Програма розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2012-2016 роки
| Вид материала | Документы |
- Про затвердження Програми підтримки виставкової діяльності у сфері агропромислового, 10.66kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу чуднівського району житомирської області, 1295.9kb.
- Інституту сільського господарства Карпатського регіону наан по розробці моделі розвитку, 37.69kb.
- Про затвердження Програми фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу, 11.42kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу малинського району житомирської області, 1476.65kb.
- Про проект Програми розвитку агропромислового комплексу Лебединського району, 1323.32kb.
- Україна ємільчинська районна державна адміністрація, 113.77kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу сумської області на період до 2015 року, 3754.29kb.
- Регіональна програма розвитку земельних відносин у Локачинському районі Волинської, 148.75kb.
- Про проект комплексної програми розвитку агропромислового комплексу Тернопільської, 472.85kb.
М’ясне скотарство
Розвиток спеціалізованого м’ясного скотарства області зумовлено необхідністю збільшення виробництва яловичини та покращення його якості. Визначальними об’єктивними факторами, котрі зумовлюють розвиток цієї галузі є продовольчі, соціально-економічні, ресурсні, енергетичні та екологічні.
В області за останні роки спостерігається тенденція до скорочення чисельності поголів’я великої рогатої худоби на 25 % в порівняні з 2005 роком, зокрема м’ясної худоби з 13,7 тис. голів до 5,9 тис. голів, у тому числі м’ясних корів з 7,4 тис. голів до 2,3 тис. голів, що в цілому вплинуло на зменшення виробництва яловичини.
Метою програми є збільшення виробництва високоякісної яловичини, здатної конкурувати як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.
Ефективність м’ясного скотарства залежить від рівня продуктивності корів і молодняка та способів утримання м’ясної худоби.
Основну роботу з підвищення економічної ефективності виробництва яловичини буде направлено на зниження питомої ваги затрат по утриманню маточного поголів’я у загальній масі виробництва м’яса.
Цього можна досягти шляхом одержання 85-90 телят з розрахунку на 100 корів. Ялові корови необхідно бракувати зі стада, тому що вони збільшують собівартість 1 центнера приросту живої маси. Середня жива маса при реалізації молодняка повинна становити у віці 18-21 місяць не менше 500 кілограмів. Витрати кормів на 1 центнер приросту живої маси з урахуванням затрат і на маточне поголів’я мають знаходитись на рівні 11–13 центнерів кормових одиниць, на відгодівлі 7–7,5 центнера кормових одиниць, а затрати праці по всьому стаду м’ясної худоби – 13–15 людино/годин.
Нарощення обсягів виробництва яловичини буде здійснюватись за рахунок:
закупівлі молодняка у населення з подальшою його відгодівлею;
використання ремонтних телиць молочних порід для схрещування з плідниками м’ясних порід і вирощування помісного молодняка за технологією м’ясного скотарства;
дотримання технології інтенсивного вирощування молодняка;
продовження роботи зі створення масиву м’ясної худоби та збільшення її чисельності у 2016 році більше 4 тис. чистопородних м’ясних корів та 8 тис. голів помісних.
Виконання передбачених завдань розвитку м’ясного скотарства до 2016 року дозволить:
додатково одержати 14,7 тис. тонн яловичини на суму 265 млн. грн.;
підвищити рівень зайнятості сільського населення, а також рівень доходів товаровиробників;
підвищити рівень рентабельності виробництва яловичини.
Свинарство
По всіх категоріях господарств у виробництві м’яса 32 % становить свинина.
Чисельність поголів’я свиней у всіх категоріях господарств у 2010 році зросла до 14 тис. голів, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах − 11 тис. голів.
Проте, у зв’язку із зменшенням у 2009-2011 роках економічної мотивації розвитку галузі свинарства призвело до падіння обсягів виробництва продукції, яке відбувається в господарствах різних форм власності.
Ринок продукції свинарства характеризується незбалансованістю в попиті і пропозиції, що призводить до втрати економічної зацікавленості та згортання виробництва в більшості сільськогосподарських підприємств.
Завдання розвитку галузі на період до 2016 року:
у всіх категоріях господарств збільшити виробництво свинини в живій вазі на 33 %, у тому числі в сільгосппідприємствах – у 2 рази.
Збільшення обсягів виробництва свинини буде здійснюватись за рахунок:
модернізації технологічного обладнання, спрямованого на зменшення витрат при виробництві та отримання продукції високої якості;
нарощування поголів’я свиней у сільськогосподарських підприємствах шляхом власного відтворення, закупівлі молодняка у племінних господарствах, по імпорту;
підвищення продуктивності за рахунок: удосконалення системи організації та ведення племінної справи, поліпшення годівлі до рівня, який максимально забезпечує реалізацію генетичного потенціалу тварин;
покращення відтворення (на 1 свиноматку одержувати не менше 16 поросят в рік);
дотримання ветеринарно-санітарних вимог;
реалізації інвестиційних проектів у свинарстві з будівництва та реконструкції свинокомплексів.
