Програма розвитку агропромислового комплексу малинського району житомирської області на 2011-2015 роки
| Вид материала | Документы |
- Програма розвитку агропромислового комплексу чуднівського району житомирської області, 1295.9kb.
- Україна ємільчинська районна державна адміністрація, 113.77kb.
- Рішення колегії районної державної адміністрації, 11.7kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2012-2016 роки, 683.35kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу попільнянського району на 2011-2015 роки, 898.5kb.
- Про проект Програми розвитку агропромислового комплексу Лебединського району, 1323.32kb.
- Середньострокова Програма соціально-економічного розвитку Корюківського району на 2011-2015, 435.62kb.
- 1 Підвищення ефективності агропромислового комплексу 21 Додаток, 476.21kb.
- Програма розвитку агропромислового комплексу сумської області на період до 2015 року, 3754.29kb.
- Програма сприяння розвитку сфери побутового обслуговування населення Коломацького району, 1419.47kb.
4.4. Овочівництво
4.4.1. Аналіз стану розвитку
Вся площа овочевих культур сконцентрована у дрібних господарствах населення. Внаслідок високої праце - і ресурсомісткості виробництва за загальної енергетичної кризи овочівництво технологічно не забезпечує достатньої рентабельності. Переміщення площ овочів за останні роки в особисті селянські господарства і на дачні ділянки з середнім розміром 2-3 сотки призвело до деконцентрації посівів, розпилення ресурсів, значного зростання витрат виробництва, зниження продуктивності.
4.4.2. Проблемні питання
Високий рівень забезпечення населення овочами спричиняє цілу низку негативних наслідків. Це, насамперед, погіршення фітосанітарного стану умов вирощування, різке зниження рівня механізації, втрата організованого ринку і сировинної бази для забезпечення міста узимку. Тому відсутність товарного виробництва овочів у сільськогосподарських підприємствах та концентрація посівів у господарствах населення нині потребує нагального розв’язання цілого комплексу надзвичайно складних і важливих проблем.
До основних проблем слід віднести:
- недостатнє забезпечення потреб населення району у овочевій продукції;
- відсутність виробництва насіння овочевих культур в господарствах району;
- відсутність спеціалізованих господарств по виробництву овочевої продукції;
- відсутність необхідної кількості овочесховищ та складських приміщень для зберігання готової продукції в зимовий період.
4.4.3. Основні напрямки вирішення проблем
Подальший розвиток овочівництва прогнозується за рахунок вирішення комплексу питань, серед яких:
- створення виробничих кооперативів, що дасть змогу ефективніше використовувати техніку та нові технології;
- відновлення в сільгосппідприємствах насінництва овочевих культур;
- будівництво сучасних овочесховищ.
На перспективу площі під овочами передбачено розширити до 370 га, валове виробництво збільшити до 9,6 тис. тонн при урожайності до 259,5 ц з га.
Для виконання наміченого необхідно:
- покращення фітосанітарного стану умов вирощування овочів шляхом впровадження овочевих сівозмін у господарствах;
- підвищення рівня механізації робіт при вирощуванні овочевих культур за допомогою оновлення та впровадження у виробництво сучасної високотехнологічної техніки;
- створення організованого ринку для забезпечення міста овочами;
- використання високоякісного насіннєвого матеріалу при посіві овочевих культур;
- застосування прогресивних прийомів агротехніки та вузької спеціалізації на невеликих площах;
- сільськогосподарським підприємствам, які розпочинають ведення овочівництва, сприяти у закупівлі спеціалізованої овочевої техніки на умовах здешевлення кредитів, використання послуг фінансового лізингу.
4.4.4. Фінансове забезпечення заходів
Фінансування програми буде здійснюватись за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування.
З районного бюджету планується виділення коштів для виплати дотації у розмірі 1,5 тис. грн.. за 1 га посіву овочів.
Прогнозні обсяги та джерела фінансування
| Джерела фінансування | Од. ви-міру | Обсяг фін-ня, всього | У тому числі: | ||||
| 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | |||
| Районний бюджет | тис. грн. | 57,0 | | 7,5 | 12,0 | 15,0 | 22,5 |
4.4.5. Очікувані результати
При надходженні очікуваного фінансування галузі в 2015 році буде вироблено понад 9,2 тис. тонн овочів.
