Geum.ru

Програма розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2012-2016 роки

Вид материалаДокументы

Содержание


Метою розділу розвитку овочівництва є
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7



Для виконання цих завдань у виробництво будуть більш широко впроваджуватися сучасні енерго- і ресурсозберігаючі технології, із використанням широкозахватних, ґрунтообробних та посівних знарядь, а також агрегати для нульового обробітку ґрунту, що дасть змогу до 2016 року за цим методом обробити до 40 відсотків ріллі. Це дасть можливість досягти економії паливно-мастильних матеріалів до 50 відсотків, що в значній мірі знизить собівартість та підвищить конкурентноздатність усіх видів сільськогосподарської продукції.

Серед основних напрямків інтенсифікації рослинницької галузі, що приведе до збільшення обсягів виробництва всіх видів рослинницької продукції буде:

впровадження ефективної структури посівних площ, враховуючи кон’юнктуру сучасного ринку. Особливу увагу буде приділено розширенню посівних площ таких високорентабельних культур як озима пшениця, цукрові буряки, соя, соняшник, ячмінь пивоварний, кукурудза на зерно, овочі. Передбачається довести по області питому вагу в структурі посівних площ технічних культур до 35 %, а цукрових буряків до 10 %, довівши посівні площі до 75 тис. гектарів. Значного розширення набудуть посівні площі кукурудзи на зерно, яка дає найвищі врожаї і є однією із важливих кормових культур. До 2016 року передбачається довести її посівні площі до 160 тис. гектарів;

ефективне застосування органічних і мінеральних добрив, а також хімічна меліорація ґрунтів у необхідних обсягах. З цією метою щорічно прогнозується внесення на 1 га ріллі органічних добрив у межах 8 тонн, а мінеральних добрив у дозах від 100 до 120 кг у діючій речовині. З метою оздоровлення земель сільськогосподарського призначення передбачається щорічне вапнування кислих грунтів на площах не менше 6 тис. гектарів;

підвищення родючості грунтів за рахунок широкого застосування сидеральних посівів на площі не менше 100 тис. га та використання соломи і пожнивних решток на площах понад 150 тис. гектарів. Це дасть змогу на 20-25 відсотків підвищити врожайність всіх сільськогосподарських культур та забезпечити приріст валової продукції рослинництва до 20 відсотків;

виконання заходів по боротьбі з карантинними об´єктами, зокрема амброзією полиннолистою та західним кукурудзяним жуком (діабротикою).


Серйозну увагу буде приділено поліпшенню ведення насінництва всіх сільськогосподарських культур, збільшення виробництва садівного матеріалу плодово-ягідних культур. З цією метою буде удосконалено мережу елітних і насінницьких господарств, впроваджено у виробництво найсучасніші високоврожайні сорти та гібриди, а питому вагу висіяного елітного та високо репродукційного насіння передбачено довести до 95 відсотків;

На виконання цих завдань будуть активно використовуватись можливості науково-дослідних установ, зокрема Хмельницького інституту агропромислового виробництва УААНУ та Подільського державного аграрно-технічного університету у наданні науково-методичної допомоги, сучасних рекомендацій щодо вирощування усіх сільськогосподарських культур.

Для раціонального та ефективного господарювання агропромислових підприємств, які здійснюють діяльність на Поліській території, необхідно запровадити щорічну підтримку зазначених сільгосппідприємств.


2. Овочівництво


Розвиток галузі овочівництва спрямовано на підтримку та збільшення виробництва овочевої продукції, переробної галузі, наповнення регіонального ринку цим видом сільськогосподарської продукції, розвиток ринкової інфраструктури, забезпечення норм споживання овочів населенням області, стабілізації цінової ситуації на ринку овочевої продукції.

У 2010 році в усіх категоріях господарств області вироблено 209,0 тис.тонн овочевої продукції, у тому числі в господарствах населення – 197 тис.тонн або 94%, в сільськогосподарських підприємствах – 12 тис.тонн або 6 відсотків. Валовий збір картоплі в усіх категоріях господарств становить 1084 тис.тонн, у тому числі: у господарствах населення – 1075 тис.тонн або 99 %, у сільськогосподарських підприємствах – 8,3 тис.тонн або 1 відсоток.

Такий стан виробництва овочів та картоплі дав можливість забезпечити їх споживання на 1 особу населення на рік на рівні відповідно 157 кг та 135 кг, що становить 117% та 110% від раціональної норми споживання (134 та 123 кг).

Відповідно до балансу овочів значна їх частина 13 % витрачається на кормові цілі, 10 % втрачаються через відсутність сучасної інфраструктури для їх зберігання. Наявні овочесховища будувались у 70-80 роках минулого століття і потребують реконструкції та капітального ремонту.

Не в повній мірі використовуються наявні потужності та накопичений досвід роботи на ринку овочевої продукції системою споживчої кооперації.

У більшості населених пунктів області відсутні заготівельні пункти овочів та картоплі, 94% яких із загального обсягу виробництва продукції виробляється в господарствах населення.

Така ситуація на ринку овочів та картоплі призводить до щорічного зростання ціни на цей вид продукції у період лютий-травень у 2 і більше разів у порівнянні з періодом збору врожаю.

На цей час в області працює 5 підприємств з переробки овочів і фруктів, потужності яких було завантажено лише на третину.

Для збільшення випуску конкурентоспроможної продукції підприємства плодоконсервної галузі області постійно працюють над впровадженням нових технологій, пошуком сировинної бази, розширенням ринків збуту, покращенням якості продукції, розширенням асортименту, впровадженням нових видів тари і упаковки.

Основною проблемою, на розв’язання якої спрямовано Програму, є забезпечення населення області за доступними цінами продукцією овочівництва, розвиток та функціонування ринкової інфраструктури, пов'язаної із забезпеченням населення вітамінною продукцією за помірними цінами протягом усього року.

30 відсотків овочів, які сьогодні реалізовуються через мережу роздрібної торгівлі, імпортується з інших країн.

Збільшенню обсягу виробництва власної продукції перешкоджають:

відсутність прямої фінансової підтримки галузі овочівництва з боку держави;

низька ефективність ланцюга постачання, зокрема широке впровадження логістики за принципом „від поля виробника до столу споживача”;

незадовільні потреби в інвестиціях у будівництво сховищ та інших об'єктів інфраструктури. Темпи зростання обсягів виробництва випереджають темпи ремонту та будівництва складських приміщень, що посилює тиск на ринок після збирання врожаю;

значні втрати продукції через незадовільне її зберігання і транспортування;

незадовільна якість зберігання. Лише до 20% сховищ відповідають сучасним вимогам;

сучасним вимогам відповідає дуже незначна частка охолоджуваних складських приміщень для зберігання картоплі, овочів і фруктів.

У галузі овочівництва закритого ґрунту основною проблемою є високі ціни на природний газ та електроенергію, що становлять до 50 % у собівартості продукції, а також високі процентні ставки по банківських кредитах, що унеможливлює будівництво нових тепличних комплексів та реконструкцію діючих.


Метою розділу розвитку овочівництва є:

забезпечення регіонального ринку овочевою продукцією власного виробництва за помірними цінами, а також сировиною підприємств харчової та переробної промисловості;

збільшення обсягів виробництва овочів до 2015 року на 15% проти показника 2010 року за рахунок запровадження сучасних технологій в овочівництві;

доведення потужностей овочесховищ для зберігання овочів у 2015 році до 70 тис.тонн, картоплі – до 80 тис.тонн, за рахунок їх реконструкції та введення нових потужностей;

створення мережі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що займатимуться збутом вирощеної продукції із розрахунку не менше 2-х кооперативів на район.

Результатами виконання програми розвитку овочівництва буде забезпечення збільшення у 2015 році виробництва овочів в усіх категоріях господарств на 15%, у тому числі капусти – в 1,5, огірків – 1,5, помідорів – 1,2, коренеплодів – 1,3, картоплі – 1,2 раза, щорічне створення у сільській місцевості 200 робочих місць.

Крім того, необхідно змінити структуру виробництва овочів та довести її до 20% у сільськогосподарських підприємствах.