Програма розвитку агропромислового комплексу малинського району житомирської області на 2011-2015 роки
| Вид материала | Документы |
- Програма розвитку агропромислового комплексу чуднівського району житомирської області, 1295.9kb.
- Україна ємільчинська районна державна адміністрація, 113.77kb.
- Рішення колегії районної державної адміністрації, 11.7kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2012-2016 роки, 683.35kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу попільнянського району на 2011-2015 роки, 898.5kb.
- Про проект Програми розвитку агропромислового комплексу Лебединського району, 1323.32kb.
- Середньострокова Програма соціально-економічного розвитку Корюківського району на 2011-2015, 435.62kb.
- 1 Підвищення ефективності агропромислового комплексу 21 Додаток, 476.21kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу сумської області на період до 2015 року, 3754.29kb.
- Програма сприяння розвитку сфери побутового обслуговування населення Коломацького району, 1419.47kb.
ПРОГРАМА
РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ МАЛИНСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
НА 2011-2015 РОКИ
Малин – 2011
ОСНОВНІ РОЗДІЛИ ПРОГРАМИ
1. Загальна характеристика Програми ………………………..…………… 3
2. Обґрунтування необхідності вирішення проблем агропромислового
комплексу району на 2011-2015 роки …………………………………… 4
3. Тваринництво ……………………………………………………………… 5
3.1. Молочне скотарство ………………………………….……………. 5
3.2. М'ясне скотарство ………………………………………………….. 9
3.3. Свинарство …………………………………………………………. 11
3.4. Бджільництво ………………………………………………………. 12
4. Рослинницька галузь ……………………………………………………... 13
4.1. Зернове господарство……………………………………………… 13
4.2. Льонарство …………………………………………………………. 15
4.3. Картоплярство ……………………………………………………… 17
4.4. Овочівництво ………………………………………………………. 20
4.5. Хімічна меліорація (вапнування) кислих ґрунтів та залуження
лук і пасовищ ……………………………………………………… 21
4.6. Кормовиробництво ……………………………………………….. 24
5. Розвиток інфраструктури ………………………………………………... 25
5.1. Фермерські господарства ………………………………………. . 25
5.2. Особисті селянські господарства ……………………………….. 26
5.3. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи …………… 28
6. Обсяги та джерела фінансування Програми …………………………. 30
7. Система управління та контролю за ходом виконання Програми .. 38
1. Загальна характеристика Програми
| 1. | Ініціатор розроблення Програми | Районна державна адміністрація |
| 2. | Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми | Доручення голови обласної державної адміністрації від 06.04.10 №1552/42/2-10 та лист від 17.08.10 |
| 3. | Розробник Програми | Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації |
| 4. | Відповідальний виконавець Програми | Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації |
| 5. | Учасники Програми | Управління агропромислового розвитку, сільськогосподарські підприємства , органи місцевого самоврядування, фінансове управління, управління ветеринарної медицини, асоціація фермерів ,управління статистики , засоби масової інформації. |
| 6. | Термін реалізації Програми | 2011-2015 роки |
| 7. | Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми | 278,9 млн. гривень |
| 7.1. | у тому числі кошти державного бюджету | 21,1 млн. гривень |
| 7.2. | кошти обласного бюджету | 4,4 млн. гривень |
| 7.3. | кошти районного бюджету | 2,0 млн. грн. |
| 7.4. | інші джерела фінансування | 251,4 млн. гривень |
2. Обґрунтування необхідності вирішення проблем агропромислового комплексу району у 2011-2015 роках
Розуміючи важливість економічних реформ, які сьогодні відбуваються у нашій державі, з метою виконання розділу «Розвиток сільського господарства і земельна реформа» Програми, економічних реформ Президента України В.Ф.Януковича на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентно - спроможна економіка, ефективна держава», зокрема подолання кризи в агропромисловому комплексі та підвищення продуктивності праці у сільському господарстві, наш район також не залишився осторонь багатьох проблем, подолання яких потребує значних фінансових ресурсів і часу.