При затратах на вирощування 1 га овочів 5,5 тис. грн., собівартість 1 ц з га. овочів буде складати 210 грн., рентабельність – 49,3%.
4.5 Хімічна меліорація (вапнування) кислих ґрунтів та залуження лук і пасовищ
4.5.1. Аналіз стану розвитку
Сільськогосподарське виробництво характеризується послідовними посиленням антропогенного тиску на ґрунтовий покрив, що пов’язано не тільки підвищенням рівня використання земельних ресурсів, але й зі зростанням деградаційних процесів. Незважаючи на екстенсивне ведення землеробства, деградаційні процеси продовжують зростати через порушення основних законів природи. Зменшення обсягів вапнування кислих ґрунтів в районі за останні роки зумовлює підвищення рівня кислотності та зниження їх родючості. Це призводить до порушення екологічної стійкості та зниження продуктивності сільськогосподарського виробництва.
Науковими дослідженнями і виробничою практикою доведено, що відновлення деградованих ґрунтів на два-три порядки дорожче, ніж попередження їх деградації профілактичними (агротехнічними, агрохімічними, тощо) заходами. Щоб призупинити і попередити деградацію ґрунтів, необхідно на основі досліджень їх сучасного якісного стану та масштабів впливу чинників деградації розробити і реалізувати постійно діючу програму з усунення останніх.
В останні роки в районі обсяги вапнування кислих ґрунтів різко скоротились. При щорічній потребі вапнування, яка становить 23,4 тис. га було провапновано у 2007 році за рахунок коштів обласного бюджету (136,0 тис. грн) - 248 га, у 2008 - 163,6 га (112,3 тис. грн.), а у 2009-2010 роках за браком коштів у господарствах та у бюджеті вапнування не проводилось взагалі.
Таке становище склалось через недостатнє фінансування цього виду робіт зі сторони держави, а господарства не спроможні за власний рахунок проводити їх.
В районі знаходиться 9,6 тис. га малопродуктивних луків і пасовищ. Вони потребують докорінного поліпшення шляхом прискореного залуження.
4.5.2. Проблемні питання
Кислі ґрунти в районі, що потребують обов’язкового вапнування, станом на 01.01.11 займають понад 23,0 тис. га. Вони характеризуються низькою природною родючістю та несприятливими агрохімічними властивостями для вирощування більшості сільськогосподарських культур, особливо пшениці, ячменю, кукурудзи, кормових буряків, конюшини тощо.
У таких ґрунтах пригнічується життєдіяльність корисних мікроорганізмів. Крім того, підвищена кислотність ґрунту затримує надходження поживних речовин у кореневу систему, порушує вуглеводний і білковий обмін речовин у рослинах, знижує активність ферментів і хлорофілу та уповільнює процеси синтезу. Це призводить до порушення процесу запилення і розвитку генеративних органів, погіршення умов наливання зерна та зниження продуктивності рослин.
На даних ґрунтах під час проведення залуження доцільно запроваджувати на великих масивах незаболочених площ заплавних лук із нетривалим затопленням. Основне їх призначення – це збільшення виробництва грубих, зелених і соковитих кормів для тваринництва.
4.5.3. Основні напрямки вирішення проблем
Для забезпечення високих і стабільних урожаїв сільськогосподарських культур на кислих ґрунтах необхідним і обов’язковим агрозаходом є хімічна меліорація.
Для забезпечення залуження поліпшуваних кормових угідь в умовах району слід використовувати рекомендовані види багаторічних трав.
Вирощування насіння багаторічних трав в районі здійснює насіннєве господарство П(ПО)СП "Малинівське".
З метою покращення фізико-хімічних властивостей ґрунтового покриву земель сільськогосподарського призначення та лук і пасовищ, збереження та відтворення родючості ґрунтів необхідно здійснити слідуючи заходи:
- збільшити об’єм робіт з вапнування кислих ґрунтів, у тому числі в особистих селянських та фермерських господарствах;
- здійснити проектно-вишукувані роботи площ, що потребують виконання робіт з вапнування, залуження та створення культурних пасовищ;
- створити спеціальні підрозділи з проведення робіт по залуженню лук і пасовищ;
- проводити щорічне залуження лук і пасовищ в обсягах виходячи з можливостей фінансового забезпечення робіт.
