 | 11,5 |
| 9 | Середньомісячна заробітна плата одного працівника | грн. | 2250 | 2300 | 2350 | 2400 | 2450 | 2500 |
* Примітка. Щорічно планується сертифікувати власну систему якості на відповідність державному стандарту ISO 9001-2001 по 1-му підприємству в рік.
Інноваційно активні підприємства
ТОВ „Волочиськагробізнес”
будівництво та введення в експлуатацію нового хлібзаводу „Новушицька філія ТОВ „Агро бізнес” у смт. Нова Ушиця
ДП „Старокостянтинівський молочний завод”
реконструкція приймального відділення молока, маслоробного цеху та будівництво цеху по виробництву сухої сироватки за вимогами виробництва. Європейським банком реконструкції та розвитку виділено 11 млн.євро для проведення зазначених заходів сучасних виробництв.
ТОВ „Яблуневий дар” с. Солобківці, Ярмолинецький район:
безвідходні технології переробки яблук та виробництва концентрованого яблучного соку;
сушка яблучного жмиху та використання у виробництві як палива для котельні (економія енергоносіїв);
уловлювання аромату яблук з подальшою його реалізацією у парфумерно- косметичній промисловості.
ТОВ „Хмельницькмлин”
постійно проводиться оновлення машинно – тракторного парку підприємства, модернізація технологічного обладнання (нова сушарка типу „Деметра”);
закуплено обладнання для завантаження та зберігання продукції у поліетиленових мішках.
ПП „Домашній хліб” м. Красилів
у 2010 році викуплено хлібзавод облспоживспілки, проведено повну реконструкцію, укладено відповідні кошти, розробляються та впроваджуються у виробництво нові
види хліба та хлібобулочних виробів.
ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза”
цехи по виробництву твердих сирів та сухих молочних сумішей.
ПрАТ „Деражнянський молочний завод”
у 2010 році введено в експлуатацію цех з виробництва твердих сичужних сирів –
„Російський”, „Голландський”, „Пошехонський”. У розвиток вкладено більше 3,0
млн.грн. власних коштів підприємства.
ТОВ „Білогір’ямолокопродукт”
впроваджено у виробництво сушку сироватки (безвідходна технологія виробництва твердих сирів) – сприяє зменшенню агресивності виробничих відходів.
ПП „Рикунпродукт”
добудовано ІІ чергу виробництва м'ясопродуктів (ковбасних виробів), встановлено нове технологічне обладнання сучасних фірм м’ясної галузі. Вкладено власні кошти.
ТОВ „Верест” м. Дунаївці
проводиться будівництво нового цеху з виробництва сиров’ялених ковбасних виробів. Вкладено до 10,0 млн. грн. власних коштів.
ПП „Енергосистема” смт. Нова Ушиця
цех розливу молока у поліетиленові пакети, у заходах на 2011 – 2012 роки – реконструкція цеху з виробництва технічного казеїну.
ДП „Деражнянський плодоконсервний завод”
впроваджено лінію з виробництва соків у зручній економічній упаковці (ТВІСТ-OFF).
ДП ПАТ „Оболонь „Красилівське”
встановлено нові сучасні лінії високої потужності для розливу напоїв.
ПП „Крупельницький А.А.” с. Вербка Кам’янець-Подільського району
побудовано забійний цех, де проводиться забій свиней, функціонує власна свиноферма на 400-500 голів одночасного утримання.
ПАТ „Шепетівський цукровий комбінат”
Чемеровецький солодовий завод ПАТ „Оболонь”
ВАТ „Хмельницький обласний пивзавод”
Інноваційні процеси:
застосування високоефективного обладнання у хлібопекарській промисловості: пакування, нарізання хліба ТОВ „Волочиськагробізнес”;
у молочній галузі: впровадження виробництва твердих сичужних сирів, сухих молочних сумішей, маргаринів (ДП „Старокостянтинівський молочний завод”);
у плодоовочевій: виробництво соків з різноманітними наповнювачами на ДП „Деражнянський плодоконсервний завод”;
безвідходна технологія виробництва концентрованого яблучного соку ТОВ „Яблуневий дар”;
у м’ясні галузі: впровадження виробництва сиров’ялених ковбасних виробів на ТОВ „Верест”.