В районі зареєстровано 65 агропромислових формувань, в тому числі 10 приватних підприємств, 6 обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, 12 господарських товариств, 6 виробничих кооперативів, 1 державне підприємство, 26 фермерських господарств (із яких функціонує 33 або 51%) та 4 підприємства інших форм господарювання і 11,1 тис. особистих селянських господарств.
В структурі сільськогосподарського виробництва району переважає галузь рослинництва - 64%, а на долю галузі тваринництва припадає - 36%.
Основним напрямком в галузі рослинництва району є вирощування зернових, зернобобових культур та ріпаку.
Галузь тваринництва спеціалізується на вирощуванні худоби молочного та м’ясного напрямку, також розвинена галузь свинарства, є вівчарство та бджільництво.
Сучасна аграрна політика в галузі сільського господарства спрямована на досягнення продовольчої безпеки держави, створення умов для розвитку високоефективного виробництва та розв’язання проблем соціальної інфраструктури.
Аграрна галузь чи не найбільше постраждала від того, що держава тривалий час не змогла забезпечити системний підхід, належну підтримку сільгосптоваровиробника, селяни були кинуті напризволяще, а ті спроби реформування, які час від часу робилися, виявилися частковими, а ще точніше – то була імітація реформ.
Метою та основними завданнями Програми є:
- забезпечення продовольчої безпеки регіону;
- модернізація механізмів економічного регулювання та стимулювання виробництва;
- впровадження сучасних науково-технічних досягнень;
- удосконалення існуючих технологій;
- розширення площ посіву та збільшення валового виробництва зернових культур, картоплі;
- забезпечення громадського тваринництва повноцінними кормами;
- розвиток галузі молочного та м’ясного скотарства, свинарства, бджільництва;
- впровадження бізнес-проектів по створенню фермерських господарств сімейного типу,
- створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.
На даний час, агропромисловий комплекс району характеризується нестабільністю виробництва, виснаженням землі, складними процесами в розвитку тваринництва, погіршенням матеріально-технічної бази, великими проблемами в харчопереробній галузі.
В районі в обробітку знаходиться 19436,0 га землі, крім цього не обробляється 27920,0 га, що негативно впливає на виробництво сільськогосподарської продукції для забезпечення потреб населення.
Практична реалізація Програми дасть можливість відродити село, підвищити добробут сільського населення його зайнятість у сфері виробництва, забезпечити зростання добробуту, істотно поліпшити соціально-економічну ситуацію.
3. Тваринництво
Тваринництво - одна із стратегічних галузей народного господарства, розвиток якої значною мірою визначає продовольчу безпеку та якість харчування населення.
Однак ситуація у галузі тваринництва в районі після 1990 року відзначається неухильною тенденцією до погіршення. Внаслідок занепаду сільськогосподарських підприємств з кожним роком зменшувалась кількість поголів’я всіх видів тварин та виробництво тваринницької продукції.
Останнім часом, завдяки суттєвому зростанню закупівельних цін на тваринницьку продукцію та розширенню напрямів і обсягів державної підтримки, створилися сприятливі умови для стабілізації і розвитку галузей тваринництва в сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності.
3.1. Молочне скотарство
3.1.1. Аналіз стану розвитку
Район характеризується сприятливими умовами для розведення великої рогатої худоби молочного напрямку продуктивності. В структурі сільськогосподарських угідь питому вагу займають природні луки і пасовища. У кормовому клині важливе місце посідають фуражні кормові культури та багаторічні трави. Наявність великих площ під природними травостоями, помірний клімат, порівняно низька щільність поголів’я сприяють розвитку молочного скотарства.
Поголів’я великої рогатої худоби в 1990 році в районі нараховувало 44620 голів, в тому числі корів 10802 голови.