4.5.4. Фінансове забезпечення заходів
Відповідно до статті 55 Закону про охорону земель, фінансування робіт з хімічної меліорації кислих ґрунтів та залуження у всіх категоріях господарств можливо за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів усіх рівнів, у тому числі коштів, які надходитимуть у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел.
4.5.5. Очікувані результати
За умовою виконання заходів, передбачених Програмою, поліпшиться агроекологічний стан ґрунтового покриву земель сільськогосподарського призначення, значною мірою знизиться вплив техногенного забруднення на агроценози, що сприятиме підвищенню якості продукції рослинництва і тваринництва.
Ефективність поліпшення природних старосіяних кормових угідь залежить від організації раціонального використання сіножатей і пасовищ. Культура ведення лучного кормовиробництва посідає в цьому аспекті одне з перших місць. Одним з найбільш ефективних шляхів використання біологічного потенціалу луків є організація культурних пасовищ, які при комплексному застосуванні агротехніки, систематичному догляді і правильному використанню кормової площі дають змогу одержати по 7-10 тис. к.од., або 1,5 2 тонн протеїну з одного гектара.
4.6. Кормовиробництво
4.6.1. Аналіз стану розвитку
За роки реформування пройшли значні зміни в розвитку агропромислового розвитку району.
Особливо вразливою виявилась галузь тваринництва. Зменшилась чисельність поголів'я, виробництво молока і м'яса, погіршилось забезпечення населення продукцією тваринництва. Корми займають найбільшу частку в собівартості тваринницької продукції, значна частка витрат припадає на насіння, енергоносії та мінеральні добрива і засоби захисту рослин.
Природно-кліматичні умови Малинщини, зокрема, наявність значних площ природних сіножатей і пасовищ, висока щільність сільського населення , сприятливі умови для розвитку тваринництва, зростання попиту на тваринницьку продукцію, висока частка приватного сектору є важливою передумовою розвитку кормовиробництва.
4.6.2. Проблемні питання
Найбільш негативний вплив на кормовиробництво мають:
- порушення структури посівних площ (кормові культури займають 18-20% при оптимальній нормі 25-27%);
- на значних площах не проводиться залуження природних кормових угідь;
- відсутні коротко ротаційні кормові сівозміни;
- незбалансованість кормів в раціоні тварин внаслідок порушення співвідношення між грубими, соковитими та концентрованими кормами через нестачу в структурі кормового клину коренеплодів та зернобобових культур.
4.6.3. Основні напрямки вирішення проблем
Для ефективного ведення галузі кормовиробництва необхідно:
- в структурі посівних площ кормові культури довести до 25-27%;
- багаторічні бобові трави та зернобобові сумішки довести до 60% кормового клину;
- раціонально освоювати кормові сівозміни;
- провести оновлення кормозбиральної техніки за рахунок здешевлених кредитів, на умовах фінансового лізингу та 30 % відшкодування їх вартості;
- організувати зелений конвейєр з набором зернобобових, олійних та хрестоцвітих культур.
4.6.4. Фінансове забезпечення заходів
На початковому етапі впровадження Програми фінансування буде здійснюватись за рахунок різних джерел фінансування.
5. Розвиток інфраструктури
5.1. Фермерські господарства
5.1.1. Аналіз стану розвитку
У районі зареєстровано 26 фермерських господарств, з яких проводять господарську діяльність 12. У структурі суб'єктів підприємницької діяльності у районі фермерські господарства займають 9 %. Площі земель в обробітку даних господарств становлять 3794,0 га. У середньому на одне фермерське господарство припадає 181 га. У 2010 році ними вироблено 1562 тонн зерна, 96 тонн картоплі, вирощено 43 тонни м"яса, 502 тонни молока. Фермерськими господарствами вироблено валової продукції на суму 2747,0 тис.грн., що становить 17 % від виробленої продукції сільгосппідприємствами району.
Проте розвиток фермерства у районі ще не набув організованого характеру. Досі мали місце певні перешкоди об'єктивного і суб'єктивного характеру, що не давали повною мірою розкрити і використати потенціал цього перспективного сектору сільськогосподарського виробництва.
Допомога фермерським господарствам носила епізодичний та фрагментарний характер. Це свідчить про необхідність посилення уваги до розвитку фермерських господарств і концентрації зусиль по виправленню ситуації.