5. Матеріально-технічне забезпечення аграрного сектору
У сільськогосподарському виробництві використовується понад 8 тис. тракторів, 2 тис. зернозбиральних комбайнів, з них високопродуктивних – 720 одиниць, шлейф самохідних та причіпних машин. За період дії Програми розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2007–2011 роки закуплено різноманітної техніки 2208 одиниць на суму 487253 тис. гривень. Потреба у сільськогосподарський техніці задовольняється на 50–60 відсотків.
Значно зросло навантаження на техніку ( за окремими її видами – подвоїлося), збільшилися терміни виконання основних робіт, порушуються вимоги агротехніки, збільшуються втрати урожаю. Найбільше загострилася проблема забезпечення енергонасиченими тракторами і зернозбиральними комбайнами, потреба в них щороку зростає, а висока вартість ускладнює розв`язання цієї проблеми.
Високий рівень зносу техніки вимагає значних коштів на її ремонт. Щорічно потрібно ремонтувати більше половини тракторів, зернозбиральних комбайнів, ґрунтообробну та іншу сільськогосподарську техніку.
Для забезпечення сільгосптоваровиробників технікою на рівні технологічної потреби та її періодичне оновлення потрібно щорічно 500 млн. грн. інвестицій, що дозволить замінити 17% наявних тракторів, зернозбиральних комбайнів і ґрунтообробних агрегатів. А тому на рівні з існуючими державними програмами фінансової підтримки необхідно :
спрямувати дії на зменшення фінансового навантаження на сільгосптоваровиробників при придбанні техніки шляхом часткової компенсації її вартості щорічно на суму 6-10 млн. грн.;
для належної експлуатації технічних засобів зберегти та відновити мережу існуючих сервісних підприємств.
6. Дорадництво, розвиток сільської місцевості та інфраструктури аграрного ринку
Позитивна динаміка виробництва валової продукції, зростання обсягів виробництва продукції агропромислового комплексу спонукає до істотного підвищення попиту на продовольчому ринку. Сучасний стан ринку сільськогосподарської продукції та продовольства в області характеризується:
наявністю великої кількості дрібних товаровиробників, які виробляють абсолютну більшість овочів, фруктів, м’яса, молока тощо;
слабкою зорієнтованістю таких товаровиробників на потреби ринку (споживача);
розвитком посередницьких структур, які диктують закупівельні ціни товаровиробнику, здійснюючи при цьому багаторазовий перепродаж товарів, що призводить до завищення роздрібних цін, а відтак більших витрат для споживача;
відсутністю тривалих стабільних зв’язків у ланцюгу „виробник-оптовик-роздрібний продавець-споживач», які не пов’язані контрактними механізмами, а торгівля сільськогосподарською продукцією ґрунтується переважно на особистих контактах учасників ринку та має стихійний характер;
значними ціновими коливаннями на сільськогосподарську продукцію – річними, сезонними, регіональними;
неконтрольованим зростанням стихійної торгівлі, посиленням тінізації обігу товарів та послуг.
Для більшості дрібних та середніх товаровиробників постала проблема не тільки виростити продукцію, а й вигідно її продати, отримати прибуток, щоб забезпечити матеріальними благами свої родини, зберегти та розширити виробництво.
Враховуючи викладене, зусилля мають спрямовуватись не тільки на підтримку сільськогосподарських товаровиробників, а й на розвиток ринкової інфраструктури, яка забезпечувала б учасникам ринку на конкурентній основі збут продукції за вигідною ціною, швидке просування продукції до споживача, скорочення втрат сільськогосподарської продукції, підвищення її якості та стабілізацію ринкових цін.
Заходи щодо розвитку інфраструктури аграрного ринку:
- Сприяння розвитку кооперації як одного із механізмів інтеграції сільськогосподарських товаровиробників, закладів торгівлі, підприємств харчової і переробної промисловості, тобто створення мережі місцевих заготівельно-збутових постачальницьких об’єднань сільськогосподарських товаровиробників всіх форм господарювання на кооперативних засадах (заготівельно-збутових кооперативів).
Чітка схема реалізації „виробник – оптова торгівля – роздрібна торгівля – споживач" дасть можливість:
стимулювати контрактні відносини по кількісному та якісному замовленню на виробництво;
виробникам – планувати свою виробничу діяльність на основі кількісних та якісних замовлень;
стабілізувати цінову ситуацію;
забезпечити доступ продукції дрібних товаровиробників на полиці супермаркетів за рахунок формування однорідних партій товару;
дрібним товаровиробникам – доступу до сконцентрованих оптових покупців, і навпаки;
створити альтернативні канали збуту;
забезпечити населення якісною, безпечною, доступною за ціною та свіжою сільськогосподарською продукцією.