Поряд з цим, негативні процеси, що спостерігалися в аграрному секторі в період переходу до ринкової економіки, спричинили зменшення кількості поголів’я великої рогатої худоби в цілому і корів зокрема.
Станом на 1 березня 2011 року в усіх категоріях господарств утримувалось 3276 голів корів, до відповідного періоду минулого року чисельність корів зменшилась на 575 голів.
За останні десять років відбулося різке зменшення поголів’я великої рогатої худоби. Спостерігається тенденція переміщення обсягів виробництва продукції та поголів’я худоби з громадського сектору до індивідуального. В даний час у сільгосппідприємствах налічується 465 корів, тоді як в особистих селянських господарствах – 2811 голів.
Основними причини складного стану галузі молочного скотарства в районі є:
- домінування стихійних процесів на ринку молока і молокопродуктів;
- застаріле технічне обладнання тваринницьких ферм і комплексів, що призводить до підвищених витрат на їх обслуговування;
- відсутність підтримки інтегрування виробництва, переробки і реалізації молочної продукції, що посилює диспаритет міжгалузевих цін.
Основні обсяги виробництва молока зосереджені в особистих селянських господарствах. Це практично унеможливлює технологічне забезпечення якості молока. У загальних обсягах молока в особистих селянських господарствах виробляється 84,5% тоді як в сільськогосподарських підприємств – лише 15,5%. Через низьку якість молока така молочна продукція є неконкурентоспроможною.
3.1.2. Проблемні питання
Причини кризового стану галузі є ідентичними для всієї держави.
Основні із них такі:
- відсутність зацікавленості товаровиробників займатися виробництвом молока через низькі реалізаційні ціни;
- занедбаний стан кормовиробництва;
- застаріле технічне обладнання ферм і комплексів, що призвело до
підвищених витрат на їхнє обслуговування;
- масове пограбування ( 70-80%) тваринницьких приміщень, ферм та комплексів, частина яких не підлягає ремонту та оновленню;
- погіршення генетичної якості худоби внаслідок вибуття тварин із високим генетичним потенціалом;
- незадовільне вирощування ремонтного молодняку;
- широке використання, особливо у особистих селянських
господарствах, «доморощених» бугаїв-плідників, в тому числі невідомого
походження;
- відсутність у більшості сільгосппідприємств обліку продуктивності та походження тварин, що зводить нанівець можливість проведення у стадах ефективного племінного відбору і добору.
Однак навіть за цих обставин генетичний потенціал молочної худоби за належних умов годівлі та утримання може забезпечити одержання від корови 3000-4000 кг молока за лактацію. Проте й за такого рівня продуктивності при існуючій ціновій політиці, на жаль складно забезпечити рентабельність і конкурентоспроможність виробленої продукції.
3.1.3. Основні напрямки вирішення проблем
Для вирішення проблем молочного скотарства на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективу необхідно:
- шляхом системного підходу поступово впроваджувати прогресивні технології виробництва молока, які ґрунтуються на реконструкції існуючих ферм та новому будівництві крупних комплексів на 800-1000 голів;
- молочні ферми, в основному, формуються із замкнутим циклом виробництва, тобто вирощування ремонтних телиць відбувається на цій самій території і технології утримання.
3.1.4. Ветеринарне забезпечення
Ветеринарне забезпечення програми спрямовується на оздоровлення неблагополучних господарств, недопущення інфекційних паразитарних захворювань, збереження новонародженого молодняку.
Цьому сприятиме:
- своєчасне проведення планових протиепізоотичних заходів, в тому числі проведення вакцинації свійських та диких тварин проти сказу з частковим фінансуванням з місцевого бюджету;
- дотримання рекомендованих зооветеринарних правил утримання, годівлі і використання поголів’я;
- своєчасне виявлення, ізоляція і лікування хворих тварин;
- проведення комплектування ферм тільки здоровими тваринами з
благополучних по інфекційних та інвазійних захворюваннях;
- щотижневе проведення ветеринарно-санітарних днів.