5.1.2. Проблемні питання
- повна або часткова відсутність стартового капіталу у більшості фермерських господарств;
- обмеженість державної і фінансової підтримки фермерських господарств;
- значні труднощі з отриманням кредитів на прийнятних умовах;
- низька забезпеченість господарств сільськогосподарською технікою, транспортними засобами, виробничими та фермерськими приміщеннями;
- недостатня мотивація розвитку тваринництва.
5.1.3. Основні напрямки вирішення проблеми
Вирішення проблеми матеріально-технічного забезпечення фермерських господарств району за рахунок коштів державного, обласного та місцевих бюджетів дозволить зменшити частку ручної сільськогосподарської праці, що сприятиме підвищенню рівня використання трудових ресурсів та ефективності виробництва сільськогосподарської продукції.
Окрім цього, суттєво покращить стан справ підтримка з обласного бюджету на відшкодування:
- відсотків за кредитами залученими для закупівлі поголів"я ВРХ, свиней, птиці, техніки, причіпного знаряддя, насіння, пального, на реконструкцію тваринницьких приміщень;
- за придбання нетелів та бугая-плідника;
- 30% здешевлення техніки;
- залуження лук та пасовищ.
5.1.5. Очікувані результати
Виконання прогнозних показників у частині розвитку фермерських господарств району та освоєння коштів обласного бюджету на зазначені цілі дозволить до 2015 року створити 5 фермерських господарств з утримання корів м"ясного та молочного напрямку продуктивності по 25 голів та наростити поголів’я за 5 років до 60.
| № п/п | Показники | Од. виміру | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 |
| 1. | Кількість фермерських господарств | одиниць | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 |
| 2. | Збільшення поголів"я ВРХ голів | Голів | 100 | 120 | 140 | 170 | 200 |
5.2. Особисті селянські господарства
5.2.1. Аналіз стану розвитку
З переходом аграрного сектору України до ринкових умов малі форми господарювання на селі набули вагомого значення. Значне місце серед них належить особистому селянському господарству.
На території Малинського району налічується 10,2 тис. особистих селянських господарств, в обробітку яких знаходиться 4,8 тис. га ріллі.
У 2010 році валове виробництво зерна по особистим селянським господарствам становило 3784 тонни при урожайності 18,6 ц/га, в тому числі 929 тонн жита, 1015 тонн пшениці, 415 тонн ячменю, вівса – 1260 тонн, 6 тонн проса, 7 тонн гречки і 34 тонни зернобобових. Вирощене в особистих селянських господарствах зерно є фуражним і на продовольчі цілі не використовується. Лишки зерна населення району реалізує на внутрішньому ринку. Зібрано овочів 8438 тонн при урожайності 240,9 ц/га і картоплі 37001 тонн при урожайності 170,2 ц/га.
На початок 2011 року в даній категорії господарств утримувалось 2854 голови великої рогатої худоби – 70% від загального поголів'я району, в тому числі 2484 корів – 75%, 2923 голів свиней – 45%, 35,3 тис. голів птиці – 100%. За 2010 рік особисті селянські господарства виробили 14,0 тис. тонн молока (95%), реалізовано на забій 214 тонн худоби та птиці в живій вазі (34%).
В умовах значного скорочення виробництва в сільськогосподарських підприємствах району особисті селянські господарства населення значною мірою вирішували питання продовольчої безпеки без значних капітальних вкладень.
В останні роки істотно підвищилась роль господарств населення у розв'язанні соціальних питань. Члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно, що протидіє зростанню безробіття на селі. В цих господарствах працює більше половини всього населення, занятого у сільському господарстві.
5.2.2. Проблемні питання
Потребують поліпшення умови праці в особистих селянських господарствах, а рівень технічної оснащеності стає одним із вирішальних чинників їх ефективного господарювання.
Одним із напрямів підвищення ефективності виробництва в особистих селянських господарствах є налагодження сервісного обслуговування населення з постачання засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів,організації заготівель, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції. Також потребує удосконалення процес переробки і реалізації сільськогосподарської продукції господарств населення, формування елементів інфраструктури аграрного ринку.