2. Створення системи оптових ринків сільськогосподарської продукції допоможе:
цілорічно задовольняти зростаючі потреби споживачів у якості, кількості, асортименті сільськогосподарської продукції;
захистити малих та середніх виробників, забезпечити їм рівний з великими виробниками доступ до ринку;
підвищити рівень доходів селян-товаровиробників;
врівноважити пропозицію і попит, зменшити цінові коливання на ринку;
запровадити стандарти якості у виробництві;
забезпечити функціонування системи інформації про кон’юнктуру ринків продовольства;
вивести сільськогосподарську продукцію, що виробляється в регіоні, на зовнішній ринок.
Завдання дорадчої служби щодо розвитку сільської місцевості та аграрного ринку:
1. Забезпечення дорадчого супроводу суб’єктів господарської діяльності, що проводять діяльність у сільській місцевості шляхом проведення навчальних семінарів та надання консультативно-дорадчих послуг сільгосптоваровиробникам та сільському населенню з питань:
а) розвитку малого та середнього бізнесу на селі в галузі сільського господарства та несільськогосподарського підприємництва;
б) формування мережі збуту сільськогосподарської продукції на кооперативних засадах;
в) підвищення ефективності роботи підприємств галузей агропромислового виробництва в умовах посилення конкуренції на внутрішньому ринку продукції сільського господарства та продовольства.
2. Надання допомоги у просуванні сільськогосподарської продукції особистих селянських, фермерських господарств на організований аграрний ринок за стабільними цінами.
3. Підвищення кваліфікації та навчання спеціалістів на базі Подільського державного аграрно-технічного університету.
Основні завдання та заходи
| Найменування завдання | Найменування показника | Найменування заходу | Значення показника, одиниць | |||||
| усього | За роками | |||||||
| 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | ||||
| Розвиток інфраструк тури аграрного ринку | Кількість елементів ринкової інфра- структури | Створення оптових ринків сільськогосподар ської продукції, одиниць | 3 | | 1 | | 1 | 1 |
| Створення заготівельно-збутових кооперативів, одиниць | 20 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | ||
| Розвиток сільськогосподарської дорадчої діяльності | Кількість наданих дорадчих послуг | Проведення навчальних семінарів, одиниць | 120 | 20 | 20 | 25 | 25 | 30 |
| Надання консультативно- дорадчих послуг, годин | 1350 | 200 | 250 | 250 | 300 | 350 | ||
| Підвищення кваліфікації та навчання спеціалістів на базі навчальних закладів аграрної освіти | 420 | 60 | 90 | 90 | 90 | 90 |
Очікувані результати виконання завдань
| Найменування показників виконання завдання | Значення показника | |||||
| усього | За роками | |||||
| 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | ||
| Збільшення виробництва валової продукції сільського господарства, % | до 15% | 3 | 5 | 10 | 15 | 15 |
| Збільшення обсягів реалізації с/г продукції, млрд. грн. | до 1 млрд. грн. | 0,5 | 0,6 | 0,8 | 1 | 1 |
| Створення нових робочих місць, одиниць | 1500 | 250 | 300 | 300 | 350 | 350 |
| Охоплення навчанням і дорадчими послугами з прибуткового ведення сільськогосподарського виробництва спеціалістів і керівників підприємств, членів фермерських та особистих селянських господарств | понад 2,5 тис. осіб щорічно | 2500 | 2800 | 3000 | 3500 | 3500 |
Соціальний та економічний ефект
Виконання зазначених заходів у перспективі сприятиме:
підвищенню прибутковості господарської діяльності товаровиробників та особистих підсобних господарств, створенню нових робочих місць та зростанню доходів сільського населення і в кінцевому підсумку підвищить рівень економічної стабільності на селі;
адаптації суб’єктів господарювання до вимог ринкової економіки, розширенню їх професійних знань і вдосконаленню практичних навичок, а в цілому - підвищенню ефективності господарювання та залученню у виробництво товарної сільськогосподарської продукції особистих селянських господарств.