Програма розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2012-2016 роки

Вид материалаДокументы

Содержание


Завданнями галузі вівчарства до 2016 року є
Виконання передбачених завдань дозволить
Завданнями галузі рибництва до 2016 року є
Виконання передбачених завдань дозволить
Завданнями галузі
Виконання передбачених завдань дозволить
Завданням суб’єктів племінної справи у тваринництві є
Виконання передбачених завдань дозволить до 2016 року
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Вівчарство


Сучасний стан вівчарства не забезпечує задоволення попиту регіону на його продукцію. Передумовою подальшого розвитку галузі є її інтенсифікація та виробництво високоякісної екологічної продукції вівчарства.

В області діють два племінних репродуктори: СВК „Лабунський” – з розведення овець північно – кавказької породи (Полонський район) та ФГ “Меринос – Україна” – породи мерино-ландшаф (Кам'янець-Подільський район). Виробничим напрямом розвитку вівчарства є м’ясо-вовняний, а також планується розвиток молочного напрямку для використання продукції вівчарства в їдальнях дошкільних дитячих закладів, особливо дієтичної ягнятини та бринзи.

Виконання програми дасть можливість довести поголів’я овець у 2016 році до 35 тис. голів, збільшити виробництво вовни до 7 тонн.


Завданнями галузі вівчарства до 2016 року є:


збільшення чисельності овець у всіх категоріях господарств;

розвиток вівчарства м'ясо–вовно–молочного напряму з наданням при цьому особливого значення збереженню та удосконаленню наявних і створенню нових порід (типів і ліній) овець, здатних одночасно продукувати високоякісну вовну, м'ясо, молоко, а також дефіцитну сировину – шкури, овчину, смушки тощо;

створення нових племінних репродукторів;

збільшення реалізації молодняка овець.


Виконання передбачених завдань дозволить:

збільшити обсяги виробництва та підвищити якість продукції вівчарства;

досягти економічної стабільності галузі;

забезпечити перехід до енергозберігаючого виробництва кормів та науково обґрунтованої системи годівлі овець;

застосувати ресурсозберігаючої технології виробництва та переробки продукції вівчарства, формування інфраструктури ринку продукції вівчарства та сервісного обслуговування господарств усіх категорій;

підвищити рівень рентабельності і безпечність продукції вівчарства для споживачів.

Рибництво


В області діє одне державне підприємство „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля”.

Виконання програми дасть можливість у 2016 році довести обсяг вилову ставкової риби до 3 тис.тонн, промислового вилову риби – до 40 тонн, вирощування рибопосадкового матеріалу у кількості близько 20 млн.штук.

Це сприятиме розв’язанню проблем зайнятості населення області, зокрема створенню 700 нових робочих місць.


Завданнями галузі рибництва до 2016 року є:


забезпечення рибогосподарських підприємств області протягом усього періоду високопродуктивним маточним та ремонтним поголів’ям українських лускатих та рамчастих порід коропа, білого амура, товстолоба та щуки.

зберігання та відтворення племінних риб з використання природного нересту та заводського відтворення;

забезпечення співпраці з екологічною та ветеринарною службою області з відтворення та вселення у водойми осетрових та осетроподібних видів риб;

висвітлення досягнень селекційно-племінної роботи в галузевих засобах масової інформації.


Виконання передбачених завдань дозволить:

створити сприятливі умови для нарощування виробництва високобілкової рибної продукції, забезпечити продовольчу безпеку в області та задоволення потреб населення у цій продукції;

підвищити кількісні показники виробництва товарної риби та рибопосадкового матеріалу;

вдосконалити селекційно–племінну роботу з рибою та провести інвентаризацію, бонітування наявного генофонду;

проводити чистопородне розведення риби та впроваджувати виробниче схрещування.

Бджільництво


В області нараховується два племінних бджолорозплідники: ПП „Прибузькі медобори” (Летичівський район), ПП „Хмельницькмед” (м. Хмельницький), дві племінні пасіки приватних підприємців Савицького Ю.В. (м. Хмельницький), Горбняк М.А. (Кам'янець-Подільський район), а також ТОВ „Бартнік” (м. Ізяслав) по розведенню бджіл української степової породи.