5.2.3. Основні напрямки вирішення проблем
Вирішення головних проблем діяльності особистих селянських господарств шляхом:
- створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
- сприяння реалізації сільськогосподарської продукції на організованому аграрному ринку, через збутові сільськогосподарські кооперативи, в т.ч. шляхом контрактації продукції;
- забезпечення особистих селянських господарств на пільгових умовах засобами малої механізації;
- закупівлі за рахунок коштів обласного та державного бюджетів індивідуальних доїльних апаратів;
- створення прийомних пунктів та переробних цехів;
- створення в кожному населеному пункті сучасних пунктів штучного осіменіння худоби.
5.2.4. Фінансове забезпечення заходів
Фінансування заходів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Діючих Програм підтримки та розвитку особистих селянських господарств, обласного бюджету – в межах фінансових можливостей, та інших джерел.
5.2.5. Очікувані результати.
Реалізація Програми сприятиме збільшенню виробництва валової продукції сільського господарства, зростанню доходів членів особистих селянських господарств, удосконаленню процесу реалізації продукції, підвищенню рівня технічної оснащеності, створенню додаткових робочих місць шляхом збільшення поголів'я худоби і розширення посівних площ.
5.3. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи
5.3.1. Аналіз стану розвитку
Розвиток обслуговуючої кооперації є логічним етапом розбудови ринкової економічної системи у сільському господарстві. Кооперація, як ніяка інша форма колективної праці, здатна розбудити в масах відчуття особистої відповідальності, відновити втрачену трудову мораль і працелюбність.
У даний час в районі зареєстровано 6 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів: "Любава – 2005" с. Вишів, "Корбут" с. Морозівка, "МП Калина" с. Морозівка, "Імі" м. Малин, "Племінна справа" с.Б.Вороб"ї і агроторговий дім "Малинський" м.Малин.
З них за видами діяльності: 3 багатофункціональні, 2 заготівельних і 1 сервісне. Вони надають послуги членам особистих селянських та фермерських господарств з обробітку землі та збиранню врожаю, заготівлі, транспортуванню, ветеринарному обслуговуванню та штучному осіменінню тварин.
За 2010 рік сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами надано послуг на суму 15,0 тис. грн., що на 15 % більше, ніж у 2009 році.
За обсягами та якістю наданих послуг вони не задовольняють зростаючих потреб виробників сільськогосподарської продукції та її споживачів, адже в районі понад 98 % картоплі та овочів, 100% фруктів, 95% молока, 62% м'яса виробляються особистими селянськими, фермерськими господарствами та фізичними особами, які не мають постійно діючих каналів реалізації такої продукції.
Значна частина вирощеної сільськогосподарської продукції, особливо у віддалених від приміської зони селах, згодовується худобі та псується. Частина її потрапляє до кінцевих споживачів через посередників, чи продається селянами на стихійних ринках.
5.3.2. Проблемні питання
- недосконалість чинного законодавства щодо кооперативного укладу в аграрному секторі економіки;
- недостатня фінансова підтримка розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації з боку держави;
- низька забезпеченість сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів матеріально-технічними ресурсами для надання послуг членам кооперативу;
- недостатність фінансування за рахунок місцевих бюджетів.
5.3.3. Основні напрямки вирішення проблем
З метою успішного розвитку та функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів необхідно сприяти:
- поліпшенню їх матеріально-технічної бази за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, що забезпечить просування сільськогосподарської продукції особистих селянських, фермерських господарств та фізичних осіб на організований аграрний ринок за стабільними цінами;
- реалізації потенціалу аграрного сектору економіки та підвищенню його конкурентоспроможності.
5.3.4. Очікувані результати
Програмою передбачається створити протягом п'яти років 6 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, забезпечити надання послуг на суму в межах 335,0 тис.грн., збільшити кількість робочих місць у сільській місцевості до 40, зміцнення матеріально-технічного стану.
Покращення надання послуг у галузі рослинництва (обробіток землі, збирання врожаю, забезпечення посівним матеріалом), тваринництва (ветеринарні послуги, штучне осіменіння тварин), заготівлі та реалізації сільськогосподарської продукції, забезпеченні матеріально-технічними ресурсами, засобами захисту рослин.
Кількість сільськогосподарських кооперативів та сума наданих послуг
| № п/п | Показник | Од. виміру | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 |
| 1. | Кількість сільськогосподарських кооперативів | одиниць | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 |
| 2. | Надання послуг | тис.грн. | 30,0 | 40,0 | 55,0 | 70,0 | 140,0 |