Виконання передбачених завдань розвитку в галузі свинарства дозволить до 2016 року:
збільшити по всіх категоріях господарств поголів’я свиней на 90 тис. голів;
додатково реалізувати 24,5 тис. тонн свинини в забійній вазі на суму 420 млн. грн.;
підвищити рівень зайнятості сільського населення, а також рівень доходів товаровиробників;
підвищити рівень рентабельності ведення галузі свинарства.
Птахівництво
Підвищення ефективності галузі птахівництва спрямоване на поліпшення забезпечення населення області дешевими, високоякісними дієтичними продуктами харчування.
У результаті реалізації заходів зі збільшення обсягів виробництва продукції птахівництва, інвестування та технологічного переоснащення намітились позитивні тенденції щодо нарощення потужностей даної галузі. Завдяки скоростиглості галузь птахівництва посіла пріоритетне місце серед галузей тваринництва.
Метою програми по розвитку галузі птахівництва є забезпечення внутрішнього ринку високоякісними дієтичними продуктами та збільшення експортного потенціалу.
Завдання розвитку галузі на період до 2016 року:
у всіх категоріях господарств збільшити виробництво яєць в 1,7 раза, м’яса птиці – у 2,5 рази порівняно з відповідним показником 2010 року.
Збільшення обсягів виробництва продукції птахівництва буде здійснюватись за рахунок:
модернізації технологічного обладнання, спрямованої на зменшення витрат при виробництві та отриманні продукції високої якості;
нарощування поголів’я птиці;
підвищення продуктивності за рахунок удосконалення системи організації та ведення селекційно–племінної справи, поліпшення годівлі до рівня, що максимально забезпечує реалізацію генетичного потенціалу;
впровадження у виробництво високопродуктивних кросів та порід птиці;
розвитку інкубаторно-птахівничих станцій;
створення нових репродуктивних ферм курей, качок, гусей, індиків і перепелів, що дасть змогу забезпечити інкубаторно-птахівничі станції інкубаційними яйцями, а населення – добовим молодняком;
дотримання ветеринарно-санітарних вимог;
реалізації інвестиційних проектів у птахівництві.
Виконання передбачених завдань розвитку в галузі свинарства дозволить до 2016 року:
додатково одержати 820 млн. шт. яєць на суму 400 млн. грн.;
додатково виробити 45 тис. тонн м’яса птиці на суму 650 млн. грн.;
підвищити рівень зайнятості сільського населення, а також рівень доходів товаровиробників;
підвищити рівень рентабельності виробництва продукції птахівництва.
Конярство
В області нараховується три племінних репродуктори та кінноспортивний клуб з розведення коней української верхової породи: ТОВ НВА „Перлина Поділля” (Білогірський район), ПП „Чемеровецьке госпрозрахункове підприємство „Ветеринарна медицина” (Чемеровецький район), ФОП Магера Василь Вікторович (Дунаєвецький район) та кінноспортивний клуб „Тамерлан” (м. Хмельницький). Кінноспортивний клуб „Тамерлан” є учасником вітчизняних та зарубіжних виставок. Спортсмени-кіннотники гідно представляють Хмельниччину на спортивних змаганнях з подолання перешкод різного рівня. В скарбниці клубу є чимало золотих та срібних нагород. Окрім спортивного напрямку, клуб займається популяризацією кінного спорту – тут молодь Хмельницького навчається верховій їзді, правилам поводження з кіньми. Проводяться також сеанси іппотерапії (тобто лікування конями), де займаються діти хворі на дитячий церебральний параліч та інші хвороби опорно-рухового апарату.
Решта сільськогосподарських підприємств використовує коней для внутрішньогосподарських робіт та економії пально-мастильних матеріалів і обігових коштів.
Завданнями галузі конярства до 2016 року є:
нарощування поголів’я коней у господарствах різних форм власності;
розвиток існуючих та створення нових племінних репродукторів з розведення комбінованих порід;
збільшення реалізації молодняка коней племінними репродукторами;
поліпшення робочих і продуктивних якостей коней.
Виконання передбачених завдань розвитку конярства дозволить:
одержати високоцінних племінних коней ;
збільшити їх чисельність та підвищити робочі якості;
підвищити рівень зайнятості населення та рівень доходів підприємців;
досягти беззбитковості при розведенні коней.