Завданнями галузі бджільництва до 2016 року є:


збільшення чисельності бджолосімей та обсягів виробництва товарного меду;

створення стабільної кормової бази за рахунок розширення площ спеціалізованих медоносних культур;

удосконалення технологій використання медоносних ресурсів та підвищення запилювальної ефективності бджіл.


Виконання передбачених завдань дозволить:

підвищити рівень рентабельності пасік, яка тісно пов'язана із збільшенням обсягів виробництва не тільки меду, але й інших продуктів бджільництва – пилку, прополісу, маточного молочка тощо, які є сировиною для створення лікувально-профілактичних харчових препаратів;

збільшити попит на всі продукти бджільництва;

стимулювати розвиток пасічництва;

створювати нові продукти харчування і препарати на основі апі- та фітосировини і широко впроваджувати їх у практику охорони здоров’я матиме позитивний вплив на фізичний стан людей.

Селекційно-племінна робота у скотарстві і свинарстві



У Хмельницькій області працює чотири племінні підприємства, які мають статус суб’єктів племінної справи у тваринництві і охоплюють штучним осіменінням поголів’я худоби майже в усіх сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення області: ВАТ „Хмельницьке головне підприємство по племінній справі у тваринництві”, ВСАТ „Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві”, ВСАТ „Деражнянське підприємство по племінній справі в тваринництві”, ВСАТ „Шепетівське підприємство по племінній справі в тваринництві”.

У сільськогосподарських підприємствах області нараховуються 62 суб’єкти племінної справи у тваринництві, у тому числі 41 – з розведення великої рогатої худоби, 11 – свиней, 2 – овець, 3 – коней, 3 – птиці, 3 – з рибництва, 4 – з розведення бджіл.

Метою цієї роботи є покращення генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин, птиці, риби та бджіл.


Завданням суб’єктів племінної справи у тваринництві є:


удосконалення племінних і продуктивних якостей тварин;

збереження генофондових стад;

здійснення комплексу заходів з поліпшення стану відтворення поголів’я та вирощування племінного молодняка;

здійснення реалізації племінної продукції;

забезпечення сільгосппідприємств високоякісною спермою плідників - поліпшувачів з метою масового поліпшення породних і продуктивних якостей тварин;

впровадження заходів для підвищення запліднення від штучного осіменіння маточного поголів’я, запобігання і ліквідації безпліддя та яловості маточного поголів’я тварин;

участь в організації реєстрації новонародженого молодняку в господарствах всіх форм власності;

здійснення контролю за використанням сперми плідників;

проведення комплектації племпідприємств високоцінними плідниками з використанням кращих племінних тварин вітчизняної та зарубіжної селекції;

розповсюдження, впровадження передового досвіду, прогресивних і новітніх технологій у відтворенні та техніці штучного осіменіння тварин;

розширення мережі пунктів штучного осіменіння великої рогатої худоби для господарств населення.

продовження роботи зі запровадження маршрутно-кільцевого методу осіменіння тварин.


Виконання передбачених завдань дозволить до 2016 року:


довести генетичну продуктивність корів у племінних заводах до 9 тис. кг молока на корову, у племінних репродукторах – до 7,5 тис. кг;

на 100 корів отримати не менше 85 телят, на 100 основних свиноматок – 1600 голів поросят;

довести охоплення зі штучного осіменіння у сільгосппідприємствах до 100 %, у господарствах всіх форм власності – до 70 %;

збільшити реалізацію племінного молодняка на 50 відсотків.


Кормовиробництво


Повноцінна годівля тварин – це основа їх здоров'я та майбутньої продуктивності. Тому забезпечення кормами є одним з головних завдань, яке стоїть перед тваринниками області.

Для досягнення запланованої продуктивності сільськогосподарських тварин і птиці необхідно:

на дійну корову заготовляти не менше 50 центнерів кормових одиниць на рік;

на один центнер вирощеної живої маси великої рогатої худоби – не менше 14 центнерів кормових одиниць;

на одну свиноматку з приплодом на календарний рік – не менше 140 центнерів кормових одиниць, в тому числі 85 % з яких мають знаходитись в концентрованих кормах;

на одну курку - несучку повинно припадати не менше 50 кг. кормових одиниць на рік, на молодняк при вирощуванні – не менше 30 кг.

Заготівля кормів у потрібних обсягах дозволить максимально виконати завдання, які поставлено перед тваринниками регіону цією Програмою.


Очікувані результати: